Temat: environment - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Європа як відображення світоглядних традицій та сучасних уявлень (Історико-географічний аспект)
Europa jako odzwierciedlenie tradycji światopoglądowych i współczesnych wyobrażeń (aspekt historyczno-geograficzny)
Autorzy:: Гудзевич, Анатолій
Романюк, Іван
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/31233783.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:: Європа
кордони
історико-географічний регіон
частина світу
геосередовище
Europe
borders
historical and geographical region
part of the world
geo-environment
Europa
granice
region historyczno-geograficzny
część świata
geośrodowisko
Opis:: Стаття присвячена проблемним питанням світоглядної орієнтації у зв’язку з потребою персоніфікації позиціонування Європи як частини світу. Для встановлення означеної проблематики застосовано низку методів − ретроспективний, хронологічний, періодизації, порівняльно-історичний та інші. Вперше встановлені та нанесені на карту кордони Європи, на тлі інших частин світу, забезпечують: цілісність та «образність», служать основою для розрізнення історико-географічних середовищ планети рівня «частини світу», уможливлюють єдність підходів вчених і практиків (географів, істориків, геологів, культурологів, політиків та ін.). Зокрема, використання Європи, як географічної проекції на земну поверхню, закладає передумови для узгодженого, стандартного групування країн за регіонами з чітким територіальним охопленням і характеристиками (площа, відстань тощо) насамперед у науково-освітній сфері.
Artykuł poświęcony jest badaniom nad problematyką orientacji światopoglądowej w związku z koniecznością personifikacji pozycjonowania Europy jako części świata. Do ustalenia postawionego problemu zastosowano szereg metod: retrospektywną, chronologiczną, periodyzacyjną, porównawczo-historyczną i inne. Autor uważa, iż niniejsza nowatorska próba wyznaczenia i wytyczenia granic Europy na tle innych części świata zapewnia jej integralność i „obrazowość”, ponadto stanowi też bazę do wyodrębnienia środowisk historyczno-geograficznych planety na poziomie „części świata”; umożliwia również ujednolicenie podejścia naukowców i praktyków (geografów, historyków, geologów, kulturoznawców, polityków itp.). Wykorzystanie Europy jako punktu geograficznego na powierzchni Ziemi kładzie podwaliny pod uzgodnione standardowe zaszeregowanie krajów według regionów o wyraźnym zasięgu terytorialnym i cechach charakterystycznych (obszar, odległość itp.), przede wszystkim w sferze naukowej i edukacyjnej.
The article is devoted to problematic issues of worldview orientation in connection with the need to personify the positioning of Europe as part of the world. A number of methods – retrospective, chronological, periodization, comparative-historical and others – were used to establish the specified problem. The borders of Europe, established and mapped for the first time, against the background of other parts of the world, provide: integrity and “imagery”, serve as a basis for distinguishing the historical and geographical environments of the planet at the level of “part of the world”, enable the unity of the approaches of scientists and practitioners (geographers, historians, geologists, cultural experts, politicians, etc.). In particular, the use of Europe as a geographical projection on the Earth’s surface lays the groundwork for an agreed, standard grouping of countries by regions with clear territorial coverage and characteristics (area, distance, etc.) primarily in the scientific and educational sphere.
Źródło:: TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych; 2023, 6, 18; 1-20
1733-2249
Pojawia się w:: TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Электронная модель содержания начального общего образования как основа формирования проектировочных компетенций у будущих учителей начальных классов
Electronic model of elementary general education content as a basis for the projective competence formation in future primary school teachers
Autorzy:: Фортыгина, Светлана
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/443147.pdf
Data publikacji:: 2011
Wydawca:: ADVSEO
Tematy:: FEDERAL STATE EDUCATIONAL STANDARDS
INFORMATION AND EDUCATIONAL ENVIRONMENT
PROJECTIVE COMPETENCE
Opis:: The paper discusses specific features of using e-content model of elementary general education. The model is part of informational and educational environment of the second generation of Federal State Educational Standards. In the present article it is considered as a means of forming the projective competence in primary school future teachers education. The opportunities of e-content model use in the process of teachers’ lesson planning are viewed. Students’ tasks on the basis of the program “School – 2100” are presented.
Źródło:: General and Professional Education; 2011, 4; 23-27
2084-1469
Pojawia się w:: General and Professional Education
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Цифровізація освіти як вектор підготовки фахівців ХХI століття
Digitalization of Education as a Vector of Training of Specialists in the XXI Century
Autorzy:: Демянчук, Михайло
Боднарук, Ірина
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/16647663.pdf
Data publikacji:: 2022-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: студенти
заклади вищої освіти
цифрові технології
інформаційно-освітнє середовище
цифрове освітнє середовище
students
institutions of higher education
digital technologies
information and educational environment
digital educational environment
Opis:: The article deals with the analysis of phenomenon of digitalization of higher education as a factor of training of specialists who are able to provide professional functions in socio-economic conditions in the XXI century. The major directions of application of digitalization in education have been analyzed, the characteristic of digital educational environment has been carried out, the advantages and disadvantages (risks, related to the loose of skills in written fixation of the main ideas of the proposed material due to using electronic versions of educational programs, and, as a result, deterioration of the ability to remember and rethink it; risks of impaired ability to absorb large amounts of information due to «digest mania»; the risk of students’ developing so-called screen dependence; risks of possible reduction of mental abilities – «development of digital dementia»; risks of displacing live intercourse as communication, which in many cases is significantly more relevant for participants of the educational process than electronic learning technologies; risks related to health; threats posed by cybercrime; risks of system failures; risks of information manipulation) of digitalization of education have been highlighted. It has been generalized that digitalization of education – is a step to future that will change not just a content of educational courses, but also is a vector of information presentation. Development of digital technologies in the field of education is dictated by relevance and supported at the state level and in general. Digitalization – is a new social situation of «digital divide», «digital citizenship», «digital socialization». It has been emphasized that in the process of digitalization the structure of studying and the organization of the educational process are fundamentally changing. Use of new information and communication technologies is an initial condition of further development of digital pedagogy. From the point of view of methodology, digitalization of the higher education system is based on new educational standards, using the competence approach. It has been stated that today Ukrainian institutions of higher education use two-component information and educational environment, which combines the resources of international educational platforms with the content of personal developments, which contributes to the development of their own information potential. At the same time, it has been summarized that nowadays it is necessary to introduce modern digital base of educational process – the information and educational environment (IEE). The efficient implementation of the IEE is a basis for the development of any IHE. It has been found that digitalization of higher education will make changes in the qualification requirements of the teaching staff. Thus, instructors actively use digital technologies. IHE use new formats of knowledge transfer, first of all online courses. Such actions will lead to a serious restructuring of the educational process, changing the role of the teacher, who will not further explain any material, but will help to find the location of the necessary information and understand it.
У статті здійснено аналіз феномену цифровізації вищої освіти як фактору підготовки фахівців, котрі здатні виконувати професійні функції в соціально-економічних умовах ХХI століття. Проаналізовано основні напрямки застосування цифровізації в освіті, здійснено характеристику цифрового освітнього середовища, виокремлено переваги та недоліки (ризики, пов’язані з втратою, внаслідок використання електронних версій освітніх програм, навичок письмової фіксації основних ідей пропонованого матеріалу, і, як наслідок, погіршення здібностей його запам’ятовування та переосмислення; ризики погіршення здібностей сприймати великі обсяги інформації внаслідок «дайджест-манії»; ризик розвитку у студентів так званої екранної залежності; ризики можливого скорочення розумових здібностей –«розвиток цифрового недоумства»; ризики витіснення живого спілкування як комунікації, яка у багатьох випадках має істотно більшу релевантність для учасників освітнього процесу, ніж електронні технології навчання; ризики, пов’язані зі здоров’ям; загрози, що створюються кіберзлочинністю; ризики системних збоїв; ризики маніпулювання інформацією) цифровізації освіти. Узагальнено, що цифровізація освіти – крок у майбутнє, який змінить не лише зміст освітніх курсів, але й вектор презентування інформації. Розвиток цифрових технологій у сфері освіти диктується актуальністю та підтримується на державному рівні та широким загалом. Цифровізація – це нова соціальна ситуація «цифрового розриву», «цифрового громадянства», «цифрової соціалізації». Підкреслено, що в процесі цифровізації фундаментально змінюються структура навчання та організація освітнього процесу. Використання нових інформаційно-комунікаційних технологій є початковою умовою подальшого розвитку цифрової педагогіки. З точки зору методики, цифровізація системи вищої освіти спирається нові освітні стандарти, використовуючи компетентнісний підхід. Констатовано, що нині українські ЗВО використовують двокомпонентне інформаційно-освітнє середовище, в якому поєднуються ресурси міжнародних освітніх платформ з контентом власних розробок, що сприяє розвитку власного інформаційного потенціалу. Разом з тим, резюмовано, що нині необхідне впровадження сучасної цифрової бази освітнього процесу – інформаційно-освітнього середовища (ІОС). Ефективна реалізація ІОС є основою розвитку будь-якого ЗВО. Установлено, що цифровізація вищої освіти внесе зміни щодо кваліфікаційних вимог професорсько-викладацького складу. Так, викладачі активно використовують цифрові технології. ЗВО використовують нові формати передачі знань, насамперед онлайн-курси. Подібні дії призведуть до серйозної перебудови освітнього процесу, зміни ролі педагога, який надалі не пояснюватиме той чи інший матеріал, а допомагатиме знайти розташування необхідної інформації та зрозуміти її.
Źródło:: Viae Educationis; 2022, 4; 74-81
2956-2856
Pojawia się w:: Viae Educationis
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: Фрагментарний огляд концептуальної моделі методики навчання української літератури в хмаро орієнтованому навчальному середовищі
Fragmentary review of conceptual model of methodology of studies of Ukrainian literature in the cloud-oriented educational environment
Autorzy:: Skrynnik, Natalia
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/469882.pdf
Data publikacji:: 2017-03-01
Wydawca:: Wyższa Szkoła Gospodarki Euroregionalnej im. Alcide De Gasperi w Józefowie
Tematy:: media education
cloud-oriented study environment
means of “e-learning”
Skype
readers blog
Opis:: The article is dedicated to the issues of the day of studies of Ukrainian literature within the limits of innovative virtual environment. The special attention is spared to development of the perspective system of receptions and forms of studies of literature in media space. Efficiency of application of the separate modernized methods of pedagogical collaboration is analysed. Purpose. Creation and justification of conceptual model methods of teaching Ukrainian literature under conditions of cloud-oriented study environment. Methods. The basic methods of research were theoretical and analytical, empirical (on the basis of observations and pedagogical experiment), mathematical methods and verification approaches. Results. Today's innovative educational approaches are sent to the educational collaboration in a virtual environment that is multifunction and dynamic. For satisfaction of the competency necessities of new generation a teacher must freely own the modernized technologies, methods and receptions. Especially it topically for the teacher of literature, that by the art of artistic word, with an author and heroes dialogue creates moral values, spiritual outlook intellectual personality. The cloud-oriented study environment (at his effective application) gives the enormous amount of possibilities to the modern teacher, but methodology of his introduction needs a further study.
Źródło:: Intercultural Communication; 2017, 2, 1; 143-161
2451-0998
Pojawia się w:: Intercultural Communication
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: Феномен соціальних мереж: парадокс залежності та варіативність моделювання
The phenomenon of social networks: the paradox of dependence and variability modelling
Autorzy:: Hrybiuk, Olena
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/469894.pdf
Data publikacji:: 2017-03-01
Wydawca:: Wyższa Szkoła Gospodarki Euroregionalnej im. Alcide De Gasperi w Józefowie
Tematy:: modeling
variable models
computer-oriented learning environment
mathematics
network
engineering
social network
Opis:: Purpose. Іn the publication, a comparative analysis of scientifically-methodical bases of modeling of the learning environment, including using social networking was shown. Variable models are represented on the basis of competence-based approach taking into account the main stages of the design. Methods. Theoretical (the analysis of philosophical, psychological, sociological, pedagogical and methodological publications on the subject of the study); the empirical (observation, survey, pedagogical experiment); methods of statistical data processing. Results. To improve efficiency, including using social networking, it is recommended to consider the advantages of decentralized and centralized networks, improving the sustainability of horizontal communication, transparency, access to resources, monitoring of "reliability ratings", limiting the number of network members, the formation and development of "competence networks". Network stability is maintained even in case of instability of its membership and transaction volume. Based on the comparative analysis of the models considered in the present research, the principles of formation and coordination of the organizational structure in the virtual space. Differences due to the specifics regarding the use of modern information and cognitive technology, the inner logic of action and the specific culture of communication in the network. On the basis of similarities taking into account the analysed models, the prospect for further research is seen in the context of further ways to improve the efficiency of agents in the virtual space, including social networks.
Źródło:: Intercultural Communication; 2017, 2, 1; 123-142
2451-0998
Pojawia się w:: Intercultural Communication
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 6.

Tytuł:: Учебно-воспитательная среда школы как микрофактор адаптации детей с повышенной эмоциональной чувствительностью
School educative and upbring environment as a micro factor of adaptation of children with heightened emotional sensitivity
Autorzy:: Медведев, Оleg
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2165274.pdf
Data publikacji:: 2014-12-15
Wydawca:: Ostrołęckie Towarzystwo Naukowe
Tematy:: adaptacja
nadwrażliwość emocjonalna
szkolne środowisko
wychowawcze
kryzys psychologiczny u młodszych uczniów
адаптация
повышенная эмоциональная чувствитель-
ность
учебно-воспитательная среда школы
психологический кризис младших
школьников
adaptation
heightened emotional sensitivity
children with
educative and upbringing environment
psychological
crisis of younger pupils
Opis:: W artykule został przedstawiony problem adaptacji pierwszoklasistów z nadwrażliwością emocjonalną do szkolnego środowiska wychowawczego. Adaptacja takich dzieci staje się skuteczną pod warunkiem pozytywnego klimatu emocjonalnego w szkolnym środowisku oraz w rodzinie. Pokonanie psychologicznego kryzysu u młodszych uczniów zależy od pracy pedagogów za miejscem zamieszkania dzieci oraz od organizacji dodatkowych zajęć.
В статье освещается проблема адаптации учащихся первых классов с повышенной эмоциональной чувствительностью к учебно-воспитательной среде школы. Адаптация таких детей становится эффективной при условии наличия позитивногоэмоционального климата в школьной среде и семье. Преодоление психологического кризиса младших школьников зависит от работы педагогов по месту проживания детей и от организации дополнительных занятий.
Problem of adaptation of pupils with heightened emotional sensitivity to school educational and upbringing environment is presented in the article. The adaptation of such children becomes effective under the condition of positive emotional climate in school environment and in family. The overcoming of psychological crisis of younger pupils depends on teachers’ work at the places of children’s residence and on launching of additional lessons.
Źródło:: Zeszyty Naukowe Ostrołęckiego Towarzystwa Naukowego; 2014, Zeszyt, XXVIII; 384-393
0860-9608
Pojawia się w:: Zeszyty Naukowe Ostrołęckiego Towarzystwa Naukowego
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 7.

Tytuł:: Толерантность как средство усовершенствования межличностных отношений личного состава государственной службы чрезвычайных ситуаций Украины при выполнении служебных обязательств
Tolerancja jako środek do doskonalenia stosunków interpersonalnych składu osobowego państwowej służby sytuacji nadzwyczajnych Ukrainy podczas wykonywania obowiązków służbowych
Autorzy:: Kruk, S. I.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/103549.pdf
Data publikacji:: 2013
Wydawca:: Uniwersytet Humanistyczno-Przyrodniczy im. Jana Długosza w Częstochowie. Wydawnictwo Uczelniane
Tematy:: tolerance
subdivisions for emergency situations
shaping of tolerance
pedagogical basics
tolerant environment
educational environment
tolerancja
pododdziały do sytuacji nadzwyczajnych
kształtowanie tolerancji
podstawy pedagogiczne
środowisko tolerancyjne
środowisko wychowawcze
Opis:: Существование человека в современном мире отличается разнообразием, противоречивостью и, вместе с тем, взаимозависимостью процессов и явлений. Поэтому проблема развития толерантной позиции личности как жизненной стратегии, которая даёт возможность успешной организации взаимоотношений, сохранения внутреннего равновесия, нахождения гармонии и целостности, крайне важна. Реализация идей толерантности является особенно актуальной для разработчиков подразделений МЧС. Их действия по ликвидации последствий чрезвычайных ситуаций и при проведении специальных операций, связанные с тяжелыми и опасными для жизни и здоровья условиями и их последствиями, необходимостью оперативно выполнять задание в ситуации нервно-психического, эмоционального напряжения и стресса. Экстремальная ситуация вызывает реакции, которые формируют стратегию поведения и обеспечивают процесс распределения внимания между контролем за текущим состоянием управляемого объекта и выработкой новых, адекватных ситуации планов и способов действий. Формирование толерантности у личного состава подразделений по чрезвычайным ситуациям предусматривает: - направленность воспитательной работы на развитие толерантности как личностно профессионального качества специалистов гражданской обороны; - обеспечение активного толерантного диалогического взаимодействия между членами подразделений МЧС; - создание толерантной воспитательной среды. На основании результатов проведенного исследования сформулированы методические рекомендации относительно улучшения формирования толерантности у бойцов подразделений МЧС Украины.
Istnienie człowieka we współczesnym świecie wyróżnia się rozmaitością, sprzecznością, ale zarazem współzależnością procesów i zjawisk. Dlatego rozwój osobistej tolerancji, jako strategii życiowej, jest bardzo ważny, ponieważ daje możliwość skutecznego budowania stosunków, utrzymywania wewnętrznej równowagi, odnajdowania harmonii oraz jednolitości. Realizacja idei tolerancji jest szczególnie aktualna dla pracowników organów MSN. Ich działania w likwidacji skutków sytuacji nadzwyczajnych, w realizacji specjalnych operacji związane są z trudnymi i niebezpiecznymi dla życia i zdrowia warunkami oraz ich konsekwencjami, z koniecznością sprawnego wykonywania zadania w sytuacji nerwowej, stresowej i napięcia emocjonalnego. Ekstremalna sytuacja wywołuje reakcje, które kształtują strategię zachowania oraz zabezpieczają proces podziału uwagi między kontrolowaniem bieżącego stanu kierowanego obiektu a wyrabianiem nowych, odpowiednich sytuacji, planów i sposobów postępowań. To wszystko wymaga od składu osobowego nadzwyczajnej mobilizacji fizycznej oraz psychofizjologicznej rezerwy organizmu. W warunkach sytuacji nadzwyczajnych ważną rolę odgrywa charakter stosunków interpersonalnych, który ma istotny wpływ na stan funkcjonalny, efektywność i bezpieczną działalność fachowców. W zależności od warunków i specyfiki wpływu innych czynników, trwałości wykonywania zadania, szczególną uwagę należy zwrócić na podtrzymywaniu ogólnej sprzyjającej atmosfery oraz grupowej zgodności. To wszystko wymaga kształtowania w fachowcach MSN specyficznych wartości, oprócz ogólnych cech, uwarunkowanych ich działalnością profesjonalną. Szczególną uwagę w przygotowaniu pracowników powinno się poświęcać właśnie rozwojowi tolerancji, który jest czynnikiem fachowej socjalizacji. Aktualność badania. W każdym zawodzie w stosunkach „człowiek – człowiek” trzeba mieć nie tylko pewną wiedzę, umiejętności i nawyki, ale również odpowiednie cechy osobowości. Pośród czynników, które istotnie wpływają na skuteczne wykonanie zawodowych obowiązków przez pracowników obrony cywilnej, ważną rolę odgrywa tolerancja, jako regulator relacji międzyludzkich. Przede wszystkim wytłumaczyć to można tym, że zawodowa działalność w sytuacjach ekstremalnych związana jest ze stałym, wysokim fizycznym i psychologicznym napięciem; niebezpieczeństwem utraty życia tak ratowników, jak i innych ludzi; kierownicze i zawodowe decyzje zazwyczaj podejmuje się w trudnych oraz niestabilnych warunkach, przy braku czasu. W takich warunkach szczególnie ważnym jest charakter interpersonalny stosunków, cechy jednostek, umiejętność szybkiego i sprawnego rozwiązywania konfliktów, a wysoka moralność jest wzorem do naśladowania. Wykonanie zadań przez ratownicze jednostki MSN w warunkach ekstremalnych lub pojawienia sytuacji nadzwyczajnych charakteryzuje się negatywnym wpływem szerokiego spektrum niesprzyjających czynników. Skuteczność zawodowej działalności składu osobowego straży zależy od spójności jednostek, od charakteru interpersonalnych stosunków. Aktualnym staje się problem kształtowania tolerancji jako cechy znaczącej i zawodowo ważnej u rzeczoznawców obrony cywilnej. Wyniki przeprowadzonego badania dały możliwość sformulowania rekomendacji metodycznych co do rozwijania tolerancji u szeregowców składu osobowego jednostek ds. sytuacji nadzwyczajnych MSN Ukrainy. Kształtowanie tolerancji przewiduje: ukierunkowanie pracy socjalno-humanitarnej na rozwój tolerancji jako znaczącej oraz zawodowo ważnej cechy fachowców obrony cywilnej; gwarancję aktywnej tolerancji we współdziałaniu komunikacyjnym między członkami jednostek MSN; stworzenie tolerancyjnego środowiska wychowawczego.
Źródło:: Prace Naukowe Akademii im. Jana Długosza w Częstochowie. Technika, Informatyka, Inżynieria Bezpieczeństwa; 2013, T. 1; 341-356
2300-5343
Pojawia się w:: Prace Naukowe Akademii im. Jana Długosza w Częstochowie. Technika, Informatyka, Inżynieria Bezpieczeństwa
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 8.

Tytuł:: Теоретичні основи формування ІКТ-компетентності майбутніх програмістів в умовах використання хмарних технологій в освітній діяльності
Theoretical Bases of Formation of ICT Competence of Future Programmers in the Conditions of Using of Cloud Technologies in Educational Training
Autorzy:: Співачук, Валентина
Іконнікова, Марина
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/16539051.pdf
Data publikacji:: 2022-06-30
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: хмаро зорієнтовані засоби навчання
ІТ-фахівці
інформаційно-освітнє середовище
засоби навчання
cloud-based learning tools
IT professionals
information and educational environment
learning tools
Opis:: In the given article the issues concerning the formation of ICT competence of future programmers in the use of cloud technologies in educational activities, which is possible with the introduction of result-oriented learning, creating open curricula and resources, evaluating components of information and educational environment, creating a child-centered environment of rich ICT with universal access. The key concept of the research – cloud technologies (cloud ICT) – was defined as a set of methods, tools and techniques used to collect, organize, store and process on remote servers, transmission over the network and presentation through the client program of all possible messages and data. Accordingly, cloud learning technologies are such learning ICT that involves the use of networked ICTs with centralized network storage and processing of data (execution of programs), in which the user acts as a client (user of services), and the cloud is a server (service provider). The origins of cloud learning technologies are contained in the application of the concept of computer services to the educational process, in particular, the provision of space for the storage of electronic educational resources and mobile access to them. The article focuses on the analysis of theoretical and practical aspects of training future programmer. The analysis of general trends aimed at the implementation of the process of forming the ICT competence of a future information technology specialist as an essential component of the overall teaching competence of the proficient specialist. Considering the structural components of the model of forming the ICT competence of a future programmer, much attention is paid to theoretical and methodological basics of the process, grounded on general (cognitive, systemic, terminological and technological) special scientific (competence, personality-oriented, structured, modeling) approaches and principles of teaching (systematicity and consistency, availability of study, connection of study with real life, conscious activity in education, visualization, profound knowledge, abilities, skills, individual approach and emotional learning). Theoretical and methodological basics determine the content of education in shaping the ICT competence of a future programmer. Based on the considered experience and comparison of teaching aids and cloud technologies, the advantages of using cloud technologies for different categories of participants in the educational process and the model of cloud services, which should be used in the teaching of normative disciplines information technology specialists.
В представленій статті розглянуто формування ІКТ-компетентності майбутніх програмістів в умовах використання хмарних технологій в освітній діяльності, яка можлива при запровадженні результативно-орієнтованого навчання, створенні відкритих навчальних програм та ресурсів, оцінюванні компонент інформаційно-освітнього середовища, створенні дитиноцентристського середовища насиченого ІКТ, із універсальним доступом. Ключове поняття дослідження – хмарні технології (хмарні ІКТ) – визначено як сукупність методів, засобів і прийомів, використовуваних для збирання, систематизації, зберігання та опрацювання на віддалених серверах, передавання через мережу та подання через клієнтську програму все можливих повідомлень і даних. Відповідно під хмарними технологіями навчання в дослідженні розуміються такі ІКТ навчання, що передбачають використання мережних ІКТ із централізованим мережним зберіганням та опрацюванням даних (виконання програм), за якого користувач виступає клієнтом (користувачем послуг), а „хмара” – сервером (постачальником послуг). Витоки хмарних технологій навчання містяться в застосуванні концепції „комп’ютерної послуги” до освітнього процесу, зокрема наданні місця для зберігання електронних освітніх ресурсів та мобільного доступу до них. У статті також аналізуються теоретичні і практичні аспекти підготовки майбутніх програмістів. Проводиться аналіз загальних тенденцій, які спрямовані на реалізацію процесу формування ІКТ-компетентності майбутнього фахівця інформаційних технологій, як суттєвої складової загальної компетентності сучасного спеціаліста. Розглядаючи структурні компоненти моделі формування ІКТ-компетентності майбутнього програміста особлива увага приділяється висвітленню теоретико-методичної основи процесу, що ґрунтується на загальнонаукових (когнітивному, системно-діяльнісному, термінологічному та технологічному), спеціально-наукових (компетентнісному, особистісноорієнтованому, структурному, моделювання) підходах та на принципах навчання (науковості, системності та послідовності, доступності навчання, зв’язку навчання з реальним життям, свідомої активності у навчанні, наочності, міцності знань, вмінь, навичок, індивідуального підходу і емоційності навчання). Теоретико-методична основа визначає зміст навчання у процесі формування ІКТ-компетентності майбутнього програміста. На основі розглянутого досвіду та проведеного порівняння засобів навчання та хмарних технологій визначено переваги використання хмарних технологій для різних категорій учасників навчального процесу та моделі надання хмарних послуг, які доцільно використовувати у процесі навчання нормативних навчальних дисциплін циклів математичної, природничо-наукової й професійної та практичної підготовки майбутніх фахівців з інформаційних технологій.
Źródło:: Viae Educationis; 2022, 2; 38-44
2956-2856
Pojawia się w:: Viae Educationis
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 9.

Tytuł:: Сучасні питання розвитку мовленнєвої культури при вивченні іноземної мови студентами гуманітарних спеціальностей
Modern Issues of Speech Culture Development when Studying a Foreign Language by Students of the Humanities
Autorzy:: Безена, Іван
Богатирьова, Тетяна
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/16539024.pdf
Data publikacji:: 2022-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: Мовленнєва культура
інноваційне освітнє середовище
тренінги
педагогічний інструментарій
результати освіти
Speech culture
innovative educational environment
trainings
pedagogical tools
educational outcomes
Opis:: The authors investigated some issues of speech culture development during the study of foreign languages by students of humanities in bachelor’s degree programs. In the context of the developing educational environment and European integration of Ukraine, a foreign language should contribute to the satisfaction of individual educational needs and the development of unlimited speech communication in the open world. The strategic goals of national education outline general issues: the formation of a free personality that is recognized as relevant issues of sustainable educational growth, special understanding of European values such as democracy, human rights and tolerance, respect for foreign culture, motivation for content and quality of individually oriented education with dynamic, flexible trajectory. The modern model of higher education in the humanities is developing dynamically, but at the same time requires a new content, resources and tools for a developing educational environment. The key issues are: individual motivation to learn a foreign language, professional competencies of teachers and access to new modern resources for learning a foreign language. Considering some aspects of the organization of educational activities of students studying for bachelor’s degree programs, we note the presence of positive and negative trends. Among the positive ones are the high needs of some students in the development of speech competence, extra time for comprehension, various resources to expand vocabulary and take into account the professional orientation of information for education, various forms of classes (visualization, watching movies, listening to radio programs, business games, group work, discussion of various topics of foreign culture, nature and environment, opportunities to attend language summer camps, etc.). Negative tendencies include the presence of a certain number of students who do not know how to independently develop their speech competencies, disorganization in the structure of self-education, perception of everything with unfavorable motivators, and so on. It is noted that according to foreign experience in qualitative, creative and educational growth the most important is the development of personal competence in understanding academic freedom, formation of individual practices of learning materials, competence development, independence, individual responsibility, independent search for motivation to develop speech skills. A special place in the process of active educational dialogue in a foreign language, skills of listening, understanding and perception of information belongs to the teacher who forms the individual trajectory of the student’s education and achieves the results of quality education.
Авторами досліджено окремі питання розвитку мовленнєвої культури в ході вивчення іноземних мов студентами гуманітарних спеціальностей за бакалаврськими освітніми програмами. Іноземна мова в контексті розвиваючого освітнього середовища та євроінтеграції України мають сприяти задоволенню індивідуальних освітніх потреб й розвитку необмеженої мовленнєвої комунікації у відкритому світі. Стратегічною метою національної освіти окреслюється загальними проблемами: формування вільної особистості, яка визнається актуальними питаннями сталого освітнього зростання, особливого розуміння загальноєвропейських цінностей (демократії, прав людини та толерантності), розвитку поваги до здобутків зарубіжної культури, вмотивованість до змісту і якості освіти (динамічної, гнучкої траєкторії, індивідуально зорієнтованої). Сучасна модель вищої освіти за гуманітарним спрямуванням динамічно розвивається, але в той же час потребує нового змістового наповнення, ресурсного забезпечення та інструментарію для розвиваючого освітнього середовища. Ключовими постають питання: індивідуальної вмотивованості до освоєння іноземної мови, професійних компетентностей педагогів та доступності до нових сучасних ресурсів для освоєння іноземної мови. Розглядаючи окремі аспекти організації освітньої діяльності студентів, які навчаються за бакалаврськими освітніми програмами, відмічаємо наявність позитивних та негативних тенденцій. Серед позитивних постають високі потреби окремої частини студентів у розвитку мовленнєвої компетентності, додаткового часу на процеси ї осягнення, різні ресурси для розширення словникового запасу особистості та врахування професійної направленості тематики інформації для освіти, застосування різнопланових форм заняття (візуалізація, перегляд фільмів, слухання радіопрограм, ділові ігри, роботи в групі, обговорення різних тем іноземної культури, природи, середовища, можливості відвідування мовних літніх таборів тощо). До негативних тенденцій відносимо наявність певного числа студентів, які не вміють самостійно розвивати свої мовленнєві компетенції, проблеми із організацією самоосвіти, сприйняття всього процесу з негативними мотиваторами тощо. Відмічено, що як свідчить зарубіжний досвід у якісному, творчому й освітньому зростанні, найактуальнішим є розвиток у особистості компетенції із розумінням академічної свободи, формуванням індивідуальних практик засвоєння матеріалів, розвитку компетенції самостійності, індивідуальної відповідальності, самостійного пошуку мотивації до розвитку мовленнєвих компетентностей. Особливе місце в процесі активного освітнього діалогу іноземною мовою, навичками слухання, розуміння та сприйняття інформації належить педагогу, який формує індивідуальну траєкторію освіти студента й досягає результатів якісної освіти.
Źródło:: Viae Educationis; 2022, 1; 100-109
2956-2856
Pojawia się w:: Viae Educationis
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 10.

Tytuł:: Синергетический анализ словообразовательных процессов как реакции на казахстанскую действительность
Synergetic Analysis of Word-Forming Processes as Reactions to Kazakh Realness
Autorzy:: Жапарова, Тогжан
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/46468202.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:: synergetics
dissipativity
entropy
chaos and order
bifurcation
fluctuation
word formation
communicative environment
синергетика
диссипативность
энтропия
хаос и порядок
бифуркация
флуктуация
словообразование
коммуникативная среда
Opis:: В статье язык описывается не просто как способ общения, а как сложная и открытая система, способная реагировать на происходящую действительность. Подвергаясь влияниям извне, система языка утрачивает равновесность. Этот процесс усложняется в связи с перманентным потоком информации и ее обменом с внешней средой. В центре внимания находятся периоды переходного момента, замена на новое, обусловленная неупорядоченностью, образованием диссипативной системы, сопровождающаяся энтропией, периодом образования нового – бифуркационным процессом, а также притяжением (аттрактором) динамической системы, что приводит к частотным употреблениям и развитию словообразовательных форм. Это способствует формированию коррекции нормы или приобретению иных черт. Мы наблюдаем, как новые элементы укореняются в языке и в процессе функционирования двух языков – казахского и русского. Актуальность исследования заключается в анализе процесса возникновения словообразовательных явлений во время январских событий 2022 г. в Казахстане, показанных в современных средствах массовой информации. Весь процесс рассматривается с позиции синергетики. В данном случае синергетика дает возможность видеть в ней подходы для анализа изменений в языке посредством достижения точки равновесия, адаптации и принятия языковых элементов. Цель данной статьи – определить и изучить синергетический аспект адаптации словообразовательных форм в иноязычной среде, где определяется выбор из множества того, что является признанным в настоящее время. В статье отражаются базовые понятия данного направления в современной лингвистике.
The article characterizes language not only as a way of communication, but as a complex and open system that is capable to react to modern reality. Under the external influences, the language system loses its balance. This process becomes more complicated due to the constant flow of information and its exchange with the external environment. The focus is on periods of transition, replacement with a new one, caused by disordering, the formation of a dissipative system, accompanied with entropy, the period of formation of a new one – a bifurcation process, as well as the attraction (attractor) of a dynamic system, which leads to frequent use and the development of word-formation forms. As a result, it contributes to the formation or correction of the norm, other features are acquired, where we observe how new elements take root in the language and in the process of functioning of two languages – Kazakh and Russian. The relevance lies on the analysis of the process of a word-forming phenomenon during the January unrests in 2022, in Kazakhstan shown in mass media. The whole process is considered from the synergy position. In this case, synergetics makes it possible to see in it approaches for analyzing changes in the language by reaching a point of balance, adaptation and acceptance of language elements. The purpose of this article is to identify and study the synergistic aspects of the adaptation analyses of word-formation forms in a foreign language environment, where the choice is determined from the varieties of what is currently known. The article reflects the basic concepts of this trend in modern linguistics as well as.
Źródło:: Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2023, 22; 73-83
1731-8025
2353-9623
Pojawia się w:: Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 11.

Tytuł:: Регіональний фактор у формуванні глобального безпекового середовища: концепти та тенденції
Regional Factor in Shaping the Global Security Environment: Concepts and Trends
Autorzy:: Vermenych, Yaroslava
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/22676777.pdf
Data publikacji:: 2023-11-20
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:: регіон
регіоналізм
національна безпека
безпекове середовище
геополітичні трансформації
region
regionalism
national security
security environment
geopolitical transformations
Opis:: Своєчасне виявлення наявних та попередження можливих загроз національній безпеці, посилення захисту національних інтересів в умовах сучасної безпекової ситуації та прогнозування тенденцій розвитку безпекового середовища мають завжди перебувати серед стратегічних пріоритетів державної політики. Мінливість та непередбачуваність безпекового простору внаслідок російсько-української війни активізують пошуки нових стратегій глобальної, регіональної та національної безпеки в умовах мілітарних викликів. Актуальність дослідження полягає в осмисленні контроверсійної дихотомії глобалізації і регіоналізації як векторів розвитку міжнародних відносин та геополітичних трансформацій. Метою статті є акцентування уваги на потенціалі їх взаємопов'язаності й взаємозалежності, рівнозначності взаємовпливів як глобалізаційних процесів на структуру регіоналізації, так і регіональних факторів на сучасну глобальну динаміку. Доведено, що регіоналізація виступає як концептуальна модель структурування суспільства на основі внутрішнього плюралізму його територіальних одиниць, що поєднує як прагнення протистояння уніфікації і надмірній централізації, так і пошук нових, ефективніших форм регіонального управління. Визначено, що регіоналізм у сучасних наукових дискурсах постає як об'єктивна тенденція суспільного розвитку й теоретико-методологічний ключ до її простеження й репрезентації. Системний аналіз процесів регіоналізації глобального простору на основі інноваційних методологічних підходів соціогуманітаристики дасть змогу прояснити справжній смисл світових трансформаційних процесів, репрезентувати нові гіпотези розвитку глобально-регіональних суспільних систем, генерувати оптимальні напрями та стратегії безпекової політики задля гарантії регіональної безпеки в європейському просторі.
Timely detection of existing and prevention of possible threats to national security, strengthening the protection of national interests in the conditions of the current security situation, and forecasting trends in the development of the security environment should always be among the strategic priorities of state policy. The volatility and unpredictability of the security space as a result of the Russian-Ukrainian war intensify the search for new strategies for global, regional and national security in the face of military challenges. The relevance of the study lies in the understanding of the controversial dichotomy of globalization and regionalization as vectors of the development of international relations and geopolitical transformations. The purpose of the article is to emphasize the potential of their interconnection and interdependence, the equivalence of mutual influences of both globalization processes on the structure of regionalization and regional factors on modern global dynamics. It is proven that regionalization acts as a conceptual model of structuring society based on the internal pluralism of its territorial units, which combines both the tendencies of opposition to unification and excessive centralization, and the search for new, more effective forms of regional management. It was determined that regionalism appears in modern scientific discourses as an objective trend of social development and a theoretical and methodological key to its tracing and representation. A systematic analysis of the processes of regionalization of the global space based on innovative methodological approaches of socio-humanitarian studies will make it possible to clarify the true meaning of world transformation processes, to represent new hypotheses for the development of global-regional social systems, to generate optimal security policy directions and strategies to guarantee regional security in the European space.
Źródło:: The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2023, 32; 45-65
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:: The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 12.

Tytuł:: Развлекательный дискурс в русскоязычном интернете
Autorzy:: Карпова, Татьяна Б.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1203413.pdf
Data publikacji:: 2011
Wydawca:: Uniwersytet Opolski
Tematy:: runet as new speech environment
types of discourse of runet
genre and style forms
language of internet
Opis:: Leisure discourse is one of the main types of the d course of Russian-speaking internet. It realizes the aims of a language person for the way of spending time, resting, entertainment. The field of leisure discourse in runet is formed by such micro-fields as communi cation, self-presentation (designing of a web-person), сгеапѵе works, hobby, cognition (navigation), playing, sex. Motives and functions of leisure activity of a language person, as well as those genre forms where this activity takes place, have been analyzed
Źródło:: Stylistyka; 2011, 20; 163-174
1230-2287
2545-1669
Pojawia się w:: Stylistyka
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 13.

Tytuł:: Развитие языка позитивных эмоций в русскоязычном интернет-пространстве (на основе исследования выбранного контента Instagram, VK и YouTube)
Development of the Language of Positive Emotions in the Russian-Speaking Online Environment (Based on Research on Selected Content from Instagram, VK, and YouTube Platforms)
Autorzy:: Bunevitch, Agata
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/46618455.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:: русский язык
интернет-пространство
язык эмоций
коммуникация в интернете
тенденции развития русского языка
Russian
online environment
language of emotions
online communication
tendencies of the Russian language development
Opis:: В статье рассматриваются изменения тенденций выражения эмоций в русскоязычной онлайн-среде. Основной целью было выявление языковых средств, которые используются при общении в интернет-пространстве. Основными методами, которыми мы пользовались, были метод наблюдения, методы сплошной выборки, метод систематизации и описания языкового материала. В статье мы после определения особенностей данной среды и характерных для нее способов коммуникации выдвигаем гипотезу, что в период с 2010 по 2023 гг. наблюдается переход от склонности пользователей интернета к выражению негативных эмоций либо сокрытию своих чувств к более позитивному и открытому отношению к собственным эмоциям. Собранные данные позволяют не только подтвердить гипотезу, но и указать, что с 2018 по 2019 год, то есть с момента, по нашим наблюдениям, а также подтверждения их статистическими данными, начала большей заинтересованности пользователей ментальным здоровьем, стали образовываться новые языковые средства, а также активное заимствование (в различной форме) психологических терминов из иностранного интернет-пространства и их интенсивное использование. В конце статьи выдвигается предположение, что данная тенденция может быть связана с уровнем эмоционального интеллекта среднестатистических молодых пользователей. Данные статьи могут послужить базой для дальнейших междисциплинарных исследований.
This article explores the evolving trends in expressing emotions within the Russian-speaking online environment. The primary objective is to identify the linguistic mechanisms employed in online communication. The main methodologies applied include observation, systematic sampling, and the systematization and description of linguistic material. The hypothesis posited in this article suggests a shift in the period from 2010 to 2023, where internet users are moving away from expressing predominantly negative emotions or concealing their feelings. Instead, there seems to be a growing inclination toward a more positive and open expression of emotions. The gathered data not only confirm this hypothesis but also highlight that from 2018 to 2019, coinciding with an observed and statistically supported surge in user interest in mental health, new linguistic expressions emerged. There was also a notable trend of actively incorporating psychological terms from foreign online spaces. Towards the conclusion of the article, we propose that this trend may be linked to the emotional intelligence levels of average young users. This research provides a foundation for future interdisciplinary studies.
Źródło:: Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2023, 22; 151-161
1731-8025
2353-9623
Pojawia się w:: Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 14.

Tytuł:: Психологічна природа міжгрупового протистояння та еволюція суспільних відносин
Psychological Nature of Intergroup Confrontation and Evolution of Public Relations
Autorzy:: Кириченко, Віктор
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/489388.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:: information environment
society
social relations
intergroup conflict
psychological role
models of perception
Opis:: Social and political opposition, which is based on the existence of contradictions and conflicts explicit interregional, inter-state and global, can cause direct physical and psychological violence. Globalization and historical changes in the social structure of most European countries, especially the Ukrainian- Russian conflict, brought socio-historical ideology of confrontation to a new level, resulting in the need to review the scientific foundations of the problem. Socio-psychological phenomenology of social conflict connected with external attribute personality traits, which is included in the system of social relations (race, gender, nationality, etc.). In the context of social phylogeny of the human community awareness of the existence of differences from the other is in the contrast between «I» certain «They» that leads to the formation of a consolidation group «We». Integration and globalization of the XXI century, which despite everything is a humanistic movement, shape society sharp, clearly negative attitude to physical violence. In modern society strategically prudent military campaign beginning with informative, cultural and ideological confrontation. Information warfare of our time – is primarily a worldview war, the struggle for the human mind and its beliefs that are higher regulators social activity. World reconstructed social environment and in the collective consciousness of social community through the prism of common patterns of perception that forms the equal treatment of all elements that are both within it and outside it. The result of effective learning models common perception is public opinion – the attitude of the community to the events and issues submitted for general discussion. Through the media at the discretion of submitted questions, problems, events, and most importantly – relationship to them. In a society built on a matrix model to be the most representative group «we» had to meet all the necessary conditions of role. Each member of the community is the bearer of a unique experience and unique properties. If the role variability impossible, it can lead to a critical accumulation representative of this or that social group segments and generate degradation. Social differentiation is a natural process, the essence of which is the union of a community of people with common interests to defend and leads to the formation of a group «they». In the coordinate system of social relations «we» and «they» are on different sides of the plane of the bipolar, but the disappearance of a reorganization one of them prevents the existence of the other. Resources information environment used to implement the common perception models which reconstruct a picture of the world in the collective consciousness and create a uniform public relation to the phenomena of objective reality. In order to consolidate the group in the information environment of broadcast information, which unites the community in the fight against some of «they». In the evolution of public relations is a gradual reorganization of intergroup relations, which can store role variability. The social hierarchy of interpersonal relationships in modern society can simultaneously be representative of the diverse group of cells (to carry out various social roles) that create the possibility of finding common interests and opportunities of cooperation and mutual interaction between people in a globalized world.
Źródło:: Studia Politologica Ucraino-Polona; 2016, 6; 312-322
2312-8933
Pojawia się w:: Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 15.

Tytuł:: Про коронавірусну інфекцію COVID-19 в українських та європейських енциклопедіях
The coronavirus disease COVID-19’s coverage in Ukrainian and European encyclopedias
Autorzy:: Железняк, Микола
Іщенко, Олександр
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1196683.pdf
Data publikacji:: 2020
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of Encyclopedic Research
Tematy:: encyclopedistics
digital environment
Encyclopedia of Modern Ukraine
Wikipedia, Britannica
Great Norwegian Encyclopedia
National Ecyclopedia (Latvia)
Brockhaus
Croatian Encyclopedia
COVID-19
SARS-CoV-2
«Велика норвезька енциклопе- дія» (Store norske leksikon)
Opis:: Today, humans have the phase of the social organization evolution, in which information, communication technologies, and knowledge are fundamental objects of production, as well as the digital environment is an important space for the development of society. There are problems of people’s digital literacy actualized by the increasing role of the existing and growing in information and knowledge in society from Internet environment. This study illustrates the issue of getting digital literacy using online encyclopedic resources on the case about informing the pandemic of coronavirus disease COVID-19 worldwide in 2019-2020. Based on analysis of the mentioned virological topic articles of the national encyclopedias of Europe (Britannica, Brockhaus, Encyclopedia of Modern Ukraine, Great Norwegian Encyclopedia, Wikipedia, etc.) the conclusion is made that encyclopedic knowledge is inert and during the pandemic, it has a low practical role for the needs of humans in the context of safe behavior and right decisions. However, Wikipedia differs from other national online encyclopedias by offering much more information including that is not commonly found in classical encyclopedias, but is useful to readers.
Нині світ перебуває на тій стадії еволюційного розвитку цивілізації, у якій інформація та знання стають основоположними продуктами виробництва. Збільшення ролі інформації й знань в житті суспільства, які поширюються в інтернет-просторі, актуалізує проблеми цифрової освіченості (грамотності / компетенції) людей. У цьому дослідженні на окремому прикладі, пов’язаному з пандемією коронавірусної інфекції в період 2019–2020 років, показано значення онлайн-енциклопедій у процесі формування цифрової освіченості. Проаналізувавши статті на тему COVID-19, SARS-CoV-2, які подають національні енциклопедії Європи (й України зокрема), зроблено висновок про інертність енциклопедичних знань і невисоку їх практичну цінність для переважної більшості населення з точки зору поведінки й рішень під час пандемії. У цьому контексті вирізняється «Вікіпедія», пропонуючи значно більший масив довідкових даних, зокрема й тих, що зазвичай не властиві класичним енциклопедіям, однак корисні для читачів.
Źródło:: Енциклопедичний вісник України; 2020, 12
2706-9990
2707-000X
Pojawia się w:: Енциклопедичний вісник України
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "environment" wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Podbaza

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język