The authors investigated some issues of speech culture development during the study of foreign languages by students of humanities in bachelor’s degree programs. In the context of the developing educational environment and European integration of Ukraine, a foreign language should contribute to the satisfaction of individual educational needs and the development of unlimited speech communication in the open world. The strategic goals of national education outline general issues: the formation of a free personality that is recognized as relevant issues of sustainable educational growth, special understanding of European values such as democracy, human rights and tolerance, respect for foreign culture, motivation for content and quality of individually oriented education with dynamic, flexible trajectory. The modern model of higher education in the humanities is developing dynamically, but at the same time requires a new content, resources and tools for a developing educational environment. The key issues are: individual motivation to learn a foreign language, professional competencies of teachers and access to new modern resources for learning a foreign language. Considering some aspects of the organization of educational activities of students studying for bachelor’s degree programs, we note the presence of positive and negative trends. Among the positive ones are the high needs of some students in the development of speech competence, extra time for comprehension, various resources to expand vocabulary and take into account the professional orientation of information for education, various forms of classes (visualization, watching movies, listening to radio programs, business games, group work, discussion of various topics of foreign culture, nature and environment, opportunities to attend language summer camps, etc.). Negative tendencies include the presence of a certain number of students who do not know how to independently develop their speech competencies, disorganization in the structure of self-education, perception of everything with unfavorable motivators, and so on. It is noted that according to foreign experience in qualitative, creative and educational growth the most important is the development of personal competence in understanding academic freedom, formation of individual practices of learning materials, competence development, independence, individual responsibility, independent search for motivation to develop speech skills. A special place in the process of active educational dialogue in a foreign language, skills of listening, understanding and perception of information belongs to the teacher who forms the individual trajectory of the student’s education and achieves the results of quality education.
Авторами досліджено окремі питання розвитку мовленнєвої культури в ході вивчення іноземних мов студентами гуманітарних спеціальностей за бакалаврськими освітніми програмами. Іноземна мова в контексті розвиваючого освітнього середовища та євроінтеграції України мають сприяти задоволенню індивідуальних освітніх потреб й розвитку необмеженої мовленнєвої комунікації у відкритому світі. Стратегічною метою національної освіти окреслюється загальними проблемами: формування вільної особистості, яка визнається актуальними питаннями сталого освітнього зростання, особливого розуміння загальноєвропейських цінностей (демократії, прав людини та толерантності), розвитку поваги до здобутків зарубіжної культури, вмотивованість до змісту і якості освіти (динамічної, гнучкої траєкторії, індивідуально зорієнтованої). Сучасна модель вищої освіти за гуманітарним спрямуванням динамічно розвивається, але в той же час потребує нового змістового наповнення, ресурсного забезпечення та інструментарію для розвиваючого освітнього середовища. Ключовими постають питання: індивідуальної вмотивованості до освоєння іноземної мови, професійних компетентностей педагогів та доступності до нових сучасних ресурсів для освоєння іноземної мови. Розглядаючи окремі аспекти організації освітньої діяльності студентів, які навчаються за бакалаврськими освітніми програмами, відмічаємо наявність позитивних та негативних тенденцій. Серед позитивних постають високі потреби окремої частини студентів у розвитку мовленнєвої компетентності, додаткового часу на процеси ї осягнення, різні ресурси для розширення словникового запасу особистості та врахування професійної направленості тематики інформації для освіти, застосування різнопланових форм заняття (візуалізація, перегляд фільмів, слухання радіопрограм, ділові ігри, роботи в групі, обговорення різних тем іноземної культури, природи, середовища, можливості відвідування мовних літніх таборів тощо). До негативних тенденцій відносимо наявність певного числа студентів, які не вміють самостійно розвивати свої мовленнєві компетенції, проблеми із організацією самоосвіти, сприйняття всього процесу з негативними мотиваторами тощо. Відмічено, що як свідчить зарубіжний досвід у якісному, творчому й освітньому зростанні, найактуальнішим є розвиток у особистості компетенції із розумінням академічної свободи, формуванням індивідуальних практик засвоєння матеріалів, розвитку компетенції самостійності, індивідуальної відповідальності, самостійного пошуку мотивації до розвитку мовленнєвих компетентностей. Особливе місце в процесі активного освітнього діалогу іноземною мовою, навичками слухання, розуміння та сприйняття інформації належить педагогу, який формує індивідуальну траєкторію освіти студента й досягає результатів якісної освіти.
