Стаття присвячена проблемним питанням світоглядної орієнтації у зв’язку з потребою персоніфікації позиціонування Європи як частини світу. Для встановлення означеної проблематики застосовано низку методів − ретроспективний, хронологічний, періодизації, порівняльно-історичний та інші. Вперше встановлені та нанесені на карту кордони Європи, на тлі інших частин світу, забезпечують: цілісність та «образність», служать основою для розрізнення історико-географічних середовищ планети рівня «частини світу», уможливлюють єдність підходів вчених і практиків (географів, істориків, геологів, культурологів, політиків та ін.). Зокрема, використання Європи, як географічної проекції на земну поверхню, закладає передумови для узгодженого, стандартного групування країн за регіонами з чітким територіальним охопленням і характеристиками (площа, відстань тощо) насамперед у науково-освітній сфері.
Artykuł poświęcony jest badaniom nad problematyką orientacji światopoglądowej w związku z koniecznością personifikacji pozycjonowania Europy jako części świata. Do ustalenia postawionego problemu zastosowano szereg metod: retrospektywną, chronologiczną, periodyzacyjną, porównawczo-historyczną i inne. Autor uważa, iż niniejsza nowatorska próba wyznaczenia i wytyczenia granic Europy na tle innych części świata zapewnia jej integralność i „obrazowość”, ponadto stanowi też bazę do wyodrębnienia środowisk historyczno-geograficznych planety na poziomie „części świata”; umożliwia również ujednolicenie podejścia naukowców i praktyków (geografów, historyków, geologów, kulturoznawców, polityków itp.). Wykorzystanie Europy jako punktu geograficznego na powierzchni Ziemi kładzie podwaliny pod uzgodnione standardowe zaszeregowanie krajów według regionów o wyraźnym zasięgu terytorialnym i cechach charakterystycznych (obszar, odległość itp.), przede wszystkim w sferze naukowej i edukacyjnej.
The article is devoted to problematic issues of worldview orientation in connection with the need to personify the positioning of Europe as part of the world. A number of methods – retrospective, chronological, periodization, comparative-historical and others – were used to establish the specified problem. The borders of Europe, established and mapped for the first time, against the background of other parts of the world, provide: integrity and “imagery”, serve as a basis for distinguishing the historical and geographical environments of the planet at the level of “part of the world”, enable the unity of the approaches of scientists and practitioners (geographers, historians, geologists, cultural experts, politicians, etc.). In particular, the use of Europe as a geographical projection on the Earth’s surface lays the groundwork for an agreed, standard grouping of countries by regions with clear territorial coverage and characteristics (area, distance, etc.) primarily in the scientific and educational sphere.
