Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "слова" wg kryterium: Wszystkie pola

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-78 z 78
    Tytuł:
    Из истории слова „гнев”
    Z historii słowa „гнев”
    Autorzy:
    Kamalova, Alla
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1023982.pdf
    Data publikacji:
    2018-06-19
    Wydawca:
    Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
    Opis:
    In the article the conceptual core of the word “anger” is described in historical terms. The author examines the semantic relations of this word and its functioning within phraseological units.
    Źródło:
    Studia Rossica Posnaniensia; 2017, 42; 157-165
    0081-6884
    Pojawia się w:
    Studia Rossica Posnaniensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Семантическая неопределенность лексического значения слова в русском языке
    Autorzy:
    Nedashkivska, Tatiana
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2033105.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    Polska Akademia Nauk. Czytelnia Czasopism PAN
    Źródło:
    Slavia Orientalis; 2016, 1; 147-160
    0037-6744
    Pojawia się w:
    Slavia Orientalis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Ассоциативная семантика слова в виртуальном пространстве игрового художественного текста
    Autorzy:
    Гридина, Татьяна
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/617906.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    Uniwersytet Pedagogiczny im. Komisji Edukacji Narodowej w Krakowie
    Opis:
    Associative semantics of the word in the virtual space of the game art text Abstract The article analyzes the nature of the game text. Defines the main features of idiostyle S. Krzyzanowski, using different codes of language play in creating the virtual worlds of literary text. Describes the basic techniques for creating associative context of the key words in the story “So” («Поэтому»). Identified vectors of author's reflection on the contents and shape of the word. Is determined by the constructive role of language play in the implementation of narrative perspectives in the text. Associative semantics of the word, the object of the speaker of the language game, creates a field for in-depth reflection on the reader to the author's intention. Keywords: language game; games with literary text;  idiostyle.
    Źródło:
    Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis | Studia Russologica; 2017, 10
    1689-9911
    Pojawia się w:
    Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis | Studia Russologica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Перевод как способ толкования значений служебного слова
    Translation as a way of interpreting the meaning of a function word
    Autorzy:
    Цой, Александр
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/665588.pdf
    Data publikacji:
    2018
    Wydawca:
    Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
    Tematy:
    учебный толковый словарь
    служебные слова
    перевод
    academic explanatory dictionary
    function words
    translation
    Opis:
    It is necessary to divide the lemma in the academic explanatory dictionary into two parts in order to improve its quality. The Russian function word (source language) is introduced in the left with all lexicographic items. The right side (target language) of the dictionary entry contains necessary interpretation, litters, examples in the fixed accordance with the source language entry At the same time, the source Russian version will always be fixed, and the target language input can be filled in English, German, Spanish, French, Turkish or Polish translations respectively.
    Для улучшения качественных характеристик словарной статьи учебного толкового словаря представляется целесообразным разделить ее на две части. В левой стороне (входной язык) помещается русское служебное слово со всем набором лексикографического инвентаря. Правая сторона (выходной язык) словарной статьи, в строгом соответствии с левой, дает необходимое толкование, пометы, примеры и прочее на иностранном языке. При этом «русская» левая часть всегда будет стандартной, а «инонациональная» часть может наполняться, соответственно, английским, немецким, испанским, французским, турецким или польским переводами.
    Źródło:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2018, 15; 137-144
    1731-8025
    2353-9623
    Pojawia się w:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Этимология русского диалектного слова анчутка
    Autorzy:
    Kregždys, Rolandas
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/676956.pdf
    Data publikacji:
    2011
    Wydawca:
    Polska Akademia Nauk. Instytut Slawistyki PAN
    Tematy:
    hypokoristic
    hybrid composite
    deverbativum
    morphotactical rearrangement
    phenomenon taboo
    Opis:
    The etymology of the Russian dialectal lexeme aнчуткаThe article deals with the etymological analysis of Russ. dial. анчýтка 'devil, demon; Antichrist; hobgoblin, water-sprite, familiar, sylvan; trollop; poor person; pickle; curse'. The precondition is made, that it reflects multipartite derivative: prefix Russ. на-+ radix Russ. чуд- [with secondary -m- (phonetic recording) instead of etymological -д-] + suff. -ка → *начудкa. Being based on the made lexeme analysis, Russ. dial. анчýтка is explained as primordially Russian (!!!) word, which contrarily V. N. Toporov's hypothesis by no means could be compared with the water space birds names. Due to such decision it can not be explained as Baltism either. By virtue of it, determination of the Protobaltic tribes presumptive borders of their residing territory in Russia, according to areal distribution of the word, is not possible.
    Źródło:
    Acta Baltico-Slavica; 2011, 35
    2392-2389
    0065-1044
    Pojawia się w:
    Acta Baltico-Slavica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Л.П. Дядечко: «Крылатый слова звук», или Русская эптология. Киев: «Аванпост-Прим» 2007
    Autorzy:
    Szuleżkowa, Swietłana
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/605048.pdf
    Data publikacji:
    2008
    Wydawca:
    Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
    Tematy:
    etymologia
    Źródło:
    Przegląd Rusycystyczny; 2008, 4
    0137-298X
    Pojawia się w:
    Przegląd Rusycystyczny
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Устаревшие слова в экологическом контексте (избранные примеры)
    Autorzy:
    Siepietowska, Joanna Z.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1826618.pdf
    Data publikacji:
    2020-02-06
    Wydawca:
    Uniwersytet Przyrodniczo-Humanistyczny w Siedlcach
    Tematy:
    outdated words
    Russian language
    ecological trend
    Opis:
    This article considers the ageing process of the Russian language, examining examples of outdated words. We investigate the constant mutability of Russian, whereby it resembles a living organism whose development is affected by external forces. Our observations fully correlate with an ecological trend in contemporary linguistics.
    Źródło:
    Conversatoria Litteraria; 2017, 11; 547-560
    1897-1423
    Pojawia się w:
    Conversatoria Litteraria
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Антитеза слова и речи (на примере Нагорной Проповеди)
    Autorzy:
    Сенкевич, Василий
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1833718.pdf
    Data publikacji:
    2020-07-10
    Wydawca:
    Uniwersytet Przyrodniczo-Humanistyczny w Siedlcach
    Tematy:
    confession
    sermon
    word
    discourse
    cognition
    sense
    Opis:
    The article covers the antithesis of positive and negative knowledge and its projection on the field of language. By the example of the Sermon on the Mount, the thesis of non-discursive nature of word and its contrasting to speech is affirmed. In connection with the antithesis under consideration, such questions of phenomenology are addressed as embodiment of meaning in a word, essential irrelevance of existing institutions and instances of the language. Distinction is made between authentic appeal and institutional methods of identification presented in nominal discourse.
    Źródło:
    Conversatoria Litteraria; 2020, 14; 171-181
    1897-1423
    Pojawia się w:
    Conversatoria Litteraria
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Лингвистический портрет слова „чиновник”
    The linguistic picture of the word “chinovnic” Portret językowy słowa „чиновник”
    Autorzy:
    Frołowa, Olga
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1627163.pdf
    Data publikacji:
    2018-07-18
    Wydawca:
    Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
    Opis:
    The article deals with the semantics and usage of the word chinovnic (official). The author views “the behavior” of this noun in the Russian texts of 18th–19th and 20th, 21st c. The investigation is based on the materials of Russian National Corpus (ruscorpora.ru). In the texts of 18th–19th c. the noun is used in a model “noun + proper name”, but in the modern use this model is lost, the noun chinovnic draws closer to the noun bureaucrat (pedant). In the article the main and peripheral senses of the noun chinownis are described: hired labor, disinterested attitude, lack of individuality. Native speakers of modern Russian avoid too negative descriptions contained in the word bureaucrat, which are perceived as too negative and prefer to use ambiguous noun such as chinovnic.
    Źródło:
    Studia Rossica Posnaniensia; 2010, 35; 47-56
    0081-6884
    Pojawia się w:
    Studia Rossica Posnaniensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Значение Русского слова в аспекте перевода
    Semantics of a Russian Word in the Aspect of Translation
    Autorzy:
    Разумовская,, Вероника
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1623691.pdf
    Data publikacji:
    2018-09-17
    Wydawca:
    Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
    Opis:
    The paper deals with the problem of poetic translation. The discussion is based on several universal linguistic and translation categories: meaning, sense, expression, form and the unit of translation. The semantic and cultural peculiarities of Russian words in the novel Eugene Onegin in the aspect of translation are described.
    Źródło:
    Studia Rossica Posnaniensia; 2008, 34; 141-146
    0081-6884
    Pojawia się w:
    Studia Rossica Posnaniensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Неясные слова в Matepiaлах до словника писемної та книжної української мови XV-XVIII cт. Е. Тимченко
    Autorzy:
    Fałowski, Adam
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/634408.pdf
    Data publikacji:
    2007
    Wydawca:
    Uniwersytet Jagielloński. Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego
    Opis:
    В 2002-2003 гг. через сто лет после своего возникновения вышел в свет первый вполне научный исторический словарь украинского языка Матеріали до словника писемної та книжної української мови XV-XVIII ст. Словарь был готов к изданию уже в 1904 г. и охватывал 12-13 тысяч заглавных слов. В качестве источников Е. Тимченко использовал 34 памятника украинского яэыка XV-XVIII вв.Внимательное ознакомление со словарем позволило мне обратить внимание на довольно частые случаи, когда автор словаря или его современные издатели и редакторы не смогли однозначно установить правильное значение данного слова (поэтому они ставят после него вопросительный знак), или - значительно реже - не сумели верно воспроизвести его фонетико-морфологическую структуру, не говоря уже о том, что во многих случаях вообще отсутствуют какие-либо семантические комментарии.Предметом настоящей статья является попытка рассмотреть 204 заглавных слова, исследуемого словаря, которые оказались слишком трудными для объяснения и заодно проверить, действительно ли можна считать их темными и непонятными, или все-таки существует возможность лишить их клейма таинственности и непонятности.Результаты кропотливых поисков в словарях восточнославянских и польского языков оказались довольно удовлетворительными. Мне удалось дать правильное толкование значения (иногда структуры) 126 слов. Кроме того, я пришел к выводу, что еще 22 сомнительных слова можна признать правильно объясненными автором (издателями) словаря, хотя они не фиксируются доступными лексикографическими источниками. Лишь 56 лексических единиц не подлежат однозначной интерпретации в свете имеющихся данных. Среди них находятся такие семанитческие группы, как: термины, относящиеся к сапожному ремеслу (затирачка, смольщина, стирачъ, топка, цинаксаръ) и названия разного рода налогов и повинностей (лядкира, отправчое, повивачное, повћчщына, погребщина, покабанщина, покаранщина, присадное). Есть основания утверждать, что некоторые слова, принадлежащие к этой группе, были неправильно прочитаны автором словаря (нпр. крошвниця, кутка, удъ, ядровиця).Следует ожидать, что дальнейшие исследования и поиски должны в значительной степени уменьшить число темных и загадочных слов в „Материалах" Е. Тимченко.
    Źródło:
    Studia Linguistica Universitatis Iagellonicae Cracoviensis; 2007, 124
    2083-4624
    Pojawia się w:
    Studia Linguistica Universitatis Iagellonicae Cracoviensis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Леся Cтавицька, Естетика слова в українській поезії (10-30 рр. Xx ст.), Київ: “Правда Ярославича”, 2000, 156 с.
    Autorzy:
    Григораш, Антоніна M.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1202762.pdf
    Data publikacji:
    2001
    Wydawca:
    Uniwersytet Opolski
    Źródło:
    Stylistyka; 2001, 10; 546-552
    1230-2287
    2545-1669
    Pojawia się w:
    Stylistyka
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Потенциальные слова со значением лица в казахстанской прессе (особенности окказионального и неологического слова)
    Wyrazy potencjalne oznaczające osobę w prasie kazachstańskiej (okazjonalizmy vs. neologizmy)
    Potential words meaning a person in the kazakh press (particular qualities of occasionalisms and neologisms)
    Autorzy:
    Didenko, Natalya
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2197244.pdf
    Data publikacji:
    2018-12-28
    Wydawca:
    Akademia Humanistyczno-Ekonomiczna w Łodzi
    Tematy:
    неологизм
    окказионализм
    потенциальное слово
    neologism
    occasionalism
    potential word
    neologizm
    okazjonalizm
    wyraz potencjalny
    Opis:
    Данная статья посвящена анализу потенциальных слов со значением лица, втречавшихся на страницах казахстанских газет с 2008 по 2011 годы. С помощью критериев, разделяющих окказиональную лексику и неологизмы, были сделаны выводы о развитии отобраной лексики. Также были обнаружены противоположные тенденции в группах слов разного происхождения. Итак, большей тенденцией к усвоению русским языком обладают слова, образованные от казахских и иностранных корней; они становятся неологизмами и переходят в узус. Слова же, образованные от русских корней, как правило остаются в сфере окказиональной лексики.
    Niniejszy artykuł poświęcony jest analizie wyselekcjonowanych wyrazów potencjalnych oznaczających osobę z prasy kazachstańskiej w latach 2008 – 2011. Na podstawie kryteriów odróżniających leksykę okazjonalną od neologizmów wysunięto wnioski o rozwoju wybranych słów. Zaobserwowano odmienne tendencje w grupach wyrazów mających różne pochodzenie. Większą tendencję do przyswojenia przez język mają wyrazy utworzone na podstawie rdzeni kazachskich oraz obcych, stają się one neologizmami przechodząc do uzusu językowego. Natomiast wyrazy stworzone na podstawie rdzeni rosyjskich najczęściej pozostają w strefie leksyki okazjonalnej.
    This article is devoted to the analysis of selected potential words meaning a person from the Kazakh press in the years 2008 - 2011. On the basis of the criteria, distinguishing occasionalisms from neologisms, conclusions were drawn about the development of selected words. Some tendencies have been observed in groups of words of different origins. The words created on the basis of Kazakh and foreign roots have a greater tendency to be assimilated by the language, they become neologisms, turning to linguistic usage. However, words created on the basis of Russian roots usually remain in the occasional lexical zone.
    Źródło:
    Językoznawstwo; 2018, 12; 73-83
    1897-0389
    2391-5137
    Pojawia się w:
    Językoznawstwo
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Светлага слова свет: тры перыяды ў паэзii Дануты Бiчэль (да 80-годдзя з дня нараджэння паэтэсы)
    Autorzy:
    Брусевiч, Анатоль
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/601104.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
    Źródło:
    Białorutenistyka Białostocka; 2017, 9
    2081-2515
    Pojawia się w:
    Białorutenistyka Białostocka
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Turkic Borrowings in Russian
    Тюркские заимствования в русском языке
    Autorzy:
    Yusufkhanova, Nargiz Ali
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/28850616.pdf
    Data publikacji:
    2023-09-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    Turkisms
    borrowed words
    mutual influence of languages
    languages of different systems
    related words
    structural and semantic features
    functioning
    тюркизмы
    заимствованные слова
    взаимовлияние языков
    языки разных систем
    родственные слова
    структурно-семантические особенности
    функционирование
    Opis:
    The vocabulary of any functioning language consists of original and borrowed words. The Russian language is no exception. Turkic borrowings form a significant layer of the vocabulary of the Russian language, filling it with meanings that are of great scientific interest both in philological terms and as a subject for ethnographic and historical research. In order to more accurately define the boundaries of the term “Turkism”, corresponding to the true origin of words, all Turkisms are divided into primordial and historical. The connection of languages of different systems is a historical process based on historical, cultural and interstate relations, scientific and technological progress, the development of scientific areas, etc. The mutual influence of languages is an integral part of the historical, cultural, political and sociological process. Thus, the language reflects emerging innovations and enriches itself by borrowing words from other languages. The vocabulary of any functioning language is made up of native and borrowed words. The Russian language is no exception. Turkic borrowings form a significant layer of the vocabulary of the Russian language, filling it with meanings that are of great scientific interest not only in philological terms but also as a subject for ethnographic and historical research. The connection between the Russian and Turkic peoples that arose since ancient times, their close contact, due to territorial proximity and the vital need to maintain trade and economic relations, demanded from the peoples who speak these languages a practical knowledge of the languages of their neighbours.
    Словарный запас любого функционирующего языка состоит из оригинальных и заимствованных слов. Русский язык не является исключением. Тюркские заимствования образуют значительный пласт лексики русского языка, наполняя его значениями, представляющими большой научный интерес как в филологическом плане, так и в качестве предмета этнографических и исторических исследований. Для того чтобы более точно определить границы термина “тюркизм”, соответствующие истинному происхождению слов, все тюркизмы делятся на исконные и исторические. Соединение языков разных систем – это исторический процесс, основанный на исторических, культурных и межгосударственных связях, научно-техническом прогрессе, развитии научных направлений и т.д. Взаимовлияние языков является неотъемлемой частью исторического, культурного, политического и социологического процесса. Таким образом, язык отражает появляющиеся инновации и обогащается за счет заимствования слов из других языков. Словарный запас любого функционирующего языка состоит из родных и заимствованных слов. Русский язык не является исключением. Тюркские заимствования образуют значительный пласт лексики русского языка, наполняя его значениями, представляющими большой научный интерес не только в филологическом плане, но и как предмет этнографических и исторических исследований. Связь между русским и тюркским народами, возникшая с древних времен, их тесный контакт, обусловленный территориальной близостью и жизненной необходимостью поддерживать торгово-экономические отношения, требовали от народов, говорящих на этих языках, практического знания языков своих соседей.
    Źródło:
    Studia Orientalne; 2023, 3(27); 71-78
    2299-1999
    Pojawia się w:
    Studia Orientalne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Русская фразеология как судьба. Анатолий Жуков, Очерки по фразеологической семантике: монография, 2-е издание, переработанное и дополненное, Издательство РУСАЙНС, Москва 2020
    Autorzy:
    Zahnitko, Anatolii Panas
    ВАЖЕНИНА, ЕЛЕНА
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2085264.pdf
    Data publikacji:
    2022-03-14
    Wydawca:
    Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
    Tematy:
    фразеологизм
    пословично-поговорочные выражения
    внутренняя форма
    слова-сопроводители
    слова-спутники
    деривация
    дефразеологизация
    языковая картина мира
    phraseology
    proverbial expressions
    internal form
    accompanying words
    satellite words
    derivation
    defraseologization
    linguistic picture of the world
    Opis:
    В рецензии анализируется монография Жукова А.В. «Очерки по фразеологической семантике», развивающая семасиологические идеи фразеологической теории профессора Жукова В.П. и являющаяся синтезом предыдущих исследований автора.
    The review analyzes the monograph by Zhukov A.V. «Essays on phraseological semantics», which develops semasiological ideas of phraseological theory by Professor Zhukov V.P. and is a synthesis of previous research by the author. 
    Źródło:
    Przegląd Rusycystyczny; 2022, 1(177); 275-182
    0137-298X
    Pojawia się w:
    Przegląd Rusycystyczny
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Problematyka badania compositów w językoznawstwie słowiańskim: aspekt historyczny
    Autorzy:
    Аzarova, Larysa
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/607884.pdf
    Data publikacji:
    2018
    Wydawca:
    Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
    Tematy:
    stem combination
    word formation
    complex words
    łączenie słów
    słowotwórstwo
    composita
    словосложение
    словообразование
    сложные слова
    Opis:
    The article conducts a brief survey of some areas in stem  composition. It represents the examination of this word-formation method in Russian linguistic literature, and analyses a new take on theorigin of complex words in foreign Slavic studies. The main goal of the article is to research stem composition as one of most productive word-formation methods both in Russian linguistic literature and foreign Slavic studies. Four main research methods include linguistic description with surveillance techniques, arrangement of language facts and phenomena, comparative method, and complex analysis method. The research results show that: 1) stem composition is one of the most ancient word-formation methods used throughout the entire course of Russian language history; 2) stem-composition methods and techniques keep steadily developing (outdated models are either optimized or substituted with new ones); 3) neologisms and complex words are widely used in modern Russian literary language with its obvious structural and semantic regularities; 4) composition of stems is an important issue of various word-formation methods in modern Russian literary language. It is the second most important word-formation tool after suffixation; 5) numerous scientists from different countries examined stem composition including grammarians of ancient India, linguists from Russia and Western Europe; 6) stem combination has a huge potential which opens up opportunities for creation of new words both in fiction and terminology databases, and pursuing literary goals.
    Jednym z celów artykułu jest próba przeglądu informacji historycznych o compositach w słowiańskiej literaturze językoznawczej. Przedstawiono w nim również poglądy na temat specyfiki złożeń w zagranicznej literaturze slawistycznej. W opracowaniu skupiono się na analizie tego typu konstrukcji jako jednym z najbardziej produktywnych sposobów tworzenia słów w językach słowiańskich w aspekcie diachronicznym. Najważniejszymi metodami badawczymi zastosowanymi w niniejszej analizie są: metoda opisu lingwistycznego połączonego z obserwacją i systematyzacją faktów i zjawisk językowych oraz metody statystyczna, porównawcza i złożona. Na podstawie przeprowadzonego badania sformułowano następujące wnioski: 1. Łączenie słów jest jedną z najstarszych metod w słowotwórstwie, znaną od początków rozwoju rosyjskiego języka literackiego.2. Metody i techniki łączenia słów ulegają zmianom: stare modele są ulepszane i udoskonalane, natomiast przestarzałe zanikają, ustępując miejsca nowym. 3. Wśród nowych formacji funkcjonujących we współczesnych językach słowiańskich composita stanowią znaczącą warstwę słownictwa o wyraźnych wzorcach strukturalnych i semantycznych. 4. Spośród różnych metod stosowanych w słowotwórstwie języków słowiańskich szczególne miejsce zajmuje łączenie słów. 5. Badaniem compositów zajmowali się językoznawcy różnych krajów i epok, od starożytnych gramatyków indyjskich po zachodnioeuropejskich i rosyjskich. 6. Łączenie słów stanowi olbrzymi potencjał rozwoju języka narodowego, daje możliwość tworzenia nowych wyrazów, jest środkiem kreacji artystycznej i literackiej, jak również przyczynia się do wzbogacania słownictwa terminologicznego. 7. Tematyka łączenia słów i powstawania compositów stanowi obecnie wieloaspektowy i wielopłaszczyznowy obiekt badań. Zainteresowanie nią wynika z dawności, żywotności oraz rozpowszechnienia tej metody słowotwórczej, a także z jej rosnącej aktywności.
    В статье дан краткий обзор исторических сведений о  словосложении в славянской лингвистической литиретуре. Проанализированы взгляды на природу сложного слова в зарубежной славистике. Основной целью статьи является изучение словосложения как одного из продуктивных способов словообразования в славистике в диахроническом аспекте. Основными методами исследования являются: метод лингвистического описания с приемами наблюдения, систематизации языковых фактов и явлений; статистический, сравнительно-сопоставительный и метод комплексного анализа. В результате исследования были сделаны такие выводы: 1. Словосложение – один из древнейших способов  словообразования, известный на всем протяжении развития русского литературного языка; 2. Неуклонно совершенствуются способы и приемы словосложения, а именно: улучшаются и уточняются старые модели, исчезают отжившие, уступая место новым, появляющимся; 3. Среди новообразований современных славянских языков сложные слова составляют значительный пласт лексики, обладающий четкими структурными и семантическими законмерностями; 4. Среди различных способов словообразования славянских языков сложение основ занимает особое место; 5. На изучение словосложения обратили внимание ученые разных  стран:древние индийские грамматики, западноевропейские и русские лингвисты; 6. Словосложение таит в себе огромные потенциальные силы общенародного языка, возможность творчества новых слов и для художественно-литературных целей, как мощное средство художественного мастерства, и для терминологической лексики различных видов; 7. В наше время тематика словосложения все более расширяется и углубляется, становясь многоплановой и разветвленной. Интерес к специфике словосложения обусловлен распространенностью, древностью и жизнестойкостью этого способа образования сложных слов, а также – его возрастающей активностью.
    Źródło:
    Annales Universitatis Mariae Curie-Sklodowska, sectio FF – Philologia; 2018, 36, 2
    0239-426X
    Pojawia się w:
    Annales Universitatis Mariae Curie-Sklodowska, sectio FF – Philologia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    ЗАМЕТКИ ОБ ИСТОРИИ РУССКОГО СЛОВА ПЕЧАЛЬ
    Note About History of Russian Word grief
    Autorzy:
    Камалова, Алла
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/444891.pdf
    Data publikacji:
    2011-12-01
    Wydawca:
    Uniwersytet Warmińsko-Mazurski w Olsztynie
    Tematy:
    Russian,
    history of a word,
    lexico-semantic group,
    hagiography,
    grief
    Opis:
    The article is devoted to history of formation and functioning of Russian word grief. Historical dictionaries and Old Russian texts XI-XVII centuries (hagiography) are sources of the materiał. The lexical units ‘state of mind’ were polysemantic in old Russian (3-12 meanings). As a result of the long use of polysemantic words in Old Russian texts there is a lexico-semantic group ‘state of mind’ and modern direct sense of the word grief.
    Źródło:
    Acta Neophilologica; 2011, XIII; 73-80
    1509-1619
    Pojawia się w:
    Acta Neophilologica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    О роли внутренней формы слова в древних славянских переводах Библии
    Autorzy:
    Кожинова [Kozhinova], Алла [Alla]
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/678813.pdf
    Data publikacji:
    2019
    Wydawca:
    Polska Akademia Nauk. Instytut Slawistyki PAN
    Tematy:
    inner form of the word
    etymology
    translation
    Slavic languages
    the Bible
    Opis:
    On the Role of the Inner Form of the Word in Historical Translations of the Bible into Slavic LanguagesThis article investigates the role of the inner form of the word in the process of translation, which is seen as a mediated form of verbal creation. Although the process of both oral and written translation has been traditionally viewed as entirely synchronic (i.e. unaffected by the deep layers of the semantic structure of the lexical unit), there are numerous examples indicating that etymologies of words may be reflected in the target text. The case in point is best illustrated with instances from historical translations of biblical texts into Slavic languages examined in this study. O roli formy wewnętrznej słowa w historycznych przekładach Biblii na języki słowiańskie Niniejszy artykuł analizuje rolę wewnętrznej formy słowa w procesie przekładu, uznawanym za zapośredniczoną formę twórczości słownej. Pomimo że proces ten, zarówno w formie pisemnej, jak i ustnej, uważa się za całkowicie synchroniczny (co oznacza, że głębokie warstwy struktury semantycznej jednostki leksykalnej nie mają na niego wpływu), istnieje wiele przykładów świadczących o tym, że etymologia słów często znajduje mniejsze lub większe odbicie w tekście docelowym. Doskonałą ilustracją tego zjawiska są przykłady pochodzące z historycznych przekładów tekstów biblijnych na języki słowiańskie, zaprezentowane w przedstawionej analizie.
    Źródło:
    Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej; 2019, 54
    2392-2435
    0081-7090
    Pojawia się w:
    Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Количество разводов и их влияние на семью и общество-возможности социальной работы
    Autorzy:
    Storoška, Marek
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2156975.pdf
    Data publikacji:
    2014
    Wydawca:
    Instytut Studiów Międzynarodowych i Edukacji Humanum
    Tematy:
    Ключевые слова
    супружество
    семья
    развод
    причины разводов
    адаптирование
    формы обеспечения ребенка
    Opis:
    В данной статье дается анализ проблематики количества разводов, которая в словацком обществе становится все более актуальной, так как в настоящее время разводится каждая вторая семья. Внимание уделяется анализу общественной обстановки с ссылкой на статистические данные в пределах Словакии, а также анализируются отдельные причины разводов, их отражение при воспитание детей, внимание уделяется  реакции детей на развод и их адаптирование в новых условиях после развода родителей. В статье обращается внимание на форму обеспечения ребенка либо в семье одного из родителей либо в семьях обоих родителей.
    Źródło:
    Społeczeństwo i Edukacja. Międzynarodowe Studia Humanistyczne; 2014, 1(13); 219-231
    1898-0171
    Pojawia się w:
    Społeczeństwo i Edukacja. Międzynarodowe Studia Humanistyczne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Текстовые соответствия русского модального слова конечно в английском языке
    Textual equivalents of the Russian modal word конечно in English
    Autorzy:
    Puk, Maria
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/444321.pdf
    Data publikacji:
    2018-12-01
    Wydawca:
    Uniwersytet Warmińsko-Mazurski w Olsztynie
    Tematy:
    epistemic modality
    modal words
    equivalents
    Opis:
    This article analyzes the Russian modal exponent конечно expressing the speaker’s commitment to the truth of the proposition and its English translational equivalents. Some of the equivalents lower the level of epistemic modality, e.g., possibly, perhapsand might convey possibility and most probably, I suppose, I expect and I bet denote probability. Owing to such translational solutions, the translated sentences evoke a dif- ferent set of associations in the target language. The sentences with the omitted marker of epistemic modality constitute a great number of examples in English.
    Źródło:
    Acta Neophilologica; 2018, XX/2; 13-27
    1509-1619
    Pojawia się w:
    Acta Neophilologica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Complex words and phrases: syntax and semantics
    Сложные слова и словосочетания: синтаксис и семантика
    Autorzy:
    Толстая, Светлана М.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2084559.pdf
    Data publikacji:
    2020
    Wydawca:
    Polska Akademia Nauk. Czytelnia Czasopism PAN
    Tematy:
    Complex words
    phrases
    word condensation
    syntax
    semantics
    derivation
    Russian language
    Opis:
    The author, following the concept of E. Benveniste, considers complex words as a product not only of word-formation derivation, but also of syntactic trans-formation (condensation) of phrases. The object of the transformation is phrases as composite syntactic and semantic constructions, but the derivation itself, i.e. the formation of complex words is carried out in the language according to the same rules as the derivation of simple (not complex) words, and with the same formal techniques as word formation in general, i.e. by affixation and transformation of components of complex words (truncation, interfixation, accent shifts, etc.). At the same time, the syntactic and semantic relations between components that are characteristic of generating phrases retain their meaning in the structure of derived complex words, no matter what models of derivation (semantic and word-forming) they may relate to. Complex words of the same type in their word-formation structure can have completely different semantics, depending on the syntactic and semantic relations that link the components of the original phrases. The article offers a typology of complex words in the Russian language in terms of their "internal" syntactic and semantic structure. In composites derived from predicative phrases, there are subject, object, locative, temporal, and other semantic models of relations between a predicate and a dependent word. Composites with a supporting noun can be derived both from phrases with a com-positional connection, and from phrases with a subordinate connection (with relations of functional, comparative, and attributive dependence in a broad sense). Similarly, composites with a reference adjective, numeral, and counting words are analyzed. The article contains a criticism of some provisions of the academic "Russian grammar" (1980).
    Źródło:
    Rocznik Slawistyczny; 2020, 69; 157-180
    0080-3588
    Pojawia się w:
    Rocznik Slawistyczny
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Внутренняя форма слова в детских языковых инновациях
    Internal form of innovations in a children’s language
    Autorzy:
    Йузьвяк, Йоланта
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/968148.pdf
    Data publikacji:
    2014
    Wydawca:
    Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
    Tematy:
    children’s language
    internal form
    language innovations
    children’s creativity
    Opis:
    The aim of the paper is to present a few interesting trends of a word formation in a children’s language. Various groups of words have been discussed. Special attention has been paid to a figurative type which represents children’s creativity as well as relations between names and reality: features of the person, thing or reality. The choice, which is made by a child of a transparent internal form instead of a traditional form used for new words formation (creation), reflects specific children’s perception of the word.
    Źródło:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2014, 10; 79-86
    1731-8025
    2353-9623
    Pojawia się w:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    ЛЕКСИКОГРАФИЧЕСКОЕ ОПИСАНИЕ СЛОВА „СВЯТОЙ”
    The Lexicographical Description of the Russian Lexeme “Saint”
    Autorzy:
    Smirnova, Svetlana
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/444254.pdf
    Data publikacji:
    2008-12-01
    Wydawca:
    Uniwersytet Warmińsko-Mazurski w Olsztynie
    Tematy:
    word
    saint
    sanctity
    Russian literary language
    historical and interpretation dictionaiies
    quantitative and substantial changes
    Opis:
    The article introduces description of extension and intension of the Russian lexeme SAINT basing upon its definitions presented in the diachronic and modern defining dictionaries (11 dictionaries were reviewed). The lexicographical data had been compared to reveal the difference between the core of the concept in the modern language and the same periods. The dictionaries treat the word SAINT (either noun or adjective) as polysemous; up until the 18th century all the meanings of the word were covered by the religious semantic structure included the following interconnected components: (1) source of saintliness; (2) guides to saintliness; (3) embodiment of saintliness; (4) manifestation of saintliness; (5) path leading to saintliness; (6) the men of God. The above semantic system may be treated as hierarchy made up along the axis ‘GOD - MAN’, and the sole and ultimate apex of such hierarchy is the Divinity. In the modern defining dictionaries, the meanings of the word in question (reflecting the religious knowledge about the universe and the reality of the human creative work) are not matching with above semantic system. Moreover, ‘the quintessence of the saintliness’ is no more God, but man. This is the indication of the fact that the idea of the Ecclesia of Heaven and of Earth (that had been formed under influence of the early ethnical and Christian traditions and theological and philosophical conceptualization of human being) is distorted in the mind of the modern Russian native-speakers.
    Źródło:
    Acta Neophilologica; 2008, X; 79-89
    1509-1619
    Pojawia się w:
    Acta Neophilologica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Вплив конексту на актуалізацію синонімічних значень у творах сучасних українських письменників
    Wpływ kontekstu na aktualizację synonimicznych znaczeń we współczesnej ukraińskiej prozie kobiecej
    Autorzy:
    Semak, Людмила
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2015651.pdf
    Data publikacji:
    2021-12-14
    Wydawca:
    Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
    Tematy:
    синонім
    семний склад значення слова
    сема
    актуальний смисл слова
    сучасна українська жіноча проза
    synonym
    semantic structure of the word meaning
    seme
    actual meaning of the word
    modern Ukrainian female prose
    synonim
    semantyczne znaczenie słowa
    sem
    rzeczywiste znaczenie słowa
    współczesna ukraińska proza kobieca
    Opis:
    У статті досліджено синоніми, що функціонують у текстах сучасної української жіночої прози. Проаналізовано значення лексичних одиниць, що вступають у синонімічні відношення за певних контекстуальних умов. Наведено семантичні процеси, за яких відбувається семне варіювання у значеннях синонімів. За допомогою методу компонентного аналізу описано семний склад значень синонімів: виявлено інтегральні, диференційні й оказіональні складники семантики низки близьких за значенням слів. З’ясовано особливості трансформації семного складу значень слів під впливом контексту. Наголошено, що значення слів під впливом контексту зазнає певних зрушень, що зумовлює поступ синонімічних відношень.
    Artykuł przedstawia synonimy funkcjonujące w tekstach współczesnej ukraińskiej prozy kobiecej. Analizowane są znaczenia jednostek leksykalnych wchodzących w relacje synonimiczne w określonych warunkach kontekstowych. Podano procesy semantyczne, w wyniku których następuje semantyczna wariacja w znaczeniach synonimów. Metodą analizy składowej opisano semantyczną kompozycję znaczeń synonimów: ujawniono całkowe, różnicowe i okazjonalne składowe semantyki wielu bliskich znaczeniowo słów. Wyjaśniono osobliwości transformacji składu rdzeni znaczeń słów pod wpływem kontekstu. Podkreśla się, że znaczenie słów pod wpływem kontekstu ulega pewnym zmianom, które warunkują postęp relacji synonimicznych.
    This paper is devoted to synonyms that function in the texts of modern Ukrainian female prose. The meanings of lexical units that enter into synonymous relations under the certain contextual conditions are analyzed. The semantic processes during which there is a semantic variation in meanings of synonyms are given. Using the method of component analysis, the semantic composition of the meanings of synonyms is described: the integral, differential and occasional components of the semantics of synonyms are revealed. The peculiarities of the transformation of the seme structure of words meanings under the context influence are clarified. It is emphasized that words meaning under the influence of the context undergoes certain changes, which determines the promotion of synonymous relations.
    Źródło:
    TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych; 2020, 6, 15; 127-136
    1733-2249
    Pojawia się w:
    TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Этимологическая память слова
    Autorzy:
    Толстая, Светлана Михайловна
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/951139.pdf
    Data publikacji:
    2019
    Wydawca:
    Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
    Tematy:
    etymology
    memory
    Old Slavic material and spiritual culture
    reconstruction of worldview
    axiology
    etymologia
    pamięć
    prasłowiańska kultura materialna i duchowa
    rekonstrukcja obrazu świata
    aksjologia
    Opis:
    The article is a synthetic survey of etymological research of the last half century, which has revealed important areas of Old Slavic spiritual and material culture, connected with people’s lifestyles, economy, farming, hunting, fishing, gathering, craftsmanship, social relationships, and religious values.The semantic map of Old-Slavic culture has been supplemented with new information thanks to the etymological methodology that goes beyond the word as an isolated unit and takes into account its contextual space.Special attention is paid here to publications that aid the reconstruction of the worldview of ancient Slavs in three areas connected with the social organization of life, the names of kinship and generally human relationships. These are: (i) the system of legal concepts and terms; (ii) the opposition of US vs. THEM in the context of the etymology and semantics of Old Slavic kinship terms; (iii) Old-Slavic axiology (derivatives with the prefix bez- ‘non-, un-’ and such key concepts as dola ‘fate’ and mera ‘measure’).
    Artykuł jest syntetycznym przeglądem badań etymologicznych ostatniego półwiecza, dzięki którym zostały zrekonstruowane ważne obszary prasłowiańskiej kultury duchowej i materialnej związane z trybem życia, gospodarką, uprawą roli, hodowlą zwierząt i ptaków, polowaniem i rybołówstwem, zbieractwem, rzemiosłami oraz społecznymi relacjami i wartościami religijnymi. Semantyczna mapa kultury prasłowiańskiej została wypełniona dzięki zastosowanej przez etymologów metodologii przezwyciężającej podejście do słowa jako izolowanej jednostki i uwzględniającej przestrzeń „kontekstową”.W artykule szczególną uwagę poświęcono pracom uzupełniającym rekonstrukcję obrazu świata starożytnych Słowian w trzech obszarach związanych ze społeczną organizacją życia, nazewnictwem stopni pokrewieństwa oraz relacji międzyludzkich. Są to: 1) system pojęć i terminów starożytnego prawa Słowian, 2) kluczowa opozycja swój : obcy, badana w kontekście etymologii i semantyki prasłowiańskiej leksyki opisującej więzi krwi, 3) obszar prasłowiańskiej aksjologii (analiza derywatów z prefiksem bez- oraz takich kluczowych pojęć, jak ‘dola’ i ‘mera’ [miara]).
    Źródło:
    Etnolingwistyka. Problemy Języka i Kultury; 2019, 31
    0860-8032
    Pojawia się w:
    Etnolingwistyka. Problemy Języka i Kultury
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Słowa pogranicza (na materiale gwarowym wschodniej Lubelszczyzny)
    Слова пограниччя (На діалектному матеріалі Східної Люблінщини)
    Autorzy:
    Pelcowa, Halina
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2015579.pdf
    Data publikacji:
    2021-12-13
    Wydawca:
    Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
    Tematy:
    лексема
    пограниччя
    говірки
    Люблінщина
    word
    Borderlands
    dialects
    the Lublin region
    słowo
    pogranicze
    gwary
    Lubelszczyzna
    Opis:
    Przedmiotem rozważań jest słownictwo usytuowane geograficznie, mentalnie i historycznie na obszarze Lubelszczyzny wschodniej, rozpatrywane w relacji nazwy do desygnatu i zmian cywilizacyjno-kulturowych wynikających z procesów globalizacyjnych. Są to: 1) nazwy genetycznie wschodniosłowiańskie, a więc wyrazy (lub ich znaczenia) pochodzenia ukraińskiego, białoruskiego; 2) „geograficzne dialektyzmy kresowe” wspólne dla gwar pogranicza wschodniego po obu stronach Bugu, przy czym wspólnota ta wynika wyłącznie z sąsiedztwa terytorialnego; 3) wyrazy funkcjonujące w świadomości językowej mieszkańców wsi jako przynależne do określonej nacji.
    Предметом дослідження є лексика, яка в географічному, ментальному та історичному вимірі пов’язана з територією східної Люблінщини; вона розглядається у відношенні до десигната і цивілізаційно-культурних змін, що випливають із глобалізаційних процесів. Сюди належать: 1) генетично східнослов’янські лексеми, тобто слова (або їхні значення) українського, білоруського походження; 2) георгафічні периферійні діалектизми, спільні для говорів східного пограниччя по обидва боки Західного Бугу, причому ця спільність пов’язана виключно із територіальним сусідством; 3) лексеми, що функціонують у мовній свідомості мешканців села як властиві окресленій нації.
    The study deals with the geographically, mentally and historically motivated vocabulary of the eastern part of the Lublin region as seen through the prism of the name-designatum relationship and the globalization-related civilization and cultural changes. The vocabulary includes: (1) names of East Slavic provenance, including words and their meanings of the Ukrainian and Belorussian origin; (2) geographically-restricted dialectal borderlands forms common for the formations of the Eastern Borderlands linguistic community alongside the Bug river; (3) words functioning in the villagers’ linguistic awareness of a given national community.
    Źródło:
    TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych; 2020, 6, Numer Specjalny; 121-135
    1733-2249
    Pojawia się w:
    TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    О семантических процессах в общественно-политической лексике (на примере слова „фашизм” и его дериватов)
    O procesach semantycznych w leksyce społeczno-politycznej (na przykładzie wyrazu „faszyzm” i jego derywatów)
    Autorzy:
    Фролова, Ольга
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1024025.pdf
    Data publikacji:
    2018-06-19
    Wydawca:
    Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
    Opis:
    The article discusses the semantics of the word fascism in explanatory dictionaries and analyzes its current use. Comparing different interpretations in dictionaries, one can see how the authors avoid mentioning a particular period in which the term fascism emerged. The important semantic features of the term fascism are racism, dictatorship, and opposition to a free society. The word fascist is used to refer to: a) a supporter of a certain ideological and political doctrine that arose and was implemented in Italy and Germany in the first half of the twentieth century, characterized by racism and chauvinism, and taking the form of dictatorship; b) a follower of racist attitudes; c) the enemy, an object of hatred; d) the enemy in children's games; e) camouflage element in the oxymoronic phrase 'liberal fascism', masking the rejection of liberal values by the speaker.
    Źródło:
    Studia Rossica Posnaniensia; 2017, 42; 127-136
    0081-6884
    Pojawia się w:
    Studia Rossica Posnaniensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Лингвистические исследования художественного слова в восприятии широкого литературоведения (на материале монографий Леон- тия Миронюка „Эволюция «не-слов» в русском языке” и Натальи Шевченко „Обреченность М. Цветаевой на неисчерпаемость”)
    Autorzy:
    Chałacińska, Halina
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1622874.pdf
    Data publikacji:
    2013-01-01
    Wydawca:
    Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
    Opis:
    This attempt at interpretation is made in the metacontext of the “humanization of non-being” syndrome, as represented in Chekhov’s play The Seagull. This metacontext defines itself as part of the explosive meeting of Russian mental culture (crossing, abandoning…) and the concept of an underwater current accumulating energy, resulting in internal catharsis. The basis of such dynamics, with a vector oriented toward the transformation of an engaged recipient, created the opportunity of perceiving Marina Tsvetaeva’s life and work through the prism of the phenomenon of being doomed to inexhaustibility in its artistic and research-like manifestation. As part of such a methodological approach and this interpretative attempt, the following research problems, anticipating the studies of Tsvetaeva’s work, can be proposed: 1. The drama of an androgyne which is typical of our epochal thinking and which is manifested in M. Tsvetaeva’s act of creating being; 2. The phenomenon of being doomed to inexhaustibility in the context of looking for a name for the paradigm of contemporary tragedy.
    Źródło:
    Studia Rossica Posnaniensia; 2013, 38; 21-32
    0081-6884
    Pojawia się w:
    Studia Rossica Posnaniensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Новые иноязычные слова в русском языке: функциональный и методологический аспекты
    New borrowings in Russian: functional and methodological aspects
    Autorzy:
    Kalnova, Olga
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/968281.pdf
    Data publikacji:
    2015
    Wydawca:
    Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
    Tematy:
    foreign words
    borrowings
    иноязычныe словa
    зaимствовaния
    Opis:
    The influx of a huge number of foreign words to the Russian language – at the text, speech and system levels – that began in the late XX century, observed today, has created serious problems faced by ordinary native speakers as well as linguists. Genetic typology; thematic typology; classification based on the degree of development of foreign language words; typology, which is based on the principle of the nomination – a sign of the presence / absence of an equivalent in the language of the recipient are the best known in the native linguistics. Due to significant changes observed in the nature of borrowing and the new foreign words’ development in the Russian language, there is a question of the facts borrowing traditional theory’s adequacy to language interaction. The numerous examples’ analysis of the foreign words usage shows that quite often their different ranks are deprived of their individuality. This is reflected in the fact that the properties that were considered typical for one category of words we find in the other, and vice versa. This is confirmed by a number of facts: the active use of Latin at foreign words’ registration, word-formation activity of not only borrowed, but also other ranks of foreign words, their functional convergence in modern texts.
    Приток огромного числа иноязычных слов в русский язык – на уровне текста, речи, системы, – начавшийся в конце XX века и наблюдаемый сегодня, породил серьезные проблемы, с которыми сталкиваются как рядовые носители языка, так и ученые. В отечественном языкознании наиболее известны генетическая типология; тематическая типология; классификация, основанная на степени освоенности иноязычного слова; типология, в основе которой лежит принцип номинации – признак наличия/отсутствия эквивалента в системе языка-реципиента. В связи с существенными изменениями, наблюдаемыми в характере заимствования и освоения русским языком новых иноязычных слов, возникает вопрос о степени адекватности традиционной теории заимствования фактам языкового взаимодействия. Анализ многочисленных примеров употребления иноязычных слов показывает, что достаточно часто разные их разряды оказываются лишёнными своей индивидуальности. Это выражается в том, что свойства, считавшиеся типичными для одной категории слов, мы находим в другой, и наоборот. Это подтверждается рядом фактов: активным использованием латиницы при оформлении иноязычных слов, словообразовательной активностью не только заимствованных, но и других разрядов иноязычных слов, их функциональным сближением в современных текстах.
    Źródło:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2015, 11; 57-64
    1731-8025
    2353-9623
    Pojawia się w:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Obraz medialny lubelskiej Fundacji HerStory
    Люблинский Фонд HerStory в средствах массовой информации
    Media image of the HerStory Foundation in Lublin
    Autorzy:
    Kamińska, Agnieszka
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1955703.pdf
    Data publikacji:
    2019-09-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    women of Lublin
    herstory
    HerStory Foundation
    слова: женщины Люблина
    Фонд HerStory
    Opis:
    This article aims to describe and analyze the activities of the HerStory Foundation, which deals with restoring the memory of meritorious women in the history of Lublin and the way of presenting the activities of the foundation presented in local media. The analysis of the content of media coverage of both broader media in terms of the number of recipients, such as TVP Lublin and local news diaries “Dziennik Wschodni” and “Kurier Lubelski”, as well as local news portals, proved that the source database regarding the foundation’s activities is very scant. In the media, little space is devoted to promoting events related to anti-discrimination activities and reports on their course. In contrast, articles published by the media are usually limited to presenting the most important information about an event organized by the foundation without bringing the other areas of its activity closer. In the materials available on the Internet, there are also no audiovisual reports that the sender informs about. The article is mainly based on press materials available on the Internet, because they usually contain more information than paper editions. First of all, it should be noted how wide the area of the Herstory Foundation’s activity is, which does not translate into the amount of materials available in the media. Press articles provide information about the undertakings organized by HerStory in a selective manner. There are also missing attachments in the form of graphics that appear on the foundation’s website. The media also do not present the characters of women who are the heroines of herstoric walks, and whose names have been highlighted in this article. Figures of the Lubliners who have made a contribution to the city by their social involvement, but for some reason the story about them has been forgotten by the HerStory Foundation and restores to them their once-lost fame.
    Целью данной статьи является описание и анализ деятельности фонда HerStory, который занимается восстановлением памяти женщин заслуженных в истории Люблина и, кроме того, способом представления деятельности фонда в местных СМИ. Контент-анализ сообщений СМИ, как более широких с точки зрения количества пользователей, таких как TVP Люблин (TVP Lublin) и местных информационных ежедневных газет «Dziennik Wschodni», «Gazeta Wyborcza Lublin» и «Kurier Lubelski», так и анализ местных информационных веб-порталов, подтвердили, что исходная информационная база о деятельности фонда является очень скупой. Средства массовой информации посвящают мало времени на распространение информации на тему мероприятий, связанных с антидискриминационной деятельностью, и сообщениям о её ходе. Напротив, печатанные в СМИ материалы содержат лишь самую важную информацию о мероприятиях, организуемых фондом, но при этом не освящают другие области его деятельности. В материалах, доступных в Интернете, нет также аудиовизуальных отчетов, о которых сообщает отправитель. Статья основана на доступных в Интернете газетных материалах, потому что они обычно содержат больше информации, чем бумажные издания. Прежде всего нужно отметить широкую область деятельности фонда HerStory, что не соответствует количеству материалов, доступных в СМИ. Статьи в прессе предоставляют информацию о мероприятиях, которые организует HerStory, на выборочной основе. Кроме того, отсутствуют также приложения в виде график, которые появляются на сайте фонда. СМИ также не представляют портретов женщин, которые являются героинями герсторических прогулок. Имена этих женщин представлены в этой статье. Фонд HerStory восстанавливает память и когда-то потерянную славу люблинским женщинам, которые внесли свой вклад в развитие города, благодаря своей социальной активности, а о которых по различным причинам история забыла.
    Źródło:
    Nowa Polityka Wschodnia; 2019, 3(22); 107-126
    2084-3291
    Pojawia się w:
    Nowa Polityka Wschodnia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Powstanie rynku mediów w Gruzji
    Autorzy:
    Shevchenko, Olena
    Shevchenko, Ganna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/687178.pdf
    Data publikacji:
    2018
    Wydawca:
    Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
    Tematy:
    Georgia, media market, television, radio, press, internet, blogosphere
    Gruzja, rynek mediów, telewizja, radio, prasa, internet, blogosfera
    Ключевые слова: Грузия, медиарынок, телевидение, радио, пресса, интернет, блогосфера
    Opis:
    The article examines the establishment of media market in Georgia – one of republics of the former Soviet Union. Today Georgia is one of the leading countries of the Caucasian region recognized in various international ratings. Georgia holds the first place in the index of freedom of mass media in the region, which demonstrates a real democratic transformation in the country. The article considers national legislation regulating mass media and analyses the key media market players. While describing the major stages of the establishment of the Georgian radio and television, authors pay attention to the fact that some media genres, for example, radio-performances, were very popular in all post-Soviet space and abroad. Nowadays Georgia is a country with the developed media market with leading world players present in all media segments (television, radio, press, cable television, satellite television, internet, blogosphere, independent TV studios). In addition, citizens of Georgia are active Internet, social media and blog users. The authors conclude that despite certain existing difficulties and problems of the Georgian media market, the country has good prospects of sectoral development in the case of a political will.
    W artykule dokonano analizy powstania rynku mediów w Gruzji – jednej z republik byłego Związku Radzieckiego. Dziś Gruzja jest jednym z wiodących krajów regionu Kaukazu, co potwierdzają różne oceny międzynarodowe. Gruzja zajmuje pierwsze miejsce w indeksie wolności mediów w regionie, co świadczy o demokratycznej transformacji kraju. W artykule przedstawiono ustawodawstwo krajowe regulujące mass media i analizujące kluczowe podmioty rynku medialnego. Opisując główne etapy procesu formowania gruzińskiego radia i telewizji, autorzy zwrócili uwagę na to, że niektóre media-gatunki, na przykład radiowe, były bardzo popularne we wszystkich przestrzeniach postsowieckich i za granicą. Współczesna Gruzja jest krajem o rozwiniętym rynku medialnym z wiodącymi graczami światowymi obecnymi we wszystkich segmentach mediów (telewizja, radio, prasa, telewizja kablowa, telewizja satelitarna, internet, blogosfera, niezależne studia telewizyjne). Ponadto obywatele Gruzji są aktywnymi użytkownikami internetu, mediów społecznościowych i blogów. Autorzy konkludują, że pomimo pewnych istniejących trudności i problemów gruzińskiego rynku mediów ma on dobre perspektywy rozwoju.
    Аннотация: В статье анализируется создание медиарынка в Грузии, одной из республик бывшего Советского Союза. Сегодня Грузия является одной из ведущих стран Кавказского региона, что подтверждается различными международными оценками. Грузия занимает первое место по индексу свободы СМИ в регионе, что свидетельствует о демократических преобразованиях в стране. В статье представлено национальное законодательство, регулирующее деятельность СМИ и анализирующее ключевые субъекты медиарынка. Описывая основные этапы процесса становления грузинских радио и телевидения, авторы обратили внимание на то, что некоторые медиа-жанры, например радио, были очень популярны на всем постсоветском пространстве и за рубежом. Современная Грузия – это страна с развитым медиарынком с ведущими мировыми игроками, представленными во всех медиа-сегментах (телевидение, радио, пресса, кабельное телевидение, спутниковое телевидение, интернет, блогосфера, независимые телевизионные студии). Кроме того, граждане Грузии являются активными пользователями интернета, социальных сетей и блогов. Авторы приходят к выводу, что, несмотря на некоторые существующие трудности и проблемы грузинского медиарынка, у него хорошие перспективы для развития.
    Źródło:
    Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne; 2018, 4, 1
    2450-4866
    Pojawia się w:
    Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Кто «придумал» крамбамбули и его название? – Об извилистых словесных путях и широко игнорируемом процессе словообразования
    Autorzy:
    Hentschel, Gerd
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2049986.pdf
    Data publikacji:
    2022-01-25
    Wydawca:
    Uniwersytet Mikołaja Kopernika w Toruniu. Wydawnictwo UMK
    Tematy:
    языковые контакты
    заимствованные слова
    этимология
    правило Алефа-Бета
    language contact
    lexical borrowings
    Etymology
    the Aleph-Beth-rule
    Opis:
    В данной статье речь идёт об истории названия спиртного напитка, появившегося на свет в Гданьске, в основанной голландцами в конце XVI века винокурне. При этом его название, Krambambuli, встречается в немецком языке только с середины XVIII века; в польском, русском и голландском оно в схожей форме появляется несколько позже. Сам напиток некоторые сегодня считают чисто белорусским. Есть свидетельства о том, что это название активно продвигалось в студенческих братствах немецких университетов XIX века, что сопровождалось его распространением в качестве обозначения спиртных напитков любого рода. Этимология слова на сегодняшний день разрешена только частично, а именно лишь по отношению к элементу kram-. В статье показывается, как с помощью «поэтического» правила словообразования, о котором известно уже несколько десятилетий, но которому практически не придаётся значение, можно объяснить происхождение слова. Немецко-польские языковые контакты могли вместе с тем с самого начала сыграть в этой истории определённую роль, которая вследствие запутанных путей нашего слова из немецкого в русский, оттуда опять в польский, а затем оттуда и в белорусский, со временем утратила свою прозрачность.
    The contribution is about the history of a designation for a liqueur that was first produced by a distillery founded by the Dutch in Danzig at the end of the sixteenth century. However, the liqueur’s name Krambambuli only first appeared in German in the mid-eighteenth century and somewhat later in a similar form in Polish, Russian and Dutch. Today, some consider the liqueur typically Belarusian. Evidence shows that the name made a career for itself in student fraternities at German universities during the nineteenth century and was simultaneously expanded to become a designation for various kinds of alcoholic beverages. The etymology of the word has only been partially solved satisfactorily: to kram-. It will be shown how the emergence of the word can be explained with a “poetic” rule for word formation that has been known for decades but rarely heeded. German-Polish language contact might have played a role from the very beginning, but this becomes opaque along the word’s later winding path: from German into Russian back into Polish and then, from the latter into Belarusian.
    Źródło:
    Linguistica Copernicana; 2022, 18; 29-43
    2080-1068
    2391-7768
    Pojawia się w:
    Linguistica Copernicana
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Dyskurs o dziennikarskiej wolności słowa w mediach ukraińskich
    Autorzy:
    Zhelikhovska, Natalia
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/686984.pdf
    Data publikacji:
    2018
    Wydawca:
    Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
    Tematy:
    freedom of speech, concept, social responsibility, publicism, manipulative technology
    wolność słowa, koncepcja, odpowiedzialność społeczna, publicystyka, technologia manipulacyjna
    свобода слова, концепт, социальная ответственность, журналистика, манипулятивные технологии
    Opis:
    The article studies the dynamics of the freedom of speech change in Ukraine in the past two decades. The author analyzes the main semantic accents of the concept «the freedom of speech» in the context of contemporary public discourse, where journalistic texts serve primarily educational function. The freedom of the press is viewed by publicists as political, legal and ethical value; the freedom of expression is the vital principle of public life and fundamental category of social consciousness. Publications emphasize the importance of distinguishing between the freedom of expression and total permissiveness and stress upon the social responsibility of journalists whose professional duty is to take responsibility for the accuracy of their work.
    Artykuł poświęcono analizie dynamiki zmian w kwestii wolności słowa na Ukrainie w ciągu ostatnich dwóch dekad. Autor analizuje główne semantyczne akcenty pojęcia „wolność słowa” w kontekście współczesnego dyskursu publicznego, w którym teksty dziennikarskie służą przede wszystkim funkcji edukacyjnej. Wolność prasy jest postrzegana przez publicystów jako wartość polityczna, prawna i etyczna; wolność ekspresji jest podstawową zasadą życia publicznego i podstawową kategorią świadomości społecznej. Publikacje podkreślają wagę rozróżniania między wolnością słowa a całkowitą liberalnością i naciskami na społeczną odpowiedzialność dziennikarzy, których zawodowym obowiązkiem jest wzięcie odpowiedzialności za rzetelność ich pracy.
    Статья посвящена анализу динамики изменений в области свободы слова в Украине за последние два десятилетия. Автор анализирует основные смысловые акценты понятия «свобода слова» в контексте современного публичного дискурса, в котором публицистические тексты в первую очередь выполняют образовательную функцию. Свобода прессы воспринимается журналистами как политическая, правовая и этическая ценность; свобода выражения мнений является основным принципом общественной жизни и основной категорией общественного сознания. В публикациях подчеркивается важность проведения различия между свободой слова и тотальной либеральностью, давлением на социальную ответственность журналистов, профессиональным долгом которых является принятие ответственности за добросовестность их работы.
    Źródło:
    Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne; 2018, 4, 1
    2450-4866
    Pojawia się w:
    Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Conflict between freedom of expression and freedom of religion. The ECHR case of Rabczewska v. Poland, 8257/13. An approving commentary
    Konflikt między wolnością słowa a wolnością religijną. Sprawa Rabczewska v. Polska, skarga nr 8257/13. Glosa aprobująca
    Конфликт между свободой слова и свободой вероисповедания. Дело Рабчевска против Польши, жалоба № 8257/13. Одобрительный научный комментарий
    Конфлікт між свободою слова та релігійною свободою. Справа Рабчевська проти Польщі, заява № 8257/13. Cхвалюючий коментар
    Autorzy:
    Zawiślak, Michał
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/33362104.pdf
    Data publikacji:
    2023
    Wydawca:
    Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
    Tematy:
    богохульство
    релігійні почуття
    свобода слова
    релігійна свобода
    религиозные чувства
    свобода вероисповедания
    blasphemy
    religious feelings
    freedom of speech
    religious freedom
    freedom of expression
    bluźnierstwo
    uczucia religijne
    wolność słowa
    wolność religijna
    Opis:
    Ocena dokonana przez ETPC, w myśl której sądy krajowe nie oceniły, czy wypowiedzi skarżącej mogły wzbudzić uzasadnione oburzenie lub czy miały one charakter podżegania do nienawiści albo w inny sposób zakłócania pokoju i tolerancji religijnej w Polsce, ma kluczowe znaczenie w kontekście glosowanego wyroku. ETPC słusznie orzekł, że grupa religijna musi tolerować zaprzeczanie przez innych jej przekonaniom religijnym, a nawet propagowanie przez innych doktryn wrogich ich wierze, o ile kwestionowane wypowiedzi nie nawołują do nienawiści lub nietolerancji religijnej. Wobec braku definicji prawnej trudno ocenić społeczną szkodliwość czynu. Trybunał stwierdził, że ochrona uczuć religijnych jest nieskuteczna i nieadekwatna do stopnia zniewagi czynu zabronionego, tym samym uznał istniejący od lat w polskim prawie karnym problem ze stopniowaniem społecznej szkodliwości czynu. Polska naruszyła art. 10 Konwencji, gdyż sądy krajowe nie dokonały rzetelnej oceny społecznej szkodliwości czynu.
    The ECHR statement that the domestic courts did not assess whether the applicant’s statements had been capable of arousing legitimate indignation or whether they were of a nature to incite to hatred or otherwise disturb religious peace and tolerance in Poland is of key importance considering the judgment under review. ECHR rightly ruled that a religious group must tolerate the denial by others of their religious beliefs and even the propagation by others of doctrines hostile to their faith, as long as the statements in question do not incite to hatred or religious intolerance. In the absence of a legal definition, it is difficult to assess the social harmfulness of an act. The Court has recognised the issue that has existed for years in Polish criminal law – that the protection of religious feelings is ineffective and inadequate to the degree of the insulting nature of the criminal act. Poland violated Article 10 of the Convention, as the national courts failed to make a fair assessment of the social harmfulness of the act.
    Оцінка ЄСПЛ, згідно якої національні суди не оцінили, чи могли заяви заявника викликати обґрунтоване обурення або чи мали вони характер підбурювання до ненависті чи іншим чином порушували мир і релігійну терпимість у Польщі, має вирішальне значення в контексті рішення, що переглядається. ЄСПЛ справедливо постановив, що релігійна група повинна терпимо ставитися до заперечення іншими її релігійних переконань і навіть до поширення іншими доктрин, ворожих їхній вірі, якщо оскаржувані висловлювання не розпалюють релігійну ненависть або брак толерантності. За відсутності легального визначення важко оцінити суспільну шкоду діяння. Суд визнав, що захист релігійних почуттів є неефективним і неадекватним ступеню правопорушення забороненого діяння, тим самим визнавши проблему, яка роками існувала в польському кримінальному праві з градацією суспільної шкідливості діяння. Польща порушила статтю 10 Конвенції, оскільки національні суди не дали справедливої оцінки суспільної шкідливості діяння.
    Оценка Европейским судом по правам человека (ЕСПЧ) того, что национальные суды не оценили, могли ли высказывания заявителя вызвать обоснованное негодование, носили ли они характер подстрекательства к ненависти или иным образом нарушали мир и религиозную толерантность в Польше, имеет решающее значение в контексте рассматриваемого постановления. ЕСПЧ справедливо постановил, что религиозная группа должна терпимо относиться к отрицанию другими лицами ее религиозных убеждений и даже к распространению другими лицами доктрин, враждебных ее вере, если оспариваемые высказывания не возбуждают ненависть или религиозную нетолерантность. В силу отсутствия юридического определения, трудно оценить общественную опасность деяния. Суд пришел к выводу, что защита религиозных чувств неэффективна и неадекватна степени оскорбления запрещенного деяния, тем самым признав существующую в течение многих лет в польском уголовном праве проблему с градацией общественной опасности деяния. Польша нарушила статью 10 Конвенции, поскольку национальные суды не смогли дать справедливую оценку общественной опасности деяния.
    Źródło:
    Studia Prawnicze KUL; 2023, 3; 217-229
    1897-7146
    2719-4264
    Pojawia się w:
    Studia Prawnicze KUL
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Пути формирования и развития русской повести XVII века
    Emergence and Generic Development of the Russian Tale
    Autorzy:
    Титова, Любовь
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/968320.pdf
    Data publikacji:
    2015
    Wydawca:
    Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
    Tematy:
    Russian narrative
    hand-written book
    readers’ tastes
    moralizing literature
    русская проза
    рукописные книги
    читательский вкус
    нравоучительные слова
    Opis:
    В статье рассматривается один из аспектов формирования и развития демократической повествовательной прозы XVII в. – создание беллетристических памятников на основе дидактических (на материале „Беседы отца с сыном о женской злобе” и “Повестей о хмеле”).
    The author discusses one aspect of the formation and development of democratic narrative prose of the 17th century: the creation of fictional compositions on the basis of didactic texts. The study material are “Beseda ottsa s synom o zhenskoi zlobe” and the cycle “Povesti o khmele”.
    Źródło:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica; 2015, Zeszyt specjalny 2015; 149-156
    1427-9681
    2353-4834
    Pojawia się w:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Iсторична стилiстика - iнструмент дослiдження культурної пам’ятi слова
    Historical stylistics as a tool for the cultural study of words
    Autorzy:
    Бибик, Світлана
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/615311.pdf
    Data publikacji:
    2019
    Wydawca:
    Uniwersytet Opolski
    Tematy:
    stylistics
    associativ and figurative line
    synonym
    ephitet
    metaphor
    Opis:
    The article emphasizes the fact that in Ukrainian linguistics, the status of historical stylistics is not yet fully defined. The basic reason for it is that this field of study combines two perspectives – the historical one (the connection with the history of the literary language) and the functional with the axiological (the subject of linguistic style). The very idea of the study of the formation and diachronic dynamics, the development of emotionally expressive, cognitive properties of those groups of vocabulary, phraseology, grammatical units, and specific genre-style varieties of texts is not new. It is noted that the transition from the history of Ukrainian literary language to historical stylistics in terms of knowledge of the circumstances of the history and socio-cultural life of Ukrainians through texts greatly extends the idea of their dynamics. In the article, the differentiation of several directions of historical stylistics is proposed: axiological (the theory of synonymic series), conceptual-sign (the theory of a linguistic sign, the philosophy of the linguistic sign of the modern text), genrestyle, individual authors’ stylistics (linguopersonology), sociolinguistic with stylistics, and codification lexicographic. As a result, it is emphasised that the construction of a holistic conception of the history of the Ukrainian literary language is impossible without the experience of historical stylistics as a direction of general linguistics, which, in the process of its methodological development, provides broad material for modelling the dynamics of the national linguistic culture.
    Źródło:
    Stylistyka; 2019, 28; 53-63
    1230-2287
    2545-1669
    Pojawia się w:
    Stylistyka
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Біблійні слова-образи в текстах українських народних пісень
    Autorzy:
    Danylyuk, Nina
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1788602.pdf
    Data publikacji:
    2020-08-31
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
    Tematy:
    figurative language (words)
    images
    Biblical words
    theonym
    heortonym
    folk song text
    слово-образ
    мовний образ
    народнопісенний текст
    мовно-естетичний знак культури
    зміни у формі та змісті
    Opis:
    The article investigates the fi gurative language (words) of the biblical origin such as God, Jesus Christ, God’s Mother and other that obtained new national cultural meanings and became ethnologemes in the texts of Ukrainian folklore. The research is conducted on the basis of a great number of reference texts, written down mainly in the 19th – beginning of the 20th centuries. It was found out that the texts of oral lore are linguo-aesthetic signs of ethnic culture refl ect a mode of thinking of a nation at diff erent historical periods. It was pointed out that modern authors understand the meaning of such terms as a “word-image” and “language image” in diff erent ways and add their individual interpretations. Key words-images have been analysed in the context of the linguistic conceptual map of the Ukrainians in whom pagan and pre-Christian beliefs of our people are refl ected. It was discovered that Biblical words-images in the Ukrainian folklore were reconsidered and, as a result, it led to the changes in their forms and meanings. The analysis of the folk songs texts makes it possible to conclude that the word-images of Jesus Christ and God’s Mother are developed to the level of language images obtaining specifi c senses that are typical to a real man, a master/landlord, and a woman, a mother and a hostess/ landlady.
    Źródło:
    Studia Ucrainica Varsoviensia; 2020, 8; 41-59
    2299-7237
    Pojawia się w:
    Studia Ucrainica Varsoviensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Demokracja, demagogia, tyrania – uwagi o aporiach wolności jednostki
    Демократия, демагогия, тирания - замечания об апории индивидуальной свободы
    Autorzy:
    Bosak, Marek
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/969423.pdf
    Data publikacji:
    2019
    Wydawca:
    Towarzystwo Nauki i Kultury Libra
    Tematy:
    demokracja
    demagogia
    Platon
    Mill
    wolność słowa
    democracy
    demagogy
    Plato
    freedom of speech
    демократия
    демагогия
    Платон
    Милл
    свобода слова
    Opis:
    Свобода слова, которая является основополагающим условием современной демократической формы правления, подвергалась риску демагогии с древних времен. Чтобы избежать этой угрозы, часто предлагалось отменить или ограничить эту форму свободы и даже отказаться от демократической системы. В статье делается попытка показать, что способом сохранения свободы слова при устранении опасности демагогии может быть всеобщее образование, и особенно гуманитарное образование, знакомство граждан как с характеристиками социальных и культурных процессов, так и с современными методами и механизмами демагогии.
    Źródło:
    Wschodni Rocznik Humanistyczny; 2019, XVI, 1; 39-52
    1731-982X
    Pojawia się w:
    Wschodni Rocznik Humanistyczny
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Внутренняя форма слова и ее реализация в древних славянских текстах
    Autorzy:
    Кожинова, Алла
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/611789.pdf
    Data publikacji:
    2019
    Wydawca:
    Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
    Tematy:
    word’s internal form
    etymology
    Church Slavonic language
    Old Slavic language
    text linguistics
    wewnętrzna forma słowa
    etymologia
    język cerkiewno-słowiański
    język starosłowiański
    lingwistyka tekstu
    Opis:
    The article presents an analysis of how the word’s internal form participates in the construction of text, specifically of whether its historical memory joins elements of text.In focus is the transparent motivation of the word, which participates in the emergence of the figura etymologica construction, as well as de-etymologized motivation that serves to establish links within the textual space. The study was conducted on the basis of Old Slavic and Church Slavonic texts.
    W artykule dokonano analizy udziału wewnętrznej formy słowa w tworzeniu tekstu, a mianowicie zbadano kwestię, czy pamięć historyczna słowa wywiera wpływ na powstanie tekstu, łącząc jego poszczególne fragmenty. Rozpatrywana jest przezroczysta motywacja słowa, która bierze udział w tworzeniu konstrukcji zwanej figura etymologica, oraz motywacja deetymologizowana tworząca związki różnego rodzaju wewnątrz przestrzeni tekstowej. Badania przeprowadzono na bazie tekstów starosłowiańskich i cerkiewnosłowiańskich.
     W artykule dokonano analizy udziału wewnętrznej formy słowa w tworzeniu tekstu, a mianowicie zbadano kwestię, czy pamięć historyczna słowa wywiera wpływ na powstanie tekstu, łącząc jego poszczególne fragmenty. Rozpatrywana jest przezroczysta motywacja słowa, która bierze udział w tworzeniu konstrukcji zwanej figura etymologica, oraz motywacja deetymologizowana tworząca związki różnego rodzaju wewnątrz przestrzeni tekstowej. Badania przeprowadzono na bazie tekstów starosłowiańskich i cerkiewnosłowiańskich.
    Źródło:
    Etnolingwistyka. Problemy Języka i Kultury; 2019, 31
    0860-8032
    Pojawia się w:
    Etnolingwistyka. Problemy Języka i Kultury
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Пасічницькі замовляння у світоглядній традиції українців: магічна влада слова
    Bee-keepers’ Spell in Ukrainians’ World-View Practice: the Magical Power of a Word
    Autorzy:
    Мовна, Уляна
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/635982.pdf
    Data publikacji:
    2012
    Wydawca:
    Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
    Tematy:
    spell
    bee-keeping
    folklore text
    world-view
    word
    action
    thinking
    utilitarian
    Ukrainians
    Opis:
    The article is exposing some results of the study in bee-keepers’ spell as a featuring trait of Ukrainians’ world-view practice; the present research is the first work of such a kind in the home ethnology. The spell belongs to that sort of ritual text that might be characterized by a vivid and most active speech with its fully evident magical strength. Spell as a genre of folklore refers to peculiar items owing to its archaic nature as well as to utilitarian functionalism, especially verbal destination, unity of sacral and profane articulation. The world-view ground of spell has been always heterogeneous as that originated and developed through the ages  with  fixing  so  prime  of  human world-consciousness  as  historically  later  (Christian) epistemological and axiological picture of the reality. In the paper the bee-keepers’ spell has been  considered  because  of  its  religious  and magical  contents  that  has  quite  significant spread so in everyday bee-keeping practice (occasional aspect), as in the contents of yearly religious  festivals  (the  calendar  one).  The  aim  of  bee-keepers’  spell  has   been  getting a concrete practical result, i.e. successful functioning of apiary. 
    Źródło:
    Poznańskie Studia Slawistyczne; 2012, 3
    2084-3011
    Pojawia się w:
    Poznańskie Studia Slawistyczne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Об интригующeм в семантике современного русского слова в восприятии инокультурного исследавателя
    About the intriguing in the semantics of the contemporary Russian language in the perception of a researcher from a different culture background
    Autorzy:
    Korzeniewska-Berczyńska, Joanna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/481323.pdf
    Data publikacji:
    2004-12-01
    Wydawca:
    Uniwersytet Warmińsko-Mazurski w Olsztynie
    Opis:
    Artykuł jest efektem badań dotyczących innowacji w zasobie leksykalnym współczesnego języka rosyjskiego. Ze względu na wąskie ramy konstrukcyjne wypowiedzi, autorka analizuje tylko wybrane zjawiska, zwracając szczególną uwagę na relacje zachodzące pomiędzy tzw. słowni kową egzystencją wyrazów a burzliwym życiem innych wyrazów w tekście publicystycznym. Na tym obszarze zachodzą procesy migracyjne, co dotyczy w szczególności leksyki opisującej sowiec- kość z jednej strony i leksyki wskrzeszonej, która wiodła przez wiele dziesięcioleci spokojny „żywot słownikowy” - z drugiej. Interpretując to zjawisko, autorka wiele spostrzeżeń wiąże z no wymi frazeologizmami oraz w ogóle z neologizmami i okazjonalizmami. W podsumowaniu stwier dza, że dla badacza obcojęzycznego najbardziej intrygujące są znaczenia, które odkrywamy w za- tekście oraz podtekście, przy czym, jeżeli uda się nam pokonać trudności, doznajemy tego uczucia, które można określić jako radość poznania.
    The article is the effect of the author's research concerning innovations in the lexical store of the contemporary Russian language. Due to the narrow constructive frames of expression the author analyses only selected phenomena paying special attention to the relations taking place between the so-called dictionary existence of words and the dynamic life of other words in the journalistic text. Within this field there take dynamic, migratory processes, which particularly refers to the lexis describing soviethood on the one hand and the revived lexis that, for decades, led a calm „dictionary” existence, on the other. While interpreting this very phenomenon the au thor associates many of her observations with new idiomatic expressions and generally neologisms and occasionalisms. Summing up the content of her deliberations she states that for a foreign researcher the most intriguing meanings are the ones discovered beyond the text and in the subtext. Provided we manage to cope with the difficulties of comprehension, we expe rience the sensation that can be referred to as the joy of cognition.
    Źródło:
    Acta Polono-Ruthenica; 2004, 1, IX; 241-248
    1427-549X
    Pojawia się w:
    Acta Polono-Ruthenica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Незамеченная эпика: метрическая (пере)оценка "Повести временных лет и Слова о полку Игореве"
    Unnoticed Epic: Metrical (Re)Evaluation of 'The Tale of Bygone Years and Song of Igor Campaign'
    Autorzy:
    Nazarow, Nazarij
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2031771.pdf
    Data publikacji:
    2019
    Wydawca:
    Polska Akademia Nauk. Czytelnia Czasopism PAN
    Tematy:
    metrics
    oral tradition
    folklore
    chronicle
    Kyivan Rus
    Źródło:
    Slavia Orientalis; 2019, LXVIII, 2; 241-260
    0037-6744
    Pojawia się w:
    Slavia Orientalis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Метадалогiя кампаратывiстыкi. Е.А. Лявонава, Беларускае мастацтва слова ХХ ст. у еўрапейскiм лiтаратурным кантэксце: тыпалогiя, рэцэпцыя, пераклад, 2014 г. сс. 319
    Autorzy:
    Сiнькова, Людмiла
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2106807.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
    Źródło:
    Białorutenistyka Białostocka; 2016; 501-508
    2081-2515
    Pojawia się w:
    Białorutenistyka Białostocka
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Метадалогiя кампаратывiстыкi. Е.А. Лявонава, Беларускае мастацтва слова ХХ ст. у еўрапейскiм лiтаратурным кантэксце: тыпалогiя, рэцэпцыя, пераклад, 2014 г. сс. 319
    Autorzy:
    Сiнькова, Людмiла
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/944615.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
    Źródło:
    Białorutenistyka Białostocka; 2016, 8; 501-508
    2081-2515
    Pojawia się w:
    Białorutenistyka Białostocka
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Семантична опозиція „верх” – „низ”: прислівники в говорах української мови (епідигматичний аспект)
    The Semantic Opposition верх (‘upper part’) – низ (‘lower part): Adverbs in Dialects of the Ukrainian Language (epidigmatic aspect).
    Autorzy:
    Ястремська, Тетяна
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/498462.pdf
    Data publikacji:
    2019
    Wydawca:
    Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk
    Tematy:
    Ключові слова: дериват,
    семантична структура,
    мотивація,
    прислівники,
    говори української мови
    Opis:
    У статті запропоновано аналіз семантичних та мотиваційних особливостей прислівників, які репрезентують семантичну опозицію „верх” – „низ”. Мета дослідження – сформувати узагальнену семантичну структуру дериватів відповідно до семантичних субкомплексів базових слів, виявити епідигматичні особливості дериватів. Основну увагу зосереджено на таких основних моментах, як: кореляція семантичної структури базових слів та дериватів-прислівників, семантичні особливості обставинних (простору – географічного та соціального – та часу) та означальних (способу дії, міри та ступеня), а також функції мовця у формуванні семантики аналізованих прислівників. Джерелами дослідження слугували записи українського говіркового мовлення, діалектні словники та картотеки, тексти, етнографічні й діалектні матеріали від ХІХ ст. і дотепер.
    The article presents an analysis of a system of derivatives in the context of adverbs. It presents information on word formation, motivation and the semantics of derivatives. The adverbs represented a spatial opposition (‘upper part’ – ‘lower part’); there are fragments of derivative clusters of the basic words of the opposition: верх, гора (‘upper part’) and низ, діл, під (‘lower part’). The issues of the semantics of the lexeme are studied in the light of the words’ use in live contexts. The semantic structure of these lexemes was modelled and presented in comparative tables. The analysis was carried out on more than 2,000 micro-contexts of the function of the adverbs in dialects of the Ukrainian language (first of all, the south-west dialect). The sources included dialect dictionaries, card indices and texts, regional linguistic atlases, ethnographic and dialectal materials since the 19th c. (Yakiv Holovatsjkyj, Volodymyr Shukhevych, Volodymyr Hnatiuk, Antin Onyshchyk, Ivan Verkhratsjkyj, Ivan Franko and others).
    Źródło:
    Gwary Dziś; 2018, 10; 59-78
    1898-9276
    Pojawia się w:
    Gwary Dziś
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    О новых и актуализированных значениях в русском языке
    About new and updated values in the Russian language
    Autorzy:
    Кальнова, Ольга
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/665505.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
    Tematy:
    новые слова
    актуализация
    актуализированная лексика
    эвфемизм
    эвфемистическая функция
    метафоричность
    лексическая синтагматика
    new words
    actualization
    actualized vocabulary
    euphemism
    euphemistic function
    metaphoricalness
    lexical syntagmatics
    Opis:
    A distinctive feature of the processes occurring today in the lexical-semantic system is their dynamism. We often observe how a new word or a new meaning is born, the word is changed or neutralized by its stylistic marking. The condition for the appearance and consolidation of a new or actualized value is the relevance of the notion and the regular frequency in the media. The notion of “actualized word” corresponds to different lexemes that functioned in the language before, but underwent various kinds of changes of semantic, stylistic, comprehensible, evaluative nature. Some words known in the Russian language – дочка, летальный, чистый are frequent in social and political discourse, develop a new compatibility, which leads to the consolidation of a new meaning. This process can be accompanied by changes in the stylistic marking of the word, most often expressed in neutralizing of its colloquial and, more rarely, book coloring.
    Отличительной чертой происходящих сегодня в лексико-семантической системе процессов является их динамизм. Мы нередко наблюдаем, как на наших глазах рождается новое слово или новое значение у известного слова, изменяется или нейтрализуется его стилистическая маркированность. Условием появления и закрепления нового или актуализированного значения является актуальность обозначаемого понятия и регулярная повторяемость в масс-медиа. Понятию «актуализированное слово» соответствуют разные лексемы, которые функционировали в языке ранее, но претерпели различного рода изменения семантического, стилистического, сочетаемостного, оценочного характера. Некоторые известные в русском языке слова – дочка, летальный, чистый, – частотные в общественно-политическом дискурсе, развивают новую сочетаемость, которая приводит к закреплению нового значения. Данный процесс может сопровождаться изменениями стилистической маркированности слова, чаще всего выражающейся в нейтрализации его разговорной и – реже – книжной окраски.
    Źródło:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2017, 14; 91-97
    1731-8025
    2353-9623
    Pojawia się w:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    ЭСХАТОЛОГИЧЕСКИЕ ОБРАЗЫ «СЛОВА» ПАЛЛАДИЯ МНИХА (К ВОПРОСУ О КРУГЕ ЧТЕНИЯ ПЕЧОРСКИХ КРЕСТЬЯН-СТАРООБРЯДЦЕВ)
    ESCHATOLOGICAL IMAGES OF THE “WORD” OF PALLADIUM MNICH (ON THE QUESTION OF READINGS OF PECHORA PEASANTS-OLD BELIEVERS)
    Autorzy:
    Волкова, Татьяна
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/444971.pdf
    Data publikacji:
    2018-06-01
    Wydawca:
    Uniwersytet Warmińsko-Mazurski w Olsztynie
    Tematy:
    Palladium of Mnich
    eschatological writings
    Ust-Tsilma
    Opis:
    This article, based on the existing few studies, provides basic information on the translated eschatological work – “The Word (Sermon) of Palladium Mnich”, widely spread in Russia, especially among the Old Believer peasants. Such features as the time of creation, the alleged author, and the influence on subsequent eschatological works are discussed. The author analyzes the composition of “Sermon of Palladium Mnich”, characterizes the eschatological images in the “Word”, gives information about the Pechora lists of the “Sermon” and describes the features of their text.
    Źródło:
    Acta Neophilologica; 2018, XX/1; 41-50
    1509-1619
    Pojawia się w:
    Acta Neophilologica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    О мотивационной соотносительности лексико-семантических дериватов (на примере одного славянского корня). Полисемия слова и корня
    Autorzy:
    Червинский, Пётр
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1044782.pdf
    Data publikacji:
    2019-12-30
    Wydawca:
    Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
    Tematy:
    семантика корня
    этимология
    диалекты
    языковое сознание
    парадигматико-концептуальный потенциал
    развитие значений
    the root semantics
    etymology
    dialects
    linguistic awareness
    paradigmatic-conceptual potential
    development of meanings
    Opis:
    С привлечением этимологического, исторического, диалектного, а также современного общеупотребительного литературного материала рассматривается семантика, в первую очередь, русскоязычного корня хол(о)-, отчасти в сопоставлении с рядом славянских языков в контексте особенностей и отличия. Последовательно выводится общее и типичное в значениях таких слов, как холостой, холоп, холуй и др. На базе этого общего прослеживаются далее возможные ответвления в развитии исходных значений. Обращается внимание на специфику не выделяемых уже в настоящее время суффиксов -ст-, -п-, -уй и подобные, с представлением их воздействия на семантику корня при формировании лексем. Анализ подводит к возможности выделения парадигматико-концептуальной схемы и потенциала, лежащих в основе моделирующего развития определяемого круга слов с опорой на их корневую семантику. В завершение выводится и представляется в наглядном типологическом виде, с опорой на составляющие семантические признаки, указанная концептуальная схема-модель для семантики холостой в отношении русскоязычного ареала, с учетом общеупотребительных и диалектных употреблений.
    This article discusses the primarily Russian root хол(о)- based on the etymological, historical, and dialectal material as well as contemporary literary common language. The material is partly contrasted with some Slavonic languages in terms of features and differences. Common and individual features are highlighted within the meanings of such words as холостой, холоп, холуй and others. This is considered a starting point for revealing further possible branches in the development of the original meanings. The author focuses on the specificity of the suffixes that are not currently isolated: -ст-, -п-, -уй and similar. The author also shows the influence of these suffixes on the root semantics in the process of shaping lexems. The analysis demonstrates that it is possible to identify a paradigmatic-conceptual scheme and potential which underlie the development model of the word range in question and the semantics of their root. At the end, the scheme is shown in an illustrative and typological perspective next to the semantic features of the холостой lexem. The conclusions address the Russian linguistic domain covering the usage in the dialects and in the common language.
    Źródło:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2019, 18; 13-38
    1731-8025
    2353-9623
    Pojawia się w:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Слова-бленды в газетных заголовках
    Word blends in press headlines
    Autorzy:
    Miturska-Bojanowska, Jolanta
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/29519395.pdf
    Data publikacji:
    2021
    Wydawca:
    Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
    Tematy:
    newspaper headlines
    haplologic blends
    tmesis
    газетные заголовки
    гаплологические бленды
    тмезис
    Opis:
    In modern Russian, word blends can be found in fiction, journalism, advertising, as well as in scientific terminology and in everyday language. This study presents the press titles of the daily “Коммерсанть” (from 2020 and 40 issues from 2021; online version) in which lexical blends were used. Structural analysis shows that the dominant role in their construction is played by haplologic blends and blends based on tmesis (“matryoshka” words and quasi-tmesis words). An interesting procedure is the simultaneous transformation of precedent texts (substitution) and the use of word blends. Noun derivatives are most frequently represented in the entire illustrative material. Next to them we also find adjective, verb and adverb blends.
    Źródło:
    Studia Wschodniosłowiańskie; 2021, 21; 183-193
    1642-557X
    Pojawia się w:
    Studia Wschodniosłowiańskie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Трава «несознания» в русско-славянской ретроспективе
    The Grass “Unawareness” in the Russian-Slavonic Retrospective
    Autorzy:
    Червинский, Пeтр
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2134509.pdf
    Data publikacji:
    2021-06-30
    Wydawca:
    Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
    Tematy:
    скороговорки
    семантика слова и корня
    этимология
    песенный дискурс
    малые жанры фольклора
    root and word semantics
    etymology
    songster discourse
    small folk genre
    tongue-twisters
    Opis:
    Опираясь на тексты малых жанров фольклора, такие, как скороговорки, пословицы, поговорки, а также устойчивые, в том числе сравнительные, обороты и сочетания русского языка с компонентом трава, автор показывает не только явную, но и скрытую в них семантику, представляющую собой при объединении определенный круг, на основе которого возможны впоследствии всевозможного рода вербальноречевые проекции. К таковым относятся, в частности, тексты песенного дискурса 70-х годов ХХ века, в которых себя проявляют через непрямое посредство травы, эмотивные состояния в их отношении к проживаемой действительности. Трава становится косвенным, но только на первый взгляд, средством выражения не до конца осознаваемого в своих ощущениях чувства, имеющего не индивидуальный, а национально-культурный характер, обусловленный связями как исторического, так и этимологического происхождения. Общеславянский как семантический, так и этимологический материал позволяет в этой связи представить не только исходный фон и тон, но и себя отражающего далее в текстах как народно-традиционного, так и лирического проявления. На основе проделанного анализа автор приходит к выводу о возможности диахронно-синхронического подхода к исследованию определенного круга семантики, реализующего себя в словах и их корнях, которые можно рассматривать как насыщенные многообразными и не всегда уловимыми формами эмотивно заряженных переходных и переходящих одно в другое соотношений.
    The article addresses small genre texts such as sayings, tongue-twisters, proverbs and permanent expressions in the Russian language, which contain the “grass” element. Some of these items are of comparative character, and they have some open/hidden semantics. This semantics in general is a certain range which presents all kinds of verbal-linguistic projections. The texts of songster discourse of the 1970s are indirectly a part of these projections and by means of “grass” manifest emotive states and their relationship with the experienced reality. “Grass” is an ostensibly indirect means of the feeling that is not fully realised. This feeling is not of individual but of national and cultural character. This character is closely bound with the historical and etymological factors. The Slavonic wide semantic material makes it possible to characterise the primary background as well as the shades of meaning which are shown in the traditional folk and poetic texts. On the basis of the analysis, the author comes to a conclusion that it is possible to approach the diachronic and synchronic study of a certain range of semantics in simultaneity. This semantics realises itself in words and their roots which can be admitted and can be considered emotively charged and saturated with diverse and not always perceptible forms of a transitional, mutual relation.
    Źródło:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2021, 20; 145-171
    1731-8025
    2353-9623
    Pojawia się w:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Синтагма „название птицы” + „звуки, которые она издает” в переводах „Слова о полку Игореве” на русский язык (по материалам параллельного корпуса переводов „Слова о полку Игореве”)
    Syntagma „nazwa ptaka” + „dźwięki wydawane przezeń” w przekładach „Słowa o wyprawie Igora” na język rosyjski (na materiale równoległego korpusu przekładów „Słowa o wyprawie Igora”)
    The syntagma “name of a bird + sounds emitted by a bird” in translations of “The Song of Igor’s Campaign” into Russian (on the material of parallel corpus of translations of “The Song of Igor’s Campaign”)
    Autorzy:
    Słobodjan, Elena
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1627190.pdf
    Data publikacji:
    2018-07-18
    Wydawca:
    Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
    Opis:
    In the multilingual Parallel corpus of translations of The Song of Igor's Campaign several translations of the literary monument into the same language are presented. The similar language material allows to solve many linguistic problems, in particular, allows to answer such questions as: which means of the given language (syntactical, morphological, lexical, figurative) can reflect the typical situation (for example, a situation of aural perception, a fight picture etc.); what lexicon is used to translate this or that concept; in what way lexemes function in the language and combine with each other; how the initial text influences language features of translation. The article consists an attempt to answer a part of these questions, concentrating on names of the sounds making by birds, and combination of these lexemes with names of birds on a material of Russian translations of The Song of Igor's Campaign.
    Źródło:
    Studia Rossica Posnaniensia; 2010, 35; 275-280
    0081-6884
    Pojawia się w:
    Studia Rossica Posnaniensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    К диалогу поэзии и философии: религиозно-философский контекст формирования акмеистической концепции «Слова-Логоса»
    To the dialogue of poetry and philosophy: religious and philosophical context of the formation of the “word – logos” acmeist concept
    Autorzy:
    Кихней, Любовь
    Меркель, Елена
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/22595521.pdf
    Data publikacji:
    2012
    Wydawca:
    Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
    Tematy:
    philosophy
    word-logos
    poetical semantics
    Opis:
    The article considers the regularities of Osip Mandelshtam’s poetical semantics through philosophical and aesthetic ideas about the word of religious thinkers and the poet himself. The paper demonstrates the correspondence of principles of Mandelshtam’s poetic semantics with his linguistic and philosophical picture of the world. The regularities and fundamental principles of Mandelshtam’s poetic semantics have been revealed.
    Źródło:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica; 2012, 5; 65-79
    1427-9681
    2353-4834
    Pojawia się w:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    3 історії діалектного слова дрозки ‘скалки’
    From the History of the Dialect Word дрозки ‘rolling pin’
    Autorzy:
    Verbovyi, Mykola
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1944995.pdf
    Data publikacji:
    2021-12-21
    Wydawca:
    Łódzkie Towarzystwo Naukowe
    Tematy:
    polska nazwa druzgi
    odmiana fonetyczna дрізки
    forma gwarowa дрозки
    zmiana fonetyczna
    Polish word druzgi
    phonetic variant дрізки
    dialect form дрозки
    change of phonetic form
    Opis:
    W artykule przeanalizowano osobliwą genezę wtórnej formy дрозки ‘druzgi’ oraz naświetlono specyfikę funkcjonowania wariantywnych form tego rzeczownika w języku ukraińskim od końca XIX do końca XX wieku. Analizowane słowo jest wariantem fonetycznym mającego charakter literacki rzeczownika друзки, który jest kalką polskiego wyrazu używanego w konstrukcji rozbić w druzgi. Adaptacja polskiego zwrotu w gwarach zachodnioukraińskich doprowadziła do pojawienia się rzeczownika дрізки, będącego wariantem rzeczownika друзки. Gwary wschodnioukraińskie przeważnie zachowują formę друзки, która w XVII wieku w wyniku wyrównań została zmieniona na дрозки. Zmiana dokonała się na Połtawszczyźnie, skąd nowa forma fonetyczna, jako składnik konstrukcji побити на дрозки, dotarła na sąsiednie tereny. Teksty pisane sporadycznie odnotowują analizowaną nazwę jeszcze przed początkiem lat trzydziestych XX wieku, ale później rzeczownik дрозки wychodzi w języku ukraińskim z użycia.
    The article presents an analysis of the peculiarities of the origin of the secondary form дрозки ‘rolling pin’ and highlights the specifics of the existence of variant forms of the noun in the Ukrainian language from the end of the 19th to the end of the 20th century. The analyzed word is a phonetic variant of the literary noun друзки, which is a loan translation of the Polish noun used in the construction rozbić w druzgi. The adaptation of the Polish phrase in Western Ukrainian dialects led to the emergence of the noun дрізки, which is a literary variant of the noun друзки. In the east, Ukrainian dialects mostly retain the form of друзки, which in the 17th century, as a result of analogy, changed to дрозки. The change took place in the Poltava region, from where a new phonetic form as a component of the construction of побити на дрозки extended into the adjacent territories. Sporadically written texts recorded the analyzed name before the early 1930s, but later the noun дрозки became obsolete in the Ukrainian language.
    Źródło:
    Rozprawy Komisji Językowej ŁTN; 2021, 69; 157-170
    0076-0390
    Pojawia się w:
    Rozprawy Komisji Językowej ŁTN
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    О формировании состава aрбитражного (третейского) суда (сравнительный анализ-обзор)
    Autorzy:
    Kamenkow, Wiktor Siergijewicz
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/618355.pdf
    Data publikacji:
    2015
    Wydawca:
    Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
    Tematy:
    слова: арбитраж в Беларуси и Российской Федерации, члены третейских судов, выбор, состав, основа внутреннего права
    arbitraż na Białorusi i w Federacji Rosyjskiej, członkowie trybunału, wybór, skład, podstawy prawa wewnętrznego
    Opis:
    Автор рассматривает проблемы выбора и назначения членов (арбитров) третейских судов. Анализ осуществляется на примере норм международного права и внутреннего права Республики Беларусь. Автор относится к инструментам заимствованным у закона ЕС и существующим в национальном законодательстве. Одновременно, автор сравнивает правовую систему с регуляциями в этой области в законодательстве Российской Федерации. Отдельный вопрос касается регулирования формирования состава судов в рамках законодательства Восточноазиатского экономического сообщества.
    Autor zajmuje się problematyką wyboru i powoływania członków (arbitrów) trybunałów arbitrażowych. Analiza jest dokonywana na przykładzie norm prawa międzynarodowego oraz prawa wewnętrznego Republiki Białorusi. Autor odnosi się do instrumentów zaczerpniętych z prawa UE i występujących w ustawodawstwie krajowym, jednocześnie porównuje system prawny z regulacjami w tym zakresie w ustawodawstwie Federacji Rosyjskiej. Odrębne zagadnienie odnosi się do regulacji w zakresie formowania składu trybunałów w świetle ustawodawstwa Wschodnioazjatyckiej Wspólnoty Gospodarczej.
    Źródło:
    Studia Iuridica Lublinensia; 2015, 24, 1
    1731-6375
    Pojawia się w:
    Studia Iuridica Lublinensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    «Дубовый противовес». Семантико-стилистические функции слова «стол» в поэзии Марины Цветаевой
    „Oak counterweight”. Semantic and stylistic functions of the word „table” in Marina Tsvetaeva’s poetry
    Autorzy:
    Степновска, Татьяна
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/665364.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
    Tematy:
    Марина Цветаева
    русская поэзия
    литературный мотив стола
    Marina Tsvetaeva
    russian poetry
    literary motive for the table
    Opis:
    The article attempts to analyze semantic and stylistic functions of the word ‘table’ in Marina Tsvetaeva’s 1933 poetic cycle Table, which consists of seven poems, as well as in her last work, “I keep repeating the first poem” (1941).Tsvetaeva assigns several new meanings to the word „table”. Table is for her a synonym of creativity, hard work, God’s gift, a guardian and a friend, a bedrock, a throne, a road sign, and a plank for a coffin. In her last poem it becomes a tombstone, a grave where she longed to find herself after her daughter and husband were arrested in 1939.
    Статья является попыткой семантико-стилистического анализа функций слова «стол» в поэзии Марины Цветаевой на примере поэтического цикла стихотворений «Стол» (1933), состоящего из семи произведений, и последнего стихотворения поэтессы «Все повторяю первый стих...» (1941). Цветаева наделяет слово «стол» целым рядом новых значений. Для нее стол становится синонимом творчества, тяжелого труда, даром Бога, опекуном и другом, поддержкой, троном, путеводителем и одной из досок ее гроба. В последнем стихотворении он превращается в надгробную плиту, могилу, куда она желает попасть после ареста в 1939 году своей дочери и мужа службами безопасности советской России.
    Źródło:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2016, 12; 149-161
    1731-8025
    2353-9623
    Pojawia się w:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Tendency to Syntagmatic Expansion of the Generating Base in Bilingual Children
    Тенденция к синтагматическому расширению производящей базы у двуязычных детей
    Autorzy:
    Sobor, Aida Burzu
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/28849579.pdf
    Data publikacji:
    2023-09-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    illiterate use of word forms
    simultaneous words
    both complex and derivative
    Azerbaijani migrant families
    inflection
    synonymous usual word
    opener
    gatira hanger (guitar hook)
    printer (stapler)
    tow truck (car towing)
    rejecting (bookshelf)
    fan (trailer hitch)
    meat grinder
    неграмотное употребление словоформ
    одновременные слова
    сложные и производные слова
    семьи азербайджанских мигрантов
    словоизменение
    синонимичное обычное слово
    открывалка
    вешалка для гитары
    принтер
    эвакуатор
    книжная полка
    вентилятор
    мясорубка
    Opis:
    The difference between children’s innovations and the occasionalism of artistic and adult everyday speech lies, first of all, in their “simultaneity”, close connection with the objective situation and the child’s specific activity. While working in German schools, we often observed that children from Azerbaijani migrant families also tend to use regular and ordinary types of word – and form formation instead of irregular and rarer ones. Foreign children’s illiterate use of word forms testifies, first of all, to the meta-communicative and stylistic competence of the younger schoolchild that is being formed on their part. Indeed, the generalisation of grammatical form is not alien to the modern German language. The use of these kinds of words in the speech of foreign children is mainly because, at their young age, they cannot correctly identify individual word-building elements with the help of which one word or another is formed. With all the striving of foreign-speaking children to streamline the language system in some way convenient for them, to make it “correct”, they themselves cannot avoid paradoxes.
    Отличие детских новшеств от окказионализма художественной и повседневной речи взрослых заключается, прежде всего, в их „одновременности”, тесной связи с объективной ситуацией и конкретной деятельностью ребенка. Часто, работая в немецких школах, мы наблюдали, что дети из семей азербайджанских мигрантов также склонны использовать регулярные и обыденные типы словообразования вместо неправильных и более редких. Неграмотное употребление словоформ иностранными детьми свидетельствует, прежде всего, о формируемой с их стороны метакоммуникативной и стилистической компетентности младшего школьника. Действительно, обобщение грамматической формы не чуждо современному немецкому языку. Использование такого рода слов в речи иностранных детей в основном связано с тем, что в своем юном возрасте они еще не способны правильно идентифицировать отдельные словообразовательные элементы, с помощью которых образуется то или иное слово. При всем стремлении иноязычных детей упорядочить языковую систему каким-то удобным для них образом, сделать ее „правильной”, они сами не могут избежать парадоксов.
    Źródło:
    Studia Orientalne; 2023, 3(27); 79-91
    2299-1999
    Pojawia się w:
    Studia Orientalne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Семантика невыразимого в современных гуманитарных изысканиях
    Semantics of inexpressible in modern humanitarian researches
    Autorzy:
    Михайлова, Марина
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/665413.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
    Tematy:
    функционально-семантическая категория
    семантика невыразимого
    апофатизм
    апофатика
    негация
    не-слова
    категория отрицания
    экфрасис
    лингвопоэтика
    functional and semantic category
    semantics of inexpressible
    apophatism
    apophatika
    negation
    non-words
    category of denial
    ecphrasis
    linguopoetics
    Opis:
    The article contains a short review of semantics of inexpressible representation in modern research, the philosophical and methodological bases of studying inexpressible are designated. In the article the grammatical core of semantics of inexpressible is defined as a category of denial (negation). Semantics of inexpressible is compared with other adjacent concepts (apophatism, phenomenon of inexpressible in an ecphrasis, poetics and methodology of romanticism). The main directions of studying inexpressible in literary criticism are defined and characterized. The linguistic paradigms in which the semantics of inexpressible is studied are mentioned: linguopoetic, cognitological, ethnolinguistic, structural-semantic in Russian linguistics (V. V. Babaytseva school). Asymmetry in hierarchy of functional and semantic category of inexpressible and active transmission media of the called semantics are shown in fiction.
    Статья содержит краткий обзор представленности семантики невыразимого в современных гуманитарных исследованиях. В ней обозначены философско-методологические основания изучения невыразимого, а также определен грамматический стержень семантики невыразимого – это категория отрицания (негации). Семантика невыразимого сопоставлена с другими активно востребованными в современных гуманитарных изысканиях смежными понятиями (апофатизмом, феноменом невыразимого в экфрасисе, поэтикой и методологией романтизма). Определены и охарактеризованы основные направления изучения невыразимого в литературоведении. Исчерпывающим образом названы исследовательские парадигмы лингвистики, в которых статьями или попутными рассуждениями и замечаниями изучается семантика невыразимого: лингвопоэтика, когнитология, этнолингвистика, структурно-семантическое направление в российской лингвистике (научной школы В. В. Бабайцевой), смежные, междисциплинарные исследования. Показана асимметрия в иерархии функционально-семантической категории невыразимого и активных средств передачи названной семантики в художественном тексте.
    Źródło:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2016, 13; 57-65
    1731-8025
    2353-9623
    Pojawia się w:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Лицевые списки Слова Палладия мниха в старообрядческой книжности (новое в изучении иконографии памятника)
    The Illuminated Manuscript Sermon of Palladii the Monk in the Old Believers’ Book Culture (New Subjects in the Study of the Iconography of Artefacts)
    Autorzy:
    Anufrieva, Natalya
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/445090.pdf
    Data publikacji:
    2019-12-01
    Wydawca:
    Uniwersytet Warmińsko-Mazurski w Olsztynie
    Tematy:
    illuminated manuscripts iconographic edition
    miniatures
    pictorial attributes
    Opis:
    This article is dedicated to an iconographic analysis of the miniatures in the medieval Russian literary artefact Sermon of Palladii the Monk. Systematisation of the fundamental pictorial attributes of the manuscript and the use of six different illustrated manuscripts from various collections and archives allows us to identify three stable iconographic editions. Emphasising characteristic peculiarities of the artefact and designating the fundamental features inherent in the development of bibliographic art in different regions can help us to reach a comprehensive evaluation of the arte-fact, its meaning, and the ways in which bibliographic art employed visual expression to emphasise the essentials of the Christian truth.
    Źródło:
    Acta Neophilologica; 2019, XXI/2; 229-242
    1509-1619
    Pojawia się w:
    Acta Neophilologica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Семантико-стилистическая характеристика слова тишина в произведениях Михаила Пришвина (на материале книги «Зеленый шум»)
    The semantic and stylistic characteristics of the word ‘silence’ in the literary works by Mikhail Prishvin (on the material of the book “The Green Noise”)
    Autorzy:
    Попов (Popov), Константин (Konstantin)
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/967836.pdf
    Data publikacji:
    2012
    Wydawca:
    Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
    Tematy:
    semantics
    stylistics
    metaphor
    silence
    Opis:
    The present paper considers the word ‘silence’ (‘тишина’), which is perceived as one of the words that in artistic language of Prishvin have expressive value, despite their lack of a referent. For that reason the word ‘silence’ can be described as metaphorical and polyfunctional and it always plays a significant ideological and artistic role. The author of the paper discusses different ways in which the lexem in question functions in collocations, taking into consideration its associative as well as connotative potentiality.
    Źródło:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2012, 08; 72-76
    1731-8025
    2353-9623
    Pojawia się w:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Актуальність створення мотиваційного словника юридичної лексики
    Actuality of creating a motivative dictionary of legal vocabulary
    Autorzy:
    Царьова (Tsareva), Ірина (Iryna)
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2177490.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    асоціативний експеримент
    внутрішня
    форма слова
    мотивація
    мотиваційні асоціації
    мотиваційний аналіз
    мотиваційний потенціал
    юридична лексика
    associative experiment
    internal word form
    motivation
    motivational associations
    motivational analysis
    motivational potential
    legal vocabulary
    Opis:
    The article is devoted to the concept of creating a motivational dictionary of modern Ukrainian legal vocabulary, which is a lexicographic description of motivational associations generated by a word during its perception and semantization and obtained as a result of a directed associative experiment. This article presents a psycholinguistic study that motivatedness is understood as the property of a word, which allows realizing the conditionality of the connection meaning (the content) and the sound shape of the word (expression) on the basis of the correlation of the word with the linguistic, extra-linguistic reality and mental categories. Definition of classification parameters of the concept of motivation (motivatedness) applied for terminology research and development of methodological principles of the motivation research of terminology vocabulary. The role of the associative experiment in studying the potential of the word motivation is fundamental, since it is the associative experiment that allows the legal researcher to identify the comprehension, awareness by the native speakers of the motivational associativity of the lexical units of the modern Ukrainian legal text, to move from observing and analyzing the motivational activity of a limited number of words to a systematic study of the potential of the whole lexical array of language, thereby providing valuable material for lek a sycographic and theoretical description of the motivation of words, because the experimental data, determining the degree of manifestation of motivational nature, make it possible to classify lexical units into motivated and unmotivated, highly motivated and weakly motivated ones, reveal the existence of motivational-associative stereotypes or their absence, the ratio of the motivationalassociative standard and deviations from it. With the help of materials obtained using an associative experiment, the development of the word motivation, the similarity or difference of its modern formal-semantic interpretation can be revealed. In modern linguistics, it is commonly accepted that words (meaning of words) are motivated, depending on the preservation of the internal form of the word.
    У статті розглянуто концепцію створення мотиваційного словника сучасної української юридичної лексики, що є лексикографічним описом мотиваційних асоціацій, що породжуються словом при його сприйнятті, семантизації та отриманих у результаті спрямованого асоціативного експерименту. Роль асоціативного експерименту у вивченні потенціалу мотивованості слова є основоположною, так як саме асоціативний експеримент дозволяє досліднику юридичної мови виявити осмислення, усвідомлення носіями мови мотиваційної асоціативності лексичних одиниць сучасного українського юридичного тексту, перейти від спостереження і аналізу мотиваційної активності обмеженого числа слів до системного дослідження потенціалу всього лексичного масиву мови, надаючи тим самим цінний матеріал для лексикографічного і теоретичного опису мотивованості слів, бо показники експерименту, визначаючи градуальний характер вияву мотиваційності, дають можливість класифікувати лексичні одиниці на мотивовані та невмотивовані, сильно мотивовані і слабко мотивовані, виявляють існування мотиваційно-асоціативних стереотипів або їх відсутність, співвідношення мотиваційно-асоціативного стандарту і відхилення від нього. За допомогою матеріалів, отриманих з використанням асоціативного експерименту, може бути розкрито розвиток мотивованості слова, схожість або відмінність його сучасної формально-семантичної інтерпретації.
    Źródło:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 49-57
    2543-9227
    Pojawia się w:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Слова-символи у творах Григорія Сковороди як ознака художнього мислення
    Words-symbols in the works of Grigoriy Skovorody as a sign of artistic thinking
    Autorzy:
    Лисенко (Lysenko), Наталія (Natalya)
    Тендітна (Tenditna), Надія (Nadiya)
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2177833.pdf
    Data publikacji:
    2022-03-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    класифікація символів
    архетип
    біблійні
    символи
    космогонічні імена
    істоти
    явища природи
    classification of symbolism
    archetype
    biblical
    symbols
    cosmogonic names
    creatures
    natural phenomena
    Opis:
    The article analyzes the words-symbols in the artistic and philosophical world of Gryhoriy Skovoroda. Based on the classification of D. Chizhevsky, in the symbolism of the Ukrainian Baroque poet considered concepts-symbols by the following meanings: biblical words-symbols, archetypal symbols, cosmogonic words-symbols, symbols-names of creatures, natural phenomena, to denote the peculiarities of the environment. The poet-philosopher in his works uses such biblical words-symbols as God, Christ, the Bible, the heart, the angel, the prophet, the cross. In the works of G. Skovoroda there are archetypal images-symbols of fire, light, water, blood, circles. In the works analyzed by us, G. Skovoroda uses such cosmogonic words-symbols as: sun, moon, star, star. The word-symbol of the wing in the poet’s works is closely connected with biblical symbols, creates a positive characteristic and means «take-off». In the works of G. Skovoroda the main function of symbolic names of birds, such as: crow, dove, nightingale, eagle and hawk, characterological, it carries an emotional load. In the collection «Fairy Tales of Kharkiv» words-symbols to denote the names of animals represent certain human qualities. Gryhoriy Skovoroda also used symbols-names of natural phenomena in his work, in particular, such as: thunder, lightning, clouds, rainbow. Quite often in the works of G.S. Skovoroda there are such words-symbols to denote the features of the natural environment, such as forest, sea, roads. According to research, Christian symbols were of great importance to Gryhoriy Skovoroda, but a significant part of the symbols came to his worldview from the ideas of the ancient Slavs.
    У статті проаналізовано слова-символи в художньо-філософському світі Григорія Сковороди. Спираючись на класифікацію Д.Чижевського, в символіці українського барокового поета розглянуто поняття-символи за такими значеннями: біблійні слова-символи, архетипні символи, космогонічні слова-символи, символи-назви істот, явищ природи, на позначення особливостей природного середовища. Поет-філософ у своїх творах вживає такі біблійні слова-символи, як Бог, Христос, Біблія, серце, ангел, пророк, хрест. У творах Г. Сковороди виділяють архетипні образи-символи вогню, світла, води, крові, кола. У проаналізованих нами творах Г. Сковорода вживає такі космогонічні слова-символи, як: сонце, місяць, зірка, зоря. Слово-символ крила у творах поета тісно пов’язаний із біблійними символами, створює позитивну характеристику і означає «злет». У творах Г. Сковороди основна функція символічних назв птахів, як-от: ворон, голуб, соловей, орел і яструб, характерологічна, вона несе емоційне навантаження. У збірці «Байки Харківські» слова-символи на позначення назв тварин уособлюють певні людські якості. Також у своїй творчості Григорій Сковорода використовував символи-назви явищ природи, зокрема такі, як-от: грім, блискавка, хмари, веселка. Доволі часто у творах Г. С. Сковороди зустрічаються такі слова-символи на позначення особливостей природного середовища, як ліс, море, дороги. Як показало дослідження, для Григорія Сковороди велике значення мали християнські символи, проте значна частина символів прийшла в його світоглядну модель від уявлень древніх слов’ян.
    Źródło:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 4(1); 15-22
    2543-9227
    Pojawia się w:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Wyzwania XXI wieku na kartach leksykografii
    The challenges of the 21st century in the pages of lexicography
    Вызовы XXI века на страницах лексикографии
    Autorzy:
    Białek, Ewa Jadwiga
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/20311522.pdf
    Data publikacji:
    2022-09-03
    Wydawca:
    Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
    Tematy:
    внеязыковая действительность
    язык
    лексикография
    частотность слова
    неологизм
    заимствование
    rzeczywistość pozajęzykowa
    język
    leksykografia
    frekwencja wyrazu
    neologizm
    zapożyczenie
    extra-linguistic reality
    language
    lexicography
    word frequency
    neologism
    borrowing
    Opis:
    Artykuł jest poświęcony wybranej leksyce języka rosyjskiego i polskiego, której częstość użycia we współczesnych tekstach wzrasta. Autor badania zwraca uwagę na różne relacje między językiem a rzeczywistością: język jako odbicie rzeczywistości, język jako narzędzie jej interpretacji oraz kreacji. W pracy zostały omówione takie pary słów, jak вызов / wyzwanie, хаб / hub, гуманитарный / humanitarny, гибридный / hybrydowy, słowo абьюз, derywaty z komponentem кибер oraz ich polskie odpowiedniki, a także kolokacje.
    Статья посвящена избранной лексике русского и польского языков, частотность употребления которой в современных текстах возрастает. Автор исследования обращает внимание на разные отношения между языком и действительностью: язык как отражение действительности, язык как инструмент ее интерпретации и создания. В статье рассматриваются такие пары слов, как вызов / wyzwanie, хаб / hub, гуманитарный / humanitarny, гибридный / hybrydowy, cлово абьюз, дериваты с компонентом кибер и их польские эквиваленты, а также коллокации.
    The aim of this article is to present a selected lexis of Russian and Polish languages, which is increasingly used in contemporary texts. The author of the study pays attention to the various relations between language and reality: language as a reflection of reality, language as a tool for its interpretation and creation. The paper discusses such pairs of words as вызов / wyzwanie, хаб / hub, гуманитарный / humanitarny, гибридный / hybrydowy, the word абьюз, derivatives with the component кибер and their Polish equivalents, as well as collocations.
    Źródło:
    Przegląd Rusycystyczny; 2022, 3 (179); 27-44
    0137-298X
    Pojawia się w:
    Przegląd Rusycystyczny
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Похвала Евфимию Великому и Савве Освященному Кирилла Монаха и Похвальные слова русским святым
    The Praise of Saints Euthymios the Great and Sabas the Sanctified by Cyril the Monk and The Praises of Russian Saints
    Autorzy:
    Пак, Наталья
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2030952.pdf
    Data publikacji:
    2021
    Wydawca:
    Polska Akademia Nauk. Czytelnia Czasopism PAN
    Tematy:
    Byzantine hagiography
    Russian hagiography
    Cyril of Scythopolis
    Euthymios the Great
    Sabas the Sanctified
    Sergius of Radonezh
    Dionisius of Glushica
    Źródło:
    Slavia Orientalis; 2021, LXX, 2; 279-297
    0037-6744
    Pojawia się w:
    Slavia Orientalis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Turystyka zakupowa – istota i uwarunkowania jej rozwoju
    Shopping Tourism – Essence and Determinants of Its Development
    Магазинный туризм – суть и обусловленности его развития
    Autorzy:
    Niemczyk, Agata
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/562549.pdf
    Data publikacji:
    2015
    Wydawca:
    Polski Instytut Ekonomiczny
    Tematy:
    motywy w turystyce
    turystyka zakupowa
    centra handlowe
    uwarunkowania rozwoju turystyki
    motives in tourism
    shopping tourism
    shopping centres
    determinants of tourism development
    слова: мотивы в туризме магазинный туризм
    торговые центры
    обусловленности развития туризма
    Opis:
    Celem rozważań jest zaprezentowanie istoty turystyki zakupowej, przedstawienie uwarunkowań jej rozwoju, zwrócenie szczególnej uwagi na jej rdzeń, tj. centra handlowe, a ponadto na determinanty uczestnictwa w turystyce zakupowej, pozwalające na scharakteryzowanie przeciętnego turysty zakupowego. Realizacji celu posłużyła kwerenda literatury przedmiotu, a do identyfikacji determinant uczestnictwa w turystyce zakupowej wykorzystane zostały wyniki badań bezpośrednich. Posługując się dwumianowym modelem logitowym przedstawiono profil przeciętnego turysty zakupowego, którym okazała się być kobieta w młodym wieku (poniżej 45 lat), posiadająca co najmniej wykształcenie średnie, osiągająca bardzo korzystną sytuację finansową. W podsumowaniu artykułu nawiązano do realizacji celu oraz wyznaczono kierunki dalszych badań. Artykuł ma charakter badawczy.
    An aim of considerations is to present the essence of shopping tourism, the determinants of its development, to pay a particular attention to its core, i.e. shopping centres and, moreover, the determinants of participation in shopping tourism, allowing description of the average shopping tourist. Achievement of the objective was able owing to a search for the subject literature, while in order to identify the determinants of participation in shopping tourism there were used findings of direct surveys. Using the binominal logit model, the author presented the profile of the average shopping tourist who appeared to be a woman of the young age (below 45 years), with at least secondary education, reaching a very favourable financial situation. In the article’s conclusion, the author referred to achievement of the objective and defined the directions of further research. The article is of the research nature.
    Цель рассуждений – представить суть магазинного туризма и обусловленности его развития, обратить особое внимание на его корень, т.е. торговые центры, кроме того детерминанты участия в магазинном туризме, позволяющие дать характеристику среднего магазинного туриста. Осуществлению цели послужил обзор литературы по предмету, а для выявления детерминантов участия в магазинном туризме использовали результаты непосредственных исследований. Используя биноминальную логитовую модель, предста- вили профиль среднего магазинного туриста, которым оказалась женщина молодого возраста (ниже 45 лет), по крайней мере со средним образованием, достигающая весьма благоприятного финансового положения. В заключение статьи автор сослалась на осуществление цели и определила направления дальнейших исследований. Статья имеет исследовательский характер.
    Źródło:
    Handel Wewnętrzny; 2015, 3 (356); 174-184
    0438-5403
    Pojawia się w:
    Handel Wewnętrzny
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Семантическое пространство ключевого слова-репрезентанта концепта «вода» в русском языке (синонимия)
    Semantic relations of a superordinate word in the concept of ≪water≫ in the Russian language (synonymia)
    Relacje semantyczne nadrzędnego wyrazu konceptu «woda» w języku rosyjskim (synonimia)
    Autorzy:
    Chomko, Jolanta
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2118471.pdf
    Data publikacji:
    2013-12-30
    Wydawca:
    Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
    Tematy:
    językoznawstwo kognitywne
    językowy obraz świata
    koncept
    synonimia
    cognitive linguistics
    a linguistic image of the world
    a concept
    synonymia
    Opis:
    Artykuł prezentuje fragment językowego obrazu świata, a mianowicie koncept «woda». Przedmiotem zainteresowania są relacje zachodzące między wyrazem nazywającym koncept i jego synonimami. Układ znaczeń leksemów oraz związana z tym typowa łączliwość składają się na charakterystyczny dla danego języka sposób klasyfikowania świata. Analizowany ciąg synonimiczny składa się z dwóch leksemów – вода i влага. Jak wykazały badania, synonimy вода i влага mogą być używane wymiennie tylko wtedy, gdy nazywają niewielką ilość cieczy (капля воды «влаги»), gdy mówi się o niszczącym działaniu cieczy (Специальный крем защищает обувь от воды «влаги») oraz gdy są częścią wyrazów złożonych (водо- «влаго-» непроницаемый, водо- «влаго-» отталкивающий).
    The article presents a fragment of the linguistic image of the world, i.e. the concept of «water». The author is interested in the relations occurring between the word naming a concept and its synonyms. The system of lexemes meanings and a typical cohesion connected with it compose a manner of classifying the world characteristic for a specific language. The analyzed synonymic sequence is composed of two lexemes: вода and влага. The research revealed that synonyms вода and влага can be used interchangeably only when they name a small amount of liquid (капля воды «влаги»), (капля воды «влаги»), describe a destructive operation of a liquid (Специальный крем защищает обувь от воды «влаги»), or when they constitute a part of compound words (водо- «влаго-» непроницаемый, водо- «влаго-» отталкивающий).
    Źródło:
    Białostockie Archiwum Językowe; 2013, 13; 39-48
    1641-6961
    Pojawia się w:
    Białostockie Archiwum Językowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Методологічні аспекти розуміння верховенства права в Україні
    Methodological Aspects of Understanding the Rule of Law in Ukraine
    Autorzy:
    Бурдоносова (Burdonosova), Марина (Maryna)
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2187867.pdf
    Data publikacji:
    2022-06-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    основоположні принципи права
    верховенство
    справедливість
    рівність перед законом
    методологія викладання
    свобода слова
    права людини
    та громадянина
    fundamental principles of law
    rule of law
    justice
    equality before the law
    teaching methodology
    human and civil rights
    freedom of speech
    Opis:
    The ideal of the rule of law has long been an essential component of international legal instruments, especially on human and civil rights and freedoms. Modern realities of 2022 remind the world that without the rule of law at all political and legal levels and in all countries, the world can return to the barbaric way of resolving conflicts “who is stronger, that’s who is right”. The author`s experience of teaching of the discipline “Methodology of application and interpretation of the rule of law” for students of “Master” degree, shows some difficulties in students’ understanding of such a complex phenomenon as “rule of law”. In order to simplify its understanding at the initial stage of study, it proved methodologically appropriate, using the method of structural-genetic analysis and synthesis, to depict the rule of law as a pyramid consisting of principles and elements already studied by junior students. In this way, students systematize knowledge, focus on important aspects of already learned material and realize the need for acquired knowledge, “including” them into new material. One of the leading places is given to the principle of the rule of law in the Constitution of Ukraine (Article 8). Despite the acquisition of the rule of law as a global ideal, its concept, according to many Western jurists, still remains “essentially controversial”. The author presents a visual image of the rule of law, adapted to the Romano-Germanic legal family in the translation of certain terms, which facilitates its understanding. Taking into account the studied principles, the pyramid of the structure of the rule of law consists of the following elements, starting from the basic level, the so-called “foundation”: right to assemble, in Ukraine the freedom of peaceful assembly is analogous; democracy through formal legal processes - democratic procedures; access to justice; freedom of speech / press; right to silence; presumption of innocence; fair trial & independence of judiciary; citizens and government are accountable by the law (responsible before the law); equality before the law. The analysis of structural elements and visual representation of the pyramid of “rule of law” is the purpose of this scientific article. This methodological approach has proven itself in teaching the theoretical foundations of the rule of law and to help students master this complex phenomenon.
    Ідеал верховенства права давно став найважливішим складником міжнародно-правових актів, особливо присвячених правам і свободам людини й громадянина. Сучасні реалії нагадують світу, що без дотримання верховенства права на всіх політико-правових рівнях та всіма країнами світ може повернутися до варварського способу вирішення конфліктів – «хто сильніший, той і правий». Досвід викладання автором дисципліни «Методологія застосування та тлумачення верховенства права» для ОР «Магістр» показує певні складнощі в осягненні студентами такого комплексного явища, як «верховенство права». З метою спрощення його розуміння на початковому етапі вивчення вважаємо методологічно доцільним застосувати метод структурно-генетичного аналізу та синтезу й зобразити верховенство права як піраміду, що складається з принципів та елементів, які студенти вже вивчали на молодших курсах. Таким чином студенти систематизують знання, акцентують увагу на важливих аспектах вже засвоєного матеріалу та усвідомлюють потрібність набутих знань, «вплітаючи» їх у новий матеріал. Одне з провідних місць відведено принципу верховенства права і в Конституції України (ст. 8). Незважаючи на здобуття верховенством права характеру глобального ідеалу, його поняття, на думку багатьох західних правознавців, до цього часу залишається «сутнісно суперечливим». Автор презентує наочне зображення верховенства права, адаптоване до романо-германської правової сім’ї, перекладаючи певні терміни, щоб полегшити його розуміння. З урахуванням досліджених принципів у піраміді структури верховенства права виокремлюємо такі елементи, починаючи з базового рівня, так званого «фундаменту»: right to assemble – право на зібрання, в Україні аналогом виступає свобода мирних зібрань; democracy through formal legal processes – демократичні процедури; аccess to justice – доступ до правосуддя; freedom of speech/press – свобода слова та преси; right to silence – право мовчання; presumption of innocence – презумпція невинуватості; fair trial & independence of judiciary – справедливий суд і незалежність судової влади; citizens and government are accountable by the law – громадяни та уряд (органи влади) відповідальні перед законом; equality before the law – рівність всіх перед законом.
    Źródło:
    Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 2; 68-75
    2720-6998
    Pojawia się w:
    Copernicus Political and Legal Studies
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Upojenie administracyjne: skrzydlate słowo Dostojewskiego jako językowy środek wartościowania w tekście medialnym
    Administrative delight: Dostoevsky’s figure of speech as means of expressing the evaluation in mass media
    Административный восторг: крылатое слово Достоевского как средство оценки в тексте СМИ
    Autorzy:
    Jegorowa, Jelena
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/603920.pdf
    Data publikacji:
    2019-12-05
    Wydawca:
    Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
    Tematy:
    Крылатые слова, фразеологическая единица, текст СМИ
    Skrzydlate słowa, jednostka frazeologiczna, tekst medialny
    Figures of speech, phraseological unit, mass media
    Opis:
    Artykuł poświęcony jest analizie związku wyrazowego „upojenie administracyjne”, zastosowanego po raz pierwszy przez Dostojewskiego w powieści Biesy do określenia samowoli urzędników i później utrwalonego w języku. Po rozpatrzeniu przykładów użycia danej jednostki i jej odpowiedników w rosyjskich, ukraińskich i polskich tekstach medialnych autorka zauważa zmianę jej semantyki i rozszerzenie kontekstów użycia. Przeprowadzona analiza pozwala stwierdzić uniwersalność sformułowanego przez pisarza określenia o charakterze wartościującym i żywotność omawianej jednostki frazeologicznej.
    The given paper is dedicated to the analysis of the word combination “administrative delight”, which was firstly used by F. Dostoevsky in his novel Demons to describe the bureaucratic arbitrariness, and later on became a figure of speech. By considering the examples of the usage of the mentioned stylistic device in Russian, Ukrainian and Polish mass media, the context extension and the change of semantics were pointed out by the author of the paper. The undertaken research leads to the conclusion about the universality and the convincing factor of the viability of the figure of speech created by F. Dostoevsky.
    Статья посвящена анализу словосочетания «административный восторг», впервые употреблённого Ф.М. Достоевским в романе «Бесы» для обозначения чиновничьего произвола и ставшего крылатым. Рассмотрев примеры использования данной единицы и её эквивалентов в текстах российских, украинских и польских СМИ, автор отмечает изменение её семантики и расширение контекстов употребления. Проделанный анализ позволяет сделать вывод об универсальности созданного классиком образа и о жизнеспособности передающей его фразеологической единицы с яркой оценочностью.
    Źródło:
    Przegląd Rusycystyczny; 2019, 169, 1
    0137-298X
    Pojawia się w:
    Przegląd Rusycystyczny
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Zróżnicowanie atrakcyjności głównych ośrodków targowych Polski – analiza wielowymiarowa
    Diversity of Attractiveness of the Poland’s Main Fair Centres – a Multidimensional Analysis
    Дифференциация привлекательности главных ярмарочных центров Польши – многомерный анализ
    Autorzy:
    Szromnik, Andrzej
    Wojdacki, Krzysztof
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/561868.pdf
    Data publikacji:
    2013
    Wydawca:
    Polski Instytut Ekonomiczny
    Tematy:
    targi, przemysł targowy
    ośrodki targowe w Polsce
    atrakcyjność targowa ośrodków
    fair
    fair industry
    fair centres in Poland
    centres’ fair attractiveness
    слова: ярмарка
    ярмарочная индустрия
    ярмарочные центры
    в Польше, ярмарочная привлекательность центров
    Opis:
    Jedną z głównych funkcji targów (oprócz funkcji promocyjno-edukacyjnej oraz handlowej) jest funkcja miastotwórcza (regionotwórcza). To, w jakim stopniu instytucje te wpływają na rozwój miast i regionów decyduje ich atrakcyjność. Atrakcyjność ta, podobnie jak np. atrakcyjność turystyczna, handlowa, inwestycyjna, jest kategorią wieloaspektową i w związku z tym powinna mierzona być z wykorzystaniem metod i technik wielowymiarowych. Celem niniejszych rozważań jest próba udzielenia odpowiedzi na główne pytanie pojawiające się w dyskusjach środowiska targowego w Polsce, a dotyczące aktualnej hierarchii krajowych centrów targowych, a także związanych z tym podobieństw lub różnic oraz grupowania całego zbioru na mniejsze podzbiory względnie podobnych ośrodków. W odpowiedzi na powyższe pytanie wykorzystano metody z zakresu wielowymiarowej analizy porównawczej (WAP). Otrzymane wyniki analiz pozwoliły na identyfikację sieci ośrodków targowych w Polsce, jej strukturę oraz dywersyfikację na homogeniczne grupy. Wyniki te mają znaczące wartości pragmatyczne przede wszystkim dla podmiotowej strony układy rynkowe targów, tak po stronie podażowej, jak i popytowej, szczególnie w procedurach wyboru ośrodków oraz imprez targowych.
    One of the main functions of fair (apart from the promotional and educational and trade function) is the town-creation (region-creation) function. To what degree these institutions influence development of towns and regions is decided by their attractiveness. That attractiveness, as, for example, tourist attractiveness, trade attractiveness, investment attractiveness, is a multi-aspect category and, therefore, should be measured with the use of multidimensional methods and techniques. An objective of the article is an attempt to answer the main question appearing in discussions of the fair circles in Poland and concerning the current hierarchy of national fair centres as well as related to this similarities or differences and grouping of the entire set into smaller subsets of relatively similar centres. In answer to the above-specified question, there were used methods in the area of multidimensional comparative analysis (MCA). The obtained results of analyses allowed for identification of a network of the fair centres in Poland, its structure and diversification into homogenous groups. Those results have significant pragmatic values, first of all, for the subjective side of the fair market systems both on the supply and demand side, particularly in the procedures of selection of fair centres and events.
    Одна из основных функций ярмарок (наряду с функцией продвижения и образования, а также с торговой функцией) – функция градоформирования (регионоформирования). То, в какой степени эти учреждения влияют на развитие городов и регионов, решается их привлекательностью. Эта привлека- тельность, так же как, например, туристическая привлекательность, торговая привлекательность, инвестиционная привлекательность – многоаспектная категория, и в этой связи она должна измеряться с использованием многомерных методов и техник. Цель настоящих рассуждений – попытка ответить на основной вопрос, появляющийся в дискуссиях ярмарочной среды в Поль- ше, касающися актуальной иерархии национальных ярмарочных центров, а также связанных с этим сходств или отличий, а также группирования всей совокупности на меньшие подсовокупности относительно сходных центров. В ответе на вышеупомянутый вопрос использовали методы из области многомерного сопоставительного анализа (МСА). Полученные результаты анализов позволили выявить сеть ярмарочных центров в Польше, ее структуру и диверсификацию на гомогенные группы. Эти результаты имеют значительную прагматичекую ценность прежде всего для субъектной стороны рыночных систем ярмарок как на стороне предложения, так и спроса, в особенности в процедурах выбора центров и ярмарочных мероприятий.
    Źródło:
    Handel Wewnętrzny; 2013, 3 (344); 62-81
    0438-5403
    Pojawia się w:
    Handel Wewnętrzny
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Семантическое пространство слова дом в русско-польском сопоставлении (на материале словарных толкований и паремиологических изречений)
    The semantic value of the word «home» in the Russian-Polish comparison (on the material of dictionary explanations and paremiological constructions)
    Autorzy:
    Wierzbiński, Jarosław
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/968318.pdf
    Data publikacji:
    2015
    Wydawca:
    Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
    Tematy:
    картина мира
    концептуализация понятия дом
    русский и польский языки
    паремии и фразеологизмы
    picture of the world
    conceptualization of the term «home»
    russian and polish
    languages
    paremiological and phraseological units
    Opis:
    В статье рассматривается семантическое пространство лексемы «дом» в близкородственных языках. Анализ осуществляется на основе сравнения словарных статей в русском и польском языках. Прослеживается заполнение этого пространства с учетом различных манифестаций понятия «дом» в паремиологических и фразеологических изречениях.
    In the paper the semiotic field of the lexem «home» in closely related languages is discussed. The analysis is based on the comparison of dictionary entries in Russian and Polish languages. Different manifestations of the term in question of paremiological and phraseological structures are observed.
    Źródło:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2015, 11; 165-170
    1731-8025
    2353-9623
    Pojawia się w:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Періодизація московсько-української війни ХХІ ст. і ймовірні сценарії її розвитку й завершення
    Periodization of the great Moscow-Ukrainian War in the XXI century and probable scenarios of its development and completion
    Autorzy:
    Ховрич, Сергій
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/28407843.pdf
    Data publikacji:
    2023-06-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    periodization
    Moscow-Ukrainian war
    mutiny
    UN
    NATO
    слова: періодизація
    московсько-українська
    війна
    заколот
    ООН
    НАТО
    Opis:
    Зазначено, що наукова періодизація дозволяє досліднику визначити хронологію подій, означити суть проблеми, сформувати певне уявлення про об’єкт дослідження, від чого залежать результати розвідки. Мета дослідження: охарактеризувати суть сучасної московсько-української війни (триває з 2014 р.) і сформулювати авторські варіанти наукової періодизації та прогнози щодо завершення цієї війни. Розвідка ґрунтується на системному підході. У дослідженні автор використав метод періодизації історичного процесу, а також загальнонауковий (історичний підхід) і спеціально-наукові історичні (порівняльно-історичний, ретроспективний, типологічний) методи. Під час опису сценаріїв завершення війни широко використано метод теоретичного моделювання. Зроблений акцент на тому, що будь-яка періодизація повинна відповідати певним критеріям (наприклад, при її складанні має бути врахований світовий контекст). Для глибшого розуміння проблеми проведено відповідні історичні паралелі. Виокремлено й охарактеризовано оприлюднені деякими науковцями варіанти періодизації московсько-української війни. Здійснено критичний аналіз терміну «АТО», а також оціненно його вплив на розвиток історичної думки. Запропоновано кілька авторських варіантів періодизації цієї війни: «детальний» і «оптимальний». Сформульова но й систематизова но різноманітні варіанти завершення названої війни, а також її наслідки в контексті майбутніх міжнародних відносин. Оцінено вплив, зокрема, «дивного» військового заколоту (червень 2023 р.) на суспільно-політичну ситуацію в Московії (історична назва: РФ), що дозволило автору сформулювати деякі ймовірні сценарії закінчення даної війни.
    The study aims to characterize the essence and content of the ongoing Moscow-Ukrainian war since 2014, providing the author’s options for scientific periodization and forecasts for its conclusion. The research methodology adopts a systematic approach, relying on the method of periodization in historical analysis. General scientific methods, such as historical and logical approaches, along with specific scientific historical methods like comparative-historical and retrospective analyses, are employed. The method of theoretical modeling is extensively used to describe potential scenarios for the war’s end. The study emphasizes that any periodization should meet specific criteria, like the global context. Historical parallels are drawn to enhance the understanding of the problem, and various options for the periodization of the MoscowUkrainian war proposed by other scholars are critically analyzed. The term “ATO” (Anti-Terrorist Operation) is subject to a critical analysis, assessing its impact on historical thought about the conflict. The author presents several options for the periodization of the war, categorized as “detailed” and “optimal.” The study also formulates and systematizes various scenarios for ending the war and explores its potential consequences in the context of future international relations. The research assesses the influence of the “strange” military mutiny in June 2023 on the socio-political situation in Muscovy (historical name for the Russian Federation). This assessment allows the author to formulate probable scenarios for the war’s conclusion.
    Źródło:
    Copernicus Political and Legal Studies; 2023, 2, 2; 33-46
    2720-6998
    Pojawia się w:
    Copernicus Political and Legal Studies
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Польская издательская политика на примере перевода русской прозы «нулевых»
    Polska polityka wydawnicza na przykładzie tłumaczeń prozy rosyjskiej lat zerowych
    Polish publishing policy on the example of the translations of Russian prose of the 2000’s
    Autorzy:
    Ermashova, Irina
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/38591779.pdf
    Data publikacji:
    2023
    Wydawca:
    Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego
    Tematy:
    слова
    издательство
    проза
    «нулевые»
    политика
    влияние
    wydawnictwo
    proza
    lata zerowe
    polityka
    wpływ
    publishing house
    prose
    2000’s
    publishing policy
    influence
    Opis:
    Основной темой статьи является влияние издательских произведений на рецепцию русской прозы «новых» лет в Польше. В какой степени и почему за это время изменилось отношение к этой литературе? Выбор первой декады века не случаен. По мнению различных специалистов (культурных, экономических, политических и др.), это была небольшая эпоха некоего мирного сосуществования России с внешним миром, своеобразная перезагрузка, обнуление, перерыв между политическими напряжениями, период выхода из изоляции и стремления в западный контекст. Однако интерес был взаимным. Многие страны, в том числе Польша, хотели познакомиться со сложной, многоукладной страной через литературу.
    In my article I will mainly focus on the influence of publishing policy on the reception of Russian prose of the 2000’s (проза “нулевых”) in Poland. How much, how and why did the reception of the literature change during that period? The choice of the first decade of the century is not accidental. According to various experts (cultural, economic, political, etc.), this was a small era of a kind of peaceful coexistence between Russia and the outside world, a kind of restart, zeroing, an interval of detente between political tensions, a period of emerging from Russia’s isolation and a desire to fit into the Western context. However, the interest was mutual. Many countries, including Poland, wanted through literature, which at that time was perceived as a “documentary”, to get acquainted with a complex multi-structured country again.
    Głównym tematem artykułu jest wpływ polityki wydawniczej na recepcję prozy rosyjskiej lat zerowych (проза „нулевых”) w Polsce. W jakim stopniu i dlaczego zmienił się odbiór tej literatury w tym okresie? Wybór pierwszej dekady stulecia nie jest przypadkowy. Według różnych ekspertów (kulturowych, ekonomicznych, politycznych itp.) była to mała epoka pewnego rodzaju pokojowego współistnienia Rosji ze światem zewnętrznym, rodzaj restartu, zerowania, przerwy między napięciami politycznymi, okres wychodzenia z rosyjskiej izolacji i chęci wpasowania się w kontekst zachodni. Jednak zainteresowanie było obustronne. Wiele krajów, m.in. Polska, chciało poprzez literaturę ponownie zapoznać się ze złożonym, wielostrukturowym krajem.
    Źródło:
    Przekłady Literatur Słowiańskich; 2023, 13; 1-17
    1899-9417
    2353-9763
    Pojawia się w:
    Przekłady Literatur Słowiańskich
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Роль жінок – журналісток і письменниць – у розвитку демократії і культури Австралії (кінець ХІХ ст. – 70-ті рр. ХХ ст.)
    The Role of Women-Journalists and Writers in the Development of Democracy and Culture in Australia (the end of the XIXth century – 70s of the XXth century)
    Autorzy:
    Зернецька, О.В.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/22676894.pdf
    Data publikacji:
    2022-11-08
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    австралійські друковані медіа
    видавці
    редактори і журналістки
    письменниці-жінки
    свобода слова
    національна самоідентифікація австралійців
    the Australian printed media
    women-publishers
    editors
    journalists and writers
    freedom of speech
    national self-identification of Australians
    Opis:
    У статті досліджується емансипація жінок Австралії, зокрема – журналісток і письменниць, – які присвятили своє життя розвитку культури на п’ятому континенті. Мета статті – проаналізувати прихід жінок – журналісток, редакторів, видавців, письменниць – у друковані медіа Австралії та визначити їх роль у становленні та розвитку демократії та культури молодої держави. Внаслідок міждисциплінарного дослідження (поєднання історії, соціології, філології, культурології) отримані нові результати щодо ролі жінок у становленні демократії в Австралії. У науковий обіг введені нові імена таких видатних австралійських редакторів, кореспондентів, письменників-чоловіків, як Е.С. Голл, С. Беннет, Г. Паркс, С. Фейлберг, Дж. Мотт, В. Вінн і жінок – Л. Лоусон, Ф. Бейверсток, Н. Палмер. Значно розширені і доповнені історичні та культурні відомості про таких видатних письменниць і журналісток, як М. Гілмор, Е.Ф. Річардсон, М. Франклін, К.С. Прічард, К. Стед, К. Маккалоу. Їх життя і творчість досліджені в контексті соціально-історичного розвитку країни й світових подій, які відбилися у їх творчості. Великим є їх внесок в антифашистську боротьбу, у відстоювання свободи і демократичних цінностей в Австралії. Визначена художня цінность творчості кожної з них. З’ясований гуманістичний і реалістичний підхід до створення їхніх героїв.Саме через них відображений історичний і соціокультурний розвиток Австралії з кінця ХІХ ст. до 70-х рр. ХХ ст. Доведено, що історія періодичної преси та розвиток літератури на п’ятому континенті – це й історія непересічних талановитих жіночих особистостей, в долях яких щонайкраще відбилася історія розвитку «четвертої влади» та літератури Австралії. Проаналізовано етапи існування журналу Bulletin і причини його закриття та вплив на становлення та розвиток національної австралійської літератури. Практична цінність роботи полягає в тому, що цей матеріал вносить нові дані в читання таких курсів, як «Історія Австралії», «Друковані медіа Австралії» та «Література Австралії». Отже, жінки-письменниці Австралії яскравими оригінальними творами збагатили австралійську літературу, сприяли розвитку демократичних процесів в суспільстві й зробили внесок у світову культуру.
    The emancipation of Australian women in particular journalists and writers, who dedicated their lives to the development of culture of the fifth continent has been detected in this article. The goal of the article is to analyse the arrival of women – journalists, editors, publishers - in the print media and to determine their role in the formation and development of democracy and culture of the young state. As a result of the interdisciplinary research (combination of history, sociology, philology, culturology) new data on the role of women were obtained in the formation of democracy in Australia. This gives reason to affirm that this is the first study of this problem in Ukraine. New names of such outstanding Australian men – journalists, editors, publishers, writers as E.S. Hall, S. Bennet, H. Parks, G. Mott, C. Feilberg, W. Winn and women – L. Lawson, F. Baverstock, N. Palmer were introduced into scientific circulation. Significantly expanded and supplemented historical and cultural information about such outstanding women writers and journalists as M. Gilmore, E.F. Richardson, M. Franklin, K.S. Prichard, C. Stead, C. McCullough. Their life is investigated in the context of socio-historical development of Australia and world events that were reflected in their work. Great is their contribution to the antifascist struggle, to the defence of freedom and democratic values in Australia. The artistic value of the work of each of them is determined. The humanistic and realistic approach in creating their characters is clarified. It reflects the historical and socio-cultural development of Australia since the mid-XIX century to the 70-s of the XX century. It is proved that the history of periodicals and the development of literature on the fifth continent is the story of extraordinary talented women, in whose destinies the history of the development of the fourth power and the literature of Australia is reflected. The stages of The Bulletin magazine’s existence, the reasons for its closure and its influence on formation of Australian national literature are analysed. The practical value of the work lies in the fact that it brings new data to academic courses such as “The History of Australia”, “The Print Media of Australia”, “The Literature of Australia”. It is proved than women writers and journalists of Australia enriched Australian literature with bright original works and also made a significant contribution to its culture and democracy.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2022, 18; 187-211
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    К вопросу о параллели литовских слов 'eržilas', 'arklys' и древнерусского слова 'орь'
    On the issue of parallels between the Lithuanian words ‘eržilas’,’arklys’ and the Old Russian word ‘or’
    O paraleli litewskich wyrazów eržilas, arklys i staroruskiego wyrazu or
    Autorzy:
    Siniova, Olga
    Iordani, Natalija
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/34656183.pdf
    Data publikacji:
    2023
    Wydawca:
    Akademia Humanistyczno-Ekonomiczna w Łodzi
    Tematy:
    этимология
    лексическая семантика
    историческая лексикология
    литовский язык
    etymology
    historical lexicology
    lexical semantics
    Lithuanian language
    etymologia
    semantyka leksykalna
    leksykologia historyczna
    język litewski
    Opis:
    Статья посвящена вопросу этимологии древнерусского слова орь и описанию его параллелей в литовском языке. По результатам анализа этимологических и толковых словарей русского и литовского языков, прокомментированы точки зрения о семантике и происхождении возводимых к орь слов. Особое внимание уделено примерам из русских говоров и контекстам, встречающимся в древнерусских и старолитовских источниках, в которых фиксируется исследуемая лексема; в статье представлены новые примеры со словом орь из древних письменных памятников. Выделенные особенности семантики позволили соотнести слова орь и орити (с#) с опорой на сохранившиеся в его семантической структуре компоненты значения ʽпохотливый’, а также в словах литовского языка, восходящих к тому же корню, что и существительное орь; выделены общие для этих образований семы.
    This article is devoted to the etymology of the Old Russian word ‘or’ and the description of its parallels in the Lithuanian language. Based on the results of an analysis of etymological and explanatory dictionaries of the Russian and Lithuanian languages, the semantics and origin of words related to ‘or’ are described. Special attention is paid to contexts with the word ‘or’ found in Old Russian and Lithuanian texts and Russian dialects. The article presents new usages of the word ‘or’ from Old Russian and manuscripts. The highlighted features of semantics made it possible to find the derivational base of the word ‘or’ based on the semes preserved in its semantic structure, as well as in words of the Lithuanian language that go back to the same root as the noun ‘or’; seemes common to these formations are highlighted.
    Artykuł jest poświęcony zagadnieniu etymologii staroruskiego słowa „орь” oraz opisowi jego analogiom w języku litewskim. Na podstawie wyników analizy słowników języka rosyjskiego i litewskiego (oraz etymologicznych), są komentowane poglądy na semantykę i genezę wyrazów zbudowanych na „орь”. Szczególną uwagę zwrócono na przykłady z gwar rosyjskich oraz kilka kontekstów znalezionych w źródłach staroruskich, w których został zapisany badany leksem; w artykule przedstawiono nowe przykłady słowa „орь” ze starożytnych zabytków pisanych. Wyróżnione cechy semantyki pozwoliły ustalić podstawę wytwórczą wyrazu „орь” w oparciu o składowe znaczeniowe zachowane w jego strukturze semantycznej, a także w słowach języka litewskiego sięgających tego samego rdzenia co rzeczownik „орь”; zaznaczone wspólne dla znaczeń tych tworów.
    Źródło:
    Językoznawstwo; 2023, 19, 2; 117-132
    1897-0389
    2391-5137
    Pojawia się w:
    Językoznawstwo
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Features of the Word Formation of Infixes in Multi-Language System (Based on the Material of the English Language)
    Особенности словообразования инфиксов в многоязычной системе (на материале английского языка)
    Autorzy:
    Salmanova, Shafa Majid
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/52791897.pdf
    Data publikacji:
    2024-03-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    infixes
    English
    languages of different groups
    prefixes
    suffixes
    verb
    ambixes
    lexical and grammatical forms
    semantics of the word
    инфиксы
    английский язык
    языки разных групп
    префиксы
    суффиксы
    глагол
    амбиксисы
    лексические и грамматические формы
    семантика слова
    Opis:
    The advantage of the presented article is, first of all, the fact that it has been insufficiently researched. Moreover, both English-speaking and Russian linguists. Their names are given in the work. The essence of the matter is that infixes are extremely rare morphemes, in contrast to thoroughly studied affixes or prefixes. Accordingly, there is less distribution in a variety of lexemes. However, the choice of this topic is more reliably justified. The article’s author corrects the opinion of some linguists that infixes serve as a means of exclusively verbal word formation. Although statistically, it looks like an impeccable statement, the work provides some of the most striking, from our point of view, examples of functioning in other parts of speech in the English language – independent and auxiliary: adjectives, pronouns, interjections and particles. Nevertheless, the author, summarising the opinions of some linguists who have specifically devoted their works to this morpheme, gave examples from the language of fiction. Each time, the author indicates explicitly the importance of the infix attached to word formation. Material from various public spheres is used, such as dialogues in colloquial and fiction speeches, sports reports, onomastics, etc. A small article succinctly and concisely reflects the theoretical part, supported by concrete examples.
    Достоинством представленной статьи является, прежде всего, то, что она недостаточно исследована. Причем как англоязычными, так и русскими лингвистами. Их имена приведены в работе. Суть дела в том, что инфиксы являются чрезвычайно редкими морфемами, в отличие от тщательно изученных аффиксов или приставок. Соответственно, наблюдается меньшее распространение разнообразных лексем. Но тем достовернее оправдан выбор этой темы. Автор статьи корректирует мнение некоторых лингвистов о том, что инфиксы служат средством исключительно словообразования. Хоть статистически это и выглядит безупречным высказыванием, тем не менее в работе приведены одни из наиболее ярких, с нашей точки зрения, примеров функционирования других частей речи в английском языке – самостоятельных и вспомогательных: прилагательных, местоимений, междометий и частиц. Тем не менее автор, обобщив мнения некоторых лингвистов, специально посвятивших свои труды этой морфеме, привел примеры из языка художественной литературы. Каждый раз автор конкретно указывает, какое значение инфикс придает словообразованию. Примечательно, что использован материал из различных общественных сфер, например, диалоги в разговорной и художественной речи, спортивные репортажи, ономастика и т. д. Небольшая статья в то же время сжато и лаконично отражает теоретическую часть, подкрепленную конкретными примерами.
    Źródło:
    Studia Orientalne; 2024, 1(29); 71-82
    2299-1999
    Pojawia się w:
    Studia Orientalne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Мастацкая канцэптасфера як анталагічная перадумова і экзістэнцыйны праект нацыянальнага прыгожага пісьменства
    The Artistic conceptosphere as an ontological precondicion and an existential project of national literature
    Koncepcja artystyczna jako warunek ontologiczny i projekt egzystencjalny literatury narodowej
    Autorzy:
    Shauliakova-Barzenka, Iryna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/29521007.pdf
    Data publikacji:
    2022
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydział Lingwistyki Stosowanej. Katedra Białorutenistyki
    Tematy:
    concept
    conceptosphere
    national literature
    Belarussian literature
    metasystem
    axiological valence of the concept
    koncept
    konceptosfera
    literatura narodowa
    literatura białoruska
    wartościowość aksjologiczna
    канцэпт
    канцэптасфера
    нацыянальнае мастацтва слова
    беларуская літаратура
    метасістэма
    аксіялагічная валентнасць канцэпта
    Opis:
    Literature as an aesthetic “bundle” of culture, a way of pronouncing the worldview in a verbal image fixes its own ontology in the form of a conceptual sphere. One of the fundamental parameters of the literary concept is defined axiological valence as a historically and culturally conditioned ability to be a multidimensional exponent of worldview ideas, components of this worldview, values, etc.; we propose a typology of literary concepts as a hierarchy of universal, national, general literary, and individual units. The basic parameters of the conceptual sphere of national literature are defined historicity, ontology, polyphony, end ethno-cultural marking. The conceptosphere of nationsl literatures consoledates the results of general literary evolution and new artistic phenomena, as well as appearing as a space for the preservation and generation of concepts.
    Literatura jako estetyczny „zakrzep” kultury, sposób wymawiania światopoglądu w obrazie werbalnym utrwala własną ontologię w formie sfery pojęciowej. Jednym z podstawowych parametrów pojęcia „koncept literacki” jest wartościowość aksjologiczna jako historycznie i kulturowo uwarunkowana zdolność do bycia wielowymiarowym wykładnikiem idei światopoglądowych, składników światopoglądu, wartości itp.; Autorka proponuje typologię pojęć literackich jako hierarchię powszechnych, narodowych, ogólnych, jednostkowych jednostek literackich. Podstawowymi parametrami sfery pojęciowej literatury narodowej są zdefiniowane historyczność, ontologia, polifonia, znakowanie etno-kulturowe. Konceptosfera literatury narodowej konsoliduje wyniki ogólnej ewolucji literackiej i nowych zjawisk artystycznych, jawi się jako przestrzeń do utrwalania i generowania pojęć.
    Мастацкая славеснасць як эстэтычны “згустак” культуры, спосаб прамаўлення светапогляду і светаадчування ў славесным вобразе замацоўвае ўласную анталогію ў выглядзе канцэптасферы. Адным з асноватворных параметраў літаратурна-мастацкага канцэпта вызначана аксіялагічная валентнасць як гістарычна і культурна абумоўленая здольнасць быць шматмерным выразнікам светапоглядных ідэй, кампанентаў светаадчування, каштоўнасцяў і г. д.; прапанавана тыпалогія літаратурных канцэптаў як іерархіі ўніверсальных, агульнанацыянальных, агульналітаратурных, індывідуальна-аўтарскіх адзінак. Базавымі параметрамі канцэптасферы мастацкай літаратуры вызначаны гістарычнасць, анталагічнасць, паліфанічнасць, нацыянальная (этнакультурная) маркіраванасць. Мастацкая канцэптасфера кансалідуе вынікі агульналітаратурнай эвалюцыі і новыя мастацкія феномены, паўстае прасторай захавання і генерыравання канцэптаў.
    Źródło:
    Acta Albaruthenica; 2022, 22; 269-283
    1898-8091
    Pojawia się w:
    Acta Albaruthenica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Über den Aufbau des Wörterbuchs der geflügelten Worte der modernen deutschen Schriftsprache (für Belarussen, die Deutsch als Fremdsprache studieren oder lernen)
    About the structure of the dictionary of winged words in the modern literary German language (for Belarusians studying German as a foreign language)
    O strukturze słownika skrzydlatych słów współczesnego języka niemieckiego (dla Białorusinów uczących się języka niemieckiego jako obcego)
    О структуре словаря крылатых слов современного немецкого языка (для белорусов, изучающих немецкий язык как иностранный)
    Autorzy:
    Tepljakowa, Albina
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2192872.pdf
    Data publikacji:
    2021-01-11
    Wydawca:
    Akademia Humanistyczno-Ekonomiczna w Łodzi
    Tematy:
    die moderne deutsche Sprache
    die moderne belarussische Sprache
    geflügelte Worte
    Textquellen
    das Wörterbuch
    literary German language
    literary Belarusian language
    winged words
    textual sources
    dictionary
    współczesny język niemiecki
    współczesny język białoruski
    skrzydlate słowa
    słownik
    źródła tekstowe
    современный немецкий язык
    современный белорусский язык
    крылатые слова
    текстовые источники
    словарь
    Opis:
    Der Artikel ist der Beschreibung der Wörterbuchstruktur der gebräuchlichen geflügelten Worte in der modernen deutschen Schriftsprache gewidmet. Dieses Wörterbuch richtet sich an Belarussen, die Deutsch als Fremdsprache studieren oder lernen. Die vorliegende Arbeit liefert Textquellen der geflügelten Worte in der deutschen Sprache, die Prinzipien des Aufbaus des Wörterbuchs, seinen Umfang, die Struktur des Wörterbuchartikels und auch die Beispiele der lexikografischen Beschreibung von geflügelten Worten aus deutschen Quellen. Zu jedem deutschen geflügelten Wort im Wörterbuch kann ein Äquivalent in der belarussischen Sprache zugewiesen werden. Daher könnte das Wörterbuch auch von Deutschsprachigen, die die belarussische Sprache studieren oder lernen, als bersetzungswörterbuch eingesetzt werden.
    The article is devoted to the structural description of the dictionary of the winged words used in modern literary German language. It is suitable for Belarusians studying German as a foreign language. It shows texts as a source of winged words in the German language; principles of dictionary building, its scope, as well as examples of lexicographic descriptions of winged words as dated as the actual German sources themselves. Each and every German winged word in the dictionary has an equivalent in the Belarusian language. Therefore, the dictionary can be useful for Germans studying Belarusian as well.
    Artykuł poświęcony jest opisowi struktury słownika skrzydlatych słów powszechnie używanych we współczesnym języku niemieckim. Słownik adresowany jest do Białorusinów, którzy studiują język niemiecki jako obcy. Rozpatrywane są źródła tekstowe skrzydlatych słów w języku niemieckim, zasady konstruowania słownika, jego objętość, budowa hasła słownikowego oraz przytaczane są przykłady opisu leksykograficznego skrzydlatych wyrażeń o rodowodzie niemieckim. Każde niemieckie skrzydlate wyrażenie posiada odpowiednik białoruski, dlatego słownik może być przydatny również jako słownik przekładowy dla Niemców uczących się języka białoruskiego.
    Статья посвящена описанию структуры словаря употребительных крылатых выражений в современном немецком литературном языке. Словарь предназначен для белорусов, которые изучают немецкий язык как иностранный. Рассматриваются текстовые источники крылатых слов в немецком языке, принципы построения словаря, его объем, структура словарной статьи, а также приводятся примеры лексикографического описания крылатых выражений, восходящих к собственно немецким источникам. К каждому немецкому крылатому выражению в словаре приводится соответствие в белорусском языке. Поэтому словарь может быть полезен в качестве переводного также и немцам, изучающим белорусский язык.
    Źródło:
    Językoznawstwo; 2020, 14; 108-127
    1897-0389
    2391-5137
    Pojawia się w:
    Językoznawstwo
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    International human rights law in the era of digital disinformation and propaganda: case studies from Myanmar and Ukraine
    Prawo międzynarodowe praw człowieka w dobie cyfrowej dezinformacji i propagandy. Analiza przypadków Mjanmy i Ukrainy
    Международное право в области прав человека в эпоху цифровой дезинформации и пропаганды. Анализ примеров из опыта Мьянмы и Украины
    Міжнародне право прав людини в епоху цифрової дезінформації та пропаганди. Анализ на прикладі М’янми та України
    Autorzy:
    Balcerzak, Michał
    Kapelańska-Pręgowska, Julia
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/33510007.pdf
    Data publikacji:
    2023
    Wydawca:
    Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
    Tematy:
    свобода слова
    дезінформація
    пропаганда
    М’янма
    Україна
    права людини
    дезинформация
    Мьянма
    Украина
    права человека
    wolność słowa
    dezinformacja
    propoaganda
    Mjanma
    Ukraina
    prawa człowieka
    freedom of expression
    disinformation
    propaganda
    Myanmar
    Ukraine
    human rights
    Opis:
    Today, more than ever, the Internet and social media have become our primary sources of information, offering us a window to the world. However, this freedom to access and disseminate information has negative consequences, as it allows for a rapid spread of disinformation, propaganda, and hate speech. From the perspective of international human rights law, questions arise regarding the obligations and responsibilities of states. In this discussion, the authors argue that one of the primary tasks of states is to take necessary and appropriate measures to simultaneously protect the freedom of expression and prevent the spread of propaganda and disinformation. Balancing these conflicting interests is a complex challenge. To better understand them, the authors analyse selected examples from international and domestic jurisprudence and practice, such as the Rohingya genocide in Myanmar and the war in Ukraine. These cases serve to illustrate how state-sponsored propaganda and disinformation can lead to violence and result in grave human rights violations.
    Интернет и социальные сети стали для нас основными источниками информации, открыв нам окно в мир. Однако свобода доступа к информации и возможность ее распространения влекут за собой негативные последствия в виде быстрого распространения дезинформации, пропаганды и языка вражды. С точки зрения международного права в области прав человека возникают вопросы об обязанностях и ответственности государств. В данной статье авторы утверждают, что в обязанности государств входит принятие необходимых и надлежащих мер как для защиты свободы выражения мнений, так и для предотвращения распространения пропаганды и дезинформации. Разграничение между защищаемой речью и речью, выходящей за допустимые пределы свободы выражения мнений, не всегда очевидно и может представлять определенную сложность. Чтобы лучше понять эти вопросы, авторы сосредоточились на анализе двух примеров – геноцида мусульманского меньшинства рохинджа в Мьянме и войны в Украине. Они наглядно показывают, как государственная пропаганда и дезинформация могут приводить к насилию и серьезным нарушениям прав человека.
    Інтернет та соціальні мережі стали нашими основними джерелами інформації, відкриваючи вікно у світ. Однак свобода доступу до інформації та легкість її поширення призводить до негативних наслідків у вигляді швидкого поширення дезінформації, пропаганди та мови ворожнечі. З точки зору міжнародного права прав людини виникають питання щодо обов’язків та відповідальності держав. У цій статті автори стверджують, що саме на державах лежить відповідальність за вжиття необхідних і належних заходів як для захисту свободи вираження поглядів, так і для запобігання поширенню пропаганди та дезінформації. Різниця між захищеним мовленням і мовленням, яке перевищує допустимі межі свободи вираження поглядів, не завжди очевидна і може бути складною. Щоб краще зрозуміти ці питання, автори зосереджуються на аналізі двох прикладів, а саме геноциду мусульманської меншини Рохінджа в М’янмі та війни в Україні. Вони ілюструють, як державна пропаганда та дезінформація можуть призвести до насильства та серйозних порушень прав людини.
    Internet i media społecznościowe stały się naszymi głównymi źródłami informacji, otwierając nam okno na świat. Jednak wolność dostępu do informacji i łatwość jej rozpowszechniania niesie ze sobą negatywne konsekwencje w postaci szybkiego rozprzestrzeniania się dezinformacji, propagandy i mowy nienawiści. Z perspektywy prawa międzynarodowego praw człowieka pojawiają się pytania dotyczące obowiązków i odpowiedzialności państw. W niniejszym artykule autorzy argumentują, że zadaniem państw jest podjęcie niezbędnych i odpowiednich działań zarówno w celu ochrony wolności wypowiedzi, jak i zapobiegania rozprzestrzenianiu się propagandy i dezinformacji. Rozróżnienie wypowiedzi podlegających ochronie od tych przekraczających dopuszczalne granice wolności słowa niekoniecznie jest oczywiste i może stanowić trudne wyzwanie. Aby lepiej zrozumieć te kwestie, autorzy koncentrują się na analizie dwóch przykładów, tj. ludobójstwa muzułmańskiej mniejszości Rohingya w Mjanmie oraz wojny w Ukrainie. Stanowią one ilustrację tego, jak państwowa propaganda i dezinformacja mogą prowadzić do przemocy i poważnych naruszeń praw człowieka.
    Źródło:
    Studia Prawnicze KUL; 2023, 4; 7-26
    1897-7146
    2719-4264
    Pojawia się w:
    Studia Prawnicze KUL
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-78 z 78

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies