Słowa pogranicza (na materiale gwarowym wschodniej Lubelszczyzny)

Przedmiotem rozważań jest słownictwo usytuowane geograficznie, mentalnie i historycznie na obszarze Lubelszczyzny wschodniej, rozpatrywane w relacji nazwy do desygnatu i zmian cywilizacyjno-kulturowych wynikających z procesów globalizacyjnych. Są to: 1) nazwy genetycznie wschodniosłowiańskie, a więc wyrazy (lub ich znaczenia) pochodzenia ukraińskiego, białoruskiego; 2) „geograficzne dialektyzmy kresowe” wspólne dla gwar pogranicza wschodniego po obu stronach Bugu, przy czym wspólnota ta wynika wyłącznie z sąsiedztwa terytorialnego; 3) wyrazy funkcjonujące w świadomości językowej mieszkańców wsi jako przynależne do określonej nacji.

Предметом дослідження є лексика, яка в географічному, ментальному та історичному вимірі пов’язана з територією східної Люблінщини; вона розглядається у відношенні до десигната і цивілізаційно-культурних змін, що випливають із глобалізаційних процесів. Сюди належать: 1) генетично східнослов’янські лексеми, тобто слова (або їхні значення) українського, білоруського походження; 2) георгафічні периферійні діалектизми, спільні для говорів східного пограниччя по обидва боки Західного Бугу, причому ця спільність пов’язана виключно із територіальним сусідством; 3) лексеми, що функціонують у мовній свідомості мешканців села як властиві окресленій нації.

The study deals with the geographically, mentally and historically motivated vocabulary of the eastern part of the Lublin region as seen through the prism of the name-designatum relationship and the globalization-related civilization and cultural changes. The vocabulary includes: (1) names of East Slavic provenance, including words and their meanings of the Ukrainian and Belorussian origin; (2) geographically-restricted dialectal borderlands forms common for the formations of the Eastern Borderlands linguistic community alongside the Bug river; (3) words functioning in the villagers’ linguistic awareness of a given national community.