Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "лексика" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-40 z 40
    Tytuł:
    Проявление национальной идентичности украинцев посредством актуализации лексики
    Autorzy:
    Тулузакoва, Ольга
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/450818.pdf
    Data publikacji:
    2016-04-26
    Wydawca:
    Uniwersytet Łódzki. Wydział Ekonomiczno-Socjologiczny
    Tematy:
    идентичность
    актуализация лексики
    активная лексика
    пассивная лексика
    языковая политика
    ремарка
    лексика западноукраинского узуса
    Opis:
    Статья посвящена проблеме определения идентичности украинцев на материале современных текстов. На лексическом уровне языка понятие идентичности можно проследить на основе актуализации лексики. Актуализация – это процесс возвращения лексики с периферии к центру лексической системы. Цель статьи – определить социально-политические изменение в стране, которые способствовали актуализации лексики, а также установить группы актуализированной лексики.
    Przedmiotem podjętych w artykule rozważań stał się problem określenia własnej tożsamości przez Ukraińców. Refleksja została oparta na tekstach składających się na współczesną literaturę ukraińską. Na poziomie leksykalnym to, jak ta tożsamość jest rozumiana, można prześledzić w lingwistyce na podstawie aktualizacji słownictwa. Pod pojęciem tym należy rozumieć proces przemieszczenia się słownictwa z peryferii do rdzenia słownika. Głównym celem artykułu jest zidentyfikowanie słów poddanych aktualizacji, a także zdefiniowanie tych czynników społeczno-politycznych na Ukrainie, które temu procesowi sprzyjają.
    Źródło:
    Władza sądzenia; 2016, 8
    2300-1690
    Pojawia się w:
    Władza sądzenia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Дієслівна лексика і семантика в українських говорах: стан та перспективи дослідження (дескриптивний аспект)
    Verb lexicon and semantics in the Ukrainian dialects: the state and prospects of the study (Descriptive Aspect)
    Autorzy:
    Холодьон, Олена Миколаївна
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/498439.pdf
    Data publikacji:
    2019
    Wydawca:
    Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk
    Tematy:
    українські говори
    діалектна дієслівна лексика
    дескриптивний аспект
    Opis:
    The verb lexicon has a central place in the part-language hierarchy and a priority in the nomination of actions and processes (I.R. Vykhovanets, K.H. Horodenska). According to M.I. Tolstoi ,the most appropriate material for semantic research is an abstract lexicon, in particular thematic groups of words arranged in accordance with different parts of language. The article describes the status quo of studies on the dialectal verb lexicon in Ukrainian dialects in descriptive works, in particular the connections with the literary language, the connections with other dialects, the etymology, connotations, the verb lexicon as a systematic and structural unit and verb semantics, verb phraseology, connectivity, verb in the dictionary. Despite the recent revival of studies in the dialectal verb lexiconand a systematic study of East Polissian verbs, in general the verb lexicon does not embrace enough Ukrainian dialects so there is a need for complex, systematic scientific research. The article outlines the main problems in continued studies of dialectal verbs in Ukrainian dialects.
    статті охарактеризовано стан дослідження діалектної дієслівної лексики в українських говорах у діалектних дескриптивних працях, зокрема виокремлено напрями: зв’язки з літературною мовою, зв’язки з іншими діалектами, етимологія, конотація, дієслівна лексика як системно-структурне утворення та семантика дієслів, дієслівна фразеологія, сполучуваність, дієслово в словнику. Хоча сьогодні вивчення діалектної дієслівної лексики пожвавилося, здійснено системне дослідження дієслів східнополіських говірок, проте загалом дієслівну лексику в українських говорах вивчено недостатньо, тому існує потреба в комплексних, системних наукових дослідженнях. Окреслено основні проблеми в подальшому вивчення діалектних дієслів в українських говорах.
    Źródło:
    Gwary Dziś; 2019, 11
    1898-9276
    Pojawia się w:
    Gwary Dziś
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Лексические и синтаксические особенности идиостиля Евгения Замятина
    Lexical and syntactical peculiarities of Zamiatin’s idiostyle
    Autorzy:
    Камлевич, Галина
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/951057.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
    Tematy:
    идиостиль Е. Замятина
    лексика и синтаксис художественного текста
    Opis:
    The object of research is the language of Zamiatin’s prose. The subject of the investigation is the lexical and syntactical elements, which can be categorized as the characteristic features of the author’s idiostyle. At the lexical level the author allocates terminology, scientific symbolics, religious lexicon, occasional elements and characterization as the main lines by Zamiatin’s idiostyle. At the syntactic level the author considers the incomplete and elliptic sentences and also truncated, parceled and the segmented designs. The author reveals functional loading of the specified lexical and syntactic elements. In article the conclusion is drawn that Zamiatin’s idiostyle is characterized by lexical and syntactic polyphony and is connected with philosophical views of the writer, and also with features of language of the beginning of the XX century.
    Źródło:
    Studia Wschodniosłowiańskie; 2016, 16
    1642-557X
    Pojawia się w:
    Studia Wschodniosłowiańskie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    О религиозной лексике современного русского языка в лингвистических исследованиях
    About religious lexis of contemporary Russian language in linguistic research
    Autorzy:
    Maksimowicz, Eugenia
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/951080.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
    Tematy:
    фразеологизмы библейского происхождения
    Библия
    религиозная лексика
    лингвистические исследования
    Opis:
    The Bible has attracted the attention of researchers of various specialties for a long time. It is an endless source of themes closely associated with the Christian European culture – its cultural importance is not to undermine. Expressions taken from the Bible appear in various forms of linguistic communication, in press releases, literary works or oral speech. In the Russian modern linguistics there are different semantic and semantic – etymological proposals to classify the religious lexis and idioms of biblical origin. They all refer to the source text – the Bible, because without these references the semantic analysis of the lexis of the biblical genesis in the modern Russian language would not be possible.
    Źródło:
    Studia Wschodniosłowiańskie; 2016, 16
    1642-557X
    Pojawia się w:
    Studia Wschodniosłowiańskie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Проблемы перевода обсценных явлений цикла Москва кабацкая Сергея Есенина на польский язык
    Obscene images in the cycle Moscow Taverns and the problems connected with translating them into Polish
    Autorzy:
    Borkowska, Kaja
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/651010.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
    Tematy:
    обсценная лексика
    инвективная лексика
    Серебряный век
    Сергей Есенин
    Москва кабацкая
    техники перевода
    obscene vocabulary
    swear words
    Silver Age
    Sergei Yesenin
    Moscow Taverns
    translation techniques
    Opis:
    The article reviews the role of obscene vocabulary in Sergei Yesenin’s cycle Moscow Taverns, as well as the problems connected with rendering them into Polish. The material ofthe analysis, Yeseninʼs poetry, is famous for a high frequency of terms of abuse. The resultsof the examination make it possible to pinpoint certain regularities in translation transformations.The potential translation variants are shown on basis of three Polish translators’works, pertaining to different periods. Due to this, it is possible to observe the evolving attitudesto translating obscene images in Yesenin’s poetry in a diachronic perspective.
    Данная статья трактует о роли обсценной лексики в цикле стихотворений Сергея Есенина Москва кабацкая. В ней также раскрываются особенности перевода такого рода лексики на польский язык. Материалом анализа стала лирика Есенина, в которой встречаются многочисленные примеры инвективных слов. Приведенный в статье широкий спектр переводческих решений позволил выявить некоторые универсальные приемы перевода обсценной лексики. В статье приводятся трансляторские варианты трех польских переводчиков, работы которых относятся к разным периодам. По этому поводу можно проанализировать меняющиеся концепции перевода обсценной лексики в цикле Москва кабацкая в диахроническом аспекте.
    Źródło:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica; 2017, 10
    1427-9681
    2353-4834
    Pojawia się w:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Recenzja książki Tadeusz Szczerbowski, Polskie i rosyjskie słownictwo slangowe, Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Pedagogicznego, Kraków 2018, 392 s.
    Review on Tadeusz Szczerbowski, Polskie i rosyjskie słownictwo slangowe, Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Pedagogicznego, Kraków 2018, 392 s.
    Рецензия на Tadeusz Szczerbowski, Polskie i rosyjskie słownictwo slangowe, Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Pedagogicznego, Kraków 2018, 392 s.
    Autorzy:
    Czapiga, Zofia
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/604192.pdf
    Data publikacji:
    2019
    Wydawca:
    Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
    Tematy:
    рецензия
    языкознание
    сленг
    лексика
    recenzja
    językoznawstwo
    slang
    słownictwo
    review
    linguistics
    vocabulary
    Opis:
    Рецензия на Tadeusz Szczerbowski, Polskie i rosyjskie słownictwo slangowe, Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Pedagogicznego, Kraków 2018, 392 s.
    Review on Tadeusz Szczerbowski, Polskie i rosyjskie słownictwo slangowe, Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Pedagogicznego, Kraków 2018, 392 s.
    recenzja książki Tadeusz Szczerbowski, Polskie i rosyjskie słownictwo slangowe, Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Pedagogicznego, Kraków 2018, 392 s.
    Źródło:
    Przegląd Rusycystyczny; 2019, 2019, 4
    0137-298X
    Pojawia się w:
    Przegląd Rusycystyczny
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Названия водок как источник информации о регионе происхождения
    Names of vodkas as a source of information on about their provenance region
    Autorzy:
    Stelmach, Halina
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1592183.pdf
    Data publikacji:
    2015
    Wydawca:
    Uniwersytet Szczeciński. Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Szczecińskiego
    Tematy:
    cultural studies
    vocabulary
    onomastics
    kulturologia / kультурология
    leksyka / лексика
    onomastyka / ономастика
    Opis:
    On the basis of the names of vodkas produced by regional producers in Russia andcountries of the former Soviet Union, you can see the geography and history of the region,from which the vodka is deried. It is a common phenomenon, and determine it weuse the term wodkonimika.
    Źródło:
    Studia Językoznawcze; 2015, 14; 193-205
    1730-4180
    2353-3161
    Pojawia się w:
    Studia Językoznawcze
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Слово коровай: діалектний текст та обрядовий контекст
    The word korovay: a dialectal text and the ritual context.
    Autorzy:
    Хібеба, Наталія
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/498390.pdf
    Data publikacji:
    2019
    Wydawca:
    Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk
    Tematy:
    лексема,
    весільна лексика,
    номінація,
    бойківські говірки
    lexeme,
    wedding vocabulary,
    nomination,
    Boyko dialects
    Opis:
    Записані під час експедицій на Бойківщину впродовж 1999–2016 років тексти про весілля, доступні діалектні, фольклорні, етнографічні записи від кінця ХІХ ст. свідчать, що до 50-х років ХХ століття з обрядовою метою використовували не коровай, а випечений домашній хліб із житньої чи вівсяної муки, згодом – із пшеничного борошна або ж куплений виріб. Сучасні тексти про бойківське весілля дають змогу проілюструвати функціювання слова коровай. Проаналізовано семантику лексеми, її здатність утворювати деривати з обрядовим значенням, тенденцію до компонування сталих словосполучень, а також обрядовий контекст використання короваю. Лексема демонструє варіативність на фонетичному, акцентуаційному, словотвірному рівнях. Відзначено різні назви на позначення оздоб на короваю, зокрема спеціально випечених із тіста виробів. У статті наведено розповіді респондентів про вірування, ворожіння тощо, повʼязані з випіканням короваю.
    The word korovay: a dialectal text and the ritual context. Texts about weddings, recorded during expeditions to Boykivshchyna in 1999-2016 and comprising dialectal, folklore and ethnographic records from the late 19th century, are evidence that until the 1950s, it was not the korovay but cooked, homemade bread made from rye or oat flour (later on from wheat flour) that was used to prepare a ceremonial product. Modern texts about Boykos’ weddings provide information about the word korovay. In this article, the semantics of the lexeme, its ability to form derivatives indicating ceremonial aspects, a tendency to form stable phrases, as well as the ritual context of the use of the word korovay are analysed. The lexeme demonstrates variability on the level of phonetics, accent and morphology. Various names have been used to denote decorative korovays, including specially baked products. In the article, the respondents talk about their beliefs and the divinations revolving around the process of baking bread.
    Źródło:
    Gwary Dziś; 2018, 10; 33-48
    1898-9276
    Pojawia się w:
    Gwary Dziś
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Лексика русских народных женских украшений как элемент общеславянской культуры
    The lexicon of Russian folk female jewelry as an element of Slavic culture.
    Autorzy:
    Бакланова, Ирина Васильевна
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/498382.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk
    Tematy:
    славянская диалектология
    этнолингвистика
    лексика украшений
    Slavic dialectology
    ethno-linguistics
    lexicon of jewelry
    Źródło:
    Gwary Dziś; 2017, 9; 37-48
    1898-9276
    Pojawia się w:
    Gwary Dziś
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Функции эмотивной лексики как средства реализации религиозно-нравственного идеала в житийных текстах XVIII–XX веков
    Functions of emotive vocabulary as a means of pursuing religious and moral ideal in the hagiographic texts of the 18th-20th centuries
    Autorzy:
    Дмитриева, Евгения
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1409565.pdf
    Data publikacji:
    2020-06-30
    Wydawca:
    Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
    Tematy:
    житие
    эмотивная лексика
    лексическая семантика
    функционирование
    hagiography
    emotive vocabulary
    lexical semantics
    functioning
    Opis:
    В статье представлены результаты анализа оригинальных агиографических текстов XVIII–XX веков, которые изучены с позиций синхронно-диахронического подхода как единый массив, характеризующийся общностью культурных смыслов, передаваемых языковыми единицами, и свидетельствующий о непрерывности русской житийной традиции, которая во многом обеспечивалась опорой на выявленные значимые для русской языковой картины мира личностные качества подвижника, составляющие религиозно-нравственный идеал. При анализе эмотивной лексики, используемой в агиографических текстах, было установлено, что лексика эмоций в житии выявляет существенные для понимания концепции автора смыслы, становится важным средством создания образа святого. Данные языковые единицы употребляются в ключевых фрагментах житийного текста с целью описания и характеристики людей, предметов и явлений действительности, связаны с использованием топосов и реализуют в житии ряд функций, прежде всего – характерологическую и текстообразующую. При реализации характерологической функции релевантны следующие параметры: 1) статус характеризуемого субъекта (святой / обычный человек); 2) характер обозначаемой глаголом эмоции (положительная / отрицательная / нейтральная) и ее интенсивность (низкая / средняя / высокая); 3) причина эмоционального переживания. Выступая связующим элементом содержательно-смыслового пространства и формальной организации текста в анализируемых житиях, лексика эмоций реализует текстообразующую функцию.
    The article shares the results of an analysis of original hagiographic texts from the period between the 18th and 20th centuries from the standpoint of the synchronous-and-diachronic approach as a single array characterized by common cultural meanings conveyed by linguistic units. It demonstrates the continuity of the Russian hagiographic tradition, which was largely relying on personal qualities that were significant for the Russian linguistic consciousness of hallowed individuals and based on the religious and moral ideal. The analysis of emotive lexis helped highlight the methods of composing the images of saints in hagiographic texts. It is also intended to convey the author’s major concepts. Such lexical items have several functions. They are found in the central segments of texts that characterize people, objects, and various phenomena. Besides, they provide descriptions of the topos. The following parameters are distinguished: 1) the status of the described object (saint/ordinary person); 2) the specificity of an emotion conveyed in the verb (positive/negative/neutral) as well as its intensity (low/medium/high); 3) the cause of emotional suffering. In hagiographic texts the lexis of emotions seems to be a link between the content and the formal structure of the text, thus fulfilling a text-composing function.
    Źródło:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2020, 19; 41-52
    1731-8025
    2353-9623
    Pojawia się w:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    «Дочку в колыбельку, приданое в коробейку»: название приданого в севернорусских говорах
    «Daughter in a cradle, the dowry in a small box»: names for the dowry in the North Russia dialects
    Autorzy:
    Крылова, Ольга Николаевна
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2008035.pdf
    Data publikacji:
    2020-12-15
    Wydawca:
    Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk
    Tematy:
    North Russian dialects
    dialect vocabulary
    wedding
    dowry
    севернорусские говоры
    диалектная лексика
    свадьба
    приданое
    Opis:
    В статье рассматривается один элементов свадебного ритуала – приданое и все, что с ним связано (процесс, время его приготовления, наименование лиц, перевозивших его). Выделены признаки, которые легли в основу наименований приданого. Наибольшее количество номинаций связано с его дарением (дар, дары, даровье, дарьё, задарье, вздарье); с одеждой и постелью, как части приданого (справа, свита, лопоть, лотонье, платно, место, перина); с коробом, в котором оно перевозилось (коробейка, коробья, кладовица, кошева).
    The article examines one element of the wedding ritual: the dowry and everything related to it (the process, the time of preparation, the names of the individuals transporting it). The author has highlighted the features at the basis of the names of the dowry. The largest number of nominations are associated with its donation (dar, dary, darov’ye, dar’yo, zadar’ye, vzdar’ye); with clothes and bedding as part of a dowry (sprava, svita, lopot’, loton’ye, platno, mesto, perina) and with the box in which it was transported (korobeyka, korob’ya, kladovitsa, kosheva).
    Źródło:
    Gwary Dziś; 2020, 12; 179-190
    1898-9276
    Pojawia się w:
    Gwary Dziś
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Бранная лексика в стихотворениях Сергея Есенина и Владимира Маяковского
    Obscene lexis in Sergey Yesenin’s and Vladimir Mayakovsky’s poems
    Autorzy:
    Борковска, Кая
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/665483.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
    Tematy:
    бранная лексика
    Серебряный век
    категоризация
    табуирование
    инвективы
    obscene words
    Silver Age
    categorization
    tabooization
    invectives
    Opis:
    The article discusses issues of using obscene vocabulary in artistic texts on the example of the lyric of S. Yesenin and V. Mayakovsky. The purpose of the analysis is to classify invective lexis taking into consideration its peculiarities such as the insulting strength, the field of description etc. It’s discovered, that the high-frequency usage of expletives in both poets’ lyric is caused by the necessity of greater expression. Obscene words were mostly used by Mayakovsky and Yesenin to intensify ideological message.
    В статье на примере лирики С. Есенина и В. Маяковского рассматриваются вопросы использования бранной лексики в художественных текстах. Целью анализа является класси-фикация лексики с учётом её особенностей. Обнаружено, что высокочастотное использование бранной лексики в лирике поэта обусловлено необходимостью выражения экспрессии. Нецензурные слова в основном использовались Маяковским и Есениным для усиления идеологического сообщения.
    Źródło:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2017, 14; 17-26
    1731-8025
    2353-9623
    Pojawia się w:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Архаїзми та інновації в діалектних словниках як відображення динаміки говірки
    Archaisms and innovations in dialectal dictionaries as a reflected patois dynamics
    Autorzy:
    Ганна, Мартинова
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/498437.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk
    Tematy:
    діалектна лексика
    архаїзми
    інновації
    динаміка мовних одиниць
    patois lexical stock
    archaisms
    innovations
    lexical unit dynamics
    Opis:
    У статті проаналізовано архаїзми та інновації, засвідчені в діалектних словниках говорів української й інших слов’янських мов,що є номінативними наслідками значних суспільно-економічних, науково-технічних і культурних перетворень XX ст. – до початку ХXI ст., які спричинили перебудову лексичної системи сучасних діалектів: зникнення слів та окремих їхніх значень; появу нових значень і нових лексем.
    The article analyses archaisms and innovations established in dialectal dictionaries in the patois of the Ukrainian and other Slavonic languages which is a nominative sequence of the significant social-economic, scientific-engineering and cultural changes in the 20th and early 21st centuries, resulting in the restructuring of the lexical system of modern dialects: the extinction of words and some of their meanings, the appearance of new meanings and new lexemes.
    Źródło:
    Gwary Dziś; 2016, 8; 57-66
    1898-9276
    Pojawia się w:
    Gwary Dziś
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Своєрідність формування релігійних значень за допомогою внутрішньослівного гіпонімійного зв’язку
    Autorzy:
    Коvtun, Al’bina
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1788603.pdf
    Data publikacji:
    2020-08-31
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
    Tematy:
    religious vocabulary
    intraword hyponymy
    intraword hyponym
    intraword hypernym
    релігійна лексика
    внутрішньослівна гіпонімія
    внутрішньослівний гіпонім
    внутрішньослівний гіперонім
    Opis:
    The article is devoted to the study of the specifi cs of the formation of religious meanings with the help of the intraword hyponymic (genus-species) relations. It was revealed t hat in semantic structures of lexemes, this type of semantic derivation is capable of actively deploying stable specialized religious(specifi c, hyponymic) meanings from commonly used (generic, hypernymic) ones. It was also found that in times of Christianization, the fi xation of hyponyms often led to the disappearance of hypernyms. The process of transferring religious hyponyms without hypernyms from other languages into the Old Kyiv language was quite active. Forming a paradigm through hyponymic relations refl ects a variety of changes in the represented reality associated with the linguistically conservative religious sphere of Ukrainians: the names remained unchanged, while language objects, acquiring new functions, changed, and the speakers’ knowledge of the objects deepened.
    Źródło:
    Studia Ucrainica Varsoviensia; 2020, 8; 61-75
    2299-7237
    Pojawia się w:
    Studia Ucrainica Varsoviensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Способи семантичної деривації в українській релігійній лексиці
    Ways of Semantic Derivation in the Formation of the Ukrainian Religious Vocabulary
    Autorzy:
    Kowtun, Albina
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/459389.pdf
    Data publikacji:
    2015
    Wydawca:
    Uniwersytet Pedagogiczny im. Komisji Edukacji Narodowej w Krakowie
    Tematy:
    релігійна лексика
    семантична деривація
    звуження значення
    метонімія
    метафора
    religious vocabulary
    semantic derivation
    narrowing of meaning
    metonymy
    metaphor
    Opis:
    We came to the conclusion that narrowing of meaning and metonymy are two main types of semantic derivation of all thematic fields of religious vocabulary (52% and 42%, respectively). Metaphor (6%) as a form of semantic derivation and an empirical classifier of the objects of observation is counterproductive in the religious sphere, since for the religious vocabulary empiricalness is not the main source of spiritual knowledge. Active narrowing of well-known and specialized meanings is the result of linguistic conservatism, the emergence of new functions of objects and changes in the knowledge about them. The disappearance of many of the primary meanings was induced by sustainable consolidation of religious narrowings, and frequent replacement of considerable part of them with synonymic equivalents made their functioning to be just a temporal phenomenon. Metonymy in the religious vocabulary as an effective means to achieve economy of speakers’ efforts is well-developed by local, temporal, causal, attributive and synecdochic types. Metaphors created directly by individuals in their religious activities and those from the Bible that underwent terminologization were created in different ways, namely according to the similarity of features (such as function, external feature, relation of subordination, unreal [but desirable] feature, associative characteristics of emotive evaluative nature).
    Źródło:
    Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis. Studia Linguistica; 2015, 10; 82-96
    2083-1765
    Pojawia się w:
    Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis. Studia Linguistica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Откуда же появился русский мат?
    So where did the Russian Dirty Language (Mat) come from?
    Autorzy:
    Ковалев, Геннадий
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1376026.pdf
    Data publikacji:
    2020
    Wydawca:
    Uniwersytet Pedagogiczny im. Komisji Edukacji Narodowej w Krakowie
    Tematy:
    русский мат
    ругательная лексика
    названия гениталий
    табуирование
    этимология
    dirty Russian
    obscene lexis
    descriptions of genitals
    tabooing
    etymology
    Opis:
    Большинство людей обычно полагают, что вся ругательная лексика, тем более русский мат, это постыдная грязная часть языка. Распространено мнение, что эта лексика проникла извне – как заимствования. Однако исследования славянских языков показывают, что обсценная лексика является порождением самих славянских языков. Более того, в глубокой древности самые матерные слова – названия гениталий и самого процесса детопроизводства – были сакральными. В статье рассказывается о происхождении самых известных русских матерных слов и выражений. 
    Most people usually believe that all abusive vocabulary is a filthy, gross component of any national language, especially in Russian. A widely shared opinion is that the Russian dirty vocabulary (mat) is an external borrowing. Studies in Slavic languages show however that their obscene vocabulary is a product of their own. Moreover, in ancient times this vocabulary, including descriptions of genitals and the childbearing process, belonged to the sacred lexis tabooed for anyone except adult men. The article provides a detailed description of the etymology of the most common Russian dirty words and expressions.
    Źródło:
    Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis | Studia Russologica; 2020, 13; 119-129
    1689-9911
    Pojawia się w:
    Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis | Studia Russologica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Способы выражения радости в современных русском и польском языках
    The ways of expressing joy in the present-day Polish and Russian
    Autorzy:
    Kondzioła-Pich, Katarzyna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1591925.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    Uniwersytet Szczeciński. Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Szczecińskiego
    Tematy:
    joy
    expressive lexis
    the intention of the statement
    radość
    leksyka ekspresywna
    intencja wypowiedzi
    радость
    эмоциональная лексика
    интенция высказывания
    Opis:
    W artykule przedstawiono językowe sposoby wyrażenia radości we współczesnym języku rosyjskim i polskim. Obiekt badań stanowią przykłady pochodzące z Internetu, przede wszystkim z blogów i forów internetowych. Przyjęto, że sposób wyrażenia radości zależy od rodzaju omawianej emocji. Pierwszy typ to radość jako wewnętrzne uczucie zadowolenia, drugi zaś – radość jako spontaniczna reakcja. Pierwszy typ wyrażany jest przede wszystkim poprzez opisanie wewnętrznego stanu emocjonalnego nadawcy i realizuje się za pomocą form eksplicytnych typu: я радуюсь, мне радостно, меня это радует / cieszę się, cieszy mnie to, nie posiadam się z radości itd. Drugi zaś to spontaniczne reagowanie, wyrażane za pomocą implicytnych środków językowych. W artykule omawiane są także sytuacje, w których nadawca próbuje ukryć pozytywne emocje, w tym radość.
    The article presents linguistic ways of expressing joy in the present-day Russian and Polishlanguages. The analysis is based on examples taken from the Internet, first of all from blogs andInternet forums. The way of expressing joy depends on the type of the emotion in question. Thefirst type is represented by ‘a joy as an inner feeling of satisfaction’, the second – ‘a joy as a spontaneousreaction’. The first type is expressed first of all through describing an inner emotionalstate of the sender [of the message] and has an explicit form such as: я радуюсь, мне радостно,меня это радует / cieszę się, cieszy mnie to, nie posiadam się z radości, etc. The second one –a spontaneous reaction – is expressed by implicit linguistic forms. The article also deals with thesituations in which the sender tries to hide positive emotions, including joy.
    Źródło:
    Studia Językoznawcze; 2016, 15; 167-181
    1730-4180
    2353-3161
    Pojawia się w:
    Studia Językoznawcze
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Przekład jako świadectwo religijne
    Autorzy:
    Papaj, Iwona
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2211417.pdf
    Data publikacji:
    2019
    Wydawca:
    Uniwersytet Papieski Jana Pawła II w Krakowie
    Tematy:
    translation
    World Youth Day
    religious texts
    parish translator
    Catholics
    перевод
    ВДМ
    религиозная лексика
    религиозные тексты
    католики
    приходский переводчик
    Opis:
    Переводческое оформление Всемирных Дней Молодёжи. В статье освещается проблема перевода как аспекта оформления международного мероприятия, особенно религиозного характера. Вопрос рассматривается на примере Всемирных Дней Молодёжи, т.е. встречи молодых католиков с папой римским, которая прошла летом 2016 года в Кракове. В качестве материала исследования выбраны тексты составленные или переведенные как профессионалами, так и непрофессиольными переводчиками и использаванные паломниками во время богослужений (литургические тексты, молитвы, песенники) и в обычном общении (путеводители, карты, планы, пресса). Внимание фокусируется на работе переводчиков двух краковских приходов, где принималась молодёжь владеющая русским языком. На выбранных текстах дано описание межъязыкового (с польского на русский) и межсемиотического переводов, обсуждается их адекватность.
    Translation framework of Word Youth Day. This article concerns the issue of translation offered to pilgrims during World Youth Day – religious event organized in July 2016 in Krakow. The paper discusses two kind of religious texts presented during WYD: written – prayers, hymn books and guides given to young Catholics and spoken – Holy Mass, broadcast religious services and meetings with the Holy Father.The paper concerns linguistic analysis of translation of religious vocabulary from Polish to Russian by professional translators and amateurs, who were working in parishes. The article also contains examples of interligual and intersemotic translation and description of work and materials made by parish translators.
    Źródło:
    Studia Socialia Cracoviensia; 2019, 11, 1; 93-107
    2080-6604
    Pojawia się w:
    Studia Socialia Cracoviensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Ukraińskie słownictwo informatyczne wobec wpływów języka angielskiego i rosyjskiego - przegląd wybranych postów forum internetowego Domivka.Net
    Ukrainian IT vocabulary against the influences of English and Russian - the review of selected posts from Domivka.N ET Internet forum
    Вплив англійської та російської мов на українську компютерну лексику - огляд вибраних повідомлень веб-форуму Domivka.NET.
    Autorzy:
    Jóźwikiewicz, Przemysław
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2178934.pdf
    Data publikacji:
    2015-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    Ukrainian computer terminology
    lnternet forum
    translations
    Russian influence
    borrowings
    українська комп'ютерна лексика
    веб-форум
    переклад
    російські впливи
    запозичення
    Opis:
    The article presents an overview of the issues related to the formation of Ukrainian IT terminology with particular focus on the roles of the Russian and English languages. However, much more attention is devoted to the analysis of selected posts from Domivka.NET Internet forum, on which its users have dealt with, among others, the problems of translating mainly English IT terminology into Ukrainian.
    У статті коротко розглянуто проблеми, пов'язані з формуванням української комп'ютерної лексики, враховано роль у цьому процесі російської та англійської мов. Набагато більше уваги приділено аналізу вибраних повідомлень веб-форуму Domivka.NET, користувачі якого, з вибраних повідомлень веб-форуму Domivka.NET, користувачі якого, з-поміж іншого, перекладали англійську комп'ютерну термінології українською мовою. Ключові слова: українська комп'ютерна лексика, веб-форум, переклад, російські впливи, запозичення оміж іншого, перекладали англійську комп'ютерну термінології українською мовою.
    Źródło:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2015, 1; 325-339
    2543-9227
    Pojawia się w:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Jeden rosyjski realonim czasownikowy w konfrontacji przekładowej
    One Russian verbal realogism in translational confrontation
    Одна русская глагольная реалия в переводческой конфронтации
    Autorzy:
    Lewicki, Roman Zbigniew
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1181235.pdf
    Data publikacji:
    2021-01-02
    Wydawca:
    Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
    Tematy:
    перевод, реалии, переводческие приемы, религиозная лексика
    przekład, nazwy realiów, techniki translatorskie, leksyka religijna
    translation, realogism, techniques of translation, religious vocabulary
    Opis:
    Artykuł reprezentuje przekładoznawstwo zorientowane kulturowo, śledzące konfrontację odbiorcy z obcym dla niego kontekstem kulturowym, co wpisuje się w tendencję współczesnych badań humanistycznych kierowania uwagi na kulturowe, obyczajowe zróżnicowanie społeczeństw. Analizie podlega czasownik rosyjski говеть, należący do grupy nazw realiów, a odnoszący się do sfery prawosławnej obyczajowości religijnej, w aspekcie jego przekazu w przekładach. Jako materiał służy 11 utworów literatury rosyjskiej XIX i XX wieku, z których wybrano konteksty zawierające badany leksem na podstawie danych Narodowego Korpusu Języka Rosyjskiego oraz ich przekłady na język polski. Wskazano na nierównomierność stopnia przekazu poszczególnych elementów struktury semantycznej, różnorodność technik przekazu i zastosowanie zmian składniowych jako sposobu umożliwiającego uniknięcie poszukiwania ekwiwalentu dla leksemu rosyjskiego. Stwierdzono, że przekłady polskie wykazują tendencję do adaptacji kulturowej i nie akcentują odmienności prawosławnej obyczajowości religijnej.
    Статья принадлежит к тому руслу современного переводоведения, которое подчеркивает культурный аспект перевода, конфронтацию получателя перевода с чуждым культурным контекстом, что соответствует тенденции повышенного внимания к культурным различиям в актуальных гуманитарных исследованиях. Анализу подвергается один русский глагол, относящийся к сфере православной культуры – говеть, который из-за этого можно отнести к названиям реалий. Рассматривается его передача в переводах на польский язык. Материалом служит 11 произведений русской литературы XIX и ХХ вв., из которых были извлечены контексты с данной лексемой на основе данных НКРЯ, и их переводы на польский язык. Обнаружена неравномерность степени передачи отдельных составляющих семантической структуры исследуемого глагола. Указано разнообразие техник перевода, в частности, применение синтаксических преобразований как приема, позволяющего избежать поисков эквивалента для русской лексемы. Установлено, что польские переводы тяготеют к культурной адаптации и не подчеркивают своеобразия русских православных обычаев.
    The paper is situated within the stream of culture-oriented translation studies, which intend to track confrontation between the addressee and the cultural context alien to him/her. It is within the line of contemporary humanities research, which aims at focusing on cultural and behavioural differentiation of societies. The subject of the current analysis is the Russian verb govet‘ (говеть), which belongs to the group of realogisms – names of specific elements of foreign reality, in particular, referring to the sphere of Orthodox religious rituals as transferred in translations. The corpus for analysis comprises 11 literary works from the 19th and 20th century, which were used to extract contexts containing the analyzed lexeme based on the Russian National Corpus together with its renderings into Polish. The analysis demonstrates different degree of transfer of particular elements of semantic structure, a diversity of techniques of translation used in the process as well as the implementation of syntactic changes as a vehicle for avoiding searching for an equivalent for the Russian lexeme. The conclusion of the study is that Polish translations have a tendency for cultural adaptation and fail to underline the distinctive nature of the Orthodox religious tradition.
    Źródło:
    Przegląd Rusycystyczny; 2021, 2 (174); 26-38
    0137-298X
    Pojawia się w:
    Przegląd Rusycystyczny
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Діалектний текст як свідчення динаміки лексичного складу говірок
    A dialectal text as a proof of lexical unit dynamics in patois.
    Autorzy:
    Мартинова, Ганна
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/498337.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk
    Tematy:
    діалектна лексика
    динаміка лексичного складу говірок
    деактуалізація
    архаїзована назва
    інновації
    patois lexical stock
    lexical unit dynamics
    archaisms
    loss of meaning
    innovations
    Źródło:
    Gwary Dziś; 2017, 9; 49-58
    1898-9276
    Pojawia się w:
    Gwary Dziś
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Лексико-фразеологические средства создания экспрессии в медиатексте на спортивную тему
    Lexical and phraseological means of creating expression in the media text on a sports theme
    Leksykalne i frazeologiczne środki tworzenia ekspresji w tekście medialnym o tematyce sportowej
    Autorzy:
    Ahapava, Iryna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1181951.pdf
    Data publikacji:
    2021-06-18
    Wydawca:
    Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
    Tematy:
    Экспрессия, медиатекст, средства образности, стилистически окрашенная лексика
    Ekspresja
    tekst medialny
    lekszka ekspresywnie nacechowana
    Expression, media text, means of imagery, stylistically colored vocabulary
    Opis:
    Данная работа посвящена анализу экспрессивных средств медиатекстов на спортивную тему на лексическом (стилистически окрашенная лексика, прецедентная единица, тропы и т.д.) уровне. В данной статье представлена количественная характеристика выявленных средств и зависимость использования этих средств от жанра текста.
    This work is devoted to the analysis of media texts expressive means sportswriter at the lexical level (stylistically colored vocabulary, case law, paths, paradigmatic connections, deviations from the norms, etc.). This article shows the quantitative characteristics of the identified means of expressing the text and the dependence of the use of these means on the text of the text.
    Praca jest poświęcona analizie ekspresyjnych tekstów medialnych o tematyce sportowej na poziomie leksykalnym (leksyka, stylistycznie nacechowana, cytaty, powszechnie znane, tropy, stosunki paradygmatyczne, odstępstwo od normy i inne). Niniejszy artykuł pokazuje ilościową charakterystykę zidentyfikowanych środków tworzenia ekspresji tekstu i zależność użycia tych środków od gatuntu tekstu.
    Źródło:
    Przegląd Rusycystyczny; 2021, 3 (175); 127-145
    0137-298X
    Pojawia się w:
    Przegląd Rusycystyczny
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Моделювання тематичних кластерів спортивного лексикону сучасної української мови на основі інформаційних технологій
    Modeling of the thematic clusters of the sports lexicon of the modern Ukrainian language on the base of information technologies
    Autorzy:
    Struhanets, Lyubov
    Struhanets, Yuriy
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/32304189.pdf
    Data publikacji:
    2023-12-28
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
    Tematy:
    українська мова
    спортивний лексикон
    лексика
    термінологія
    інформаційні технології
    семантика
    функціонування лексики
    Ukrainian language
    sports lexicon
    vocabulary
    terminology
    semantics
    vocabulary functioning
    information technologies
    Opis:
    У статті проаналізовано особливості моделювання спортивного лексикону української мови на основі авторської комп’ютерної програми «Verbarium». Ця програма відображає тематичні кластери лексикону української мови, зокрема таких ігрових видів спорту, як баскетбол, волейбол і футбол на початку ХХІ століття. «Verbarium» дає змогу систематизувати дані та моделювати лінгвальні факти за семантичним, таксономічним, формально-структурним і функціональним параметрами. База даних «Семантична стратифікація» репрезентує багаторівневу семантичну ієрархію тематичних кластерів. База даних «Таксономія» експлікує таксономічні ранги спортивного лексикону: терміни спортивної галузі; екстрагалузеві термінологічні одиниці; термінологізовані загальновживані лексичні одиниці; номенклатуру; професіоналізми, професійний жаргон. У базі даних «Формально-структурні типи» віднесено лексичну одиницю зі спортивної сфери до однієї з груп: слова, які виникли типовими для національної мови словотвірними способами; багатокомпонентні лексичні одиниці; іншомовні запозичення. У базі даних «Функціонування» зафіксовано контексти вживання лексики одиниць у спеціальній і неспеціальній сфері.
    The article analyzes the peculiarities of modeling the sports lexicon of the Ukrainian language on the basis of author’s computer program «Verbarium». This program displays thematic clusters of the Ukrainian language lexicon, in particular such game sports as basketball, volleyball and football at the beginning of the 21st century. «Verbarium» makes it possible to systematize data and model lingual facts according to semantic, taxonomic, formal-structural and functional parameters. The «Semantic Stratification» database represents a multi-level semantic hierarchy of thematic clusters. The «Taxonomy» database explains the taxonomic ranks of the sports lexicon: sports field terms; extra-industry terminological units; terminological commonly used lexical units; nomenclature; professionalism, professional jargon. In the «Formal-Structural Types» database, the lexical unit from the sports field is assigned to one of the groups: words that arose according to wordforming methods typical for the national language; multi-component lexical units; foreign loanwords. The «Functioning» database records the contexts of the use of vocabulary in the special and non-special spheres.
    Źródło:
    Studia Ucrainica Varsoviensia; 2023, 11; 59-71
    2299-7237
    Pojawia się w:
    Studia Ucrainica Varsoviensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    О новых и актуализированных значениях в русском языке
    About new and updated values in the Russian language
    Autorzy:
    Кальнова, Ольга
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/665505.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
    Tematy:
    новые слова
    актуализация
    актуализированная лексика
    эвфемизм
    эвфемистическая функция
    метафоричность
    лексическая синтагматика
    new words
    actualization
    actualized vocabulary
    euphemism
    euphemistic function
    metaphoricalness
    lexical syntagmatics
    Opis:
    A distinctive feature of the processes occurring today in the lexical-semantic system is their dynamism. We often observe how a new word or a new meaning is born, the word is changed or neutralized by its stylistic marking. The condition for the appearance and consolidation of a new or actualized value is the relevance of the notion and the regular frequency in the media. The notion of “actualized word” corresponds to different lexemes that functioned in the language before, but underwent various kinds of changes of semantic, stylistic, comprehensible, evaluative nature. Some words known in the Russian language – дочка, летальный, чистый are frequent in social and political discourse, develop a new compatibility, which leads to the consolidation of a new meaning. This process can be accompanied by changes in the stylistic marking of the word, most often expressed in neutralizing of its colloquial and, more rarely, book coloring.
    Отличительной чертой происходящих сегодня в лексико-семантической системе процессов является их динамизм. Мы нередко наблюдаем, как на наших глазах рождается новое слово или новое значение у известного слова, изменяется или нейтрализуется его стилистическая маркированность. Условием появления и закрепления нового или актуализированного значения является актуальность обозначаемого понятия и регулярная повторяемость в масс-медиа. Понятию «актуализированное слово» соответствуют разные лексемы, которые функционировали в языке ранее, но претерпели различного рода изменения семантического, стилистического, сочетаемостного, оценочного характера. Некоторые известные в русском языке слова – дочка, летальный, чистый, – частотные в общественно-политическом дискурсе, развивают новую сочетаемость, которая приводит к закреплению нового значения. Данный процесс может сопровождаться изменениями стилистической маркированности слова, чаще всего выражающейся в нейтрализации его разговорной и – реже – книжной окраски.
    Źródło:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2017, 14; 91-97
    1731-8025
    2353-9623
    Pojawia się w:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    К вопросу о межъязыковой омонимии в славянских языках: общий теоретический и практический обзор проблематики
    On the question of inter-Slavic homonymy: General theoretical and practical review
    Do zagadnienia homonimii międzysłowiańskiej: ogólny teoretyczny i praktyczny przegląd problematyki
    Autorzy:
    Savchenko, Alexandr
    Khmelevsky, Mikhail
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/34655907.pdf
    Data publikacji:
    2023
    Wydawca:
    Akademia Humanistyczno-Ekonomiczna w Łodzi
    Tematy:
    Slavic languages
    interlingual homonymy
    lexis
    semantics
    phraseology
    stylistics
    języki słowiańskie
    homonimia międzyjęzykowa
    słownictwo
    semantyka
    frazeologia
    stylistyka
    славянские языки
    межъязыковая омонимия
    лексика
    семантика
    фразеология
    стилистика
    Opis:
    Статья обращена к весьма актуальной теме межъязыковой омонимии. Данный вопрос рассматривается на всех уровнях языка: лексика, морфология, синтаксис, стилистика, фразеология. Дается теоретическое обоснование причин возникновения межъязыковых омонимов, особо рассматриваются полные и неполные пары омонимов. Эта проблематика приобретает чрезвычайное значение в случае  близкородственных языков, в первую очередь, она важна для славянской общности, сравнительно поздно распавшейся, если сопоставлять с другими индоевропейскими языковыми группами (V–VI вв. н..э.). Данному вопросу в славистике уделяется большое внимание, однако актуальность заявленного исследования состоит в том, его результатом стал широкий обзор с максимально возможным охватом всех трех групп славянских языков, географически начиная с русского и украинского на востоке, польского, чешского и словацкого на западе, сербского, хорватского, болгарского на юге Славянского мира и заканчивая периферийным словенским.
    Artykuł odnosi się do bardzo aktualnego tematu homonimii międzyjęzykowej. Zagadnienie to rozpatrywane jest na wszystkich poziomach języka: słownictwa, morfologii, składni, stylistyki, frazeologii. Podano teoretyczne uzasadnienie przyczyn powstawania homonimów międzyjęzykowych, analizowane są zwłaszcza całkowite i częściowe pary homonimów. Problematyka ta nabiera szczególnego znaczenia w przypadku języków blisko spokrewnionych; przede wszystkim jest ważna dla społeczności słowiańskiej, która w porównaniu z innymi indoeuropejskimi grupami językowymi uległa rozpadowi stosunkowo późno (V–VI w. n.e.). Zagadnieniu temu w slawistyce poświęca się wiele uwagi, jednak aktualność deklarowanego badania polega głównie na tym, że jego wynikiem stał się szeroki przegląd wszystkich trzech grup języków słowiańskich, począwszy od rosyjskiego i ukraińskiego na wschodzie, polskiego, czeskiego i słowackiego na zachodzie, serbskiego, chorwackiego, bułgarskiego na południu świata słowiańskiego, a na peryferyjnym słoweńskim kończąc.
    The article deals with the very topical theme of interlingual homonymy. This issue is considered at all levels of the language: phonetics, lexis, semantics, morphology, syntax, stylistics and phraseology. A theoretical substantiation of the reasons for the emergence of homonyms is given, and complete and partial pairs of homonyms are considered. This issue is important, especially for closely related languages, in particular for the Slavic community, which disintegrated relatively late, when compared with other Indo-European language groups (V–VI centuries AD). Much attention is paid to this issue in Slavic studies, however, the timeliness of the current article lies in the fact that it offers a broad overview with the maximum possible coverage of all three groups of Slavic languages, geographically starting with Russian and Ukrainian in the east, Polish, Czech and Slovak in the west, Serbian, Croatian, Bulgarian in the south of the Slavic world and ending with peripheral Slovenian.
    Źródło:
    Językoznawstwo; 2023, 18, 1; 161-170
    1897-0389
    2391-5137
    Pojawia się w:
    Językoznawstwo
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Роль собственно-оценочной семантики при выражении ласкового отношения в современном русском языке
    Rola semantyki wartościującej w wyrażaniu czułości we współczesnym języku rosyjskim
    The role of evaluative semantics in expressing tenderness in modern Russian
    Autorzy:
    Zaynuldinov Tiarenkov, Andrey
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2127812.pdf
    Data publikacji:
    2022-02-03
    Wydawca:
    Akademia Humanistyczno-Ekonomiczna w Łodzi
    Tematy:
    семантика
    собственно-оценочное значение
    тематическая отнесенность
    лексика
    русский язык
    semantyka
    znaczenie rzeczowe
    przypisanie tematyczne
    słownictwo
    język polski
    semantics
    valuative meaning
    thematic relevance
    vocabulary
    Russian language
    Opis:
    Настоящая статья посвящена изучению собственно-оценочных единиц русского языка, выражающих ласковое отношение, а также их лексикографическому описанию. Данная группа слов не получила достаточного освещения в научной литературе по сравнению с номинативно-оценочной лексикой с уменьшительно-ласкательными и ласкательными суффиксами. Особое внимание уделено тематической отнесенности как фактору, определяющему знак эмоциональной оценочности, выделены ЛТГ драгоценного, божественного, света, сладости, определяющие выражение ласкового отношения метафорическими наименованиями, отмечено традиционное выражение ласки к детям, женщинам, близким людям. Рассмотрены случаи актуализации, транспозиции и сенсибилизации оценочной семантики. Выводы настоящей статьи могут быть использованы в лексикографическом описании русской лексики, а также в практике преподавания русского языка как иностранного.
    Niniejszy artykuł poświęcony jest badaniu jednostek wartościujących języka rosyjskiego, wyrażających czuły stosunek, a także ich opisowi leksykograficznemu. Wspomniana grupa wyrazów nie doczekała się należytego opisu w literaturze naukowej w porównaniu do słownictwa nominatywno-wartościującego z przyrostkami deminutywnymi i spieszczającymi. Szczególną uwagę zwrócono na przynależność tematyczną jako czynnika określającego stopień oceny emocjonalnej, wyróżniono leksykalno-tematyczne grupy: cenny, boskość, światło, słodycz, określające wyraz czułości za pomocą nazw metaforycznych, wyróżniono tradycyjne sposoby wyrażania czułości wobec dzieci, kobiet i ludzi bliskich. Rozważono przypadki aktualizacji, transpozycji i sensybilizacji semantyki oceny. Wnioski z niniejszego artykułu można wykorzystać w opisie leksykograficznym słownictwa rosyjskiego oraz w praktyce nauczania języka rosyjskiego jako obcego.
    This article is devoted to the study of the Russian language’s valuational units expressing affectionate relations, as well as their lexicographic description. The above-mentioned group of words has not received a proper description in the academic literature in comparison with the nominative-valuative vocabulary with diminutive and inflectional suffixes. Special attention is paid to thematic affiliation as a factor determining the degree of emotional evaluation. Lexical-thematic groups are distinguished – precious, divinity, light, sweetness – which define the expression of tenderness by means of metaphorical names. The traditional ways of expressing tenderness towards children, women and loved ones are highlighted. Cases of the revision, transposition and sensibilization of evaluation semantics were considered. The conclusions of this article can be used in the lexicographic description of Russian vocabulary and in the practice of teaching Russian as a foreign language.
    Źródło:
    Językoznawstwo; 2021, 15; 9-21
    2391-5137
    Pojawia się w:
    Językoznawstwo
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Християнські мотиви в ойконімах України: лінгвокультурологічний аспект
    Autorzy:
    Котович, Віра
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1789201.pdf
    Data publikacji:
    2019-11-28
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
    Tematy:
    ойконім
    антропонім
    мотив номінації
    перейменування
    вірування
    релігія
    сакральна лексика
    лінгвокультурний код
    oikonim
    anthroponim
    motive of nomination
    renaming
    beliefs
    religion
    sacral vocabulary
    linguistic and cultural code
    Opis:
    In the article there are discussed the names of modern settlements in Ukraine, motivated by church-Christian vocabulary. It was found out that such an oikonim is formed out of microtoponimes motivated by appellates to denote sacral structures; from the general or proper names that originally indicated the belonging of the object to clerics, on collective names denoting a family, a family, a collection of such persons were named an omonim nickname, surname; from naming the consecrated church or on the occasion of the settlement or its renaming in the time of the church-Christian holiday; from the collective names of persons named for belonging to a particular parish; series of appellates with sacred semantics; from anthroponimes with the original God and so on. It is proved that the oikonimes that explicate the information of the spiritual linguistic and cultural code are equally widespread both in time (from archaic to modern) and in space (throughout the territory of Ukraine). This indicates the continuity of the Ukrainian tradition of naming settlements.
    Źródło:
    Studia Ucrainica Varsoviensia; 2019, 7; 13-22
    2299-7237
    Pojawia się w:
    Studia Ucrainica Varsoviensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Wulgaryzmy w komunikowaniu i przestrzeni publicznej (na przykładzie frazy Русский военный корабль, иди…)
    Vulgarisms used for communicating and in public space (based on the example of Russian warship, go…)
    Бранная лексика в публичном пространстве и коммуникации (на примере фразы Русский военный корабль, иди…)
    Autorzy:
    Trendowicz, Marcin
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/20311885.pdf
    Data publikacji:
    2023
    Wydawca:
    Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
    Tematy:
    брань
    ненормативная лексика
    мат
    русский военный корабль
    прецедентное высказывание
    wulgaryzm
    leksyka nienormatywna
    rosyjski okręt wojenny
    wypowiedź precedensowa
    vulgarism
    non-standard lexis
    Russian warship
    precedent statement
    Opis:
    The article is devoted to the subject of using vulgarisms in contemporary communication and in public space. To illustrate the issue, the phrase Russian warship, go… (Russian Русский военный корабль, иди…) was used. The phrase has been often employed in a variety of contexts, and now it functions as a precedent statement. The aforementioned subject has been also addressed within the aesthetics of communication.
    Статья посвящена проблематике функционирования бранной лексики в современном публичном пространстве и коммуникации Примером для рассуждений является фраза Русский военный корабль, иди…, активно употребляемая в разных контекстах и функционирующая в качестве прецедентного высказывания. Вышеупомянутая проблема рассматривается также в рамках категории эстетики коммуникации.
    Artykuł został poświęcony problematyce funkcjonowania wulgaryzmów we współczesnym komunikowaniu i przestrzeni publicznej. Jako przykład do rozważań posłużyła fraza Rosyjski okręcie wojenny, wypier… (ros. Русский военный корабль, иди…), która jest aktywnie wykorzystywana w różnych kontekstach i funkcjonuje w charakterze wypowiedzi precedensowej. Powyższy problem badawczy ujęty został również w kategoriach estetyki komunikowania.
    Źródło:
    Przegląd Rusycystyczny; 2023, 3 (183); 152-165
    0137-298X
    Pojawia się w:
    Przegląd Rusycystyczny
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    THE IMPACT OF VISUALIZATION TECHNIQUES ON STUDENT’S LEARNING VOCABULARY
    WPŁYW TECHNIK WIZUALIZACJI W NAUCZANIU SŁOWNICTWA JĘZYKA OBCEGO
    ВЛИЯНИЕ ПРИЕМОВ ВИЗУАЛИЗАЦИИ В ИЗУЧЕНИИ ИНОЯЗЫЧНОЙ ЛЕКСИКИ
    Autorzy:
    Kolodii, Olena
    Kovalchuk, Iryna
    Syvak, Olena
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/576678.pdf
    Data publikacji:
    2017-12-29
    Wydawca:
    Międzynarodowy Instytut Innowacji Nauka – Edukacja – Rozwój w Warszawie
    Tematy:
    visualization, visual, vocabulary, speaking skills, second language learners
    wizualizacja, wizualny, słownictwo, umiejętności mówienia, student uczący się języka drugiego
    визуализация, визуальный, лексика, навыки речи, студент изучающий второй язык
    Opis:
    Artykuł przedstawia proces wizualizacji i jego rolę w nauczaniu. W tej pracy wizualizacja jest uważana za nowoczesną metodę nauki słownictwa języka obcego. Zidentyfikowano główne zalety stosowania tej metody w nauczaniu słownictwa języka obcego. Ustalono główne techniki wizualizacji, które są skuteczne dla studentów.
    The article shows the phenomenon of visualization and its role in the process of learning as well as focuses on visualization as the modern method to learn foreign language vocabulary. The current study is designed to outline the main advantages of using the visualization in learning foreign language vocabulary as well as to highlight vocabulary teaching techniques based on visualization that are effective for students.
    Статья раскрывает процесс визуализации и его роль в обучении. В данной работе визуализация рассмотрена как современный метод изучения иноязычной лексики. Выделены основные преимущества использования данного метода в изучении словарного запаса иностранного языка. Определены основные приёмы визуализации, которые являются эффективными для студентов.
    Źródło:
    International Journal of New Economics and Social Sciences; 2017, 6(2); 359-367
    2450-2146
    2451-1064
    Pojawia się w:
    International Journal of New Economics and Social Sciences
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Коронавирус – невидимый противник. Военная лексика в языковом образе пандемии в медийных текстах
    COVID-19 – niewidzialny przeciwnik. Leksyka wojskowa w rosyjskim dyskursie medialnym
    COVID 19 – the invisible opponent. Military lexis in Russian media discourse
    Autorzy:
    Jóźwiak, Jolanta
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2127810.pdf
    Data publikacji:
    2022-02-03
    Wydawca:
    Akademia Humanistyczno-Ekonomiczna w Łodzi
    Tematy:
    коронавирус
    военная лексика
    военная метафора
    когнитивная область
    медиа-дискурс
    koronawirus
    leksyka wojenna
    metafora militarna
    domena kognitywna
    dyskurs medialny
    coronavirus (COVID-19)
    military lexis
    military metaphor
    cognitive domain
    media discourse
    Opis:
    Во время пандемии коронавируса в национальных языках появились языковые инновации, но многие уже существующие слова также использовались для описания новой „коронавирусной” реальности. Целью исследования является анализ использования когнитивной метафоры Коронавирус – это Война в российском медиадискурсе. На примере отбранных интернет-текстов выделена специфическая лексика, позволяющая описать борьбу с пандемией с помощью военной терминологии. Из проведенного анализа вытекают два основных вывода. В текстах есть базовые лексемы, которые позволяют активировать коллективные модели мышления о пандемии в категориях войны. Кроме того, в анализируемых текстах можно наблюдать сужение или расширение значения ключевых слов периода пандемии. Лексические маркеры, указывающие на исходный домен ВОЙНА, применяются независимо от размера территории – это может быть мир, страна, город, больница, жилье, где люди защищают себя и других от коронавируса. Можно сделать вывод, что военная метафора эффективна при описании чрезвычайных ситуаций, таких как пандемия коронавируса. Использование такого типа метафоры в текстах СМИ помогает справиться с угрозой, объяснить, что происходит, а также влиять на поведение людей, направляя их мышление в определенную область.
    Podczas pandemii koronawirusa w językach narodowych pojawiły się innowacje językowe, ale wiele słów już istniejących również wykorzystano do opisania nowej „koronawirusowej” rzeczywistości. Celem badań jest analiza zastosowania metafory kognitywnej „koronawirus to wojna” w rosyjskim dyskursie medialnym. Na przykładzie wybranych tekstów internetowych wyróżniono specyficzną leksykę, która pozwala opisać walkę z pandemią w terminach wojennych. Z przeprowadzonej analizy wyłaniają się dwa główne wnioski. W tekstach występują leksemy bazowe, które pozwalają uaktywnić zbiorowe wzorce myślenia o pandemii w kategoriach wojny. Ponadto w analizowanych tekstach można zaobserwować zawężenie lub rozszerzenie znaczenia słów kluczowych okresu pandemii. Markery leksykalne wskazujące źródłową domenę wojna są stosowane niezależnie od wielkości terytorium – może to być świat, kraj, miasto, szpital, mieszkanie, w którym ludzie chronią siebie i innych przed koronawirusem. Można stwierdzić, że metafora militarna jest skuteczna w opisywaniu sytuacji kryzysowych, takich jak pandemia koronawirusa. Wykorzystanie tego typu metafor w tekstach medialnych pomaga opanować zagrożenie, wyjaśnić, co się dzieje, a także wpłynąć na zachowanie ludzi, nakierowując ich myślenie do konkretnej domeny.
    During the coronavirus pandemic, linguistic innovations emerged in national languages, but many pre-existing words were also used to describe the new coronavirus reality. The purpose of the research is to analyze the implementation of the cognitive linguistic metaphor ‘Coronavirus is War’ in Russian media discourse. Using selected online media texts, specific words can be found that formulate the description of the fight against the pandemic in terms of war. Two main research findings emerge from this study. There are basic lexemes which enable activation of collective patterns of thought about the pandemic in terms of war. In the analyzed texts both narrowing and widening of the meaning of the keywords of the pandemic period can be seen. Lexical markers indicating the source domain of WAR are used regardless of the scale of the territory – it can be the world, country, city, hospital, apartment in which people protect themselves and others from the coronavirus. It can be concluded that military metaphor is effective in describing crisis situations such as the coronavirus pandemic. The use of this type of metaphor in media texts helps contain the threat, explain what is happening, as well as influence people’s behavior and direct their way of thinking to a specific domain.
    Źródło:
    Językoznawstwo; 2021, 15; 39-50
    2391-5137
    Pojawia się w:
    Językoznawstwo
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Актуальність створення мотиваційного словника юридичної лексики
    Actuality of creating a motivative dictionary of legal vocabulary
    Autorzy:
    Царьова (Tsareva), Ірина (Iryna)
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2177490.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    асоціативний експеримент
    внутрішня
    форма слова
    мотивація
    мотиваційні асоціації
    мотиваційний аналіз
    мотиваційний потенціал
    юридична лексика
    associative experiment
    internal word form
    motivation
    motivational associations
    motivational analysis
    motivational potential
    legal vocabulary
    Opis:
    The article is devoted to the concept of creating a motivational dictionary of modern Ukrainian legal vocabulary, which is a lexicographic description of motivational associations generated by a word during its perception and semantization and obtained as a result of a directed associative experiment. This article presents a psycholinguistic study that motivatedness is understood as the property of a word, which allows realizing the conditionality of the connection meaning (the content) and the sound shape of the word (expression) on the basis of the correlation of the word with the linguistic, extra-linguistic reality and mental categories. Definition of classification parameters of the concept of motivation (motivatedness) applied for terminology research and development of methodological principles of the motivation research of terminology vocabulary. The role of the associative experiment in studying the potential of the word motivation is fundamental, since it is the associative experiment that allows the legal researcher to identify the comprehension, awareness by the native speakers of the motivational associativity of the lexical units of the modern Ukrainian legal text, to move from observing and analyzing the motivational activity of a limited number of words to a systematic study of the potential of the whole lexical array of language, thereby providing valuable material for lek a sycographic and theoretical description of the motivation of words, because the experimental data, determining the degree of manifestation of motivational nature, make it possible to classify lexical units into motivated and unmotivated, highly motivated and weakly motivated ones, reveal the existence of motivational-associative stereotypes or their absence, the ratio of the motivationalassociative standard and deviations from it. With the help of materials obtained using an associative experiment, the development of the word motivation, the similarity or difference of its modern formal-semantic interpretation can be revealed. In modern linguistics, it is commonly accepted that words (meaning of words) are motivated, depending on the preservation of the internal form of the word.
    У статті розглянуто концепцію створення мотиваційного словника сучасної української юридичної лексики, що є лексикографічним описом мотиваційних асоціацій, що породжуються словом при його сприйнятті, семантизації та отриманих у результаті спрямованого асоціативного експерименту. Роль асоціативного експерименту у вивченні потенціалу мотивованості слова є основоположною, так як саме асоціативний експеримент дозволяє досліднику юридичної мови виявити осмислення, усвідомлення носіями мови мотиваційної асоціативності лексичних одиниць сучасного українського юридичного тексту, перейти від спостереження і аналізу мотиваційної активності обмеженого числа слів до системного дослідження потенціалу всього лексичного масиву мови, надаючи тим самим цінний матеріал для лексикографічного і теоретичного опису мотивованості слів, бо показники експерименту, визначаючи градуальний характер вияву мотиваційності, дають можливість класифікувати лексичні одиниці на мотивовані та невмотивовані, сильно мотивовані і слабко мотивовані, виявляють існування мотиваційно-асоціативних стереотипів або їх відсутність, співвідношення мотиваційно-асоціативного стандарту і відхилення від нього. За допомогою матеріалів, отриманих з використанням асоціативного експерименту, може бути розкрито розвиток мотивованості слова, схожість або відмінність його сучасної формально-семантичної інтерпретації.
    Źródło:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 49-57
    2543-9227
    Pojawia się w:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    К проблеме контрастивного описания лексико-семантических систем восточнославянских языков в диахроническом аспекте
    To describe the problem of the contrastive lexical semantic systems east Slavonic languages in diachronic aspect
    Autorzy:
    Пятаева, Наталия
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/665409.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
    Tematy:
    лексика восточнославянских языков
    историческая дериватология
    лексическое гнездо
    этимологическое гнездо
    генетическая парадигма
    семантика
    vocabulary of East Slavonic languages
    the historical word formation
    lexical nest
    etymological nest
    genetic paradigm
    semantics
    Opis:
    The paper addresses the issues of diachronic description genetically related vocabulary East Slavonic languages based on a study of its origin and semantics in accordance with the actual problems of the historical word formation lexicology and lexicography Slavonic languages. To study involved pre-Slavic vocabulary, of ancient and modern East languages, united in the genetic paradigm, which consists of etymological families with vertices *Dati, *Bьrati, *Imati//Imѣti, *Nesti.
    В статье затрагиваются вопросы диахронического описания генетически близкой лексики восточнославянских языков на основе исследования её происхождения и семантики в соответствии с актуальными проблемами исторической дериватологии, лексикологии и лексикографии славянских языков.
    Źródło:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2016, 13; 77-84
    1731-8025
    2353-9623
    Pojawia się w:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Разновидности новаций в лексике современного русского языка
    Types of innovations in the lexicon of modern Russian language
    Autorzy:
    Вежбиньски, Ярослав
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/665491.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
    Tematy:
    Гочо Гочев – болгарский славист
    новейшая лексика русского языка
    неологизмы
    метафорические и метонимические переносы
    заимствования
    Gocho Gochev – the Bulgarian slavist
    recent Russian vocabulary
    neologisms
    metaphorical and metonymic transitions
    borrowings
    Opis:
    The paper presents a feedback on the handbook of professor Gocho Gochev – the Bulgarian slavist from the University of Veliko Turnovo. His book, entitled «Лексика русского языка новейшего периода: четыре лекции по спецкурсу», was published in 2015 in the leading international publishing house LAMBERT Academic Publishing. The handbook presents a sociolinguistic study of linguistic mechanisms and active processes in the development of modern Russian language. What is important, it is intended as a special course mainly for the university students who learn Russian as a foreign language. It includes four lessons for the course of Modern Russian Language.
    Настоящий текст представляет собой статью-отзыв на учебное пособие болгарского слависта из Великотырновского университета, профессора Гочо Гочева. Его книга, которая озаглавлена «Лексика русского языка новейшего периода: четыре лекции по спецкурсу» была опубликована в 2015 г. в известном международном издательстве LAMBERT Academic Publishing. Она представляет собой лингвосоциологическое исследование о языковых механизмах и активных процессах в развитии современного русского языка и задумана как спецкурс. Пособие рассчитано, в первую очередь, на студентов вузов, изучающих русский язык как иностранный, и представляет собой достаточно компактный очерк, состоящий из четырех лекционных записей по курсу «Современный русский язык».
    Źródło:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2017, 14; 53-63
    1731-8025
    2353-9623
    Pojawia się w:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Вербалізація емоції страху в дитини в художньому тексті
    Verbalization of a child’s fear emotion in an literary text
    Autorzy:
    Zelinska, Oksana
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/31343925.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-28
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
    Tematy:
    лінгвістика емоцій
    вербалізація емоцій
    лексика на позначення
    емоцій
    емоції
    страх
    дескрипти емоцій
    психіка дитини
    emotion linguistics
    emotion verbalization
    vocabulary to denote emotions
    emotions
    fear
    emotion descriptors
    a child’s psychology
    Opis:
    Лінгвістика емоцій є новим напрямом у мовознавстві, який стрімко розвивається. У статті проаналізовано мовні засоби розкриття особливостей емоційного світу дитини в художніх текстах, зокрема специфіку переживання емоції страху. Матеріалом цієї розвідки слугували створені в різні часи художні тексти українських письменників, героями яких є діти (твори П. Мирного, М. Коцюбинського, І. Франка, Б. Лепкого, М. Стельмаха, Є. Гуцала, М. Матіос). Цінність художніх текстів полягає в тому, що вони фіксують загалом достовірну інформацію про психоемоційний світ дитини, бо зазвичай дитячі образи ґрунтуються на автобіографічній основі, і опис емоцій є здебільшого фіксацією психічних переживань авторів текстів. Мовна фіксація емоції страху в дитини передається різними способами: шляхом лексичної номінації емоції та дескриптами емоцій: описом невербальної поведінки дитини, описом тілесних реакцій на емоцію.
    Emotion linguistics is a new trend in philology which develops rapidly. Language tools of revealing specific aspects of a child’s emotional world in literary tests are analyzed in the paper, in particular the specificity of experiencing a fear emotion. Linguists who study the ways of a language expression of emotions frequently refer to artistic texts. However, the specificity of emotion expression and its verbal denotation depending on the age peculiarities of man is not a sufficiently studied phenomenon. The materials for the research are the literary texts created by the Ukrainian writers at different times, in which children are the main characters (works of P. Myrnyi, M. Kotsiubynskyi, І. Franko, B. Lepkyi, М. Stelmakh, Ye. Hutsalo, М. Matios). The value of the literary texts consists in the fact that they have generally reliable information about a child’s psycho-emotional world since usually children’s images are autobiographical and the emotion description is in most cases the expression of psychical feelings of the authors of the texts. There are several ways to express a child’s fear emotions: a lexical nomination of emotion and emotion descriptors; a description of a non-verbal behavior of a child, a description of a body reaction to emotion.
    Źródło:
    Studia Ucrainica Varsoviensia; 2022, 10; 27-43
    2299-7237
    Pojawia się w:
    Studia Ucrainica Varsoviensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Dialektalne cechy fonetyczne i morfologiczne oraz ukraińska leksyka somatyczna w słowniczkach Ilki Magury Матеріялы до словаря і сборничокъ словъ и выраженій чисто- народныхъ до русского словаря
    Dialectal phonetic and morphological features and Ukrainian somatic lexis in Ilko Magura’s Dictionaries Матеріялы до словаря and сборничокъ словъ и выраженій чисто- народныхъ до русского словаря
    Діалектні фонетичні та морфологічні особливості, а також українська соматична лексика у словниках Ілька Маґури Матеріялы до словаря і Сборничокъ словъ и выраженій чисто-народныхъ до русского словаря
    Autorzy:
    Skurzewska, Agata
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/31343488.pdf
    Data publikacji:
    2022
    Wydawca:
    Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
    Tematy:
    українська лексикографія ХІХ ст.
    Маґура
    південно-західні діалекти
    діалектні фонетичні та морфологічні особливості
    соматична лексика
    19th-century Ukrainian lexicography
    Magura
    South-west Ukrainian
    dialectal phonetic and morphological features
    somatic lexis
    Opis:
    Метою статті є представлення результатів аналізу фонетичного та морфологічного шарів українського словника глосаріїв та характеристики зібраної автором соматичної термінології. Проведений лексикологічний аналіз пам’ятки допоможе визначити, чи підтверджу-ється і наскільки український мовний матеріал у діалектах чи в нормативному шарі української мови. У численних конструкціях із використанням даної лексеми помітні як фонетичні, так і морфологічні особливості південно-західних говірок, особливо придністровського, в межах якого знаходиться Жовківський повіт, звідки походить зібраний матеріал. Більшість лексем у галузі соматичної термінології та назв хвороб утверджені в говірках української мови, окремі словесні одиниці присутні в сучасній мові.
    The aim of the article is to present the results of an analysis of the phonetic and morphological layers of Ukrainian lexis from glossaries and the characteristics of the somatic terminology collected by the author. Since the collected material came from Żółkiew district, which belongs to the area of the Transnistrian dialect, the phonetic and morphological features of this dialect are presented in those constructions in particular. The lexicological analysis of this publication will help to determine whether the lexical material presented there is confirmed in dialects or in the normative layer of the Ukrainian language. It will also help to describe the scale of this confirmation. The majority of lexemes that are somatic terminology and names of diseases are confirmed to dialects of the Ukrainian language, while some word units are presented in the modern literary language.
    Źródło:
    Studia Ukrainica Posnaniensia; 2022, 10, 1; 75-90
    2300-4754
    Pojawia się w:
    Studia Ukrainica Posnaniensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Лексичні заміни в „Апокрисисі” Христофора Філалета
    Autorzy:
    Ніка, Оксана
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1789210.pdf
    Data publikacji:
    2019-11-28
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
    Tematy:
    лексичні заміни
    латинізм
    церковнослов᾿янізм
    полонізм
    книжна українська лексика
    Апокрисис Христофор Філалета
    „руська мова”
    lexical substitutions
    Latinism
    Polonism
    Church Slavonic
    bookish Ukrainian elements
    Apocrysys by Khrystofor Filalet
    „ruska mova” („the Ruthenian language”)
    Opis:
    The article analyses the lexical substitutions in Apocrysys polemic tractate by Krystofor Filalet, printed in the year 1598 or 1599, in the Ostrog printing house owned by Great Prince of Ostrog. It is the translation of the Polish version of Apocrysys printed in 1597 in O. Rodeckyi’s printing house. The copies of this old printed work in the ”ruska mova” („the Ruthenian language”), kept at the V.I. Vernadsky National Library of Ukraine and at the Vilnius University Library, were compared. In the old printed texts, translation of words was proposed with the help of notes on the page margins. Lexical substitutions are analyzed in the context, their fi xation in the contemporary dictionaries and historical lexicographical papers is indicated. Notably, the substitutions of Latinisms and, occasionally, Polonisms prevail. Church Slavonic and bookish Ukrainian elements appear instead. It was concluded that text substitutions in the Apocrysys may have other translation and explanation in dictionaries of that time, or are not recorded in them at all.
    Źródło:
    Studia Ucrainica Varsoviensia; 2019, 7; 35-48
    2299-7237
    Pojawia się w:
    Studia Ucrainica Varsoviensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    О русских переводах польских кулинарных книг
    On the Russian translation of Polish cookery books
    O rosyjskich przekładach polskich książek kucharskich
    Autorzy:
    Małysa, Oksana
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/20311541.pdf
    Data publikacji:
    2022-09-03
    Wydawca:
    Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
    Tematy:
    культура
    перевод
    кулинарная книга
    кулинарная лексика
    заглавие
    Мария Лемнис и Хенрик Витры
    kultura
    przekład
    książka kucharska
    leksyka kulinarna
    tytuł
    Maria Lemnis i Henryk Vitry
    culture
    translation
    cookery book
    cooking vocabulary
    title
    Maria Lemnis and Henryk Vitry
    Opis:
    The research will focus on Polish cookery books and their Russian translations. A particular focus will be placed on translation series сookery book by Maria Lemnis and Henryk Vitry Książka kucharka dla samotnych i zakochanych. Translation specificity of both texts is reflected not only in ways of finding appropriate equivalents for cuisine-related terminology but also, among others, in communication tactics adopted by translators. This will allow to show specificity of this genre, its varieties and modifications in the context of social transformations, behaviours as well as author-reader relationship.
    W artykule rozpatrywane są zagadnienia związane ze specyfiką przekładu polskich książek kucharskich na język rosyjski. Szczególną uwagę zwrócono na serię translatorską tekstu Książka kucharka dla samotnych i zakochanych Marii Lemnis i Henryka Vitry. Przedmiotem analizy stały się różne decyzje translatorskie odnośnie do przekazania tytułu książki, aluzji kulturowych, przepisów kulinarnych, nazw potraw, ich składników oraz narzędzi kuchennych. Są one opisywane z uwzlędnieniem specyfiki gatunkwej tekstu, transformacji społecznych, modeli zachowań oraz stosunków nadawczo-odbiorczych.  
     В статье обращается внимание на польские поваренные книги в русских переводах. Предметом более подробного анализа является ряд переводов одного из текстов Марии Лемнис и Хенрика Витры, Książka kucharka dla samotnych i zakochanych. Разные переводческие решения, касающиеся передачи заглавия книги и сопутствующих ему паратекстов, сохранения или опущения фоновых знаний, а также способов представления рецептов, названий блюд, ингредиентов и кухонных принадлежностей, описываются с учетом жанровой специфики текста, социальных трансформаций, поведенческих моделей и отношений между отправителем и получателем информации.
    Źródło:
    Przegląd Rusycystyczny; 2022, 3 (179); 125-149
    0137-298X
    Pojawia się w:
    Przegląd Rusycystyczny
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Креатив или примитив? Анализ текстов публичных выступлений в жанре cтендап с точки зрения теории языковой игры
    Creative or Primitive? Analysis of the Texts of Public Speeches of the Stand-up Genre from the Point of View of the Theory of Language Game
    Autorzy:
    Васильева, Оксана
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/22858179.pdf
    Data publikacji:
    2022
    Wydawca:
    Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
    Tematy:
    языковая игра
    лингвистический креатив
    стендап-комедия
    структура
    сетап
    панчлайн
    лексика
    комичное
    лексические единицы
    прецедентные феномены
    словообразовательные конструкции
    language game
    linguistic creativity
    stand-up comedy
    structure
    setup
    punchline
    vocabulary
    comical
    lexical units
    precedent phenomena
    word-formation constructions
    Opis:
    Статья посвящена изучению особенностей реализации языковой игры в современных медийных продуктах. Объектом исследования послужили тексты жанра стендап-комедии. Выступления в жанре стендап понимаются как сольное юмористическое выступление перед живой аудиторией. В репертуар стенадап-комиков входят авторские монологи, короткие шутки, импровизации с залом. Цель настоящей статьи заключается в определении речевых приемов в публичных выступлениях и анализе их с точки зрения теории языковой игры. Рассматриваются понятия языковой игры, комичного выступления, вербальной креативности. Основным методом исследования является описательный, в рамках которого применены приемы наблюдения, обобщения, классификации данных. В статье проанализированы языковые примеры комедийных текстов с точки зрения реализации языковой игры на различных уровнях языка: фонетическом, словообразовательном, лексическом, синтаксическом. В ходе анализа авторских монологов резидентов стендап-шоу определена структура, в соответствии с которой строится шутка; выявлены приемы языковой игры, которые преимущественно применяют стендап-комики. Наблюдения позволили вычленить и отрицательные черты (ненормативная лексика, слова-паразиты, бессодержательные фразы), затрудняющие восприятие языковой игры. В статье делается вывод о роли публичных выступлений жанра стендап-комедии в воспитании эстетической категории, реализуемой в остроумной и легкой речи. Перспективой исследования является анализ выступлений женской стендап-комедии и выявление влияния гендерной принадлежности на язык комедийных текстов.
    This article studies the features of language game implementation in the modern media products. The object of the study is stand-up comedy texts. Stand-up performance is a solo, humorous performance in front of an audience. The repertoire of stand-up comedians includes author’s monologues, short jokes, and improvisation with the audience. These performances are based on a language game element implemented in a certain structure. The purpose of this article is to identify stand-up genre speech techniques in public performances and analyse them from the language game theory viewpoint. The language game, comical, and verbal creativity concepts are considered in the article. The main methods of research are descriptive, observation, generalization, data classification methods. The linguistic examples of comedy texts are analysed from the language game implementation viewpoint at various language levels: phonetic, word-formation, lexical, syntactic. The public performances analysis makes it possible to determine the structure according to which jokes are developed; the techniques of language game which are widely used by stand-up comedians. This analysis allows some negative features to be determined (profanity, parasitic words, meaningless phrases), which can worsen the language game understanding. The article draws attention to the role of stand-up comedy genre public performances in the learning of comic aesthetic category realized in witty and fluent speech. The perspective of the study is to analyse the performances of female stand-up comedy and identify the influence of gender on the language of comedy texts.
    Źródło:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2022, 21; 155-164
    1731-8025
    2353-9623
    Pojawia się w:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Динамика лексики русского языка: тенденции моделирования оценочной семантики
    Dynamika leksyki języka rosyjskiego: tendencje w modelowaniu semantyki oceniającej
    Dynamics of Russian vocabulary: trends in modelling evaluative semantics
    Autorzy:
    Kosmeda, Tetyana
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/20311748.pdf
    Data publikacji:
    2023
    Wydawca:
    Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
    Tematy:
    аксиологическая языковая картина мира
    лексико-семантические процессы
    неологизация
    оценочная лексика и семантика
    тенденции развития
    aksjologiczno-językowy obraz świata
    procesy leksykalno-semantyczne
    neologizacja
    słownictwo i semantyka wartościująca
    trendy rozwojowe
    axiological language picture of the world
    lexico-semantic processes
    neologization
    evaluative vocabulary and semantics
    development trends
    Opis:
    The article analyzes the trends in the development of the vocabulary of the Russian language at the beginning of the 21st century, reflected in the dictionary of neologisms, which illustrates the changes in the axiological linguistic picture of the world of Russians, in particular, we trace an intensive rethinking of the meanings of words that contain political idiologems or mythologems, an expansion of the fund of words and meanings with evaluative semantics due to global processes of jargonization, criminalization, vulgarization, falsification (verbalization of untruth), feminization, intensification of a sign or action, verbalization of non-verbals, the actualization of precedence and creativity (active modelling of the language game).
    В статье проанализированы тенденции развития лексики русского языка начала ХХІ века, отраженные в словаре неологизмов, что иллюстрирует изменения аксиологической языковой картины мира россиян, в частности прослеживаем интенсивное переосмысление значений слов, заключающих в себе политические идиологемы или мифологемы, расширение фонда слов и значений с оценочной семантикой за счет глобальных процессов жаргонизации, криминализации, вульгаризации, фальсификации (вербализация неправды), феминизации, интенсификации, вербализации невербалики, актуализации прецедентности и креативности (активное моделирование языковой игры).
    Artykuł analizuje kierunki rozwoju słownictwa języka rosyjskiego na początku XXI wieku, odzwierciedlone w słowniku neologizmów, który ilustruje zmiany w aksjologicznym obrazie językowym świata Rosjan, w szczególności obserwujemy intensywne przemyślenie znaczeń słów zawierających polityczne idiologemy lub mitologemy, poszerzenie zasobu słów i znaczeń o semantykę wartościującą w wyniku globalnych procesów żargonizacji, kryminalizacji, wulgaryzacji, falsyfikacji (werbalizacji nieprawdy), feminizacja, intensyfikacja, werbalizacja niewerbaliki, aktualizacja precedentnosti i kreatywności (aktywne modelowanie gry językowej).
    Źródło:
    Przegląd Rusycystyczny; 2023, 1 (181); 162-179
    0137-298X
    Pojawia się w:
    Przegląd Rusycystyczny
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Слово об Учeном и Учителе: к 95-летию Профессора Леонида Михайловича Васильева
    A Word about Scientist and Teacher: On the 95th Birthday of Professor Leonid Mikhailovich Vasiliev
    Autorzy:
    Пятаева, Наталия
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2134507.pdf
    Data publikacji:
    2021-06-30
    Wydawca:
    Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
    Tematy:
    Профессор Л.М. Васильев
    биография учeного
    Уфимская семантическая школа
    Cистемный семантический словарь русского языка
    предикатная лексика и фразеология
    семантические макро- и микропарадигмы
    Professor L.M. Vasiliev
    Biography of a Scientist
    Ufa semantic school
    Systemic Semantic Dictionary
    predicate vocabulary and phraseology
    semantic macro- and micro-paradigms
    Opis:
    Цель статьи – рассказать об основателе Уфимской семантической школы (Россия) профессоре Л.М. Васильеве и его Системном семантическом словаре русского языка, не имеющем аналогов в современной лексикографии. Л.М. Васильев работал над проблемами: сущность языкового знака, семиотическая стратификация языка, языковое значение и семантические поля, методы изучения языка. В Системном семантическом словаре русского языка представлены выделенные и структурированные автором 15 классов предикатной лексики: бытийные, оценочные, количественные, ментальные, модальные, пространственные, эмоциональные, предикаты отношения, состояния, свойства, образа жизни, звучания, движения, речи, восприятия, волевых усилий. Каждый класс состоит из макро- и микропарадигм, включающих базовые предикаты, их семантические дериваты, формы способов глагольного действия и субъективной оценки, семантические корреляты и модели предложений. В качестве примера в статье приведена семантическая микропарадигма предикаты эстетической оценки (262 единицы), место которой в лексической системе русского языка можно показать схемой: семантический класс оценочные предикаты → три макропарадигмы модально-оценочные, общеоценочные и частнооценочные предикаты → три микропарадигмы предикаты утилитарной, этической и эстетической оценки. В словаре показана система семантических классов русского языка, описана их структура, содержание и способы лексико-грамматической экспликации. Теория и методика построения словаря могут быть экстраполированы на описание лексико-семантических систем других языков.
    The article is devoted to the founder of the Ufa Semantic School (Russia), Professor L.M. Vasiliev and his Systemic Semantic Dictionary of the Russian Language, which has no match among other modern lexicography works. L.M. Vasiliev worked on the following problems: the essence of a linguistic sign, semiotic stratification of language, linguistic meaning and semantic fields, methods of language acquisition. The Systemic Semantic Dictionary of the Russian Language contains 15 classes of predicate vocabulary selected and structured by the author: existential, evaluative, quantitative, mental, modal, spatial, emotional, predicates of relationships, states, properties, lifestyle, sound, movement, speech, perception, volitional efforts. Each class consists of macro- and micro-paradigms, including basic predicates, semantic derivatives, and forms of ways of verbal action and subjective evaluation, semantic correlates, as well as offer models. To give an example, the article presents the semantic micro-paradigm “predicates of aesthetic evaluation” (262 units), their position in the lexical system of the Russian language being shown by the scheme: the semantic class “evaluative predicates” → three macro-paradigms “modal-evaluative,” “general-evaluative” and “partial-evaluative predicates” → three micro-paradigms “utilitarian”, “ethical and aesthetic evaluation predicates”. The dictionary shows the system of semantic classes of the Russian language, describes their structure, content, and methods of lexical and grammatical explication. The theory and methodology of constructing a dictionary can be extrapolated to the description of lexico-semantic systems in other languages.
    Źródło:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2021, 20; 173-187
    1731-8025
    2353-9623
    Pojawia się w:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-40 z 40

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies