Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "лексика" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
Wyświetlanie 1-25 z 40
Tytuł:
Проявление национальной идентичности украинцев посредством актуализации лексики
Autorzy:
Тулузакoва, Ольга
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/450818.pdf
Data publikacji:
2016-04-26
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydział Ekonomiczno-Socjologiczny
Tematy:
идентичность
актуализация лексики
активная лексика
пассивная лексика
языковая политика
ремарка
лексика западноукраинского узуса
Opis:
Статья посвящена проблеме определения идентичности украинцев на материале современных текстов. На лексическом уровне языка понятие идентичности можно проследить на основе актуализации лексики. Актуализация – это процесс возвращения лексики с периферии к центру лексической системы. Цель статьи – определить социально-политические изменение в стране, которые способствовали актуализации лексики, а также установить группы актуализированной лексики.
Przedmiotem podjętych w artykule rozważań stał się problem określenia własnej tożsamości przez Ukraińców. Refleksja została oparta na tekstach składających się na współczesną literaturę ukraińską. Na poziomie leksykalnym to, jak ta tożsamość jest rozumiana, można prześledzić w lingwistyce na podstawie aktualizacji słownictwa. Pod pojęciem tym należy rozumieć proces przemieszczenia się słownictwa z peryferii do rdzenia słownika. Głównym celem artykułu jest zidentyfikowanie słów poddanych aktualizacji, a także zdefiniowanie tych czynników społeczno-politycznych na Ukrainie, które temu procesowi sprzyjają.
Źródło:
Władza sądzenia; 2016, 8
2300-1690
Pojawia się w:
Władza sądzenia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Дієслівна лексика і семантика в українських говорах: стан та перспективи дослідження (дескриптивний аспект)
Verb lexicon and semantics in the Ukrainian dialects: the state and prospects of the study (Descriptive Aspect)
Autorzy:
Холодьон, Олена Миколаївна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/498439.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk
Tematy:
українські говори
діалектна дієслівна лексика
дескриптивний аспект
Opis:
The verb lexicon has a central place in the part-language hierarchy and a priority in the nomination of actions and processes (I.R. Vykhovanets, K.H. Horodenska). According to M.I. Tolstoi ,the most appropriate material for semantic research is an abstract lexicon, in particular thematic groups of words arranged in accordance with different parts of language. The article describes the status quo of studies on the dialectal verb lexicon in Ukrainian dialects in descriptive works, in particular the connections with the literary language, the connections with other dialects, the etymology, connotations, the verb lexicon as a systematic and structural unit and verb semantics, verb phraseology, connectivity, verb in the dictionary. Despite the recent revival of studies in the dialectal verb lexiconand a systematic study of East Polissian verbs, in general the verb lexicon does not embrace enough Ukrainian dialects so there is a need for complex, systematic scientific research. The article outlines the main problems in continued studies of dialectal verbs in Ukrainian dialects.
статті охарактеризовано стан дослідження діалектної дієслівної лексики в українських говорах у діалектних дескриптивних працях, зокрема виокремлено напрями: зв’язки з літературною мовою, зв’язки з іншими діалектами, етимологія, конотація, дієслівна лексика як системно-структурне утворення та семантика дієслів, дієслівна фразеологія, сполучуваність, дієслово в словнику. Хоча сьогодні вивчення діалектної дієслівної лексики пожвавилося, здійснено системне дослідження дієслів східнополіських говірок, проте загалом дієслівну лексику в українських говорах вивчено недостатньо, тому існує потреба в комплексних, системних наукових дослідженнях. Окреслено основні проблеми в подальшому вивчення діалектних дієслів в українських говорах.
Źródło:
Gwary Dziś; 2019, 11
1898-9276
Pojawia się w:
Gwary Dziś
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Лексические и синтаксические особенности идиостиля Евгения Замятина
Lexical and syntactical peculiarities of Zamiatin’s idiostyle
Autorzy:
Камлевич, Галина
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/951057.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:
идиостиль Е. Замятина
лексика и синтаксис художественного текста
Opis:
The object of research is the language of Zamiatin’s prose. The subject of the investigation is the lexical and syntactical elements, which can be categorized as the characteristic features of the author’s idiostyle. At the lexical level the author allocates terminology, scientific symbolics, religious lexicon, occasional elements and characterization as the main lines by Zamiatin’s idiostyle. At the syntactic level the author considers the incomplete and elliptic sentences and also truncated, parceled and the segmented designs. The author reveals functional loading of the specified lexical and syntactic elements. In article the conclusion is drawn that Zamiatin’s idiostyle is characterized by lexical and syntactic polyphony and is connected with philosophical views of the writer, and also with features of language of the beginning of the XX century.
Źródło:
Studia Wschodniosłowiańskie; 2016, 16
1642-557X
Pojawia się w:
Studia Wschodniosłowiańskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
О религиозной лексике современного русского языка в лингвистических исследованиях
About religious lexis of contemporary Russian language in linguistic research
Autorzy:
Maksimowicz, Eugenia
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/951080.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:
фразеологизмы библейского происхождения
Библия
религиозная лексика
лингвистические исследования
Opis:
The Bible has attracted the attention of researchers of various specialties for a long time. It is an endless source of themes closely associated with the Christian European culture – its cultural importance is not to undermine. Expressions taken from the Bible appear in various forms of linguistic communication, in press releases, literary works or oral speech. In the Russian modern linguistics there are different semantic and semantic – etymological proposals to classify the religious lexis and idioms of biblical origin. They all refer to the source text – the Bible, because without these references the semantic analysis of the lexis of the biblical genesis in the modern Russian language would not be possible.
Źródło:
Studia Wschodniosłowiańskie; 2016, 16
1642-557X
Pojawia się w:
Studia Wschodniosłowiańskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Проблемы перевода обсценных явлений цикла Москва кабацкая Сергея Есенина на польский язык
Obscene images in the cycle Moscow Taverns and the problems connected with translating them into Polish
Autorzy:
Borkowska, Kaja
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/651010.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
обсценная лексика
инвективная лексика
Серебряный век
Сергей Есенин
Москва кабацкая
техники перевода
obscene vocabulary
swear words
Silver Age
Sergei Yesenin
Moscow Taverns
translation techniques
Opis:
The article reviews the role of obscene vocabulary in Sergei Yesenin’s cycle Moscow Taverns, as well as the problems connected with rendering them into Polish. The material ofthe analysis, Yeseninʼs poetry, is famous for a high frequency of terms of abuse. The resultsof the examination make it possible to pinpoint certain regularities in translation transformations.The potential translation variants are shown on basis of three Polish translators’works, pertaining to different periods. Due to this, it is possible to observe the evolving attitudesto translating obscene images in Yesenin’s poetry in a diachronic perspective.
Данная статья трактует о роли обсценной лексики в цикле стихотворений Сергея Есенина Москва кабацкая. В ней также раскрываются особенности перевода такого рода лексики на польский язык. Материалом анализа стала лирика Есенина, в которой встречаются многочисленные примеры инвективных слов. Приведенный в статье широкий спектр переводческих решений позволил выявить некоторые универсальные приемы перевода обсценной лексики. В статье приводятся трансляторские варианты трех польских переводчиков, работы которых относятся к разным периодам. По этому поводу можно проанализировать меняющиеся концепции перевода обсценной лексики в цикле Москва кабацкая в диахроническом аспекте.
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica; 2017, 10
1427-9681
2353-4834
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Recenzja książki Tadeusz Szczerbowski, Polskie i rosyjskie słownictwo slangowe, Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Pedagogicznego, Kraków 2018, 392 s.
Review on Tadeusz Szczerbowski, Polskie i rosyjskie słownictwo slangowe, Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Pedagogicznego, Kraków 2018, 392 s.
Рецензия на Tadeusz Szczerbowski, Polskie i rosyjskie słownictwo slangowe, Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Pedagogicznego, Kraków 2018, 392 s.
Autorzy:
Czapiga, Zofia
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/604192.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
Tematy:
рецензия
языкознание
сленг
лексика
recenzja
językoznawstwo
slang
słownictwo
review
linguistics
vocabulary
Opis:
Рецензия на Tadeusz Szczerbowski, Polskie i rosyjskie słownictwo slangowe, Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Pedagogicznego, Kraków 2018, 392 s.
Review on Tadeusz Szczerbowski, Polskie i rosyjskie słownictwo slangowe, Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Pedagogicznego, Kraków 2018, 392 s.
recenzja książki Tadeusz Szczerbowski, Polskie i rosyjskie słownictwo slangowe, Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Pedagogicznego, Kraków 2018, 392 s.
Źródło:
Przegląd Rusycystyczny; 2019, 2019, 4
0137-298X
Pojawia się w:
Przegląd Rusycystyczny
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Названия водок как источник информации о регионе происхождения
Names of vodkas as a source of information on about their provenance region
Autorzy:
Stelmach, Halina
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1592183.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Uniwersytet Szczeciński. Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Szczecińskiego
Tematy:
cultural studies
vocabulary
onomastics
kulturologia / kультурология
leksyka / лексика
onomastyka / ономастика
Opis:
On the basis of the names of vodkas produced by regional producers in Russia andcountries of the former Soviet Union, you can see the geography and history of the region,from which the vodka is deried. It is a common phenomenon, and determine it weuse the term wodkonimika.
Źródło:
Studia Językoznawcze; 2015, 14; 193-205
1730-4180
2353-3161
Pojawia się w:
Studia Językoznawcze
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Слово коровай: діалектний текст та обрядовий контекст
The word korovay: a dialectal text and the ritual context.
Autorzy:
Хібеба, Наталія
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/498390.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk
Tematy:
лексема,
весільна лексика,
номінація,
бойківські говірки
lexeme,
wedding vocabulary,
nomination,
Boyko dialects
Opis:
Записані під час експедицій на Бойківщину впродовж 1999–2016 років тексти про весілля, доступні діалектні, фольклорні, етнографічні записи від кінця ХІХ ст. свідчать, що до 50-х років ХХ століття з обрядовою метою використовували не коровай, а випечений домашній хліб із житньої чи вівсяної муки, згодом – із пшеничного борошна або ж куплений виріб. Сучасні тексти про бойківське весілля дають змогу проілюструвати функціювання слова коровай. Проаналізовано семантику лексеми, її здатність утворювати деривати з обрядовим значенням, тенденцію до компонування сталих словосполучень, а також обрядовий контекст використання короваю. Лексема демонструє варіативність на фонетичному, акцентуаційному, словотвірному рівнях. Відзначено різні назви на позначення оздоб на короваю, зокрема спеціально випечених із тіста виробів. У статті наведено розповіді респондентів про вірування, ворожіння тощо, повʼязані з випіканням короваю.
The word korovay: a dialectal text and the ritual context. Texts about weddings, recorded during expeditions to Boykivshchyna in 1999-2016 and comprising dialectal, folklore and ethnographic records from the late 19th century, are evidence that until the 1950s, it was not the korovay but cooked, homemade bread made from rye or oat flour (later on from wheat flour) that was used to prepare a ceremonial product. Modern texts about Boykos’ weddings provide information about the word korovay. In this article, the semantics of the lexeme, its ability to form derivatives indicating ceremonial aspects, a tendency to form stable phrases, as well as the ritual context of the use of the word korovay are analysed. The lexeme demonstrates variability on the level of phonetics, accent and morphology. Various names have been used to denote decorative korovays, including specially baked products. In the article, the respondents talk about their beliefs and the divinations revolving around the process of baking bread.
Źródło:
Gwary Dziś; 2018, 10; 33-48
1898-9276
Pojawia się w:
Gwary Dziś
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Лексика русских народных женских украшений как элемент общеславянской культуры
The lexicon of Russian folk female jewelry as an element of Slavic culture.
Autorzy:
Бакланова, Ирина Васильевна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/498382.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk
Tematy:
славянская диалектология
этнолингвистика
лексика украшений
Slavic dialectology
ethno-linguistics
lexicon of jewelry
Źródło:
Gwary Dziś; 2017, 9; 37-48
1898-9276
Pojawia się w:
Gwary Dziś
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Функции эмотивной лексики как средства реализации религиозно-нравственного идеала в житийных текстах XVIII–XX веков
Functions of emotive vocabulary as a means of pursuing religious and moral ideal in the hagiographic texts of the 18th-20th centuries
Autorzy:
Дмитриева, Евгения
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1409565.pdf
Data publikacji:
2020-06-30
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
житие
эмотивная лексика
лексическая семантика
функционирование
hagiography
emotive vocabulary
lexical semantics
functioning
Opis:
В статье представлены результаты анализа оригинальных агиографических текстов XVIII–XX веков, которые изучены с позиций синхронно-диахронического подхода как единый массив, характеризующийся общностью культурных смыслов, передаваемых языковыми единицами, и свидетельствующий о непрерывности русской житийной традиции, которая во многом обеспечивалась опорой на выявленные значимые для русской языковой картины мира личностные качества подвижника, составляющие религиозно-нравственный идеал. При анализе эмотивной лексики, используемой в агиографических текстах, было установлено, что лексика эмоций в житии выявляет существенные для понимания концепции автора смыслы, становится важным средством создания образа святого. Данные языковые единицы употребляются в ключевых фрагментах житийного текста с целью описания и характеристики людей, предметов и явлений действительности, связаны с использованием топосов и реализуют в житии ряд функций, прежде всего – характерологическую и текстообразующую. При реализации характерологической функции релевантны следующие параметры: 1) статус характеризуемого субъекта (святой / обычный человек); 2) характер обозначаемой глаголом эмоции (положительная / отрицательная / нейтральная) и ее интенсивность (низкая / средняя / высокая); 3) причина эмоционального переживания. Выступая связующим элементом содержательно-смыслового пространства и формальной организации текста в анализируемых житиях, лексика эмоций реализует текстообразующую функцию.
The article shares the results of an analysis of original hagiographic texts from the period between the 18th and 20th centuries from the standpoint of the synchronous-and-diachronic approach as a single array characterized by common cultural meanings conveyed by linguistic units. It demonstrates the continuity of the Russian hagiographic tradition, which was largely relying on personal qualities that were significant for the Russian linguistic consciousness of hallowed individuals and based on the religious and moral ideal. The analysis of emotive lexis helped highlight the methods of composing the images of saints in hagiographic texts. It is also intended to convey the author’s major concepts. Such lexical items have several functions. They are found in the central segments of texts that characterize people, objects, and various phenomena. Besides, they provide descriptions of the topos. The following parameters are distinguished: 1) the status of the described object (saint/ordinary person); 2) the specificity of an emotion conveyed in the verb (positive/negative/neutral) as well as its intensity (low/medium/high); 3) the cause of emotional suffering. In hagiographic texts the lexis of emotions seems to be a link between the content and the formal structure of the text, thus fulfilling a text-composing function.
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2020, 19; 41-52
1731-8025
2353-9623
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
«Дочку в колыбельку, приданое в коробейку»: название приданого в севернорусских говорах
«Daughter in a cradle, the dowry in a small box»: names for the dowry in the North Russia dialects
Autorzy:
Крылова, Ольга Николаевна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2008035.pdf
Data publikacji:
2020-12-15
Wydawca:
Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk
Tematy:
North Russian dialects
dialect vocabulary
wedding
dowry
севернорусские говоры
диалектная лексика
свадьба
приданое
Opis:
В статье рассматривается один элементов свадебного ритуала – приданое и все, что с ним связано (процесс, время его приготовления, наименование лиц, перевозивших его). Выделены признаки, которые легли в основу наименований приданого. Наибольшее количество номинаций связано с его дарением (дар, дары, даровье, дарьё, задарье, вздарье); с одеждой и постелью, как части приданого (справа, свита, лопоть, лотонье, платно, место, перина); с коробом, в котором оно перевозилось (коробейка, коробья, кладовица, кошева).
The article examines one element of the wedding ritual: the dowry and everything related to it (the process, the time of preparation, the names of the individuals transporting it). The author has highlighted the features at the basis of the names of the dowry. The largest number of nominations are associated with its donation (dar, dary, darov’ye, dar’yo, zadar’ye, vzdar’ye); with clothes and bedding as part of a dowry (sprava, svita, lopot’, loton’ye, platno, mesto, perina) and with the box in which it was transported (korobeyka, korob’ya, kladovitsa, kosheva).
Źródło:
Gwary Dziś; 2020, 12; 179-190
1898-9276
Pojawia się w:
Gwary Dziś
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Бранная лексика в стихотворениях Сергея Есенина и Владимира Маяковского
Obscene lexis in Sergey Yesenin’s and Vladimir Mayakovsky’s poems
Autorzy:
Борковска, Кая
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/665483.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
бранная лексика
Серебряный век
категоризация
табуирование
инвективы
obscene words
Silver Age
categorization
tabooization
invectives
Opis:
The article discusses issues of using obscene vocabulary in artistic texts on the example of the lyric of S. Yesenin and V. Mayakovsky. The purpose of the analysis is to classify invective lexis taking into consideration its peculiarities such as the insulting strength, the field of description etc. It’s discovered, that the high-frequency usage of expletives in both poets’ lyric is caused by the necessity of greater expression. Obscene words were mostly used by Mayakovsky and Yesenin to intensify ideological message.
В статье на примере лирики С. Есенина и В. Маяковского рассматриваются вопросы использования бранной лексики в художественных текстах. Целью анализа является класси-фикация лексики с учётом её особенностей. Обнаружено, что высокочастотное использование бранной лексики в лирике поэта обусловлено необходимостью выражения экспрессии. Нецензурные слова в основном использовались Маяковским и Есениным для усиления идеологического сообщения.
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2017, 14; 17-26
1731-8025
2353-9623
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Архаїзми та інновації в діалектних словниках як відображення динаміки говірки
Archaisms and innovations in dialectal dictionaries as a reflected patois dynamics
Autorzy:
Ганна, Мартинова
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/498437.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk
Tematy:
діалектна лексика
архаїзми
інновації
динаміка мовних одиниць
patois lexical stock
archaisms
innovations
lexical unit dynamics
Opis:
У статті проаналізовано архаїзми та інновації, засвідчені в діалектних словниках говорів української й інших слов’янських мов,що є номінативними наслідками значних суспільно-економічних, науково-технічних і культурних перетворень XX ст. – до початку ХXI ст., які спричинили перебудову лексичної системи сучасних діалектів: зникнення слів та окремих їхніх значень; появу нових значень і нових лексем.
The article analyses archaisms and innovations established in dialectal dictionaries in the patois of the Ukrainian and other Slavonic languages which is a nominative sequence of the significant social-economic, scientific-engineering and cultural changes in the 20th and early 21st centuries, resulting in the restructuring of the lexical system of modern dialects: the extinction of words and some of their meanings, the appearance of new meanings and new lexemes.
Źródło:
Gwary Dziś; 2016, 8; 57-66
1898-9276
Pojawia się w:
Gwary Dziś
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Своєрідність формування релігійних значень за допомогою внутрішньослівного гіпонімійного зв’язку
Autorzy:
Коvtun, Al’bina
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1788603.pdf
Data publikacji:
2020-08-31
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
religious vocabulary
intraword hyponymy
intraword hyponym
intraword hypernym
релігійна лексика
внутрішньослівна гіпонімія
внутрішньослівний гіпонім
внутрішньослівний гіперонім
Opis:
The article is devoted to the study of the specifi cs of the formation of religious meanings with the help of the intraword hyponymic (genus-species) relations. It was revealed t hat in semantic structures of lexemes, this type of semantic derivation is capable of actively deploying stable specialized religious(specifi c, hyponymic) meanings from commonly used (generic, hypernymic) ones. It was also found that in times of Christianization, the fi xation of hyponyms often led to the disappearance of hypernyms. The process of transferring religious hyponyms without hypernyms from other languages into the Old Kyiv language was quite active. Forming a paradigm through hyponymic relations refl ects a variety of changes in the represented reality associated with the linguistically conservative religious sphere of Ukrainians: the names remained unchanged, while language objects, acquiring new functions, changed, and the speakers’ knowledge of the objects deepened.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2020, 8; 61-75
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Способи семантичної деривації в українській релігійній лексиці
Ways of Semantic Derivation in the Formation of the Ukrainian Religious Vocabulary
Autorzy:
Kowtun, Albina
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/459389.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Uniwersytet Pedagogiczny im. Komisji Edukacji Narodowej w Krakowie
Tematy:
релігійна лексика
семантична деривація
звуження значення
метонімія
метафора
religious vocabulary
semantic derivation
narrowing of meaning
metonymy
metaphor
Opis:
We came to the conclusion that narrowing of meaning and metonymy are two main types of semantic derivation of all thematic fields of religious vocabulary (52% and 42%, respectively). Metaphor (6%) as a form of semantic derivation and an empirical classifier of the objects of observation is counterproductive in the religious sphere, since for the religious vocabulary empiricalness is not the main source of spiritual knowledge. Active narrowing of well-known and specialized meanings is the result of linguistic conservatism, the emergence of new functions of objects and changes in the knowledge about them. The disappearance of many of the primary meanings was induced by sustainable consolidation of religious narrowings, and frequent replacement of considerable part of them with synonymic equivalents made their functioning to be just a temporal phenomenon. Metonymy in the religious vocabulary as an effective means to achieve economy of speakers’ efforts is well-developed by local, temporal, causal, attributive and synecdochic types. Metaphors created directly by individuals in their religious activities and those from the Bible that underwent terminologization were created in different ways, namely according to the similarity of features (such as function, external feature, relation of subordination, unreal [but desirable] feature, associative characteristics of emotive evaluative nature).
Źródło:
Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis. Studia Linguistica; 2015, 10; 82-96
2083-1765
Pojawia się w:
Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis. Studia Linguistica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Откуда же появился русский мат?
So where did the Russian Dirty Language (Mat) come from?
Autorzy:
Ковалев, Геннадий
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1376026.pdf
Data publikacji:
2020
Wydawca:
Uniwersytet Pedagogiczny im. Komisji Edukacji Narodowej w Krakowie
Tematy:
русский мат
ругательная лексика
названия гениталий
табуирование
этимология
dirty Russian
obscene lexis
descriptions of genitals
tabooing
etymology
Opis:
Большинство людей обычно полагают, что вся ругательная лексика, тем более русский мат, это постыдная грязная часть языка. Распространено мнение, что эта лексика проникла извне – как заимствования. Однако исследования славянских языков показывают, что обсценная лексика является порождением самих славянских языков. Более того, в глубокой древности самые матерные слова – названия гениталий и самого процесса детопроизводства – были сакральными. В статье рассказывается о происхождении самых известных русских матерных слов и выражений. 
Most people usually believe that all abusive vocabulary is a filthy, gross component of any national language, especially in Russian. A widely shared opinion is that the Russian dirty vocabulary (mat) is an external borrowing. Studies in Slavic languages show however that their obscene vocabulary is a product of their own. Moreover, in ancient times this vocabulary, including descriptions of genitals and the childbearing process, belonged to the sacred lexis tabooed for anyone except adult men. The article provides a detailed description of the etymology of the most common Russian dirty words and expressions.
Źródło:
Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis | Studia Russologica; 2020, 13; 119-129
1689-9911
Pojawia się w:
Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis | Studia Russologica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Способы выражения радости в современных русском и польском языках
The ways of expressing joy in the present-day Polish and Russian
Autorzy:
Kondzioła-Pich, Katarzyna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1591925.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Uniwersytet Szczeciński. Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Szczecińskiego
Tematy:
joy
expressive lexis
the intention of the statement
radość
leksyka ekspresywna
intencja wypowiedzi
радость
эмоциональная лексика
интенция высказывания
Opis:
W artykule przedstawiono językowe sposoby wyrażenia radości we współczesnym języku rosyjskim i polskim. Obiekt badań stanowią przykłady pochodzące z Internetu, przede wszystkim z blogów i forów internetowych. Przyjęto, że sposób wyrażenia radości zależy od rodzaju omawianej emocji. Pierwszy typ to radość jako wewnętrzne uczucie zadowolenia, drugi zaś – radość jako spontaniczna reakcja. Pierwszy typ wyrażany jest przede wszystkim poprzez opisanie wewnętrznego stanu emocjonalnego nadawcy i realizuje się za pomocą form eksplicytnych typu: я радуюсь, мне радостно, меня это радует / cieszę się, cieszy mnie to, nie posiadam się z radości itd. Drugi zaś to spontaniczne reagowanie, wyrażane za pomocą implicytnych środków językowych. W artykule omawiane są także sytuacje, w których nadawca próbuje ukryć pozytywne emocje, w tym radość.
The article presents linguistic ways of expressing joy in the present-day Russian and Polishlanguages. The analysis is based on examples taken from the Internet, first of all from blogs andInternet forums. The way of expressing joy depends on the type of the emotion in question. Thefirst type is represented by ‘a joy as an inner feeling of satisfaction’, the second – ‘a joy as a spontaneousreaction’. The first type is expressed first of all through describing an inner emotionalstate of the sender [of the message] and has an explicit form such as: я радуюсь, мне радостно,меня это радует / cieszę się, cieszy mnie to, nie posiadam się z radości, etc. The second one –a spontaneous reaction – is expressed by implicit linguistic forms. The article also deals with thesituations in which the sender tries to hide positive emotions, including joy.
Źródło:
Studia Językoznawcze; 2016, 15; 167-181
1730-4180
2353-3161
Pojawia się w:
Studia Językoznawcze
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Przekład jako świadectwo religijne
Autorzy:
Papaj, Iwona
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2211417.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
Uniwersytet Papieski Jana Pawła II w Krakowie
Tematy:
translation
World Youth Day
religious texts
parish translator
Catholics
перевод
ВДМ
религиозная лексика
религиозные тексты
католики
приходский переводчик
Opis:
Переводческое оформление Всемирных Дней Молодёжи. В статье освещается проблема перевода как аспекта оформления международного мероприятия, особенно религиозного характера. Вопрос рассматривается на примере Всемирных Дней Молодёжи, т.е. встречи молодых католиков с папой римским, которая прошла летом 2016 года в Кракове. В качестве материала исследования выбраны тексты составленные или переведенные как профессионалами, так и непрофессиольными переводчиками и использаванные паломниками во время богослужений (литургические тексты, молитвы, песенники) и в обычном общении (путеводители, карты, планы, пресса). Внимание фокусируется на работе переводчиков двух краковских приходов, где принималась молодёжь владеющая русским языком. На выбранных текстах дано описание межъязыкового (с польского на русский) и межсемиотического переводов, обсуждается их адекватность.
Translation framework of Word Youth Day. This article concerns the issue of translation offered to pilgrims during World Youth Day – religious event organized in July 2016 in Krakow. The paper discusses two kind of religious texts presented during WYD: written – prayers, hymn books and guides given to young Catholics and spoken – Holy Mass, broadcast religious services and meetings with the Holy Father.The paper concerns linguistic analysis of translation of religious vocabulary from Polish to Russian by professional translators and amateurs, who were working in parishes. The article also contains examples of interligual and intersemotic translation and description of work and materials made by parish translators.
Źródło:
Studia Socialia Cracoviensia; 2019, 11, 1; 93-107
2080-6604
Pojawia się w:
Studia Socialia Cracoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Ukraińskie słownictwo informatyczne wobec wpływów języka angielskiego i rosyjskiego - przegląd wybranych postów forum internetowego Domivka.Net
Ukrainian IT vocabulary against the influences of English and Russian - the review of selected posts from Domivka.N ET Internet forum
Вплив англійської та російської мов на українську компютерну лексику - огляд вибраних повідомлень веб-форуму Domivka.NET.
Autorzy:
Jóźwikiewicz, Przemysław
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2178934.pdf
Data publikacji:
2015-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Ukrainian computer terminology
lnternet forum
translations
Russian influence
borrowings
українська комп'ютерна лексика
веб-форум
переклад
російські впливи
запозичення
Opis:
The article presents an overview of the issues related to the formation of Ukrainian IT terminology with particular focus on the roles of the Russian and English languages. However, much more attention is devoted to the analysis of selected posts from Domivka.NET Internet forum, on which its users have dealt with, among others, the problems of translating mainly English IT terminology into Ukrainian.
У статті коротко розглянуто проблеми, пов'язані з формуванням української комп'ютерної лексики, враховано роль у цьому процесі російської та англійської мов. Набагато більше уваги приділено аналізу вибраних повідомлень веб-форуму Domivka.NET, користувачі якого, з вибраних повідомлень веб-форуму Domivka.NET, користувачі якого, з-поміж іншого, перекладали англійську комп'ютерну термінології українською мовою. Ключові слова: українська комп'ютерна лексика, веб-форум, переклад, російські впливи, запозичення оміж іншого, перекладали англійську комп'ютерну термінології українською мовою.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2015, 1; 325-339
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Jeden rosyjski realonim czasownikowy w konfrontacji przekładowej
One Russian verbal realogism in translational confrontation
Одна русская глагольная реалия в переводческой конфронтации
Autorzy:
Lewicki, Roman Zbigniew
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1181235.pdf
Data publikacji:
2021-01-02
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
Tematy:
перевод, реалии, переводческие приемы, религиозная лексика
przekład, nazwy realiów, techniki translatorskie, leksyka religijna
translation, realogism, techniques of translation, religious vocabulary
Opis:
Artykuł reprezentuje przekładoznawstwo zorientowane kulturowo, śledzące konfrontację odbiorcy z obcym dla niego kontekstem kulturowym, co wpisuje się w tendencję współczesnych badań humanistycznych kierowania uwagi na kulturowe, obyczajowe zróżnicowanie społeczeństw. Analizie podlega czasownik rosyjski говеть, należący do grupy nazw realiów, a odnoszący się do sfery prawosławnej obyczajowości religijnej, w aspekcie jego przekazu w przekładach. Jako materiał służy 11 utworów literatury rosyjskiej XIX i XX wieku, z których wybrano konteksty zawierające badany leksem na podstawie danych Narodowego Korpusu Języka Rosyjskiego oraz ich przekłady na język polski. Wskazano na nierównomierność stopnia przekazu poszczególnych elementów struktury semantycznej, różnorodność technik przekazu i zastosowanie zmian składniowych jako sposobu umożliwiającego uniknięcie poszukiwania ekwiwalentu dla leksemu rosyjskiego. Stwierdzono, że przekłady polskie wykazują tendencję do adaptacji kulturowej i nie akcentują odmienności prawosławnej obyczajowości religijnej.
Статья принадлежит к тому руслу современного переводоведения, которое подчеркивает культурный аспект перевода, конфронтацию получателя перевода с чуждым культурным контекстом, что соответствует тенденции повышенного внимания к культурным различиям в актуальных гуманитарных исследованиях. Анализу подвергается один русский глагол, относящийся к сфере православной культуры – говеть, который из-за этого можно отнести к названиям реалий. Рассматривается его передача в переводах на польский язык. Материалом служит 11 произведений русской литературы XIX и ХХ вв., из которых были извлечены контексты с данной лексемой на основе данных НКРЯ, и их переводы на польский язык. Обнаружена неравномерность степени передачи отдельных составляющих семантической структуры исследуемого глагола. Указано разнообразие техник перевода, в частности, применение синтаксических преобразований как приема, позволяющего избежать поисков эквивалента для русской лексемы. Установлено, что польские переводы тяготеют к культурной адаптации и не подчеркивают своеобразия русских православных обычаев.
The paper is situated within the stream of culture-oriented translation studies, which intend to track confrontation between the addressee and the cultural context alien to him/her. It is within the line of contemporary humanities research, which aims at focusing on cultural and behavioural differentiation of societies. The subject of the current analysis is the Russian verb govet‘ (говеть), which belongs to the group of realogisms – names of specific elements of foreign reality, in particular, referring to the sphere of Orthodox religious rituals as transferred in translations. The corpus for analysis comprises 11 literary works from the 19th and 20th century, which were used to extract contexts containing the analyzed lexeme based on the Russian National Corpus together with its renderings into Polish. The analysis demonstrates different degree of transfer of particular elements of semantic structure, a diversity of techniques of translation used in the process as well as the implementation of syntactic changes as a vehicle for avoiding searching for an equivalent for the Russian lexeme. The conclusion of the study is that Polish translations have a tendency for cultural adaptation and fail to underline the distinctive nature of the Orthodox religious tradition.
Źródło:
Przegląd Rusycystyczny; 2021, 2 (174); 26-38
0137-298X
Pojawia się w:
Przegląd Rusycystyczny
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Діалектний текст як свідчення динаміки лексичного складу говірок
A dialectal text as a proof of lexical unit dynamics in patois.
Autorzy:
Мартинова, Ганна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/498337.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk
Tematy:
діалектна лексика
динаміка лексичного складу говірок
деактуалізація
архаїзована назва
інновації
patois lexical stock
lexical unit dynamics
archaisms
loss of meaning
innovations
Źródło:
Gwary Dziś; 2017, 9; 49-58
1898-9276
Pojawia się w:
Gwary Dziś
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Лексико-фразеологические средства создания экспрессии в медиатексте на спортивную тему
Lexical and phraseological means of creating expression in the media text on a sports theme
Leksykalne i frazeologiczne środki tworzenia ekspresji w tekście medialnym o tematyce sportowej
Autorzy:
Ahapava, Iryna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1181951.pdf
Data publikacji:
2021-06-18
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
Tematy:
Экспрессия, медиатекст, средства образности, стилистически окрашенная лексика
Ekspresja
tekst medialny
lekszka ekspresywnie nacechowana
Expression, media text, means of imagery, stylistically colored vocabulary
Opis:
Данная работа посвящена анализу экспрессивных средств медиатекстов на спортивную тему на лексическом (стилистически окрашенная лексика, прецедентная единица, тропы и т.д.) уровне. В данной статье представлена количественная характеристика выявленных средств и зависимость использования этих средств от жанра текста.
This work is devoted to the analysis of media texts expressive means sportswriter at the lexical level (stylistically colored vocabulary, case law, paths, paradigmatic connections, deviations from the norms, etc.). This article shows the quantitative characteristics of the identified means of expressing the text and the dependence of the use of these means on the text of the text.
Praca jest poświęcona analizie ekspresyjnych tekstów medialnych o tematyce sportowej na poziomie leksykalnym (leksyka, stylistycznie nacechowana, cytaty, powszechnie znane, tropy, stosunki paradygmatyczne, odstępstwo od normy i inne). Niniejszy artykuł pokazuje ilościową charakterystykę zidentyfikowanych środków tworzenia ekspresji tekstu i zależność użycia tych środków od gatuntu tekstu.
Źródło:
Przegląd Rusycystyczny; 2021, 3 (175); 127-145
0137-298X
Pojawia się w:
Przegląd Rusycystyczny
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Моделювання тематичних кластерів спортивного лексикону сучасної української мови на основі інформаційних технологій
Modeling of the thematic clusters of the sports lexicon of the modern Ukrainian language on the base of information technologies
Autorzy:
Struhanets, Lyubov
Struhanets, Yuriy
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/32304189.pdf
Data publikacji:
2023-12-28
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
українська мова
спортивний лексикон
лексика
термінологія
інформаційні технології
семантика
функціонування лексики
Ukrainian language
sports lexicon
vocabulary
terminology
semantics
vocabulary functioning
information technologies
Opis:
У статті проаналізовано особливості моделювання спортивного лексикону української мови на основі авторської комп’ютерної програми «Verbarium». Ця програма відображає тематичні кластери лексикону української мови, зокрема таких ігрових видів спорту, як баскетбол, волейбол і футбол на початку ХХІ століття. «Verbarium» дає змогу систематизувати дані та моделювати лінгвальні факти за семантичним, таксономічним, формально-структурним і функціональним параметрами. База даних «Семантична стратифікація» репрезентує багаторівневу семантичну ієрархію тематичних кластерів. База даних «Таксономія» експлікує таксономічні ранги спортивного лексикону: терміни спортивної галузі; екстрагалузеві термінологічні одиниці; термінологізовані загальновживані лексичні одиниці; номенклатуру; професіоналізми, професійний жаргон. У базі даних «Формально-структурні типи» віднесено лексичну одиницю зі спортивної сфери до однієї з груп: слова, які виникли типовими для національної мови словотвірними способами; багатокомпонентні лексичні одиниці; іншомовні запозичення. У базі даних «Функціонування» зафіксовано контексти вживання лексики одиниць у спеціальній і неспеціальній сфері.
The article analyzes the peculiarities of modeling the sports lexicon of the Ukrainian language on the basis of author’s computer program «Verbarium». This program displays thematic clusters of the Ukrainian language lexicon, in particular such game sports as basketball, volleyball and football at the beginning of the 21st century. «Verbarium» makes it possible to systematize data and model lingual facts according to semantic, taxonomic, formal-structural and functional parameters. The «Semantic Stratification» database represents a multi-level semantic hierarchy of thematic clusters. The «Taxonomy» database explains the taxonomic ranks of the sports lexicon: sports field terms; extra-industry terminological units; terminological commonly used lexical units; nomenclature; professionalism, professional jargon. In the «Formal-Structural Types» database, the lexical unit from the sports field is assigned to one of the groups: words that arose according to wordforming methods typical for the national language; multi-component lexical units; foreign loanwords. The «Functioning» database records the contexts of the use of vocabulary in the special and non-special spheres.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2023, 11; 59-71
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
О новых и актуализированных значениях в русском языке
About new and updated values in the Russian language
Autorzy:
Кальнова, Ольга
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/665505.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
новые слова
актуализация
актуализированная лексика
эвфемизм
эвфемистическая функция
метафоричность
лексическая синтагматика
new words
actualization
actualized vocabulary
euphemism
euphemistic function
metaphoricalness
lexical syntagmatics
Opis:
A distinctive feature of the processes occurring today in the lexical-semantic system is their dynamism. We often observe how a new word or a new meaning is born, the word is changed or neutralized by its stylistic marking. The condition for the appearance and consolidation of a new or actualized value is the relevance of the notion and the regular frequency in the media. The notion of “actualized word” corresponds to different lexemes that functioned in the language before, but underwent various kinds of changes of semantic, stylistic, comprehensible, evaluative nature. Some words known in the Russian language – дочка, летальный, чистый are frequent in social and political discourse, develop a new compatibility, which leads to the consolidation of a new meaning. This process can be accompanied by changes in the stylistic marking of the word, most often expressed in neutralizing of its colloquial and, more rarely, book coloring.
Отличительной чертой происходящих сегодня в лексико-семантической системе процессов является их динамизм. Мы нередко наблюдаем, как на наших глазах рождается новое слово или новое значение у известного слова, изменяется или нейтрализуется его стилистическая маркированность. Условием появления и закрепления нового или актуализированного значения является актуальность обозначаемого понятия и регулярная повторяемость в масс-медиа. Понятию «актуализированное слово» соответствуют разные лексемы, которые функционировали в языке ранее, но претерпели различного рода изменения семантического, стилистического, сочетаемостного, оценочного характера. Некоторые известные в русском языке слова – дочка, летальный, чистый, – частотные в общественно-политическом дискурсе, развивают новую сочетаемость, которая приводит к закреплению нового значения. Данный процесс может сопровождаться изменениями стилистической маркированности слова, чаще всего выражающейся в нейтрализации его разговорной и – реже – книжной окраски.
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2017, 14; 91-97
1731-8025
2353-9623
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
К вопросу о межъязыковой омонимии в славянских языках: общий теоретический и практический обзор проблематики
On the question of inter-Slavic homonymy: General theoretical and practical review
Do zagadnienia homonimii międzysłowiańskiej: ogólny teoretyczny i praktyczny przegląd problematyki
Autorzy:
Savchenko, Alexandr
Khmelevsky, Mikhail
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/34655907.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
Akademia Humanistyczno-Ekonomiczna w Łodzi
Tematy:
Slavic languages
interlingual homonymy
lexis
semantics
phraseology
stylistics
języki słowiańskie
homonimia międzyjęzykowa
słownictwo
semantyka
frazeologia
stylistyka
славянские языки
межъязыковая омонимия
лексика
семантика
фразеология
стилистика
Opis:
Статья обращена к весьма актуальной теме межъязыковой омонимии. Данный вопрос рассматривается на всех уровнях языка: лексика, морфология, синтаксис, стилистика, фразеология. Дается теоретическое обоснование причин возникновения межъязыковых омонимов, особо рассматриваются полные и неполные пары омонимов. Эта проблематика приобретает чрезвычайное значение в случае  близкородственных языков, в первую очередь, она важна для славянской общности, сравнительно поздно распавшейся, если сопоставлять с другими индоевропейскими языковыми группами (V–VI вв. н..э.). Данному вопросу в славистике уделяется большое внимание, однако актуальность заявленного исследования состоит в том, его результатом стал широкий обзор с максимально возможным охватом всех трех групп славянских языков, географически начиная с русского и украинского на востоке, польского, чешского и словацкого на западе, сербского, хорватского, болгарского на юге Славянского мира и заканчивая периферийным словенским.
Artykuł odnosi się do bardzo aktualnego tematu homonimii międzyjęzykowej. Zagadnienie to rozpatrywane jest na wszystkich poziomach języka: słownictwa, morfologii, składni, stylistyki, frazeologii. Podano teoretyczne uzasadnienie przyczyn powstawania homonimów międzyjęzykowych, analizowane są zwłaszcza całkowite i częściowe pary homonimów. Problematyka ta nabiera szczególnego znaczenia w przypadku języków blisko spokrewnionych; przede wszystkim jest ważna dla społeczności słowiańskiej, która w porównaniu z innymi indoeuropejskimi grupami językowymi uległa rozpadowi stosunkowo późno (V–VI w. n.e.). Zagadnieniu temu w slawistyce poświęca się wiele uwagi, jednak aktualność deklarowanego badania polega głównie na tym, że jego wynikiem stał się szeroki przegląd wszystkich trzech grup języków słowiańskich, począwszy od rosyjskiego i ukraińskiego na wschodzie, polskiego, czeskiego i słowackiego na zachodzie, serbskiego, chorwackiego, bułgarskiego na południu świata słowiańskiego, a na peryferyjnym słoweńskim kończąc.
The article deals with the very topical theme of interlingual homonymy. This issue is considered at all levels of the language: phonetics, lexis, semantics, morphology, syntax, stylistics and phraseology. A theoretical substantiation of the reasons for the emergence of homonyms is given, and complete and partial pairs of homonyms are considered. This issue is important, especially for closely related languages, in particular for the Slavic community, which disintegrated relatively late, when compared with other Indo-European language groups (V–VI centuries AD). Much attention is paid to this issue in Slavic studies, however, the timeliness of the current article lies in the fact that it offers a broad overview with the maximum possible coverage of all three groups of Slavic languages, geographically starting with Russian and Ukrainian in the east, Polish, Czech and Slovak in the west, Serbian, Croatian, Bulgarian in the south of the Slavic world and ending with peripheral Slovenian.
Źródło:
Językoznawstwo; 2023, 18, 1; 161-170
1897-0389
2391-5137
Pojawia się w:
Językoznawstwo
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Wyświetlanie 1-25 z 40

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies