Temat: инноваций - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Społeczność marki jako przykład innowacji marketingowych
The Brand Community as an Example of Marketing Innovations
Сообщество марки как пример маркетинговых инноваций
Autorzy:: Dryl, Tomasz
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/563179.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Polski Instytut Ekonomiczny
Tematy:: innowacje
innowacje marketingowe
społeczność marki
innovation
marketing innovation
brand community
инновации
маркетинговые инновации сообщество марки
Opis:: Innowacje odgrywają kluczową rolę we współczesnym świecie. Nauki o zarządzaniu podchodzą do tematyki innowacji w coraz bardziej złożony sposób. Kolejne teorie naukowe poparte wynikami badań każą zastanowić się nad kierunkiem zmian w przedsiębiorstwach. Innowacje marketingowe coraz częściej opierają się na społecznościach użytkowników skupionych wokół marki produktu lub usługi. Innowacje natomiast częściej przyjmują model Open Innovation. Innowacje marketingowe są dobrym przykładem zmian o charakterze innowacyjnym, które dotyczą produktu lub usługi, a także klientów. Celem rozważań jest zaprezentowanie zmian zachodzących w podejściu do innowacji marketingowych z udziałem społeczności marki. Rozważania teoretyczne oparte na analizie literatury, zilustrowano studium przypadku. Zaproponowano także wskazania dla jednostek gospodarczych realizujących działania innowacyjne.
Innovations play the key role in the modern world. The approach of management sciences to the subject of innovation is becoming more complex. Subsequent scientific theories, backed up by research findings, indicate the need to reflect on the direction of changes within companies. Marketing innovations increasingly rely on user communities gathered around the brand of a product or service, while innovations often take the form of Open Innovation model. Marketing innovations are a good example of innovative changes that relate to the product or service, as well as customers. The aim of the article is to present the changes in the approach to marketing innovations with the participation of the brand community. Theoretical considerations based on an analysis of the literature were illustrated by a case study.
Инновации играют основную роль в современном мире. Науки об управлении подходят к проблематике инноваций все более сложным образом. Очередные научные теории, подкрепленные результатами исследований, застав- ляют задуматься о направлении изменений на предприятиях. Маркетинговые инновации все чаще основываются на сообществах пользователей, сплоченных вокруг марки продукта или услуги. Инновации же чаще принимают модель открытых инноваций (англ. Open Innovation). Маркетинговые инновации – хороший пример изменений инновационного характера, которые касаются продукта или услуги, а также клиентов. Цель рассуждений – представить изменения, происходящие в подходе к маркетинговым инновациям с участием сообщества марки. Теоретические рассуждения, основанные на анализе литературы, проиллюстрированы анализом конкретного случая. Предложили тоже указания для хозяйственных единиц, осуществляющих инновационные действия.
Źródło:: Handel Wewnętrzny; 2016, 2 (361); 90-100
0438-5403
Pojawia się w:: Handel Wewnętrzny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Innowacje marketingowe a problem marnowania żywności
Marketing Innovation and Food Waste Problem
Маркетинговые инновации и проблема траты пищи
Autorzy:: Hajdas, Monika
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/562277.pdf
Data publikacji:: 2018
Wydawca:: Polski Instytut Ekonomiczny
Tematy:: marnowanie żywności
typy innowacji
innowacje marketingowe
innowacje radykalne
innowacje znaczenia
food waste
types of innovation
marketing innovation
radical innovation
innovation of meaning
трата пищи
типы инноваций
маркетинговые инновации
радикальные инновации
инновации значения
Opis:: Celem artykułu jest naświetlenie skali problemu marnowania żywności, eksploracja istniejących typologii innowacji, próba identyfikacji uwarunkowań socjo-kulturowych przyczyniających się do marnowania żywności oraz opis innowacyjnych działań przedsiębiorstwa Intermarche. Artykuł powstał na podstawie studiów literaturowych, analizy treści dziesięciu najpopularniejszych polskich blogów kulinarnych oraz studium przypadku. Uzyskane wyniki badań wskazują, że skala i powaga problemu marnowania żywności nie koresponduje z liczbą badań naukowych nad innowacjami, które mogłyby przyczyniać się do ograniczenia tego zjawiska. Badania wskazały także, iż potencjalni liderzy opinii – blogerzy kulinarni w zasadzie nie podejmują tematu problemu marnowania żywności. Analiza kampanii Intermarche, będącej próbą ograniczenia marnowania żywności poprzez zachęcenie konsumentów do nabywania owoców i warzyw nie spełniających współczesnych norm estetycznych wskazuje na innowacyjny charakter oraz wysoką skuteczność takich działań.
The aim of the article is to highlight the scale of the problem of food waste, to explore the existing innovation typologies, to identify socio-cultural conditions contributing to food waste and to describe innovative activities of the Intermarche company addressing the problem of food waste. The article was based on literature studies, content analysis of ten most popular Polish culinary blogs and a case study. The obtained research results indicate that the scale and seriousness of the food waste problem does not correspond to the amount of scientific research on innovations that could contribute to the reduction of this phenomenon. Research has also indicated that potential opinion leaders – culinary bloggers basically do not address the problem of food waste. The case study of the Intermarche campaign, attempting to reduce food waste by encouraging consumers to purchase fruit and vegetables that do not meet modern aesthetic standards, indicates the innovative nature and high efficiency of such activities.
Цель статьи – указать масштаб проблемы траты пищи, изучить сущест- вующие типологии инноваций, попытаться выявить социально-культурные обусловленности, ведущие к трате пищи, а также описать инновационные действия предприятия Intermarche. Статья – результат изучения литературы, анализа содержания десяти самых популярных польских кулинарных блогов и изучения конкретного случая. Полученные результаты указывают, что масштаб и острота проблемы траты пищи не соотносятся с числом научных исследований инноваций, которые могли бы способствовать ограничению этого явления. Изучение показало тоже, что потенциальные лидеры мнения, кулинарные блогеры, как правило не обсуждают вопрос траты пищи. Анализ кампании фирмы Intermarche, являющейся попыткой ограничить трату пищи путем уговаривания потребителей покупать овощи и фрукты, не отвечающие современным эстетическим нормам, указывает инновационный характер и высокую эффективность таких действий.
Źródło:: Handel Wewnętrzny; 2018, 2 (373); 178-188
0438-5403
Pojawia się w:: Handel Wewnętrzny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: User-Driven Innovation in an Innovation Strategy of an Enterprise
User-driven innovation w innowacyjnej strategii przedsiębiorstwa
User-driven innovation в инновационной стратегии предприятия
Autorzy:: Zajkowska, Monika
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/562533.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Polski Instytut Ekonomiczny
Tematy:: User-driven innovation
innovation strategy
innovation process
user-driven innovation
strategia innowacji
proces innowacji
стратегия инноваций
процесс инноваций
Opis:: In the context of increasing competitive pressures, ability to creating innovation becomes one of the key factors determining the capacity and potential of the development of enterprises. Currently, consumers are more and more cease to be not only buyers contenting with the proposed offer. Increasingly, they are involved in the creation and development of products or services that would later buy. On this base, the notion of User-driven Innovation (UDI) has assumed a prominent role. The study presents the partial results of survey for determining the use of the concept of User-driven Innovation in the process of innovation’s development in enterprise.
W kontekście rosnącej presji konkurencyjnej zdolność do tworzenia innowacji staje się jednym z kluczowych czynników determinujących zdolność i potencjał rozwoju przedsiębiorstw. Obecnie konsumenci coraz częściej przestają być tylko zadowolonymi z proponowanej oferty odbiorcami. Aktywnie angażują się w tworzeniei rozwój produktów lub usług, które później kupują. Biorąc pod uwagę zmianę roli konsumentów, w strategiach innowacyjnych przedsiębiorstw wyłania się dominująca rola, jaką zaczyna odgrywać popytowe podejście do innowacji określane jako user-driven innovation. W artykule przedstawiono częściowe wyniki badania, którego celem była próba określenia stopnia wykorzystania koncepcji user-driven innovation w procesie rozwoju innowacji w przedsiębiorstwie.
В контексте растущего конкурентного давления способность создавать инновации становится одним из ключевых факторов, определяющих способность и потенциал развития предприятий. В настоящее время потребители все чаще перестают быть только довольными предлагаемой офертой ее получателями. Они активно включаются в создание и развитие продуктов или услуг, которые они позже покупают. Учитывая изменение роли потребителей, в стратегиях инновационных предприятий выявляется превалирующая роль, какую начинает играть спросовый подход к инновациям, возникающим под влиянием пользователей (англ. user-driven innovation). В статье представлены частичные результаты изучения, цель которого заключалась в определении степени использования концепции user-driven innovation в процессе развития инноваций на предприятии.
Źródło:: Handel Wewnętrzny; 2017, 5 (370); 384-393
0438-5403
Pojawia się w:: Handel Wewnętrzny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: Сравнительная характеристика становления инновационной политики США и Японии
Comparative characteristic of the foundation of the innovation policy of the United States and Japans
Autorzy:: Klymova, T. V.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/980182.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:: венчурные фирмы
инновации
внедрения инноваций
коммерциализация
технопарк
бизнес-инкубатор
venture capital firms
innovation
commercialization
technology park
business incubator
Opis:: Innovation component is the basis of modern business development, regardless of which field this business belongs in, who owns it and which structure its capital has. The challenges of modern society force to step up efforts of the developing countries in the direction of development of innovation infrastructure, which would allow taking a quantum leap in the development of industry and economy. These challenges predetermined the relevance of the chosen research. Formation and development of innovation policy in the economies of the developing countries is the actual task of recent studies of many authors. Identification of general trends in the development of leading countries will make it possible to work out a common strategy for the developing countries, in their further development of innovation policy. The purpose of writing this article was to perform the analysis of formation of innovation policy in the leading countries of the world, such as the United States of America and Japan to identify the peculiarities of these countries, common features and differences. During the research we applied methods of comparison, generalization, abstraction, analysis, elements of system analysis, algorithms and simulation. As a result of the survey we revealed peculiarities of formation and development of innovation policy of the United States and Japan with the following conclusions made: 1. The development of innovation policy of a state grows when coordination and key financing is provided by the state and by local governments, too. 2. The largest effect in the development of innovation activity for the countries with transition economies can be observed by choosing "selective" directions of development. 3. Creation of regional technological parks takes place with regard to historically established regional opportunities and directions. 4. Approval of the legislative base in the country, which must fully support (at all levels) innovation entrepreneurship. 5. Formation of a system of private (venture capital) funds, regulated by state programs in priority areas. At the present stage of development of the world economy, only innovation policy creates a vector of the development of a state. This is confirmed by the experience of such leading countries as the United States of America and Japan. As the result of generalization of the experience of formation of the innovation policy of these countries, we identified the main trends of development that can be applied in other developing countries, taking into account their national characteristics. All of the identified factors positively affect the increase of progressive indicators of the economy, well–being of society and the activity of integration at the international level. The novelty of the work lies in the fact that for the first time we analyzed formation of innovation policy in the USA and Japan to identify common peculiarities and differences in the development of innovation policy, as well as we attempted to obtain the scheme of creation of the basic structure that allows developing and implementing innovation. The obtained results can be applied to further systematization of information on the development of innovation policy for the formulation of a universal model.
Інноваційний складник ‑ це основа сучасного розвитку бізнесу, незалежно від того, до якої галузі цей бізнес належить, хто його господар, яка структура його капіталу. Виклики сучасного соціуму змушують активізувати зусилля країн, що розвиваються, у напрямку розвитку інноваційної інфраструктури, яка б дозволила зробити якісний ривок у розвитку промисловості та економіки. Саме ці виклики зумовили актуальність обраного дослідження. Становлення і розвиток інноваційної політики в економіках, що розвиваються, ‑ актуальне завдання останніх досліджень багатьох авторів. Виявлення загальних тенденцій розвитку провідних країн дозволить виробити спільну стратегію для країн, що розвиваються, у подальшому становленні їх інноваційної політики. Метою написання статті стало проведення аналізу становлення інноваційної політики в провідних країнах світу, таких як США і Японія, для виявлення особливостей цих країн, спільних рис і відмінностей. Під час дослідження застосовано методи порівняння, узагальнення, абстрагування, аналіз, елементи системного аналізу, елементи алгоритмізації та моделювання. У результаті дослідження було виявлено особливості становлення і розвитку інноваційної політики США і Японії, при цьому одержано такі висновки: 1. Розвиток інноваційної політики держави зростає в тому випадку, коли координацію і ключове фінансування здійснює держава, а також місцеві органи управління. 2. Найбільший ефект у розвитку інноваційної діяльності для країни з перехідною економікою можна спостерігати, в році обирання «селективних» напрямів розвитку. 3. Створення регіональних технопарків відбувається з урахуванням історично сформованих регіональних можливостей і напрямів. 4. Затвердження законодавчої бази в країні, яка повинна всебічно підтримувати (на всіх рівнях) інноваційне підприємництво. 5. Формування системи приватних (венчурних) фондів, регульованих державними програмами за прерогативними напрямами. На сучасному етапі розвитку світової економіки тільки інноваційна політика зумовлює вектор розвитку держави. Це підтверджує досвід таких провідних держав, як США і Японія. У результаті узагальнення досвіду становлення інноваційної політики цих країн було виявлено основні тенденції розвитку, які можна застосовувати в інших країнах, що розвиваються, із урахуванням їх національних особливостей. Усі виявлені чинники позитивно впливають на збільшення прогресивних показників економіки, добробуту суспільства та активності інтеграції на міжнародному рівні. Новизна роботи полягає в тому, що вперше було проаналізовано становлення інноваційної політики в США і Японії для виявлення загальних рис і відмінностей у розвитку інноваційної політики, а також зроблено спробу отримання схеми створення базової структури, що дозволяє розробляти і впроваджувати інновації. Отримані результати можуть бути застосовані для подальшої систематизації інформації щодо розвитку інноваційної політики для формулювання універсальної моделі.
Інноваційний складник ‑ це основа сучасного розвитку бізнесу, незалежно від того, до якої галузі цей бізнес належить, хто його господар, яка структура його капіталу. Виклики сучасного соціуму змушують активізувати зусилля країн, що розвиваються, у напрямку розвитку інноваційної інфраструктури, яка б дозволила зробити якісний ривок у розвитку промисловості та економіки. Саме ці виклики зумовили актуальність обраного дослідження. Становлення і розвиток інноваційної політики в економіках, що розвиваються, ‑ актуальне завдання останніх досліджень багатьох авторів. Виявлення загальних тенденцій розвитку провідних країн дозволить виробити спільну стратегію для країн, що розвиваються, у подальшому становленні їх інноваційної політики. Метою написання статті стало проведення аналізу становлення інноваційної політики в провідних країнах світу, таких як США і Японія, для виявлення особливостей цих країн, спільних рис і відмінностей. Під час дослідження застосовано методи порівняння, узагальнення, абстрагування, аналіз, елементи системного аналізу, елементи алгоритмізації та моделювання. У результаті дослідження було виявлено особливості становлення і розвитку інноваційної політики США і Японії, при цьому одержано такі висновки: 1. Розвиток інноваційної політики держави зростає в тому випадку, коли координацію і ключове фінансування здійснює держава, а також місцеві органи управління. 2. Найбільший ефект у розвитку інноваційної діяльності для країни з перехідною економікою можна спостерігати, в році обирання «селективних» напрямів розвитку. 3. Створення регіональних технопарків відбувається з урахуванням історично сформованих регіональних можливостей і напрямів. 4. Затвердження законодавчої бази в країні, яка повинна всебічно підтримувати (на всіх рівнях) інноваційне підприємництво. 5. Формування системи приватних (венчурних) фондів, регульованих державними програмами за прерогативними напрямами. На сучасному етапі розвитку світової економіки тільки інноваційна політика зумовлює вектор розвитку держави. Це підтверджує досвід таких провідних держав, як США і Японія. У результаті узагальнення досвіду становлення інноваційної політики цих країн було виявлено основні тенденції розвитку, які можна застосовувати в інших країнах, що розвиваються, із урахуванням їх національних особливостей. Усі виявлені чинники позитивно впливають на збільшення прогресивних показників економіки, добробуту суспільства та активності інтеграції на міжнародному рівні. Новизна роботи полягає в тому, що вперше було проаналізовано становлення інноваційної політики в США і Японії для виявлення загальних рис і відмінностей у розвитку інноваційної політики, а також зроблено спробу отримання схеми створення базової структури, що дозволяє розробляти і впроваджувати інновації. Отримані результати можуть бути застосовані для подальшої систематизації інформації щодо розвитку інноваційної політики для формулювання універсальної моделі. Рис. 1. Табл. 3. Бібл. 11.
Źródło:: European Journal of Management Issues; 2015, 5; 70-79
2519-8564
Pojawia się w:: European Journal of Management Issues
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: Specyfika i poziom innowacyjności przedsiębiorstw usługowych w Polsce
Specificity and Level of Innovativeness of Service Enterprises in Poland
Специфика и уровень инновационности предприятий сферы услуг в Польше
Autorzy:: Tajer, Sławomir
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/562846.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Polski Instytut Ekonomiczny
Tematy:: innowacyjność
rodzaje innowacji
nakłady na innowacje
aktywnośćinnowacyjna
efektywność innowacji
innovativeness
types of innovations
outlays on innovations
innovative activity
effectiveness of innovations
инновационность
виды инноваций
вложения в инновации
инновационная активность
эффективность инноваций
Opis:: Celem rozważań jest analiza i ocena działalności innowacyjnej przedsiębiorstw usługowych w Polsce. Skoncentrowano się w nim na trzech zagadnieniach. Pierwsze to zmiany zachodzące w aktywności innowacyjnej przedsiębiorstw usługowych. Wykazano m.in. relatywnie dużą ich aktywność we wdrażaniu innowacji produktowych i procesowych, natomiast małą w zakresie innowacji marketingowych. Drugie zagadnienie to wielkość nakładów poniesionych na działalność innowacyjną w sektorze usług. Podkreślono, że wprawdzie głównym źródłem finansowania tej działalności pozostają środki własne przedsiębiorstw, jednak obserwuje się rosnący udział środków pozyskanych z zagranicy oraz pochodzących z kredytów bankowych. Trzecie zaś to efekty ekonomiczne działalności innowacyjnej. Wykazano postępujący spadek udziału przychodów ze sprzedaży produktów nowych i/lub istotnie ulepszonych w przychodach ze sprzedaży ogółem. Artykuł przygotowano bazując na danych statystycznych i wynikach cyklicznego badania dotyczącego działalności innowacyjnej przedsiębiorstw, które prowadzi GUS przy wykorzystaniu metodyki opisanej w Podręczniku Oslo. Analizę i ocenę poszczególnych zagadnień przeprowadzono przy uwzględnieniu różnych kryteriów klasyfikacyjnych, takich jak wielkość firmy, prowadzona przez nią działalność gospodarcza (branża) oraz rodzaj wprowadzanych innowacji. Zakres czasowy rozważań obejmuje lata 2009-2013. Płynące z nich wnioski należy traktować jako przyczynek do dyskusji oraz dalszych pogłębionych badań w tym zakresie.
An aim of considerations is to analyse and evaluate innovative activities carried out by service enterprises in Poland. The author focused on the three issues. The first is changes taking place in innovative activity of service enterprises. He demonstrated, inter alia, their relatively great activity in implementation of product and process innovations, whereas low in the area of marketing innovations. The second issue is the volume of expenses incurred on innovative activities in the service sector. The author emphasised that, to be true, the main source of financing those activities remained enterprises’ own means, nevertheless there could be observed the growing share of means acquired from abroad and those coming from bank credits. The third issue is economic effects of innovative activities. The author demonstrated the ongoing drop in the share of revenues from sales of new and/or substantially improved products in the sales revenues as a whole. The article was prepared basing on the statistical data and results of the cyclical research concerning enterprises’ innovative activities, which is carried out by the Central Statistical Office (GUS) with the use of the methodology described in the Oslo Manual. The analysis and evaluation of individual issues were carried out taking into account various classification criteria such as the size of the firm, the economic activity (branch) being carried out by it, and the type of innovations being introduced. The time scope of considerations covers the years 2009-2013. The conclusions coming out therefrom should be treated as a contribution to the discussion and further indepth research in this respect.
Цель рассуждений – провести анализ и оценку инновационной деятельности предприятий сферы услуг в Польше. Автор сосредоточился на трех вопросвах. Первый – изменения, происходящие в инновационной активности предприятий сферы услуг. Указана, в частности, относительно высокая их активность во внедрении продуктовых и процессовых инноваций, небольшая же в области маркетинговых инноваций. Второй вопрос – объем вложений в инновационную деятельность в секторе услуг. Автор подчеркнул, что, прав- да, основным источником финансирования этой деятельности остаются собственные средства предприятий, но наблюдается и растущая доля средств, полученных за рубежом и за счет банковских кредитов. Третий вопрос – экономические эффекты инновационной деятельности. Указано углубляющееся снижение доли доходов от продаж новых продуктов и (или) существенно улучшенных в доходах от продаж в целом. Статью подготовили, базируясь на статистических данных и результатах циклического исследования инновационной деятельности предприятий, осуществляемого ЦСУ с использованием методики, описанной в Руководстве Осло. Анализ и оценку отдельных вопросов провели с учетом разных классификационных критериев, таких как размер фирмы, осуществляемая ею экономическая деятельность (отрасль) и вид вводимых инноваций. Временной диапазон рассуждений охватывает период 2009-2013 гг. Вытекающие из них выводы следует считать дополнительным материалом для дискуссии и дальнейших углубленных исследований в этой области.
Źródło:: Handel Wewnętrzny; 2015, 5 (358); 364-378
0438-5403
Pojawia się w:: Handel Wewnętrzny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 6.

Tytuł:: Strategie i innowacje organizacyjne na rynku transportu morskiego kontenerów w warunkach recesji
Strategies and Organisational Innovations in the Container Transport Global Market
Стратегии и организационные инновации на рынке морского транспорта контейнеров в условиях рецессии
Autorzy:: Grzybowski, Marek
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/562993.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Polski Instytut Ekonomiczny
Tematy:: innowacje
transport morski
innovation
shipping
инновации
морской транспорт
Opis:: W artykule skupiono się na przedstawieniu wybranych przykładów innowacji na poziomie jednostkowym i organizacyjnym w ich kontekście makroekonomicznym. Na początku 2. dekady XXI wieku zaczęto wprowadzać do obsługi połączeń międzykontynentalnych mega kontenerowce o pojemności większej niż 18 000 TEU. Kolejnym rozwiązaniem usprawniającym skuteczność są innowacje organizacyjne, do których zalicza się między innymi alianse, fuzje i przejęcia, których celem jest wzmocnienie pozycji konkurencyjnej na wybranych rynkach docelowych. W żegludze linowej skutkują one również zmianami organizacyjnymi w procesach transportowych przez optymalizację podaży przestrzeni ładunkowej. Artykuł ma charakter badawczy.
The article focuses on presenting the examples of strategies and innovations both at the individual and organisational level in the macroeconomic context. At the beginning of the second decade of the 21st century, mega containers with the capacity exceeding 18,000 TEU were put into service on intercontinental connections. Other innovations carried out at the organisational level are alliances, mergers and acquisitions whose aim is to strengthen the position of competitiveness in the target markets of choice. In the liner shipping service, they have an effect on organisational changes in transport procedures, namely in optimisation of the cargo area. The article is of the research effect.
В статье сосредоточились на представлении избранных примеров инноваций на уровне единиц и организаций в их макроэкономическом контексте. В начале второго десятилетия XXI в. начали вводить в обслуживание межконтинентальных соединений сверхкрупные контейнеровозы вместимостью более 18 000 TEU. Очередное решение, повышающее эффективность – организационные инновации, к числу которых относят, в частности, союзы, слияния и поглощения, цель которых заключается в укреплении конкурентной позиции на избранных целевых рынках. В линейном судоходстве они приводят тоже к организационным изменениям в транспортных процессах путем оптимизации предложения погрузочного пространства. Статья имеет исследовательский характер.
Źródło:: Handel Wewnętrzny; 2017, 3 (368) Tom I; 108-119
0438-5403
Pojawia się w:: Handel Wewnętrzny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 7.

Tytuł:: Rola pokolenia Y w tworzeniu innowacji otwartych
Role of the Y Generation in Creating Open Innovations
Autorzy:: Rynkiewicz, Danuta
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1195640.pdf
Data publikacji:: 2014
Wydawca:: Szkoła Główna Handlowa w Warszawie
Tematy:: innovation
open innovation
innovation market
Y generation
human
factor
human capital
инновации
открытые инновации
рынок инноваций
поколениеУ
человеческий фактор
человеческий капитал
innowacje
innowacje otwarte
rynek innowacji
pokolenie Y
czynnik ludzki
kapitał ludzki
Opis:: Innowacje otwarte są pochodną rozwoju technologii, demokratyzacji informacji, powstania społeczeństw opartych na wiedzy. Przedsiębiorstwa samodzielnie, wewnątrz, nie są w stanie nadążyć za potrzebami rynków. A rynki, konsumenci i kontrahenci nie czekając, zaczęli sami tworzyć innowacyjne rozwiązania, które stały się przedmiotem obrotu na otwartym rynku innowacji, dla którego zasadnicze znaczenie ma czynnik ludzki, jego: zaufanie, otwartość, sprawna komunikacja, kooperacja, wiedza, ciekawość, tolerancja ryzyka i przedsiębiorczość (proinnowacyjny kapitał ludzki). Człowiek, jego wiedza, postawy, sposób myślenia i postępowania jest pochodną kultury społeczności, z której się wywodzi i w której funkcjonuje. Szczególną grupą społeczną połączoną wspólnymi, historycznie uwarunkowanymi cechami jest pokolenie. Pojawienie się pokolenia Y sprzyja rozwojowi innowacji otwartych w Polsce.
Open innovations are derivatives of technological development, democratization of information as well as development of knowledge societies. Enterprises on their own, from the inside, are unable to meet the needs of the markets, so the markets, consumers and contractors, unwilling to wait, begin to work out innovative solutions, currently traded on the open innovation market. It is a market, for which the human factor is essential: trust, openness, effective communication, cooperation, knowledge, curiosity, risk tolerance and entrepreneurship (pro‑innovative human capital). A man, his knowledge, attitudes, ways of thinking and conduct, is a derivative of community culture from which he originates and where he operates. A particular social group of people linked together by historically conditioned common features is a generation. The emergence of Y generation favors the development of open innovations in Poland.
Открытые инновации это производная развития технологий, демократизации информации, возникновение обществ основанных на знании. Предприятия самостоятельно, внутри, не в состоянии поспеть за потребностями рынков. А рынки, потребители и контрагенты не ждя, начали сами создавать инновационные решения, которые стали предметом оборота на открытом рынке новшеств, для которого основное значение имеет человеческий фактор.Его доверие, открытость, высокая коммуникабельность, кооперация, знания, любознательность, снисходительность к риску и предприимчивость (проинновационный человеческий капитал).Человек, его знания, мнения, способ мышления и поведения‑ это производная культуры общества из которого он происходит и в котором он функционирует.Особой группой общества,объединённой едиными исторически обусловленными чертами является поколение. Появление поколения У содействует развитию открытых инноваций в Польше.
Źródło:: Edukacja Ekonomistów i Menedżerów; 2014, 34, 4; 121-137
1734-087X
Pojawia się w:: Edukacja Ekonomistów i Menedżerów
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 8.

Tytuł:: A comparative analysis of the determinants of behaviours of polish and german consumers aged 55+ in the innovative food market
Analiza porównawcza uwarunkowań zachowań konsumentów polskich i niemieckich w wieku 55+ na rynku żywności innowacyjnej
Сопоставительный анализ обусловленностей поведения польских и немецких потребителей в возрасте свыше 55 лет на рынке инновационных пищевых продуктов
Autorzy:: Zabrocki, Romuald
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/563409.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Polski Instytut Ekonomiczny
Tematy:: consumer
food
innovations
konsument
żywność
innowacje
потребитель
пищевые продукты
инновации
Opis:: The aim of the paper was a comparative analysis of behaviours of Polish and German consumers aged 55+ on the market of innovative food. The survey was carried out among 428 responds from the Pomeranian voivodship and the land of Brema. It was shown that social and cultural differences, despite the positive attitude of both populations towards innovative food, diversify their market behaviours. German respondents declare greater knowledge with regard to innovative products, faster and more often decide to purchase such products then the surveyed Poles. Additionally, they are characterised by a lower level of neophobia. For the Germans surveyed innovative food is a permanent and important element of every day meals, whereas Polish people eat such food occasionally. While buying innovative food German consumers are governed mainly by its influence on health and how convenient it is to use, whereas the Polish respondents take into account its price. The level of adaptation of the innovative food market to the needs of the consumers aged 55+ is regarded by Polish seniors as satisfactory or low, whereas the Germans considered it to be good and very good. Disproportions found in the survey, which concern the position of Polish and German seniors on the market of innovative food should be a signal to verify the product and marketing strategy of Polish producers in order to adapt their offer more accurately to the economic possibilities and limitations of this group of buyers in the country. Further marginalisation of this market segment, at the threshold of silver economy development, seems a serious mistake.
Celem badania była analiza porównawcza zachowań konsumentów polskich i niemieckich w wieku 55+ na rynku żywności innowacyjnej. Badanie ankietowe przeprowadzono wśród 428 respondentów z rejonu województwa pomorskiego i landu Bremy. Wykazano, że odmienność społeczno-kulturowa, mimo pozytywnej postawy obu populacji wobec żywności innowacyjnej, różnicuje ich zachowania rynkowe. Respondenci niemieccy deklarują większą wiedzę dotyczącą produktów innowacyjnych, szybciej i częściej decydują się na ich zakup niż badani Polacy. Cechuje ich przy tym niższy poziom neofobii. Dla badanych Niemców żywność innowacyjna jest stałym i ważnym elementem codziennego żywienia, natomiast Polacy spożywają ją okazjonalnie. Przy zakupie żywności innowacyjnej konsumenci niemieccy kierują się głównie jej wpływem na zdrowie i wygodą w użytkowaniu, zaś respondenci polscy ceną. Stopień dostosowania rynku żywności innowacyjnej do potrzeb konsumentów w wieku 55+ seniorzy polscy uznali za zadowalający lub niski, zaś niemieccy za dobry i bardzo dobry. Stwierdzone w badaniach dysproporcje pozycji seniorów polskich i niemieckich na rynku żywności innowacyjnej powinny być sygnałem do weryfikacji strategii produktowej i marketingowej producentów polskich celem jej lepszego dostosowania do możliwości i ograniczeń ekonomicznych tej grupy nabywców w kraju. Dalsze marginalizowanie tego segmentu rynkowego, u progu rozwoju srebrnej gospodarki, wydaje się być poważnym błędem.
Цель изучения – провести сопоставительный анализ поведения польских и немецких потребителей в возрасте свыше 55 лет на рынке инновационных пищевых продуктов. Опрос провели среди 428 респондентов из района Поморского воеводства и земли Бремен. Выявили, что социально-культурное отличие, несмотря на положительное отношение обеих популяций к инновационным продуктам питания, дифференцирует их рыночное поведение. Немецкие респонденты заявляют о своих более высоких знаниях, касающихся инновационных продуктов, быстрее и чаще решаются купить их, чем опрошенные поляки. При этом для них свойствен более низкий уровень неофобии. Для опрошенных немцев инновационные пищевые продукты – постоянный и важный элемент ежедневной пищи, тогда как поляки потребляют их иногда. При покупке инновационных продуктов питания немецкие потребители руководствуются в основном их влиянием на состояние здоровья и удобством в применении, польские же респонденты – ценой. Степень приспособления рынка инновационных пищевых продуктов к потребностям потребителей в возрасте свыше 55 лет польские пожилые люди сочли удовлетворительной или низкой, тогда как немецкие – высокой или очень высокой. Выявленные в опросах расхождения в отношении пожилых лиц в Польше и Германии на рынке инновационных продуктов питания должны быть сигналом к верификации продуктовой и маркетинговой стратегии польских производителей для лучшего приспособления к экономическим возможностям и ограничениям этой группы покупателей в стране. Дальнейшая маржинализация этого сегмента рынка, на пороге развития «серебряной экономики», представляется серьезной ошибкой.
Źródło:: Handel Wewnętrzny; 2017, 1 (366); 413-423
0438-5403
Pojawia się w:: Handel Wewnętrzny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 9.

Tytuł:: Procesy rekrutacji i selekcji pracowników w innowacyjnych przedsiębiorstwach w Polsce
Recruitment and Selection Processes at Innovative Enterprises in Poland
Процессы набора и отбора работников на инновационных предприятиях в Польше
Autorzy:: Ziomek, Joanna
Tylżanowski, Roman
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/561660.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Polski Instytut Ekonomiczny
Tematy:: procesy rekrutacji
innowacje
przedsiębiorstwo
recruitment process
innovations
enterprise
процессы набора
инновации
предприятие
Opis:: Artykuł obejmuje zagadnienia dotyczące procesów rekrutacji i selekcji pracowników w przedsiębiorstwach. Celem artykułu jest zweryfikowanie przebiegu tych procesów w innowacyjnych podmiotach gospodarczych. Składa się on z dwóch części − teoretycznej i badawczej. W części teoretycznej opisano pojęcia związane z procesami rekrutacji oraz selekcją pracowników, a także wyszczególniono metody i narzędzia wykorzystywane w tych procesach. W części badawczej przedstawiono wyniki badań oraz wnioski z wywiadów przeprowadzonych z przedstawicielami wybranych przedsiębiorstw prowadzących swoją działalność na terenie Polski, cechujących się wysokim poziomem innowacyjności.
The article contains the issues relating to employees recruitment and selection processes at enterprises. The aim of this article is to review these processes at innovative enterprises. The article consists of two parts: theoretical and empirical. The theoretical part describes the concepts associated with the processes of recruitment and selection of employees as well as the methods and tools used in these processes. The empirical part presents the results and conclusions from interviews with representatives of the selected enterprises located in Poland and characterised by a high level of innovation.
Статья охватывает вопросы, касающиеся процессов набора и отбора работников на предприятиях. Цель статьи – проверить ход этих процессов в инновационных экономических субъектах. Она состоит из двух частей: теоретической и исследовательской. В теоретической части описали понятия, связанные с процессами набора и с отбором работников, а также указали методы и инструменты, используемые в этих процессах. В исследовательской части представили результаты исследований и выводы из интервью, проведенных с представителями избранных предприятий, осуществляющих свою деятельность на территории Польши, которым свойствен высокий уровень инновационности.
Źródło:: Handel Wewnętrzny; 2017, 3 (368) Tom II; 193-201
0438-5403
Pojawia się w:: Handel Wewnętrzny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 10.

Tytuł:: Kierunki innowacji w handlu
Directions of Innovation in Trade
Направления инноваций в торговле
Autorzy:: Chwałek, Jacek
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/563435.pdf
Data publikacji:: 2014
Wydawca:: Polski Instytut Ekonomiczny
Tematy:: filtrowanie asocjacyjne
innowacje w handlu
innowacje przełomowe
innowacje rozwojowe
inwigilacja w handlu
merchandising
obszary innowacji w handlu robotyzacja w handlu
rodzaje innowacji w handlu rozszerzona rzeczywistość
skutki innowacji w handlu
associative filtering
innovation in trade, disruptive innovation
developmental innovation invigilation in trade
areas of innovation in trade
robotics in trade
types of innovation in trade expanded reality
effects of innovation in trade
ассоциационное фильтрирование
инновации в торговле
переломные инновации
инновации для развития
слежка в торговле
мерчандайзинг
сферы инноваций в торговле роботизация в торговле
виды инноваций в торговле
расширенная действительность
последствия инноваций в торговле
Opis:: Celem rozważań jest próba odpowiedzi na pytanie, w jakim kierunku przebiegają współcześnie procesy innowacyjne w handlu detalicznym oraz jakie pozytywne lub negatywne skutki mogą one przynosić z punktu widzenia nabywcy. Często stosowane w literaturze tematu odróżnienie innowacji produktowych od procesowych nie jest wystarczająco przydatnym narzędziem do badania innowacji w handlu, ponieważ w zasadzie wszystkie innowacje w handlu mają charakter procesowy. Znacznie bardziej istotne jest odróżnienie innowacji przełomowych (disruptive innovation), określanych także jako radykalne (radical innovation) lub rewolucyjne, od innowacji, które nazywam usprawniającymi lub rozwojowymi, chociaż w literaturze używane jest raczej pojęcie innowacji przyrostowych, inkrementalnych, kontynuacyjnych lub ewolucyjnych. Omówione w artykule innowacje przełomowe oznaczały dotychczas z punktu widzenia nabywców skokową poprawę jakości obsługi oraz wzrost ich suwerenności. Jednak handel wprowadzał i wprowadza w rosnącej skali także innowacje zmierzające do manipulowania zachowaniami zakupowymi swoich klientów. Obecnie trudno przewidzieć, jakie będą ostatecznie skutki tych innowacji, ale istnieją silne przesłanki, aby wyrażać niepokój o rosnące ograniczanie suwerenności nabywców i uczynić z tego obiekt pogłębionych badań.
An aim of the author’s considerations is an attempt to answer the question of the direction, in which there are contemporarily going the innovative processes in retail trade and what positive or negative consequences they may yield from the purchaser’s viewpoint. The often applied in the subject literature distinction between the product innovation and the process one is not a sufficiently useful tool to survey innovation in trade as, in principle, all innovations in trade are of the process nature. Much more important is distinction of the disruptive innovation, also defined as radical or revolutionary innovation, from the innovation I call improving or developmental, though in the literature there is rather used the notion of incremental, continuation or evolutionary innovation. The discussed in the article disruptive innovation has meant so far, from the purchasers’ viewpoint, a leap like improvement of the quality of service and growth of their sovereignty. However, trade was and is introducing in an ever growing scale also innovation aimed at manipulating purchasing behaviour of its customers. At present, it is difficult to foresee what will finally be consequences of those innovations, though there are solid premises to express one’s anxiety of the growing limitation of purchasers’ sovereignty and to make it a subject of in-depth research.
Цель рассуждений – попытка ответить на вопрос, в каком направлении протекают в настоящее время инновационные процессы в розничной торговле и какие положительные или отрицательные последствия они могут приносить с точки зрения покупателя. Часто применяемое в литературе по данной теме разделение продуктовых инноваций от процессных инноваций не представляет собой достаточно при- годный инструмент для изучения инноваций в торговле, поскольку, в принципе, все инновации в торговле имеют процессный характер. Значительно более существенным является разделение переломных инноваций (англ. disruptive innovation), определяемых также радикальными (англ. radical innovation) или революционными, от инноваций, которые я называю совершенствующими или инновациями для развития, хотя в литературе скорее всего используют понятие приростных, инкрементальных, продолжающихся или эволюционных инноваций. Обсужденные в статье переломные инновации до сих пор обозначали, с точки зрения покупателей, скачкообразное повышение качества обслужи- вания и рост их суверенитета. Но торговля вводила и вводит во все большей степени также инновации, направленные на манипуляцию покупательским поведением своих клиентов. В настоящее время трудно предвидеть, какие в конечном счете будут по- следствия этих инноваций, но существуют сильные предпосылки, чтобы выражать беспокойство о возрастающем ограничении суверенитета покупателей и сделать из этого объект углубленных исследований.
Źródło:: Handel Wewnętrzny; 2014, 2 (349); 87-102
0438-5403
Pojawia się w:: Handel Wewnętrzny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "инноваций" wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język