Temat: Пропаганда - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: The poetry of occupied Ardennes, 1914-1918
Autorzy:: Bowd, Gavin
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/606281.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:: Ardennes
occupation
poetry
propaganda
Ardeny
okupacja
poezja
Арденны, оккупация, поэзия, пропаганда
Opis:: Der Band enthält die Abstracts ausschließlich in englischer Sprache.
The German occupation of France during the Great War has long been buried beneath the memory of the Occupation of 1940-1944. It is only very recently that it has begun to be studied seriously by historians: This article considers the role of poetry in the Ardennes, the only French département to be completely occupied for the entire duration of the conflict. Here we see how poetry, among other cultural forms, is instrumentalised by the German occupier, notably in its French language propaganda newspaper, La Gazette des Ardennes, in order to promote defeatism and collaboration. On the other hand, exiled tounoccupied France, the Ardennais poet Henri Dacremont produces a conventionally patriotic poetry tinged with regionalism. This « engagée » poetry contrasts with the more contemplative and melancholy verse of Marie-Louise Dromart, which will only published after the deliverance of her home region.
Le numéro contient uniquement les résumés en anglais.
Tom zawiera streszczenia wyłacznie w języku angielskim.
Том не содержит аннотаций на английской языке.
Źródło:: Lublin Studies in Modern Languages and Literature; 2015, 39, 1
0137-4699
Pojawia się w:: Lublin Studies in Modern Languages and Literature
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: „Zaszczute wilczęta”, „zagubione owce”, „robactwo” i „jad nienawiści” – zwierzęta w sowieckiej propagandzie walczącej z religią
“Hounded Wolves,” “Lost Sheep,” “Vermin” and “Poison of Hatred” – Animals in the Soviet Union Propaganda Fighting against Religion
«Затравленные волчата», «потерянные овцы», «паразиты» и «яд ненависти» – животные в советской пропаганде, борющейся с религией
Autorzy:: Bugaj, Tomasz
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1009794.pdf
Data publikacji:: 2020-12-29
Wydawca:: Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego
Tematy:: Советская пропаганда
религия
стигматизация
СССР
животное
Soviet propaganda
religion
stigmatization
USSR
animal
Opis:: In the scientific study, the images of animals, which function in the texts, were examined. Propaganda created in the Soviet Union. They were targeted at a specific group social – people who share the view into the existence of God. Propaganda in its content referred to the Slavic folklore. Monsters, hyenas, jackals, rodents, hydras and insects serve the creators to introduce “aliens” or “enemies.” Based on the analysis of metaphors, comparisons, compounds phraseological and other means of expression are presented in a way that discredits how people are discredited, and so are the animals. Stereotypical perception of living beings, disdainful attitude towards them and prejudices had an impact on inducing certain attitudes and behaviours (anxiety, disgust, hatred) in the recipients, which in the end strengthened the process of stigmatization, discrediting and marginalisation. Soviet propaganda, using images of animals perceived as beings with much lower statutes. It has contributed to the social exclusion of religious groups and strengthened the power of stigma, that’s already been given to some living organisms.
В научном исследовании использовались изображения животных, которые функционировали в пропагандистских текстах, созданных в Советском Союзе. Они были нацелены на определенную социальную группу – людей, разделяющих взгляды на существование Бога. Пропаганда в своем содержании ссылалась на славянский фольклор. Монстры, гиены, шакалы, грызуны, гидры и насекомые используются пропагандистами для изображения «чужого» или «врага». На основе анализа метафор, сравнений, фразеологических отношений и других средств выражения был представлен способ дискредитации людей, а также животных. Стереотипное восприятие живых существ, презрительное отношение к ним и предрассудки оказывали влияние на формирование у реципиентов специфических установок и моделей поведения (тревога, отвращение, ненависть), что в итоге усиливало процесс стигматизации, дискредитации и маргинализации. Советская пропаганда, используя образы животных, воспринимаемых как существа с гораздо более низким культурным статусом, способствовала социальной изоляции религиозных групп, а также усилила стигматизацию, в томчисле также некоторых живых организмов.
Źródło:: Zoophilologica. Polish Journal of Animal Studies; 2020, 6; 109-123
2719-2687
2451-3849
Pojawia się w:: Zoophilologica. Polish Journal of Animal Studies
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Депортовані лемки в тенетах радянської післявоєнної пропаганди
Deported Lemkos in the Nets of Soviet Post-war Propaganda
Autorzy:: Любчик, І.Д.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/22676885.pdf
Data publikacji:: 2022-11-08
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: депортація
радянська пропаганда
агітаційна діяльність
лемки
тоталітаризм
deportation
Soviet propaganda
agitation activity
Lemkos
totalitarianism
Opis:: У статті розкриваються складні сторінки завідомо спланованої радянської пропаганди серед депортованих у післявоєнний період, показано її згубний вплив на збереження етнічних основ лемківської групи. Зважаючи на те, що Лемківщина нині втратила цілісність як історико-етнографічний регіон, а лемки розселені по усьому світі, то це тільки актуалізує завдання комплексно і ґрунтовно проаналізувати суспільно-політичні і національно-культурні процеси в регіоні та відповідно лемків в контексті них, на тлі новітньої доби; визначити роль Лемківщини і лемків в етнополітиці держав та їхній внесок у розбудову різних українських громадських, політичних, культурних та державних організацій, установ та утворень, а також оцінити їхню роль і значення в історії України ХХ – початку ХХІ ст. Стверджено, що особливою катастрофою новітньої доби для лемків була депортація їх з рідних етнічних теренів спочатку в УРСР у 1944 – 1946 рр., де вони опинилися серед свого народу, але не на своїй землі, а згодом – у 1947 р. ті, хто залишився, були розселені у Польщі. Під час радянсько-польських перемовин були задіяні нові потужні політико-адміністративні та ідеологічні чинники, спрямовані проти місцевого люду. Найжорстокішою акцією проти українства регіону була операція «Вісла» у квітні – липні 1947 р., яка безпідставно у мирний час мала на меті затерти сліди їхнього національного образу. У статті простежено складні етапи життя на Лемківщині в умовах депортаційних акцій 1940-х рр., здійснених внаслідок радянсько-польської змови 1944 р. та вказано на їх територіальні, суспільні, культурницькі та ментальні наслідки. Здійснено рефлексію російської, згодом – радянської, пропаганди спочатку на Лемківщині, а надалі серед депортованих лемків. Депортація місцевого населення призвела до незворотних територіальних, демографічних, культурних і ментальних втрат. Аналіз джерел дозволяє стверджувати, що політика Польщі та УРСР була спрямована на викорінення лемків-автохтонів із етнічних теренів. І робилося це різними методами: від пропагандивних на початкових етапах до силових. Будучи депортованими в УРСР з своїх етнічних теренів у Польщі, автохтони-лемки попали в тенетах тотальної радянської пропаганди. Радянські ідеологи намагалися залучали найрізноманітнішу методику, яка ще у міжвоєнний період проявляючись у різний спосіб (від громадських впливів, популістських закликів кращого майбутнього, активну агітацію за виїзд до СРСР), була добре матеріально підтримана. Вже на початку Другої світової війни спостерігаємо перехід до більш прагмaтичних заходів через організацію спеціального центру та діяльності спеціальних інструкторів-агітаторів. У післявоєнний період практично у кожному селі відбувалися зібрання, розмови з населенням, в яких злидням на Лемківщині радянські агітатори протиставляли заможне життя в СРСР. Подібну усну пропаганду, причому в усіх областях УРСР куди прибували лемки, більшовики підсилювали різними гаслами, брошурами і відозвами.
The article reveals the complex pages of the notoriously planned Soviet propaganda among the deportees in the post-war period. It shows its detrimental effect on the preservation of the ethnic foundations of the Lemko group. Considering that Lemkivshchyna today had lost its integrity as a historical and ethnographic region, and the Lemkos were settled around the world - these only actualize the task to a comprehensive and thorough analysis of the socio-political and national-cultural processes in the region and Lemkos in their context in the new era; to ascertain the role of Lemkivshchyna and Lemkos in the ethnopolitics of the states and, accordingly, their contribution to the development of various Ukrainian public, political, cultural and state organizations, institutions and entities, and generally assess their role and significance in the history of Ukraine of XX - early XXI century. It is claimed that the whole catastrophe of modern times for the Lemkos was their deportation from their native ethnic areas, first to the USSR in 1944 - 1946, where they found themselves among their people, but not on their land, and later - in 1947 those who remained were settled in Poland. New powerful political-administrative and ideological factors against the local population during the Soviet-Polish negotiations were used. The most brutal action against local Ukrainians was Operation Vistula in April-July 1947, which unjustifiably had the task of erasing traces of their national image in peacetime. The difficult stages of life in the Lemko region in the conditions of deportation actions of the 1940s, carried out as a result of the Soviet-Polish conspiracy of 1944 are traced, and pointed out their territorial, social, cultural and mental consequences.А reflection of Russian and later Soviet propaganda, at first, in the Lemkos region, and later among the deported Lemkos, is carried out. The deportation of the local population has led to irreversible territorial, demographic, cultural and mental losses. The analysis of the sources allows us to suggest that the policies of both Poland and the USSR aimed at eradicating Lemko natives from their ethnic areas. And this was done by various methods, starting with propaganda, in the initial stages, to using force at later stages. Having been deported to the Ukrainian SSR from their ethnic territories in Poland, autochthonous Lemkos fell into the nets of total Soviet propaganda. Soviet ideologues tried to involve the most diverse methods, which even in the interwar period manifested in different ways (from public influences, populist calls for a better future, active agitation for leaving the USSR), were well supported materially. At the beginning of the Second World War, we observed a transition to more pragmatic measures through the organization of a special centre and the activities of special agitator instructors. In the post-war period, meetings and conversations with the population took place in almost every village, in which Soviet agitators contrasted poverty in Lemkivshchyna with prosperous life in the USSR. Such oral propaganda, moreover, in all regions of the Ukrainian SSR where the Lemkos arrived, the Bolsheviks reinforced with various slogans, brochures and appeals.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2022, 18; 115-127
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: Russian Disinformation and Propaganda Campaign Justifying the Annexing of Crimea in 2014
Российская дезинформационно-пропагандистская кампания по оправданию аннексии Крыма в 2014 году
Autorzy:: Voytyuk, Oksana
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/24988503.pdf
Data publikacji:: 2023-06-30
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: propaganda
disinformation
Crimea
Russian Federation
Ukraine
annexation
пропаганда
дезинформация
Крым
Российская Федерация
Украина
аннексия
Opis:: On February 26, 2014, the Russian Federation annexed the Crimean Peninsula. Russia’s unlawful actions have been condemned in the international arena, but this has in no way changed the decision of the authorities in the Kremlin. In order to prove the legitimacy of the occupation of Crimea, the Russian Federation launched a disinformation and propaganda campaign aimed primarily at the internal arena, i.e. at the Russians. The aim of the article is to analyze selected statements by Vladimir Putin regarding the annexation of Crimea and to try to answer the question of whether disinformation and internal propaganda were effective in convincing Russians that the occupation of Crimea was an act of restoring historical justice. For the purposes of the article, research methods appropriate for international relations were used.
26 февраля 2014 г. Российская Федерация аннексировала Крымский полуостров. Противоправные действия России осудило международное сообщество, что никоим образом не изменило решения властей в Кремле. Чтобы доказать легитимность оккупации Крыма, Российская Федерация начала дезинформационно-пропагандистскую кампанию, направленную, прежде всего, на внутреннюю арену, то есть непосредственно к россиянам. Цель статьи — проанализировать отдельные высказывания президента Владимира Путина по поводу аннексии Крыма и попытаться ответить на вопрос, была ли эффективна дезинформация и внутренняя пропаганда, чтобы убедить россиян в том, что оккупация Крыма была актом восстановления исторической справедливости. Для целей статьи использованы методы исследования, соответствующие наукам о международных отношениях.
Źródło:: Nowa Polityka Wschodnia; 2023, 2(37); 125-145
2084-3291
Pojawia się w:: Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: Rewolucja białoruska 2020–2021 w zwierciadle publicystyki rosyjskiej (ze szczególnym uwzględnieniem tygodnika „Zawtra”)
The belarusian revolution 2020–2021 in the mirror of russian journalism (with special emphasis on the weekly newspaper “Zawtra”)
Белорусская революция 2020–2021 годов в зеркале российской публицистики (с особым учетом газеты «Завтра»)
Autorzy:: Pieczyński, Maciej
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/20433532.pdf
Data publikacji:: 2021-12-15
Wydawca:: Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego
Tematy:: революция
имагология
пропаганда
стереотип
публицистика
rewolucja
imagologia
propaganda
stereotyp
publicystyka
revolution
imagology
stereotype
journalism
Opis:: W sierpniu 2020 roku na Białorusi wybuchły masowe protesty przeciwko sfałszowaniu wyborów prezydenckich, w których, według oficjalnej wersji, po raz kolejny zwyciężył Alaksandr Łukaszenka. Opozycja wyszła na ulice pod tradycyjnym biało-czerwono-białym sztandarem. W oczach wielu publicystów rosyjskich barwy te stały się barwami nowej „kolorowej rewolucji”. Ich zdaniem, „gospodyni domowa” Swiatłana Cichanouska jest współczesnym Dymitrem Samozwańcem, który z pomocą polskich służb specjalnych próbował dokonać zamachu stanu, żeby wyrwać Białoruś z „ruskiego świata” i podporządkować współczesnej wersji projektu imperialnego Rzeczpospolitej. Obraz „biało-czerwono-białej rewolucji” w zwierciadle publicystyki rosyjskiej został przedstawiony za pomocą terminologii imagologicznej, opracowanej przez Walerija Ziemskowa.
В августе 2020 года в Беларуси начались массовые протесты против фальсификации президентских выборов, на которых, по официальным данным, в очередной раз победил Александр Лукашенко. Оппозиция вышла на улицу под традиционным бело-красно-белым знаменем. В глазах многих российских публицистов это сочетание стало цветами новой «цветной революции». По их мнению, «домохозяйка» Светлана Тихановская — это современный Лжедмитрий, который с помощью польских спецслужб пытался осуществить государственный переворот, чтобы вырвать Беларусь из «русского мира» и подчинить современному аналогу имперского проекта Речи Посполитой. Образ «бело-красно-белой революции» в зеркале российской публицистики описан с помощью имагологической терминологии, разработанной Валерием Земсковым.
In August 2020, mass protests in Belarus against the rigging of the presidential elections, which, according to the official resources, were once again won by Alexander Lukashenko, began. The opposition took to the streets under the traditional white-red-white flag. In many Russian publicists’ opinion, this combination has become the colors of the next “color revolution”. According to them, the “housewife” Svetlana Tikhanovskaya is a modern False Dmitry, who, with the help of the Polish special services, tried to carry out a coup d’etat in order to wrest Belarus from the “Russian world” and subordinate it to the modern analogue of the imperial project of the Polish-Lithuanian Commonwealth. The image of the “white- red-white revolution” in the mirror of Russian journalism is described using imagological terminology developed by Valery Zemskov.
Źródło:: Rusycystyczne Studia Literaturoznawcze; 2021, 31; 1-23
0208-5038
2353-9674
Pojawia się w:: Rusycystyczne Studia Literaturoznawcze
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 6.

Tytuł:: Social networks as a factor of political mobilization in Ukraine
Sieci społecznościowe jako czynnik mobilizacji politycznej na Ukrainie
Социальные сети как фактор политической мобилизации в Украине
Autorzy:: Katerynchuk, Pavlo
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/691419.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:: социальные сети
пропаганда
Украина
политическая мобилизация
Революция Достоинства
media społecznościowe
propaganda
Ukraina
mobilizacja polityczna
Rewolucja Godności
Opis:: В статье поднимаются проблемы влияния социальных сетей на ход так называемой Революции Достоинства (Revolution of Dignity), имевшей место в Украине в 2013–2014 гг. Автор отмечает, что развитие инструментов социальной коммуникации в виртуальной сети значительно повлиял на гражданскую активность населения, среди прочего, благодаря неограниченному доступу к альтернативным источникам информации. Преимущества, вытекающие из использования интернета, принесли за собой также ряд опасностей, связанных с массовым процессом коммуникации. В особенности, автор подчеркивает значение дезинформации, а также пропагандистской деятельности, проводимой российскими СМИ, активность которых, сыграла важную роль в описываемых событиях.
Artykuł podejmuje problem wpływu sieci społecznościowych na przebieg tzw. Rewolucji Godności (Revolution of Dignity) mającej miejsce na Ukrainie w latach 2013–2014. Autor zaznacza w nim, że rozwój instrumentów komunikacji społecznej w wirtualnej sieci wpłynął znacząco na aktywność obywatelską społeczeństwa, m.in. dzięki nieograniczonemu dostępowi do alternatywnych źródeł informacji. Korzyści płynące z wykorzystania Internetu pociągnęły za sobą również szereg niebezpieczeństw, związanych z masowym procesem komunikacji. W szczególności autor podkreśla znaczenie dezinformacji oraz działań propagandowych prowadzonych przez rosyjskie media, których aktywność odegrała istotną rolę w opisywanych wydarzeniach.
Źródło:: Eastern Review; 2017, 6; 107-116
1427-9657
2451-2567
Pojawia się w:: Eastern Review
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 7.

Tytuł:: Wizerunek Władimira Majakowskiego w sowieckiej propagandzie kulturalnej w latach 1953–1957
The image of Vladimir Mayakovsky in the Soviet cultural propaganda in a period of 1953–1957
Образ Владимира Маяковского в советской культурной пропаганде 1953–1957 гг.
Autorzy:: Zemszał, Piotr
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/604238.pdf
Data publikacji:: 2020
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
Tematy:: языкознание
Маяковский
Пропаганда
советский идеологический дискурс
Mayakovsky
propaganda
soviet ideological discours
linguistics
propaganda soviet ideological discours
Opis:: Образ Владимира Маяковского в советской культурной пропаганде 1953–1957 гг. Статья касается элементов образа Владимира Маяковского, которые использовались советской культурной пропагандой в первые годы после смерти Иосифа Сталина. Необычно популярный еще при жизни поэт был признан, вместе с Максимом Горким, одним из отцов литературы нового коммунистического мира и самым выдающимся советским поэтом. Материал для исследования составили тексты о культуре, которые публиковались в 1953–1957 гг. В газете «Правда». Ок. 2% из них были посвящены именно Маяковскому. Эта высокая, если учесть, что речь идет об одном человеке на общем фоне культурной жизни СССР, доля является результатом факта, что персонаж Маяковского «обслуживал» одновременно несколько тематических полей, где «старое» сопротивлялось «новому». Маяковский был пропагандистским воплощением специфически понимаемой «гражданственности», ангажированности литератора, которые в рамках советской культурной пропаганды противопоставлялись «безыдейности» несоцреалистических художественных направлений, был воплощением этой борьбы и наконец – примером, опровергающим тезис об окостенении социалистического реализма.
The image of Vladimir Mayakovsky in the Soviet cultural propaganda in a period of 1953–1957. The paper concerns components of Vladimir Mayakovsky’s image useful in the Soviet cultural propaganda during the first stag after Joseph Stalin’s death. Exceptionally popular already during his lifetime, after his death the poet was considered a father of the literature of the new Communist world, besides Maxim Gorky, and the greatest amongst the Soviet poets. The research material consists of articles about the culture published in the newspaper ‘Pravda’ in 1953–1957. About 2% of them concerned Mayakovsky. This high percentage rate, taking into account that they concerned a single poet against a background of the entire cultural, and not only literary, life of the Soviet Union, results from the fact that this person “served” simultaneously several fields of interest, where “the old” opposed “the new”. Mayakovsky was an embodiment of a specifically understood “citizenship” and commitment, which was set against the lack of any ideology in trends from outside of the Socialist realism stream, he was also an epitome of the fight itself and, finally, a personified negation of the thesis about the rigidity and stuffiness of the Socialist realism.
Wizerunek Władimira Majakowskiego w sowieckiej propagandzie kulturalnej w latach 1953–1957 Artykuł dotyczy elementów wizerunku Włodzimierza Majakowskiego użytecznych w sowieckiej propagandzie kulturalnej pierwszego etapu po śmierci Józefa Stalina. Niezwykle popularny jeszcze za życia poeta po śmierci został uznany, obok Maksyma Gorkiego, za jednego z ojców literatury nowego, komunistycznego świata i najwybitniejszego spośród poetów radzieckich. Materiałem badawczym stały się teksty dotyczące kultury publikowane w latach 1953–1957 w gazecie „Prawda”. Ok. 2% z nich poświęcono właśnie Majakowskiemu. Ten wysoki odsetek, jeśli uwzględnić, że mowa o pojedynczym poecie na tle całego życia nie tylko literackiego ZSRS, ale i kulturalnego w ogóle, wynika z faktu, że postać ta „obsługiwała” jednocześnie kilka pól tematycznych, na których „stare” stawiało opór „nowemu”. Majakowski był bowiem ucieleśnieniem specyficznie pojmowanej „obywatelskości” i zaangażowania, które przeciwstawiano „bezideowości” kierunków spoza nurtu socjalistycznego realizmu, był uosobieniem samej walki, i wreszcie – uosobionym zaprzeczeniem tezy o skostnieniu socjalistycznego realizmu.
Źródło:: Przegląd Rusycystyczny; 2020, 3 (171)
0137-298X
Pojawia się w:: Przegląd Rusycystyczny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 8.

Tytuł:: Пропаганда Донецкой и Луганской народных республик в киберпространстве
Autorzy:: Кандрик, Матей
Шмидова, Александра
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/687381.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:: propaganda, the concept of Novorossiya, target group, propaganda strategies
пропаганда, концепт Новороссии, целевая аудитория, пропагандистские стратегии
Opis:: This text analyzes the propaganda of the Donetsk and Lugansk People’s Republics in cyberspace. The authors will identify the main Internet resources and topics used to promote the concept of Novorossiya. The target audience and further development of the propaganda strategy of the DPR and LPR will be identified.
Данный текст занимается анализом пропаганды Донецкой и Луганской народных республик в киберпространстве. Авторы в своей статье обозначат главные интернет-ресурсы и темы, используемые для пропаганды концепта Новороссии. Кроме того, будет выделена целевая аудитория и описано дальнейшее развитие пропагандистской стратегии ДНР и ЛНР.
Źródło:: Annales Universitatis Mariae Curie-Sklodowska, sectio M – Balcaniensis et Carpathiensis; 2017, 2
2450-6354
Pojawia się w:: Annales Universitatis Mariae Curie-Sklodowska, sectio M – Balcaniensis et Carpathiensis
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 9.

Tytuł:: System medialny Federacji Rosyjskiej. Wybrane zagadnienia
Autorzy:: Borowik, Bogdan
Kirwiel, Eleonora
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/687138.pdf
Data publikacji:: 2018
Wydawca:: Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:: the Russian Federation, mass media, authoritarianism
Federacja Rosyjska, media masowe, autorytaryzm, propaganda
Российская Федерация, СМИ, авторитаризм, пропаганда
Opis:: The article analyzes the media system in Russia with respect to a few significant issues. First of all, the basic categorization of media systems has been presented in the perspective of the evolution of political system that situates Russia in the category of the authoritarian models. The main directions of development and specificity of the media space in Russia have been outlined in the historic context. The main tendencies in the subordination of the mass media during Vladimir Putin’s office have been described. The factual material analyzed while producing this article gave the grounds to formulate the conclusion that after the period of hesitation in 1990s connected with the choice of political system between liberal democracy and authoritarian system, since the beginning of the 21st century Russia has been experiencing the progressive development of autocracy. As a result, the media system is becoming closer to the authoritarian model. The most significant characteristics of this process include the restriction of freedom of speech, supervision of the media market and increasingly present propaganda.
W artykule dokonano analizy systemu medialnego Rosji przez pryzmat kilku istotnych zagadnień. Przede wszystkim przedstawiono podstawową kategoryzację systemów medialnych w perspektywie ewolucji systemowej, umieszczając Rosję w kategorii modeli autorytarnych. Nakreślono główne uwarunkowania rozwoju oraz specyfikę przestrzeni medialnej w Rosji w kontekście historycznym. Opisano główne kierunki w porządkowaniu mediów masowych w czasach W. Putina. Analizowany w trakcie przygotowania artykułu materiał faktologiczny dał podstawy do wniosku, że po okresie wahania w latach dziewięćdziesiątych XX wieku co do wyboru systemu politycznego pomiędzy demokracją liberalną a systemem autorytarnym od początku XXI wieku w Rosji mamy do czynienia z postępującym kształtowaniem się autokracji, a co za tym idzie system medialny zmierza ku modelowi autorytarnemu. Najważniejsze przejawy tego procesu to: ograniczenie wolności słowa, nadzór rynku medialnego, coraz bardziej obecna propaganda.
Аннотация: В статье анализируется медиасистема России через призму нескольких важных вопросов. Прежде всего представлена базовая категоризация медиасистем в перспективе системной эволюции, относящая Россию к категории авторитарных моделей. Выделены основные детерминанты развития и специфика медиапространства в России в историческом контексте. Описаны основные направления организации СМИ во времена В. Путина. Фактический материал, проанализированный в процессе подготовки статьи, позволил сделать вывод о том, что после периода колебаний в девяностых годах ХХ века относительно выбора политической системы между либеральной демократией и авторитарной системой, с начала ХХI века в России мы имеем дело с поступательным формированием самодержавия, и, как следствие, медиасистема движется к авторитарной модели. Наиболее важными проявлениями этого процесса являются: ограничение свободы слова, контроль за медиарынком, все более распространенная пропаганда.
Źródło:: Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne; 2018, 4, 1
2450-4866
Pojawia się w:: Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 10.

Tytuł:: Енциклопедична справа як технологія поширення й пропаганди духовних цінностей держави
Encyclopedia publishing as a technology for promoting and propagation of human state values
Autorzy:: Пилипчук, Руслан
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1196122.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of Encyclopedic Research
Tematy:: енциклопедії
пропаганда
ідеологія
національні цінності
«Українська радянська енциклопедія»
Encyclopedia publishing
Ukrainian Soviet Encyclopedia
Soviet Encyclopedia
contemporary society
Opis:: Encyclopedias are studied in view of an effect of the encyclopedic information on the public opinion. It is noted that during the Soviet era, the most important encyclopedias, such as the Soviet Encyclopedia or the Ukrainian Soviet Encyclopedia, functioned as a strategic tool for the propaganda of communist ideology, the popularization of Soviet socialism, and others like that. It is concluded that nowadays the making of national encyclopedias can be considered as an effective activity in promoting of national values in Ukrainian contemporary society.
У дослідженні енциклопедичні видання висвітлено з точки зору їхнього впливу на громадську думку. Зауважено, що за радянської доби найвагоміші енциклопедії, як-то «Велика радянська енциклопедія» чи «Українська радянська енциклопедія», слугували стратегічним інструментом пропаганди комуністичної ідеології, популяризації радянського соціалізму тощо. З’ясовано, що підготовка енциклопедичних видань національного характеру в сьогоднішніх умовах може розглядатися як дієвий засіб прищеплювання національних цінностей в українському суспільстві.
Źródło:: Енциклопедичний вісник України; 2017, 8-9
2706-9990
2707-000X
Pojawia się w:: Енциклопедичний вісник України
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 11.

Tytuł:: Przywłaszczenie historii jako sposób walki informacyjno-psychologicznej Rosji przeciwko Ukrainie
History usurpation as a method of the information and psychological fight of Russia against Ukraine
Присвоение истории как способ информационно-психологической борьбы России против Украины
Autorzy:: Wasiuta, Olga
Wasiuta, Sergiusz
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2053359.pdf
Data publikacji:: 2022-06-30
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: Russia
Russian world (Russkiy mir)
Russian historical propaganda
disinformation techniques
Россия
«русский мир»
российская историческая пропаганда
методы дезинформации
Opis:: In the article, the authors analyze the activities of Russian Federation, which falsifies, rewrites, substitutes concepts, deals with the heroization and deheroization of some outstanding historical figures and appropriates the historical past of the Ukrainian nation, arguing that Ukraine is an integral part of Russia’s history and its cultural space. The aim of the article is to analyze the usurpation and falsification of history as a means of war, including information war of Russia against Ukraine.
В статье авторы анализируют деятельность Российской Федерации, которая фальсифицирует, переписывает, подменяет понятия, занимается героизацией и дегероизацией некоторых выдающихся исторических деятелей, присваивает историческое прошлое украинской нации, утверждая, что Украина является неотъемлемой частью истории России и ее культурного пространства. Цель статьи - проанализировать присвоение и фальсификацию истории как средство ведения войны, в том числе информационной, между Россией и Украиной.
Źródło:: Nowa Polityka Wschodnia; 2022, 2(33); 21-44
2084-3291
Pojawia się w:: Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 12.

Tytuł:: Does “Classic” Mean “Objective”? On Early Reportage by Dmitry Sokolov-Mitrich
Czy „klasyczny” znaczy „obiektywny”? O reportażach Dmitrija Sokołowa-Mitricza
«Классический» означает ли «объективный»? О репортажах Дмитрия Соколова-Митрича
Autorzy:: Czerwiński, Grzegorz
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/20311803.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
Tematy:: Дмитрий Соколов-Митрич
репортаж
речевое воздействие
пропаганда
повествование
Dmitrij Sokołow-Mitricz
reportaż
perswazja
propaganda
narracja
Dmitry Sokolov-Mitrich
reportage
persuasion
narrtive
Opis:: The aim of this article is to analyze the narrative strategies and techniques present in Dmitry Sokolov-Mitrich's reportage. The author of the article focuses on the relationship between the "objective" genre form of reportage and the ideological message hidden in the text. The study includes objectivizing narrative techniques as well as persuasive forms that are linked to the reader's automatic psychological mechanisms and by "soft" means update the image of the world that Russian state propaganda tries to impose aggressively. The author of the article comes to the conclusion that the classic form of reportage, based on a system of objectifying strategies and not containing textual determinants of fiction, cannot guarantee the objectivity and truthfulness of the presented facts. Belief in the truthfulness of the story told can only be the result of the "referential pact" and not the formal procedures used by the reporter. The analysis of Sokolov-Mitrich's work shows that the text of a reportage can be used not only to secretly influence the audience, but also to disguise views and ideas criticized in the primary (literal) layer of the text.
Целью статьи является анализ повествовательных стратегий и приемов, используемых в репортажах Дмитрия Соколова-Митрича. В центре внимания автора статьи находятся отношения между «объективной», жанровой, формой репортажа и идеологическим посланием, скрытым в тексте. Исследование охватывает объективизирующие повествовательные приемы и процедуры убеждения, которые выполняют функцию автоматических психологических механизмов воздействия на читателя и «мягкими» средствами актуализируют картину мира, навязываемую российской государственной пропагандой. В ходе анализа автор статьи приходит к выводу, что классическая форма репортажа, основанная на системе объективизирующих стратегий и не содержащая текстуальных детерминант художественной литературы, не может гарантировать объективность и правдивость представленных фактов. Вера в правдивость рассказанной истории может быть только результатом «референциального пакта», а не формальных процедур, применяемых репортером. Анализ произведений Соколова-Митрича показывает, что текст репортажа может использоваться не только в целях имплицитного воздействия на аудиторию, но и скрытого продвижения взглядов и идей, которые подвергаются критике в основном (буквальном) слое текста.
Celem niniejszego artykułu jest analiza strategii i technik narracyjnych obecnych w reportażach Dmitrija Sokołowa-Mitricza. Autor artykułu skupia się na relacji między „obiektywną” gatunkową formą reportażu a ideologicznym przekazem ukrytym w tekście. Badanie obejmuje obiektywizujące techniki narracyjne, a także formy perswazyjne, które są powiązane z automatycznymi mechanizmami psychologicznymi czytelnika i za pomocą „miękkich” środków aktualizują obraz świata, który stara się narzucać w sposób agresywny rosyjska propaganda państwowa. W toku analizy autor artykułu dochodzi do wniosku, że klasyczna forma reportażu, oparta na systemie strategii obiektywizujących i nie zawierająca tekstowych wyznaczników fikcji, nie może gwarantować obiektywności i prawdziwości przedstawionych faktów. Wiara w prawdziwość opowiadanej historii może być jedynie wynikiem „paktu referencjalnego”, a nie formalnych procedur stosowanych przez reportera. Analiza twórczości Sokołowa-Mitricza pokazuje, że tekst reportażu może być wykorzystany nie tylko do niejawnego oddziaływania na publiczność, ale także w sposób zamaskowany propagować poglądy i idee krytykowane w prymarnej (dosłownej) warstwie tekstu.
Źródło:: Przegląd Rusycystyczny; 2023, 2 (182); 143-164
0137-298X
Pojawia się w:: Przegląd Rusycystyczny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 13.

Tytuł:: Seeking resistance: the cathartic works of old veterans
Autorzy:: Iglesias Pruvost, Virginia
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/606253.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:: Zeugnis
Propaganda
Katharsis
Widerstand
Kriegstrauma
Testimony
propaganda
catharsis
resistance
war trauma
Świadectwo
katarsis
opór
trauma wojny
Свидетельства
пропаганда
катарсис
сопротивление
травма войны
Opis:: Der Band enthält die Abstracts ausschließlich in englischer Sprache.
The volume contains only abstracts in English.
Le numéro contient uniquement les résumés en anglais.
Tom zawiera abstrakty tylko w języku angielskim.
Том не содержит аннотаций на английской языке.
Źródło:: Lublin Studies in Modern Languages and Literature; 2015, 39, 1
0137-4699
Pojawia się w:: Lublin Studies in Modern Languages and Literature
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 14.

Tytuł:: Образ війні в площині пубілчної історії: на прикладі відео українських та російських YouTube каналів
Przedstawienie wojny na poziomie historii społecznej: na przykładzie filmów z ukraińskich i rosyjskich kanałów YouTube
Autorzy:: Dudar, Olga
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/31233787.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:: YouTube
блогери
історичний контент
пропаганда
дослідження
“культ Перемоги”
bloggers
historical content
propaganda
research
cult of Victory
blogerzy
treści historyczne
badania
„kult zwycięstwa”
Opis:: На онлайн-платформі YouTube представлено безліч відео на історичну тематику. Зі зростанням популярності такого контенту, у з'являється все більше блогерів, які не створюють власний незалежний продукт, а поширюють певніні політічні наратави. В умовах російсько-української війни історичний контент стає інструментом поширення не тільки фактичної інформації, а й політичних ідей та джерелом трансформації колективної пам’яті. Репрезентоване дослідження виявляє впливи “культу Перемоги” як у відео провладних блогерів з Російської Федерації, так і певні радянські наративи у творчості блогерів опозиційних. Оскільки україномовний сегмент YouTube перебуває у стані розвитку, частина блогерів проширює міфи, які формують негативний образ Радянського Союзу. Але досить просто знайти такий інформаційний продукт українських авторів, який є достовірним, виваженим і ґрунтується сучасних історичних дослідженнях.
Platforma internetowa YouTube oferuje wiele filmów o tematyce historycznej. Wraz z rosnącą popularnością tego typu treści pojawia się coraz więcej blogerów, którzy nie tworzą własnego, niezależnego produktu, tylko rozpowszechniają określone narracje polityczne. W warunkach wojny rosyjsko-ukraińskiej treści historyczne stają się narzędziem rozpowszechniania nie tylko faktów, ale także idei politycznych i źródłem przemian pamięci zbiorowej. Prezentowane badanie ujawnia wpływ „kultu zwycięstwa” zarówno w filmach prorządowych blogerów z Federacji Rosyjskiej, jak i na niektórych sowieckich narracjach w twórczości blogerów opozycyjnych. Ponieważ ukraińskojęzyczny segment YouTube jest w fazie rozwoju, niektórzy blogerzy rozpowszechniają mity, które tworzą negatywny obraz Związku Radzieckiego. Ale dość łatwo jest znaleźć taki produkt informacyjny ukraińskich autorów, który jest rzetelny, wyważony i oparty na współczesnych badaniach historycznych.
The YouTube online platform offers many videos on historical topics. With the growing popularity of such content, there are more and more bloggers who do not create their own independent products but spread certain political narratives. In the conditions of the Russian-Ukrainian war, historical content becomes a tool for spreading not only factual information but also political ideas and a source of transformation of collective memory. The presented study reveals the influence of the "Victory cult" both in the videos of pro-government bloggers from the Russian Federation and certain Soviet narratives in the works of opposition bloggers. Since the Ukrainian-language segment of YouTube is in a state of development, some bloggers are spreading myths that create a negative image of the Soviet Union. But it is quite easy to find such an information product by Ukrainian authors, which is reliable, balanced, and based on modern historical research.
Źródło:: TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych; 2023, 6, 18; 1-18
1733-2249
Pojawia się w:: TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 15.

Tytuł:: Революционное насилие и обыватель: к вопросу о причинах погрома в Белостоке 1906 г.
Revolutionary Violence and Inhabitants: Causes of 1906 Bialystok Pogrom
Autorzy:: Врадий, Егор
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/953259.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:: погром
террористические акты
революционные организации
пропаганда
антисемитские акты
pogrom
terroristic acts
revolutionary organization
propaganda
anti-semitic acts
akty terrorystyczne
organizacja rewolucyjna
akty antysemickie
Opis:: The article is devoted to the problem of Bialystok Pogrom of 1906. Utmost attention is paid to the issue of everyday life in the city in 1903–1906. Different kinds of sources allow to analyze the city’s atmosphere before the Pogrom. Different aspects of urban activity are investigated. Some of them are: the evolution of worker’s activity from economic strikes to political ones, the origin and development of illegal political organizations such as Bund, anarchists’ groups and others. What is more, the aspect of terroristic activity and its perception by different groups of Bialystok’s inhabitants was examined. The analyses of revolutionary organizations’ activity allow to affirm that it was aimed at “class enemies” regardless of their ethnic or religious affiliation. Despite this fact, police, official administration and army as well tried to promote the idea of the “Jewish Threat”. Active participation of Jewish youth in revolutionary organizations and numerous and bloody terroristic acts were used as an opportunity for anti-Semitic propaganda and the result of anti-Jewish and anti-revolutionary artificial organizations was pogrom in June 1906.
Статья посвящена проблеме Белостокского погрома в 1906 г. Основное внимание сконцентрировано на повседневной жизни в городе в 1903–1906 гг. На основе широкого комплекса источников проанализирована городская атмосфера, которая предшествовала погрому. Рассмотрены различные аспекты жизни города, среди которых: әволюция рабочего движения от әкономических до политических забастовок, процесс возникновения нелегальных политических организаций, таких как Бунд, различных анархических групп и др. Также освещен аспект террористической активности и ее восприятия различными группами жителей Белостока. Анализ деятельности революционных организаций позволяет утверждать, что она была направлена против «классовых врагов» независимо от их национальной или религиозной принадлежности. Несмотря на әто, представители государственного аппарата и армии пытались представить деятельность нелегальных партий в качестве проявления «Еврейской угрозы». Активное участие еврейской молодежи в революционных организациях, многочисленные и кровавые терриристические акты были использованы в качестве удобного повода для антисемитской пропаганды и, как результат – антиреволюционного и одновременно антиеврейского погрома в июне 1906 г.
Źródło:: Studia Podlaskie; 2015, 23
0867-1370
Pojawia się w:: Studia Podlaskie
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "Пропаганда" wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język