Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "environment." wg kryterium: Temat


Tytuł:
Цифровізація освіти як вектор підготовки фахівців ХХI століття
Digitalization of Education as a Vector of Training of Specialists in the XXI Century
Autorzy:
Демянчук, Михайло
Боднарук, Ірина
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16647663.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
студенти
заклади вищої освіти
цифрові технології
інформаційно-освітнє середовище
цифрове освітнє середовище
students
institutions of higher education
digital technologies
information and educational environment
digital educational environment
Opis:
The article deals with the analysis of phenomenon of digitalization of higher education as a factor of training of specialists who are able to provide professional functions in socio-economic conditions in the XXI century. The major directions of application of digitalization in education have been analyzed, the characteristic of digital educational environment has been carried out, the advantages and disadvantages (risks, related to the loose of skills in written fixation of the main ideas of the proposed material due to using electronic versions of educational programs, and, as a result, deterioration of the ability to remember and rethink it; risks of impaired ability to absorb large amounts of information due to «digest mania»; the risk of students’ developing so-called screen dependence; risks of possible reduction of mental abilities – «development of digital dementia»; risks of displacing live intercourse as communication, which in many cases is significantly more relevant for participants of the educational process than electronic learning technologies; risks related to health; threats posed by cybercrime; risks of system failures; risks of information manipulation) of digitalization of education have been highlighted. It has been generalized that digitalization of education – is a step to future that will change not just a content of educational courses, but also is a vector of information presentation. Development of digital technologies in the field of education is dictated by relevance and supported at the state level and in general. Digitalization – is a new social situation of «digital divide», «digital citizenship», «digital socialization». It has been emphasized that in the process of digitalization the structure of studying and the organization of the educational process are fundamentally changing. Use of new information and communication technologies is an initial condition of further development of digital pedagogy. From the point of view of methodology, digitalization of the higher education system is based on new educational standards, using the competence approach. It has been stated that today Ukrainian institutions of higher education use two-component information and educational environment, which combines the resources of international educational platforms with the content of personal developments, which contributes to the development of their own information potential. At the same time, it has been summarized that nowadays it is necessary to introduce modern digital base of educational process – the information and educational environment (IEE). The efficient implementation of the IEE is a basis for the development of any IHE. It has been found that digitalization of higher education will make changes in the qualification requirements of the teaching staff. Thus, instructors actively use digital technologies. IHE use new formats of knowledge transfer, first of all online courses. Such actions will lead to a serious restructuring of the educational process, changing the role of the teacher, who will not further explain any material, but will help to find the location of the necessary information and understand it.
У статті здійснено аналіз феномену цифровізації вищої освіти як фактору підготовки фахівців, котрі здатні виконувати професійні функції в соціально-економічних умовах ХХI століття. Проаналізовано основні напрямки застосування цифровізації в освіті, здійснено характеристику цифрового освітнього середовища, виокремлено переваги та недоліки (ризики, пов’язані з втратою, внаслідок використання електронних версій освітніх програм, навичок письмової фіксації основних ідей пропонованого матеріалу, і, як наслідок, погіршення здібностей його запам’ятовування та переосмислення; ризики погіршення здібностей сприймати великі обсяги інформації внаслідок «дайджест-манії»; ризик розвитку у студентів так званої екранної залежності; ризики можливого скорочення розумових здібностей –«розвиток цифрового недоумства»; ризики витіснення живого спілкування як комунікації, яка у багатьох випадках має істотно більшу релевантність для учасників освітнього процесу, ніж електронні технології навчання; ризики, пов’язані зі здоров’ям; загрози, що створюються кіберзлочинністю; ризики системних збоїв; ризики маніпулювання інформацією) цифровізації освіти. Узагальнено, що цифровізація освіти – крок у майбутнє, який змінить не лише зміст освітніх курсів, але й вектор презентування інформації. Розвиток цифрових технологій у сфері освіти диктується актуальністю та підтримується на державному рівні та широким загалом. Цифровізація – це нова соціальна ситуація «цифрового розриву», «цифрового громадянства», «цифрової соціалізації». Підкреслено, що в процесі цифровізації фундаментально змінюються структура навчання та організація освітнього процесу. Використання нових інформаційно-комунікаційних технологій є початковою умовою подальшого розвитку цифрової педагогіки. З точки зору методики, цифровізація системи вищої освіти спирається нові освітні стандарти, використовуючи компетентнісний підхід. Констатовано, що нині українські ЗВО використовують двокомпонентне інформаційно-освітнє середовище, в якому поєднуються ресурси міжнародних освітніх платформ з контентом власних розробок, що сприяє розвитку власного інформаційного потенціалу. Разом з тим, резюмовано, що нині необхідне впровадження сучасної цифрової бази освітнього процесу – інформаційно-освітнього середовища (ІОС). Ефективна реалізація ІОС є основою розвитку будь-якого ЗВО. Установлено, що цифровізація вищої освіти внесе зміни щодо кваліфікаційних вимог професорсько-викладацького складу. Так, викладачі активно використовують цифрові технології. ЗВО використовують нові формати передачі знань, насамперед онлайн-курси. Подібні дії призведуть до серйозної перебудови освітнього процесу, зміни ролі педагога, який надалі не пояснюватиме той чи інший матеріал, а допомагатиме знайти розташування необхідної інформації та зрозуміти її.
Źródło:
Viae Educationis; 2022, 4; 74-81
2956-2856
Pojawia się w:
Viae Educationis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Феномен соціальних мереж: парадокс залежності та варіативність моделювання
The phenomenon of social networks: the paradox of dependence and variability modelling
Autorzy:
Hrybiuk, Olena
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/469894.pdf
Data publikacji:
2017-03-01
Wydawca:
Wyższa Szkoła Gospodarki Euroregionalnej im. Alcide De Gasperi w Józefowie
Tematy:
modeling
variable models
computer-oriented learning environment
mathematics
network
engineering
social network
Opis:
Purpose. Іn the publication, a comparative analysis of scientifically-methodical bases of modeling of the learning environment, including using social networking was shown. Variable models are represented on the basis of competence-based approach taking into account the main stages of the design. Methods. Theoretical (the analysis of philosophical, psychological, sociological, pedagogical and methodological publications on the subject of the study); the empirical (observation, survey, pedagogical experiment); methods of statistical data processing. Results. To improve efficiency, including using social networking, it is recommended to consider the advantages of decentralized and centralized networks, improving the sustainability of horizontal communication, transparency, access to resources, monitoring of "reliability ratings", limiting the number of network members, the formation and development of "competence networks". Network stability is maintained even in case of instability of its membership and transaction volume. Based on the comparative analysis of the models considered in the present research, the principles of formation and coordination of the organizational structure in the virtual space. Differences due to the specifics regarding the use of modern information and cognitive technology, the inner logic of action and the specific culture of communication in the network. On the basis of similarities taking into account the analysed models, the prospect for further research is seen in the context of further ways to improve the efficiency of agents in the virtual space, including social networks.
Źródło:
Intercultural Communication; 2017, 2, 1; 123-142
2451-0998
Pojawia się w:
Intercultural Communication
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Психологічна природа міжгрупового протистояння та еволюція суспільних відносин
Psychological Nature of Intergroup Confrontation and Evolution of Public Relations
Autorzy:
Кириченко, Віктор
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489388.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
information environment
society
social relations
intergroup conflict
psychological role
models of perception
Opis:
Social and political opposition, which is based on the existence of contradictions and conflicts explicit interregional, inter-state and global, can cause direct physical and psychological violence. Globalization and historical changes in the social structure of most European countries, especially the Ukrainian- Russian conflict, brought socio-historical ideology of confrontation to a new level, resulting in the need to review the scientific foundations of the problem. Socio-psychological phenomenology of social conflict connected with external attribute personality traits, which is included in the system of social relations (race, gender, nationality, etc.). In the context of social phylogeny of the human community awareness of the existence of differences from the other is in the contrast between «I» certain «They» that leads to the formation of a consolidation group «We». Integration and globalization of the XXI century, which despite everything is a humanistic movement, shape society sharp, clearly negative attitude to physical violence. In modern society strategically prudent military campaign beginning with informative, cultural and ideological confrontation. Information warfare of our time – is primarily a worldview war, the struggle for the human mind and its beliefs that are higher regulators social activity. World reconstructed social environment and in the collective consciousness of social community through the prism of common patterns of perception that forms the equal treatment of all elements that are both within it and outside it. The result of effective learning models common perception is public opinion – the attitude of the community to the events and issues submitted for general discussion. Through the media at the discretion of submitted questions, problems, events, and most importantly – relationship to them. In a society built on a matrix model to be the most representative group «we» had to meet all the necessary conditions of role. Each member of the community is the bearer of a unique experience and unique properties. If the role variability impossible, it can lead to a critical accumulation representative of this or that social group segments and generate degradation. Social differentiation is a natural process, the essence of which is the union of a community of people with common interests to defend and leads to the formation of a group «they». In the coordinate system of social relations «we» and «they» are on different sides of the plane of the bipolar, but the disappearance of a reorganization one of them prevents the existence of the other. Resources information environment used to implement the common perception models which reconstruct a picture of the world in the collective consciousness and create a uniform public relation to the phenomena of objective reality. In order to consolidate the group in the information environment of broadcast information, which unites the community in the fight against some of «they». In the evolution of public relations is a gradual reorganization of intergroup relations, which can store role variability. The social hierarchy of interpersonal relationships in modern society can simultaneously be representative of the diverse group of cells (to carry out various social roles) that create the possibility of finding common interests and opportunities of cooperation and mutual interaction between people in a globalized world.
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2016, 6; 312-322
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Фрагментарний огляд концептуальної моделі методики навчання української літератури в хмаро орієнтованому навчальному середовищі
Fragmentary review of conceptual model of methodology of studies of Ukrainian literature in the cloud-oriented educational environment
Autorzy:
Skrynnik, Natalia
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/469882.pdf
Data publikacji:
2017-03-01
Wydawca:
Wyższa Szkoła Gospodarki Euroregionalnej im. Alcide De Gasperi w Józefowie
Tematy:
media education
cloud-oriented study environment
means of “e-learning”
Skype
readers blog
Opis:
The article is dedicated to the issues of the day of studies of Ukrainian literature within the limits of innovative virtual environment. The special attention is spared to development of the perspective system of receptions and forms of studies of literature in media space. Efficiency of application of the separate modernized methods of pedagogical collaboration is analysed. Purpose. Creation and justification of conceptual model methods of teaching Ukrainian literature under conditions of cloud-oriented study environment. Methods. The basic methods of research were theoretical and analytical, empirical (on the basis of observations and pedagogical experiment), mathematical methods and verification approaches. Results. Today's innovative educational approaches are sent to the educational collaboration in a virtual environment that is multifunction and dynamic. For satisfaction of the competency necessities of new generation a teacher must freely own the modernized technologies, methods and receptions. Especially it topically for the teacher of literature, that by the art of artistic word, with an author and heroes dialogue creates moral values, spiritual outlook intellectual personality. The cloud-oriented study environment (at his effective application) gives the enormous amount of possibilities to the modern teacher, but methodology of his introduction needs a further study.
Źródło:
Intercultural Communication; 2017, 2, 1; 143-161
2451-0998
Pojawia się w:
Intercultural Communication
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Моделювання потреб внутрішніх ринків для забезпечення електроенергією в умовах нестабільного зовнішнього соціально-економічного та політичного середовища в Україні
Modeling the needs of domestic markets for the provision of electricity in the conditions of an unstable external socio-economic and political environment in Ukraine
Modelowanie potrzeb krajowych rynków zaopatrzenia w energię elektryczną, w warunkach niestabilnego zewnętrznego otoczenia społeczno-gospodarczego i politycznego Ukrainy
Autorzy:
Kostin, Yuri
Shvedsky, Volodymyr
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/38410428.pdf
Data publikacji:
2022
Wydawca:
Wyższa Szkoła Techniczna w Katowicach
Tematy:
energy industry
strategy
unstable external environment
modeling
energetyka
strategia
niestabilne otoczenie zewnętrzne
modelowanie
Opis:
The article considers the problems of the energy industry in Ukraine, the causes and consequences of crisis phenomena, due to the influence of an unstable external socio-economic and political environment and imperfect decisions regarding reform and prospects for the development of the industry. Special attention was paid to the analysis of electricity, as one of the most important components of the energy industry in Ukraine. The models and forecasts developed in this work are based on the study of time series data for the main indicators of the electric power industry and can be applied in the development of individual elements of the new Energy Strategy of Ukraine in the conditions of an unstable external socio-economic and political environment in Ukraine.
Artykuł analizuje problemy energetyki na Ukrainie, przyczyny i skutki zjawisk kryzysowych, wywołanych wpływem niestabilnego zewnętrznego otoczenia społeczno-gospodarczego i politycznego oraz niedoskonałych decyzji, dotyczących reformy i perspektyw rozwoju branży. Szczególną uwagę zwrócono na analizę energii elektrycznej, jako jednego z najważniejszych źródeł energetyki na Ukrainie. Modele i prognozy opracowane w tej pracy opierają się na badaniu danych szeregów czasowych dla głównych wskaźników elektroenergetyki i mogą być zastosowane w opracowaniu poszczególnych elementów nowej Strategii Energetycznej Ukrainy, w warunkach niestabilnej sytuacji zewnętrznej środowiska społeczno-gospodarczego i politycznego na Ukrainie.
Źródło:
Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Technicznej w Katowicach; 2022, 15; 143-162
2082-7016
2450-5552
Pojawia się w:
Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Technicznej w Katowicach
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Регіональний фактор у формуванні глобального безпекового середовища: концепти та тенденції
Regional Factor in Shaping the Global Security Environment: Concepts and Trends
Autorzy:
Vermenych, Yaroslava
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676777.pdf
Data publikacji:
2023-11-20
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:
регіон
регіоналізм
національна безпека
безпекове середовище
геополітичні трансформації
region
regionalism
national security
security environment
geopolitical transformations
Opis:
Своєчасне виявлення наявних та попередження можливих загроз національній безпеці, посилення захисту національних інтересів в умовах сучасної безпекової ситуації та прогнозування тенденцій розвитку безпекового середовища мають завжди перебувати серед стратегічних пріоритетів державної політики. Мінливість та непередбачуваність безпекового простору внаслідок російсько-української війни активізують пошуки нових стратегій глобальної, регіональної та національної безпеки в умовах мілітарних викликів. Актуальність дослідження полягає в осмисленні контроверсійної дихотомії глобалізації і регіоналізації як векторів розвитку міжнародних відносин та геополітичних трансформацій. Метою статті є акцентування уваги на потенціалі їх взаємопов'язаності й взаємозалежності, рівнозначності взаємовпливів як глобалізаційних процесів на структуру регіоналізації, так і регіональних факторів на сучасну глобальну динаміку. Доведено, що регіоналізація виступає як концептуальна модель структурування суспільства на основі внутрішнього плюралізму його територіальних одиниць, що поєднує як прагнення протистояння уніфікації і надмірній централізації, так і пошук нових, ефективніших форм регіонального управління. Визначено, що регіоналізм у сучасних наукових дискурсах постає як об'єктивна тенденція суспільного розвитку й теоретико-методологічний ключ до її простеження й репрезентації. Системний аналіз процесів регіоналізації глобального простору на основі інноваційних методологічних підходів соціогуманітаристики дасть змогу прояснити справжній смисл світових трансформаційних процесів, репрезентувати нові гіпотези розвитку глобально-регіональних суспільних систем, генерувати оптимальні напрями та стратегії безпекової політики задля гарантії регіональної безпеки в європейському просторі.
Timely detection of existing and prevention of possible threats to national security, strengthening the protection of national interests in the conditions of the current security situation, and forecasting trends in the development of the security environment should always be among the strategic priorities of state policy. The volatility and unpredictability of the security space as a result of the Russian-Ukrainian war intensify the search for new strategies for global, regional and national security in the face of military challenges. The relevance of the study lies in the understanding of the controversial dichotomy of globalization and regionalization as vectors of the development of international relations and geopolitical transformations. The purpose of the article is to emphasize the potential of their interconnection and interdependence, the equivalence of mutual influences of both globalization processes on the structure of regionalization and regional factors on modern global dynamics. It is proven that regionalization acts as a conceptual model of structuring society based on the internal pluralism of its territorial units, which combines both the tendencies of opposition to unification and excessive centralization, and the search for new, more effective forms of regional management. It was determined that regionalism appears in modern scientific discourses as an objective trend of social development and a theoretical and methodological key to its tracing and representation. A systematic analysis of the processes of regionalization of the global space based on innovative methodological approaches of socio-humanitarian studies will make it possible to clarify the true meaning of world transformation processes, to represent new hypotheses for the development of global-regional social systems, to generate optimal security policy directions and strategies to guarantee regional security in the European space.
Źródło:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2023, 32; 45-65
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Peculiarities of the experiment with the use of Cloud-Oriented technologies within the environment “1 student – 1 computer” at the lessons of Ukrainian literature
Особливості експерименту з використання хмаро орієнтовних технологій у рамках середовища “1 учень – 1 комп’ютер” на уроках української літератури
Autorzy:
Skrynnik, Natalia
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/469955.pdf
Data publikacji:
2016-09-01
Wydawca:
Wyższa Szkoła Gospodarki Euroregionalnej im. Alcide De Gasperi w Józefowie
Tematy:
media education
cloud-oriented study environment
means of “e-learning”
virtual conception “1 to 1 in UA”
initiatives “Intel”
Opis:
Purpose. The aim of the article is to analyse the peculiarities of implementing virtual conception “1 student – 1 computer” at the lessons of Ukrainian literature under conditions of cloud-oriented study environment. Methods. The core methods of material processing were theoretical and analytical, empirical (on the basis of observations and pedagogical experiment), mathematical methods and verification approaches. Results. At all times education remains a sensitive indicator of universal progress. Realities distinguish a vitally important competency among the educational competencies. It is a media competency. Anachronistic pedagogical methods slow down the processes of modernization of lessons causing a number of contradictions and loss of students’ motivation. The actuality of the research consists in overcoming these problems.We see the practical significance of the achieved results in implementing the unique approaches and methods of teaching of Ukrainian literature with the use of the technology “1 student – 1 computer”; in creation and spreading the recommendations about active overcoming the difficulties of virtual education; in forming the preventive measures which would make impossible the destructiveness of the method under study on the marginal educational levels.
Źródło:
Intercultural Communication; 2016, 1, 1; 127-139
2451-0998
Pojawia się w:
Intercultural Communication
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Застосування інституційного підходу при вивченні дозвілля у соціологічній науці
Application of Institutional Approach in The Study of Leisure in Sociological Science
Autorzy:
Михайлич (Mykhailych), Олександр (Oleksandr) Володимирович
Мотузка (Motuzka), Таміла (Tamila) Анатоліївна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2187912.pdf
Data publikacji:
2022-03-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
дозвілля
вільний час
соціологічні
підходи
культурно-дозвіллєве середовище
сучасність
leisure
free time
sociological approaches
cultural and leisure environment
modernity
Opis:
У статті зазначено, що нові реалії, які ми спостерігаємо (глобалізаційні процеси, пандемія COVID-19, інформаційні війни і т.д.) спричинюють зміни у всіх сферах суспільного життя. Дозвілля є однією з таких сфер. У зв’язку з цими змінами, трансформаціями та модифікаціями люди вимушені шукати нові шляхи організації свого дозвілля та проведення вільного часу. Звертається увага, що відбуваються зміни форм різних видів діяльності. Зокрема змінюються їх зміст. Підкреслюється, що відповідно до змін у суспільстві мають змінюватися підходи до вивчення людських діяльностей. У статті проаналізовано останні дослідження та публікації, що стосуються організації дозвілля та підходів до його вивчення. Також зазначено, що у вивченні цього питання є аспекти, які ще не були з’ясовані та обґрунтовані в повному обсязі. Звертаємо увагу на те, що вкладається у зміст поняття дозвілля в науковому обігу. Визначено, що дозвілля розглядають у контексті вільного часу, а саме як його частини. Підкреслено, що хоч ці два поняття розглядаються у тандемі, але вони не є тотожними. Сконцентровано увагу на розгляді основних підходів, що виокремлюють в соціології, та їхнього застосування у процесі вивчення питання. Проведений аналіз змісту соціологічних підходів до вивчення дозвілля дав змогу нам зрозуміти, що особливу увагу варто звернути на інституційний підхід. Він на сучасному етапі розвитку соціологічної науки посідає одне з провідних місць. Саме тому було детально розглянуто вивчення дозвіллєвих практик з огляду на інституційний підхід. Зазначено, що, на нашу думку, під час вивчення цього питання в українському суспільстві найбільш доречно та доцільно застосовувати інституційний підхід. Визначено, що цей підхід можна назвати інтеграцією елементів різних підходів. Це, у свою чергу, дає змогу обґрунтувати наші погляди з приводу найбільш оптимального підходу вивчення та дослідження дозвілля в українському соціумі. Сконцентровано увагу на тому, що вибір соціологічного підходу під час вивчення та дослідження певного питання залежить від того, яку мету та завдання ставить перед собою науковець.
The article analyzes the new realities we are witnessing (globalization processes, the COVID-19 pandemic, information wars, etc.) are causing changes in all spheres of public life. Leisure is one of such areas. Due to these changes, transformations and modifications, people are forced to look for new ways to organize their leisure and leisure time. Attention is drawn to the fact that there are changes in the forms of various activities. In particular, their content is changing. It is emphasized that in accordance with changes in society, approaches to the study of human activities must change. The article analyzes the latest research and publications related to the organization of leisure and approaches to its study. It is also noted that there are aspects in the study of this issue that have not yet been fully clarified and substantiated. We pay attention to what is embedded in the content of the concept of leisure in scientific circulation. It is determined that leisure is considered in the context of free time, namely as part of it. It is emphasized that although these two concepts are considered in tandem, they are not identical. The focus is on the main approaches to sociology and their application in the study of leisure. The analysis of the content of sociological approaches to the study of leisure allowed us to understand that special attention should be paid to the institutional approach. He at the present stage of development of sociological science occupies one of the leading positions. That is why the study of leisure practices from the point of view of the institutional approach was considered in detail. It is noted that in our opinion, when studying this issue in Ukrainian society it is most appropriate and appropriate to apply an institutional approach. It is determined that this approach can be called the integration of elements of different approaches. This, in turn, allows us to substantiate our views on the most optimal approach to the study and study of leisure in Ukrainian society. Attention is focused on the fact that the choice of sociological approach in the study and research of a particular issue depends on the purpose and objectives of the scientist.
Źródło:
Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 1; 61-73
2720-6998
Pojawia się w:
Copernicus Political and Legal Studies
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Сучасні питання розвитку мовленнєвої культури при вивченні іноземної мови студентами гуманітарних спеціальностей
Modern Issues of Speech Culture Development when Studying a Foreign Language by Students of the Humanities
Autorzy:
Безена, Іван
Богатирьова, Тетяна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16539024.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Мовленнєва культура
інноваційне освітнє середовище
тренінги
педагогічний інструментарій
результати освіти
Speech culture
innovative educational environment
trainings
pedagogical tools
educational outcomes
Opis:
The authors investigated some issues of speech culture development during the study of foreign languages by students of humanities in bachelor’s degree programs. In the context of the developing educational environment and European integration of Ukraine, a foreign language should contribute to the satisfaction of individual educational needs and the development of unlimited speech communication in the open world. The strategic goals of national education outline general issues: the formation of a free personality that is recognized as relevant issues of sustainable educational growth, special understanding of European values such as democracy, human rights and tolerance, respect for foreign culture, motivation for content and quality of individually oriented education with dynamic, flexible trajectory. The modern model of higher education in the humanities is developing dynamically, but at the same time requires a new content, resources and tools for a developing educational environment. The key issues are: individual motivation to learn a foreign language, professional competencies of teachers and access to new modern resources for learning a foreign language. Considering some aspects of the organization of educational activities of students studying for bachelor’s degree programs, we note the presence of positive and negative trends. Among the positive ones are the high needs of some students in the development of speech competence, extra time for comprehension, various resources to expand vocabulary and take into account the professional orientation of information for education, various forms of classes (visualization, watching movies, listening to radio programs, business games, group work, discussion of various topics of foreign culture, nature and environment, opportunities to attend language summer camps, etc.). Negative tendencies include the presence of a certain number of students who do not know how to independently develop their speech competencies, disorganization in the structure of self-education, perception of everything with unfavorable motivators, and so on. It is noted that according to foreign experience in qualitative, creative and educational growth the most important is the development of personal competence in understanding academic freedom, formation of individual practices of learning materials, competence development, independence, individual responsibility, independent search for motivation to develop speech skills. A special place in the process of active educational dialogue in a foreign language, skills of listening, understanding and perception of information belongs to the teacher who forms the individual trajectory of the student’s education and achieves the results of quality education.
Авторами досліджено окремі питання розвитку мовленнєвої культури в ході вивчення іноземних мов студентами гуманітарних спеціальностей за бакалаврськими освітніми програмами. Іноземна мова в контексті розвиваючого освітнього середовища та євроінтеграції України мають сприяти задоволенню індивідуальних освітніх потреб й розвитку необмеженої мовленнєвої комунікації у відкритому світі. Стратегічною метою національної освіти окреслюється загальними проблемами: формування вільної особистості, яка визнається актуальними питаннями сталого освітнього зростання, особливого розуміння загальноєвропейських цінностей (демократії, прав людини та толерантності), розвитку поваги до здобутків зарубіжної культури, вмотивованість до змісту і якості освіти (динамічної, гнучкої траєкторії, індивідуально зорієнтованої). Сучасна модель вищої освіти за гуманітарним спрямуванням динамічно розвивається, але в той же час потребує нового змістового наповнення, ресурсного забезпечення та інструментарію для розвиваючого освітнього середовища. Ключовими постають питання: індивідуальної вмотивованості до освоєння іноземної мови, професійних компетентностей педагогів та доступності до нових сучасних ресурсів для освоєння іноземної мови. Розглядаючи окремі аспекти організації освітньої діяльності студентів, які навчаються за бакалаврськими освітніми програмами, відмічаємо наявність позитивних та негативних тенденцій. Серед позитивних постають високі потреби окремої частини студентів у розвитку мовленнєвої компетентності, додаткового часу на процеси ї осягнення, різні ресурси для розширення словникового запасу особистості та врахування професійної направленості тематики інформації для освіти, застосування різнопланових форм заняття (візуалізація, перегляд фільмів, слухання радіопрограм, ділові ігри, роботи в групі, обговорення різних тем іноземної культури, природи, середовища, можливості відвідування мовних літніх таборів тощо). До негативних тенденцій відносимо наявність певного числа студентів, які не вміють самостійно розвивати свої мовленнєві компетенції, проблеми із організацією самоосвіти, сприйняття всього процесу з негативними мотиваторами тощо. Відмічено, що як свідчить зарубіжний досвід у якісному, творчому й освітньому зростанні, найактуальнішим є розвиток у особистості компетенції із розумінням академічної свободи, формуванням індивідуальних практик засвоєння матеріалів, розвитку компетенції самостійності, індивідуальної відповідальності, самостійного пошуку мотивації до розвитку мовленнєвих компетентностей. Особливе місце в процесі активного освітнього діалогу іноземною мовою, навичками слухання, розуміння та сприйняття інформації належить педагогу, який формує індивідуальну траєкторію освіти студента й досягає результатів якісної освіти.
Źródło:
Viae Educationis; 2022, 1; 100-109
2956-2856
Pojawia się w:
Viae Educationis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Диверсифікаційний менеджмент компаній в умовах міжнародного конкурентного середовища
Diversity management companies in terms of international competition environment
Autorzy:
Bulankina, O.E.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/692451.pdf
Data publikacji:
2013
Wydawca:
Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:
диверсифікаційний менеджмент
крос-культурні команди
культурне розмаїття
конкурентоспроможність
ефективність
міжнародне середовище
diversity management
cross-cultural teams
cultural diversity
competitivness
effectiveness
international environment
Opis:
In this work was analiyed and proved that diversity management has to be a keystrategy in getting competitive advantages for the companies that operate in globalcompetitive environment
Виявлено та доведено, що диверсифікаційний менеджмент є характерною скла-довою стратегії отримання конкурентних переваг для компаній, що функціонують у міжнародному конкурентному середовищі.
Źródło:
European Journal of Management Issues; 2013, 2; 88-95
2519-8564
Pojawia się w:
European Journal of Management Issues
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Теоретичні основи формування ІКТ-компетентності майбутніх програмістів в умовах використання хмарних технологій в освітній діяльності
Theoretical Bases of Formation of ICT Competence of Future Programmers in the Conditions of Using of Cloud Technologies in Educational Training
Autorzy:
Співачук, Валентина
Іконнікова, Марина
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16539051.pdf
Data publikacji:
2022-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
хмаро зорієнтовані засоби навчання
ІТ-фахівці
інформаційно-освітнє середовище
засоби навчання
cloud-based learning tools
IT professionals
information and educational environment
learning tools
Opis:
In the given article the issues concerning the formation of ICT competence of future programmers in the use of cloud technologies in educational activities, which is possible with the introduction of result-oriented learning, creating open curricula and resources, evaluating components of information and educational environment, creating a child-centered environment of rich ICT with universal access. The key concept of the research – cloud technologies (cloud ICT) – was defined as a set of methods, tools and techniques used to collect, organize, store and process on remote servers, transmission over the network and presentation through the client program of all possible messages and data. Accordingly, cloud learning technologies are such learning ICT that involves the use of networked ICTs with centralized network storage and processing of data (execution of programs), in which the user acts as a client (user of services), and the cloud is a server (service provider). The origins of cloud learning technologies are contained in the application of the concept of computer services to the educational process, in particular, the provision of space for the storage of electronic educational resources and mobile access to them. The article focuses on the analysis of theoretical and practical aspects of training future programmer. The analysis of general trends aimed at the implementation of the process of forming the ICT competence of a future information technology specialist as an essential component of the overall teaching competence of the proficient specialist. Considering the structural components of the model of forming the ICT competence of a future programmer, much attention is paid to theoretical and methodological basics of the process, grounded on general (cognitive, systemic, terminological and technological) special scientific (competence, personality-oriented, structured, modeling) approaches and principles of teaching (systematicity and consistency, availability of study, connection of study with real life, conscious activity in education, visualization, profound knowledge, abilities, skills, individual approach and emotional learning). Theoretical and methodological basics determine the content of education in shaping the ICT competence of a future programmer. Based on the considered experience and comparison of teaching aids and cloud technologies, the advantages of using cloud technologies for different categories of participants in the educational process and the model of cloud services, which should be used in the teaching of normative disciplines information technology specialists.
В представленій статті розглянуто формування ІКТ-компетентності майбутніх програмістів в умовах використання хмарних технологій в освітній діяльності, яка можлива при запровадженні результативно-орієнтованого навчання, створенні відкритих навчальних програм та ресурсів, оцінюванні компонент інформаційно-освітнього середовища, створенні дитиноцентристського середовища насиченого ІКТ, із універсальним доступом. Ключове поняття дослідження – хмарні технології (хмарні ІКТ) – визначено як сукупність методів, засобів і прийомів, використовуваних для збирання, систематизації, зберігання та опрацювання на віддалених серверах, передавання через мережу та подання через клієнтську програму все можливих повідомлень і даних. Відповідно під хмарними технологіями навчання в дослідженні розуміються такі ІКТ навчання, що передбачають використання мережних ІКТ із централізованим мережним зберіганням та опрацюванням даних (виконання програм), за якого користувач виступає клієнтом (користувачем послуг), а „хмара” – сервером (постачальником послуг). Витоки хмарних технологій навчання містяться в застосуванні концепції „комп’ютерної послуги” до освітнього процесу, зокрема наданні місця для зберігання електронних освітніх ресурсів та мобільного доступу до них. У статті також аналізуються теоретичні і практичні аспекти підготовки майбутніх програмістів. Проводиться аналіз загальних тенденцій, які спрямовані на реалізацію процесу формування ІКТ-компетентності майбутнього фахівця інформаційних технологій, як суттєвої складової загальної компетентності сучасного спеціаліста. Розглядаючи структурні компоненти моделі формування ІКТ-компетентності майбутнього програміста особлива увага приділяється висвітленню теоретико-методичної основи процесу, що ґрунтується на загальнонаукових (когнітивному, системно-діяльнісному, термінологічному та технологічному), спеціально-наукових (компетентнісному, особистісноорієнтованому, структурному, моделювання) підходах та на принципах навчання (науковості, системності та послідовності, доступності навчання, зв’язку навчання з реальним життям, свідомої активності у навчанні, наочності, міцності знань, вмінь, навичок, індивідуального підходу і емоційності навчання). Теоретико-методична основа визначає зміст навчання у процесі формування ІКТ-компетентності майбутнього програміста. На основі розглянутого досвіду та проведеного порівняння засобів навчання та хмарних технологій визначено переваги використання хмарних технологій для різних категорій учасників навчального процесу та моделі надання хмарних послуг, які доцільно використовувати у процесі навчання нормативних навчальних дисциплін циклів математичної, природничо-наукової й професійної та практичної підготовки майбутніх фахівців з інформаційних технологій.
Źródło:
Viae Educationis; 2022, 2; 38-44
2956-2856
Pojawia się w:
Viae Educationis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Особливості розвитку інноваційного середовища в Україні в умовах глобальної конкуренції
Features of development of innovative environment in Ukraine in the conditions of global competition
Особенности развития инновационной среды в Украине в условиях глобальной конкуренции
Autorzy:
Bilyk, R. S.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/692287.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:
інновації
інноваційний клімат
інноваційне середовище в Україні
глобальна конкуренція
инновации
инновационный климат
инновационная среда в Украине
глобальная конкуренция
innovation
innovative climate
innovative environment in Ukraine
the global competition
Opis:
Исследованы особенности инновационного развития в Украине в условиях усиления глобальной конкуренции. Проанализированы трансформационные изменения в развитии инвестиционно-инновационной среды в Украине, что дало возможность  определить реальное состояние инвестиционного климата и инновационной привлекательности нашей страны. Доказано, что на инновационную привлекательность Украины значительно влияет не только общее положение национальной экономики страны, но и условия ведения предпринимательской деятельности
The transformation of the economy of Ukraine predetermines the need for comprehensive analysis of its impact on the areas of economic activity because the depth of transformation processes has significant differences. In this regard especially important is innovation environment, on the development of which the competitiveness of the national economy largely depends, as well as the pace and quality of economic development. The analysis of the features of the transformational changes in the environment, especially in the innovation sector, is particularly relevant under conditions of global competition. The aim of the article is to study the development of global innovation environment, development and scientific substantiation of directions ensuring national innovation competitive advantages, to identify opportunities to use integration processes to enhance international innovation investment cooperation. To achieve this aim we applied the following methods: abstract–logical, structurally–logical, comparative and statistical. Peculiarities of innovation development in Ukraine under conditions of growing global competition were examined. We studied transformational changes in the development of investment and innovation environment in Ukraine, which made it possible to determine the real state of its innovation appeal. The innovative development was considered as self–reproductive basis for the formation of new patterns of economic dynamics, modernization of the national economy, technological convergence of Ukraine into global economic space, maintaining intellectual potential. The study of the transformation of innovative development and market transformation efficiency of social production showed that the innovation attractiveness of Ukraine is significantly affected not only by the general state of the national economy but by the conditions of business activities. The practical value of the research is in the fact that the implementation of the formulated strategic objectives in the innovation field will allow the national economy to solve the problem of substantial growth of the gross domestic product, to improve investment attractiveness, to create conditions for the development of existing and for attracting new companies, to create new sectors of the economy in the field of small and medium sized innovative businesses, to form the clusters of innovative enterprises, to ensure integration of science, government and business.  The issues of the transformation of innovative development will require further detailed study in the context of overcoming the crisis of competitiveness of the national economy, market transformations for the efficiency of social production.
Трансформація економіки України зумовлює необхідність всебічного аналізу її впливу на сфери економічної діяльності, оскільки глибина трансформаційних процесів має суттєві відмінності. У зв’язку з цим особливо важливе інноваційне середовище, від розвитку якого значною мірою залежить конкурентоспроможність національної економіки, темпи та якість економічного розвитку. Аналіз особливостей трансформаційних змін середовища, насамперед у інноваційній сфері України, особливо актуальний в умовах глобальної конкуренції. Мета статті полягає у дослідженні розвитку глобального інноваційного середовища, розробці та науковому обґрунтуванні напрямів забезпечення національних інноваційних конкурентних переваг, визначенні можливостей використання інтеграційних процесів для активізації міжнародного інноваційно-інвестиційного співробітництва. Для досягнення поставленої мети застосовано такі методи: абстрактно-логічний, структурно-логічний, порівняльний та статистичний. Досліджено особливості інноваційного розвитку в Україні в умовах посилення глобальної конкуренції. Вивчено трансформаційні зміни у розвитку інвестиційно-інноваційного середовища в Україні, що дало можливість визначити реальний стан її інноваційної привабливості. Інноваційний розвиток розглянуто як самовідтворювальну основу для формування нових моделей економічної динаміки, модернізації національного господарства, технологічної конвергенції України у світовий економічний простір, збереження інтелектуального потенціалу. Дослідження трансформації інноваційного розвитку та відповідності ринкових перетворень ефективності суспільного виробництва показало, що на інноваційну привабливість України значно впливає не лише загальний стан національної економіки, а й умови ведення бізнесу. Практичне значення дослідження полягає у тому, що виконання сформульованих стратегічних завдань у інноваційній сфері дозволить національній економіці вирішити питання забезпечення істотного росту валового продукту, підвищити інвестиційну привабливість, створити умови для розвитку сучасних і залучення нових великих компаній, створювати нові сектори економіки в сфері малого та середнього інноваційного бізнесу, сформувати кластери інноваційних підприємств, забезпечити інтеграцію науки, влади та бізнесу. Подальшого детального вивчення потребують питання трансформації інноваційного розвитку в контексті подолання кризи конкурентоспроможності національної економіки, відповідності ринкових перетворень ефективності суспільного виробництва. Бібл. 17.
Źródło:
European Journal of Management Issues; 2015, 4; 27-35
2519-8564
Pojawia się w:
European Journal of Management Issues
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Європа як відображення світоглядних традицій та сучасних уявлень (Історико-географічний аспект)
Europa jako odzwierciedlenie tradycji światopoglądowych i współczesnych wyobrażeń (aspekt historyczno-geograficzny)
Autorzy:
Гудзевич, Анатолій
Романюк, Іван
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/31233783.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
Європа
кордони
історико-географічний регіон
частина світу
геосередовище
Europe
borders
historical and geographical region
part of the world
geo-environment
Europa
granice
region historyczno-geograficzny
część świata
geośrodowisko
Opis:
Стаття присвячена проблемним питанням світоглядної орієнтації у зв’язку з потребою персоніфікації позиціонування Європи як частини світу. Для встановлення означеної проблематики застосовано  низку методів − ретроспективний, хронологічний, періодизації, порівняльно-історичний та інші. Вперше встановлені та нанесені на карту кордони Європи, на тлі інших частин світу, забезпечують: цілісність та «образність», служать основою для розрізнення історико-географічних середовищ планети рівня «частини світу», уможливлюють єдність підходів вчених і практиків (географів, істориків, геологів, культурологів, політиків та ін.). Зокрема, використання Європи, як географічної проекції на земну поверхню, закладає передумови для узгодженого, стандартного групування країн за регіонами з чітким територіальним охопленням і характеристиками (площа, відстань тощо) насамперед у науково-освітній сфері.
Artykuł poświęcony jest badaniom nad problematyką orientacji światopoglądowej w związku z koniecznością personifikacji pozycjonowania Europy jako części świata. Do ustalenia postawionego problemu zastosowano szereg metod: retrospektywną, chronologiczną, periodyzacyjną, porównawczo-historyczną i inne. Autor uważa, iż niniejsza nowatorska próba wyznaczenia i wytyczenia granic Europy na tle innych części świata zapewnia jej integralność i „obrazowość”, ponadto stanowi też bazę do wyodrębnienia środowisk historyczno-geograficznych planety na poziomie „części świata”; umożliwia również ujednolicenie podejścia naukowców i praktyków (geografów, historyków, geologów, kulturoznawców, polityków itp.). Wykorzystanie Europy jako punktu geograficznego na powierzchni Ziemi kładzie podwaliny pod uzgodnione standardowe zaszeregowanie krajów według regionów o wyraźnym zasięgu terytorialnym i cechach charakterystycznych (obszar, odległość itp.), przede wszystkim w sferze naukowej i edukacyjnej.
The article is devoted to problematic issues of worldview orientation in connection with the need to personify the positioning of Europe as part of the world. A number of methods – retrospective, chronological, periodization, comparative-historical and others – were used to establish the specified problem. The borders of Europe, established and mapped for the first time, against the background of other parts of the world, provide: integrity and “imagery”, serve as a basis for distinguishing the historical and geographical environments of the planet at the level of “part of the world”, enable the unity of the approaches of scientists and practitioners (geographers, historians, geologists, cultural experts, politicians, etc.). In particular, the use of Europe as a geographical projection on the Earth’s surface lays the groundwork for an agreed, standard grouping of countries by regions with clear territorial coverage and characteristics (area, distance, etc.) primarily in the scientific and educational sphere.
Źródło:
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych; 2023, 6, 18; 1-20
1733-2249
Pojawia się w:
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Про коронавірусну інфекцію COVID-19 в українських та європейських енциклопедіях
The coronavirus disease COVID-19’s coverage in Ukrainian and European encyclopedias
Autorzy:
Железняк, Микола
Іщенко, Олександр
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1196683.pdf
Data publikacji:
2020
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of Encyclopedic Research
Tematy:
encyclopedistics
digital environment
Encyclopedia of Modern Ukraine
Wikipedia, Britannica
Great Norwegian Encyclopedia
National Ecyclopedia (Latvia)
Brockhaus
Croatian Encyclopedia
COVID-19
SARS-CoV-2
«Велика норвезька енциклопе- дія» (Store norske leksikon)
Opis:
Today, humans have the phase of the social organization evolution, in which information, communication technologies, and knowledge are fundamental objects of production, as well as the digital environment is an important space for the development of society. There are problems of people’s digital literacy actualized by the increasing role of the existing and growing in information and knowledge in society from Internet environment. This study illustrates the issue of getting digital literacy using online encyclopedic resources on the case about informing the pandemic of coronavirus disease COVID-19 worldwide in 2019-2020. Based on analysis of the mentioned virological topic articles of the national encyclopedias of Europe (Britannica, Brockhaus, Encyclopedia of Modern Ukraine, Great Norwegian Encyclopedia, Wikipedia, etc.) the conclusion is made that encyclopedic knowledge is inert and during the pandemic, it has a low practical role for the needs of humans in the context of safe behavior and right decisions. However, Wikipedia differs from other national online encyclopedias by offering much more information including that is not commonly found in classical encyclopedias, but is useful to readers.
Нині світ перебуває на тій стадії еволюційного розвитку цивілізації, у якій інформація та знання стають основоположними продуктами виробництва. Збільшення ролі інформації й знань в житті суспільства, які поширюються в інтернет-просторі, актуалізує проблеми цифрової освіченості (грамотності / компетенції) людей. У цьому дослідженні на окремому прикладі, пов’язаному з пандемією коронавірусної інфекції в період 2019–2020 років, показано значення онлайн-енциклопедій у процесі формування цифрової освіченості. Проаналізувавши статті на тему COVID-19, SARS-CoV-2, які подають національні енциклопедії Європи (й України зокрема), зроблено висновок про інертність енциклопедичних знань і невисоку їх практичну цінність для переважної більшості населення з точки зору поведінки й рішень під час пандемії. У цьому контексті вирізняється «Вікіпедія», пропонуючи значно більший масив довідкових даних, зокрема й тих, що зазвичай не властиві класичним енциклопедіям, однак корисні для читачів.
Źródło:
Енциклопедичний вісник України; 2020, 12
2706-9990
2707-000X
Pojawia się w:
Енциклопедичний вісник України
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Децентралізація влади в Україні як засіб створення та підтримки повноцінного життєвого середовища територіальних громад
Decentralization of power in Ukraine as a means of creating and maintaining a full-term living environment of territorial communities
Autorzy:
Lysenko, Alla
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2036988.pdf
Data publikacji:
2022-03-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
decentralization
stages of decentralization
territorial communities
local governments
problems of community development
rural areas
living environment
децентралізація
етапи проведення децентралізації
територіальні громади
органи місцевого самоврядування
проблеми розвитку громад
сільські території
життєве середовище
Opis:
The article researched the process of decentralization of power in Ukraine since 2014 and its legal regulation, highlights the stages of reform, systematizes its main achievements within the first stage (from 2014 to 2019) and the second (from 2020 to present), outlines and summarizes the key problems of community development and possible ways to solve them. Based on the analysis of the publications in which the solution of the problem was initiated, the author found that the attempts to improve the administrative- territorial structure of Ukraine, made at the national level before 2014, did not bring the expected results, and therefore the focus is on the process of subsequent reforms. With this in mind, the purpose of the study, its main research objectives and methodological tools are determined. The author emphasizes that the reform of the state policy of Ukraine in the field of local government is based on the best world achievements in this direction, on the basis of the analysis confirms the general correspondence between the number of persons living in a particular region of Ukraine and the number of established communities, and that community development problems are more pronounced within rural areas away from administrative centers. The proposed ways to solve the outlined problems will contribute to the creation and maintenance of a full-fledged living environment of communities.
У статті досліджено процес децентралізації влади в Україні з 2014 р. та його нормативно-правове регулювання, виокремлено етапи проведення реформи, систематизовано її основні здобутки у межах першого етапу (з 2014 р. до 2019 р.) та другого (з 2020 р. і дотепер), окреслено й узагаль- нено ключові проблеми розвитку громад та можливі шляхи їх вирішення. На основі аналізу публікацій, у яких започатковано вирішення пробле- ми, автором встановлено, що спроби щодо удосконалення адміністра- тивно-територіального устрою України, здійснені на загальнодержавному рівні до 2014 р., не принесли очікуваних результатів, і тому акцентовано увагу саме на процесі послідуючих реформ. З огляду на це визначено мету дослідження, його основні науково-дослідницькі завдання та методоло- гічний інструментарій. Автор акцентує увагу на тому, що в основу реформування державної політики України у сфері місцевого самоврядування покладено кращі сві- тові здобутки у цьому напрямі, на основі проведеного аналізу підтверджує загальну відповідність між кількістю осіб, які проживають на території кон- кретної області України, та кількістю створених громад, а також на тому, що проблеми розвитку громад більш значною мірою проявляються у ме- жах сільських територій, віддалених від адміністративних центрів. Запро- поновані шляхи вирішення окреслених проблем сприятимуть створенню та підтримці повноцінного життєвого середовища громад.
Źródło:
Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 1(33); 56-77
1643-6911
Pojawia się w:
Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies