Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "методологія" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-7 z 7
    Tytuł:
    TABU JĘZYKOWE I EUFEMIZACJA A WARIANTYWNOŚĆ TEKSTÓW UKRAIŃSKICH LUDOWYCH PIEŚNI OBSCENICZNYCH
    TABOO LANGUAGE AND EUPHEMISMS IN TEXTUAL VARIANTS OF UKRAINIAN OBSCENE FOLK SONGS
    МОВНЕ ТАБУ І ЕВФЕМІЗАЦІЯ ТА ВАРІАНТНІСТЬ ТЕКСТІВ УКРАЇНСЬКИХ СОРОМІЦЬКИХ ПІСЕНЬ
    Autorzy:
    Stępnik-Szeptyńska, Jadwiga
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1601813.pdf
    Data publikacji:
    2021-09-13
    Wydawca:
    Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
    Tematy:
    euphemism, taboo language, variant, Ukrainian obscene folk songs, methodology
    euphemism
    taboo language
    variant
    Ukrainian obscene folk songs
    methodology
    евфемізм, мовне табу, варіант, сороміцькі пісні, методологія
    евфемізм
    мовне табу
    варіант
    сороміцькі пісні
    методологія
    Opis:
    У статті розглянуто проблему методології дослідження евфемізмів (як відповіді на вплив мовного табу) в текстах українських народних сороміцьких пісень. У польській науковій літературі рекомендується досліджувати евфемізми у народних піснях шляхом порівняння варіантів пісень, які записані в різних місцях і в різний час. На основі аналізу текстів, опублікованих у двох збірниках сороміцьких пісень, виявилось, що цей спосіб дослідження евфемізмів не дозволяє ствердити, який був напрямок змін; чи відбулася евфемізація, чи вульгаризація тексту. У висновках запропоновано використання згаданого методу для аналізу оригінальних текстів у рукописах або варіантів, які відомі одному виконавцеві чи групі, напр., мешканцям одного села. Щоб реалізувати друге з названих завдань, необхідно було б провести польові дослідження.
    This article investigates some methodological issues in research on euphemisms (resulting from taboo language) in textual variants of Ukrainian obscene folk songs. In the Polish scholarly literature, it has been suggested that euphemisms can be identified by comparing texts recorded in different territories and time. It is argued in this paper, on the basis of a comparative analysis of texts published in two collections of obscene songs, that using this method does not allow to determine the direction of changes in the texts. One cannot tell for sure whether the phrases became vulgarized or euphemized. The conclusions contain a suggestion to investigate euphemisms in obscene songs by applying the method in question to original manuscripts or parallel variants of songs known to a single performer or community, e.g. the inhabitants of one village. In order to achieve the latter aim it would be necessary to carry out fieldwork.
    Źródło:
    Studia Ukrainica Posnaniensia; 2021, 9, 1; 99-112
    2300-4754
    Pojawia się w:
    Studia Ukrainica Posnaniensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Геополітичний Статус України: Історіографія Та Методологічний Дискурс
    Geopolitical Status of Ukraine: Historiography and Methodological Discourse
    Autorzy:
    Kondratenko, O.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1070516.pdf
    Data publikacji:
    2020-09-29
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    methodology
    geopolitics
    foreign policy
    the Baltic-Black Sea project
    geopolitical status of Ukraine
    методологія
    геополітика
    зовнішня політика
    геополітичний статус україни
    міжмор’я
    Opis:
    The issue of Ukraine’s geopolitical status through the prism of historiography and methodological discourse of domestic and foreign scholars is revealed. It is established that in the vast majority of scientific works the geopolitical status of Ukraine is defined as extremely low with a further tendency to deteriorate. It is found out that the decline of Ukraine’s geopolitical status in the international arena began immediately after it acquired non-nuclear status under pressure from Russia and the United States. In the end, the “cassette” and “Kolchuga” scandals caused only a deterioration of both the international image and the geopolitical status of Ukraine. According to the works of leading Ukrainian scholars, the crisis of foreign policy and the decline of geopolitical status of the state were also caused by internal factors. These included the demographic crisis, large-scale corruption and falling GDP, which in turn led to an increase in Ukraine’s negative trade balance. A significant number of scholars link the weakness of Ukraine’s geopolitical status with its complicated geographical location. Thus, we can agree with the most authors that Ukraine is geographically located between the West and the East, as well as at the intersection of strategic interests of three civilizations: Euro-Atlantic, Eurasian and Islamic. It is this factor, along with Ukraine’s internal problems, that determines the peripherality of Ukraine’s geopolitical position as that of a buffer state. In order to finally transform Ukraine into a “gray” security zone and prevent its rapprochement with the EU and NATO, Russia launched a hybrid war in 2014, as a result of which it annexed Crimea and caused an armed conflict in Donbas. Such actions of Russia led to further weakening of the geopolitical status of Ukraine and its final transformation into an object of policy of powerful international players. In the current circumstances and forecasts, we increasingly share the idea of intensifying the Euro-Atlantic vector of Ukraine’s foreign policy and establishing a strategic security dialogue to strengthen relations with Eastern European neighbors in the framework of the possible implementation of the Baltic-Black Sea project.
    Розкрито питання геополітичного статусу України через призму історіографії та методологічного дискурсу вітчизняних та зарубіжних науковців. Встановлено, що у абсолютній більшості наукових праць геополітичний статус України визначений як вкрай низький з подальшою тенденцією до погіршення. З’ясовано, що зниження геополітичного статусу України на міжнародній арені розпочалося одразу після набуття нею без’ядерного статусу під тиском Росії та США. Врешті «касетний» та «кольчужний» скандали зумовили лише погіршення як міжнародного іміджу, так і геополітичного статусу України. Згідно праць провідних українських вчених, криза зовнішньої політики та зниження геополітичного статусу держави були також зумовлені й внутрішніми чинниками. Серед них: демографічна криза, масштабна корупція та падіння рівня ВВП, що у свою чергу стало причиною зростання від’ємного торговельного сальдо України. Значна кількість науковців пов’язує слабкість геополітичного статусу України з її складним географічним положенням. Адже, варто погодитися з більшістю авторів, Україна географічно знаходиться між Заходом і Сходом, а також на перетині стратегічних інтересів трьох цивілізацій: євроатлантичної, євразійської та ісламської. Саме цей фактор, поряд із внутрішніми українськими проблемами, зумовлює периферійність геополітичного положення України як буферної держави. З метою остаточного перетворення України на «сіру» безпекову зону та унеможливлення зближення її з ЄС та НАТО, РФ у 2014 р. розпочала гібридну війну унаслідок чого анексувала Крим та спричинила збройний конфлікт на Донбасі. Такі дії Росії зумовили подальше ослаблення геополітичного статусу України та остаточне перетворення її на об’єкт політики потужних міжнародних гравців. За нинішніх обставин і прогнозів дедалі розділяємо думку про активізацію євроатлантичного вектору зовнішньої політики України та налагодження стратегічного безпекового діалогу про зміцнення відносин зі східноєвропейськими сусідніми країнами у рамках можливої реалізації проекту Балто-Чорноморської співдружності (Міжмор’я).
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2020, 12; 41-63
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Kanon historiograficzny w literaturoznawstwie polsko-ukraińskim XVIII–XX wieku
    The historiographical canon in Ukrainian and Polish literature studies of the 18th–20th centuries
    Історіографічний канон в українському та польському літературознавстві ХVIII– XX століття
    Autorzy:
    Henc, Adriana
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/31343489.pdf
    Data publikacji:
    2022
    Wydawca:
    Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
    Tematy:
    історіографічний канон
    історія польської літератури
    історія української літератури
    історія літературної історіографії
    історіографічна методологія
    historiographical canon
    history of Polish literature
    history of Ukrainian literature
    history of literary historiography
    historiographical methodology
    Opis:
    У статті досліджено теоретичні та практичні засади створення канону в польських та українських історико-літературних синтезах у контексті загальноєвропейських історіографічних традицій. Виокремлено стрижневі критерії селекції історико-літературного матеріалу, а також розглянуто таксономічні тенденції в історіях літератури XVIII–ХХ століття. З’ясовано основні аспекти канонізації текстів в українських та польських історіографічних корпусах, які насамперед відображені у формальних характеристиках, критеріях відбору художніх текстів, авторських інтерпретаціях, концептуальних підходах та методологічній базі. У статті проартикульовано основні здобутки істориків літератури XVIII–ХХ століття, а також комплексно визначено методологію створення цілісного та науково обґрунтованого корпусу історії українського та польського письменства.
    The article investigates the theoretical and practical principles of creating a canon in Polish and Ukrainian historical and literary syntheses in the context of European historiographical traditions. The core criteria of selection of historical and literary material are singled out, and taxonomic tendencies in the histories of literature from the 18th–20th centuries are considered. The main aspects of the canonization of texts in Ukrainian and Polish historiographical corpora are clarified, which are primarily reflected in the formal characteristics, criteria for selecting literary texts, the author’s interpretations, conceptual approaches and the methodological basis. The article articulates the main achievements of literary historians of the 18th–20th centuries, as well as comprehensively defining the methodology for creating a holistic and scientifically sound corpus of the history of Ukrainian and Polish literature.
    Źródło:
    Studia Ukrainica Posnaniensia; 2022, 10, 1; 105-117
    2300-4754
    Pojawia się w:
    Studia Ukrainica Posnaniensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Metodologia lingwokulturologicznego badania materiału ojkonimicznego
    Autorzy:
    Kotovych, Vira
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/607952.pdf
    Data publikacji:
    2019
    Wydawca:
    Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
    Tematy:
    methodology / methods of research
    the linguistic-cultural aspect
    principles of naming
    oikonym
    oikocultureme
    onomastics
    metodologia / metody badań
    aspekt lingwokulturologiczny
    zasady nominacji
    ojkonim
    ojkokulturonim
    onomastyka
    методологія дослідження, ономастика, лінгвокультурологічний аспект, ойконім, ойкокультуронім
    Opis:
    The article deals with the methodology of analysing the oikonymic material in the linguistic-cultural aspect; the basic methods and techniques of such investigation have been determined. The author has emphasised that the descriptive method serves to consider oikonyms as specific encyclopaedic texts; the comparative historical method helps to study social-historical conditions of name formation; the structural one assists in finding the position of every oikonym in the system and structural paradigm of the language; the comparative method is determined to consider the place of the oikonyms of Ukraine among the names of human settlements of other national systems; the method of field investigation of the material involves modelling of linguistic-cultural portraits of oikonyms. There are four principles of naming human settlements and it has been discovered out which linguistic and cultural information the names formed according to each of these principles comprise. The term oikocultureme has been suggested, and the national specificity and linguistic-cultural universality of onyms (proper nouns) marked with this term have been analysed. The author has proved that studying oikonyms in the linguistic-cultural aspect presupposes the usage of methods and techniques of linguoculturology and onomastics.
    W artykule opisano metodologię analizy materiału ojkonimicznego w aspekcie lingwokulturologicznym; określono podstawowe metody i techniki takich badań. Podkreślono fakt, że metoda opisowa służy do traktowania ojkonimów jako rodzaju tekstu; metoda porównawczo-historyczna – do badania społeczno-historycznych warunków tworzenia nazwy; strukturalna metoda pomaga odnaleźć pozycję każdego ojkonimu w paradygmacie systemowo-strukturalnym języka; porównawcza – rozważyć miejsce ojkonimów Ukrainy wśród nazw miejscowości innych systemów narodowych; metoda badań terenowych polega na modelowaniu portretów lingwokulturologicznych ojkonimów. Zadeklarowano cztery zasady nominacji osadniczej oraz określono informacje językowe i kulturowe zawarte w nazwach utworzonych zgodnie z każdą z tych zasad. Zaproponowano termin ojkokulturonim, zbadano specyfikę narodową i uniwersalność językowo-kulturową onimów, oznaczonych tym terminem. Udowodniono, że badanie ojkonimów w aspekcie lingwokulturologicznym oznacza stosowanie metod i technik lingwokulturologii i onomastyki.
     W artykule charakteryzują się współczesne ukraińskie oikonimy jako znaki onomastycznego lingwokulturowego kodu. Podkreślono jest znaczenie lingwokulturowej informacji ustanowione w każdym nazwaniu miejscowości i opisano metodykę lingwokulturologicznego badania onomastycznego materiału. Podkreślono także, że współczesne oikonimy przez lata, a nawet przez wieki swego istnienia często zostawali poddawane fonetycznym, morfologicznym zmianam. Również została zmiana nazwy osiedli i powrócono do pierwotnych nazw, ale współczesnik żyje w "polu magnetycznym" terazniejszego nazwania i tylko ono jest fenomenalnym jezyko-kulturowym znakiem, który demonstruje antropocentryczny charakter zamieszkanego osobą miejsca. Zaproponowano jest  termin oikokultoronim, przeanalizowano krajową specyfikę i jezyko-kulturową wszechstronność onimów, zaznaczonych tym terminem.
    Źródło:
    Annales Universitatis Mariae Curie-Sklodowska, sectio FF – Philologia; 2019, 37, 2
    0239-426X
    Pojawia się w:
    Annales Universitatis Mariae Curie-Sklodowska, sectio FF – Philologia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Особливості методології проектного менеджменту в туристичному бізнесі
    Features of the methodology of project management in tourism business
    Autorzy:
    Redko, V. E.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/692256.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
    Tematy:
    методологія проектного менеджменту
    проектування туристичного продукту
    функціональні галузі туристичного проекту
    методи менеджменту в туризмі.
    methodology of project management
    design of tourist product
    functional area of tourism project
    methods of management in tourism
    Opis:
    Dynamic growth of tourism business requires creation of new project attractive packages of services with corresponding quality and quantity. Expedient and relevant issue is the design and implementation of efficient and successful projects of socio–economic and innovative character in tourism, which need special methodology. The purpose of writing this article is to develop theoretical and methodological foundations of project management in tourist business. We applied general scientific and special research methods: analysis, synthesis, comparative characteristics, theoretical generalization, project approach. It was determined that the methodology of project management in tourism must take into account the main trends in the development of world tourism and local project view, aimed at cooperation and integration of local, regional and global tourist projects in accordance with the forecast of the World Tourism Organization (UNWTO). It was shown that in the project management they distinguish 9 functional branches, the main of which are the management of the subject area of the project (the contents), management of quality, time, cost, and additional – management of staff, communications, contracts, risks and integration of projects.  The basis of the methodology of project management in tourism is the analysis of the needs of tourists in the target market and capabilities of tourist operator to satisfy them by using methods of observation, comparison, intuition, logic, applying the tools of marketing management. It was concluded that the methodology of project management implies consistent and interconnected implementation of the functions of management of tourism activity by the use of methods, tools, techniques and methodology of research in tourism. Management of tourism projects requires taking into account the features of tourist services with regular fluctuations in demand, changes in space and time, inseparability from the source (destination) and the impossibility to store. The scientific novelty of the research is in determining the methodology of project management in tourism, which covers integrated system of functions, methods, means and tools of planning and fulfillment of projects, taking into account the priorities of the development of tourism and resource and service facilities of enterprises in tourism industry, aimed at identifying future needs of tourists during their trip even before the completion of the project. The practical significance of obtained results is to apply the features of the methodology of project management in tourism business to obtain socio–economic synergy that will manifest itself in successful completion of the project, increasing the competitiveness of a destination, where the results of tourism project are implemented. Further research might be promising in the direction of modeling the development of tourist industry in Ukraine, taking into account the features of the methodology of project management in tourism business.  
    Динамічний розвиток туристичного бізнесу потребує створення нових проектних атрактивних пакетів послуг відповідної якості й кількості. Доцільним і актуальним питанням є розробка і впровадження ефективних і результативних проектів соціально-економічного й інноваційного характеру в туризмі, які потребують особливої методології. Мета написання статті полягає в розробці теоретико-методологічних основ проектного менеджменту в туристичному бізнесі. Застосовано загальнонаукові та спеціальні методи досліджень: аналіз, синтез, порівняльних характеристик, теоретичного узагальнення, проектний підхід. Визначено, що методологія проектного менеджменту в туризмі має враховувати основні закономірності розвитку світового туризму й локального проектного світогляду, спрямованих на взаємодію й інтеграцію місцевих, регіональних і глобальних туристичних проектів відповідно до прогнозів Всесвітньої туристичної організації (ЮНВТО). З’ясовано, що в проектному менеджменті виділяють 9 функціональних галузей, основні з яких – менеджмент предметної галузі проекту (змісту), менеджмент якості, часу, вартості, а додаткові – менеджмент персоналу, комунікацій, контрактів, ризиків й інтеграції проектів. В основу методології проектного менеджменту в туризмі покладено аналіз потреб туристів на цільовому ринку й можливостей туристичного оператора задовольнити їх із застосуванням методів спостереження, порівняння, інтуїції, логіки, використанням інструментів маркетингового менеджменту. Зроблено висновок, що методологію проектного менеджменту становлять послідовна і взаємопов’язана реалізація функцій менеджменту туристичної діяльності шляхом використання методів, способів, прийомів і методик дослідження в туризмі. Для менеджменту туристичних проектів необхідний облік особливостей туристичних послуг із постійними коливаннями попиту, змінами якості у просторі та часі, невіддільністю від джерела (дестинації), неможливістю зберігання. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні методології проектного менеджменту в туризмі, яка охоплює інтегровану систему функцій, методів, способів та інструментів планування й реалізації проектів, враховуючи пріоритети розвитку туризму і ресурсно-сервісні можливості підприємств туристичної індустрії, спрямовані на визначення майбутніх потреб туристів під час їх подорожі ще до завершення проекту. Практичне значення дослідження – використання особливостей методології проектного менеджменту в туристичному бізнесі з метою отримати соціально-економічний синергетичний ефект, який виявиться в успішному завершенні проекту, підвищенні конкурентоспроможності дестинації, де впроваджуватимуться результати туристичного проектування. У перспективі подальші дослідження можна спрямувати у бік моделювання розвитку туристичної галузі в Україні з урахуванням особливостей методології проектного менеджменту в туристичному бізнесі.
    Źródło:
    European Journal of Management Issues; 2016, 6; 114-122
    2519-8564
    Pojawia się w:
    European Journal of Management Issues
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Українське театрознавство першої третини хх століття: робота з першоджерелами
    Ukraińskie studia teatralne w pierwszych trzech dekadach XX wieku. Praca z materiałami źródłowymi
    Ukrainian theatre studies in the first three decades of the 20th century. Working with sources materials
    Autorzy:
    Korzhova, Anastasiia
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1363436.pdf
    Data publikacji:
    2020-12-13
    Wydawca:
    Uniwersytet Zielonogórski. Wydział Humanistyczny
    Tematy:
    Іван Франко
    Володимир Перетц
    Володимир Рєзанов
    методологія театрознавства
    дослідження історичних джерел
    Iwan Franko
    Władimir Peretz
    Władimir Rezanow
    teatr: metodologia badawcza źródeł historycznych
    Ivan Franko
    Volodymyr Peretz
    Volodymyr Rezanov
    theatre study methodology: historical sources research
    Opis:
    У статті здійснено спробу на основі аналізу текстів провідних українських істориків театру першої третини ХХ століття виявити їхні методологічні принципи. Визначено, що підходи театрознавців зазначеного періоду до дослідження першоджерел було зумовлено академічною традицією дисциплін історико-філологічного циклу, з яких постало театрознавство, і процесом самоідентифікації науки про театр. Виявлено, що для досліджень істориків театру характерні наступні ознаки: історична і жанрова атрибуція джерел; визначення композиційних і стилістичних особливостей тексту; порівняльний аналіз (визначення джерел наслідування, паралелей тощо). Разом із тим, дослідження кожного з істориків мають свої особливості: зроблено акцент на національній складовій (І. Франко), сюжетних архетипах (В. Рєзанов), сценічних ефектах і поетиці театру (В. Перетц), його естетичній (О. Кисіль) і соціологічній (П. Рулін) складових. Встановлено, що зміни способів роботи з першоджерелами протягом першої третини ХХ століття свідчать не лише про індивідуальні особливості підходів різних дослідників, а й про різні етапи театрознавства. Способи роботи з джерелами опосередковано виявляють зміну як предметного поля дослідження, так і методи, на які спиралися дослідники різних поколінь.
    W artykule na podstawie analizy tekstów czołowych ukraińskich historyków teatru trzech pierwszych dziesięcioleci XX wieku podjęto próbę ukazania ich podstaw metodologicznych. Ustalono, że podejście teatroznawców z tego okresu do badania materiałów źródłowych wynikało z akademickiej tradycji dyscyplin historyczno-filologicznych, z której wyłoniło się teatroznawstwo, oraz z procesu samoidentyfikacji nauki o teatrze. Stwierdzono, że badania te charakteryzują następujące cechy: atrybucja historyczna i gatunkowa źródeł; określenie cech kompozycyjnych i stylistycznych tekstu; analiza porównawcza (identyfikacja źródeł, podobieństwa itp.). Jednak studia poszczególnych badaczy różnią się grupą odrębnych właściwości: nacisk na komponent narodowy (I. Franco), archetypy fabularne (V. Rezanov), efekty sceniczne i poetykę teatru (V. Peretz), jego estetyczny (A. Kisel) i socjologiczny (P. Roulin) wymiar. Ustalono, iż różnice w sposobie pracy ze źródłami we wspomnianym okresie świadczą nie tylko o indywidualnym podejściu uczonych, ale także o różnych etapach rozwoju teatroznawstwa. Sposoby pracy ze źródłami pośrednio ujawniają zmianę zarówno dziedziny badań, jak i metod, po które sięgali badacze różnych pokoleń.
    The article attempts to identify leading Ukrainian theatre historians of the first third of the 20th century methodological principles based on the analysis of their texts. It was established that the approach of theatre experts from this period to the study of source materials resulted from the academic tradition of historical and philological disciplines, from which theatre studies emerged, and from the process of self-identification of theatre science. These studies are characterized by the following features: historical and species attribution of sources; defining the compositional and stylistic elements of the text; comparative analysis (identification of sources, similarities, etc.). However, the studies of individual researchers differ in the group of distinct properties: the national component emphasis (I. Franko), the plot archetypes (V. Rezanov), the stage effects and the poetics of the theatre (V. Peretz), its aesthetic (O. Kysil) and sociological (P. Rulin) component. It was found that differences of working with sources in the said period testify not only to the individual approach of scholars, but also to various stages of the development of theatre studies. Working with sources indirectly reveals the change in both the field of research and the methods that researchers of different generations sought.
    Źródło:
    Filologia Polska. Roczniki Naukowe Uniwersytetu Zielonogórskiego; 2020, 6; 53-71
    2450-3584
    Pojawia się w:
    Filologia Polska. Roczniki Naukowe Uniwersytetu Zielonogórskiego
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Методологічні аспекти розуміння верховенства права в Україні
    Methodological Aspects of Understanding the Rule of Law in Ukraine
    Autorzy:
    Бурдоносова (Burdonosova), Марина (Maryna)
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2187867.pdf
    Data publikacji:
    2022-06-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    основоположні принципи права
    верховенство
    справедливість
    рівність перед законом
    методологія викладання
    свобода слова
    права людини
    та громадянина
    fundamental principles of law
    rule of law
    justice
    equality before the law
    teaching methodology
    human and civil rights
    freedom of speech
    Opis:
    The ideal of the rule of law has long been an essential component of international legal instruments, especially on human and civil rights and freedoms. Modern realities of 2022 remind the world that without the rule of law at all political and legal levels and in all countries, the world can return to the barbaric way of resolving conflicts “who is stronger, that’s who is right”. The author`s experience of teaching of the discipline “Methodology of application and interpretation of the rule of law” for students of “Master” degree, shows some difficulties in students’ understanding of such a complex phenomenon as “rule of law”. In order to simplify its understanding at the initial stage of study, it proved methodologically appropriate, using the method of structural-genetic analysis and synthesis, to depict the rule of law as a pyramid consisting of principles and elements already studied by junior students. In this way, students systematize knowledge, focus on important aspects of already learned material and realize the need for acquired knowledge, “including” them into new material. One of the leading places is given to the principle of the rule of law in the Constitution of Ukraine (Article 8). Despite the acquisition of the rule of law as a global ideal, its concept, according to many Western jurists, still remains “essentially controversial”. The author presents a visual image of the rule of law, adapted to the Romano-Germanic legal family in the translation of certain terms, which facilitates its understanding. Taking into account the studied principles, the pyramid of the structure of the rule of law consists of the following elements, starting from the basic level, the so-called “foundation”: right to assemble, in Ukraine the freedom of peaceful assembly is analogous; democracy through formal legal processes - democratic procedures; access to justice; freedom of speech / press; right to silence; presumption of innocence; fair trial & independence of judiciary; citizens and government are accountable by the law (responsible before the law); equality before the law. The analysis of structural elements and visual representation of the pyramid of “rule of law” is the purpose of this scientific article. This methodological approach has proven itself in teaching the theoretical foundations of the rule of law and to help students master this complex phenomenon.
    Ідеал верховенства права давно став найважливішим складником міжнародно-правових актів, особливо присвячених правам і свободам людини й громадянина. Сучасні реалії нагадують світу, що без дотримання верховенства права на всіх політико-правових рівнях та всіма країнами світ може повернутися до варварського способу вирішення конфліктів – «хто сильніший, той і правий». Досвід викладання автором дисципліни «Методологія застосування та тлумачення верховенства права» для ОР «Магістр» показує певні складнощі в осягненні студентами такого комплексного явища, як «верховенство права». З метою спрощення його розуміння на початковому етапі вивчення вважаємо методологічно доцільним застосувати метод структурно-генетичного аналізу та синтезу й зобразити верховенство права як піраміду, що складається з принципів та елементів, які студенти вже вивчали на молодших курсах. Таким чином студенти систематизують знання, акцентують увагу на важливих аспектах вже засвоєного матеріалу та усвідомлюють потрібність набутих знань, «вплітаючи» їх у новий матеріал. Одне з провідних місць відведено принципу верховенства права і в Конституції України (ст. 8). Незважаючи на здобуття верховенством права характеру глобального ідеалу, його поняття, на думку багатьох західних правознавців, до цього часу залишається «сутнісно суперечливим». Автор презентує наочне зображення верховенства права, адаптоване до романо-германської правової сім’ї, перекладаючи певні терміни, щоб полегшити його розуміння. З урахуванням досліджених принципів у піраміді структури верховенства права виокремлюємо такі елементи, починаючи з базового рівня, так званого «фундаменту»: right to assemble – право на зібрання, в Україні аналогом виступає свобода мирних зібрань; democracy through formal legal processes – демократичні процедури; аccess to justice – доступ до правосуддя; freedom of speech/press – свобода слова та преси; right to silence – право мовчання; presumption of innocence – презумпція невинуватості; fair trial & independence of judiciary – справедливий суд і незалежність судової влади; citizens and government are accountable by the law – громадяни та уряд (органи влади) відповідальні перед законом; equality before the law – рівність всіх перед законом.
    Źródło:
    Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 2; 68-75
    2720-6998
    Pojawia się w:
    Copernicus Political and Legal Studies
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-7 z 7

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies