TABU JĘZYKOWE I EUFEMIZACJA A WARIANTYWNOŚĆ TEKSTÓW UKRAIŃSKICH LUDOWYCH PIEŚNI OBSCENICZNYCH

У статті розглянуто проблему методології дослідження евфемізмів (як відповіді на вплив мовного табу) в текстах українських народних сороміцьких пісень. У польській науковій літературі рекомендується досліджувати евфемізми у народних піснях шляхом порівняння варіантів пісень, які записані в різних місцях і в різний час. На основі аналізу текстів, опублікованих у двох збірниках сороміцьких пісень, виявилось, що цей спосіб дослідження евфемізмів не дозволяє ствердити, який був напрямок змін; чи відбулася евфемізація, чи вульгаризація тексту. У висновках запропоновано використання згаданого методу для аналізу оригінальних текстів у рукописах або варіантів, які відомі одному виконавцеві чи групі, напр., мешканцям одного села. Щоб реалізувати друге з названих завдань, необхідно було б провести польові дослідження.

This article investigates some methodological issues in research on euphemisms (resulting from taboo language) in textual variants of Ukrainian obscene folk songs. In the Polish scholarly literature, it has been suggested that euphemisms can be identified by comparing texts recorded in different territories and time. It is argued in this paper, on the basis of a comparative analysis of texts published in two collections of obscene songs, that using this method does not allow to determine the direction of changes in the texts. One cannot tell for sure whether the phrases became vulgarized or euphemized. The conclusions contain a suggestion to investigate euphemisms in obscene songs by applying the method in question to original manuscripts or parallel variants of songs known to a single performer or community, e.g. the inhabitants of one village. In order to achieve the latter aim it would be necessary to carry out fieldwork.