Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "pedagogical speech" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-4 z 4
Tytuł:
Вибір вербальних та невербальних засобів комунікації як спосіб уникнення конфліктів між учасниками освітнього процесу
The choice of verbal and non-verbal means of communication as a way to avoid conflicts between the participants of the educational process
Autorzy:
Федіна (Fedina), Олена (Olena)
Богатирьова (Bohatyrova), Тетяна (Tetiana)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2177719.pdf
Data publikacji:
2022-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
verbal and non-verbal communication
communication situation
language etiquette
pedagogical communication
educational process
speech culture
language and speech
вербальна та невербальна комунікація
ситуація спілкування
мовний етикет
педагогічна комунікація
освітній процес
культура мовлення
мова і мовлення
Opis:
The integration of all spheres of public life into the educational process requires from a modern educator the ability to rationally choose the means of verbal and non-verbal communication, which leads to understanding, contact, a stable informative position during classes. The article considers the problematic issues of verbal communication, namely: knowledge and use of language norms, the ability to get out of different conversational settings, in accordance with the changes in the Ukrainian spelling in 2019. Modern psychologists have proven the influence of non-verbal communication on the learning process, and therefore, regardless of fashion trends, a teacher must remain a professional in any way, and his (or her) every gesture should add incentives to learn but not distract a learner. The inability to find common ground in the teacher-student-parent triangle is increasingly leading to conflict situations and therefore, having experienced some social constraints during quarantine, pandemic, distance education, we must return to social interaction in all possible ways including the use of non-verbal means of communication which regardless of our wishes, give all aspects of the behavioral norm, character, psychological characteristics of a speaker. The inability to speak, express thoughts and ideas leads not only to misunderstandings but also to conflicts between the parties. There are many factors that affect the understanding process. The use of non-verbal forms of communication is perceived at a different but no less effective level of understanding information which is an indispensable method of work in the educational process, when you need to attract maximum effort for quality transferperception-assimilation of knowledge by students.
Інтеграція всіх сфер суспільного життя в освітній процес вимагає від сучасного педагогічного працівника вміння раціонального добору засобів вербального та невербального спілкування, що зумовлює порозуміння, контакт, стійку інформативну позицію під час навчальних занять. У статті розглянуто проблемні питання вербального спілкування, а саме: знання й використання мовних норм, можливості виходу з різних мовленнєвих ситуацій, відповідно до змін Українського правопису 2019 року. Сучасними психологами доведений вплив невербальних засобів спілкування на процес засвоєння навчального матеріалу, а тому, незалежно від модних тенденцій, викладач має залишатись викладачем у всьому, і кожний його жест має додавати стимулу для навчання, але аж ніяк не відволікати здобувача освіти. Невміння знайти порозуміння у трикутнику педагог-учень-батьки усе частіше призводить до конфліктних ситуацій, а тому, переживши певне соціальне обмеження під час умов карантину, панування пандемії, дистанційної освіти, маємо повертатись до соціальної взаємодії усіма можливими способами, у тому числі враховуючи використання невербальних засобів комунікації, які, незалежно від наших побажань, видаюсь усі аспекти поведінкової норми, характеру, психологічних особливостей мовця. Невміння говорити, виражати думки та ідеї призводить не лише до непорозуміння, але й до конфліктів між сторонами спілкування. Існує багато чинників, які впливають на процес порозуміння. Використання невербальних форм спілкування, сприймається на іншому, але не менш дієвому рівні розуміння інформації, що є незамінним методом роботи в освітньому процесі, коли потрібно залучити максимум зусиль для якісної передачі-сприйняття-засвоєння знань здобувачами освіти.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 6(3); 155-161
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Сучасні питання розвитку мовленнєвої культури при вивченні іноземної мови студентами гуманітарних спеціальностей
Modern Issues of Speech Culture Development when Studying a Foreign Language by Students of the Humanities
Autorzy:
Безена, Іван
Богатирьова, Тетяна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16539024.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Мовленнєва культура
інноваційне освітнє середовище
тренінги
педагогічний інструментарій
результати освіти
Speech culture
innovative educational environment
trainings
pedagogical tools
educational outcomes
Opis:
The authors investigated some issues of speech culture development during the study of foreign languages by students of humanities in bachelor’s degree programs. In the context of the developing educational environment and European integration of Ukraine, a foreign language should contribute to the satisfaction of individual educational needs and the development of unlimited speech communication in the open world. The strategic goals of national education outline general issues: the formation of a free personality that is recognized as relevant issues of sustainable educational growth, special understanding of European values such as democracy, human rights and tolerance, respect for foreign culture, motivation for content and quality of individually oriented education with dynamic, flexible trajectory. The modern model of higher education in the humanities is developing dynamically, but at the same time requires a new content, resources and tools for a developing educational environment. The key issues are: individual motivation to learn a foreign language, professional competencies of teachers and access to new modern resources for learning a foreign language. Considering some aspects of the organization of educational activities of students studying for bachelor’s degree programs, we note the presence of positive and negative trends. Among the positive ones are the high needs of some students in the development of speech competence, extra time for comprehension, various resources to expand vocabulary and take into account the professional orientation of information for education, various forms of classes (visualization, watching movies, listening to radio programs, business games, group work, discussion of various topics of foreign culture, nature and environment, opportunities to attend language summer camps, etc.). Negative tendencies include the presence of a certain number of students who do not know how to independently develop their speech competencies, disorganization in the structure of self-education, perception of everything with unfavorable motivators, and so on. It is noted that according to foreign experience in qualitative, creative and educational growth the most important is the development of personal competence in understanding academic freedom, formation of individual practices of learning materials, competence development, independence, individual responsibility, independent search for motivation to develop speech skills. A special place in the process of active educational dialogue in a foreign language, skills of listening, understanding and perception of information belongs to the teacher who forms the individual trajectory of the student’s education and achieves the results of quality education.
Авторами досліджено окремі питання розвитку мовленнєвої культури в ході вивчення іноземних мов студентами гуманітарних спеціальностей за бакалаврськими освітніми програмами. Іноземна мова в контексті розвиваючого освітнього середовища та євроінтеграції України мають сприяти задоволенню індивідуальних освітніх потреб й розвитку необмеженої мовленнєвої комунікації у відкритому світі. Стратегічною метою національної освіти окреслюється загальними проблемами: формування вільної особистості, яка визнається актуальними питаннями сталого освітнього зростання, особливого розуміння загальноєвропейських цінностей (демократії, прав людини та толерантності), розвитку поваги до здобутків зарубіжної культури, вмотивованість до змісту і якості освіти (динамічної, гнучкої траєкторії, індивідуально зорієнтованої). Сучасна модель вищої освіти за гуманітарним спрямуванням динамічно розвивається, але в той же час потребує нового змістового наповнення, ресурсного забезпечення та інструментарію для розвиваючого освітнього середовища. Ключовими постають питання: індивідуальної вмотивованості до освоєння іноземної мови, професійних компетентностей педагогів та доступності до нових сучасних ресурсів для освоєння іноземної мови. Розглядаючи окремі аспекти організації освітньої діяльності студентів, які навчаються за бакалаврськими освітніми програмами, відмічаємо наявність позитивних та негативних тенденцій. Серед позитивних постають високі потреби окремої частини студентів у розвитку мовленнєвої компетентності, додаткового часу на процеси ї осягнення, різні ресурси для розширення словникового запасу особистості та врахування професійної направленості тематики інформації для освіти, застосування різнопланових форм заняття (візуалізація, перегляд фільмів, слухання радіопрограм, ділові ігри, роботи в групі, обговорення різних тем іноземної культури, природи, середовища, можливості відвідування мовних літніх таборів тощо). До негативних тенденцій відносимо наявність певного числа студентів, які не вміють самостійно розвивати свої мовленнєві компетенції, проблеми із організацією самоосвіти, сприйняття всього процесу з негативними мотиваторами тощо. Відмічено, що як свідчить зарубіжний досвід у якісному, творчому й освітньому зростанні, найактуальнішим є розвиток у особистості компетенції із розумінням академічної свободи, формуванням індивідуальних практик засвоєння матеріалів, розвитку компетенції самостійності, індивідуальної відповідальності, самостійного пошуку мотивації до розвитку мовленнєвих компетентностей. Особливе місце в процесі активного освітнього діалогу іноземною мовою, навичками слухання, розуміння та сприйняття інформації належить педагогу, який формує індивідуальну траєкторію освіти студента й досягає результатів якісної освіти.
Źródło:
Viae Educationis; 2022, 1; 100-109
2956-2856
Pojawia się w:
Viae Educationis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Kształtowanie adekwatnej samooceny studentów jako warunek rozwoju zawodowego logopedy
Autorzy:
Babych, Nataliia
Tychyna, Kateryna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/690466.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:
self-assessment
student
future speech therapist
vocational pedagogical education
non-point evaluation
assessment
samoocena
przyszły logopeda
profesjonalne wykształcenie pedagogiczne
bezpunktowe ocenianie
самооценка
студент
будущий логопед
профессиональное педагогическое образование
безбальное оценивание
Opis:
The modern system of education in higher school requires new approaches to the learning and assessment process. The formation of an adequate self-assessment of students during the learning process affects the quality of education and the motivation of self-learning and self-improvement. What is important for future speech therapist is the ability to criticize their level of knowledge and skills, which is a prerequisite for mastering logodiagnostic competence. The most difficult for students is a non-point evaluation, which requires formed critical thinking and adequate self-esteem. The article presents the results of self-assessment during the lecture and non-point evaluation of each other during seminars and practical classes of first-year students of the first (bachelor’s) level of the specialty “Special education” from the “Speech Therapy” program at the Borys Grinchenko Kyiv University in 2016–2018. The obtained results made it possible to consider the assessment, as a condition for the professional development of future speech therapists, and as a means of feedback communication between participants in the educational process in higher school.
Współczesny system kształcenia wyższego wymaga nowego podejścia do uczenia się i oceniania. Kształtowanie adekwatnej samooceny studentów poprzez ocenę ich sukcesów w uczeniu się wpływa na jakość edukacji i motywacji do samokształcenia i samodoskonalenia. Dla rozwoju zawodowego przyszłych logopedów duże znaczenie ma umiejętność krytycznego podejścia do poziomu ich wiedzy i umiejętności, co jest warunkiem do opanowania kompetencji logodiagnostycznych. Najtrudniejsze dla studentów jest ocenianie bezpunktowe, które wymaga ukształtowanego myślenia krytycznego i adekwatnej samooceny. W artykule przedstawiono wyniki samodzielnego oceniania na wykładach oraz bezpunktowego systemu oceniania siebie nawzajem podczas zajęć praktycznych i ćwiczeń studentów pierwszego roku studiów licencjackich na specjalności pedagogika specjalna programu terapii mowy na Uniwersytecie im. Borysa Grinczenki w Kijowie w latach 2016–2018.
Современная система образования в высшей школе требует новых подходов к обучению и оцениванию. Формирование адекватной самооценки студентов через оценивание успехов в обучении влияет на качество образования и мотивации к самообучению и самосовершенствованию. Актуальным для профессионального становления будущих логопедов есть умение критически относится к уровню своих знаний и умений, что является предпосылкой к овладению логодиагностической компетенцией. Наиболее трудным для студентов есть безбальное оценивание, которое требует сформированного критического мышления и адекватной самооценки. В статье представлены результаты самооценивания на лекциях и безбального оценивания друг друга на семинарских и практических занятиях студентов І курса первого (бакалаврского) уровня специальности «Специальное образование» образовательной программы «Логопедия» Киевского университета имени Бориса Гринченка в 2016–2018 гг. Полученные результаты дали возможность рассмотреть оценивание, как условие профессионального становления будущих логопедов, средство обеспечения обратной связи между участниками учебного процесса в высшей школе.
Źródło:
Annales Universitatis Mariae Curie-Sklodowska, sectio N – Educatio Nova; 2019, 4
2451-0491
Pojawia się w:
Annales Universitatis Mariae Curie-Sklodowska, sectio N – Educatio Nova
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Языковая игра в педагогической речи: лингвоэкологический аспект
Language game in the pedagogical speech: linguoecological aspect
Autorzy:
Иванян, Елена
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/665500.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
языковая игра
типы языковой игры
педагогическая речь
лингвоэкология
лингвистическая экология
комическое
ирония
антифразис
language game
language game types
pedagogical speech
linguoecology
linguistic ecology
comic
irony
antiphrasis
Opis:
The article provides an overview of the concept of language game. The linguistic language game in the speech of the teacher was studied with the help of a three-year sociolinguistic experiment with the use of dictaphone records, the method of included observation and questioning, which covered about 1,700 informers. The author examined the language game in the speech of the teacher from the position of linguoecology, developed the criteria for determining the linguoecological / non-linguistic nature of the result of the language game. In the article, all the level types of language games are consistently characterized, considering the sign of the linguoecological / non-linguoecological character of the evaluative statements of the teacher. It is shown that the language game is an effective way to create an atmosphere of creativity and cooperation in the class. It is determined that among the comic techniques the most linguoecological is antiphrasis. It is revealed that many methods of language play violate the linguoecological nature of speech, if the game vector is aimed at discrediting the learner, the statement is permeated with self-abasement or contains invectives «softened» by the language game method.
В статье представлен обзор понятия языковой игры. Лингвистическая языковая игра в речи педагога исследована при помощи трехлетнего социолингвистического эксперимента с применением диктофонных записей, метода включенного наблюдения и анкетирования, охватившего около 1.700 информаторов. Автор рассмотрел языковую игру в речи педагога с позиции лингвоэкологии, разработал критерии определения лингвоэкологичности / нелингвоэкологичности результата языковой игры. В статье последовательно характеризуются все уровневые типы языковой игры с учетом признака лингвоэкологичности / нелингвоэкологичности оценочных высказываний педагога. Показано, что языковая игра является эффективным способом создания атмосферы творчества и сотрудничества на занятии. Определено, что среди приемов комического наиболее лингвоэкологичным является антифразис. Выявлено, что многие приемы языковой игры нарушают лингвоэкологичность речи, если вектор игры нацелен на дискредитацию обучающегося, высказывание проникнуто самоуничижением или содержит инвективы, «смягченные» приемом языковой игры.
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2017, 14; 73-80
1731-8025
2353-9623
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-4 z 4

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies