Temat: peasant - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Українське соціалістичне селянсько-робітниче об’єднання („Сельроб”): стан дослідження та перспективи подальшого вивчення
Ukrainian Socialist Peasant Workers’ Union (“Sel’rob”): The State of Research and Prospects for Further Study
Autorzy:: Пиріг, Маріанна
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/436401.pdf
Data publikacji:: 2020
Wydawca:: Uniwersytet Pedagogiczny im. Komisji Edukacji Narodowej w Krakowie
Tematy:: Ukrainian Socialist Peasant Workers’ Union “Sel’rob”, Communist Party of Western Ukraine, le radical movement, Western Ukraine, interwar period
Źródło:: Res Gestae. Czasopismo Historyczne; 2020, 10; 61-71
2450-4475
Pojawia się w:: Res Gestae. Czasopismo Historyczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Селянське питання в політиці РКП(б) – КП(б)У 1918 – 1923 рр.: витоки тоталітаризму (Seljanske pitannja v polіticі RKP(b) – KP(b)U 1918 – 1923 rr.: vitoki totalіtarizmu)
The Peasant Question in Policy of RCP(b) – CP(b)U in 1918 – 1923: Sources of Totalitarianism
Крестьянский вопрос в политике РКП(б) – КП(б)У 1918 – 1923 гг.: истоки тоталитаризма
Autorzy:: Ковальова (Kovalova), Наталія (Natalіja)
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2178646.pdf
Data publikacji:: 2016-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: RCP(b)
CP(b)U
peasant question
Ukrainian Bolshevik
totalitarian regime
РКП(б)
КП(б)У
крестьянский вопрос
украинский большевик
тоталитарный режим
Opis:: The article analyses attitude of Bolshevik congresses of RCP(b) and CP(b)U to agricultural question in 1918 – 1923. It marks out the main features of Bolshevik policy as for peasantry that caused forming of totalitarian regime: ignoring of the entire social class interests, absence of scientific explanation and party discussion of the ways as for solving agricultural question, declarative character of Bolshevik policy especially in Ukraine. RCP(b) did not develop their own program of solving peasant question when rising to power in 1917. RCP(b) could determine its position only at the beginning of 1919 and in 1923. Ukrainian Bolsheviks stayed between the necessity to implement principles of proletarian internationalism and the reaction of merely Ukrainian environment to it. The peculiarity of CP(b)U activity was in earlier appeal to peasant question in 1918, but Ukrainian Bolsheviks underestimated the potential of peasants movement. Alexander Shumskyi, Yakov Yakovlev, Volodymir Zatonskyi and Andrey Bubnov supported Ukrainian peculiarities in agricultural question.
В статье анализируется отношение большевистских съездов РКП(б) и КП(б)у к крестьянскому вопросу в 1918 – 1923 гг. Определены основные черты большевистской политики в отношении крестьянства, которые содействовали формированию тоталитарного режима: игнорирование интересов целого общественного класса, отсутствие научного обоснования и партийного обсуждения путей решения крестьянского вопроса, декларативный характер большевистской политики, особенно на Украине. Собственной программы решения крестьянского вопроса после установления власти в 1917 г. РКП(б) не разработала и свою позицию смогла определить только в начале 1919 г. и в 1923 г. Украинские большевики находились между необходимостью осуществлять принципы пролетарского интернационализма и реакцией на них украинского населения. Особенностью деятельности КП(б)У было более раннее обращение к крестьянскому вопросу в 1918 г., однако потенциал крестьянского движения украинские большевики недооценили. Украинские особенности в крестьянском вопросе защищали Александр Шумский, Яков Яковлев, Владимир Затонский, Андрей Бубнов.
Źródło:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2016, 2; 44-54
2543-9227
Pojawia się w:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Речевой портрет северного крестьянина в прозе Мариуша Вилька
A speech portrait o f a northern peasant in Marius Vilk’s prose
Autorzy:: Savelova, Liubov
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/481156.pdf
Data publikacji:: 2012-12-01
Wydawca:: Uniwersytet Warmińsko-Mazurski w Olsztynie
Tematy:: Marius Vilk’s prose
a speech portrait of a northern peasant
Opis:: The book Portage by M. Vilk is analyzed in the article. We consider the linguistic units that structure peasant variant of Russian speech, particularly - the names of the specific realities of life and nature, folk terminology, residuals from the sphere of folklore and superstitions. It is emphasized that the use of live traditional speech markers is subjected to two strategies of text generation:(1) ensuring the global coherence of the text and updating the different components of its semantic structure, and (2) the use of a direct interaction at the level of local text coherence.
Źródło:: Acta Polono-Ruthenica; 2012, 1, XVII; 93-102
1427-549X
Pojawia się w:: Acta Polono-Ruthenica
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: Поучение Иоанна Златоуста о геенне в четьих сборниках Великого княжества Литовского
On Peasant Photography from Witowo
Autorzy:: Чистякова, Марина
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2168545.pdf
Data publikacji:: 2021
Wydawca:: Akademia Supraska
Tematy:: геенна
Иоанн Златоуст
Пролог
Измарагд
Летовник
identity
peasant photography
Belarusian peasant culture
Belarusians
Opis:: Peasant photography is an incredibly interesting cultural phenomenon. Until the photograph appeared in the space of the countryside, spoken word had been the major form of expression used by peasants to talk about themselves and the world. It is a type of photography created for the needs of peasants on their own initiative. Photos represent a selected moment in a passage rite of a family, portraying its members and acquaintances. They constitute an important element in shaping the image of the peasant. Therefore the initiative of the historian Joanna Sapieżyńska, who collected and prepared photographs of the inhabitants of her native village in the album “Witowo” is very valuable. The collected photographs of the inhabitants of Witowo show images of peasant life over 50 years. The photos available in the form of album play an important role in the reconstruction of village’s microhistory. They are a testimony to the changes and shaping of the identity of Podlasie Belarusians. Peasant photography from Witowo shows the richness of peasant Belarusian culture. It should be noted that there are noticeable differences between the photographs created in Podlasie and photos from other regions of Poland. Photographs collected by J. Sapieżyńska are of great value for historical, cultural and social reasons. They can be of great importance in popularizing Belarusian culture in Podlasie as an example of its strength and values, as well as in encouraging a return to the roots.
Źródło:: Latopisy Akademii Supraskiej; 2021, Obraz - Słowo - Litera, 12; 349-360
2082-9299
Pojawia się w:: Latopisy Akademii Supraskiej
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: Політичні просвітницькі часописи для польських селянок «Zorza» і «Zorza Ojczysta»: загальні тенденції розвитку
Political educational magazines for polish peasants «Zorza» and «Zorza Ojczysta»: general trends of development
Autorzy:: Павлюх (Pavliukh), Марія (Mariia)
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2177548.pdf
Data publikacji:: 2022-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: просвітницька політична журналістика
польський гендерний рух
емансиповані видання
новий
тип жінки-селянки
жіночі економічні права
самоосвіта жінок-селянок
жіноча освіта для селянок
educational political journalism
emancipated publications
a new type of peasant
woman
women’s economic rights
self-education of peasant
women
women’s education for peasant women
Polish gender movement
Opis:: The urgency of the topic of the scientific article is due to modern political science, gender and national studies of women’s movements in European countries, including the Polish women’s movement, which began and developed in Lviv along with the Ukrainian women’s movement. The aim of the article is to analyze and review the issues of Polish women’s magazines for peasant women published in Eastern Galicia in the XIX century in order to clarify the main topics, conscious paradigms of the Polish women’s movement, value concepts of Polish women’s periodicals for peasant women. peasant women in traditional society and their participation in public and state life through political educational journalism. It is important to trace the main trends in the development of the Polish political women’s press and its impact on modern women’s political periodicals, as in the early twentieth century laid the foundation for the development of the modern Polish women’s movement. The scientific article analyzes the negative stereotypes about the traditional role of peasant women in public life on the example of the Polish women’s magazines «Zorza» and «Zorza Ojczysta», published in the early twentieth century. It was found that the traditional views on the role of peasant women are outdated, while the pages of Polish women’s magazines promote: women’s education, self-education, creative realization of women as individuals. The traditional formula for peasant women in society, which has been reduced to marriage and the birth of children, has been criticized for being superficial. Instead, a new image of a politically active woman is taking part in the life of her country and people. Research methods. The study used a set of general and special methods: the method of conceptual analysis in determining the Polish women’s movement; thematic analysis in determining the main topics of Zorza and Zorza Ojczysta; synthesis in the study of methods and forms of struggle of active women for their political rights. Results and conclusions. The active political role of women citizens in rural areas is a conscious concept of the Polish women’s press for peasant women, which was expressed in debunking active rural women of negative stereotypes about the passivity of women who come from the countryside.
Актуальність теми наукової статті зумовлена сучасними політологічними, гендерними та націологічними дослідженнями жіночих рухів у європейських країнах, зокрема польського жіночого руху, який розпочався та розвивався у Львові поряд з українським жіночим рухом. Метою статті є аналіз та огляд номерів польських жіночих часописів для селянок, які виходили у Східній Галичині у ХІХ столітті для того, щоб з’ясувати головну тематику, свідомісні парадигми польського жіночого руху, ціннісні концепти польської жіночої періодики для селянок, трансформацію поглядів на політичну роль жінки-селянки у традиційному суспільстві та її участь у громадському і державному житті через політичну просвітницьку журналістику. Важливо простежити головні тенденції розвитку політичної польської жіночої преси та її вплив на сучасну політичну жіночу періодику, оскільки на початку ХХ століття була закладена основа розвитку сучасного польського жіночого руху. У науковій статті проаналізовані негативні стереотипи про традиційну роль жінки-селянки у суспільному та громадському житті на прикладі польських жіночих часописів «Zorza» та «Zorza Оjczysta», що виходили на початку ХХ століття. З’ясовано, що традиційні погляди на роль жінки-селянки застаріли, натомість на шпальтах польських жіночих часописів пропагуються: жіноча освіта, самоосвіта, творча реалізація жінки як особистості. Традиційна формула для жінок-селянок у суспільстві, яка зводилася до заміжжя та народження дітей критикується за поверховість. Натомість з’являється новий образ політичної активної жінки, яка бере участь у житті своєї країни і народу. Методи дослідження. У дослідженні використано комплекс загальних і спеціальних методів: метод концептуального аналізу у визначенні польського жіночого руху; тематичний аналіз у визначенні головної тематики видань «Zorza» та «Zorza Оjczysta»; синтез у вивченні методів і форм боротьби активного жіноцтва за свої політичні права. Результати і висновки. Активна політична роль жінки-громадянки у сільській місцевості − свідомісний концепт польської жіночої преси для селянок, яка виражалася у розвінчанні активного сільського жіноцтва негативних стереотипів про пасивність жіноцтва, яка походить із села.
Źródło:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 177-185
2543-9227
Pojawia się w:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 6.

Tytuł:: К вопросу о том, почему конфессиональный фактор не стал определяющим во втором разделе Речи Посполитой
Autorzy:: Аниперков, Вадим
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/686345.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Uniwersytet Papieski Jana Pawła II w Krakowie
Tematy:: Grigory Potemkin
the Orthodox Church
the dissidents
the Four-Year Sejm
peasant revolt
the Targowica Confederation
the Second Partition of the Polish–Lithuanian Commonwealth
Григорий Потёмкин
Православная церковь
диссиденты
Четырёхлетний сейм
крестьянский бунт
Тарговицкая конфедерация
второй раздел Речи Посполитой
Opis:: The article is devoted to the analysis of the Russian political and military projects between 1789 and 1791. These projects were represented as different notes, letters, orders of Grigory Potemkin and foresaw the initiation and usage of the orthodox population of the south-eastern parts of the Polish–Lithuanian Commonwealth revolts. They were precursory approved by Ekaterina II and were intended to be used in case of a war conflict with the Polish–Lithuanian Commonwealth if the force balance was unprofitable for Russia. Four main reasons that did not let these plans to be accomplished are specified in this work. Firstly, the weakening of the Russian influence among the dissidents of the Polish–Lithuanian Commonwealth during the Four-Year Sejm (1788–1792). Secondly, the changes on the global stage, that diminished the threat of simultaneous attack of several European countries on Russia, as well as the disadvantageous for G. Potemkin court conjuncture, that of the increased influence of the new favourite – Platon Zubov. And lastly – the French Revolution influence, which forced Ekaterina II to avoid supporting the lower class, which included most of the local orthodox population. In this article Ekaterina’s II refusal to start the religious and class war in the Right-Bank Ukraine is considered as one of the factors leading to the alternative scenario of Russian military intervention in the internal affairs of the Polish–Lithuanian Commonwealth – in the formation of Targowica confederation.
К вопросу о том, почему конфессиональный фактор не стал определяющим во втором разделе Речи Посполитой. Статья посвящена анализу содержания российских военно-политических проектов 1789–1791 гг. по инициированию и использованию в собственных целях волнений православного населения в юго-восточных регионах Речи Посполитой. Эти проекты – представленные в виде различных записок, писем и распоряжений Г. А. Потёмкина – получили предварительное одобрение Екатерины II, которая была намерена использовать их в случае начала военного конфликта с участием Речи Посполитой и невыгодным для России соотношением сил. Определены четыре главные причины, не позволившие реализоваться данным планам: ослабление российского влияния среди диссидентов Речи Посполитой в период Четырёхлетнего сейма (1788–1792); изменения на международной арене, снизившие угрозу одновременного нападения на Россию ряда европейских государств; неблагоприятная для Г. А. Потёмкина дворцовая конъюнктура, связанная с усилением роли нового фаворита – П. А. Зубова; наконец – влияние Французской революции, заставившее Екатерину II воздержаться от поддержки в Речи Посполитой нижних слоёв населения, к которым относилось большинство местного православного населения. Отказ Екатерины II от развязывания в Правобережной Украине сословно-религиозной войны указывается в работе как один из факторов, обусловивший в скором времени осуществление альтернативного сценария российского военного вмешательства во внутренние дела Речи Посполитой – в виде cоздания Тарговицкой конфедерации.
Źródło:: Orientalia Christiana Cracoviensia; 2017, 9
2450-2936
2081-1330
Pojawia się w:: Orientalia Christiana Cracoviensia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 7.

Tytuł:: Вплив «Великої Війни» на українське зерновиробництво
The influence of the «Great War» on ukrainian grain production
Autorzy:: Очеретяний (Ocheretianyi), Владислав (Vladyslav)
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2177556.pdf
Data publikacji:: 2022-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: губернія
зерновиробництво
зернові культури
селянське господарство
сільське господарство
province
grain production
grain crops
peasant
economy
agriculture
Opis:: Introduction. The article analyzes the state of agriculture in Ukraine during the war years 1914–1921, clarifies the factors of destructive impact on the main production and economic elements of agriculture and grain production. The aim of the article is to clarify the factors and scale of destructive impact of military disasters of 1914–1921 on the state of agriculture in Ukraine, in particular on agriculture and grain production as the main production and economic elements. Research tasks set by the authors are the following: to outline qualitative characteristics of the pre-war growth of commodity agricultural production of Ukrainian provinces as the basis of imperial exports; to study the main factors, trends and dominants of destructive influence on the pace of production, economic and socio-political processes during the «Great War» of 1914–1921 on the example of agriculture and grain production in Ukraine. Scientific novelty is determined by the involvement and elaboration of authoritative scientific sources, a critical and unbiased view of the problem. The authors use methodological principles of system analysis, statistical method and content analysis. It is noted that with the beginning of the Great War, positive processes observed in Ukrainian agriculture before the First World War were suspended, and then destructive phenomena began to develop more and more. The disorganization of market relations with the beginning of the war significantly affected economic interests of the peasantry, as evidenced by information and statistical indicators. The number of the rural population during the two years of the war significantly decreased, as did the number of able-bodied men on average per farm. Military and labor duties of Ukrainian peasants to serve the needs of the front, which involved unmobilized male rural population and even peasant women, also exacerbated negative effects of the outflow of labor from agriculture, which hit especially hard on small farms, which were actually ruined. The occupation of Ukraine resulted in a reduction in sown areas and, consequently, a reduction in the gross harvest of grain crops. At the same time, the front’s needs for food resources, including grain, were significant. Both imports and the production of agricultural machinery were also completely disorganized due to the withdrawal of labor, the forced transition of some factories to military rails, and the suspension or hindrance of the supply of metal and fuel. Depreciation of agricultural equipment, cessation of supplies of agricultural machinery, the ever-increasing number of seedless, tax-free and non-stock farms led to a decrease in the quality of land cultivation, which led to a decline in grain yields. Conclusions. It has been found that the «Great War» hit the agriculture of Ukraine very painfully with an unprecedented number of mobilized rural male population to the tsarist army, catastrophic shortage of labor, withdrawal of horses from farms – the main driving force of agriculture, depletion of rural labor. Socio-political and socio-economic cataclysms of the war years led to a decrease in the marketability of peasant farms, respectively, and to a reduction in the volume of marketable bread, and, as a consequence - led to a crisis in the grain market.
У статті проаналізовано стан сільського господарства України в роки військових лихоліть 1914–1921 рр., З’ясовано чинники деструктивного впливу на основні виробничо-економічні елементи рільництва та зерновиробництва. Метою статті є з’ясування чинників і масштабів деструктивного впливу військових лихоліть 1914–1921 рр. на стан сільського господарства України, зокрема на рільництво та зерновиробництво як основні виробничо-економічні елементи. Науково-дослідницькі завдання, поставлені авторами: окреслити якісні характеристики довоєнного зростання товарного сільськогосподарського виробництва українських губерній як основи імперського експорту; дослідити основні чинники, тенденції і домінанти руйнівного впливу на темпи виробничо-економічних і соціально-політичних процесів у період «Великої війни» 1914–1921 рр. на прикладі рільництва та зерновиробництва в Україні. Наукова новизна визначається залученням та опрацюванням авторитетних наукових джерел, критичним і незаангажованим поглядом на проблему. Автори використовують методологічні засади системного аналізу, статистичний метод і контент-аналіз. Відзначено, що із початком Великої війни позитивні процеси, що прослідковувались в українському сільському господарстві до Першої світової війни, призупинились, а потім дедалі більше почали розвиватись деструктивні явища. Дезорганізація ринкових відносин із початком війни суттєво зачепила господарські інтереси селянства, про що свідчать інформаційно-статистичні показники. Чисельність сільського населення за два роки війни суттєво зменшилась, як і кількість працездатних чоловіків пересічно на одне селянське господарство. Військові й трудові повинності українських селян на обслуговування потреб фронту, до яких залучалось немобілізоване чоловіче сільське населення та навіть селянки, також посилили негативні наслідки відтоку робочої сили від сільського господарства, що особливо важко вдарило насамперед по дрібних селянських господарствах, які були фактично розорені. Наслідком окупації України стало зменшення засівних площ і, відповідно, й зменшення валового збору зернових культур. В той же час потреби фронту у продовольчих ресурсах, зокрема хлібних, були значними. І імпорт, і власне виробництво сільськогосподарських машин також було повністю дезорганізовано через вилучення робочих рук, вимушений перехід частини заводів на воєнні рейки, а також призупинення чи утруднення поставок металу й палива. Зношеність сільськогосподарського реманенту, припинення поставок сільськогосподарської техніки, постійно зростаюча кількість беззасівних, безтяглових і безреманентних господарств спричинили зниження якості обробітку землі, що зумовило падіння врожайності зернових. Висновки. З’ясовано, що «Велика війна» дуже болісно вдарила по сільському господарству України безпре цедентною кількістю мобілізованого до царської армії сільського чоловічого населення, катастрофічною нестачею робочих рук, вилученням із селянських господарств коней – основної рушійної сили землеробства, виснаженістю трудових ресурсів села. Суспільно-політичні та соціально-економічні катаклізми воєнних років призвели до зниження товарності селянських господарств, відповідно, й до скорочення об’ємів товарного хліба, і, як наслідок – обумовили кризу хлібного ринку.
Źródło:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 217-226
2543-9227
Pojawia się w:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 8.

Tytuł:: Вобраз селянiна ў паэмах Вiнцэся Каратынскага i Янкi Лучыны (Тамiла i Паляўнiчыя акварэлькi з Палесся)
The image ofpeasant in poems of Wincenty Korotyński and Janka Łuczyna („Tomiło” i „Akwarelki myśliwskie z Polesia”)
Autorzy:: Wasiluk, Joanna
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/481198.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Uniwersytet Warmińsko-Mazurski w Olsztynie
Tematy:: Byelarussian literature of XIX century
realizm
picture of the Byelarussian people
byelorussian peasant
poems of XIX century
Opis:: The main heroes of Wincenty Korotyński and Janka Łuczyna’s works were simple people, peasants - authors and bearers of main national elements. Just these people spoke Belorussian, they cultivated customs and rituals of their ancestors. They used folk-wisdom in their everyday life. W. Korotyński in Tomiło aspired to show mentality of working people, who also deserved for better lot. J. Łuczyna in Akwarelki myśliwskie z Polesia showed positive image of Byelorussian people of decline of XIX century, determined national features of their character. Delving in a simple man’s soul, his internal world, saying about his experience, feelings and troubles the poet showed social and national problems in his works. Both writers were close to realistic showing the reality, but they showed different faces of byelorussian peasant in their works of the middle and end of XIX century.
Źródło:: Acta Polono-Ruthenica; 2016, 1, XXI; 281-292
1427-549X
Pojawia się w:: Acta Polono-Ruthenica
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 9.

Tytuł:: Źródła archiwalne do poznania wyposażenia gospodarstwa chłopskiego na Górnym Śląsku w XIX wieku
Archival Records as a Source of Knowledge on the Equipment and Furnishings of an Upper Silesian Peasant Farm of the 19th Century
Autorzy:: Bulla, Krzysztof
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2057167.pdf
Data publikacji:: 2017-12
Wydawca:: Muzeum "Górnośląski Park Etnograficzny w Chorzowie"
Tematy:: Upper Silesia
Lubliniec region
Pszczyna region
purchase/sale agreements
peasants' last wills
posthumous inventories
peasant farm equipment
succession law
Górny Śląsk
ziemia lubliniecka
ziemia pszczyńska
umowy kupna-sprzedaży
testamenty chłopskie
inwentarze pośmiertne
wyposażenie gospodarstwa chłopskiego
prawo spadkowe
Opis:: Reproduction of the nineteenth-century farm equipment of an Upper Silesia farmstead is possible due to ethnographic interviews. However, this method has some limitations, especially nowadays, when it is increasingly difficult to find informants remembering these times. The solution to this problem is to focus researches on written sources, especially archival ones. This article discusses the usefulness and content of documents produced by the courts operating in the regions of Lubliniec and Pszczyna. The purchase-sale contracts contain information about the value of the real estate, farm tools and animals belonging to the property. Peasants’ last wills provide us with knowledge about the placement of buildings within a farmyard and rooms in a house as well as list all valuable items passed on to heirs. Meanwhile, posthumous inventories list all assets and liabilities of the inheritance, including the detailed list of all objects belonging to the farmstead along with their value. Archival sources allow for a successful reconstruction of farm equipment, which is of particular importance when other sources fail in this regard.
Odtworzenie dziewiętnastowiecznego wyposażenia gospodarstwa chłopskiego na Górnym Śląsku jest możliwe w oparciu o wywiady etnograficzne. Jednak ta metoda ma pewne ograniczenia, zwłaszcza w dzisiejszych czasach, gdy coraz trudniej odnaleźć informatorów je pamiętających. Rozwiązaniem tego problemu jest oparcie badań o źródła pisane, zwłaszcza archiwalne. W niniejszym artykule omówione zostały przydatność oraz zawartość dokumentów wytwarzanych w ramach funkcjonowania sądów na ziemi lublinieckiej i pszczyńskiej. Umowy kupna-sprzedaży zawierają informacje o wartości gospodarstwa i przynależnych do niego narzędziach gospodarskich oraz zwierzętach. Testamenty dostarczają wiedzy o rozmieszczeniu budynków w zagrodzie i izb w chałupie oraz wymieniają wartościowe przedmioty przekazywane spadkobiercom. Inwentarze pośmiertne wymieniają wszystkie aktywa i pasywa spadku, w tym w szczegółowy sposób wymieniają wszystkie przedmioty znajdujące się w gospodarstwie chłopskim wraz z ich wartością. Na podstawie tych źródeł można dokonać udanej rekonstrukcji wyposażenia gospodarstwa chłopskiego, co ma szczególne znaczenie, gdy inne źródła zawodzą w tym względzie.
Źródło:: Rocznik Muzeum "Górnośląski Park Etnograficzny w Chorzowie"; 2017, 5, 5; 9-62
2353-2734
Pojawia się w:: Rocznik Muzeum "Górnośląski Park Etnograficzny w Chorzowie"
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 10.

Tytuł:: Zagrożenie buntem chłopskim w południowo‑wschodnich województwach Rzeczypospolitej Obojga Narodów w latach 1788–1789
Autorzy:: Trąbski, Maciej
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/686353.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Uniwersytet Papieski Jana Pawła II w Krakowie
Tematy:: the Great Sejm
peasant revolt
the Orthodox Church
Ukraine
Sejm Czteroletni
bunt chłopski
prawosławie
Ukraina
Opis:: In the 18th century, in the south‑eastern voivodeships of the Polish‑Lithuanian Commonwealth, the state, commune and private administration had to face many problems. One of them was banditry, known on this territory as haidamaky banditry, and the threat of a Ukrainian people revolt linked with it. The last time the anxiety concerning that issue was visible was at the session of the Great Sejm. There was fear that, just like in 1768, Russia would push peasants against nobility in order to sow chaos in south‑eastern voivodeships of the Polish‑Lithuanian Commonwealth, and in consequence break the parliamentary debate and restore its sovereignty over the country. Orthodox priests, Russian merchants, Cossacks and even Greek Catholic priests were perceived as agitators.
Jednym z wielu problemów z jakim w XVIII wieku zmagały się struktury administracji państwowej, samorządowej i prywatnej w południowo‑wschodnich województwach Rzeczypospolitej Obojga Narodów było rozbójnictwo, występujące na tamtych terenach pod określeniem hajdamaczyzny, oraz związane z nim zagrożenie buntem ludności ukraińskiej. Po raz ostatni obawy z tym związane dały o sobie znać w czasie obrad Sejmu Czteroletniego. Obawiano się, że podobnie jak w 1768 roku Rosja popchnie chłopstwo przeciwko szlachcie, w celu wywołania chaosu w południowo‑wschodnich województwach Rzeczypospolitej, a tym samym doprowadzi do przerwania obrad sejmowych i przywróci swoje zwierzchnictwo nad krajem. Za agitarorów uważano duchowieństwo prawosławne, rosyjskich kupców, kozaków, a nawet księży grekokatolickich.
Źródło:: Orientalia Christiana Cracoviensia; 2015, 7
2450-2936
2081-1330
Pojawia się w:: Orientalia Christiana Cracoviensia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 11.

Tytuł:: Wzrost i stagnacja gospodarki chłopskiej. Przypadek starostwa chmielnickiego w XVIII w.
Autorzy:: Włodarski, Adam
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/603198.pdf
Data publikacji:: 2019
Wydawca:: Polska Akademia Nauk. Instytut Historii im. Tadeusza Manteuffla PAN w Warszawie
Tematy:: historia gospodarcza
starostwo chmielnickie
Podole
Ukraina
gospodarka chłopska
pogranicze
neomaltuzjanizm
economic history
Khmilnyk (Chmielnik
Хмі́льник) Starosty
Podolia
Ukraine
peasant economy
frontier
neo-Malthusianism
Opis:: Nowożytne starostwo chmielnickie funkcjonowało w ramach gospodarki chłopskiej. W obrębie tej struktury od XVI do XVIII w. doświadczyło dwóch fluktuacji. Pierwszą z nich, trwającą od XVI do przełomu XVII i XVIII w., określono mianem „koniunktury tatarskiej”, ponieważ przede wszystkim za sprawą najazdów ordy wcześniejszy gwałtowny wzrost gospodarczy przerodził się w jeszcze głębszy kryzys. Drugą fluktuację, trwającą od początku XVIII do połowy XIX w., nazwano „koniunkturą maltuzjańską”, ponieważ tym razem żywiołowy wzrost gospodarczy ustąpił miejsca długotrwałej stagnacji, czego przyczyną było działanie prawa zmniejszających się przychodów.
The early modern Khmilnyk (Chmielnik, Хмі́льник) Starosty was based on peasant economy. In the period between the sixteenth and the eighteenth century, the structure experienced two fluctuations. The earlier, taking place from the sixteenth century until the turn of the eighteenth century, was referred to as the “Tatar conjuncture,” due to the impact of the attacks of the Orda which converted the previous sudden economic growth into an exceptionally deep crisis. The second fluctuation, which occurred from the early eighteenth century to the mid-nineteenth century, came to be known as the “Malthusian conjuncture,” with dynamic economic development giving way to long-lasting stagnation resulting from the law of diminishing returns.
Źródło:: Roczniki Dziejów Społecznych i Gospodarczych; 2019, 80
0080-3634
Pojawia się w:: Roczniki Dziejów Społecznych i Gospodarczych
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 12.

Tytuł:: Wychowanie w rodzinie włościańskiej w świetle listów czytelników „Zorzy” (1905–1918)
Upbringing in a peasant family described in the readers’ letters of the periodical „Zorza” (1905–1918)
Autorzy:: Krakowiak, Magdalena
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2134325.pdf
Data publikacji:: 2022
Wydawca:: Uniwersytet Wrocławski. Wydział Nauk Historycznych i Pedagogicznych. Instytut Pedagogiki. Zakład Historii Edukacji
Tematy:: wychowanie w rodzinie
rodzina włościańska
„Zorza”
prasa społeczno-kulturalna
family upbringing
peasant family
„Zorza” - periodical
socio-cultural press
Opis:: Cel. Celem artykułu jest wskazanie i omówienie wychowawczych działań stosowanych przez rodziny włościańskie. Działania te były opisywane w listach czytelników i publikowane w czasopiśmie „Zorza” i jego kontynuacjach w latach 1905–1918. Artykuł jest próbą odpowiedzi na pytania: Jak w listach oceniano wychowawcze wpływy rodziny i jakie postulaty formułowano? Jak w korespondencji publikowanej w prasie dla włościan opisywano realizacje opiekuńczo-wychowawczych zadań w rodzinach? Jakie zagrożenia dla rodziny – jej stałości i wychowawczej roli – wskazywano w korespondencji czytelników? Metody. Analiza materiału źródłowego miała charakter jakościowy, zastosowano metody badań historyczno-pedagogicznych i prasoznawczych. Rezultaty. W artykule opisano obszary wychowania w rodzinach włościańskich, które zdaniem korespondentów uważano za zaniedbane oraz wskazano formułowane przez nich postulaty zmian.
Aim. The aim of the article was to indicate and discuss upbringing in peasant families, which was described in readers’ letters published in the periodical „Zorza” and its continuations from 1905 until 1918. In the present article, the author tried to answer the following questions: How was the educational influence in the family assessed in the letters and what postulates were formulated? How was the implementation of care and educational tasks in the families described in the letters published in the peasants’ press? What threats to the family, and its stability, and what educational role, were indicated in the readers’ correspondence? Methods. The readers’ letters from the press were analysed qualitatively. The methods of historical, pedagogical and press research were used. Results. The article describes the areas of upbringing in peasant families which, according to the correspondents, were considered neglected and indicated the postulates for changes they formulated.
Źródło:: Wychowanie w Rodzinie; 2021, XXV, (2/2021); 13-24
2082-9019
Pojawia się w:: Wychowanie w Rodzinie
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 13.

Tytuł:: Wybrane problemy społeczne obszarów wiejskich w myśli politycznej Wincenteg Witosa
Autorzy:: Podgajna, Ewelina
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/687068.pdf
Data publikacji:: 2019
Wydawca:: Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:: political thought, Wincenty Witos, rural areas, peasant movements
myśl polityczna, Wincety Witos, obszary wiejskie, ruch ludowy, dwudziestolecie międzywojenne
политическая мысль, Винсенты Витос, сельская местность, крестьянское движение, межвоенный период
Opis:: The article concerns some social problems in rural areas with particular emphasis on education and the situation of people in rural areas. The intent was also to show the living conditions and the difficulties faced by inhabitants of rural areas. With a wide range of rights Wincenty Witos devoted much attention to education. The most conscious part of the rural population understood that one of the causes of social impairment peasants was their little access to education. Therefore, programs of peasant political parties resounded loudly demands the democratization of education be free education and support for young people who wants to educate the indigent. Poland received the legacy of a large number of illiterates. According to the census in 1921, illiteracy concerned about 38% of the rural population, sources of the political thought of Witos were centered around several reasons. First, this was due to the situation peasants and rural Poland were in. Second, education played a significant role in socio-political transformations. This provided people with a chance for social advancement and has sparked national consciousness and a sense of nationality. With the democratization of education, peasants could consciously participate in the life of the state, educate the young generation in the spirit of patriotism and citizenship. Witos considered education and culture as the basis for the strength of the state and welfare of its citizens. This enabled an impact on the political affairs of the country and the implementation of obligations to the homeland.
Artykuł dotyczy niektórych problemów społecznych na obszarach wiejskich, ze szczególnym uwzględnieniem edukacji i sytuacji ludzi na obszarach wiejskich. Chodziło także o pokazanie warunków życia i trudności, jakie napotykali ludzie mieszkający na obszarach wiejskich. Dzięki szerokiemu zakresowi praw Wincenty Witos poświęcił wiele uwagi edukacji. Najbardziej świadoma część ludności wiejskiej rozumiała, że jedną z przyczyn upośledzenia społecznego chłopów był ich niewielki dostęp do edukacji. Edukacja odegrała bardzo dużą rolę w przemianach społeczno-politycznych. Ludzie mieli szansę na awans społeczny, a także stopniowo wzrastała ich świadomość narodowa. Dzięki edukacji chłopi mogli świadomie uczestniczyć w życiu narodowym, wychowywać młode pokolenie w duchu patriotyzmu. Edukację i kulturę Witos uważał za podstawę siły państwa i dobrobytu jego obywateli. Działania państwa w zakresie edukacji doprowadziły do ukształtowania się obywatela o głębokim poczuciu patriotyzmu, świadomego i aktywnego uczestnika życia zbiorowego, zdolnego do wypełnienia obowiązków osobistych, rodzinnych i zawodowych oraz wzięcia odpowiedzialności za los państwa.
В статье рассматриваются некоторые социальные проблемы в сельских регионах, с акцентом на образовании и позиции людей в сельской местности. Речь шла также о показе условий жизни и трудностей, с которыми сталкиваются люди, живущие в сельской местности. Благодаря широкому спектру прав Винсенты Витос уделяет большое внимание образованию. Наиболее осведомленная часть сельского населения понимала, что одной из причин социаль- ной отсталости крестьян был их низкий доступ к образованию. Образование сыграло очень важную роль в общественно-политических изменениях. У людей был шанс на социальное развитие, и их национальная осведомленность постепенно увеличивалась. Благодаря обра- зованию крестьяне могли сознательно участвовать в народной жизни, воспитывать молодое поколение в духе патриотизма. Витос считал образование и культуру основой силы государ- ства и благосостояния его граждан. Деятельность государства в сфере образования привела к формированию гражданина с глубоким чувством патриотизма, сознательного и активного участника коллективной жизни, способного выполнять личные, семейные и профессиональные обязанности и брать на себя ответственность за судьбу государства.
Źródło:: Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne; 2019, 5, 2
2450-4866
Pojawia się w:: Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 14.

Tytuł:: Wybrane aspekty funkcjonowania gminnych spółdzielni "Samopomoc Chłopska" w południowej Polsce w latach 2012-2014
Selected aspects of the functioning of communal "Peasants Self – aid Cooperatives" in southern Poland- in 2012-2014
Autorzy:: Bomba, Jarosław
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2055692.pdf
Data publikacji:: 2016-12-12
Wydawca:: Centrum Doradztwa Rolniczego w Brwinowie. Oddział w Poznaniu
Tematy:: gminne spółdzielnie
Samopomoc Chłopska
badania empiryczne
municipal cooperatives
Peasant Self-Help
empirical research
Opis:: Praca oparta jest na badaniach empirycznych przeprowadzonych w Gminnych Spółdzielniach „Samopomoc Chłopska” funkcjonujących w południowej Polsce w województwach: małopolskim, podkarpackim, śląskim, opolskim i świętokrzyskim. Przyjęto założenie, że metodą doboru losowego z każdego województwa zostaną zakwalifikowane po cztery spółdzielnie z ogólnej liczby 367 zlokalizowanych w nich gminnych spółdzielni. Informację tę uzyskano bezpośrednio drogą elektroniczną z Redakcji Monitora Spółdzielczego [monitor@krs.com.pl]. Mimo, że próba jest niewielka, to jednak dobór losowy obiektów daje pewien, zapewne cząstkowy obraz sytuacji ekonomicznej tego typu spółdzielni.
The work is based on empirical research carried out in the Municipal Cooperatives "Samopomoc Chłopska" operating in southern Poland in the following provinces: Małopolskie, Podkarpackie, Śląskie, Opolskie and Świętokrzyskie. It was assumed that using the random selection method, four cooperatives from each voivodship would qualify out of the total number of 367 municipal cooperatives located in them. This information was obtained directly by e-mail from the Editorial Office of Monitor Spółdzielczy [monitor@krs.com.pl]. Although the sample is small, the random selection of facilities gives a certain, probably partial, picture of the economic situation of this type of cooperative.
Źródło:: Zagadnienia Doradztwa Rolniczego; 2016, 85, 3; 107-115
1232-3578
2719-8901
Pojawia się w:: Zagadnienia Doradztwa Rolniczego
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 15.

Tytuł:: Wybrane aspekty funkcjonowania gminnych spółdzielni „Samopomoc Chłopska” w południowej Polsce w latach 2012-2014
Selected aspects of the functioning of communal "Peasants Self – aid Cooperatives" in southern Poland in 2012-2014
Autorzy:: Bomba, Jarosław
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2055142.pdf
Data publikacji:: 2016-12-12
Wydawca:: Centrum Doradztwa Rolniczego w Brwinowie. Oddział w Poznaniu
Tematy:: gminne spółdzielnie
Samopomoc Chłopska
badania empiryczne
municipal cooperatives
Peasant Self-Help
empirical research
Opis:: Praca oparta jest na badaniach empirycznych przeprowadzonych w Gminnych Spółdzielniach „Samopomoc Chłopska” funkcjonujących w południowej Polsce w województwach: małopolskim, podkarpackim, śląskim, opolskim i świętokrzyskim. Przyjęto założenie, że metodą doboru losowego z każdego województwa zostaną zakwalifikowane po cztery spółdzielnie z ogólnej liczby 367 zlokalizowanych w nich gminnych spółdzielni. Informację tę uzyskano bezpośrednio drogą elektroniczną z Redakcji Monitora Spółdzielczego [monitor@krs.com.pl]. Mimo, że próba jest niewielka, to jednak dobór losowy obiektów daje pewien, zapewne cząstkowy obraz sytuacji ekonomicznej tego typu spółdzielni.
The work is based on empirical research carried out in the Municipal Cooperatives "Samopomoc Chłopska" operating in southern Poland in the following provinces: Małopolskie, Podkarpackie, Śląskie, Opolskie and Świętokrzyskie. It was assumed that using the random selection method, four cooperatives from each voivodship would qualify out of the total number of 367 municipal cooperatives located in them. This information was obtained directly by e-mail from the Editorial Office of Monitor Spółdzielczy [monitor@krs.com.pl]. Although the sample is small, the random selection of facilities gives a certain, probably partial, picture of the economic situation of this type of cooperative.
Źródło:: Zagadnienia Doradztwa Rolniczego; 2016, 86, 4; 107-115
1232-3578
2719-8901
Pojawia się w:: Zagadnienia Doradztwa Rolniczego
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "peasant" wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język