Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "historical memory" wg kryterium: Temat


Tytuł:
Історична пам’ять у процесі формування та відтворення модерної національної ідентичності: французький досвід (Частина 1)
Historical Memory in the Process of Formation and Reproduction of Modern National Identity: the French Experience (Part 1)
Autorzy:
Шморгун, O.O.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676595.pdf
Data publikacji:
2021-09-14
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
історична пам’ять Франції
патріотична мотивація
голлізм як авторитаризм
небезпека етнофундаменталізму
historical memory of France
patriotic motivation
holism Gaullism as an authoritarianism
danger of the ethno fundamentalism
Opis:
Стаття присвячена дослідженню ролі історичної традиції та національної пам’яті у формуванні модерних типів етнонаціональної ідентичності та механізмів консолідації громадян на етапі становлення французької держави сучасного типу. В цьому зв’язку проаналізовано різноманітні версії французької історії у представників історичних та історіографічних шкіл, що і в наш час взаємно конкурують за статус творців загальновизнаного тлумачення важливих історичних подій. З’ясовано, що послідовно патріотична мотивація, завдяки якій забезпечуються формування та реалізація інноваційного потенціалу народу й соціальна активність цього орієнтованого на подолання будь-яких кризових викликів креативного ядра нації, постає лише шляхом максимального змістовного синтезу наявних трактувань французької історії. Зокрема ефективність політики пам’яті забезпечується завдяки тому, що символи, традиції та історичні пам’ятки, які позитивно впливають на динаміку національно-патріотичних мотивацій та почуттів, неминуче (і часто цілком свідомо) наповнюються якісно новими смислами та цінностями, на основі яких формуються вже модерні уявлення щодо сумлінного виконання свого національного обов’язку, самовідданості і навіть жертовності у служінні вищим ідеалам Батьківщини. Доведено цілковиту неспроможність неоліберальної та ліворадикальної критики теорії та практики голлізму, консервативні елементи якого, зокрема апелювання до героїчного минулого, зовсім не тотожні як виявам середньовічної архаїки, так і мало не неонацистським політичним уподобанням. Навпаки, типологічна подібність бонапартизму та голлізму обумовлена якраз їхньою здатністю до ефективного протистояння однаково руйнівним для національної держави реакційній та революційній версіям екстремізму. Відтак, розкрито виняткову актуальність використання історичної пам’яті задля формування власної традиціоналістської та авторитарної харизми (у їхньому взаємозв’язку) творцем і першим президентом П’ятої республіки Ш. де Голллем в процесі його протистояння антинаціональним провокаціям ультраправого та ультралівого ґатунку.
The complete failure of neoliberal and left-wing radical critiques of Holism's theory and practice has been proved, the conservative elements of which, in particular the appeal to the heroic past, are not at all identical with medieval archaism and almost neo-Nazi political preferences. On the contrary, the typological similarity of Bonapartism and Hollism is due precisely to their ability to effectively oppose reactionary and revolutionary extremism, which is equally destructive to the nation-state. In this regard, the exceptional relevance of the use of historical memory to form their own traditionalist and authoritarian charisma (in their relationship) by the creator and first president of the Fifth Republic Charles de Gaulle in the process of his opposition to anti-national provocations of far-right and far-left.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 15; 9-52
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Історична пам’ять у процесі формування та відтворення модерної національної ідентичності: французький досвід (Частина 2)
Historical Memory in the Process of Formation and Reproduction of Modern National Identity: the French Experience (Part 2)
Autorzy:
Шморгун, O.O.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676657.pdf
Data publikacji:
2021-12-16
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
історична пам’ять Франції
патріотична мотивація
голлізм як авторитаризм
небезпека етнофундаменталізму
historical memory of France
patriotic motivation
holism Gaullism as an authoritarianism
danger of the ethno fundamentalism
Opis:
Стаття присвячена дослідженню ролі історичної традиції та національної пам’яті у формуванні модерних типів етнонаціональної ідентичності та механізмів консолідації громадян на етапі становлення французької держави сучасного типу. В цьому зв’язку проаналізовано різноманітні версії французької історії у представників історичних та історіографічних шкіл, що і в наш час взаємно конкурують за статус творців загальновизнаного тлумачення важливих історичних подій. З’ясовано, що послідовно патріотична мотивація, завдяки якій забезпечуються формування та реалізація інноваційного потенціалу народу й соціальна активність цього орієнтованого на подолання будь-яких кризових викликів креативного ядра нації, постає лише шляхом максимального змістовного синтезу наявних трактувань французької історії. Зокрема ефективність політики пам’яті забезпечується завдяки тому, що символи, традиції та історичні пам’ятки, які позитивно впливають на динаміку національно-патріотичних мотивацій та почуттів, неминуче (і часто цілком свідомо) наповнюються якісно новими смислами та цінностями, на основі яких формуються вже модерні уявлення щодо сумлінного виконання свого національного обов’язку, самовідданості і навіть жертовності у служінні вищим ідеалам Батьківщини. Доведено цілковиту неспроможність неоліберальної та ліворадикальної критики теорії та практики голлізму, консервативні елементи якого, зокрема апелювання до героїчного минулого, зовсім не тотожні як виявам середньовічної архаїки, так і мало не неонацистським політичним уподобанням. Навпаки, типологічна подібність бонапартизму та голлізму обумовлена якраз їхньою здатністю до ефективного протистояння однаково руйнівним для національної держави реакційній та революційній версіям екстремізму. Відтак, розкрито виняткову актуальність використання історичної пам’яті задля формування власної традиціоналістської та авторитарної харизми (у їхньому взаємозв’язку) творцем і першим президентом П’ятої республіки Ш. де Голллем в процесі його протистояння антинаціональним провокаціям ультраправого та ультралівого ґатунку.
The article is devoted to the study of the role of historical tradition and national memory in the formation of modern types of ethno-national identity and mechanisms of consolidation of citizens at the stage of formation of the French state of the modern type. In this regard, various versions of French history were analyzed by representatives of historical and historiographical schools, which still compete with each other for the status of creators of a generally accepted interpretation of important historical events. It was found that consistently patriotic motivation, which ensures the formation and realization of the innovative potential of the people and social activity of this creative core of the nation, aimed at overcoming any crisis challenges, is formed only on the basis of maximum meaningful synthesis of existing interpretations of French history. In particular, the effectiveness of memory policy is ensured by the fact that symbols, traditions and historical monuments that positively influence the dynamics of national-patriotic motivations and feelings are inevitably (and often, quite consciously) filled with qualitatively new meanings and values. The complete failure of neoliberal and left-wing radical critiques of Holism’s theory and practice has been proved, the conservative elements of which, in particular the appeal to the heroic past, are not at all identical with medieval archaism and almost neo-Nazi political preferences. On the contrary, the typological similarity of Bonapartism and Hollism is due precisely to their ability to effectively oppose reactionary and revolutionary extremism, which is equally destructive to the nation-state. In this regard, the exceptional relevance of the use of historical memory to form their own traditionalist and authoritarian charisma (in their relationship) by the creator and first president of the Fifth Republic Charles de Gaulle in the process of his opposition to anti-national provocations of far-right and far-left.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 16; 7-53
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Проблеми розмивання та деструкції національної ідентичності
Problems of Building and Destruction of National Identity
Autorzy:
Шершова, Тетяна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2163433.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
самоідентифікація
національно-культурна ідентичність
фальшива історична пам’ять
народно-пісенні практики
фольклор
народна пісня
self-identification
national and cultural identity
false historical
memory
folk song practices
folklore
folk song
Opis:
The article analyzes different types of identity and finds that both regional, ethnic and national, belong to the territorial identity, and regional is more volatile and unstable iv contrast to ethnic, which, in addition to territoriality involves in its consideration of historical component – memories, memory of ancestors. The article also traces the influence of cultural memory on the formation of national identity. Studies of cultural memory are interdisciplinary in nature and are the subject of reflection in various scientific discourses (historical (F. Aries, J. Lefebvre, P. Nora, F. Fure), culturological (F. Yates, M. Foucault), sociological (M. Halbwax), philosophical (A. Bergson, E. Durkheim, A. Mole), psychological (W. Wordsworth, Z. Freud), etc.). Cultural memory is formed over the centuries and transmits cultural content in the form of texts, images, inscriptions, monuments, rituals, all indicators of tradition. It is a prerequisite for self-identification, as it connects knowledge about the past and present life situation of a particular social group. The issue of cultural memory is an important research issue. Songwriting transforms the cultural memory of Ukrainians and through the emotional component of the song (folklore) forms different types of identity. Mnemics of modus, decoded and incorporated into regional culture, are stable guardians of traditions that are broadcast not only limited territories, but are able to spread to unlimited areas. Thus, regional culture penetrates into various layers of national culture, supplementing and enriching it with cultural meanings. Cultural memory is most vividly formed in the Diasporas, which is explained by the desire to preserve national identity outside the homeland. The ways of expressing identity by folk songs are outlined. National-cultural identity is defined as a sense of belonging to a national community, consideration of one’s personality through the prism of identification with its symbols, values, history and culture. The significance of folk song practices for the formation of national identity is substantiated. Cultural regional identity in modern conditions is characterized. The region covers the history of Ukrainian culture in a new perspective and contributes to the study of individual territorial centers as unique and inimitable units in not only historical, geographical and art aspects, but also is important in cultural discourse. The appeal to primary source, in particular the folk song, makes a mechanism for the preservation of national integrity, transforming through the emotional component of song performance into cultural memory, which forms the identity itself. Cultural memory combined with historical experience will result in national identity and conscious being.
У статті проаналізовано різні види ідентичності та з’ясовано, що як регіональна, так і етнічні та національна, відносяться до територіальної ідентичності, при чому, регіональна виявляється більш мінливою та нестійкою на відміну від етнічної, яка, окрім територіальності залучає до свого розгляду ще історичний компонент – спогади, пам’ять про пращурів. У статті простежуємо також вплив культурної пам’яті на формування національної ідентичності. Дослідження культурної пам’яті мають міждисциплінарний характер і є предметом осмислення у різних наукових дискурсах (історичному (Ф. Ар’єс, Ж. Лефевр, П. Нора, Ф. Фюре), культурологічному (Ф. Йейтс, М. Фуко), соціологічному (М. Хальбвакс), філософському (А. Бергсон, Е. Дюркгайм, А. Моль), психологічному (У. Вордсворт, З. Фрейд) та ін.). Культурна пам’ять формується століттями та транслює культурний зміст у вигляді текстів, зображень, надписів, монументів, ритуалів, тобто всіх показників традицій. Вона є обов’язковою умовою самоідентифікації, так як пов’язує знання про минуле та сучасну життєву ситуацію певної соціальної групи. Питання формування культурної пам’яті – важлива дослідницька проблема. Пісенна творчість трансформує культурну пам’ять українців і через емоційну складову пісні (фольклору) формує різні типи ідентичності. Мнемотичні модуси, розкодовані та інкорпоровані до регіональної культури, являються стійкими охоронцями традицій, які транслюються не лише на обмежені території, а здатні поширюватися на необмежені ділянки. Так, регіональна культура проникає у різні прошарки національної культури, доповнюючи та збагачуючи її культурними смислами. Найяскравіше культурна пам’ять формується у діаспорах, що пояснюється прагненням до збереження національної ідентичності за межами Батьківщини. Окреслено способи вираження ідентичності народно-пісенними засобами. Національно-культурна ідентичність визначається як відчуття приналежності до національної спільності, розгляд своєї особистості крізь призму ототожнення з її символами, цінностями, історією та культурою. Обґрунтовано значущість народно-пісенних практик для формування національної ідентичності. Охарактеризовано культурну регіональну ідентичність в умовах сучасності. Регіоніка висвітлює історію культури України у новому ракурсі та сприяє вивченню окремих територіальних осередків як унікальних і неповторних одиниць не лише в історичному, географічному та мистецтвознавчому аспектах, а також має вагоме значення в культурологічному дискурсі. Звернення до першоджерел, зокрема народної пісні, уможливлює механізм збереження національної цілісності, трансформуючись через емоційну складову пісенного виконавства в культурну пам’ять, яка формує власне ідентичність. Культурна пам’ять у поєднанні з історичним досвідом в результаті становитимуть національну ідентичність та усвідомлене буття.
Źródło:
Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 4(36); 44-60
1643-6911
Pojawia się w:
Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Патріотичні дискурси України та Російської Федерації:компаративне співставлення
Patriotic Ukraine and Russian Federation Discourses: Comparative Aspect
Autorzy:
Смолянюк, Володимир
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489357.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
patriotism
national identity
patriotic strategy
historical past
spiritual manipulations
spiritual mobilization
historical memory
reconciliation
forgiveness
Opis:
Patriotism remains one of fundamental bases of spiritual existence of society. Attitude toward patriotism lately experiences an original renaissance. Most modern states create new strategies of the patriotic thinking purposefully. In the field of spiritual post-soviet countries also there are difficult processes of the patriotic updating. In the conditions of military opposition of Ukraine and Russian Federation there is a necessity of comparison of patriotic strategies of these countries and determination of their descriptions. Modern Russia actively uses the selective and manipulate (subjective and fragmentary) method of integration of population on patriotic basis. Essence of this method consists in an arbitrary selection the ruling subject of advantageous historical events, facts, person. On the next stage there is their combining in a kind that cannot coincide with historical objectivity. By means of propagandist technologies these spiritual constructions are to majority of population. On such basis legitimity of the ruling mode is provided, the margin of his safety is needed. As an example, it follows to specify on the hypertrophied laudation of fact of victory of the USSR above Hitler Germany in Great Patriotic war 1941-1945 Term «Second World War of 1939-1945»., what means the objective necessity of confession of other states and people forces that also won over fascism, - practically not used the Russian propagandists. A main merit in elimination of the «Third Reich» is added to Russia. As a result, victory over fascism purchased the sacral lines of «new-religion», worship it is been that by the obligatory moment of demonstration of civil maturity and political loyalty of the Russian citizens. As consider in Kremlin, by means of similar «patriotic injections» a necessary imperiously-state effect is attained. On the wave of artificial presentation of spiritual energy of millions of Russians on the basis of the military thinking the conditional «gene of invincibility» is mortgaged in their consciousness. His essence is taken to the following: destroying (to put on knees) Russia is impossible, but Russia is able to win over any external force. Thus character of enemy is the inalienable element of similar patriotic ersatzes. The «unprofitable» pages of Second World War from the serve of the ruling mode are practically suppressed. In modern Russia military historical themes that are not written into the Kremlin canvas of motion of Great Patriotic war do not sound practically. In the counterbalance of Russia, in Ukraine gradually far more difficult integration-pluralism based model of forming of patriotism that is based on necessity of integral perception of historical process, but not discrete combining, becomes firmly established him separate fragments. Individual and collective attempts to unite patriotic traditions of all periods of national creation of the state come true. In Ukraine fundamentally speech does not go about humiliation of other countries and people on the basis of the politically conditioned historical manipulations, the anymore about criminal pursuit those, who thinks differently. Ukrainians study to apply the chain of spiritual transformations, unthinkable in modern Russia: memory - oblivion - forgiveness. Lately in spiritual space of Ukraine the new going was designated fundamentally near perception of historical events that for one are the standard of patriotism, for other - by the display of treacherous. There is more balanced attitude toward a historical inheritance in the conditions of absence of living eyewitnesses of past events, understanding of Ukraine as spiritual force that assumes different interpretations of the essence. The article of deep study in Ukrainian spiritual realities all anymore European experience becomes overcoming of antagonism situations, basis of that is different interpretation of the historical past. Speech goes about an exit from the armed conflicts (former Yugoslavia, North Ireland), overcoming of consequences of disintegration of the authoritarian modes (Centrally-East, South Europe), higher position of contemporaries above the bilateral conflicts of ХХ of century (England / Ireland, Germany / Czech Republic, Germany / Poland, Poland / Ukraine, Italy / Slovenia / Croatia, Greece / Turkey and others like that). Western scientists establish honestly, that Europe is through pierced by tracks of old intergovernmental and international conflicts. Their re-activating is always possible. As counteraction, there is a far of different mechanisms of taking into account of «sickly» past-situations and their localizations. Such mechanisms are multilateral experience and historically-searching groups, general publications, actions of reconciliation and forgiveness, special museum measures, collective operating on an international scene in the formats of EU, OSCE, other European institutes. As a result, it follows to specify on modern Europe as world continent that the previous geopolitical title of «detonator of two world wars» was able to deny purposeful efforts of the states and civil associations. Ukraine approaches the European understanding of patriotism gradually. However to forming of strategy of patriotic education of citizens of Ukraine in modern political and cultural terms the phenomenon of «dichotomy of the Ukrainian national identity» prevents substantially. He means that in formally single state space two Ukraines are presented: а) Ukraine that broke off with a Russianimperial and soviet inheritance in an institutional, cultural, psychological, civilization (European) plan; b) Ukraine as continuation of soviet Ukraine, part of the mythologized Russian world. Between these versions of Ukraine - fundamentally different historical approaches, cultural symbols, valued orientations. Double nature of national consciousness is a main threat to existence of integral independent Ukraine that must be overcame.
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2016, 6; 81-90
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Два фильма о советско-польской войне: этюд забвения советского киномифа
Two Films about the Soviet-Polish War: The Ètude of Oblivion of the Soviet Cinema Myth
Dwa filmy o wojnie radziecko-polskiej: etiuda zapomnienia radzieckiego mitu kinowego
Autorzy:
Романовская, Ольга
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1816989.pdf
Data publikacji:
2021-09-01
Wydawca:
Uniwersytet Przyrodniczo-Humanistyczny w Siedlcach
Tematy:
советско-польская война
пропагандистский дискурс
преемственность исторической памяти
кинематограф
Soviet-Polish War
propaganda-discourse
cinematography
continuity of historical memory
wojna radziecko-polska
propagandowy dyskurs
kinematografia
ciągłość pamięci historycznej
Opis:
В статье рассматривается «рождение», конструированиеи деконструкция художественного кинообраза советско-польской войны,концептуализируются различные интеллектуальные проекты советскогоизучения и осмысления военных действий в хронологических рамкахсобытий 1919-1921 годов. Анализируются два фильма «П.К.П.» и «Перваяконная». Рассматривается процесс трансформации и последующегосоциального забвения пропагандистского дискурса этого военногопротивостояния.
W artykule przeanalizowano „narodziny”, budowanie i dekonstrukcjęartystycznego obrazu kinowego wojny radziecko-polskiej. Dokonano konceptualizacji różnorodnych intelektualnych projektów badań radzieckich i pojmowaniadziałań wojennych w ramach chronologicznych wydarzeń lat 1919-1921. Analizie poddano dwa filmy „P. K. P.” i „Pierwsza Konna”. Przedstawiono procestransformacji, a następnie społecznego zapomnienia propagandowego dyskursutej wojennej konfrontacji.
The article examines the «birth», construction and deconstruction ofthe artistic film image of the Soviet-Polish War, it conceptualizes various intellectual projects of the Soviet study and understanding of military operations inthe chronological framework of the events of 1919-1921. Two films «P. K. P.»and «The First Horse» are analyzed. The process of transformation and subsequent social oblivion of the propaganda discourse of this military confrontationare considered.
Źródło:
DOCTRINA. Studia Społeczno-Polityczne; 2021, 18, 18; 177-188
1730-0274
Pojawia się w:
DOCTRINA. Studia Społeczno-Polityczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Историческая память как фактор жизнестойкости
Historical Memory as a Factor of Resilience
Pamięć historyczna jako czynnik wytrwałości życiowej
Autorzy:
Посадский, Антон
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1816984.pdf
Data publikacji:
2021-09-01
Wydawca:
Uniwersytet Przyrodniczo-Humanistyczny w Siedlcach
Tematy:
Россия
Гражданская война
историческая память
локальная история
Russia
civil war
historical memory
local history
Rosja
wojna domowa
pamięć historyczna
historia lokalna
Opis:
Статья посвящена сохранению исторической памяти об эпохеГражданской войны в России. Автор показывает рост интереса к тематикеисторической памяти в последние десятилетия. Память о событияхГражданской войны оказывается очень неравномерной. Памятьпобежденных, но не ушедших в эмиграцию, оказывается практическиневостребованной. Данная ситуация дает искаженную картину событий1917-1922 гг. в современном массовом сознании. Автор обращаетвнимание на особенности локальной памяти о событиях Гражданскойвойны и оценивает исследовательские возможности по востребованиюпамяти о событиях столетней давности
Artykuł poświęcony jest zachowaniu pamięci historycznej o okresie wojny domowej w Rosji. Autor ukazuje wzrost zainteresowania tą tematykąw ostatnich dziesięcioleciach. Pamięć o wydarzeniach wojny domowej jest jednak bardzo nierównomierna. Pamięć o zwyciężonych, którzy nie wyemigrowali,okazuje się niepożądana. Przyczynia się to do formowania zniekształconegoobrazu wydarzeń z lat 1917-1922 we współczesnej świadomości. Autor zwracauwagę na specyfikę lokalnej pamięci o dziejach wojny domowej i ocenia możliwości badawcze, sprzyjające pobudzeniu zainteresowania wydarzeniami sprzedstu lat.
The article is devoted to preserving the historical memory of the civilwar in Russia. The author shows the growing interest in the subject of historicalmemory in recent decades. The memory of the events of the civil war is veryuneven. The memory of those who were defeated, but did not go into exile, isalmost unclaimed. This situation gives a distorted picture of the events of 1917-1922 in the modern mass consciousness. The author draws attention to the peculiarities of local memory of the events of the civil war and evaluates theresearch opportunities for the demand for memory of events of a century ago.
Źródło:
DOCTRINA. Studia Społeczno-Polityczne; 2021, 18, 18; 189-202
1730-0274
Pojawia się w:
DOCTRINA. Studia Społeczno-Polityczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Национализация памяти о Великой Отечественной войне в исторической политике постсоветских государств
Nacjonalizacja pamięci o Wielkiej Wojnie Ojczyźnianej w polityce historycznej państw postkomunistycznych
Nationalization of Great Patriotic War remembrance in the historical policy of post-communist states
Autorzy:
Петровская, Оксана
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/953418.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:
Советский Союз
Россия
Великая Отечественная война
историческая память
Związek Radziecki
Rosja
Wielka Wojna Ojczyźniana
pamięć historyczna
Soviet Union
Russia
Great Patriotic War
historical memory
Opis:
Artykuł dotyczy zmieniającego się obrazu pamięci o Wielkiej Wojnie Ojczyźnianej. Jednolity jej obraz ukształtował się w czasach Związku Radzieckiego, natomiast po jego upadku zmienił się też obraz Wielkiej Wojny. Zdaniem autorki zniszczenie pamięci o wojnie szło wraz z zniszczeniem pamięci o ZSRR. Z drugiej strony, ogromne straty, jakie poniosły narody ZSRR nie zważając na politykę władz i apele opozycji uniemożliwiają eliminację pamięci o niej. W warunkach konstruowania tradycji narodowej, nacjonalizacji przeszłości, powstania nowych mitologii narodowych (rosyjskich, ukraińskich, kazachskich, etc.) w niepodległych państwach daje się zaobserwować swoistą „nacjonalizację” pamięci o Wielkiej Ojczyźnianej. Następuje ponowna ocena najważniejszych wydarzeń, aktorów i wyników wojny w celu kształtowania nowej tożsamości narodowej. Szczególny symboliczny sens Wielkiej Wojny Ojczyźnianej sprzyjał przekształceniu jej w mit polityczny, i pozwolił na rozmaitą interpretację jej doświadczeń.
The article concerns a changing memory of Great Patriotic War. Its uniform pattern developed during the time of the Soviet Union whereas after its collapse the image of Great Patriotic War changed too. The author believes that the memory about the war and the memory about the USSR were destroyed together. On the other hand, regardless of the authorities policy and opposition’s appeals, enormous losses suffered by the USSR peoples make it impossible to eliminate the memory about the war. In the conditions of establishing national tradition, nationalization of the past and creation of new national mythologies (Russian, Ukrainian, Kazakh, etc.) in independent countries, we can observe a peculiar “nationalization” of the memory about Great Patriotic War. Renewed evaluation of the most important actors and results of the war is carried out in order to develop a new national identity. A special symbolic sense of Great PatrioticWar favored its transformation into a political myth and permitted various interpretations of its experiences.
Статья посвящена меняющемуся образу памяти о Великой Отечественной войне. Ее целостный образ сформировался в период Советского Союза, в свою очередь, после его упадка изменился также и образ Великой войны. По мнению автора, уничтожение памяти о войне шло параллельно с уничтожением памяти о СССР. С другой стороны, огромные потери, которые потерпел народ СССР, независимо от политики власти и призывов оппозиции, не дают возможности стереть память о войне. В условиях формирования народных традиций, национализации прошлого, появления новой национальной мифологии (русской, украинской, казахской и т.д.) в независимых государствах замечается своеобразная «национализация» памяти о Великой войне. Появляется переоценка самых главных событий, участников и результатов войны с целью формирования нового национального сознания. Особенный символический смысл Великой Отечественной войны благоприятствовал ее преобразованию в политический миф и дал возможность появления разносторонней интерпретации ее последствий.
Źródło:
Studia Podlaskie; 2016, 24
0867-1370
Pojawia się w:
Studia Podlaskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Архитектоника эмоций и субъективная логика национальной истории в прозе Тараса Шевченко
Architectonics of emotions and subjective logic of national history in the prose of Taras Shevchenko
Autorzy:
Малиновский, Артур
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/28762084.pdf
Data publikacji:
2022
Wydawca:
Wyższa Szkoła Gospodarki w Bydgoszczy. Wydawnictwo Uczelniane
Tematy:
historical memory
melancholy
nation narrative
post-colonial trauma
resentment
emotional matrixes
Opis:
The article examines the prose of Taras Shevchenko in the context of a new model of historicism, the formation of a national narrative based on post-colonial rhetoric, speech mimicry, muted resistance to the official imperial discourse. Prose is presented as the most convenient way to develop a specifically politicized language, with the help of which a nation pronounces itself in a narrative, in its emotional matrices, historical reminiscences. The story „Naymichka” is analyzed in the aspect of everyday refraction of history, translation of collective emotional experience, its spatial deconstruction. Melancholy and resentment are considered as narrative formations that shed light on Ukrainian history and the post-traumatic experience generated by it. Emphasis is placed on its inescapability in the conditions of colonialism and hybrid identity. The topological analysis of emotions contributes to the understanding of the national landscape through the prism of the internalization of history in the mental structures of the individual.
Źródło:
Heteroglossia- studia kulturoznawczo-filologiczne; 2022, 13; 11-29
2084-1302
Pojawia się w:
Heteroglossia- studia kulturoznawczo-filologiczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
„Турското робство” като място на памет. Резултати от теренно изследване
Autorzy:
Иванова [Ivanova], Евгения [Evgeniia]
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/677823.pdf
Data publikacji:
2011
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Instytut Slawistyki PAN
Tematy:
Bulgaria
historical memory
Turkish slavery
Opis:
Topoi of historical memory in Bulgaria. Field researchThe article summarizes the preliminary results from the research project “Topoi of Memory”, which is a joint venture between the New Bulgarian University and the American University in Bulgaria.The major goal of the research team is to investigate the level of modernization of Bulgarian society using the mechanism of historical memory. Thus we are trying to answer the question: whether there exists one coherent and normative Grand Historical Narrative, inspired by “the inventors of tradition” – and how does it function. Or, whether there are diverse narratives which circulate among the various social, ethnic and religious groups, according to their own value systems.Another aim of the research is to establish the generators of memory, which are at odds between the institutional education and the traditions of the different groups.The results are quite clear: the Grand Bulgarian Historical Narrative is centered on the last decade of the Ottoman Rule in Bulgaria (the 1870’s) which presents the climax of the national liberation movement and the Liberation from the “Turkish Joke”. Still, the “joke” is marked primarily by the heroic discourse. This is in sharp distinction with Serbia, where the traumatic discourse is dominant. The heroic discourse allows much more wider deployment of the narratives of epic heroism, than the traumatic national memory of martyrdom.The leading topoi of memory among the majority of Bulgarians and the diverse minorities groups are relatively similar, still they differ on the level of repetition of these topoi. Even the representatives of the Turkish minority consider the Liberation of Bulgaria from the Ottoman rule the most important historical event. This fact does not mean that these Bulgarian Turks highlight a distinct “martyrdom memory”, or feature a high level of integration in Bulgarian society. It rather presents (in the majority of the cases) a special mimicry of the minority group versus the majority.  „Niewola turecka” jako miejsce pamięci. Wyniki badań terenowych Tekst zawiera raport z badań przeprowadzonych w ramach projektu „Toposy pamięci historycznej” realizowanego przez Nowy Uniwersytet Bułgarski i Uniwersytet Amerykański w Bułgarii. Głównym celem była ocena poziomu modernizacji społeczeństwa bułgarskiego, który byłby do uchwycenia z perspektywy mechanizmów pamięci. Czy można mówić o istnieniu jednej wielkiej narracji narodowej, inspirowanej przez „wynalazców tradycji”, czy też o cyrkulacji wielu opowieści – zależnie od systemów wartości poszczególnych grup społecznych, etnicznych, religijnych? Innym celem badania było wyznaczenie czynników tworzących pamięć (generatorów), jak powszechne wykształcenie czy tradycje rodowe.Wyniki badań jednoznacznie pokazują, że wielka bułgarska narracja narodowa – jeśli w ogóle istnieje – osadzona jest w ostatniej dekadzie panowania osmańskiego: okresie walk narodowowyzwoleńczych i wyzwolenia spod „jarzma tureckiego”. „Jarzmo” jednak nie tyle definiowane jest w kategoriach traumy (jak chociażby w Serbii), ile heroizmu. Okazuje się w większym stopniu impulsem do wielkiego zrywu niż martyrologią.W przypadku Bułgarów i poszczególnych mniejszości narodowych wiodące toposy są podobne, mimo iż pojawiają się z różną częstotliwością. Nawet mniejszość turecka uznaje wyzwolenie Bułgarii spod panowania osmańskiego za najważniejsze wydarzenie, w czym nie należy upatrywać martyrologii czy wysokiego stopnia integracji; w większości przypadków pozwala to dojrzeć w tym zjawisku tendencję do stosowania strategii mimikry.
Źródło:
Slavia Meridionalis; 2011, 11
1233-6173
2392-2400
Pojawia się w:
Slavia Meridionalis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Історична пам’ять та практики монументальної комеморації Першої світової війни в Австралії (Частина 2)
Historical Memory and Practices of Monumental Commemoration of World War I in Australia (Part 2)
Autorzy:
Зернецька, О.В.
Мирончук, O.A.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676579.pdf
Data publikacji:
2021-03-18
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
історична пам’ять
монументи
Перша світова війна
Австралія
комеморативні практики
historical memory
monuments
World War I
Australia
commemorative practices
Opis:
Дослідницька увага авторів зосереджена на специфіці австралійських меморіальних практик, присвячених Першій світовій війні. Обґрунтовано положення про те, що в австралійському контексті меморіали та військові пам’ятники сформували особливу післявоєнну і пост-травматичну частину візуальної пам’яті про перший австралійський глобальний військовий конфлікт. З’ясовуються особливості австралійської меморіальної концепції, відзначається соціальна функція пам’ятників та їх важлива роль у психологічному подоланні пережитих травм і гірких втрат. Аналізуються різнопланові аспекти візуалізації монументальної пам’яті про Першу світову війну в Австралії. Доведено, що пам’ятники і меморіали є важливою частиною візуальної історичної спадщини Австралії. Зроблено висновок про те, що у кожному австралійському штаті розроблена власна концепція меморіальної пам’яті, втілена у різноманітних за типом та характером монументах. Детально проаналізовано основні з них: Храм пам’яті в Мельбурні (1928-1934); Австралійський військовий меморіал в Канберрі (1941); Кенотаф (1927-1929) та Меморіал АНЗАК в Сіднеї (1934); Меморіал Пустельного кінного корпусу у Західній Австралії (1932); пам’ятні меморіали штату Вікторія: Алея честі та Арка перемоги в Баллараті (1917-1919), Меморіал колишнім австралійським військовополоненим (2004), найдовший загальнонаціональний меморіал пам’яті – Велика океанська дорога (1919-1932); військовий меморіал Хобарта в австралійському штаті Тасманія (1925), а також Меморіал в честь франко-австралійської військової співпраці під час Першої світової війни у Віллер-Бретонне у Франції (1938). Автори демонструють нерозривний зв’язок комеморативних практик Австралії з політикою національної ідентичності, досліджують тенденції започаткування та розвитку меморіальних практик. Відзначено, що переважна більшість меморіальних пам’яток має в своїй основі чітко виражену функцію місця пам’яті, місця скорботи і вшанування. З’ясовано, що репрезентація меморіальної політики пам’яті Австралії в перші повоєнні роки реалізовувалася спочатку на локальному рівні і частково перебувала під впливом британських меморіальних практик, трансформуючись з часом у загальнонаціональний культурний ресурс.
The authors’ research attention is focused on the specifics of the Australian memorial practices dedicated to the World War I. The statement is substantiated that in the Australian context memorials and military monuments formed a special post-war and post-traumatic part of the visual memory of the first Australian global military conflict. The features of the Australian memorial concept are clarified, the social function of the monuments and their important role in the psychological overcoming of the trauma and bitter losses experienced are noted. The multifaceted aspects of visualization of the monumental memory of the World War I in Australia are analyzed. Monuments and memorials are an important part of Australia’s visual heritage. It is concluded that each Australian State has developed its own concept of memory, embodied in various types and nature of monuments. The main ones are analyzed in detail: Shrine of Remembrance in Melbourne (1928–1934); Australian War Memorial in Canberra (1941); Sydney Cenotaph (1927-1929) and Anzac Memorial in Sydney (1934); Desert Mounted Corps Memorial in Western Australia (1932); Victoria Memorials: Avenue of Honour and Victory Arch in Ballarat (1917-1919), Australian Ex-Prisoners of War Memorial (2004), Great Ocean Road – the longest nationwide memorial (1919-1932); Hobart War Memorial in the Australian State of Tasmania (1925), as well as Villers-Bretonneux Australian National Memorial in France dedicated to French-Australian cooperation during the World War I (1938). The authors demonstrate an inseparable connection between the commemorative practices of Australia and the politics of national identity, explore the trends in the creation and development of memorial practices. It is noted that the overwhelming majority of memorial sites are based on the clearly expressed function of a place of memory, a place of mourning and commemoration. It was found that the representation of the memorial policy of the memory of Australia in the first post-war years was implemented at the beginning at the local level and was partially influenced by British memorial practices, transforming over time into a nationwide cultural resource.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 13; 203-221
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Историческая память южнорусского казачества и народов Северного Кавказа: проблемы, параллели, точки соприкосновения
Historical memory of the South Russian Cossacks and the peoples of the Caucasus: problems, Parallels, points of contact
Autorzy:
Дюкарев, Андрей
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/969471.pdf
Data publikacji:
2020
Wydawca:
Towarzystwo Nauki i Kultury Libra
Tematy:
историческая память
казачество
народы Северного Кавказа
«травматическая» память
historical memory
Cossacks
peoples of the North Caucasus
«traumatic» memory
pamięć historyczna
Kozacy
ludy Północnego Kaukazu
«traumatyczna» pamięć
Opis:
W artykule omówiono ogólne i szczególne wątki historycznego rozwoju kozaków południoworosyjskich i ludów Północnego Kaukazu, które współdziałały we wspólnej przestrzeni historycznej i geograficznej, co doprowadziło do obecności problematycznych węzłów, równoległych wektorów i punktów styku w procesie kształtowania ich pamięci historycznej. Analiza kluczowych wydarzeń historycznych XIX-XX wieku, które stanowiły szkielet pamięci historycznej kozaków południoworosyjskich i ludów Północnego Kaukazu, wyróżnia się «traumatyczne» węzły pamięci historycznej, które określają ostrość relacji etnospołecznych.
Źródło:
Wschodni Rocznik Humanistyczny; 2020, XVII, 4; 179-188
1731-982X
Pojawia się w:
Wschodni Rocznik Humanistyczny
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Ономастикон польских фамилий в документах новейшей истории Ярославского региона
Onomastikon Polish surnames in documents of modern history of the Yaroslavl region
Autorzy:
Гутовский, Анджей
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1992301.pdf
Data publikacji:
2019-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
USSR
Russia
Rzeczpospolita
repressions
Polish surnames
etymology
an element of historical memory
СССР
Россия
Речь Посполитая
репрессии
польские фамилии
этимология
элемент исторической памяти
Opis:
The article is devoted to the study of Polish and polonized surnames of the Yaroslavl region of Russia on the basis of a database formed from diverse documents of recent history, mostly modern authors. A range of sources of information about contemporary surname carriers is consecrated; an etymological analysis of the surnames is carried out, they are graded according to special features. The history of the repressiveness of the Soviet system in relation to the carriers of Polish surnames is traced. The conclusion is made about the strength of the essence and purpose of the foundations of Polish surnames as the most resistant element among the bearers of historical memory to the aggressive totalitarian environment.
Статья посвящена изучению польских и полонизированных фамилий Ярославского региона России на основании базы данных, сформированной из разнородных документов новейшей истории, преимущественно современных автору. Освящается круг источников информации о современных носителях фамилий; проводится этимологический анализ фамилий, производится их градация по особым признакам. Прослеживается история репрессивности советской системы в отношении носителей польских фамилий. Делается вывод о прочности сущности и предназначения основ польских фамилий как наиболее стойкого элемента среди носителей исторической памяти к агрессивной тоталитарной среде.
Źródło:
Studia Orientalne; 2019, 2(16); 102-113
2299-1999
Pojawia się w:
Studia Orientalne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Религиозный фактор в формировании исторической памяти белорусского народа (на примере Православной Церкви в Беларуси в 1941-1945 гг)
The Religious factor in the formation of the historical memory of the people of Belarus (the example of Orthodox Church in Belarus in 1941-1945)
Religijny czynnik w powstaniu pamięci historycznej narodu białoruskiego (na przykładzie Cerkwi prawosławnej na Białorusi w latach 1941-1945)
Autorzy:
Велисейчик, Александр
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/420247.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:
Великая Отечественная война
историческое покаяние постсоветское общество
историческая память
белорусский народ
Русская Православная Церковь
правда
реальность
the Great Patriotic War
historical repentance
post-Soviet society
historical memory
Belarusian people
Russian Orthodox Church
truth
reality
Wielka Wojna Ojczyźniana
rozrachunek historyczny
społeczeństwo postsowieckie
pamięć historyczna
naród białoruski
Ruska Cerkiew Prawosławna
prawda
rzeczywistość
Opis:
Конец двадцатого века ознаменовался появлением определенного дискурса исторической памяти в контексте национальной идентичности, и появлением новой эпистемологии, отмеченной такими понятиями, как «историческое покаяние» и «постсоветское общество», и релятивизацией таких понятий, как «истина» и «реальность». Цель работы − показать историческую память как память исторического пути белорусского народа, и выявить положительную или отрицательную роль Православной Церкви в истории этого народа во время Великой Отечественной войны. Эта тема до сих пор мало изучена.
The end of the twentieth century is marked by the emergence of a particular discourse of historical memory in the context of national identity, and the emergence of a new epistemology, which was indicated by such concepts as “historical repentance” and “post-Soviet society,” and relativization of the concepts such as “truth” and “reality.” The aim of this paper is to identify historical memory as a memory of the historical path of the Belarusian people, to show the positive and negative aspects of the history of this nation during the Great Patriotic War, and to show the role of the Orthodox Church in Belarus in 1941-1945. This topic still requires further research.
Dla końca XX stulecia stało się znamienne lansowanie swoistego dyskursu pamięci historycznej w kontekście tożsamości narodowej i powstania nowej epistemologii, określonej pojęciami „rozrachunku historycznego” i „społeczeństwa postsowieckiego”, relatywizacją zakresu takich pojęć jak „prawda” i „rzeczywistość”. Cel rozprawy - przedstawić pamięć historyczną jako pamięć dziejów narodu białoruskiego oraz ujawnić pozytywną lub negatywną rolę Cerkwi Prawosławnej w historii tego narodu w czasie Wielkiej Wojny Ojczyźnianej. Niniejszy temat pozostaje wciąż słabo zbadany.
Źródło:
ELPIS; 2016, 18; 45-49
1508-7719
Pojawia się w:
ELPIS
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Історична пам’ять та контрпам’ять про Другу світову війну в Словаччині
Historical Memory and Counter-memory of the Second World War in Slovakia
Autorzy:
Боровець, I.I.
Віднянський, В.С.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676903.pdf
Data publikacji:
2022-10-27
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Словацька держава 1939-1944 рр.
Словацька Республіка
Друга світова війна
історіографія
історична пам’ять і контрпам’ять
Словацьке національне повстання
Голокост
«Мала війна»
«усна історія»
військові мемуари ймеморіали
Slovak state in 1939-1944
Slovak Republic
World War II
historiography
historical memory and counter-memory
Slovak National Uprising
Holocaust
“Little War”
“oral history”
war memoirs and memorials
Opis:
У Словацькій Республіці (СР) після Оксамитової революції 1989 р. в Чехословаччині й розпаду ЧСФР у 1993 р. актуалізувалася проблема створення національного наративу історичної пам’яті, зокрема про Другу світову війну, як одного з важливих елементів трансформації словацького суспільства та системних посткомуністичних перетворень у молодій державі. У статті розглянуто офіційну версію збереження й популяризації історичної пам’яті про Другу світову війну в СР, головною державною інституцією для впровадження якої виступає створений у 2002 р. Інститут національної пам’яті, а також різні  інтерпретації словацькими істориками та політиками таких вузлових подій часів Другої світової війни як історія Словацької держави 1939-1944 рр., угорсько-словацької «Малої війни» в березні 1939 р., участі словацьких військових підрозділів у війні на Східному фронті, Словацького національного повстання 1944 р., Голокосту. При цьому використовуються різні джерела: наукова літературай художні твори, продукція кіномистецтва та історичної публіцистики, військові мемуари й меморіали історичної пам’яті, матеріали «усної історії» тощо. Наголошується, що роздвоєність словацької історіографії, історичної пам’яті та й власне суспільства в оцінках та інтерпретаціях подій Другої світової війни в національній історії триває до нині, насамперед як протистояння офіційної/наднаціональної та національної версій історичної пам’яті. Перевага на сучасному етапі спостерігається за наднаціональним підходом, який застосовує інтегральний метод, синтезує погляди, пропонує багаторакурсні бачення, а оцінки історичних фактів, явищ та процесів здійснює на основі критеріїв лібералізму та демократії.
In the Slovak Republic (SR), after the Velvet Revolution of 1989 in Czechoslovakia and the collapse of ČSFR in 1993, the problem of creating a national narrative of historical memory, in particular about the Second World War, as one of the important elements of the transformation of Slovak society and systemic post-communist transformations in the young state, became more urgent. The article deals with the official version of preserving and popularizing the historical memory of the Second World War in the Slovak Republic, the main state institution for the implementation of which is the Institute of National Remembrance established in 2002, as well as various interpretations by Slovak historians and politicians of such key events of the Second World War as the history of the Slovak state in 1939-1944, the Hungarian-Slovak “Little War” in March 1939, the participation of Slovak military units in the war on the Eastern Front, the Slovak National Uprising of 1944, the Holocaust. Various sources are used: scientific literature and fiction, cinema and historical journalism, military memoirs and memorials of historical memory, materials of “oral history”, etc. The authors emphasize that the bifurcation of Slovak historiography, historical memory and society itself in assessments and interpretations of the events of World War II in national history continues to this day, primarily as a confrontation between official/supranational and national versions of historical memory. The supranational approach, which applies an integral method, synthesizes views, offers multidimensional visions, and evaluates historical facts, phenomena and processes based on the criteria of liberalism and democracy, is preferred at the present stage.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2022, 19; 57-81
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Повість б. Полянича «Сім золотих чаш»: своєрідність поетики історичної пам’яті
The historical story of B. Polianych “Seven golden cups”: the divineity of historical memory’s poetics
Autorzy:
Богданова, Марина
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2033988.pdf
Data publikacji:
2021
Wydawca:
Uniwersytet Zielonogórski. Wydział Humanistyczny
Tematy:
historical memory
traumetic memory
identity
historical novella
poetics
genre
Opis:
In the article there have been analyzed the historical memory’s poetics in the story of B. Polianych “Seven golden cups” from the position of general ethic, local, personal levels. There have been considered author’s views as a founder and active participant of the Lviv literary society “Logos”. The author has studied the composition and plot of the work. So, compositionally it consists of twelve parts. In every part the author depicts the solution of Ukrainians’ political questions after defeat of Ukrainian-Swedish troops near Poltava. That’s why the image of a dream state of Ukrainians consists of numerous dialogues, military, church and public leaders. According to it there are two plot lines – state, religious.There have been defined memory places – Hamburg, Lviv, Rome where the important events for Ukrainian people took place. So, one of the geographic memory places of the story is Hamburg, where on the Japan ship the vice graph Chevalier de Meson Ruzh meets with the leader of military government of Japan – Great Shogun Tokugawa. In Hamburg the fate of Ukraine is decided. The next geographical memory place is Lviv, the Sent jour mountain, where Atanasii Sheptytskyi in the dialogue with Fedir Sheptytskyi discus Ukrainian problems. Rome is presented as a geographical, cultural and religious memory place, which is associated with Catholic Church. The traumatic memory place – Baturyn – appears from Ostapenko’s memories, in which one by one came crippled images of Ukrainians.
Źródło:
International Journal of Slavic Studies Transgressive, Pragmatic and Speculative Horizons of Popular Literature and Culture; 2021, 1, 3; 100-117
2658-154X
Pojawia się w:
International Journal of Slavic Studies Transgressive, Pragmatic and Speculative Horizons of Popular Literature and Culture
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies