Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "foreign policy." wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
Wyświetlanie 1-15 z 652
Tytuł:
Теоретико-методологічні аспекти поняття міжнародний імідж держави
Theoretical and Methodological Aspects the Concept of International Image of the State
Autorzy:
Єремєєва, Ірина
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2163432.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
nation branding
political marketing
state
globalization
foreign
policy
international state image-making
international relations
національний брендинг
політичний маркетинг
держава
глобалізація
зовнішня політика
міжнародний державний іміджмейкінг
міжнародні відносини
Opis:
The article considers the theoretical and methodological aspects of the formation of the international image of the state through: analysis of conceptual approaches to the concept of international image of the state; identification of factors influencing the formation of an effective image of the state in the international arena; formulation of essential features of the state image and determination of their influence on the international competitiveness of the state; defining criteria for assessing the international image; analysis of areas of international state image-making. The international image of the state is a strategic tool for strengthening the status of the state in the international arena and the main criterion for its effectiveness. The international image is formed under the influence of natural factors and purposeful activity of state and other actors. The author identifies specific features of the international image of the state: compliance with the level of political, socio-economic and cultural development of the state; emphasis on the brightest and specific characteristics of the state; the presence of significant emotional and psychological composition; easy to display object; symbolization of some aspects of state life. The main criterion for the effectiveness of the state image is to strengthen the status of the state in the international arena. The result of the analysis of the main directions of international state image-making is the allocation of three areas: geopolitical direction forms the idea of geographical space as a territory for domestic and foreign policy; marketing direction provides promotion of economic processes of the state on the world stage; branding direction based on the recognizability of formal and informal symbols of the state contributes to the recognizability of the state on the world stage. Thus, the international image is a manageable category that can be built according to the political or economic demands of the state.
У статті розглядаються теоретичні та методологічні аспекти формування міжнародного іміджу держави через вирішення наступних завдань: аналіз концептуальних підходів до визначення державного іміджу; визначення чинників, що впливають на формування ефективного іміджу держави на міжнародній арені; формулювання основних особливостей державного іміджу та визначення їх впливу на міжнародну конкурентоспроможність держави; визначення критеріїв оцінки та аналіз структури міжнародного іміджу. Імідж є стратегічним інструментом зміцнення позицій і статусу держави та основним критерієм ефективності її діяльності на міжнародній арені. Міжнародний імідж формується під впливом об’єктивних чинників та цілеспрямованої діяльності державних та інших акторів. Автор визначає наступні особливості міжнародного іміджу держави: відображення рівня політичного, соціально-економічного та культурного розвитку держави; акцент на найяскравіших та специфічних характеристиках держави; наявність вагомої емоційної та психологічної складової; символізація деяких аспектів державного життя. Результатом змістовної характеристики іміджу держави є виділення трьох напрямків його формування: геополітичний напрям розглядає географічний простір як територію внутрішньої та зовнішньої політики; маркетинговий напрям забезпечує підтримку зовнішньоекономічної діяльності держави; брендинг сприяє розвитку формальних та неформальних символів держави та її пізнаваності у світі. Таким чином, міжнародний імідж є керованою категорією, що побудована відповідно до національних інтересів держави.
Źródło:
Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 4(36); 61-77
1643-6911
Pojawia się w:
Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Характерные черты отношений России с киргизскими племенами в конце XVIII–первой половине XIX века
Characteristics of Russia’s relations with the Kyrgyz tribes in the late 18th and early 19th century
Autorzy:
Яншин (Yansin), Вадим П. (Vadim P.)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2189174.pdf
Data publikacji:
2014-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Central Asia
19th century
Russia
Kyrgyz tribes
international relations
Kyrgyz legations
foreign policy
Azja Centralna
XIX wiek
Rosja
plemiona kirgiskie
stosunki międzynarodowe
polityka międzynarodowa
Opis:
The author of the article describes Russian relations with the Kyrgyz tribes from the late eighteenth to mid-nineteenth century. The main objective of Kyrgyz legations sent at that time to Russia was to acquire certain material goods. In relations with neighbouring powers the elders of the Kyrgyz tribes were guided by several principles. Firstly, they wanted to maintain the position of the only ruler in their tribes and clans. Secondly, to this end, the elders shifted between neighbouring powers (Russia, China and the Khanate of Kokand). Thirdly, the Kyrgyz ensured that no one interfered in their relations with the Kazakhs, with whom they shared common confession (Islam). Up until 1840s Russian politics towards the Kyrgyz tribes essentially focused on protection of merchant caravans which passed through Kirgiz lands on their way to East Turkestan. In later time Russia sought to create from the Kyrgyz territory a buffer zone between itself, China and the Khanate of Kokand.
Artykuł omawia stosunki Rosji z plemionami kirgiskimi od końca XVIII do połowy XIX wieku. Głównym celem kirgiskich poselstw wysyłanych w tym czasie do Rosji było pozyskanie określonych dóbr materialnych. Starszyzna plemion kirgiskich w stosunkach z mocarstwami ościennymi kierowała się kilkoma zasadami. Po pierwsze, zależało jej na zachowaniu pozycji jedynego zarządcy w swoich plemionach i rodach. Po drugie, w tym celu starszyzna lawirowała pomiędzy mocarstwami ościennymi (Rosja, Chiny, Chanat Kokandu). Po trzecie, Kirgizi starali się, aby nikt nie ingerował w ich stosunki z Kazachami, z którymi łączyło ich wspólne wyznanie (islam). Polityka Rosji wobec Kirgizów do lat 40. XIX wieku zasadniczo dotyczyła zabezpieczenia przejazdu karawan kupieckich, które przemierzały tereny Kirgizów, zmierzając do Wschodniego Turkiestanu. Od lat 40. XIX wieku Rosja dążyła do utworzenia z terytoriów kirgiskich strefy buforowej pomiędzy nią, Chinami i Chanatem Kokandu.
Źródło:
Studia Orientalne; 2014, 2(6); 168-181
2299-1999
Pojawia się w:
Studia Orientalne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Багатовекторна зовнішня політика Узбекистану як важливий засіб вирішення соціально-економічних проблем країни
Multi-vector Foreign Policy of Uzbekistan as an Important Means of Solving the Socio-economic Problems of the Country
Autorzy:
Фомін, C.C.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676689.pdf
Data publikacji:
2021-12-16
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
демографічна проблема
безробіття
трудова міграція
екологічна проблема
багатовекторна зовнішня політика
євразійська економічна інтеграція
зона вільної торгівлі
економічний союз
протекціонізм
demographic problem
unemployment
labour migration
ecological problem
multi-vector foreign policy
Eurasian economic integration
free trade area
economic union
protectionism
Opis:
В статті окреслені внутрішні проблеми Узбекистану, серед яких слід назвати проблему бідності, масового безробіття, нестачі сільськогосподарської землі і водних ресурсів, екологічні проблеми. Значною мірою ці проблеми обумовлені швидким зростанням населення. Узбекистан намагається  вирішити ці проблеми шляхом ліберальних ринкових реформ та багатовекторної зовнішньої політики, розвиваючи одночасно політичні та торгово-економічні відносини з різними країнами, зокрема, з Китаєм, США, Євросоюзом, Туреччиною, Південною Кореєю, Росією та іншими країнами-членами Євразійського економічного союзу (ЄАЕС). В статті показано, що обсяги торгівлі Узбекистану із західними країнами, а також обсяги західних інвестицій в економіку цієї країни в цілому залишаються, принаймні зараз, невисокими. Робиться висновок, що для США Узбекистан є цікавим головним чином в геополітичному і військово-стратегічному аспектах, особливо зараз, після виводу американських військ із Афганістану. ЄС значно більше, ніж США, зацікавлений в розвитку торгово-економічних відносин з Узбекистаном. Нова угода між Узбекистаном і ЄС про розширене партнерство і співробітництво створить більш сприятливі умови для економічного співробітництва і торгівлі, зростання європейських інвестицій в економіку Узбекистану. Проте, здається, що фактор географічної віддаленості Узбекистану від Європи не дасть можливості країнам Євросоюзу займати таке ж провідне місце в зовнішньоекономічних відносинах Узбекистану, яке зараз займають сусідні Китай, Росія та інші країни-члени ЄАЕС. Показано, що найважливішим торгово-економічним партнером Узбекистану є Китай, який розглядає Узбекистан як важливу транзитну країну, через територію якої проходять транспортні коридори для транспортування, перш за все, китайських товарів в країни Європи та інші регіони світу. Китайські інвестиції в економіку Узбекистану невпинно зростають. Євразійський економічний союз (ЄАЕС), зокрема, такі його члени як Росія і Казахстан, також є для Узбекистану найважливішим торгово-економічним партнером. Крім того, Росія є головним ринком праці для мільйонів узбецьких трудових мігрантів. В межах ЄАЕС був створений єдиний ринок праці, трудові мігранти-громадяни країн-членів ЄАЕС користуються соціальними правами країни перебування та можуть вільно пересуватися територією країн-членів ЄАЕС. Ця обставина особливо важлива для Узбекистану, який зацікавлений в покращенні умов перебування своїх трудових мігрантів. Крім того, як свідчать факти, економічна інтеграція в межах ЄАЕС не перешкоджає урядам країн-членів ЄАЕС розвивати інтенсивні політичні і економічні відносини з різними країнами. Враховуючи всю низку гострих соціально-економічних, екологічних і демографічних проблем, які стоять перед Узбекистаном, думається, що в майбутньому неможливо повністю виключати членство Узбекистану в ЄАЕС, особливо, якщо таке членство не завадить узбецькому керівництву й надалі проводити багатовекторну зовнішню політику. Парламент Узбекистану схвалив рішення брати участь в роботі ЄАЕС в якості спостерігача. В грудні 2020 р. ЄАЕС надав Узбекистану такий статус.
The article elucidates the internal problems of Uzbekistan among which one should mention the problem of poverty, mass unemployment, shortage of arable land and water resources, serious ecological problems. To a high degree these problems have been caused by a rapid growth of population. Uzbekistan tries to solve these problems by means of liberal market reforms and the multi-vector foreign policy developing political, economic and trade relations at the same time with different countries, in particular with China, the USA, the EU, Turkey, South Korea, Russia and other countries-members of the Eurasian Economic Union (EAEU). It was shown that volumes of trade of Uzbekistan with the Western countries as well as the level of Western investments remain at least now not high. The conclusion is drawn that for the USA Uzbekistan presents the interest mainly in geopolitical, military and strategic aspects, especially now after the US troops left Afghanistan. The EU is more than the USA interested in developing the trade and economic relations with Uzbekistan. The new agreement between Uzbekistan and the EU on enlarged partnership and cooperation will create more favorable conditions for economic cooperation and trade, growth of European investments into economy of Uzbekistan. Nevertheless it seems that the factor of geographic remoteness of Uzbekistan from Europe will not make it possible for the EU countries to occupy the same place in external economic links of Uzbekistan as the countries-neighbours such as China, Russia and other countries-members of the EAEU. It is shown that China is the most important trade and economic partner of Uzbekistan. China considers Uzbekistan as the important transit country with transport corridors indispensable for transportation first of all of Chinese goods to the countries of Europe and other regions of the world. The Chinese investments into economy of Uzbekistan are constantly growing. The Eurasian Economic Union (EAEU), in particular Russia and Kazakhstan, is also the most important trade and economic partner of Uzbekistan. Besides, Russia is the biggest labour market for millions of Uzbek migrant workers. Within the EAEU the common labour market was created, migrant workers who are citizens of the countries-members of the EAEU enjoy the social rights of the country of stay and may freely move over territories of the countries-members of the EAEU. This fact is especially important for Uzbekistan which is interested in improving living conditions of its migrant workers. Besides, as the facts show, the economic integration within the EAEU does not prevent the governments of the countries-members of the EAEU from developing intensive political and economic relations with different countries. Taking into account the complex of acute socio-economic, ecological and demographic problems facing Uzbekistan it seems that in the future one cannot completely exclude the possibility of membership of Uzbekistan in the EAEU especially if such a membership does not prevent the Uzbek government from pursuing the multi-vector foreign policy. The parliament of Uzbekistan approved the decision to obtain the status of observer at the EAEU. The EAEU granted this status to Uzbekistan in December 2020.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 16; 175-195
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Проблемные точки «украинского вектора» внешней политики России в 2013/2014 годах
Autorzy:
Савенков, Роман
Куманичкин, Павел
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/686942.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:
the foreign policy of the Russian Federation, “Ukrainian vector”
внешняя политика Российской Федерации, «украинский вектор».
Opis:
Ukraine is a key area for the European countries. The specifics of Ukraine’s geopolitical position is the so-called its “middle” position: between Europe and Russia. Official statements by the Russian leadership show a very negative perception of the events in Ukraine. It seems obvious that Vladimir Putin will leave for political activities, resource and information-ideological support of separatist entities of South-East of Ukraine and will use any mistakes and failures of the Ukrainian political and military leadership.
Artykuł zawiera abstrakt w języku rosyjskim oraz angielskim.
Аннотация. Украина расположена на ключевой для европейских государств территории. Специфика геополитической позиции Украины состоит в т.н. ее «срединном» положении: между Европой и Россией. Официальные заявления российского руководства свидетельствуют о крайне негативном восприятии событий в Украине. Представляется очевидным, что В. Путин не оставит действия по политической, ресурсной и информационно-идеологической поддержке сепаратистских образований юго-востока Украины и будет использовать любые ошибки и промахи украинского политического и военного руководства.
Źródło:
Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne; 2015, 1, 1
2450-4866
Pojawia się w:
Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Внесок країн Веймарського трикутника у систему європейської безпеки
Wkład państw trójkąta weimarskiego w system bezpieczeństwa europejskiego
Autorzy:
Русова, Ольга
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489267.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
European Union,
Weimar triangle states,
Common Foreign and Security policy,
European integration
Opis:
“Weimar triangle” has appeared as a political and diplomatic configuration in 1991, reflecting the new geopolitical situation in the region of Central and Eastern Europe after the ending of so-called “velvet revolutions”. After the collapse of the Soviet camp and the USSR, all these countries had to seek the new partners and alternative forms of interaction. The main foreign reference-point was the political integration with EU states. The active engagement of Poland into these processes, as one of the biggest countries of “new Europe” according to a number of population and a scale of territory, became the main task of Europe. The appearance of the new geopolitical formation, gave the opportunity to the Germans and French to keep the Poles within the bounds of the negotiation process and constant dialogue, exercising control of the reforms in the fields of Warsaw foreign and international policy in the 90s. The main goal was reached and Poland became a full-right member of the EU in May 2004. Due to the strengthening of french-german-polish ties, the project “Weimar triangle” gradually is asserting itself as the subregional actor, which can exert the influence on the politics of the EU. This is proved by the enlargement of form of the triangle interaction, and its transformation into “Weimar triangle+” with the participation of Spain and Italy. Taking into account the political heft of “Weimar triangle”, the cooperation of these three states in the defence area raised in importance. During last ten years Poland, France and Germany initiated a great number of the different project in this direction: “Weimar brigade” – organized with the aim to carry out the joint EU operations and the coordination of the civil and military components; the constant negotiations with Russia, discussing its role in the system of the European security and other European integration processes; the collaboration with Northern European states (Ghent initiative) and the setting up of the project “Polling and Sharing” in order to use the finances for the military needs. But one of the main obstacles on the way of realization of all its projects is that all EU member-states now came very close to the creation of the collective military potential and have to delegate some of their sovereign rights to the competence of the specialized EU institutions. As a consequence, it can lead to the split between the opponents and supporters of the Common Foreign and Security Police and could temporary suspend the integration processes in this sphere.
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2014, 4; 39-45
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Польське питання і слов’янська проблема у зовнішньополітичних планах Адама Чарторийського
Kwestia polska i problem słowiański w planach zewnątrzpolitycznych Adama Czartoryskiego
Autorzy:
Павлюк, Віктор
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489367.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
foreign policy,
diplomacy,
coalition,
Polish question,
Slavic problem
Opis:
The article deals with theoretical views and practical steps of the prominent Polish politician Adam Czartoryski on Polish question and problem of the Slavic peoples during his service in the diplomatic office of the Russian Empire. It is proved that Adam Czartoryski made comprehensive drafts of changes in international relations as opposed to the policy of Napoleon Bonaparte. The Prince was an adversary of the Napoleon’s political system and political structure which had been imposed to Europe by the French Emperor. The projects of A. Czartoryski raised many questions and looked forward; they were directed at limiting and reducing the influence of France and created conditions that prevented from reorganising the Europe’s political structure for the convenience of the one state. A. Czartoryski developed comprehensive plans for a Federal Europe in 1802-1805. In contrast to the Napoleonic politics, he sought to build an international policy based upon international law, rational and moral principles which would have guaranteed a lasting peace, security and justice to all the nations and peoples. Prince wanted freedom and independence for his people. Nonetheless, as the representative of the Foreign Ministry of the Russian Empire, he failed to embody the plan either in practical action, or clearly explicit in his political projects. The famous «Puławy Plan» provided for annexation of Polish lands from Prussia to Russia as part of the Empire without any possibilities of establishing an independent state.
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2014, 4; 255-262
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Концепция участия Украины в интеграционных проектах на постсоветском пространстве как предпосылка и фактор эскалации российско-украинского конфликта
Participation of Ukraine in Integration Projects on the Post-Soviet Space: Precondition and Impact of the Escalation of the Russian-Ukrainian Conflict
Autorzy:
Кучик, Александр
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/521562.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Uniwersytet Wrocławski. Wydział Nauk Społecznych. Instytut Studiów Międzynarodowych
Tematy:
concept of integration
post-soviet space
foreign policy
Russia-
Ukraine conflict
international organization
Opis:
The article deals with of integration processes on the post-sovet space. Consideration of the role of integration projects in the post-Soviet space allows us to make the following generalizations. From the geopolitical point of view, the Eurasian region, which basically coincides with the post-Soviet space, cannot be considered as a heterogeneous complex. In view of this, integration associations, created as region-wide in their development, meet with various kinds of problems of a functional, civilizational nature, etc. Ukraine, proceeding from the peculiarities of the geopolitical position, which is characterized by a unique use of „bridge status”, „buffer zone”, „barrier”, aims to develop an effective model of cooperation with countries of the post-Soviet space in different areas. Such cooperation develops taking into account the need to develop bilateral relations as a foreign policy priority. At the same time, not excluding multilateral cooperation models, Ukraine adheres to the principle of limiting participation in integration structures with supranational authorities. As can be seen from the analysis, integration projects based on the principles of „deep integration” are considered by Ukraine as a kind of forums for the development of mutually bene' cial contacts, usually on a bilateral basis. An alternative can be those regional formations, which are considered by Ukraine as consulting forums for discussion, solving common problems and resolving contradictions. An analysis of the geopolitical and civilizational contradictions between Ukraine and Russia leads to a clash of interests and conceptual approaches to the integration of the post-Soviet space. In this sense, Ukraine’s approaches to integration processes in the post-Soviet space have become a prerequisite for the aggravation of the Russian-Ukrainian confrontation and a factor in the escalation of the Russian-Ukrainian armed conflict. Dynamic changes in the emerging international order allow us to express a judgment about the need for further in-depth theoretical development and modeling of Ukraine’s foreign policy activities in the context of our state’s participation in integration processes at the regional and global levels. At the same time, emphasis should be placed on a comprehensive analysis of the geopolitical aspirations of the countries of the region and actors of global politics.
Źródło:
Wschodnioznawstwo; 2018, 12; 11-26
2082-7695
Pojawia się w:
Wschodnioznawstwo
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Features of the Formation of the Foundations of the Foreign Policy of the Republic of Kazakhstan
Особливості формування засад зовнішньої політики Республіки Казахстан
Autorzy:
Деменко, О.Ф.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676576.pdf
Data publikacji:
2021-03-18
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
зовнішня політика
стратегічне партнерство
багатовекторність
євразійство
Центральна Азія
Республіка Казахстан
foreign policy
strategic partnership
multi-vector
Eurasianism
Central Asia
Republic of Kazakhstan
Opis:
У статті проаналізовано засади формування зовнішньої політики Республіки Казахстан, на які, у першу чергу, впливають традиції історичного розвитку цієї країни, її геополітичне розташування у центрі Євразійського континенту, транспортно-комунікаційний потенціал та наявність великих запасів природних ресурсів. Підкреслюється, що у сучасному Казахстані поки що відсутнє цілісне сприйняття багатьох історичних подій та процесів, зокрема тих, які замовчувалися під час імперського та радянського періодів. Водночас, у науковому дискурсі країни відбувається переосмислення національної історії через критику попереднього історичного досвіду. Наголошується, що після утворення у середині ХV ст. Казахського ханства поступальний розвиток державності змінився періодом боротьби з іноземними загарбниками – спочатку джунгарами, а потім Російською імперією. Він завершився втратою державності, боротьба за відновлення якої представляється у вигляді телеологічно побудованого наративу героїчної боротьби за незалежність, який поєднав низку історичних подій та періодів. Процес сучасного національно-державного будівництва у Казахстані відбувається з опорою на консолідуючу роль титульної нації, що сприяє зростанню інтересу до історичної проблематики та супроводжується поступовою втратою впливу радянсько-російських наративів у політичному та історичному дискурсі. Особливістю зовнішньої політики Республіки Казахстан є багатовекторність, що склалася історично і має забезпечити балансування між різними геополітичними центрами сили. Пріоритетами зовнішньої політики Казахстану визначені: розвиток союзницьких відносин із РФ, всебічне стратегічне партнерство із КНР, розширене стратегічне партнерство зі США, стратегічні взаємини із державами Центральної Азії, розширене партнерство і співробітництво з Європейським Союзом.
The article analyzes the foundations of the formation of the foreign policy of the Republic of Kazakhstan, which, first of all, are influenced by the traditions of the historical development of this country, its geopolitical location in the center of the Eurasian continent, transport and communication potential and the presence of large reserves of natural resources. It is emphasized that in modern Kazakhstan there is still no holistic perception of many historical events and processes, in particular those that were hushed up during the imperial and Soviet periods. At the same time, in the scientific discourse of the country, there is a rethinking of national history through criticism of the previous historical experience. It is noted that after the formation in the middle of the fifteenth century. In the Kazakh Khanate, the progressive development of statehood was replaced by a period of struggle against foreign invaders – first the Dzungars, and then the Russian Empire. It ended with the loss of statehood, the struggle for the restoration of which is presented in the form of a teleologically constructed narrative of the heroic struggle for independence, which includes a number of historical events and periods. The process of modern nation-state building in Kazakhstan is based on the consolidating role of the titular nation, which contributes to the growth of interest in historical issues and is accompanied by a gradual loss of the influence of Soviet-Russian narratives in political and historical discourse. A feature of the foreign policy of the Republic of Kazakhstan is a multi-vector approach, which has developed historically and is designed to ensure a balance between various geopolitical centers of power. The priorities of Kazakhstan’s foreign policy are determined: the development of allied relations with the Russian Federation, a comprehensive strategic partnership with the PRC, an expanded strategic partnership with the United States, strategic relations with the Central Asian states, an expanded partnership and cooperation with the European Union.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 13; 172-189
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Військова і безпекова складові внутрішньої та зовнішньої політики Російської Федерації у 2007–2014 рр.
Składniki wojskowe i bezpieczeniowe wewnętrznej i zewnętrznej polityki Federacji Rosyjskiej w latach 2007–2014
Autorzy:
Демартино, Андрій
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489524.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
internal politics
foreign policy
geopolitical space
political radicalism
Munich speech V. Putin
military reform
strategic decisions
international relations
Opis:
The radical actions of the Kremlin, which led to the annexation of the Crimea and the support of the separatists in the East of Ukraine, were conditioned by fundamental changes in Russia’s domestic and foreign policy, which began much earlier and were connected with the historically determined irrational aspirations of Russians to territorial expansion. The turning point of radical changes in Russia’s domestic and foreign policy can be considered the famous speech of Putin, which he spoke at the Munich Security Conference on February 10, 2007, and openly said that he «really thinks about the problems of international security.» The main points of this report are the following: the unacceptability and impossibility for a modern world of a unipolar model of international relations; the need to find a reasonable balance between the interests of all actors in international politics; the inadmissibility of the invasion of the United States of America in all spheres of world development and the imposition of rules of the game to other states; the admissibility of the use of military force as the last argument only on the basis of the UN Charter; termination of the provocative NATO expansion to the East as reducing the level of mutual trust in the world; the hopelessness of the West’s economic policy towards the Third World countries; stopping the process of transforming the OSCE into a tool for securing the foreign policy interests of one or a group of countries relative to other countries; the formation of a just, democratic world order capable of ensuring prosperity not only for the elected but for all. Putin’s speech served as an occasion for controversy in the Western political circles to restore the «cold» war. By the Russian side, the Munich speech of Putin was seen as a further program of foreign policy of Russia in the late 2000’s - early 2010’s. External causes of radical change in the course of the Russian Federation: 1) the enlargement of NATO and the EU to the east in 2004, which took place without taking into account the interests of the Russian Federation, and this is against the backdrop of the intensified declaration of Putin after the terrorist attacks of September 11, 2001 supporting the American strategy to combat terrorism; 2) «color revolutions» that took place in 2003-2005 in Georgia, Ukraine and Kyrgyzstan, and were actively supported by the United States and the leading European countries. The conservative part of the Russian elite perceived them as an offensive against Russia’s interests in the post-Soviet space. Internal reasons: 1) the rise in oil prices on the world market since the early 2000’s, accompanied by a surge of foreign direct investment and a cessation of capital outflow. In conjunction with the dependence of European countries on the supply of Russian energy resources, all this generated in the higher political elite a sense of Russia’s new status as an «energy superpower» and claims to restore its role in world politics; 2) the defeat of the big business (Berezovsky, Khodorkovsky) in the struggle for power in the Russian Federation and the growing influence of the federal bureaucracy and security forces, which led by Putin to gain mass support in the parliamentary and presidential elections of 2003-2004. After Munich in Russia, a whole series of conceptual, legislative, structural changes and organizational measures aimed at adapting state institutions and politics under new conditions was launched. The preparation and conduct of the presidential elections in Russia, which resulted in the «return» of Putin to a senior position in the state, finally severed the Kremlin, even with the possibility of establishing a pragmatic cooperation with the West, which attempts were made during the reign of D. Medvedev within the framework of the «reboot» from the United States and «Partnership for Modernization» programs with Germany and the EU. Thus, the evolution of the domestic and foreign policy of the Russian Federation in 2007-2014 is largely due to the imperial essence of the state and society of this country, due to all its historical historical development. In addition, the subjective factor associated with the activities of the President of the Russian Federation, Vladimir Putin and his oligarchic leadership headed by his desire for personal enrichment and indivisible domination in the post-Soviet geopolitical space, played a role in changing the country’s political course. Accordingly, Russian aggression against Ukraine, which began in February 2014, should be considered a natural result of the expansionist aspirations of the ruling class in Russia.
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2018, 8; 28-34
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Політика країн Центральної Азії та Середнього Сходу щодо Таджикистану
Central Asian and Middle Eastern policy towards Tajikistan
Autorzy:
Бульвінський, А.Г.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676585.pdf
Data publikacji:
2021-06-10
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Таджикистан
зовнішня політика
Центральна Азія
Афганістан
Іран
Tajikistan
foreign policy
Central Asia
Afghanistan
Iran
Opis:
У статті аналізуються основні напрямки політики щодо Таджикистану сусідніх країн Центральній Азії та культурно споріднених з таджиками країн Середнього Сходу. Громадянська війна у Таджикистані між прихильниками світського та релігійного шляхів розвитку країни (1992-1997 рр.) спричинила неоднозначне ставлення та політику з боку різних державних, політичних та релігійних кіл Афганістану. Однак, після того, як стало зрозуміло, що боротьба між світськими та ісламістськими силами у Таджикистані може зруйнувати країну як таку, культурно та мовно близька таджикам політична еліта Афганістану (Б. Раббані та А. Масуд) та Ірану (А. Рафсанджані) доклала вагомих зусиль для припинення громадянської війни в Таджикистані у статусі посередників та проявила зацікавленість у стабільному розвитку Таджикистану. У 2000-х рр. Іран відмовився від спроб впливати на таджицьку політику з метою сприяння становленню у Таджикистані релігійної держави, перейшовши до співпраці зі світською таджицькою владою в економічній сфері. Важливими питаннями, які ускладнюють відносини Узбекистану та Киргизстану з Таджикистаном є будівництво таджиками великих ГЕС на гірських річках, що в Узбекистані вважають загрозою національній безпеці та невирішені прикордонні суперечки, які є джерелом постійного загострення ситуації на киргизько-таджицькому кордоні. Загалом Таджикистан має складні проблеми різного характеру з більшістю своїх сусідів (з Афганістаном – наркотрафік та ісламіські впливи, з Узбекистаном – водноенергетичні, з Киргизстаном – прикордонні), які перешкоджають виходу двосторонніх відносин на новий якісний рівень.
The article analyzes the main policy directions towards Tajikistan, neighboring countries of Central Asia and culturally related to the Tajiks of the Middle East towards Tajikistan. The civil war in Tajikistan between supporters of the country’s secular and religious paths of development (1992-1997) caused mixed attitudes and policies on the part of various state, political and religious circles in Afghanistan. However, after it became clear that the struggle between secular and Islamist forces in Tajikistan could destroy the country as such, the culturally and linguistically close to the Tajiks political elite of Afghanistan (B. Rabbani and A. Masood) and Iran (A. Rafsanjani) made significant efforts to end the civil war in Tajikistan as mediators and expressed interest in the sustainable development of Tajikistan. In the 2000s, Iran abandoned attempts to influence Tajik policy in order to promote the establishment of a religious state in Tajikistan, turning to cooperation with the secular Tajik authorities in the economic sphere. Important issues complicating relations between Uzbekistan and Kyrgyzstan and Tajikistan are the construction by Tajiks of large hydropower plants on mountain rivers, which Uzbekistan considers a threat to national security, and unresolved border disputes, which are a source of constant aggravation in Kyrgyz-Tajik. In general, Tajikistan has complex problems of various kinds with most of its neighbors (with Afghanistan - drug trafficking and Islamic influences, with Uzbekistan - water energy, with Kyrgyzstan - border), which prevent bilateral relations to reach a new level of quality.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 14; 119-130
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
State and Features of Socio-economic Modernization of the Republic of Belarus
Стан та особливості соціально-економічної модернізації Республіки Білорусь
Autorzy:
Богданович, I.I.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676674.pdf
Data publikacji:
2021-12-16
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Республіка Білорусь
соціально-економічна модернізація
державні програми
промислова політика
ризики для економіки
зовнішньоекономічна діяльність
інвестиційне співробітництво
Republic Belarus
socio-economic modernization
state programs
industrial policy
risks to the economy
foreign economic activity
investment cooperation
Opis:
Сьогодні питання та проблеми соціально-економічного розвитку Республіки Білорусь, його модернізації, застосування інструментів реалізації теоретико-методологічних та практичних аспектів розвитку національної економіки, макроекономічного регулювання в країні в контексті виконання завдань соціально-економічного характеру, інституційних механізмів забезпечення стійкого економічного росту Білорусі залишаються вкрай актуальними та містять чималий потенціал подальших наукових досліджень. За 30 років своєї незалежності Республіка Білорусь пройшла спад 90-х рр. ХХ ст., викликаний розривом соціально-економічних зв’язків із іншими складовими колись єдиної держави, а також низка криз, які мали політичне підґрунтя зовнішньої та внутрішньої природи. Виходячи із цього, перед органами законодавчої та виконавчої влади загострилась необхідність модернізації країни. На порядок денний вийшли питання вдосконалення макроекономічного стану в Республіці Білорусь в контексті виконання завдань соціально-економічного розвитку. Продовжують вимагати змін та розвитку інституційні механізми для забезпечення стійкого економічного зростання країни. Одним з головних елементів щодо вирішення комплексу поставлених завдань в Республіці Білорусь визнано програмно-цільовий підхід щодо соціально-економічної модернізації. Зважаючи на вагомість і визначальну роль виробничої сфери у формуванні ВВП країни та роль збалансованості економіки, доводиться необхідність державної підтримки виробництв і об’єктів інфраструктури, які можуть служити основою для швидкого відновлення економіки. На основі проведеного дослідження привернута увага до потенційних ризиків для національної економіки та напрямів їх нейтралізації, розглянуті окремі аспекти зовнішнього партнерства країни, а також демографічного розвитку держави в контексті його впливу на розвиток Білорусії в майбутньому. Відзначені позитивні та негативні сторони розвитку сучасної білоруської держави.
Today the issues and problems of socio-economic development of the Republic of Belarus, its modernization, the use of tools for implementing theoretical, methodological and practical aspects of the national economy development, macroeconomic regulation in the country in the context of performing tasks of a socio-economic nature, institutional mechanisms for ensuring sustainable economic growth of Belarus remain extremely relevant and contain considerable potential for further scientific research. Over the 30 years of its independence, the Republic of Belarus has experienced a decline in the 90s of the twentieth century, caused by the severance of socio-economic ties with other components of the unified state before, as well as a number of crises that had a political basis of external and internal nature. Based on this, the need for modernization of the country became more acute for the legislative and executive authorities. The agenda includes improving the macroeconomic situation in the Republic of Belarus in the context of fulfilling the tasks of socio-economic development. Institutional mechanisms to ensure sustainable economic growth continue to require change and development. A program-based approach to socio-economic modernization is recognized as one of the main elements for solving the set of tasks in the Republic of Belarus. Given the importance and determining role of the manufacturing sector in the formation of the country’s GDP and the role of economic balance, the need for state support for production and infrastructure facilities that can serve as the basis for rapid economic recovery is proved. Based on the conducted research, there is drawn attention to potential risks for the national economy and directions for their neutralization, certain aspects of the country’s external partnership, are considered, as well as demographic development of the state in the context of its impact on the development of Belarus in the future. There are noted positive and negative aspects of the development of the modern Belarusian State.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 16; 124-142
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
EU’s Perceptions in China: Teacher, Co-operator, Competitor and Troublemaker
Autorzy:
Zuotao, Xiang
Wengang, Ji
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2091805.pdf
Data publikacji:
2020-06-25
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydział Nauk Politycznych i Studiów Międzynarodowych
Tematy:
China
EU
perception
foreign policy
EU–China relations
cooperation
competition
Opis:
Chinese people have four different perceptions of the European Union (EU): of a teacher, co-operator, competitor, and troublemaker. ‘Teacher’ means that the EU is the role model for China. Nowadays, the EU is a major destination for Chinese overseas students as well as one of the destinations where Chinese officials spend their overseas investigation trips. ‘Co-operator’ means the EU and China are partners rather than opponents. The cooperation between the EU and China is diversified and China shows a stronger intention to cooperate with the EU. In the economic field, the EU has become the largest trading partner of China, while China has been the second largest trading partner of the EU. China expects to coordinate and cooperate with the EU in matters concerning global affairs and local hot issues such as climate change, the fight against terrorism, resource and food safety protection, and the facilitation of international financial system reforms and global governance to improve each other’s right of speech in global governance. ‘Competitor’ means that the EU and China should compete against each other fairly in all fields, especially in the economic field, and meanwhile seize the market by dint of technical and price advantages rather than governmental intervention. ‘Troublemaker’ means that the EU often criticizes China’s inadequate efforts in the field of the protection of fundamental rights and freedoms, requiring China to establish a diversified society in accordance with EU values.
Źródło:
Stosunki Międzynarodowe - International Relations; 2015, 51, 1; 93-106
0209-0961
Pojawia się w:
Stosunki Międzynarodowe - International Relations
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Kwestie bezpieczeństwa w polityce zagranicznej RPA po 1994 roku - wybrane problemy
Security issues in the foreign policy of the RSA after 1994: selected problems
Autorzy:
Żukowski, Arkadiusz
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/566678.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Uniwersytet Warmińsko-Mazurski w Olsztynie. Instytut Nauk Politycznych
Tematy:
Republika Południowej Afryki
securit
polityka zagraniczna
misje pokojowe
Unia Afrykańska
stosunki międzynarodowe
Republic of South Africa
security
foreign policy
peace missions
African Union
International Relations
Opis:
At the beginning of the paper very brief history of contemporary South African foreign policy is presented (period of apartheid and transition) and fundamental changes of the goals of South African foreign policy after 1994 are also depicted. The analysis is focused on engagement of the RSA in Africa and especially in Southern Africa in the context of peace and security. Special attention is drawn into South African activities in the United Nation's and African Union's peace-making and peace-building operations as well as peace negotiations of the South African presidents: Nelson Mandela, Thabo Mbeki and Jacob Zuma. Also the RSA efforts for global peace and security are taken into account.
Źródło:
Forum Politologiczne; 2014, 17 - Konteksty bezpieczeństwa w Afryce. Konflikty, wojny, polityki bezpieczeństwa; 279-300
1734-1698
Pojawia się w:
Forum Politologiczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Przekazanie parlamentom narodowym wniosku Ukrainy o członkostwo w Unii Europejskiej
Transmission to national parliaments of Ukraine’s application for membership of the European Union
Autorzy:
Żołądek, Łukasz
Krawczyk, Kaja
Wołowicz, Krzysztof
Kuszel, Konrad
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2194657.pdf
Data publikacji:
2022
Wydawca:
Kancelaria Sejmu. Biuro Analiz Sejmowych
Tematy:
foreign policy
European Union
Ukraine
Opis:
This communication of the Council of the EU concerns the transmission to national Parliaments of Ukraine’s application for the membership in the European Union, thus fulfilling the requirement of Article 49 of the Treaty on European Union laying down the conditions for accession to the European Union. The authors of the opinion stress the historical and primary importance of this application and the political context of its submission.
Źródło:
Zeszyty Prawnicze BAS; 2022, 3(75); 109-123
1896-9852
2082-064X
Pojawia się w:
Zeszyty Prawnicze BAS
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Polityka Federacji Rosyjskiej wobec krajów czarnomorskich
Russias policy towards the countries of the Black Sea
Autorzy:
Zima, Łukasz
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/540310.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Geopolityczne
Tematy:
Federacja Rosyjska
kraje czarnomorskie
stosunki międzynarodowe
polityka zagraniczna
Russian Federation
Black Sea region
international relations
foreign policy
Opis:
Akwen Morza Czarnego już w czasach starożytnych oddzielał od siebie ludy należące do odmiennych kultur, a jednocześnie umożliwiał im nawiązywanie wzajemnych kontaktów. Tak samo jest obecnie: wybrzeża czarnomorskie należą do państw reprezentujących rywalizujące ze sobą cywilizacje: rosyjsko-prawosławną i islamską. Ponadto, coraz większy wpływ na rzeczywistość społeczną państw czarnomorskich wywiera cywilizacja łacińska, szczególnie atrakcyjna dla narodów zamieszkujących północne i zachodnie brzegi Pontu. Odmienne opcje geopolityczne poszczególnych państw regionu prowadzą do konfliktów i stwarzają zagrożenie dla bezpieczeństwa nie tylko tych państw, a również dla przyległych obszarów. W opracowaniu dokonana została analiza polityki Federacji Rosyjskiej oraz próba wyjaśnienia sposobu podejścia rosyjskich władz do problemów krajów czarnomorskich. Analizą zostaną objęte uwarunkowania historyczne, ekonomiczne i polityczne wpływające na sytuację tych krajów. Zwrócona zostanie uwaga nie tylko na politykę samych państw czarnomorskich, ale również na obecność aktorów trzecich na tym obszarze (Unii Europejskiej i Sojuszu Północnoatlantyckiego).
For centuries, the Black Sea countries have been the area of contact between the zones of different civilizations (Christian and Muslim) and a region of great importance not only due to geopolitical and geo-economic reasons, but also the cultural and social ones. Political instability in the Black Sea countries (conflicts in the North Caucasus, in Abkhazia and South Ossetia, the Nagorno-Karabakh conflict, the conflict on the Crimean Peninsula and Transdnistria) poses a threat to the safety of not only the countries of that region, but also the other countries of Asia and Europe. The primary objective of this article is to analyze the policy of the Russian Federation, as one of the most important regional players and to present and explain the perception of the Russian authorities of the Black Sea countries. The analysis will be covered by historical, economic and political situation conditions in this area. In the course of the analysis of the geopolitical situation in the Black Sea area, it is extremely important to focus not only on the policy of coastal states and those directly associated with that region, but also on the presence of the other players in this area (the European Union and NATO).
Źródło:
Przegląd Geopolityczny; 2016, 18; 113-124
2080-8836
2392-067X
Pojawia się w:
Przegląd Geopolityczny
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Wyświetlanie 1-15 z 652

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies