Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "european union." wg kryterium: Temat


Tytuł:
Інтеграційні процеси в державах Південного Кавказу і вплив воєнних конфліктів на їх перебіг у пострадянський період
Integration Processes in the States of the South Caucasus and the Impact of Military Conflicts on their Course in Post-Soviet time
Autorzy:
Ткаченко, І.В.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676677.pdf
Data publikacji:
2021-12-16
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
розпад СРСР
Європейський Союз
НАТО
воєнні конфлікти
війна за Карабах
інтеграційні процеси на Південному Кавказі
collapse of the USSR
European Union
NATO
military conflicts
war for the Karabakh
integration processes in the South Caucasus
Opis:
Дослідження стосується розгляду ключових аспектів інтеграційних процесів, що відбуваються у державах Південного Кавказу після розпаду СРСР, насамперед воєнних конфліктів, які стали наслідком незбалансованої етнічної політики колишньої метрополії. І власне вони значною мірою обумовлюють перебіг і напрями інтеграції Азербайджану, Вірменії та Грузії. Методологія роботи полягає у застосуванні порівняльно-історичного та проблемно-пошукового методу дослідження у поєднанні з критичним аналізом досліджень, які стосуються перебігу пострадянської трансформації Південного Кавказу. Наукова новизна дослідження полягає у розширенні наукового розуміння особливостей існування нових незалежних держав Південного Кавказу, визначення міри впливу воєнних конфліктів на інтеграційні перспективи країн регіону. Аналіз досліджень, публікацій у ЗМІ, виступів та заяв лідерів держав дозволяє визначити, яким чином конфлікт за Нагірний Карабах, російсько-грузинські протистояння в Абхазії та Південній Осетії позначаються на зовнішньополітичному курсі та пошуку союзників для їх вирішення. Встановлено, що перебіг інтеграційних процесів на Південному Кавказі й досі перебуває під впливом і серйозним тиском з боку Російської Федерації, яка активно перешкоджає інтеграційним намірам країн регіону. Пошук власного місця у нових реаліях доби незалежності став причиною такого явища, як багатовекторність зовнішньої політики. Разом з тим очевидно, що внаслідок воєнних конфліктів вектор інтеграції Грузії направлений на вступ держави до НАТО як гаранта безпеки від неоімперської агресії Росії. Вірменія як агресор в карабаському конфлікті обрала проросійський вектор інтеграції, а Азербайджан зосередився на альянсі з Туреччиною.
The study examines the key aspects of the integration processes taking place in the states of the South Caucasus after the collapse of the USSR, primarily military conflicts as a result of the unbalanced ethnic policy of the former metropolis. And it is they that largely determine the course and direction of the integration policy of Azerbaijan, Armenia and Georgia. The methodology of the work is in the use of a comparative-historical and problem-research method of research combined with a critical analysis of researches related to the process of the post-Soviet transformation of the South Caucasus. The scientific novelty of the research lies in expanding the scientific understanding of the peculiarities of the existence of the newly independent states of the South Caucasus, determining the degree of influence of military conflicts on the integration prospects of the countries of the region. Analysis of studies, publications in the media, speeches and statements of the leaders of states allows us to determine how the conflict over Nagorno-Karabakh, the Russian-Georgian confrontations in Abkhazia and South Ossetia are reflected in the foreign policy course and the search for allies to resolve them. It has been established that the course of integration processes in the South Caucasus is still under the influence and serious pressure from the Russian Federation, which actively hinders the integration intentions of the countries of the region. The search for its place in the new realities of the era of independence has become the reason for such a phenomenon as a multi-vector foreign policy. At the same time, it is obvious that as a result of military conflicts, the vector of Georgia's integration is aimed at the state’s entry into NATO as a guarantor of security against Russia's neo-imperial aggression. Armenia, as an aggressor in the Karabakh conflict, chose a generally pro-Russian integration vector, while Azerbaijan focused on an alliance with Turkey.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 16; 143-154
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Внесок країн Веймарського трикутника у систему європейської безпеки
Wkład państw trójkąta weimarskiego w system bezpieczeństwa europejskiego
Autorzy:
Русова, Ольга
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489267.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
European Union,
Weimar triangle states,
Common Foreign and Security policy,
European integration
Opis:
“Weimar triangle” has appeared as a political and diplomatic configuration in 1991, reflecting the new geopolitical situation in the region of Central and Eastern Europe after the ending of so-called “velvet revolutions”. After the collapse of the Soviet camp and the USSR, all these countries had to seek the new partners and alternative forms of interaction. The main foreign reference-point was the political integration with EU states. The active engagement of Poland into these processes, as one of the biggest countries of “new Europe” according to a number of population and a scale of territory, became the main task of Europe. The appearance of the new geopolitical formation, gave the opportunity to the Germans and French to keep the Poles within the bounds of the negotiation process and constant dialogue, exercising control of the reforms in the fields of Warsaw foreign and international policy in the 90s. The main goal was reached and Poland became a full-right member of the EU in May 2004. Due to the strengthening of french-german-polish ties, the project “Weimar triangle” gradually is asserting itself as the subregional actor, which can exert the influence on the politics of the EU. This is proved by the enlargement of form of the triangle interaction, and its transformation into “Weimar triangle+” with the participation of Spain and Italy. Taking into account the political heft of “Weimar triangle”, the cooperation of these three states in the defence area raised in importance. During last ten years Poland, France and Germany initiated a great number of the different project in this direction: “Weimar brigade” – organized with the aim to carry out the joint EU operations and the coordination of the civil and military components; the constant negotiations with Russia, discussing its role in the system of the European security and other European integration processes; the collaboration with Northern European states (Ghent initiative) and the setting up of the project “Polling and Sharing” in order to use the finances for the military needs. But one of the main obstacles on the way of realization of all its projects is that all EU member-states now came very close to the creation of the collective military potential and have to delegate some of their sovereign rights to the competence of the specialized EU institutions. As a consequence, it can lead to the split between the opponents and supporters of the Common Foreign and Security Police and could temporary suspend the integration processes in this sphere.
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2014, 4; 39-45
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Wymiar bezpieczeństwa w dyskursie o europejskiej tożsamości Ukrainy
Autorzy:
Ротар, Наталия
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/687092.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:
the European identity, identity discourse, Ukraine, the European Union, security
Europejska tożsamość, dyskurs tożsamościowy, Ukraina, Unia Europejska, bezpieczeństwo
европейская идентичность, дискурс идентичности, Украина, Европейский Союз, безопасность
Opis:
The author analyzes the formation and structure of the discourse of the European identity of Ukraine in the security dimension. The use of the methodological principles of constructivism and critical security studies allowed us to justify that the intensity and spread of the discourse of the European identity in the political space of Ukraine is more dependent on external stimuli from the EU than on internal impulses given to the Ukrainian society by the national political elite. The period between 2014–2017 was the most significant for strengthening of the system of generally accepted European values in Ukraine, which led to the formation of a common understanding of the essence, tasks and functions of security among European countries. The discourse of the European identity, characteristic of the political elite of Ukraine, was focused on the formation of a high level of the dynamic density of interaction between Ukraine and the European Union and had a systemic character; it reflected the chances and tendencies of institutional renewal of political power. However, during this period the Ukrainian elite reduced its efforts focused on transnational convergence of norms and values of Ukrainian citizens and citizens of EU member states, which found its reflection in the European identities of Ukrainians. The EU’s strategic cooperation procedures are not fully implemented in Ukraine’s internal political processes and the system of government which affects the deliberate increase in the distance between the I (EU) and the Other (Ukraine) during the “planning of the Other”.
Autorka przeanalizowała kształtowanie i strukturę dyskursu tożsamości europejskiej Ukrainy w wymiarze bezpieczeństwa. Korzystanie z metodologicznych zasad konstruktywizmu i badań nad bezpieczeństwem mogą pomóc udowodnić, że intensywność i rozprzestrzenianie się dyskursu tożsamości europejskiej w przestrzeni politycznej Ukrainy jest bardziej zależne od bodźców zewnętrznych z UE niż z wewnętrznych impulsów podanych przez ukraińskie społeczeństwa krajowej elicie politycznej. Okres 2014–2017 był najbardziej istotny dla wzmocnienia systemu wspólnych wartości europejskich na Ukrainie, które doprowadziły do powstania wspólnego zrozumienia w europejskich krajach, zadań i funkcji bezpieczeństwa. Dyskurs tożsamości europejskiej, która jest charakterystyczna dla elit politycznych Ukrainy, skupiła się na tworzeniu wysokiego poziomu dynamicznej interakcji pomiędzy Ukrainą a Unią Europejską i ma charakter systemowy; odzwierciedla szanse i tendencje instytucjonalnej odnowy władzy politycznej. Jednak w tym okresie ukraińska elita zredukowała swoje wysiłki ukierunkowane na ponadnarodowe zbliżenie norm i wartości obywateli Ukrainy i UE obywateli państw członkowskich, co znalazło odzwierciedlenie w europejskiej tożsamości Ukraińców. Proponowana procedura współpracy strategicznej UE nie jest odpowiednio realizowana w krajowych procesach politycznych i systemach kontroli państwowej Ukrainy, co wpływa na zwiększenie odległości pomiędzy świadomym I (UE) i Innych (Ukraina) podczas „planowania Innych”.
Автор анализирует формирование и структуру дискурса европейской идентичности Украины в измерении безопасности. Использование методологических принципов конструктивизма и критических исследований безопасности позволили обосновать, что интенсивность и распространение дискурса европейской идентичности в политическом пространстве Украины находится в большей зависимости от внешних стимулов со стороны ЕС, нежели от внутренних импульсов, задаваемых украинскому обществу национальной политической элитой. Период 2014–2017 годов стал наиболее значимым для укрепления системы общепринятых европейских ценностей в Украине, что привело к формированию общего со странами Европы понимания сути, задач и функций безопасности. Дискурс европейской идентичности, характерный для политической элиты Украины, был ориентирован на формирование высокого уровня динамической плотности взаимодействия Украины и Европейского Союза и имел системный характер; представлял шансы и тенденции институционального обновления политической власти. Однако, в этот период украинская элита сократила свои усилия, сориентированные на транснациональное сближение норм и ценностей граждан Украины и граждан стран-членов ЕС, что нашло свое отображение в европейских идентичностях украинцев. Предложенные ЕС стратегические процедуры сотрудничества не достаточно полно имплементированы во внутриполитические процессы и систему государственного управления Украины, что влияет на сознательное увеличение дистанции между Я (ЕС) и Другой (Украина) во время «планирования Другого».
Źródło:
Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne; 2017, 3, 2
2450-4866
Pojawia się w:
Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Изучение русского языка в славяноязычных странах Евросоюза
Study of the Russian language in the Slavic language countries of the European Union
Autorzy:
Радкова, Антония
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/665446.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
изучение русского языка
мотивация
славяноговорящие страны Евросоюза
learning Russian language
motivation
Slavic countries of the European Union
Opis:
The purpose of this article is to analyze the motivation to learn Russian language in Slavic countries of European Union. The paper describes factors that strongly influence the choice and the process of Russian language learning. A meta-analysis was carried out using data from statistics, sociology, economics, and linguistics. The results showed that many factors such as economic, political, cultural, linguistic, and religious affect motivation to varying degrees. The most important factor is the image of Russia among the country citizens.
Цель настоящей статьи – проанализировать мотивацию изучения русского языка в славяноязычных странах Европейского союза. Исследование описывает причины, которые оказывают влияние на выбор и процесс изучения русского языка. Был проведен метаанализ с использованием данных из области статистики, социологии, экономики и лингвистики. Результаты показали, что множество факторов влияют на мотивацию в различной степени: экономические, политические, культурные, лингвистические, религиозные. Ключевым среди факторов является образ России в глазах жителей соответствующей страны.
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2017, 14; 125-133
1731-8025
2353-9623
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Латвія – НАТО: інтеграція і співпраця в регіоні Балтійського моря
Latvia – NATO: Integration and Cooperation in the Baltic Sea Region
Autorzy:
Кириченко, О.В.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676665.pdf
Data publikacji:
2021-12-16
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Балтія
Латвія
політика євроатлантичної інтеграції
Європа
Європейський Союз
НАТО
США
Росія
Baltic
Latvia
Euro-Atlantic integration policy
Europe
European Union
NATO
USA
Russia
Opis:
У статті шляхом методології аналізу геополітики визначені базові характеристики актуальної політики НАТО щодо Латвії та решти країн Балтійського моря. Даний регіон з розпадом колишнього СРСР уявлявся одним з найбільш стабільних з точки зору військової безпеки. Однак на даний час, особливо після Революції гідності в Україні та подальшої російської агресії проти нашої країни, на Балтиці помітне зростання загальної напруженості між державами НАТО та Російською Федерацією з її союзниками. Проведене дослідження на прикладі Латвії, присвячене розвитку військово-політичної ситуації в регіоні, дає підстави для висновку про те, що нинішнє нарощування військової присутності в Прибалтиці пов’язано з необхідністю посилення захисту балтійських країн від російської загрози. Останнє не виключає можливості подальшого розширення НАТО не лише на Схід, а й на Північ за рахунок Швеції і Фінляндії. Сучасні події в Балтійському регіоні можна охарактеризувати як частину чергового етапу позиційної гри на світовій «шахівниці», де станом на сьогодні виграшна ситуація для англосаксонської стратегії очевидна. Водночас, геополітичні інтереси Росії на балтійському напрямку, зокрема в Латвії, залишилися практично незмінними. Західний вектор розвитку республіки лише посилив увагу Москви шляхом більш глибокого і своєчасного моніторингу та аналізу ситуації у її західних сусідів з метою запобігти остаточному і незворотному виходу балтійських країн зі сфери російського впливу. Стаття покликана посприяти осмисленню і вивченню Україною унікального досвіду переходу певної пострадянської держави з одного політичного стану в інший, що потрібно не стільки для історії, скільки з метою опрацювання сучасних політико-дипломатичних методів співробітництва з керівництвом Латвії, а також практичного застосування її досвіду в своїй діяльності на шляху євроатлантичної інтеграції. Націленість НАТО і в першу чергу США на посилення своєї присутності в регіоні Балтійського моря здатна вплинути на сформовані в результаті багаторічної співпраці зв’язки між балтійськими країнами. Акцент на військову складову чітко зображує відмінності в підходах між державами-членами НАТО (Данією, Польщею, ФРН, країнами Балтії та Норвегією), нейтральними державами (Швецією, Фінляндією) і союзниками по ОДКБ (РФ і Білоруссю).
The article uses the methodology of geopolitics analysis to identify the basic characteristics of NATO’s current policy towards Latvia and the rest of the Baltic Sea countries. This region with the collapse of the former Soviet Union seemed to be one of the most stable in terms of military security. However, at present, especially after the Revolution of Dignity in Ukraine and the subsequent Russian aggression against our country, there is a noticeable increase in general tensions in the Baltics between NATO states and the Russian Federation and its allies. A study on the example of Latvia, devoted to the development of the military-political situation in the region, gives grounds to conclude that the current increase in the military presence in the Baltics is due to the need to strengthen the protection of the Baltic States from the Russian threat. The latter does not rule out the possibility of further NATO expansion not only to the East but also to the North at the expense of Sweden and Finland. Modern events in the Baltic region can be characterized as part of the next stage of the positional game on the world “chessboard”, where today the winning situation for the Anglo-Saxon strategy is obvious. At the same time, Russia’s geopolitical interests in the Baltic area, including Latvia, have remained virtually unchanged. The western vector of the republic’s development only strengthened Moscow’s attention through deeper and timely monitoring and analysis of the situation in its western neighbors in order to prevent the final and irreversible exit of the Baltic countries from the sphere of Russian influence. The article is intended to help Ukraine to understand and study the unique experience of the transition of a certain post-Soviet country from one political state to another, which is needed not so much for history, but for the purpose of developing modern political and diplomatic methods of cooperation with the leadership of Latvia, as well as the practical application of its experience in its activities on the path of Euro-Atlantic integration. The focus of NATO and, first of all, the United States, on strengthening its presence in the Baltic Sea region is capable of influencing the relations between the Baltic countries that have developed as a result of many years of cooperation. The emphasis on the military component clearly outlines the differences in approaches between NATO member states (Denmark, Poland, Germany, the Baltic countries and Norway), neutral states (Sweden, Finland) and the CSTO allies (Russia and Belarus).
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 16; 74-101
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
ПРОТИВОДЕЙСТВИЕ ТЕРРОРИЗМУ В ЕВРОПЕЙСКОМ СОЮЗЕ
Autorzy:
Вальдемар, ЗУБЖИЦКИ,
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/891536.pdf
Data publikacji:
2018-10-22
Wydawca:
Wyższa Szkoła Bezpieczeństwa Publicznego i Indywidualnego Apeiron w Krakowie
Tematy:
terrorism
The European Union
terrorist activities
terror
Opis:
Terrorism has become a global issue since the beginnings of the 21st century and it was to have been solved by countries which, at that time, had no experience in dealing with such criminal activity. There has been a very real sense of threat in many countries and, consequently, terrorism has become one of the most important problems for today’s world. It could be seen on many occasions that terrorism is an effective and ruthless way of causing physical damage and non-physical harm. Spreading fear among the general public has become one of the main objectives of terrorists and recent occurrences have clearly demonstrated that this is effective indeed. Taking such circumstances into account, it is hardly surprising that counter-terrorist activities are drawing more and more attention. Undoubtedly, continuous cooperation between countries on an international level for handling both global and regional threats is the most effective way of combating terrorism. As far as this is concerned, creating the relevant institutions over the course of many years is essential. The EU has long been trying to ensure conformity of the legal systems of its member states in order to make it possible to engage in efficient cooperation and to create a zone of safety and stability. However, it should be emphasized that there is still much to be done.
Źródło:
Kultura Bezpieczeństwa. Nauka – Praktyka – Refleksje; 2017, 27; 258-271
2299-4033
Pojawia się w:
Kultura Bezpieczeństwa. Nauka – Praktyka – Refleksje
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
ОСНОВНІ НАПРЯМИ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
Główne kierunki polityki socjalnej Unii Europejskiej
Principles of social policy European Union
Autorzy:
Бутирська, Ірина
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/550781.pdf
Data publikacji:
2013
Wydawca:
Wyższa Szkoła Biznesu i Przedsiębiorczości w Ostrowcu Świętokrzyskim
Tematy:
polityka socjalna
Unia Europejska
Komisja Europejska
bezrobocie wśród młodzieży gwarancje socjalne
migracja zarobkowa
konkurencyjność
social policy
the European Union
European Commission
youth unemployment
social guarantees
labour migration
competitiveness
Opis:
Zbadano szczegóły polityki socjalnej UE. Udowodniono, iż Unia rozwiązuje tradycyjne problemy poszerzenia kompetencji swoich struktur oraz zwiększenia liczby instytucji socjalnych poziomu komunitarnego, wyrównywania socjalno-gospodarczego krajów – członków UE oraz zbliżenia się narodowych systemów gwarancji socjalnych. Jednak w realizacji idei harmonizacji zasad życiowych oraz pracy przeszkadzają odmienności w zakresie standardów socjalnych krajów bogatych i biednych, niedostateczne poziomy kwalifikacji pracowników odnośnie zajmowanych stanowisk, wywołane bezrobociem, jak również odmienności w realizacji polityki socjalnej.
The peculiarities of the EU social policy are considered. It is proved that it solves the traditional issues of the expansion of its competence and increasing the number of social institutions at the community level, socio-economic alignment of the EU member states and the convergence of national social security systems. But the implementation of the idea of harmonization of living and working standards is prevented by a large gap between social standards between rich and poor member states, the discrepancy between job qualifications and skills, problems caused by the longstanding and youth unemployment and the difference in the social policy methods and the reluctance of some countries to delegate powers of the mentioned field to the EU.
Źródło:
Acta Scientifica Academiae Ostroviensis. Sectio A, Nauki Humanistyczne, Społeczne i Techniczne; 2013, 1; 9-32
2300-1739
Pojawia się w:
Acta Scientifica Academiae Ostroviensis. Sectio A, Nauki Humanistyczne, Społeczne i Techniczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Европейский союз и Евразийский союз: правовой механизм взаимодействия, проблемы становления
The European Union and the Eurasian Union: legal mechanism of cooperation and the problems of establishing
Autorzy:
Байдельдинов (Baideldinow), Даулет Л. (Daulet L. )
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2183848.pdf
Data publikacji:
2015-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Kazachstan
Unia Eurazjatycka
Eurazjatycka Wspólnota Gospodarcza
Eurazjatycka Unia Gospodarcza
Unia Europejska
Kazakhstan
Eurasian Union
Eurasian Economic Community
Eurasian Economic Union
European Union
Opis:
The paper takes a close look at the concept of establishing the Eurasian Union – a political and economic community modeled after the European Union. The author of the article shows the impact of Kazakhstan on the integration process of other countries participating in the establishment of this community: Russia, Belarus, Kyrgyzstan, and Tacgicastan. The author also describes institutionalized forms of cooperation on which the functioning of the Eurasian Union is to be based.
Artykuł przybliża koncepcję powołania Unii Eurazjatyckiej – wspólnoty politycznej i gospodarczej wzorowanej na Unii Europejskiej. Autor tekstu ukazuje wpływ Kazachstanu na integrację pozostałych państw zaangażowanych w tworzenie tej wspólnoty: Rosji, Białorusi, Kirgistanu i Tadżykistanu. Opisuje także zinstytucjonalizowane formy współpracy, na których Unia Eurazjatycka ma opierać swoje funkcjonowanie.
Źródło:
Studia Orientalne; 2015, 1(7); 66-74
2299-1999
Pojawia się w:
Studia Orientalne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Wokół definicji cyberbezpieczeństwa
Autorzy:
Żywucka-Kozłowska, Elżbieta
Dziembowski, Robert
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/20311663.pdf
Data publikacji:
2023-10-31
Wydawca:
Akademia Sztuki Wojennej
Tematy:
cyberspace
security
law
digitization
directive
European Union
Opis:
The concept of cyber security has become part of the reality of the late 20th and 21st centuries. This term is understood as a system that blocks threats consisting in destroying, changing and unauthorized interception of data. The importance of the cybersecurity problem was emphasized by making legal regulations in the legislation of many countries around the world, including Poland, the United States, Russia and China, and on the basis of the provisions of state associations or international organizations, which is reflected in the relevant regulations of the European Union. The concept of cyber security is multi-faceted, becoming an object of interest not only to countries or organizations, but also to individual individuals living in given communities. The progressive digitization of many areas of life, regardless of the geographical location of the country, means that the need to ensure the proper and safe functioning of this sphere of reality determines the universality of cyber security.
Źródło:
Cybersecurity and Law; 2023, 10, 2; 123-132
2658-1493
Pojawia się w:
Cybersecurity and Law
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
The Legal Implications of The Implementation of The Free Movement of Goods in The Eu and The Situation of The Entrepreneur – The Producer and The User of Measuring Instruments in Poland
Autorzy:
Żywicka, Agnieszka
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1195109.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
entrepreneur
harmonization
European Union
free movement of goods
measuring instruments
conformity assessment
legal metrological control
Opis:
The article deals with the situation of entrepreneurs – users and manufactur-ers of measuring instruments in Poland according to the harmonization of the Polish measurement law with the EU law after Polish accession to the European Union . The essence of the free movement of goods is presented as a determinant of technical harmonization of measuring instruments in the Single Internal Market of the EU . The article depicts furthermore the valid legal procedures such as the legal metrological control and the conformity assessment . These procedures are applied to the measuring instruments introduced into the market and being used in the context of the obligations of producers and users of measuring instruments
Źródło:
Review of European and Comparative Law; 2016, 24, 1; 23-40
2545-384X
Pojawia się w:
Review of European and Comparative Law
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Europejska polityka edukacyjna wobec szkolnictwa wyższego
European educational policy towards higher education
Autorzy:
Żyłkiewicz-Płońska, Emilia
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/952200.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:
educational policy
higher education
European Union
Opis:
Educational policy plays a key role in creating the conditions, defining concepts and directions of development of systems and ways of education in Europe. Based on the analysis of the process of shaping the policy of the Community and then the European Union towards education, the Author identified three stages of education policy development, including higher education. First, the period of faint interest in education, devoid of policy towards higher education. Second, the period of the initial thinking about education policy, including higher education. Third, the period of a separate and specific thinking of higher education policy. During the first period, in political thinking, education has not been given a strategic importance because it was not directly related to the process of building economic competitiveness of the Community. The second stage was largely characterised by linking education policy with economic development, including employability, competitiveness and growth. However, in the third period, the actions that were undertaken by the institutions of the European Union, have contributed significantly to the increase of synergy in European higher education and constituted an investment in the competence of individuals.
Źródło:
Pogranicze. Studia Społeczne; 2017, 30
1230-2392
Pojawia się w:
Pogranicze. Studia Społeczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Innovation activities of Polish firms. Multivariate analysis of the moderate innovator countries
Autorzy:
Zygmunt, Aleksandra
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/18797226.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Instytut Badań Gospodarczych
Tematy:
innovation activities
firm
the European Union
moderate innovator countries
Opis:
Research background: The uncertainty in the environment and rapid changes have impact on firms, regions and countries. The necessity to adapt to new conditions requires a stimulation of actions aimed at enhancing competitiveness and economic growth. In this respect, the European Union strategy called Europe 2020 should be mentioned. Regarding the role of firms? innovation activities in economic growth of regions and countries, substantial im-portance was attached to how innovation activities of Polish firms differ from those from the other EU countries with a level of innovation similar to Poland. Here, a particular emphasis was put on Moderate Innovator countries. Purpose of the article: The aim of this paper is to investigate Polish firms? innovation activities against those by other Moderate Innovator countries. Methodology: In the study a multivariate analysis and zero unitarization methods were applied. These methods allowed for a division of Moderate Innovator countries into four groups and for a multivariate analysis of firms? innovation activities in Poland and other EU countries with a level of innovation similar to Poland. The study was based on data from the European Innovation Scoreboard 2016 relating to dimensions of firm activities: firm in-vestments, linkage & entrepreneurship and intellectual assets. The study referred to the period 2008?2015. Findings & Value added: This paper contributes to the existing literature by providing new insight on understanding the issues related to firms? innovation activities. The analysis has revealed several conclusions. One of them indicated the highest distance of Polish firms to those from the other Moderate Innovator countries, in terms of SMEs innovating in-house, innovative SMEs collaborating with others and public-private co-publications. The findings have practical and policy implications. It is assumed that the obtained results may be useful for firms, regions and countries in adaptation to uncertainty in the environment and, therefore, in maintaining  competitive advantage capacity.
Źródło:
Oeconomia Copernicana; 2017, 8, 4; 505-521
2083-1277
Pojawia się w:
Oeconomia Copernicana
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Cultural and creative sectors in the COVID-19 pandemic crisis
Autorzy:
Zygierewicz, Anna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2194776.pdf
Data publikacji:
2022
Wydawca:
Kancelaria Sejmu. Biuro Analiz Sejmowych
Tematy:
culture
creative sectors
artists
creators
COVID-19
pandemic
European Union
Polska
Opis:
Cultural and creative sectors were among the sectors most affected by the COVID-19 pandemic crisis. Imposed limitations and restrictions caused cancellation of events and activities, constraints on artists’ and creators’ mobility, and others. The European Union and its Member States provide guidelines for recovery of the sectors together with innovative solutions and financial support, they also promote digitalisation of the sector to allow it to reach audiences. The article presents the situation of the cultural and creative sectors affected by the crisis, and efforts, particularly at the level of the EU and the Member States, to support the recovery of the sectors.
Źródło:
Studia BAS; 2022, 1(69); 123-138
2080-2404
2082-0658
Pojawia się w:
Studia BAS
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Spanish Civil Protection System as a Part of European Union Emergency Response
Autorzy:
Zwęgliński, Tomasz
Cordero, Manuel Rodriquez
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1374835.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
Wyższa Szkoła Policji w Szczytnie
Tematy:
civil protection
emergency response
European Union
Spain.
Opis:
European Union is a union of sovereign democratic countries which commonly agreed to integrate and, depending on the area, cooperate towards achieving better quality of life of European citizens. In the case of safety and security, since it is still national domain mainly, rather cooperation than integration aspect is prevailing. Since threats do not respect administrative borders it is the most important to do as much as possible for the cooperation improvement which, in fundamentals, could be done by knowing and understanding each other’s national civil protection and emergency response systems. Things are getting even more complicated if the object of scientific inquires in this respect is a country which is actually a federation of autonomous states as in the case of Spain or Germany. Then the national system as a matter of fact is being composed of a few or even several autonomous regional systems which are constituted and regulated on the regional level of the federation. This type of situation results from the historical, political, geographical backgrounds and due to many more reasons, however, it is always good to put a question how such systems operate in case of emergency? In order to present a synthetic description of the Spanish civil protection and emergency response system scientific methods of cognition such as the critical analysis of legal acts and normative documents as well as synthesis were used in the research. The study concluded with the future challenges for the system which should be undertaken to improve its efficiency.
Źródło:
Internal Security; 2019, 11(2); 165-177
2080-5268
Pojawia się w:
Internal Security
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
German presidencies in the European Union in the 1990s. The term and the specificity of the presidency in the European Council
Autorzy:
Żurek, Marek
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2139026.pdf
Data publikacji:
2011-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Germany in the European Union
European Council
Modern history of Germany
Presidency in the European Council
Opis:
A very important element of the structural and substantive functioning of the Council of the European Union is a cyclic Presidency (leadership) held for a period of six months by each Member State in turn in the system of the intergovernmental councils (the Council of the European Union and the European Council). The author of the present article would like to focus on the first two presidencies of the unifi ed Germany. Both took place in the 1990s – in the first decade of the country’s functioning after reunification. They also exemplify the ‘new’ Germany’s approach to the European integration, its deepening and widening. Germany wanted to dispel the doubts of the other EU Member States whether, as the united country, it would still support the process of integration. The 21st century proved the fears pointless.
Źródło:
Reality of Politics; 2011, 2; 235-271
2082-3959
Pojawia się w:
Reality of Politics
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies