Temat: environment. - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Онлайн – взаимодействие с пенсионным фондом России: возможности технологий
Online - interakcja z funduszem emerytalnym Rosji: możliwości technologiczne
Autorzy:: Яганова, Анастасия
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/969784.pdf
Data publikacji:: 2020
Wydawca:: Towarzystwo Nauki i Kultury Libra
Tematy:: służba publiczna
obywatel
kultura informacyjna
technologia informacyjna
portal usług elektronicznych
fundusz emerytalny Federacji Rosyjskiej
środowisko cyfrowe
public service
citizen
information culture
information technology
portal of electronic services and services
Pension Fund of the Russian Federation
digital environment
Opis:: W artykule omówiono procedury komunikacji obywatela z funduszem emerytalnym Federacji Rosyjskiej. Usługi tej organizacji, świadczone w formie elektronicznej, są dostępne na portalu usług elektronicznych. Autor analizuje możliwości nowoczesnych technologii informatycznych w zakresie świadczenia usług publicznych w sferze społecznej. Twierdzi, że świadczenie usług na rzecz ludności w środowisku cyfrowym jest wskaźnikiem poziomu kultury informacyjnej.
Źródło:: Wschodni Rocznik Humanistyczny; 2020, XVII, 1; 13-34
1731-982X
Pojawia się w:: Wschodni Rocznik Humanistyczny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Электронная модель содержания начального общего образования как основа формирования проектировочных компетенций у будущих учителей начальных классов
Electronic model of elementary general education content as a basis for the projective competence formation in future primary school teachers
Autorzy:: Фортыгина, Светлана
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/443147.pdf
Data publikacji:: 2011
Wydawca:: ADVSEO
Tematy:: FEDERAL STATE EDUCATIONAL STANDARDS
INFORMATION AND EDUCATIONAL ENVIRONMENT
PROJECTIVE COMPETENCE
Opis:: The paper discusses specific features of using e-content model of elementary general education. The model is part of informational and educational environment of the second generation of Federal State Educational Standards. In the present article it is considered as a means of forming the projective competence in primary school future teachers education. The opportunities of e-content model use in the process of teachers’ lesson planning are viewed. Students’ tasks on the basis of the program “School – 2100” are presented.
Źródło:: General and Professional Education; 2011, 4; 23-27
2084-1469
Pojawia się w:: General and Professional Education
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Теоретичні основи формування ІКТ-компетентності майбутніх програмістів в умовах використання хмарних технологій в освітній діяльності
Theoretical Bases of Formation of ICT Competence of Future Programmers in the Conditions of Using of Cloud Technologies in Educational Training
Autorzy:: Співачук, Валентина
Іконнікова, Марина
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/16539051.pdf
Data publikacji:: 2022-06-30
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: хмаро зорієнтовані засоби навчання
ІТ-фахівці
інформаційно-освітнє середовище
засоби навчання
cloud-based learning tools
IT professionals
information and educational environment
learning tools
Opis:: In the given article the issues concerning the formation of ICT competence of future programmers in the use of cloud technologies in educational activities, which is possible with the introduction of result-oriented learning, creating open curricula and resources, evaluating components of information and educational environment, creating a child-centered environment of rich ICT with universal access. The key concept of the research – cloud technologies (cloud ICT) – was defined as a set of methods, tools and techniques used to collect, organize, store and process on remote servers, transmission over the network and presentation through the client program of all possible messages and data. Accordingly, cloud learning technologies are such learning ICT that involves the use of networked ICTs with centralized network storage and processing of data (execution of programs), in which the user acts as a client (user of services), and the cloud is a server (service provider). The origins of cloud learning technologies are contained in the application of the concept of computer services to the educational process, in particular, the provision of space for the storage of electronic educational resources and mobile access to them. The article focuses on the analysis of theoretical and practical aspects of training future programmer. The analysis of general trends aimed at the implementation of the process of forming the ICT competence of a future information technology specialist as an essential component of the overall teaching competence of the proficient specialist. Considering the structural components of the model of forming the ICT competence of a future programmer, much attention is paid to theoretical and methodological basics of the process, grounded on general (cognitive, systemic, terminological and technological) special scientific (competence, personality-oriented, structured, modeling) approaches and principles of teaching (systematicity and consistency, availability of study, connection of study with real life, conscious activity in education, visualization, profound knowledge, abilities, skills, individual approach and emotional learning). Theoretical and methodological basics determine the content of education in shaping the ICT competence of a future programmer. Based on the considered experience and comparison of teaching aids and cloud technologies, the advantages of using cloud technologies for different categories of participants in the educational process and the model of cloud services, which should be used in the teaching of normative disciplines information technology specialists.
В представленій статті розглянуто формування ІКТ-компетентності майбутніх програмістів в умовах використання хмарних технологій в освітній діяльності, яка можлива при запровадженні результативно-орієнтованого навчання, створенні відкритих навчальних програм та ресурсів, оцінюванні компонент інформаційно-освітнього середовища, створенні дитиноцентристського середовища насиченого ІКТ, із універсальним доступом. Ключове поняття дослідження – хмарні технології (хмарні ІКТ) – визначено як сукупність методів, засобів і прийомів, використовуваних для збирання, систематизації, зберігання та опрацювання на віддалених серверах, передавання через мережу та подання через клієнтську програму все можливих повідомлень і даних. Відповідно під хмарними технологіями навчання в дослідженні розуміються такі ІКТ навчання, що передбачають використання мережних ІКТ із централізованим мережним зберіганням та опрацюванням даних (виконання програм), за якого користувач виступає клієнтом (користувачем послуг), а „хмара” – сервером (постачальником послуг). Витоки хмарних технологій навчання містяться в застосуванні концепції „комп’ютерної послуги” до освітнього процесу, зокрема наданні місця для зберігання електронних освітніх ресурсів та мобільного доступу до них. У статті також аналізуються теоретичні і практичні аспекти підготовки майбутніх програмістів. Проводиться аналіз загальних тенденцій, які спрямовані на реалізацію процесу формування ІКТ-компетентності майбутнього фахівця інформаційних технологій, як суттєвої складової загальної компетентності сучасного спеціаліста. Розглядаючи структурні компоненти моделі формування ІКТ-компетентності майбутнього програміста особлива увага приділяється висвітленню теоретико-методичної основи процесу, що ґрунтується на загальнонаукових (когнітивному, системно-діяльнісному, термінологічному та технологічному), спеціально-наукових (компетентнісному, особистісноорієнтованому, структурному, моделювання) підходах та на принципах навчання (науковості, системності та послідовності, доступності навчання, зв’язку навчання з реальним життям, свідомої активності у навчанні, наочності, міцності знань, вмінь, навичок, індивідуального підходу і емоційності навчання). Теоретико-методична основа визначає зміст навчання у процесі формування ІКТ-компетентності майбутнього програміста. На основі розглянутого досвіду та проведеного порівняння засобів навчання та хмарних технологій визначено переваги використання хмарних технологій для різних категорій учасників навчального процесу та моделі надання хмарних послуг, які доцільно використовувати у процесі навчання нормативних навчальних дисциплін циклів математичної, природничо-наукової й професійної та практичної підготовки майбутніх фахівців з інформаційних технологій.
Źródło:: Viae Educationis; 2022, 2; 38-44
2956-2856
Pojawia się w:: Viae Educationis
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: Гуманизация воспитательной среды высшего учебного заведения как фактор формирования у студентов нравственной ответствености
Humanizing of higher educational establishment educator environment as factor of forming the students’ of moral responsibility
Humanizacja przestrzeni wychowawczej w szkolnictwie wyższym jako faktor kształtowania u studentów odpowiedzialności moralnej
Autorzy:: Ратынская, Инна
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2168756.pdf
Data publikacji:: 2016-12-15
Wydawca:: Ostrołęckie Towarzystwo Naukowe
Tematy:: humanizing
educator environment
higher educational establishment
students
moral responsibility
humanizm
humanizacja
przestrzeń wychowawcza
studenci
odpowiedzialność moralna
szkolnictwo wyższe
Opis:: The article with the actualization of problem of humanizing of educator environment of higher educational establishment for the increase the efficiency forming the students’ moral responsibility, that supposes the display of independence both for realization the choice of types of activity and for the achievement of necessary result; independence from external control by means of converting external duties into the internal necessities, managed by self-control; confidence in the forces, accordance to the tasks. Essence of humanizing of higher educational establishment educator environment, that supposes abandonment from authoritarian strategies of interpersonality co-operation, is exposed, providing the development of student’s personality, claim the humane relations between teachers and students on the basis of the dialogic communication, observances the principles of the system, democratization of education, connections of purposeful educator activity with initiative and independence of students, orientations on positive parties of personality.
Artykuł poświęcony jest aktualnym zagadnieniom humanizacji przestrzeni wychowawczej w szkolnictwie wyższym w kształtowania u studentów odpowiedzialności moralnej. Pokazano istotę humanizacji przestrzeni wychowawczej w szkolnictwie wyższym, co przewiduje odmowę od autorytarnych wzorów w stosunkach interpersonalnych, przewiduje rozwój osobowości studenta, panowanie humanistycznych stosunków pomiędzy kadrą pedagogiczną a studentami, na podstawie dialogu, przestrzegania zasad systematyczności, demokratyzacji wychowania. Wyjątkowe znaczenie ma przy tym pojednanie celowej działalności wychowawczej z samodzielnością studentów, orientacja na pozytywne strony osobowości.
Źródło:: Zeszyty Naukowe Ostrołęckiego Towarzystwa Naukowego; 2016, Zeszyt, XXX; 455-461
0860-9608
Pojawia się w:: Zeszyty Naukowe Ostrołęckiego Towarzystwa Naukowego
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: Инновационные формы обучения преподавателей в системе профессионального образования
Innovative forms of teacher training colleges in the system of additional education
Autorzy:: Пушкарева, Татьяна
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/452157.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Wyższa Szkoła Gospodarki Euroregionalnej im. Alcide De Gasperi w Józefowie
Tematy:: distance education
teachers of colleges
information environment
additional
professional education
дистанционное обучение преподаватели колледжей информационная среда дополнительное профессиональное образование
Opis:: Distance education is considered by the author as an innovative form of training of teachers of colleges in the system of additional education. Technology learning activity management College teachers in distance education in the system of postgraduate pedagogical education is defi ned by the author as a purposeful activity of subjects of managing and controlled subsystems in the process of pedagogic interaction to ensure implementation of socio-pedagogical, psychological and didactic conditions for professional and personal self-development of personality in the process of implementation of independent work in the information-educational environment.
Дистанционное обучение рассматривается автором как инно- вационная форма обучения преподавателей колледжей в системе дополнительного образования. Технология управления учебной дея- тельностью преподавателей колледжей в дистанционном обучении в системе последипломного педагогического образования определя- ется автором как целенаправленная деятельность субъектов управ- ляющей и управляемой подсистем в процессе их педагогического взаимодействия по обеспечению реализации социально-педагогиче- ских, психолого-педагогических и дидактических условий професси- онально-личностного саморазвития личности в процессе осущест- вления самостоятельной работы в информационно-учебной среде.
Źródło:: Journal of Modern Science; 2015, 25, 2; 99-110
1734-2031
Pojawia się w:: Journal of Modern Science
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 6.

Tytuł:: Організація освітнього простору в зарубіжних Монтессорі-школах
Organization of Learning Environment in Foreign Montessori Schools
Autorzy:: Прибора, Тетяна
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/16539071.pdf
Data publikacji:: 2022-06-30
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: М. Монтессорі
Монтессорі-заклад
освітній простір
освітня програма
зона практичного життя
зона сенсорного розвитку
зона мовленнєвого розвитку
зона математичного розвитку
космічна зона
зона культури
Maria Montessori
Montessori school
curriculum
learning environment
a practical life zone
a zone of sensory development
a speech learning zone
a Math zone
a cosmic zone
a culture zone
Opis:: The article presents the look into Montessori schools whose aim is to provide care, development, upbringing and teaching of children from 8 weeks to 18 years old in correspondence with Maria Montessori’s theory and philosophy of education. In modern pedagogical literature there is no single distinct classification of Montessori schools though in Western European countries and the USA Montessori educational establishments are distinguished by the curriculum they use and the age of children studying there. Thus, there has been made an attempt to generalize and summarize their distinctive features and make up an age-curriculum Motnessori schools classification which includes: 1) infant schools, whose curriculum focuses on the holistic development of children from 8 weeks to 18 months old, 2) toddler schools aiming at sensory development of 18 to 36-month-old kids and their acquisition of practical life, language, Math and writing readiness skills, 3) primary schools for 3-to-6- year-olds with the curriculum in correspondence with all areas of formal curriculum, 4) elementary schools (6–11 y.o.) with multi-age school curriculum which contributes to social dynamics and facilitates pupils favorable inclusion in collective learning peculiar of this age group, develops their academic interest and curiosity and based on intellectual exercises supports their easy and natural transition to abstract thinking, 5) middle schools whose curriculum is specially composed to develop 11–14 years old children academically, socially and emotionally. More detailed attention is paid to the creation of learning environment in the early childhood and primary educational establishments. It is stated that the main aim of the created learning environment is to sustain and strengthen the child’s feeling of independence and form their motivation to seek knowledge. Having analyzed the work of modern foreign Montessori schools, it’s for the first time that three kinds of the learning environment have been distinguished among them school area developmental learning environment, in-school and classroom learning environments. As it has been found out, learning environment in modern Montessori schools is based on the initial rules of formation the “prepared” environment by Maria Montessori. It can be conditionally divided into zones which correspond with the chapters of curriculum for each age group taking into account children sensory development stage. These zones include a practical life zone, a zone of sensory development, a speech learning zone, a Math zone and a cosmic or culture zone. In each of them learning materials are easy to reach and ordered from the simplest to more complex so that the children could pick up the ones which satisfy their current needs.
У статті досліджуються Монтесорі-заклади, які спрямовані на догляд, розвиток, виховання і навчання дітей від 8 тижнів до 18 років відповідно до положень педагогічної моделі М. Монтессорі. Подається класифікація Монессорі-закладів відповідно до освітніх програм: 1) іnfant – програма спрямована на холістичний розвиток дитини від 8 тижнів – 18 місяців; 2) toddler– в основі освітньої програми лежить сенсорне навчання, спрямоване на розвиток практичних, мовленнєвих, математичних навичок і навичок підготовки до письма дітей від 18 місяців – 36 місяців; 3) primary school – освітня програма для дітей 3–6 років, яка ґрунтується на всіх сферах офіційної навчальної програми: наука, математика, література, розвиток мови, практичні навички життя, музика, рух, мистецтво; 4) elementary school – мультивікова освітня програма сприяє спільному навчанню, притаманному для цієї вікової групи, і створює соціальну динаміку, яка підтримує зростання доброзичливої та інклюзивної спільноти учнів, виховує інтерес та допитливість, сприяє природньому переходу до абстрактного мислення і дозволяє дітям тренуватися на основі інтелектуальних вправ, необхідних для академічного поступового навчання учнів 6–11 років; 5) middle school – освітня програма, розроблена спеціально для розвитку академічних, соціальних та емоційних потреб дітей від 11–14 років. Детальна характерника приділяється організації освітнього простору тільки в двох із них: «Раннє дитинство» та «Початкова школа». Досліджено, що мета підготовленого освітнього простору полягає в підтриманні та зміцненні почуття самостійності дитини та формуванні мотивації прагнення до знань. Вперше на основі аналізу діяльності сучасних іноземних Монтессорі-закладів виділено три види освітнього простору в них: освітньо-розви- вальне зовнішньошкільне середовище закладу, внутрішньошкільне середовище закладу, освітньо-розвивальне середовище класу. З’ясовано, що у сучасних Монессорі-закладах освітній простір ґрунтується на правилах організації «підготовленого» середовища, запропонованих ще М. Монтессорі. Він умовно поділяється на зони, які відповідають розділам програми кожної вікової групи, враховуючи сенситивні періоди розвитку дитини: 1) зона практичного життя; 2) зона сенсорного розвитку; 3) зона мовленнєвого розвитку; 4) зона математичного розвитку; 4) космічна зона або зона культури. У кожній з цих зон навчальні матеріали легкодоступні і розташовані в послідовності від найпростіших до найскладніших, щоб вихованці могли вибрати матеріали, які відповідають їхнім потребам.
Źródło:: Viae Educationis; 2022, 2; 51-59
2956-2856
Pojawia się w:: Viae Educationis
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 7.

Tytuł:: Застосування інституційного підходу при вивченні дозвілля у соціологічній науці
Application of Institutional Approach in The Study of Leisure in Sociological Science
Autorzy:: Михайлич (Mykhailych), Олександр (Oleksandr) Володимирович
Мотузка (Motuzka), Таміла (Tamila) Анатоліївна
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2187912.pdf
Data publikacji:: 2022-03-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: дозвілля
вільний час
соціологічні
підходи
культурно-дозвіллєве середовище
сучасність
leisure
free time
sociological approaches
cultural and leisure environment
modernity
Opis:: У статті зазначено, що нові реалії, які ми спостерігаємо (глобалізаційні процеси, пандемія COVID-19, інформаційні війни і т.д.) спричинюють зміни у всіх сферах суспільного життя. Дозвілля є однією з таких сфер. У зв’язку з цими змінами, трансформаціями та модифікаціями люди вимушені шукати нові шляхи організації свого дозвілля та проведення вільного часу. Звертається увага, що відбуваються зміни форм різних видів діяльності. Зокрема змінюються їх зміст. Підкреслюється, що відповідно до змін у суспільстві мають змінюватися підходи до вивчення людських діяльностей. У статті проаналізовано останні дослідження та публікації, що стосуються організації дозвілля та підходів до його вивчення. Також зазначено, що у вивченні цього питання є аспекти, які ще не були з’ясовані та обґрунтовані в повному обсязі. Звертаємо увагу на те, що вкладається у зміст поняття дозвілля в науковому обігу. Визначено, що дозвілля розглядають у контексті вільного часу, а саме як його частини. Підкреслено, що хоч ці два поняття розглядаються у тандемі, але вони не є тотожними. Сконцентровано увагу на розгляді основних підходів, що виокремлюють в соціології, та їхнього застосування у процесі вивчення питання. Проведений аналіз змісту соціологічних підходів до вивчення дозвілля дав змогу нам зрозуміти, що особливу увагу варто звернути на інституційний підхід. Він на сучасному етапі розвитку соціологічної науки посідає одне з провідних місць. Саме тому було детально розглянуто вивчення дозвіллєвих практик з огляду на інституційний підхід. Зазначено, що, на нашу думку, під час вивчення цього питання в українському суспільстві найбільш доречно та доцільно застосовувати інституційний підхід. Визначено, що цей підхід можна назвати інтеграцією елементів різних підходів. Це, у свою чергу, дає змогу обґрунтувати наші погляди з приводу найбільш оптимального підходу вивчення та дослідження дозвілля в українському соціумі. Сконцентровано увагу на тому, що вибір соціологічного підходу під час вивчення та дослідження певного питання залежить від того, яку мету та завдання ставить перед собою науковець.
The article analyzes the new realities we are witnessing (globalization processes, the COVID-19 pandemic, information wars, etc.) are causing changes in all spheres of public life. Leisure is one of such areas. Due to these changes, transformations and modifications, people are forced to look for new ways to organize their leisure and leisure time. Attention is drawn to the fact that there are changes in the forms of various activities. In particular, their content is changing. It is emphasized that in accordance with changes in society, approaches to the study of human activities must change. The article analyzes the latest research and publications related to the organization of leisure and approaches to its study. It is also noted that there are aspects in the study of this issue that have not yet been fully clarified and substantiated. We pay attention to what is embedded in the content of the concept of leisure in scientific circulation. It is determined that leisure is considered in the context of free time, namely as part of it. It is emphasized that although these two concepts are considered in tandem, they are not identical. The focus is on the main approaches to sociology and their application in the study of leisure. The analysis of the content of sociological approaches to the study of leisure allowed us to understand that special attention should be paid to the institutional approach. He at the present stage of development of sociological science occupies one of the leading positions. That is why the study of leisure practices from the point of view of the institutional approach was considered in detail. It is noted that in our opinion, when studying this issue in Ukrainian society it is most appropriate and appropriate to apply an institutional approach. It is determined that this approach can be called the integration of elements of different approaches. This, in turn, allows us to substantiate our views on the most optimal approach to the study and study of leisure in Ukrainian society. Attention is focused on the fact that the choice of sociological approach in the study and research of a particular issue depends on the purpose and objectives of the scientist.
Źródło:: Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 1; 61-73
2720-6998
Pojawia się w:: Copernicus Political and Legal Studies
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 8.

Tytuł:: Учебно-воспитательная среда школы как микрофактор адаптации детей с повышенной эмоциональной чувствительностью
School educative and upbring environment as a micro factor of adaptation of children with heightened emotional sensitivity
Autorzy:: Медведев, Оleg
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2165274.pdf
Data publikacji:: 2014-12-15
Wydawca:: Ostrołęckie Towarzystwo Naukowe
Tematy:: adaptacja
nadwrażliwość emocjonalna
szkolne środowisko
wychowawcze
kryzys psychologiczny u młodszych uczniów
адаптация
повышенная эмоциональная чувствитель-
ность
учебно-воспитательная среда школы
психологический кризис младших
школьников
adaptation
heightened emotional sensitivity
children with
educative and upbringing environment
psychological
crisis of younger pupils
Opis:: W artykule został przedstawiony problem adaptacji pierwszoklasistów z nadwrażliwością emocjonalną do szkolnego środowiska wychowawczego. Adaptacja takich dzieci staje się skuteczną pod warunkiem pozytywnego klimatu emocjonalnego w szkolnym środowisku oraz w rodzinie. Pokonanie psychologicznego kryzysu u młodszych uczniów zależy od pracy pedagogów za miejscem zamieszkania dzieci oraz od organizacji dodatkowych zajęć.
В статье освещается проблема адаптации учащихся первых классов с повышенной эмоциональной чувствительностью к учебно-воспитательной среде школы. Адаптация таких детей становится эффективной при условии наличия позитивногоэмоционального климата в школьной среде и семье. Преодоление психологического кризиса младших школьников зависит от работы педагогов по месту проживания детей и от организации дополнительных занятий.
Problem of adaptation of pupils with heightened emotional sensitivity to school educational and upbringing environment is presented in the article. The adaptation of such children becomes effective under the condition of positive emotional climate in school environment and in family. The overcoming of psychological crisis of younger pupils depends on teachers’ work at the places of children’s residence and on launching of additional lessons.
Źródło:: Zeszyty Naukowe Ostrołęckiego Towarzystwa Naukowego; 2014, Zeszyt, XXVIII; 384-393
0860-9608
Pojawia się w:: Zeszyty Naukowe Ostrołęckiego Towarzystwa Naukowego
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 9.

Tytuł:: О дидактической компетентности будущего педагога в информационной мультиинструментальной среде
About future teachers’ didactic competence in the information multi-instrumental environment
Autorzy:: Конюшенко, Светлана
Кузьмин, Сергей
Петрущенков, Александр
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/443173.pdf
Data publikacji:: 2011
Wydawca:: ADVSEO
Tematy:: DIDACTIC COMPETENCE
INFORMATION MULTI-INSTRUMENTAL ENVIRONMENT
Opis:: The article introduces the results of the research on working out new ways in the development of educational process at the university. The structure of the didactic competence is presented in two components - personal and information didactic - with their contents in the information multi-instrumental environment. Special emphasis is laid on value-and-motivational, reflexive, cognitive, informational-instrumental, practical-and activity based components of the didactic competence.
Źródło:: General and Professional Education; 2011, 2; 24-27
2084-1469
Pojawia się w:: General and Professional Education
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 10.

Tytuł:: Психологічна природа міжгрупового протистояння та еволюція суспільних відносин
Psychological Nature of Intergroup Confrontation and Evolution of Public Relations
Autorzy:: Кириченко, Віктор
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/489388.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:: information environment
society
social relations
intergroup conflict
psychological role
models of perception
Opis:: Social and political opposition, which is based on the existence of contradictions and conflicts explicit interregional, inter-state and global, can cause direct physical and psychological violence. Globalization and historical changes in the social structure of most European countries, especially the Ukrainian- Russian conflict, brought socio-historical ideology of confrontation to a new level, resulting in the need to review the scientific foundations of the problem. Socio-psychological phenomenology of social conflict connected with external attribute personality traits, which is included in the system of social relations (race, gender, nationality, etc.). In the context of social phylogeny of the human community awareness of the existence of differences from the other is in the contrast between «I» certain «They» that leads to the formation of a consolidation group «We». Integration and globalization of the XXI century, which despite everything is a humanistic movement, shape society sharp, clearly negative attitude to physical violence. In modern society strategically prudent military campaign beginning with informative, cultural and ideological confrontation. Information warfare of our time – is primarily a worldview war, the struggle for the human mind and its beliefs that are higher regulators social activity. World reconstructed social environment and in the collective consciousness of social community through the prism of common patterns of perception that forms the equal treatment of all elements that are both within it and outside it. The result of effective learning models common perception is public opinion – the attitude of the community to the events and issues submitted for general discussion. Through the media at the discretion of submitted questions, problems, events, and most importantly – relationship to them. In a society built on a matrix model to be the most representative group «we» had to meet all the necessary conditions of role. Each member of the community is the bearer of a unique experience and unique properties. If the role variability impossible, it can lead to a critical accumulation representative of this or that social group segments and generate degradation. Social differentiation is a natural process, the essence of which is the union of a community of people with common interests to defend and leads to the formation of a group «they». In the coordinate system of social relations «we» and «they» are on different sides of the plane of the bipolar, but the disappearance of a reorganization one of them prevents the existence of the other. Resources information environment used to implement the common perception models which reconstruct a picture of the world in the collective consciousness and create a uniform public relation to the phenomena of objective reality. In order to consolidate the group in the information environment of broadcast information, which unites the community in the fight against some of «they». In the evolution of public relations is a gradual reorganization of intergroup relations, which can store role variability. The social hierarchy of interpersonal relationships in modern society can simultaneously be representative of the diverse group of cells (to carry out various social roles) that create the possibility of finding common interests and opportunities of cooperation and mutual interaction between people in a globalized world.
Źródło:: Studia Politologica Ucraino-Polona; 2016, 6; 312-322
2312-8933
Pojawia się w:: Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 11.

Tytuł:: Развлекательный дискурс в русскоязычном интернете
Autorzy:: Карпова, Татьяна Б.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1203413.pdf
Data publikacji:: 2011
Wydawca:: Uniwersytet Opolski
Tematy:: runet as new speech environment
types of discourse of runet
genre and style forms
language of internet
Opis:: Leisure discourse is one of the main types of the d course of Russian-speaking internet. It realizes the aims of a language person for the way of spending time, resting, entertainment. The field of leisure discourse in runet is formed by such micro-fields as communi cation, self-presentation (designing of a web-person), сгеапѵе works, hobby, cognition (navigation), playing, sex. Motives and functions of leisure activity of a language person, as well as those genre forms where this activity takes place, have been analyzed
Źródło:: Stylistyka; 2011, 20; 163-174
1230-2287
2545-1669
Pojawia się w:: Stylistyka
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 12.

Tytuł:: Про коронавірусну інфекцію COVID-19 в українських та європейських енциклопедіях
The coronavirus disease COVID-19’s coverage in Ukrainian and European encyclopedias
Autorzy:: Железняк, Микола
Іщенко, Олександр
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1196683.pdf
Data publikacji:: 2020
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of Encyclopedic Research
Tematy:: encyclopedistics
digital environment
Encyclopedia of Modern Ukraine
Wikipedia, Britannica
Great Norwegian Encyclopedia
National Ecyclopedia (Latvia)
Brockhaus
Croatian Encyclopedia
COVID-19
SARS-CoV-2
«Велика норвезька енциклопе- дія» (Store norske leksikon)
Opis:: Today, humans have the phase of the social organization evolution, in which information, communication technologies, and knowledge are fundamental objects of production, as well as the digital environment is an important space for the development of society. There are problems of people’s digital literacy actualized by the increasing role of the existing and growing in information and knowledge in society from Internet environment. This study illustrates the issue of getting digital literacy using online encyclopedic resources on the case about informing the pandemic of coronavirus disease COVID-19 worldwide in 2019-2020. Based on analysis of the mentioned virological topic articles of the national encyclopedias of Europe (Britannica, Brockhaus, Encyclopedia of Modern Ukraine, Great Norwegian Encyclopedia, Wikipedia, etc.) the conclusion is made that encyclopedic knowledge is inert and during the pandemic, it has a low practical role for the needs of humans in the context of safe behavior and right decisions. However, Wikipedia differs from other national online encyclopedias by offering much more information including that is not commonly found in classical encyclopedias, but is useful to readers.
Нині світ перебуває на тій стадії еволюційного розвитку цивілізації, у якій інформація та знання стають основоположними продуктами виробництва. Збільшення ролі інформації й знань в житті суспільства, які поширюються в інтернет-просторі, актуалізує проблеми цифрової освіченості (грамотності / компетенції) людей. У цьому дослідженні на окремому прикладі, пов’язаному з пандемією коронавірусної інфекції в період 2019–2020 років, показано значення онлайн-енциклопедій у процесі формування цифрової освіченості. Проаналізувавши статті на тему COVID-19, SARS-CoV-2, які подають національні енциклопедії Європи (й України зокрема), зроблено висновок про інертність енциклопедичних знань і невисоку їх практичну цінність для переважної більшості населення з точки зору поведінки й рішень під час пандемії. У цьому контексті вирізняється «Вікіпедія», пропонуючи значно більший масив довідкових даних, зокрема й тих, що зазвичай не властиві класичним енциклопедіям, однак корисні для читачів.
Źródło:: Енциклопедичний вісник України; 2020, 12
2706-9990
2707-000X
Pojawia się w:: Енциклопедичний вісник України
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 13.

Tytuł:: Синергетический анализ словообразовательных процессов как реакции на казахстанскую действительность
Synergetic Analysis of Word-Forming Processes as Reactions to Kazakh Realness
Autorzy:: Жапарова, Тогжан
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/46468202.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:: synergetics
dissipativity
entropy
chaos and order
bifurcation
fluctuation
word formation
communicative environment
синергетика
диссипативность
энтропия
хаос и порядок
бифуркация
флуктуация
словообразование
коммуникативная среда
Opis:: В статье язык описывается не просто как способ общения, а как сложная и открытая система, способная реагировать на происходящую действительность. Подвергаясь влияниям извне, система языка утрачивает равновесность. Этот процесс усложняется в связи с перманентным потоком информации и ее обменом с внешней средой. В центре внимания находятся периоды переходного момента, замена на новое, обусловленная неупорядоченностью, образованием диссипативной системы, сопровождающаяся энтропией, периодом образования нового – бифуркационным процессом, а также притяжением (аттрактором) динамической системы, что приводит к частотным употреблениям и развитию словообразовательных форм. Это способствует формированию коррекции нормы или приобретению иных черт. Мы наблюдаем, как новые элементы укореняются в языке и в процессе функционирования двух языков – казахского и русского. Актуальность исследования заключается в анализе процесса возникновения словообразовательных явлений во время январских событий 2022 г. в Казахстане, показанных в современных средствах массовой информации. Весь процесс рассматривается с позиции синергетики. В данном случае синергетика дает возможность видеть в ней подходы для анализа изменений в языке посредством достижения точки равновесия, адаптации и принятия языковых элементов. Цель данной статьи – определить и изучить синергетический аспект адаптации словообразовательных форм в иноязычной среде, где определяется выбор из множества того, что является признанным в настоящее время. В статье отражаются базовые понятия данного направления в современной лингвистике.
The article characterizes language not only as a way of communication, but as a complex and open system that is capable to react to modern reality. Under the external influences, the language system loses its balance. This process becomes more complicated due to the constant flow of information and its exchange with the external environment. The focus is on periods of transition, replacement with a new one, caused by disordering, the formation of a dissipative system, accompanied with entropy, the period of formation of a new one – a bifurcation process, as well as the attraction (attractor) of a dynamic system, which leads to frequent use and the development of word-formation forms. As a result, it contributes to the formation or correction of the norm, other features are acquired, where we observe how new elements take root in the language and in the process of functioning of two languages – Kazakh and Russian. The relevance lies on the analysis of the process of a word-forming phenomenon during the January unrests in 2022, in Kazakhstan shown in mass media. The whole process is considered from the synergy position. In this case, synergetics makes it possible to see in it approaches for analyzing changes in the language by reaching a point of balance, adaptation and acceptance of language elements. The purpose of this article is to identify and study the synergistic aspects of the adaptation analyses of word-formation forms in a foreign language environment, where the choice is determined from the varieties of what is currently known. The article reflects the basic concepts of this trend in modern linguistics as well as.
Źródło:: Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2023, 22; 73-83
1731-8025
2353-9623
Pojawia się w:: Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 14.

Tytuł:: Дистанционное образование в период пандемии: предварительные итоги (электронное обучение русскому языку как иностранному в техническом вузе)
Autorzy:: Дикова, Татьяна
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1902669.pdf
Data publikacji:: 2021-06-30
Wydawca:: Uniwersytet Warmińsko-Mazurski w Olsztynie
Tematy:: distance learning
online lesson
synchronous learning
digital educational environment
Opis:: В статье рассматриваются возможности электронной образовательной платформы Microsoft Teams в условиях дистанционного обучения при преподавании русского языка как иностранного. Среди положительных сторон отмечаются возможности обратной связи со студентами. В то же время показывается снижение мотивации к обучению, сложность проверки письменных заданий и контроля. В целом, возможность данной платформы характеризуется как дополнительная по отношению к традиционному очному обучению.
The article discusses the capabilities of the electronic educational platform Microsoft Teams in the context of distance learning when teaching Russian as a foreign language. Among the positive aspects, there are opportunities for feedback from students. At the same time, a decrease in motivation for learning, the complexity of checking written assignments and control is shown. In general, the capability of this platform is characterized as supplementary in relation to traditional face-to-face training.
Źródło:: Acta Polono-Ruthenica; 2021, 2, XXVI; 121-126
1427-549X
Pojawia się w:: Acta Polono-Ruthenica
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 15.

Tytuł:: Цифровізація освіти як вектор підготовки фахівців ХХI століття
Digitalization of Education as a Vector of Training of Specialists in the XXI Century
Autorzy:: Демянчук, Михайло
Боднарук, Ірина
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/16647663.pdf
Data publikacji:: 2022-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: студенти
заклади вищої освіти
цифрові технології
інформаційно-освітнє середовище
цифрове освітнє середовище
students
institutions of higher education
digital technologies
information and educational environment
digital educational environment
Opis:: The article deals with the analysis of phenomenon of digitalization of higher education as a factor of training of specialists who are able to provide professional functions in socio-economic conditions in the XXI century. The major directions of application of digitalization in education have been analyzed, the characteristic of digital educational environment has been carried out, the advantages and disadvantages (risks, related to the loose of skills in written fixation of the main ideas of the proposed material due to using electronic versions of educational programs, and, as a result, deterioration of the ability to remember and rethink it; risks of impaired ability to absorb large amounts of information due to «digest mania»; the risk of students’ developing so-called screen dependence; risks of possible reduction of mental abilities – «development of digital dementia»; risks of displacing live intercourse as communication, which in many cases is significantly more relevant for participants of the educational process than electronic learning technologies; risks related to health; threats posed by cybercrime; risks of system failures; risks of information manipulation) of digitalization of education have been highlighted. It has been generalized that digitalization of education – is a step to future that will change not just a content of educational courses, but also is a vector of information presentation. Development of digital technologies in the field of education is dictated by relevance and supported at the state level and in general. Digitalization – is a new social situation of «digital divide», «digital citizenship», «digital socialization». It has been emphasized that in the process of digitalization the structure of studying and the organization of the educational process are fundamentally changing. Use of new information and communication technologies is an initial condition of further development of digital pedagogy. From the point of view of methodology, digitalization of the higher education system is based on new educational standards, using the competence approach. It has been stated that today Ukrainian institutions of higher education use two-component information and educational environment, which combines the resources of international educational platforms with the content of personal developments, which contributes to the development of their own information potential. At the same time, it has been summarized that nowadays it is necessary to introduce modern digital base of educational process – the information and educational environment (IEE). The efficient implementation of the IEE is a basis for the development of any IHE. It has been found that digitalization of higher education will make changes in the qualification requirements of the teaching staff. Thus, instructors actively use digital technologies. IHE use new formats of knowledge transfer, first of all online courses. Such actions will lead to a serious restructuring of the educational process, changing the role of the teacher, who will not further explain any material, but will help to find the location of the necessary information and understand it.
У статті здійснено аналіз феномену цифровізації вищої освіти як фактору підготовки фахівців, котрі здатні виконувати професійні функції в соціально-економічних умовах ХХI століття. Проаналізовано основні напрямки застосування цифровізації в освіті, здійснено характеристику цифрового освітнього середовища, виокремлено переваги та недоліки (ризики, пов’язані з втратою, внаслідок використання електронних версій освітніх програм, навичок письмової фіксації основних ідей пропонованого матеріалу, і, як наслідок, погіршення здібностей його запам’ятовування та переосмислення; ризики погіршення здібностей сприймати великі обсяги інформації внаслідок «дайджест-манії»; ризик розвитку у студентів так званої екранної залежності; ризики можливого скорочення розумових здібностей –«розвиток цифрового недоумства»; ризики витіснення живого спілкування як комунікації, яка у багатьох випадках має істотно більшу релевантність для учасників освітнього процесу, ніж електронні технології навчання; ризики, пов’язані зі здоров’ям; загрози, що створюються кіберзлочинністю; ризики системних збоїв; ризики маніпулювання інформацією) цифровізації освіти. Узагальнено, що цифровізація освіти – крок у майбутнє, який змінить не лише зміст освітніх курсів, але й вектор презентування інформації. Розвиток цифрових технологій у сфері освіти диктується актуальністю та підтримується на державному рівні та широким загалом. Цифровізація – це нова соціальна ситуація «цифрового розриву», «цифрового громадянства», «цифрової соціалізації». Підкреслено, що в процесі цифровізації фундаментально змінюються структура навчання та організація освітнього процесу. Використання нових інформаційно-комунікаційних технологій є початковою умовою подальшого розвитку цифрової педагогіки. З точки зору методики, цифровізація системи вищої освіти спирається нові освітні стандарти, використовуючи компетентнісний підхід. Констатовано, що нині українські ЗВО використовують двокомпонентне інформаційно-освітнє середовище, в якому поєднуються ресурси міжнародних освітніх платформ з контентом власних розробок, що сприяє розвитку власного інформаційного потенціалу. Разом з тим, резюмовано, що нині необхідне впровадження сучасної цифрової бази освітнього процесу – інформаційно-освітнього середовища (ІОС). Ефективна реалізація ІОС є основою розвитку будь-якого ЗВО. Установлено, що цифровізація вищої освіти внесе зміни щодо кваліфікаційних вимог професорсько-викладацького складу. Так, викладачі активно використовують цифрові технології. ЗВО використовують нові формати передачі знань, насамперед онлайн-курси. Подібні дії призведуть до серйозної перебудови освітнього процесу, зміни ролі педагога, який надалі не пояснюватиме той чи інший матеріал, а допомагатиме знайти розташування необхідної інформації та зрозуміти її.
Źródło:: Viae Educationis; 2022, 4; 74-81
2956-2856
Pojawia się w:: Viae Educationis
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "environment." wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Podbaza

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język