Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "education technologies" wg kryterium: Temat


Tytuł:
Цифровізація освіти як вектор підготовки фахівців ХХI століття
Digitalization of Education as a Vector of Training of Specialists in the XXI Century
Autorzy:
Демянчук, Михайло
Боднарук, Ірина
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16647663.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
студенти
заклади вищої освіти
цифрові технології
інформаційно-освітнє середовище
цифрове освітнє середовище
students
institutions of higher education
digital technologies
information and educational environment
digital educational environment
Opis:
The article deals with the analysis of phenomenon of digitalization of higher education as a factor of training of specialists who are able to provide professional functions in socio-economic conditions in the XXI century. The major directions of application of digitalization in education have been analyzed, the characteristic of digital educational environment has been carried out, the advantages and disadvantages (risks, related to the loose of skills in written fixation of the main ideas of the proposed material due to using electronic versions of educational programs, and, as a result, deterioration of the ability to remember and rethink it; risks of impaired ability to absorb large amounts of information due to «digest mania»; the risk of students’ developing so-called screen dependence; risks of possible reduction of mental abilities – «development of digital dementia»; risks of displacing live intercourse as communication, which in many cases is significantly more relevant for participants of the educational process than electronic learning technologies; risks related to health; threats posed by cybercrime; risks of system failures; risks of information manipulation) of digitalization of education have been highlighted. It has been generalized that digitalization of education – is a step to future that will change not just a content of educational courses, but also is a vector of information presentation. Development of digital technologies in the field of education is dictated by relevance and supported at the state level and in general. Digitalization – is a new social situation of «digital divide», «digital citizenship», «digital socialization». It has been emphasized that in the process of digitalization the structure of studying and the organization of the educational process are fundamentally changing. Use of new information and communication technologies is an initial condition of further development of digital pedagogy. From the point of view of methodology, digitalization of the higher education system is based on new educational standards, using the competence approach. It has been stated that today Ukrainian institutions of higher education use two-component information and educational environment, which combines the resources of international educational platforms with the content of personal developments, which contributes to the development of their own information potential. At the same time, it has been summarized that nowadays it is necessary to introduce modern digital base of educational process – the information and educational environment (IEE). The efficient implementation of the IEE is a basis for the development of any IHE. It has been found that digitalization of higher education will make changes in the qualification requirements of the teaching staff. Thus, instructors actively use digital technologies. IHE use new formats of knowledge transfer, first of all online courses. Such actions will lead to a serious restructuring of the educational process, changing the role of the teacher, who will not further explain any material, but will help to find the location of the necessary information and understand it.
У статті здійснено аналіз феномену цифровізації вищої освіти як фактору підготовки фахівців, котрі здатні виконувати професійні функції в соціально-економічних умовах ХХI століття. Проаналізовано основні напрямки застосування цифровізації в освіті, здійснено характеристику цифрового освітнього середовища, виокремлено переваги та недоліки (ризики, пов’язані з втратою, внаслідок використання електронних версій освітніх програм, навичок письмової фіксації основних ідей пропонованого матеріалу, і, як наслідок, погіршення здібностей його запам’ятовування та переосмислення; ризики погіршення здібностей сприймати великі обсяги інформації внаслідок «дайджест-манії»; ризик розвитку у студентів так званої екранної залежності; ризики можливого скорочення розумових здібностей –«розвиток цифрового недоумства»; ризики витіснення живого спілкування як комунікації, яка у багатьох випадках має істотно більшу релевантність для учасників освітнього процесу, ніж електронні технології навчання; ризики, пов’язані зі здоров’ям; загрози, що створюються кіберзлочинністю; ризики системних збоїв; ризики маніпулювання інформацією) цифровізації освіти. Узагальнено, що цифровізація освіти – крок у майбутнє, який змінить не лише зміст освітніх курсів, але й вектор презентування інформації. Розвиток цифрових технологій у сфері освіти диктується актуальністю та підтримується на державному рівні та широким загалом. Цифровізація – це нова соціальна ситуація «цифрового розриву», «цифрового громадянства», «цифрової соціалізації». Підкреслено, що в процесі цифровізації фундаментально змінюються структура навчання та організація освітнього процесу. Використання нових інформаційно-комунікаційних технологій є початковою умовою подальшого розвитку цифрової педагогіки. З точки зору методики, цифровізація системи вищої освіти спирається нові освітні стандарти, використовуючи компетентнісний підхід. Констатовано, що нині українські ЗВО використовують двокомпонентне інформаційно-освітнє середовище, в якому поєднуються ресурси міжнародних освітніх платформ з контентом власних розробок, що сприяє розвитку власного інформаційного потенціалу. Разом з тим, резюмовано, що нині необхідне впровадження сучасної цифрової бази освітнього процесу – інформаційно-освітнього середовища (ІОС). Ефективна реалізація ІОС є основою розвитку будь-якого ЗВО. Установлено, що цифровізація вищої освіти внесе зміни щодо кваліфікаційних вимог професорсько-викладацького складу. Так, викладачі активно використовують цифрові технології. ЗВО використовують нові формати передачі знань, насамперед онлайн-курси. Подібні дії призведуть до серйозної перебудови освітнього процесу, зміни ролі педагога, який надалі не пояснюватиме той чи інший матеріал, а допомагатиме знайти розташування необхідної інформації та зрозуміти її.
Źródło:
Viae Educationis; 2022, 4; 74-81
2956-2856
Pojawia się w:
Viae Educationis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Цифрові технології у підготовці майбутніх педагогів: сучасні виклики дистанційної освіти
Digital Technologies in the Preparation of Future Teachers: Modern Challenges of Distance Education
Autorzy:
Будник, Олена
Ніколаєску, Інна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16539079.pdf
Data publikacji:
2022-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
професійна підготовка вчителя
дистанційна освіта
цифрові технології навчання
майбутні педагоги
цифровізація
цифрова компетентність
teacher training
distance education
digital learning technologies
future teachers
digitalization
digital competence
Opis:
The article highlights the theoretical and practical aspects of the organization of distance education in Ukraine, which has become especially active in the current conditions of the coronavirus pandemic and the imposed martial law due to large-scale Russian invasion. The research methods that allowed to conduct high-quality scientific research on the research issue in the field of higher education in Ukraine are highlighted. The article analyzes the social challenges, which relate primarily to the preparation of future teachers for the use of digital technologies in teaching. The need for professional training of future teachers is obvious, as graduates in further professional activities must be able to organize and implement the educational process in educational institutions using the potential of information and communication technologies, which is one of the most important professional competencies of modern professionals. The results of an empirical study of the outlined problem, which involved teachers from different regions of Ukraine (some of the respondents were students studying at the university and gaining the profession of teacher) are presented. The survey method revealed the understanding of teachers of educational institutions of different types of existing problems and challenges regarding the use of digital resources and tools in distance learning of students. The sample included different age categories of respondents: Boomer Generation, Generation X and Millennium (Generation Y). It was found that some respondents have difficulties in using didactic knowledge in distance learning (36.4%), creating moral and psychological comfort (36.4%), organizing and stimulating activity (25.5%) and effective online communication (21, 8%). Some digital technologies and tools for distance learning of future teachers and organizational forms of using information and communication technologies (ICT) are outlined.
У статті висвітлено теоретичні і практичні аспекти організації дистанційної освіти в Україні, яка особливо активізувалась в сучасних умовах пандемії короновірусу та запровадженого воєнного стану через масштабне вторгнення Росії. Виокремлено методи дослідження, які дозволили якісно провести наукові розвідки досліджуваного питання в сфері вищої освіти України. У статті аналізуються суспільні виклики, які стосуються передусім підготовки майбутніх учителів до використання цифрових технологій у навчанні. Необхідність професійної підготовки майбутніх педагогів у цьому очевидна, оскільки здобувачі вищої освіти у подальшій професійній діяльності повинні вміти організувати і здійснити освітній процес у закладах освіти із використанням потенційних можливостей інформаційно-комунікаційних технологій, що є однією з найважливіших професійних компетентностей сучасного фахівця. Представлено результати емпіричного дослідження окресленої проблеми, до якого було залучено педагогів із різних реґіонів України (частину респондентів склали студенти, які навчаються в університеті і здобувають професію вчителя). Методом опитування виявлено розуміння педагогами закладів освіти різних типів наявних проблем і викликів щодо застосування цифрових ресурсів та інструментів у дистанційному навчанні здобувачів освіти. Вибірка передбачала різні вікові категорії респондентів: покоління бумерів, покоління X та Міленіуми (покоління Y). Виявлено, що частина респондентів відчувають труднощі щодо використання дидактичних знань у дистанційному навчанні (36,4%), створення морально-психологічного комфорту (36,4%), організації та стимулювання активності (25,5%) та ефективної комунікації онлайн (21,8%). Окреслено деякі цифрові технології та інструменти для дистанційного навчання майбутніх учителів та організаційні форми використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ).
Źródło:
Viae Educationis; 2022, 2; 69-78
2956-2856
Pojawia się w:
Viae Educationis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Моделирование личностно-ориентированного обучения иностранному языку
Modelowanie spersonalizowanego nauczania języka obcego
Development of Learner-centered Model of Foreign Language Learning
Autorzy:
Гец, Марина Геннадьевна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/956397.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:
modernization of education
innovative activity
educational paradigm
learnercentered teaching
techniques and technologies
modernizacja edukacji
działalność innowacyjna
paradygmat edukacyjny
nauczanie spersonalizowane
technologie pedagogiczne
Opis:
W artykule przedstawiony został spersonalizowany model nauczania języków obcych. Przesłanką projektowania podanego modelu jest gotowość wykładowców oraz nauczycieli do innowacyjnej działalności. Na przykładzie wykładu zilustrowane są przemiany w funkcjach wszystkich uczestników procesu edukacyjnego. Szczególna uwaga zwrócona jest na kompleksowe wykorzystanie spersonalizowanych technologii edukacyjnych.
Incremental modernization of higher education aiming at quality enhancement brings about transformations of the aim and concept, management and structure, content, technologies and techniques, teaching aids and resources, diagnostic, evaluation and assessment tools. Innovations are perceived as qualitative changes turning ideas into novelties in the educational process and its management. Innovative techniques of learner-centered foreign language teaching can sort out differences between a constantly growing level of imposed demands and requirements to the level of language acquisition and lagging level of personal sociopsychological readiness for them of the subjects of educational process.
Źródło:
Linguodidactica; 2016, 20; 63-70
1731-6332
Pojawia się w:
Linguodidactica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Віртуальні лабораторії як інноваційні освітні технології у ВНЗ
Virtual Laboratories as Innovative Educational Technologies in Higher Educational Institutions
Autorzy:
Fendo, Olena
Pudchenko, Sergiy
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/972883.pdf
Data publikacji:
2018-09-01
Wydawca:
Wyższa Szkoła Gospodarki Euroregionalnej im. Alcide De Gasperi w Józefowie
Tematy:
virtual laboratories;
educational technologies;
innovative technologies;
informatization of education;
distance learning
Opis:
The article deals with innovative educational technologies in higher educational institutions, in particular, the use of virtual laboratories in teaching of natural and mathematical disciplines. Informatization of education, which is observed in the twenty-first century, is an integral part of informatization of society, it necessitates introduction of modern educational technologies into educational process. Thanks to these technologies, it has now been possible to provide distance learning not only to students of one university, but also to territorially separated educational institutions. In addition, innovative educational technologies allow establishing intercultural communication between scientific and pedagogical workers from different countries and nationalities, which seems a perspective field and requires further research. Purpose. The purpose of the article is to substantiate the expediency of using innovative educational technologies in teaching natural and mathematical disciplines by introducing virtual laboratories into educational process. Methods. The terminological method used in the article's writing involves clarifying definitions such as "innovation", "innovation technologies", "virtual laboratories", which allows comparing and deeper understanding of the interpretation of these concepts. The empirical method (experiment) has been used during the testing of virtual laboratories among university students, to confirm the effectiveness of their implementation in distance learning. Through the method of statistical processing one can analyze and compare the number of participants in distance learning and the quality of learning the material. Results. Global informatization of society requires introduction of educational technologies based on new methodological principles, modern didactic principles in the educational process as well as reconsideration of established psychological and pedagogical values. The use of virtual laboratories as virtual learning environment, along with traditional laboratories, will significantly improve the quality of learning, get the student audience interested in computer simulation of various physical processes and provide opportunity for independent study of the material through virtual experiments. Using the Internet and special software virtual laboratories will allow students to perform distance laboratory work, analyze the obtained results independently, compile reports, and then compare them with the data of real experiments. The introduction of virtual laboratories in the educational process is intended to facilitate the intensification of students' research activities, to interest them in computer simulation of physical processes, which will inevitably contribute to more effective study of the disciplines.
Źródło:
Intercultural Communication; 2018, 5, 2; 175-190
2451-0998
Pojawia się w:
Intercultural Communication
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Аналіз та оцінка викладачами досвіду дистанційного навчання при вивченні графічних дисциплін
Analysis and Evaluation by Teachers of the Experience of Distance Learning in the Study of Graphic Disciplines
Autorzy:
Сидорова, Наталія
Доценко, Юлія
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16638046.pdf
Data publikacji:
2022-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
освітні технології
онлайн-навчання
педагогічний досвід
якість освіти
ефективність викладання
educational technologies
online learning
pedagogical experience
quality of education
learning efficiency
Opis:
The article presents the results of a study that was conducted to analyze and evaluate the new pedagogical experience of teachers obtained in distance learning in the context of a global pandemic. According to the results of the survey, most teachers assess this period as more difficult than the period of traditional education, but they consider the experience gained as positive and useful for the future. The teachers noted the need to master modern digital tools suitable for distance learning (video conferencing and communication services, recording audio and video lectures, etc.), design and transform their lecture courses, methodological materials and all auxiliary materials for successful online learning. Teaching graphic disciplines, as well as a new look at the possibilities of social networks, instant messengers and the e-learning system of the Odessa State Academy of Civil Engineering and Architecture. At present, an urgent task is to comprehend this experience in order to understand its essence, identify positive and negative factors, determine the most effective technologies in terms of teaching disciplines by teachers and assimilation of material by students, predicting possible options for the development of the education system within the framework of not anti-pandemic measures, but during hostilities and after the introduction of martial law in Ukraine. This experience was very useful for the teachers of our country, because, despite today’s conditions, the educational cycle continues in some regions of the country. Teachers were asked questions about their psychological state in the initial period of online learning, when they had not yet gained some experience in this area, and questions about the experience, quality and achievements of the students and teachers themselves during distance learning. The opinions of teachers differed in assessing the degree of assimilation of educational material by students in the context of online learning. Most teachers believe that students have mastered the material at the same level as in full-time study, or even better; some teachers noted a decrease in this level. The need to ensure the appropriate quality of education requires finding ways to solve problems that arise in the process of distance learning in modern military and post-war conditions in Ukraine.
У статті представлені результати дослідження, проведеного з метою аналізу та оцінки нового педагогічного досвіду викладачів, отриманого в умовах дистанційного навчання у період початку глобальної пандемії. За результатами анкетування виявлено, що більшість педагогів оцінюють цей період як більш складний у порівнянні з періодом традиційного навчання, але при цьому вважають набутий досвід позитивним і корисним для майбутнього. Педагоги відзначили, що їм довелося освоїти сучасні цифрові інструменти, придатні для дистанційного навчання (сервіси відеоконференцій та зв’язку, запис аудіо- та відеолекцій та інше), змінити подачу та трансформувати свої лекційні курси, методичні матеріали та весь допоміжний матеріал з метою успішного онлайн-викладання саме графічних дисциплін, а також по-новому поглянути на можливості соціальних мереж, месенджерів та системи електронного навчання Одеської державної академії будівництва та архітектури. В даний час актуальним завданням є осмислення цього досвіду з метою усвідомлення його сутності, виявлення позитивних та негативних факторів, визначення найбільш ефективних технологій з точки зору викладання дисциплін викладачами та засвоєння матеріалу студентами, прогнозування можливих варіантів розвитку освітньої системи в рамках вже не протипандемійних заходів, а в період бойових дій та після закінчення воєнного стану в Україні. Цей досвід дуже став у нагоді викладачам нашої держави, тому що, незважаючи на умови сьогодні, у частині регіонів країни продовжується освітній цикл. Викладачам було запропоновано питання стосовно як їх психологічного стану за перший початковий період викладання онлайн, коли ще не було накопичено певного досвіду у цьому напряму, так і питання щодо досвіду, якості та досягнень студентів та безпосередньо самих викладачів у період дистанційного навчання. В оцінці ступеня освоєння студентами навчального матеріалу в умовах онлайн-навчання думки педагогів розійшлися. Більшість викладачів вважає, що студенти освоїли матеріал на тому ж рівні, як і в умовах стаціонарного навчання, або навіть краще; частина викладачів відзначили, що сталося зниження цього рівня. Необхідність забезпечення відповідної якості освіти вимагає пошуку шляхів вирішення проблем, що виникають у процесі дистанційного навчання в сучасних воєнних та післявоєнних умовах в Україні.
Źródło:
Viae Educationis; 2022, 3; 88-95
2956-2856
Pojawia się w:
Viae Educationis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Zmiany w technikach komunikacji internetowej studentów
Changes in the Techniques of Students’ Internet Communication
Autorzy:
KOSZEL, Milan
KOCIRA, Sławomir
LORENCOWICZ, Edmund
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/455380.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Uniwersytet Rzeszowski
Tematy:
technologie informacyjne
internet
wyższa uczelnia
studenci
information technologies
higher education
students
Opis:
W artykule przedstawiono ocenę zmian w wykorzystaniu komunikacji internetowej oraz związanych z tym faktem zagrożeń. Przeprowadzone w latach 2009/2010 i 2013/2014 badania wykazały, że respondenci wykorzystują internet oraz dostępne w nim usługi w życiu codziennym i wykorzystanie w tym okresie wzrosło. Stwierdzono, że można bardzo łatwo ulec uzależnieniu od sieci. Respondenci najczęściej wykorzystują internet jako narzędzie do przekazywania informacji oraz komunikacji. Badani rzadko zauważają negatywny wpływ sieci na zdrowie oraz osobowość.
The study presents the evaluation of changes in the use of Internet communication and the associated risks. The research in the years 2009/2010 and 2013/2014 has shown that the respondents use the Internet together with the available services in everyday life and level of usage is higher. It has been found that one can easily become addicted to the Internet. The respondents most often use the Internet as a tool for passing on information and communication. In addition, the respondents rarely notice the negative effects that the Internet can have on human health and personality.
Źródło:
Edukacja-Technika-Informatyka; 2015, 6, 4; 118-124
2080-9069
Pojawia się w:
Edukacja-Technika-Informatyka
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Zdalne nauczanie języka obcego w edukacji przedszkolnej — ujęcie praktyczne
Remote Education in the Foreign Language Preschool Education — Practical Approach
Autorzy:
Szymańska, Monika
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1371203.pdf
Data publikacji:
2021
Wydawca:
Uniwersytet Jagielloński. Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego
Tematy:
nauczanie zdalne
zasoby internetowe
nowe technologie
nauczanie języka
edukacja przedszkolna
remote education
internet resources
new technologies
language teaching
preschool
education
Opis:
Remote Education in the Foreign Language Preschool Education — Practical Approach Even though the children’ motivation to learn and cooperate with others is undeniably high, this tendency can still be disturbed by numerous aspects depended on the teacher, such as the classroom management, the selection of teaching aids or methods. This task become even more demanding with the necessity of remote education of preschool children. The aim of this article is to present the practical approach of the remote education in the foreign language preschool teaching process. First, the role of language teaching among the preschool children will be described. The aspects such as special needs and abilities will be emphasized. Secondly, the methods and difficulties of remote language teaching in kindergarten will be presented. Finally, the description of the practical approach will be divided into synchronous and asynchronous solutions, containing some examples of exercises.
Źródło:
Pedagogika Przedszkolna i Wczesnoszkolna; 2021, 1 (17); 53-64
2353-7140
2353-7159
Pojawia się w:
Pedagogika Przedszkolna i Wczesnoszkolna
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Z makroporadnictwa. Standardy edukacji seksualnej jako kompendium porad
Macrocounseling: The standards of sexual education as advice compendium
Autorzy:
Nalaskowski, Aleksander
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/686599.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
Wydawnictwo Naukowe Dolnośląskiej Szkoły Wyższej
Tematy:
edukacja seksualna
makroporadnictwo
modalności epistemiczne
zabiegi socjotechniczne
sexual education
macro-counseling
epistemic modalities
social technologies
Opis:
In the article counseling, advice and guidance has been defined very broadly. The main focus is to show some areas of the counseling and guidance space as dominated by a certain modality. First, we point out to guidance that could be coded as ‘Biblical”, i.e. constituting not only guidelines but primarily the driving force for subsequent civilizations within a world formed by them. Another macro-counseling example are slogans of the French Revolution and, in general, the Enlightenment. In the article we focus on a thought experiment, taking as our input the WHO guidelines on sexual education for children and youth. Our attention was drawn primarily by the term ‘guidelines’ and a thorough analysis of excerpts from the guidelines revealed not only specific aspects of narration but also persuasion mechanisms, aimed to convince the reader of the guidelines validity. This revealed the ideological character of the Standards for Sexual Education in Europe and the attempt to create social demand for such, and not another counseling content and educational design. Counsellogy as an academic field has not yet examined the offer of the Standards and only rarely focused on macro-counseling, and hence we draw some hypotheses related to future work in these areas.
W artykule kwestię poradnictwa, porad, doradztwa potraktowano bardzo szeroko. Głównie chodziło w nim jednak o ukazanie niektórych obszarów w przestrzeni porad i doradztwa jako zdominowanych przez pewną modalność. Na wstępie wskazane zostały porady, które można skrótowo nazwać „biblijnymi”. Stały się nie tylko wskazaniami, ale nade wszystko siłą sprawczą powstawania kolejnych cywilizacji tworzonego przez nie kształtu świata. Innym przykładem przedstawionego tu makroporadnictwa są hasła Rewolucji Francuskiej i Oświecenia w ogóle. Przede wszystkim dokonano tu jednak pewnego eksperymentu myślowego, dla którego materiałem wyjściowym były zalecenia WHO, dotyczące standardów edukacji seksualnej dzieci i młodzieży. To właśnie termin zalecenia skierował uwagę autora na ten materiał jako interesujący rodzaj makroporadnictwa. Wnikliwa analiza poszczególnych partii opracowanych zaleceń pozwoliła na odtworzenie zarówno nieoczywistych aspektów omawianej narracji, jak i mechanizmów perswazyjnych, mających przekonać odbiorcę o ich słuszności. W ten też sposób ujawniono ideologiczny charakter Standardów edukacji seksualnej w Europie oraz próbę wytwarzania społecznego zapotrzebowania na taki a nie inny poradniczy przekaz i koncepcję edukacji. Poradoznawstwo jako dyscyplina akademicka dotychczas nie analizowało propozycji zawartej w „Standardach” i rzadko zajmowało się zagadnieniami makroporadnictwa, stąd na zakończenie można wysunąć pewne hipotezy, dotyczące dalszej pracy nad tymi obszarami.
Źródło:
Studia Poradoznawcze; 2019, 8
2450-3444
Pojawia się w:
Studia Poradoznawcze
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Wykorzystanie nowych technologii w pracy z dziećmi z dyskalkulią
Autorzy:
Przybyła, Tomasz
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1835570.pdf
Data publikacji:
2021-11-17
Wydawca:
Mazowiecka Uczelnia Publiczna w Płocku
Tematy:
nowe technologie
dyskalkulia
technologiczne wspomaganie terapii
edukacja matematyczna
dziecko
new technologies
dyscalculia
technological support of therapy
mathematics education
child
Opis:
Dyskalkulia rozwojowa charakteryzuje się obniżonymi umiejętnościami numerycznymi i palcowymi. Na ogół dyskalkulia dotyczy dzieci z trudnościami w uczeniu się matematyki i zwykle wiąże się z problemami uniemożliwiającymi efektywne nabywanie kompetencji matematycznych. Istnieją różne sposoby wspierania dzieci z dyskalkulią, nie ma jednak w stosunku do nich jednego podejścia terapeutycznego. Wśród dostępnych publikacji odnajdujemy takie, które omawiają możliwości wsparcia terapii dzieci z dyskalkulią przez nowe rozwiązania technologiczne. W niniejszym opracowaniu zweryfikowano to zagadnienie za pomocą przeglądu najnowszej literatury anglojęzycznej. Odnotowano badania dotyczące wykorzystania nowych technologii w pracy z dziećmi z dyskalkulią i wskazano na kilka potencjalnie wykorzystywanych narzędzi technologicznych oraz ich korzyści wynikające z tego typu pomocy. Przegląd literatury pokazuje, że technologia może wzmocnić terapię edukacyjną dzieci z dyskalkulią oraz że istnieje potrzeba zintensyfikowanych badań na ten temat,jak i potrzeba ujednolicenia stosowanej w tym zakresie terminologii.
Developmental dyscalculia is characterized by decreased numerical and finger skills. In general, dyscalculia affects children with learning disabilities in mathematics and is usually associated with problems that prevent effective acquisition of mathematical competence. There are different ways of supporting children with dyscalculia, but there is no single therapeutic approach to it. Among the available publications we can find some that discuss the possibility of supporting the therapy of children with dyscalculia by new technological solutions. The present study verified this issue by means of a review of English language literature. Research on the use of new technologies in working with children with dyscalculia is noted and several potentially used technological tools and their benefits of this type of assistance are pointed out. The literature review shows that technology can enhance educational therapy for children with dyscalculia and that there is a need for intensified research on this topic, as well as a need to standardize the terminology used in this area.
Źródło:
Społeczeństwo. Edukacja. Język; 2021, 14; 251-265
2353-1266
2449-7983
Pojawia się w:
Społeczeństwo. Edukacja. Język
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Wykorzystanie nowych technologii informatycznych w procesie kształcenia na przykładzie tablicy interaktywnej
The use of new technologies in the educational process on the example of interactive whiteboard
Autorzy:
WARZOCHA, Tomasz
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/456578.pdf
Data publikacji:
2011
Wydawca:
Uniwersytet Rzeszowski
Tematy:
tablica interaktywna
edukacja
nowe technologie
Interactive whiteboard
education
new technologies
Opis:
W artykule przedstawiono możliwość wykorzystania tablicy interaktywnej w procesie kształcenia, warunki jej adaptacji w szkołach, problemy, przed jakimi stawiany jest nauczyciel chcący wykorzystać tablicę interaktywną w pracy z uczniem, przykłady wypowiedzi uczniów ze Szkoły Podstawowej Nr 1 w Choszcznie, którzy poznali wykorzystanie tego urządzenia.
The article was presents the opportunity to use interactive whiteboard in the process of learning, adaptation conditions in the schools, the problems facing the teacher, he’s placed wishing to use the interactive whiteboard to work with the student, examples of speech of pupils with the Primary School No. 1 in Choszczno who have learned to use this device.
Źródło:
Edukacja-Technika-Informatyka; 2011, 2, 2; 228-232
2080-9069
Pojawia się w:
Edukacja-Technika-Informatyka
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Wykorzystanie nowych technologii informacyjnych z zastosowaniem multimedialnych narzędzi w nauczaniu przedmiotów
The use new information technologies with the use of multimedia tools in teaching subjects
Autorzy:
WARZOCHA, Tomasz
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/455832.pdf
Data publikacji:
2012
Wydawca:
Uniwersytet Rzeszowski
Tematy:
nowe technologie
multimedia
dydaktyka
informatyka
media
education
didactic
new technologies
computer science
Opis:
Artykuł przedstawia możliwości wykorzystania multimedialnych programów dydaktycznych w połączeniu z nowymi technologiami informacyjnymi. Efekty, jakie możemy osiągnąć poprzez wykorzystanie tych dwóch narzędzi, są ogromne.
The article presents possibility to use multimedia educational programs in conjunction with the new information technologies. Effects that can be achieved through the use of these two tools are huge.
Źródło:
Edukacja-Technika-Informatyka; 2012, 3, 2; 239-243
2080-9069
Pojawia się w:
Edukacja-Technika-Informatyka
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Wykorzystanie nowych technologii informacyjnych przez nauczycieli akademickich w procesie edukacyjnym – wyniki badań
The use of new information technologies by academic teachers in the educational process – the results of research
Autorzy:
WARZOCHA, Tomasz
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/455969.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Uniwersytet Rzeszowski
Tematy:
edukacja
nowe technologie informacyjne
nauczyciel
education
new information technologies
teachers
Opis:
W artykule przedstawiono wyniki badań wykorzystania nowych technologii informacyjnych w procesie edukacyjnym przez nauczycieli akademickich w opinii studentów Wydziału Matematyczno-Przyrodniczego. W tym celu przygotowano ankietę składającą się z 12 pytań
The article was presents the results of the use of new information technologies in the educational process by academic teachers in the opinion of students of the Faculty of Mathematics and Natural Sciences. For this purpose, prepared a questionnaire consisting of 12 questions
Źródło:
Edukacja-Technika-Informatyka; 2014, 5, 1; 86-94
2080-9069
Pojawia się w:
Edukacja-Technika-Informatyka
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Wykorzystanie nowoczesnych technologii przez instytucje finansowe w procesie przeciwdziałania wykluczeniu finansowemu
The Use of Modern Technology by Financial Institutions in Combating Financial Exclusion
Autorzy:
Cichowicz, Ewa
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/965033.pdf
Data publikacji:
2016-02
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
financial exclusion
financial education
Information and Communication Technologies (ICT)
D14
G21
O33
Opis:
Financial exclusion can be considered one of the important problems at the average level of socioeconomic development, which includes, among others, Poland. It consists in the presence of difficulties in accessing and/or using financial products and services on the main market that are suitable for the needs of individuals, and prevents them from leading a normal life in society. Due to its own characteristics and the trends in financial markets, this phenomenon is closely linked to the issue of the digital divide. Accordingly, it can be seen that solutions leading to the reduction of the financial exclusion are based on tools using information technology innovations and modern technologies. One of the methods recognized as the most effective in this area is financial education, which is aimed largely at children and adolescents, which justifies additionally the choice of such tools. It was equally important to determine the extent to which modern instruments are preferred in comparison to traditional ones. The aim of this paper will be the analysis of the solutions based on modern technologies that are used in actions taken to prevent financial exclusion in selected EU countries, including Poland. The structure of the paper is as follows: the first part will present the problem of financial exclusion (identifying groups particularly at risk), then it will review methods of preventing and combating financial exclusion, with particular emphasis on modern ICT tools, and the final part will indicate the possible directions and barriers facing the solutions that may lead to a reduced level of financial exclusion of individuals. The method made use of indepth analysis of the literature and a review of existing solutions, which financial institutions provide on the Web.
Źródło:
Annales. Etyka w Życiu Gospodarczym; 2016, 19, 1
1899-2226
2353-4869
Pojawia się w:
Annales. Etyka w Życiu Gospodarczym
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Wykorzystanie nowoczesnych technologii informacyjnych w edukacji, diagnozie i terapii pedagogicznej
The use of modern information technologies in education, diagnosis and pedagogical therapy
Autorzy:
Cęcelek, Grażyna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2090048.pdf
Data publikacji:
2022-04-25
Wydawca:
Akademia Humanistyczno-Ekonomiczna w Łodzi
Tematy:
nowoczesne technologie informacyjno-komunikacyjne
edukacja
diagnoza
terapia pedagogiczna
wyrównywanie szans edukacyjnych
edukacja medialna
modern information and communication technologies
education
diagnosis
pedagogical therapy
equal educational opportunities
media education
Opis:
Ważną formą zapewnienia wysokiej jakości edukacji uczniom obarczonym różnego rodzaju problemami i trudnościami jest wykorzystanie nowoczesnych technologii informacyjno-komunikacyjnych w procesie edukacji, diagnozy oraz oddziaływań terapeutycznych. Szanse te stawiają przed szkołami poważne zadania związane z koniecznością wprowadzenia zmian w zakresie procesu dydaktyczno-wychowawczego przy wykorzystaniu tych funkcjonalności. Należy mieć oczywiście świadomość, że nie ma uniwersalnych, sprawdzających się zawsze i w każdej sytuacji rozwiązań generowanych przez nowoczesny sprzęt multimedialny dla optymalizacji procesu edukacji, terapii i diagnozy uczniów ze specjalnymi potrzebami edukacyjnymi, które sprawdzą się w różnych kontekstach sytuacyjnych. Dlatego też ważne jest, aby do każdego dziecka, do każdego problemu i każdej sytuacji podchodzić indywidualnie i bardzo ostrożnie. Rozważając kwestie wykorzystania środków multimedialnych w edukacji, warto poza wieloma korzyściami mieć na uwadze także zagrożenia, jakie mogą im towarzyszyć. Dlatego też konieczne jest podejmowanie wszelkich działań mających na celu upowszechnianie edukacji medialnej, która dostatecznie przygotuje wszystkich uczestników społeczności szkolnej do racjonalnego korzystania z mediów elektronicznych.
An important form of providing high-quality education to students with various types of problems and difficulties is the use of modern information and communication technologies in the process of education, diagnosis and therapeutic interactions. These opportunities pose serious tasks for schools regarding the need to make changes in the teaching and learning process. One should, of course, be aware that there are no universal, one-size-fits-all solutions generated by modern multimedia equipment to optimize the process of education, therapy and diagnosis of students with special educational needs. Therefore, it is important that each child, each problem and each situation be approached individually and very carefully. When considering the issues of using multimedia in education, it is worth paying attention not only to the numerous benefits resulting from such opportunities, but also to the risks that may accompany them. Therefore, it is necessary to undertake all activities aimed at disseminating media education that would prepare all participants of the school community for the rational use of electronic media.
Źródło:
Kultura i Wychowanie; 2021, 20, 2; 43-55
2083-2923
Pojawia się w:
Kultura i Wychowanie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Wybrane aspekty stosowania technologii mobilnych w edukacji językowej
Selected aspects of incorporating mobile technologies into language acquisition
Autorzy:
Dziedzic, Małgorzata
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/540674.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Mazowiecka Uczelnia Publiczna w Płocku
Tematy:
ICT in education
foreign language teaching
mobile teaching
mobile technologies
mobile apps
Opis:
The present article deals with selected aspects of using mobile devices as tools supporting language acquisition. It contains definitions of basic terms connected with m-learning as well as indicates the most crucial reasons for employing mobile technologies in education and major problems and difficulties connected with using m-learning. Furthermore, the author shows the most popular types of mobile applications that can be helpful in teaching a foreign language as well as draws the reader’s attention to main tendencies in m-learning development.
Źródło:
Społeczeństwo. Edukacja. Język; 2015, 3; 45-51
2353-1266
2449-7983
Pojawia się w:
Społeczeństwo. Edukacja. Język
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies