Temat: Elections - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Функційність іменників і дієслів у політичній рекламі
Autorzy:: Osewska, Monika
Romaniuk, Svitlana
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1789858.pdf
Data publikacji:: 2018-04-20
Wydawca:: Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:: political advertising
slogan
elections in Ukraine
categories of the noun and verb
Opis:: The article deals with political slogans placed on billboards and advertising spots dedicated to political advertisement and the 2014 Parliamentary elections. Following the time after ‘Euromaidan’, the 2014 elections were the fi rst after the dissolution of the Verkhovna Rada of Ukraine 7th convocation. The author presents research categories of the noun and verb (i.e. degrees of comparison of adjectives and forms of numerals and adverbs) which she fi nds the most important. The author concludes that nouns and verbs appear more frequently and are more visible than other parts of speech. What is more, a choice of appropriate lexis aff ects the way we perceive advertisement.
Źródło:: Studia Ucrainica Varsoviensia; 2018, 6; 237-247
2299-7237
Pojawia się w:: Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Участь вітчизняних і міжнародних громадських організацій та місій на парламентських виборах в Україні у 2002-2014 рр.
Participation of domestic and international public organizations and missions at the parliamentary elections in Ukraine in 2002–2014
Autorzy:: Пахолок, Ольга
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/489339.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:: election,
parliamentary elections,
public organizations,
official observers,
election observation
Opis:: One of the most important indicators of democratization and openness of a country is holding of free and democratic election. Conducting honest and open elections has an important meaning for creating a positive image of Ukraine on the international scene, as well as evidence that the country fulfills its obligations to protect human rights and freedoms. One of the means of controlling elections is participation of official observers and community. To a large extent from their conclusions about legitimacy of elections or, conversely, violation of the electoral law depends on the international community's recognition of legitimacy of the newly elected authorities. Organization of election observation by public organizations is one of the most significant dimensions of democratic development around the world. Non-party election observation and control by NGOs are also aimed at ensuring the integrity of election through deterrence and disclosure of violations and falsifications, prevention and mitigation of electoral violence and provision of recommendations for improvement of electoral processes. There are two main criteria for classification of public observers – by country of origin (internal and external (international)) and time (long-term and short-term). Internal official observers are representatives of candidates for deputies, political parties (blocs) or non-governmental organizations. International observers are observers representing foreign states and international non-governmental organizations. Long-term observers, as a rule, are involved in monitoring electoral process at all (or most) stages, and short-term observers, as a rule, focus on monitoring activities on an election day, that is, they are primarily interested in voting and counting procedures. The right of official observers from non-governmental organizations, from foreign states and international organizations to officially monitor the course of the election process is determined in the Law of Ukraine "On Elections of People's Deputies of Ukraine". In particular, Article 78 of the Law states that the permission to have official observers during election of deputies has only a public organization whose statutory activities include election process and its monitoring and which is registered in accordance with the procedure established by law, not later than sixty days before a voting day. Analyzing the quantitative characteristics, activities and reports of official observers from international organizations and public organizations on monitoring the progress of the parliamentary elections in Ukraine in 2002-2014, we observe the growth of their participation in elections which promotes democracy, openness of elections and recognition of legitimacy of their results. It is worth noting that the reports of official observers noted that despite some violations of the electoral law, the elections of people's deputies of Ukraine in 2002-2014 were conducted in accordance with the national electoral law, international obligations and standards of democratic elections. The reports witnessed democratic, transparent and legitimate Ukrainian elections, ensuring basic civil rights and freedoms. Among the series of recommendations it was proposed to codify the electoral legislation of Ukraine. Recommendations provided to the election process participants following election observation campaigns in Ukraine, their consideration by state institutions in the preparation of election legislation and holding of further elections will contribute to the improvement of the electoral process.
Źródło:: Studia Politologica Ucraino-Polona; 2017, 7; 172-181
2312-8933
Pojawia się w:: Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Техніка «санітарного кордону» до радикальних партій у країнах Центрально-Східної Європи
Technika stosowania „kordonu sanitarnego” wobec radykalnych partii w państwach Europy Środkowo-Wschodniej
Autorzy:: Романюк, Анатолій
Литвин, Віталій
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/489394.pdf
Data publikacji:: 2014
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:: “cordon sanitaire”,
party,
elections,
parliament,
cabinet,
strategy of cross-party cooperation, radicalism,
Central-Eastern Europe
Opis:: The article is dedicated to reviewing the “cordon sanitaire” technic towards radical parties in electoral and parliamentary-cabinet aspects of their activity at the example of Central and Eastern European countries. The authors identified types of cross-party cooperation’s strategies between traditional and radical left-wing and right-wing parties. They are co-optation of party, collaboration of party, ignoring the party, isolation of party. The authors also determined attributes of legal and political containment of radical parties in Central-Eastern European countries, analyzed different parameters of severity (power) and effectiveness, implications and conclusions of the “cordon sanitaire” technic at the example of Central-Eastern European countries. The focus of the article is verification and application of the «cordon sanitaire» technic in Central and Eastern European countries, at the example of Bulgaria, Czech Republic, Estonia, Hungary, Latvia, Lithuania, Poland, Romania, Slovakia, and Slovenia.
Źródło:: Studia Politologica Ucraino-Polona; 2014, 4; 130-144
2312-8933
Pojawia się w:: Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: Стратегии борьбы политических партий в период выборов в Городское собраниe города Бремена с 1947 по 2011 гг.
Autorzy:: Wroniszewska, Bożena
Gwóźdź, Sandra
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/568902.pdf
Data publikacji:: 2014
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: the Judiciary
strategies to combat
Assembly of the City of Bremen political structure
constitution and regulations l
egislature
executive power
regional section
analysis of the City Council elections in Bremen
Стратегии борьбы
Городское собрание Бремена
Политическое устройство Конституция и нормативные акты
Законодательная власть
Исполнительная власть Судебная власть
Территориальный раздел
Анализ выборов в Городск е собрание Бремена
Opis:: The work Fri: “Strategies in competitive political parties in elections the Assembly of Citizens of Bremen in the years 1947–2011 “the authors analyze the voting behavior, the balance of power and the changes taking place in the Assembly of Citizens of Bremen on the sixty-four years. The hypothesis, which has been subjected to verification implies that the evolution and even late in the existing balance of power party Meeting in Bremen Citizens can speak after the election, which took place in May 2011. The work was divided into two parts, the first author addressed the analysis of the political system of the Free Hanseatic City of Bremen, and other strategies rywalizacyjnymi political parties in the elections to the Assembly of Citizens of Bremen. The first part will be devoted to the specifics, described the status of the region, the relationship between the government and the historical circumstances and constitutional Bremen. The second will focus on the analysis of the political scene, the results of ongoing since 1947 elections and the why in May 2011 can be considered as a breakthrough in this matter.
В работе под названием „Стратегии борьбы политических партий в период выборов в Городское собрание города Бремена с 1947 по 2011 гг.” Авторы анализируют поведения в период выборов, расстановку сил, а также изменения происходящие в Городском собрании на протяжении шестидесяти четырех лет. Гипотеза, которая была подвергнута проверке, предполагает, что об эволюции или даже переломе в существующей до сих пор расстановке партийных сил в Городском собрании Бремена, можно говорить после выборов, которые состоялись в мае 2011 г. Работа состоит из двух частей, в первой авторы занялись анализом политического устройства „Свободного Ганзейского города Бремена”, а во второй, стратегиями соперничества политических партий в период выборов в Городское собрание Бремена. Первая часть будет посвящена специфике, статусу данного региона, взаимоотношениям властей, а также историческим и конституционным нормам Бремена. Тогда как вторая часть будет сосредоточена на анализе политической сцены, результатах выборов с 1947 г. и на причинах по которым май 2011 г. считается переломным в выборной сфере.
Źródło:: Nowa Polityka Wschodnia; 2014, 2(7); 42-52
2084-3291
Pojawia się w:: Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: Соціальна спрямованість партійних програм як прояв політичного опортунізму (на прикладі парламентських виборів в Україні)
The Social Orientation of Party Programmes as a Trait of Political Opportunism(the Example of Parliamentary Elections in Ukraine)
Autorzy:: Chabanna, Marharyta
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/26850890.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Akademia Zamojska
Tematy:: political party
political opportunism
social expenses
political trust
political elections
ex ante and ex post opportunism
політична партія
політичний опортунізм
політична довіра
політичні вибори
ex ante та ex post опортунізм
Opis:: У статті розглянуто прояви опортуністичної поведінки у діяльності українських політичних партій, зокрема при формулюванні передвиборчих партійних програм. Із врахуванням економічних чинників та рис політичної свідомості українського суспільства, автор показує актуальність використання політичними партіями обіцянок, які стосуються збільшення соціальних виплат. Відповідно, спосіб їх формулювання у передвиборчий період є проявом політичного опортунізму у партійній діяльності, оскільки спирається на асиметричний розподіл інформації між лідерами політичних партій та виборцями. Зокрема прихованою є інформація про те, що реалізація декларованих популістських заходів, із мінімальним покращенням добробуту виборців у короткостроковому періоді, супроводжуватиметься негативними наслідками для економічного розвитку та подальшим зниженням добробуту переважної частини населення у довгостроковому періоді. У статті показано, що післявиборче невиконання політичними партіями передвиборчих обіцянок спричиняє зниження довіри суспільства до відповідних політичних інститутів.
The article analyzes the traits of opportunistic behaviour of Ukrainian political parties in the process of creating election programs. Taking into account economic factors and some features of political consciousness of the Ukrainian society, the author shows how political parties use promises of increasing social payments. The hidden effect of the programs’ realization depends on the “asymmetry” in the information about the differences between short-term benefits and long-term costs. The implementation of declared populist programs (aimed at voters’ welfare improvement in the short term) causes the negative effects on economic development and reduces the welfare of population in the long run. But at the same time, the paper shows that the failure of political parties’ campaign promises causes a decrease in public trust to the relevant political institutions which is a consequence of pre-election opportunism.
Źródło:: Facta Simonidis; 2015, 8, 1; 63-87
1899-3109
Pojawia się w:: Facta Simonidis
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 6.

Tytuł:: Результати парламентських виборів в Угорщині 3 квітня 2022 р. та перспективи українсько-угорських відносин (Частина 2)
Results of Parliamentary Elections in Hungary on April 3, 2022 and Prospects of Ukrainian-Hungarian Relations (Part 2)
Autorzy:: Держалюк, М.С.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/22681262.pdf
Data publikacji:: 2022-10-27
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: Угорщина
вибори 2022 р.
правляча коаліція
російська агресія
Україна
двосторонні відносини
угорська спільнота Закарпаття
врегулювання проблеми
Hungary
the 2022 elections
the ruling coalition
Russian aggression
Ukraine
bilateral relations
the Hungarian community of Transcarpathia
settlement of the problem
Opis:: Стаття присвячена виборам до Державних Зборів Угорщини 3 квітня 2022 р., які завершилися перемогою і здобуттям конституційної більшості нині правлячою коаліцією Фідесу-Угорського громадянського союзу та Християнсько-демократичної народної партії (ХДНП) - (Fidesz–KDNP). Аналізується її виборча платформа «Війна або мир», центром якої було ставлення до російсько-української війни. Вказується, що ця війна розділа політичні сили Угорщини на два табори – прихильників нейтралітету (миру) або прихильників підтримки України (війни). Правляча коаліція відстоювала нейтралітет, невтручання у війну, що гарантувало збереження миру і спокою для громадян Угорщини. Усі опозиційні сили демонстрували прихильність до України проти Росії. Влада звинувачувала останніх у тому, що їхня проукраїнська і антипутінська діяльність складала небезпеку і загрозу поширення війни на територію Угорщини. Наголошується, що завдяки такій позиції Фідес-ХДНР в цілому по Угорщині і особливо серед закордонних угорських спільнот здобув переконливу перемогу, а опозиційний блок із шести партій, хоч і переконливо переміг у 17 з 18 округів Будапешта, в цілому по країні зазнав значної поразки. Висвітлюються основні причини неочікуваної перемоги правлячої коаліції Фідес – ХДНП на цих виборах. Серед них: коаліція гнучко поєднала центристські і правоцентристські цінності, синтезувала їх і вивищилася над вузькопартійними інтересами, перетворилася на широкий народний фронт угорської нації. Зазначається й те, що упродовж 12-ти річного перебування при владі в країні було завершено трансформаційні перетворення: прийнято новий Основний закон (конституцію), сформовано відповідне законодавство, запроваджено національно-демократичну модель політичної і економічної влади, що відповідала державним і єесевським стандартам. Внутрішня політика спрямовувалася на розвиток традиційних галузей економіки і формування сучасних форм господарювання. Відносно високий економічний розвиток країни було забезпечено завдяки ефективному використанню іноземних інвестицій, міжнародних ринків, які далеко не обмежуються країнами ЄС. Угорщина розвиває тісне співробітництво з країнами усіх регіонів, якщо забезпечуються її національні інтереси. Велика увага приділяється підтримці і захисту угорських спільнот, які мешкають у сусідніх з Угорщиною державах (Румунії, Словаччині, Сербії, Україні). На законодавчому рівні статус закордонних угорців у порівнянні з угорцями самої країни практично прирівнюється. Політика національного єднання, визнання угорців, незалежно від країни їхнього проживання, членами єдиної угорської нації, набула загального схвалення. Сконцентрованість внутрішньої та зовнішньої політики на пріоритеті угорських інтересів допомогла Фідесу перетворитися на авторитетну і надійну політичну силу країни, яка цивілізованими методами бореться за майбутнє Угорщини, всебічний розвиток її народу, збереження ідентичності угорських закордонних спільнот, недопущення асиміляції, масової еміграції та обмеження їх прав за національними ознаками. Крім того, правлячій коаліції вдалося сформувати надійний фінансовий, кадровий, медійний потенціал, значною мірою розширити електоральне поле своєї діяльності, з яким жодна опозиційна політична сила конкурувати не в змозі, особливо під час виборів до Державних Зборів. Проаналізовано якісний склад нового парламенту. Висвітлюється перебіг обрання нового Президента Угорщини 9 березня, спікера новообраного парламенту, його заступників та керівників парламентських фракцій 2 травня, і насамкінець – Прем’єр-міністра Угорщини 16 травня та затвердження нового уряду країни на чолі з Віктором Орбаном 24 травня. Велика увага приділяється формуванню угорсько-українських відносин. Аналіз політичних процесів під час виборчої кампанії та у перші місяці після завершення виборів, зокрема ставлення Будапешта до агресії РФ проти України, до формування угорсько-українських взаємин, дозволив зробити висновки, що пріоритети міжнародної діяльності правлячої коаліції Угорщини залишатимуться незмінними: служіння інтересам угорської нації на усіх територіях її проживання, зокрема підтримка, захист і надання допомоги угорським національним спільнотам у Румунії, Словаччині, Сербії та Україні. Результати парламентських виборів в Угорщині 3 квітня 2022 р. підтвердили, що ці принципи є незмінними і продовжують носити зобов’язальний характер у діяльності владних інституцій Угорщини. Підкреслюється, що рівень розвитку двосторонніх відносин Угорщини із сусідніми державами узалежнюватиметься від того, наскільки будуть забезпечуватися інтереси угорських закордонних спільнот (надання подвійного громадянства, статусу автономії для спільноти, формування умов культурно-освітнього розвитку на національній мові і традиціях). У такому ж стані перебуватимуть і угорсько-українські відносини. Угорщина підтримує територіальну цілісність України, її європейський вибір, засуджує російську агресію, підтримує санкційну політику ЄС проти РФ, надала притулок для 800 тис. біженців з України. Понад 100 тисяч осіб з України перебуває в Угорщині нелегально. Угорщина дозволила з 19 липня транзит зброї інших держав через її територію до України. Але вона продовжує зберігати нейтралітет у російсько-українській війні, підтримує енергетичні санкції ЄС проти РФ у такий спосіб, щоб це не зашкодило її економічним іитересам. Водночас вона не погоджується на застосування щодо угорської спільноти Закарпаття низки положень законів про освіту та порядок застосування української мови як державної на території України, що набули чинності в 2017 та 2019 рр. Наголошується, що врегулювання культурно-освітніх питань угорської спільноти Закарпаття має стати пріоритетним завданням для обох країн.
The article is dedicated to the elections to the State Assembly of Hungary on April 3, 2022, which ended with the victory and acquisition of a constitutional majority by the now ruling coalition of Fidesz-Hungarian Civil Union and the Christian Democratic People’s Party (KDNP) - (Fidesz–KDNP). It analyzes its electoral platform “War or Peace”, the center of which was the attitude to the Russian-Ukrainian war. It is indicated that this war divided the political forces of Hungary into two camps – supporters of neutrality (peace) or supporters of Ukraine (war). The ruling coalition advocated neutrality, non-intervention in the war, which guaranteed the preservation of peace and tranquility for the citizens of Hungary. All the opposition forces showed support for Ukraine against Russia. The authorities accused the latter of the fact that their pro-Ukrainian and anti-Putin activities posed a danger and threatened the spread of the war to the territory of Hungary. It is emphasized that thanks to this position, Fidesz–KDNP won a convincing victory in Hungary as a whole and especially among the Hungarian communities abroad, while the six-party opposition bloc, although it won convincingly in 17 of Budapest’s 18 districts, suffered a significant defeat in the country as a whole. The main reasons for the unexpected victory of the ruling coalition Fidesz - HDNP in these elections are highlighted. Among them: the coalition flexibly combined centrist and center-right values, synthesized them and rose above narrow party interests, turning into a broad popular front of the Hungarian nation. It is also noted that during the 12-year remaining stay in power in the country, transformations were completed, namely, a new Basic Law (constitution) was adopted, relevant legislation was formed, and a national democratic model of political and economic power was introduced according both to the state and EU standards that complies with state and EU standards. The internal policy was aimed at the development of traditional branches of the economy and the formation of modern forms of management. Relatively high economic development of the country was ensured thanks to by the effective use of foreign investments, international markets, which are far from being limited to EU countries. Hungary develops close cooperation with countries of all regions, if its national interests are ensured. Great attention is paid to the support and protection of Hungarian communities living in countries neighboring Hungary (Romania, Slovakia, Serbia, Ukraine). At the legislative level, the status of Hungarians abroad is almost equal to that of Hungarians in the country itself. The policy of national unity, the recognition of Hungarians, regardless of their residency country of residence, as members of a united single Hungarian nation, gained general approval. The concentration of domestic and foreign policy on the priority of Hungarian interests helped Fidesz to turn into an authoritative and reliable political force of the country, which, using civilized methods, fights for the future of Hungary, the comprehensive development of its people, the preservation of the identity of Hungarian communities abroad, the prevention of assimilation, mass emigration and the restriction of their rights along national lines. In addition, the ruling coalition managed to form a reliable financial, personnel, and media potential, to significantly expand the electoral field of its activities, which no opposition political force is able to compete with, especially during the elections to the State Assembly. The qualitative composition of the new parliament was analyzed. The progress of the election of the new President of Hungary on March 9, the speaker of the newly elected parliament, his deputies and heads of parliamentary factions on May 2, and finally the Prime Minister of Hungary on May 16 and the approval of the country’s new government headed by Viktor Orbán on May 24, is highlighted. Great attention is paid to the formation of Hungarian-Ukrainian relations. The analysis of political processes during the election campaign and in the first months after the end of the elections, in particular the attitude of Budapest to the aggression of the Russian Federation against Ukraine, to the formation of Hungarian-Ukrainian relations, allowed us to draw conclusions that the priorities of the international activities of the ruling coalition of Hungary will remain unchanged: serving the interests of the Hungarian nation on in all territories of its residence, in particular support, protection and assistance to Hungarian national communities in Romania, Slovakia, Serbia and Ukraine. The results of the parliamentary elections in Hungary on April 3, 2022 confirmed that these principles are unchanged and continue to be binding in the activities of the Hungarian government institutions. It is emphasized that the level of development of Hungary's bilateral relations with neighboring states will depend on ensuring the Hungarian foreign communities interests how the interests of the Hungarian foreign communities will be ensured (granting dual citizenship, autonomy status for the community, creating conditions for cultural and educational development based on in the national language and traditions). Hungarian-Ukrainian relations will be in the same condition state. Hungary supports the territorial integrity of Ukraine, its European choice, condemns Russian aggression, supports the EU’s sanctions policy against the Russian Federation, and provided shelter for 800,000 refugees from Ukraine. More than 100,000 people from Ukraine stay are in Hungary illegally. Since July 19, Hungary has allowed the transit of weapons from other countries through its territory to Ukraine. Yet But it continues to maintain neutrality in the Russian-Ukrainian war, supports EU energy sanctions against the Russian Federation in such a way that it does not harm its economic interests. At the same time, it does not agree to the application of certain legal provisions on education the procedure for using the Ukrainian language as the official language on the territory of Ukraine, that came into force in 2017 and 2019 to the Hungarian community of Transcarpathia of a number of provisions of the laws on education and the procedure for using the Ukrainian language as the official language on the territory of Ukraine, which came into force in 2017 and 2019. It is emphasized that the settlement of cultural and educational issues of the Hungarian community of Transcarpathia should become a priority task for both countries.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2022, 19; 143-175
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 7.

Tytuł:: Результати парламентських виборів в Угорщині 3 квітня 2022 р. та перспективи українсько-угорських відносин (Частина 1)
Results of Parliamentary Elections in Hungary on April 3, 2022 and Prospects of Ukrainian-Hungarian Relations (Part 1)
Autorzy:: Держалюк, M.C.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/22676893.pdf
Data publikacji:: 2022-11-08
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: Угорщина
вибори 2022 р.
правляча коаліція
російська агресія
Україна
двосторонні відносини
угорська спільнота Закарпаття
врегулювання проблеми
Hungary
the 2022 elections
the ruling coalition
Russian aggression
Ukraine
bilateral relations
the Hungarian community of Transcarpathia
settlement of the problem
Opis:: Стаття присвячена виборам до Державних Зборів Угорщини 3 квітня 2022 р., які завершилися перемогою і здобуттям конституційної більшості нині правлячою коаліцією Фідесу-Угорського громадянського союзу та Християнсько-демократичної народної партії (ХДНП) - (Fidesz–KDNP). Аналізується її виборча платформа «Війна або мир», центром якої було ставлення до російсько-української війни. Вказується, що ця війна розділа політичні сили Угорщини на два табори – прихильників нейтралітету (миру) або прихильників підтримки України (війни). Правляча коаліція відстоювала нейтралітет, невтручання у війну, що гарантувало збереження миру і спокою для громадян Угорщини. Усі опозиційні сили демонстрували прихильність до України проти Росії. Влада звинувачувала останніх у тому, що їхня проукраїнська і антипутінська діяльність складала небезпеку і загрозу поширення війни на територію Угорщини. Наголошується, що завдяки такій позиції Фідес-ХДНР в цілому по Угорщині і особливо серед закордонних угорських спільнот здобув переконливу перемогу, а опозиційний блок із шести партій, хоч і переконливо переміг у 17 з 18 округів Будапешта, в цілому по країні зазнав значної поразки. Висвітлюються основні причини неочікуваної перемоги правлячої коаліції Фідес – ХДНП на цих виборах. Серед них: коаліція гнучко поєднала центристські і правоцентристські цінності, синтезувала їх і вивищилася над вузькопартійними інтересами, перетворилася на широкий народний фронт угорської нації. Зазначається й те, що упродовж 12-ти річного перебування при владі в країні було завершено трансформаційні перетворення: прийнято новий Основний закон (конституцію), сформовано відповідне законодавство, запроваджено національно-демократичну модель політичної і економічної влади, що відповідала державним і єесевським стандартам. Внутрішня політика спрямовувалася на розвиток традиційних галузей економіки і формування сучасних форм господарювання. Відносно високий економічний розвиток країни було забезпечено завдяки ефективному використанню іноземних інвестицій, міжнародних ринків, які далеко не обмежуються країнами ЄС. Угорщина розвиває тісне співробітництво з країнами усіх регіонів, якщо забезпечуються її національні інтереси. Велика увага приділяється підтримці і захисту угорських спільнот, які мешкають у сусідніх з Угорщиною державах (Румунії, Словаччині, Сербії, Україні). На законодавчому рівні статус закордонних угорців у порівнянні з угорцями самої країни практично прирівнюється. Політика національного єднання, визнання угорців, незалежно від країни їхнього проживання, членами єдиної угорської нації, набула загального схвалення. Сконцентрованість внутрішньої та зовнішньої політики на пріоритеті угорських інтересів допомогла Фідесу перетворитися на авторитетну і надійну політичну силу країни, яка цивілізованими методами бореться за майбутнє Угорщини, всебічний розвиток її народу, збереження ідентичності угорських закордонних спільнот, недопущення асиміляції, масової еміграції та обмеження їх прав за національними ознаками. Крім того, правлячій коаліції вдалося сформувати надійний фінансовий, кадровий, медійний потенціал, значною мірою розширити електоральне поле своєї діяльності, з яким жодна опозиційна політична сила конкурувати не в змозі, особливо під час виборів до Державних Зборів. Проаналізовано якісний склад нового парламенту. Висвітлюється перебіг обрання нового Президента Угорщини 9 березня, спікера новообраного парламенту, його заступників та керівників парламентських фракцій 2 травня, і насамкінець – Прем’єр-міністра Угорщини 16 травня та затвердження нового уряду країни на чолі з Віктором Орбаном 24 травня. Велика увага приділяється формуванню угорсько-українських відносин. Аналіз політичних процесів під час виборчої кампанії та у перші місяці після завершення виборів, зокрема ставлення Будапешта до агресії РФ проти України, до формування угорсько-українських взаємин, дозволив зробити висновки, що пріоритети міжнародної діяльності правлячої коаліції Угорщини залишатимуться незмінними: служіння інтересам угорської нації на усіх територіях її проживання, зокрема підтримка, захист і надання допомоги угорським національним спільнотам у Румунії, Словаччині, Сербії та Україні. Результати парламентських виборів в Угорщині 3 квітня 2022 р. підтвердили, що ці принципи є незмінними і продовжують носити зобов’язальний характер у діяльності владних інституцій Угорщини. Підкреслюється, що рівень розвитку двосторонніх відносин Угорщини із сусідніми державами узалежнюватиметься від того, наскільки будуть забезпечуватися інтереси угорських закордонних спільнот (надання подвійного громадянства, статусу автономії для спільноти, формування умов культурно-освітнього розвитку на національній мові і традиціях). У такому ж стані перебуватимуть і угорсько-українські відносини. Угорщина підтримує територіальну цілісність України, її європейський вибір, засуджує російську агресію, підтримує санкційну політику ЄС проти РФ, надала притулок для 800 тис. біженців з України. Понад 100 тисяч осіб з України перебуває в Угорщині нелегально. Угорщина дозволила з 19 липня транзит зброї інших держав через її територію до України. Але вона продовжує зберігати нейтралітет у російсько-українській війні, підтримує енергетичні санкції ЄС проти РФ у такий спосіб, щоб це не зашкодило її економічним іитересам. Водночас вона не погоджується на застосування щодо угорської спільноти Закарпаття низки положень законів про освіту та порядок застосування української мови як державної на території України, що набули чинності в 2017 та 2019 рр. Наголошується, що врегулювання культурно-освітніх питань угорської спільноти Закарпаття має стати пріоритетним завданням для обох країн.
The article is dedicated to the elections to the State Assembly of Hungary on April 3, 2022, which ended with the victory and acquisition of a constitutional majority by the now ruling coalition of Fidesz-Hungarian Civil Union and the Christian Democratic People’s Party (KDNP) - (Fidesz–KDNP). It analyzes its electoral platform “War or Peace”, the center of which was the attitude to the Russian-Ukrainian war. It is indicated that this war divided the political forces of Hungary into two camps – supporters of neutrality (peace) or supporters of Ukraine (war). The ruling coalition advocated neutrality, non-intervention in the war, which guaranteed the preservation of peace and tranquility for the citizens of Hungary. All the opposition forces showed support for Ukraine against Russia. The authorities accused the latter of the fact that their pro-Ukrainian and anti-Putin activities posed a danger and threatened the spread of the war to the territory of Hungary. It is emphasized that thanks to this position, Fidesz–KDNP won a convincing victory in Hungary as a whole and especially among the Hungarian communities abroad, while the six-party opposition bloc, although it won convincingly in 17 of Budapest’s 18 districts, suffered a significant defeat in the country as a whole. The main reasons for the unexpected victory of the ruling coalition Fidesz - HDNP in these elections are highlighted. Among them: the coalition flexibly combined centrist and center-right values, synthesized them and rose above narrow party interests, turning into a broad popular front of the Hungarian nation. It is also noted that during the 12-year remaining stay in power in the country, transformations were completed, namely, a new Basic Law (constitution) was adopted, relevant legislation was formed, and a national democratic model of political and economic power was introduced according both to the state and EU standards that complies with state and EU standards. The internal policy was aimed at the development of traditional branches of the economy and the formation of modern forms of management. Relatively high economic development of the country was ensured thanks to by the effective use of foreign investments, international markets, which are far from being limited to EU countries. Hungary develops close cooperation with countries of all regions, if its national interests are ensured. Great attention is paid to the support and protection of Hungarian communities living in countries neighboring Hungary (Romania, Slovakia, Serbia, Ukraine). At the legislative level, the status of Hungarians abroad is almost equal to that of Hungarians in the country itself. The policy of national unity, the recognition of Hungarians, regardless of their residency country of residence, as members of a united single Hungarian nation, gained general approval. The concentration of domestic and foreign policy on the priority of Hungarian interests helped Fidesz to turn into an authoritative and reliable political force of the country, which, using civilized methods, fights for the future of Hungary, the comprehensive development of its people, the preservation of the identity of Hungarian communities abroad, the prevention of assimilation, mass emigration and the restriction of their rights along national lines. In addition, the ruling coalition managed to form a reliable financial, personnel, and media potential, to significantly expand the electoral field of its activities, which no opposition political force is able to compete with, especially during the elections to the State Assembly. The qualitative composition of the new parliament was analyzed. The progress of the election of the new President of Hungary on March 9, the speaker of the newly elected parliament, his deputies and heads of parliamentary factions on May 2, and finally the Prime Minister of Hungary on May 16 and the approval of the country’s new government headed by Viktor Orbán on May 24, is highlighted. Great attention is paid to the formation of Hungarian-Ukrainian relations. The analysis of political processes during the election campaign and in the first months after the end of the elections, in particular the attitude of Budapest to the aggression of the Russian Federation against Ukraine, to the formation of Hungarian-Ukrainian relations, allowed us to draw conclusions that the priorities of the international activities of the ruling coalition of Hungary will remain unchanged: serving the interests of the Hungarian nation on in all territories of its residence, in particular support, protection and assistance to Hungarian national communities in Romania, Slovakia, Serbia and Ukraine. The results of the parliamentary elections in Hungary on April 3, 2022 confirmed that these principles are unchanged and continue to be binding in the activities of the Hungarian government institutions. It is emphasized that the level of development of Hungary's bilateral relations with neighboring states will depend on ensuring the Hungarian foreign communities interests how the interests of the Hungarian foreign communities will be ensured (granting dual citizenship, autonomy status for the community, creating conditions for cultural and educational development based on in the national language and traditions). Hungarian-Ukrainian relations will be in the same condition state. Hungary supports the territorial integrity of Ukraine, its European choice, condemns Russian aggression, supports the EU’s sanctions policy against the Russian Federation, and provided shelter for 800,000 refugees from Ukraine. More than 100,000 people from Ukraine stay are in Hungary illegally. Since July 19, Hungary has allowed the transit of weapons from other countries through its territory to Ukraine. Yet But it continues to maintain neutrality in the Russian-Ukrainian war, supports EU energy sanctions against the Russian Federation in such a way that it does not harm its economic interests. At the same time, it does not agree to the application of certain legal provisions on education the procedure for using the Ukrainian language as the official language on the territory of Ukraine, that came into force in 2017 and 2019 to the Hungarian community of Transcarpathia of a number of provisions of the laws on education and the procedure for using the Ukrainian language as the official language on the territory of Ukraine, which came into force in 2017 and 2019. It is emphasized that the settlement of cultural and educational issues of the Hungarian community of Transcarpathia should become a priority task for both countries.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2022, 18; 144-186
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 8.

Tytuł:: Протестные настроения в России на фоне Европейских государств: анализ кейсов 2017-2019 годов
Autorzy:: R, Ignatovskiy, Yaroslav
G, Mikhailichenko, Dmitriy
G, Ivanov, Vladimir
A, Evdokimov, Nikolai
A, Pushkina,, Maria
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/894767.pdf
Data publikacji:: 2020-03-31
Wydawca:: Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:: political process in Russia
Europe
elections
protests
protest mood
political stability
civil society
Opis:: The last two years of development of the Russian political system were characterised by the protest mood increasing. Social discontent and various forms of political protest have become a noticeable element of social and political life. It is symptomatic that the protest mood develops during electoral campaigns (that predetermined the victory of the opposition in the elections in a number of regions), and also as a result of development and implementation of the current governmental processes. Considering that elections have been held in the majority of Russian regions during 2017-2019, the attention to the protest movement from various political actors will increase. The authors analyze the forms, main actors and technologies of protests, worked out their typology based on case studies. The current protest mood in Russia is compared with the situation in several EU countries (primarily in France, as well as in Portugal, Poland, Serbia and Greece). In conclusion of the article will be presented the forecasts of the socio-political situation development in the Russian Federation.
Źródło:: Przegląd Europejski; 2020, 1; 199-217
1641-2478
Pojawia się w:: Przegląd Europejski
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 9.

Tytuł:: ПОЛІТИЧНА КРИЗА У СЛОВАЧЧИНІ 1947 РОКУ
POLITICAL CRISIS IN SLOVAKIA IN 1947
Autorzy:: Vovkanych, Іvan
Shnitser, Ihor
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2153618.pdf
Data publikacji:: 2022-12-12
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:: Czechoslovakia
Slovakia
parliamentary elections
Democratic Party
Communist Party of Slovakia
political crisis
communism
Opis:: The article is devoted to the coverage of the political crisis in Slovakia in 1947, which for the Czech and Slovak communists, became a kind of dress rehearsal for the future nationwide putsch of 1948. The research methodology is based on general scientific and special scientific methods, allowing the authors to avoid inconsistency, imprecision, and detachment from the objective historical process. The article's authors note that the impetus for the political crisis of 1947 was the victory of the Democratic Party in the parliamentary elections of 1946 in Slovakia. This prevented the further strengthening of the position of the communists in the national system of state power by creating the prerequisites for forming an anti-communist bloc of Czech and Slovak parties. The victory of the Democratic Party in Slovakia also stood in the way of the rapid implementation of socialist transformations on the Soviet model. To avoid political isolation and clear the way for the communization of Slovakia, the communist parties of the republic started a struggle against the Democratic Party to remove it from power. The article highlights the communists' accusation against the Democratic Party of supporting the reactionary forces of the state, connections with the people's underground and emigration. The authors did not ignore the influence of external factors and attempts of the communists to use in the fight against the democrats the dissatisfaction of partisans and the left wing of the Resistance movement with the course of “purges” of Slovak national bodies from reactionary elements. The authors of the article state that the DP leadership was not ready for an aggressive communist attack, and the expected help from the Czech democratic parties did not come. The latter believed the claims of the communists that there was a real threat of separatism and a repetition of the events of “March 14, 1939” in Slovakia. As a result, through a discrediting campaign, fabrication of cases of state “enemies”, threats of mass strikes by supporters, and provocation of a government crisis, the communists managed to eliminate the majority of the Democratic Party in the Slovak national bodies, legitimately existing as a result of the 1946 elections, and to strengthen their own positions in Slovakia. The political crisis of 1947 opened the way for Slovakia to slide from democracy to dictatorship
Źródło:: The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2022, 31; 285-300
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:: The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 10.

Tytuł:: Партийная система в Российской Федерации в 2005–2015 гг.
Party system in Russian Federation in the years 2005–2015
Autorzy:: Abromchyk, Mayia
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/26850818.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Akademia Zamojska
Tematy:: party system
Russian Federation
general elections
political party
electoral system
партийная система
Российская Федерация
парламентские выборы
политическая партия
избирательная система
Opis:: Избирательное право в Российской Федерации неоднократно изменялось. Такие частые изменения “правил игры” не могли не сказаться на качестве ее партийной системы. Так, в 2005 году произошла наиболее значительная рефорама избирательного права: смешанная система выборов в Госдуму заменялась полностью пропорциональной системой. Эффектом изменения избирательной системы было значительное уменьшение количества политических партий в Российской Федерации, а также усиливание позиций партии власти в Государственной Думе. В 2012 году вновь вводилась смешанная избирательная система и были упрощены условия регистрации политических партий. В статье будет предпринята попытка проанализировать влияние изменений избирательного законодательства в 2005–2015 годов на состояние Российской партийной системы.
The right to vote, during the whole period of Russian Federation’s existence as a new state, has been a fairly ambiguous and controversial issue. Such frequent “game rule” changes made a relevant impact on the quality of its party system. Thereby, in 2005 the most important reform of electoral law took place, the mixed system of elections in Russian`s Duma (Parliament) was entirely changed to proportional vote system. Significant reduction of political parties in Russian Federation along with the substantial strengthening of the “ruling party” had a considerably negative effect on the changes in the voting system. However, in 2012 the mixed vote system was renewed and conditions for registration of political parties have been simplified. In this article the impact of changes in electoral law since 2005-2015 on the general conditions of the Russian party system today will be considered and analysed.
Źródło:: Facta Simonidis; 2016, 9, 1; 9-27
1899-3109
Pojawia się w:: Facta Simonidis
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 11.

Tytuł:: Парламентаризм в умовах політичного транзиту: досвід Чеської Республіки
Parliamentarism in the Context of Political Transit: The Czech Republic’s Experience
Autorzy:: Марадик, Наталія
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2163415.pdf
Data publikacji:: 2022-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: parliamentary democracy
democratization
House of Representatives
the Senate
government
parliamentary elections
political pluralism
парламентська демократія
демократизація
Палата представників
Сенат
уряд
парламентські вибори
політичний плюралізм
Opis:: For the first time in the Ukrainian political science, considers the development of parliamentarism in the Czech Republic in a context of political transit in a comprehensive manner. It indicates the ambiguity and complexity of the process of parliamentary democracy’s functioning in the country. The main stages of the Czech parliamentary institutions’ establishment have been identified. The key tendencies and the peculiarities of the current Czech parliamentarism modernisation have been defined. The constitutional and legal status of the Parliament of the Czech Republic has been outlined and its place in the existing checks and balances system determined; the Czech Parliament party structuring characteristics have been determined and the most important factors of the coalition formation potential of parliamentary fractions have been revealed; based on the empirical indicators, the party system’s stability and efficiency in the Czech Republic have been investigated. The fundamental principles of the liberal parliamentarism concept (Ch.L.Montesquieu, John Locke, John Mill) have served as the theoretical and methodological basis for these article, which considers the power division to be the main principle of the state system, in which the executive power is accountable and subject to the legislative power. In order to achieve the tasks, the author used general scientific methods (analysis, synthesis, induction, deduction) as well as special politilogical methods. The methods of induction and deduction have been used in formulating the concept of “political transit” and its constituent elements. The comparativehistorical method gave the defender of the thesis the opportunity to understand the main directions of parliamentary institutions’ development at different historical stages of the Czech statehood and identify the factors that influenced the change in their status. The system method allowed to assess the constitutional and legal status of the Parliament of the Czech Republic, primarily its place and role in the political system of society and the relationship with other bodies of state power. On the whole, we can assume that the experience of the parliamentarism functioning in the Czech Republic is of great practical significance for Ukraine and other post-communist states, since it gives a stimulus to the society and ruling elites of these countries to further improve and develop their political institutions.
У статті комплексно розглянуто розвиток парламентаризму в Чеській Республіці в умовах політичного транзиту, вказано на неоднозначність та складність процесу функціонування парламентської демократії в даній країні. Виділено основні етапи становлення чеських парламентських установ; встановлено ключові тенденції та особливості модернізації сучасного чеського парламентаризму; окреслено конституційно-правовий статус Парламенту ЧР та визначено його місце в існуючій системі стримувань та противаг; з’ясовано специфіку партійної структуризації чеського Парламенту та виявлено найважливіші чинники формування коаліційного потенціалу парламентських фракцій; Підтверджено гіпотезу про те, що у тих посткомуністичних країнах, де перехід до демократії мав еволюційний (Польща, Угорщина) або змішаний характер (Чехія, Словаччина), процес інституційного дизайну та формування громадянського суспільства і правової держави має відносно послідовний характер і більш виразні тенденції до стабілізації демократичного політичного режиму. І навпаки – там, де транзитний процес мав революційний характер (Болгарія, Румунія), консолідація нової політичної системи характеризується високим ступенем невизначеності. Доведено, що формування в країнах Центрально-Східної Європи, і в Чехії зокрема, парламентських республік можна розглядати як одну з форм політичного транзиту, а парламентаризм – як певну сукупність політико-правових гарантій від «скочування» до недемократичних політичних режимів. Здійснено періодизацію чеських представницьких установ, яка корелюється з історичними етапами розвитку чеської держави. Відповідно виділено досоціалістичний, соціалістичний та постсоціалістичний період. Запропоновано посилити контрольну функцію Парламенту ЧР через визначення на законодавчому рівні індивідуальної політичної відповідальності членів уряду перед коаліційною більшістю. Визначено ключові чинники, що здійснюють вплив на партійну структуризацію чеського Парламенту і сприяють формуванню коаліційного потенціалу парламентських фракцій в Чеській Республіці. Встановлена тісна взаємообумовленість форми державного правління, типу виборчої системи та стану розвитку політичних партій. Доведено, що стабільне функціонування парламентської демократії в ЧР визначається відносною стійкістю партійно-політичної системи і насамперед високим коаліційним потенціалом політичних партій, позитивний ефект від яких найбільш чітко проявляється при виході з парламентських і урядових криз. Аргументовано, що ефективність парламентаризму та урядова стабільність в чеському соціумі зростає у випадках спаду показників індексів ефективного числа парламентських партій, фракціоналізації партійних систем, електоральної нестійкості та диспропорційності.
Źródło:: Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 4(36); 302-316
1643-6911
Pojawia się w:: Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 12.

Tytuł:: Исторические, правовые и политические аспекты выборов в региональные органы представительной власти Калининградской области Российской Федерации (1993–2013 гг.)
Historical, judicial and political aspects of elections to the bodies of regional authorities in the Kaliningrad Region of the Russian Federation in the years 1993–2013
Autorzy:: Лунев, Сергей
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/620410.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:: local elections
electoral law
Kaliningrad Region
Russia
Opis:: This paper analyzes the regional elections of the deputies to the Kaliningrad Oblast Duma, starting in 1993 and the applicable legislation, and leads to the conclusion that, in general, all the elements of the election system of deputies of the State Duma,or the Federal Assembly of the Russian Federation, are replicated in the Kaliningrad region and other units of the Federation. The unification of the electoral legislation across the entire Russian Federation promoted greater similarity of the election systems of different regions, without taking into account their specific character. The transformation of the law on electoral procedures on the federal level, which is still in progress, determines further search for an optimal election model in the Russian Federation.
Калининградская область занимает особое место среди других российских регионов как с исторической точки зрения, ввиду присоединения еек Российской Федерации по итогам Второй мировой войны в 1945 году, таки с географической, как регион, не соединенный с основной территорией России и граничащий только с государствами Евросоюза – Польшей и Литвой. Соответственно, исследование электорального поведения калининградских избирателей на протяжении выборных кампаний 1993–2013 гг. представляет значительный интерес с учетом существенного взаимовлияния и культурно-де-лового обмена области с соседними европейскими странами. Следует отметить, что результаты многочисленных выборных кампаний исследуемого периода в целом отражали общероссийские тенденции и закономерности процессов развития избирательной системы, состояния структур гражданского общества и политических партий, а также избирательного законодательства. На этом историческом этапе прослеживается последовательное формирование системы разделения властей на всем пространстве Российской Федерации. При этом динамика российского федерализма не носила однонаправленного характера и не отличалась последовательностью и стабильностью. Значительным и многократным изменениям подвергались выборные процедуры в региональные законодательные собрания, избирательный процесс на выборах губернаторов. В данной статье приведен анализ проводившихся с 1993 года в регионе избирательных кампаний по выборам депутатов областной Думы и применявше гося законодательства, который позволяет сделать выводы о том, что как в Калининградской области, так и в других субъектах федерации производилось в основном копирование всех элементов избирательной системы, применяемой на выборах депутатов Государственной Думы Федерального Собрания РФ. Унификация избирательного законодательства на всей территории РФ повлекла все большее сходство избирательных систем регионов друг с другом без учета их региональной специфики. Продолжающаяся на федеральном уровне правовая трансформация избирательных процедур определяет дальнейший поиск оптимальной выборной модели в РФ.
Źródło:: Środkowoeuropejskie Studia Polityczne; 2016, 1; 301-318
1731-7517
Pojawia się w:: Środkowoeuropejskie Studia Polityczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 13.

Tytuł:: Законодательство о выборах в Узбекистане: новейшие тенденции
Autorzy:: Saidov, Аkmal H.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/568677.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: The Republic of Uzbekistan
election legislation
elections
referendum
election campaign
voters
Республика Узбекистан избирательное законодательство
выборы
референдум
предвыборная агитация
избиратели
Opis:: The article presents the latest trends in the electoral legislation of the Republic of Uzbekistan, which has passed successive evolutionary way of formation and development since independence. It is carried out a planned systematic work on improvement of electoral legislation in view of own national experience in conducting democratic elections and a referendum. The adoption of new norms of electoral laws will contribute to the full implementation of the principle freedom of choice, the further democratization of the electoral system of Uzbekistan, strengthening the principles of openness and transparency of the elections.
В статье излагаются новейшие тенденции в избирательном законодательстве Республики Узбекистан, которое за годы независимости прошло последовательный эволюционный путь формирования и развития. С учетом собственного национального опыта проведения демократических выборов и референдума осуществляется планомерная системная работа по совершенствованию избирательного законодательства. Принятие новых норм избирательных законов будет способствовать более полному осуществлению принципа свободы выбора, дальнейшей демократизации избиратель ной системы Узбекистана, укреплению принципов открытости и прозрачности выборов.
Źródło:: Nowa Polityka Wschodnia; 2016, 2(11); 71-78
2084-3291
Pojawia się w:: Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 14.

Tytuł:: Детерминанты электорального поведения: от «экологизма» к «коммуникативизму»
Autorzy:: Скочиляс, Любомир
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/462638.pdf
Data publikacji:: 2018
Wydawca:: Państwowa Wyższa Szkoła Zawodowa w Chełmie
Tematy:: электоральное поведение
электоральный выбор
мотивация выбора
выборы
избиратели
zachowania wyborcze
wybór elektoralny
motywacja wyboru
wybory
wyborcy
electoral behavior
electoral choice
choice motivation
elections
voters
Opis:: Рассматриваются теоретические подходы к объяснению электорального поведения. Анализируются экологическая, социологическая, социо-психологическая, коммуникативная и другие теории мотивации электорального выбора. Прослеживается их эволюция, взаимосвязь и отличия. Также прослеживается зависимость концепций электорального поведения от социо-исторических, технологических и политических условий. Итогом работы является вывод, что все имеющиеся объяснения поведения избирателей следует рассматривать как такие, которые акцентируют на определенных факторах электорального выбора и поэтому наиболее полное понимание этого феномена возможно только при их комплексном применении.
W artykule rozważane są teoretyczne podejścia do wyjaśnienia zachowań wyborczych. Analizowane są ekologiczne, socjologiczne, socjopsychologiczne, komunikatywne i inne teorie motywacji zachowań wybnorczych. Wskazuje się na ich ewolucję, wzajemne relacje i różnice. Ukazywana jest także zależność koncepcji zachowania wyborczego w stosunku do warunków społeczno-historycznych, technologicznych i politycznych. W oparciu o rozważania teoretyczne dochodzimy do wniosku, że wszystkie dostępne wyjaśnienia zachowań wyborców należy traktować jako takie, które skupiają się na zdefiniowanych przesłanach dokonywania wyboru w czasie samych wyborów, w związku z czym najbardziej wszechstronne zrozumienie tego zjawiska jest możliwe tylko za sprawą ich zintegrowanego zastosowania.
Theoretical approaches to the explanation of electoral behavior are considered. Ecological, sociological, socio-psychological, communicative and other theories of motivation for electoral choice are analyzed. Their evolution, interrelation and differences are traced. The dependence of the concepts of electoral behavior on socio-historical, technological and political conditions is also traced. The result of the work is the conclusion that all available explanations of the behavior of voters should be regarded as those that emphasize certain factors of electoral choice and therefore the fullest understanding of this phenomenon is possible only with their integrated application.
Źródło:: Language. Culture. Politics. International Journal; 2018, 1; 189-207
2450-3576
2719-3217
Pojawia się w:: Language. Culture. Politics. International Journal
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 15.

Tytuł:: Вплив місцевих виборів 2010 та 2015 років на конфігурацію партійної структури Закарпатської області
Wpływ wyborów municypalnych 2010 i 2015 roku na konfigurację struktury partyjnej Obwodu zakarpackiego
Autorzy:: Остапець, Юрій
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/489512.pdf
Data publikacji:: 2018
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:: Transcarpathian region
local elections
electoral campaign
party system
regional political parties
Opis:: The paper under consideration describes the local elections of 2006-2015 in the Transcarpathian region. Their influence on the development of party structure of the region has been revealed as well. It has been noted that according to the results of local elections of 2006 and 2010, parliamentary mandates were received by the electoral block «Our Ukraine», Yulia Tymoshenko’s block, the Socialist Party of Ukraine, the Party of Regions, Lytvyn’s People block, “KMKS”, the Party of Hungarians of Ukraine, the Democratic Party of Hungarians of Ukraine. The distribution of party political forces on the eve of local elections and the favorites of the election campaign of 2015 are as follows: political party «Petro Poroshenko’s Solidarity Block», political party «People’s Front», political party «Unified Center». It has been stressed that the local elections of 2006, 2010, 2015 demonstrated a high result of the Hungarian parties. The regional peculiarities of the organization of election campaigns have been clarified. The factors, determining them have been outlined as well. Among them: geographic location of the region, historical traditions, ethnic factor (the residence of the Hungarian minority) etc. The main milestones in the evolution of the Party’s structure of the region are described: 1) 1990-1995; 1995-2002; 2002-2006; 2006-2010; 2010-2014; starting from 2014. It has been summarized that according to the results of 2014 parliamentary elections, and the local elections of 2015, the following political parties become dominant in the party’s structure: a) formed as the сonsequences of the Revolution of Dignity («Petro Poroshenko’s Solidarity Block», political party «People’s Front», political party «Samopomich” Union»); b) «regional parties» (political party “Unified Center”, KMKS, the Hungarian Party of Ukraine, the Democratic Party of Hungarians of Ukraine); c) the parties that won the results of the local elections of 2015 (political party «Vidrodzhennya», the political party «Our region», the Agrarian Party of Ukraine).
Źródło:: Studia Politologica Ucraino-Polona; 2018, 8; 145-157
2312-8933
Pojawia się w:: Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "Elections" wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język