Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "постмодернізм" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-4 z 4
    Tytuł:
    Deconstruction: Methodological Reflection and a Way of Rethinking Social History and Culture
    ДЕКОНСТРУКЦІЯ: МЕТОДОЛОГІЧНА РЕФЛЕКСІЯ І СПОСІБ ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ
    Autorzy:
    Ilyin, V.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/894389.pdf
    Data publikacji:
    2019
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    deconstruction, postmodernism, philosophy, thinking, history, society, transformation
    деконструкція, постмодернізм, філософія, мислення, історія, суспільство, перетворення
    Opis:
    У статті досліджується концепт деконструкції, один з головних методів філософії постмодернізму. Показані роль і місце деконструкції в аналізі філософії історії і художніх творів. Підкреслюється позитивне значення деконструкції для розвитку методології сучасногосоціального пізнання та філософії історії. Вказується, що деконструкція покликана не руйнувати системи аксіом, специфічні для кожного історичного періоду і зафіксовані в текстах конкретної епохи, а насамперед виявити внутрішню суперечливість будь-якихтеоретичних систем. Мета деконструкції, вважає автор, полягає в аналізі відносин бінарних позицій, що обумовлює становлення нових смислів в пізнанні історичних, соціальних, культурноінтелектуальних процесів.
    The article studies deconstruction, one of the main methods of the philosophy of postmodernism. The role and place of deconstruction in the analysis of the philosophy of history and artistic works is shown. It emphasizes the positive significance of deconstruction for the development of the methodology of modern social cognition and history. It is emphasized that deconstruction is not intended to destroy axiom systems, specific for each historical period and fixed in the texts of a particular epoch, but primarily to reveal the internal contradictions of any theoretical systems. The purpose of deconstruction, according to the author, is to analyze the relations of binary positions, which causes the formation of new meanings in the knowledge of historical, social, cultural and intellectual processes.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2019, 7; 9-19
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Polski dorobek naukowy Stefanii Andrusiw: Badania nad literaturą ukraińską
    Polish Scholary Achievement of Stefania Andrusiv: Research in Ukrainian Literature
    Autorzy:
    Woźniak, Anna Ewa
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1048568.pdf
    Data publikacji:
    2020-02-05
    Wydawca:
    Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
    Tematy:
    Стефанія Андрусів
    постмодернізм
    постколоніалізм
    інтертекстуальність
    Stefania Andrusiw
    postmodernizm
    postkolonializm
    intertekstualność
    Stefania Andrusiv
    postmodernism,
    postcolonialism,
    intertextuality
    Opis:
    W artykule została przybliżona sylwetka naukowa profesor Stefanii Andrusiw, literaturoznawcy i krytyka literackiego, związanej z Instytutem Filologii Słowiańskiej KUL w latach 2001-2013. Głównym wątkiem rozważań stały się badania S. Andrusiw prowadzone w Polsce, zaś celem pracy było omówienie wykrystalizowanych wówczas podstawowych kierunków działalności naukowo-badawczej Andrusiw. Tezą wyjściową artykułu było podkreślenie znaczenia fenomenu galicyjskiego w badaniach Andrusiw podjętych jeszcze podczas jej pracy na Ukrainie. Związany był z nimi zarazem namysł nad zagadnieniem tożsamości ukraińskiej, odkrywanej w literaturze ukraińskiej XX wieku. Te nowatorskie badania i poszukiwania identyfikacyjne, eksponowanie myśli niezależnej i antytotalitarnej w ukraińskich dziełach literackich, były rozwijane przez Andrusiw w Polsce. W artykule zwrócono więc uwagę na takie nurty eksploracji, jak postmodernizm, postkolonializm i intertekstualność, które profesor Andrusiw, sięgając do nowego instrumentarium metodologicznego, zaproponowała w pracach naukowych opublikowanych tak w monografiach zbiorowych, jak i w czasopismach.
    . Метою даної статті є висвітлити наукову постать професор Стефанії Андрусів – видатного літературознавця та літературного критика, тривалий час зв’язаної і Інститутом слов’янської філології Люблінського католицького університету Іоанна Павла ІІ (2001-2013). Головною темою роздумів авторки стали літературні дослідження, які С. Андрусів проводила в Польщі, а також обговорення що основних напрямів літературознавчих досліджень української вченої, які виникли під час перебування в Любліні. Авторка підкреслює велике значення галицького феномену в дослідженнях С. Андрусів, які вона розпочала ще до приїзду в Польщу. Із цією темою невід’ємно пов’язувалася також рефлексія з приводу української ідентичності, що відкривалася українській літературі ХХ століття. Згадані новаторські дослідження, пошуки, показування незалежної, антитоталітарної думки в українській літературі, розгорталися та розвивалися під час роботи в Польщі. У даній статті було звернено увагу на такі напрямки пошуків як постмодернізм, постколоніалізм та інтертекстуальність, які професор Андрусів пропонувала в багатьох статтях, що друкувалися як в багатоавторських монографіях, так і у наукових часописах.
    The article is a scholarly profile of Professsor Stefania Andrusiw, a professor of literature and literary critic, a member of staff of the Institute of Slavic Philology of John Paul II Catholic University of Lublin in 2001-2013. The article concentrates on the main strands of Andrusiw’s research conducted in Poland, of which the study of the phenomenon of Galicia, undertaken already while she was working in Ukraine, is of particular importance. Closely bound with it is the research on the problem of Ukrainian identity, discovered in Ukrainian literature of the 20th century. This novel research and quest for national identity, sought in the independent and anti-totalitarian thought permeating works of Ukrainian literature, were advanced by Andrusiw in Poland. What is also emphasised is the methodological framework employed by Professor Andrusiw in her articles published in journals and collections, including currents of thought new to Slavic studies: postmodernism, intertextuality and postcolonialism.
    Źródło:
    TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych; 2018, 5, 13; 9-21
    1733-2249
    Pojawia się w:
    TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Гастрономічний дискурс масової літератури як модель людських відносин (на матеріалі тексту О. Маляренко «Типовий Боря, або Двоє за одним столом»)
    Gastronomic discourse of mass literature as a model of human relations (On the material of the text of O. Malyarenko "Typical Borya, or Two at One Table")
    Autorzy:
    Yurova, Inna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2033973.pdf
    Data publikacji:
    2021
    Wydawca:
    Uniwersytet Zielonogórski. Wydział Humanistyczny
    Tematy:
    mythology
    myth
    story
    character
    dichotomy
    postmodernism
    mass literature
    blog
    publicity
    міфологія
    міф
    повість
    персонаж
    дихотомія
    постмодернізм
    масова література
    блог
    публіцистика
    Opis:
    This article is an up-to-date research of the problem of understanding of food as a literary and cultural code, characteristic manner of the character, peculiarities of the plot organization of the text and etc. The author pays attention to the newly-published and understudied work of the famous Ukrainian writer and analyzes it in the appropriate context. This article considers the features of the novel by O. Malyarenko "Typical Borya, or Two at One Table". The work analyzes peculiarities of the genre structure of the text, identifies features of the title of the work, defines its genre specificity. This article also investigates the role of food in the structure of "Typical Borja, or Two at One Table", analyzes the level of interaction between the main characters in the work. Separately, the author of the article ponders the question about the role of the mythological concept at different levels of organization of the work.
    Źródło:
    International Journal of Slavic Studies Transgressive, Pragmatic and Speculative Horizons of Popular Literature and Culture; 2021, 1, 3; 41-51
    2658-154X
    Pojawia się w:
    International Journal of Slavic Studies Transgressive, Pragmatic and Speculative Horizons of Popular Literature and Culture
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Інтерпретація голосу тіла у жіночому письмі (на матеріалі драми «Монологи вагіни» Ів Енслер)
    Interpreting the voice of the body in women’s writing (on the material of the drama “The vagina monologues” by Eve Ensler)
    Autorzy:
    Жаркова (Zharkova), Роксолана (Roksolana)
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2177716.pdf
    Data publikacji:
    2022-09-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    feminist critique
    philosophy of sex
    existentialism
    essentialism
    postmodernism
    corporeality
    sexuality
    феміністична критика
    філософія статі
    есенціалізм
    постмодернізм
    тілесність
    сек суальність
    екзистенціалізм
    Opis:
    The article presents an analysis of corporeality in the structure of postmodern philosophical thought and the conceptual foundations of feminist critique (an essay by L. Irigaray). Based on several samples of the late XX century women’s writing, the article traces the problems of women authors searching and finding the voice of their body, and emphasizes the importance of accepting and comprehending the bodily forms of their nature. The main motives and authorial intentions of I. Ensler’s drama “The Vagina Monologues” are considered, the writer’s view on women’s language and speech expression of their own corporeality and sexuality is argued. Methods. The research is based on general scientific methods of synthesis, analysis, selection and systematization of material. Elements of psychoanalytic, anthropological, hermeneutic approaches are partially applied. The tools of deconstructivism and feminist critique are used. We use information from linguistics, anthropology, cultural and gender studies for interdisciplinary consideration of corporeality in women’s writing. The descriptive method allows to present the subject of corporeality in separate works of fiction. Results. It was found that the analyzed phenomena of the description of the female body in women’s writing create a projection of corporeality as a dramatized existence with its inherent characteristics: balancing between speech and silence, permissiveness and condemnation, courage and shame; search for exact language means; selection of rhetoric and stylistics peculiar to this theme; attempts to establish a verbal connection between the voice and the body, fear of losing this connection. Ukrainian women’s writing of the late XX century is also mentioned in this context, particularly when regarding the expression of the concept of “body” in thematic and ideological terms. Conclusions. Analyzing some examples of women’s writing (scholarly – an essay by L. Irigaray, and artistic – a drama by I. Ensler), we summarize that their problem-thematic direction is determined by issues of the body capable of self-narration and self-representation in public space. Some elements of postmodern symbolism of body and corporeality are decoded, o-corporeal metaphors of women’s writing related to women’s freedom of choice are explained. Women’s writing is defined as a symbolic way of telling one’s own experiences of one’s own body.
    У статті представлений аналіз тілесності у структурі постмодерної філософської думки та концептуальних засад феміністичної критики (праці Л. Ірігарай). На матеріалі окремих зразків жіночого письма кінця ХХ ст. простежено проблеми пошуку і знайдення авторками голосу свого тіла, важливість прийняття й осмислення тілесних форм своєї природи. Розглянуто основні мотиви й авторські інтенції драми І. Енслер «Монологи вагіни», аргументовано погляд письменниці на мовне й мовленнєве вираження жінками власної тілесності й сексуальності. Методи. Дослідження базоване на загальнонаукових методах синтезу, аналізу, добору та систематизації матеріалу. Частково застосовано елементи психоаналітичного, антропологічного, герменевтичного підходів. Використано інструментарій деконструктивізму та феміністичної критики. Послуговуємося даними лінгвістики, антропології, культурних та гендерних студій для інтердисциплінарного розгляду питань тілесності у жіночому письмі. Описовий метод дозволяє представити тематику тілесності в окремих творах художньої літератури. Результати. З’ясовано, що аналізовані явища дескрипції жіночого тіла у жіночому письмі творять проект тілесності як драматизованої екзистенції з властивими їй характеристиками: балансування між промовлянням й мовчанням, вседозволеністю й осудом, сміливістю й соромом; пошук точних мовних засобів; добір властивої цій темі риторики й стилістики; намагання встановити вербальний зв’язок між голосом й тілом, страх втрати цього зв’язку. Українське жіноче письмо кін. ХХ ст. теж згадано в цьому контексті, зокрема, щодо вираження концепту «тіло» в тематично-ідейному ключі. Висновки. Проаналізувавши окремі зразки жіночого письма (есеїстичного – праці Л. Ірігарай та художнього – драма І. Енслер), узагальнюємо, що їхнє проблемно-тематичне спрямування визначається питаннями тіла, здатного до себе-розповідання й саморепрезентування в публічному просторі. Декодовано окремі елементи постмодерної символіки тіла і тілесності, пояснено о-тілеснені метафори жіночого письма, пов’язані з жіночою свободою вибору. Жіноче письмо визначено як символічний спосіб себе-розповідання про досвіди власного тіла.
    Źródło:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 6(3); 135-143
    2543-9227
    Pojawia się w:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-4 z 4

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies