Deconstruction: Methodological Reflection and a Way of Rethinking Social History and Culture

У статті досліджується концепт деконструкції, один з головних методів філософії постмодернізму. Показані роль і місце деконструкції в аналізі філософії історії і художніх творів. Підкреслюється позитивне значення деконструкції для розвитку методології сучасногосоціального пізнання та філософії історії. Вказується, що деконструкція покликана не руйнувати системи аксіом, специфічні для кожного історичного періоду і зафіксовані в текстах конкретної епохи, а насамперед виявити внутрішню суперечливість будь-якихтеоретичних систем. Мета деконструкції, вважає автор, полягає в аналізі відносин бінарних позицій, що обумовлює становлення нових смислів в пізнанні історичних, соціальних, культурноінтелектуальних процесів.

The article studies deconstruction, one of the main methods of the philosophy of postmodernism. The role and place of deconstruction in the analysis of the philosophy of history and artistic works is shown. It emphasizes the positive significance of deconstruction for the development of the methodology of modern social cognition and history. It is emphasized that deconstruction is not intended to destroy axiom systems, specific for each historical period and fixed in the texts of a particular epoch, but primarily to reveal the internal contradictions of any theoretical systems. The purpose of deconstruction, according to the author, is to analyze the relations of binary positions, which causes the formation of new meanings in the knowledge of historical, social, cultural and intellectual processes.