Temat: память - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Blokada Leningradu i postpamięć w powieści Jeleny Czyżowej "Город, написанный по памяти"
THE SIEGE OF LENINGRAD AND POSTMEMORY IN THE NOVEL "CITY WRITTEN FROM MEMORY" BY YELENA CHIZHOVA
БЛОКАДА ЛЕНИНГРАДА В РОМАНЕ ЕЛЕНЫ ЧИЖОВОЙ "ГОРОД, НАПИСАННЫЙ ПО ПАМЯТИ"
Autorzy:: Komisaruk, Ewa Grażyna
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/605179.pdf
Data publikacji:: 2020
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
Tematy:: Елена Чижова, блокада Ленинграда, пост-память, коллективная память, индивидуальная память, становление пост-памяти
Jelena Czyżowa
Oblężenie Leningradu
postpamięć
pamięć kolektywna
pamięć indywidualna
kształtowanie postpamięci
Yelena Chizhova, siege of Leningrad, postmemory, collective memory, individual memory, postmemory formation
Opis:: Эва Комисарук «ЭТО ГОВОРЮ НЕ Я, А ОНИ, МОИ БЛОКАДНЫЕ ГЕНЫ». БЛОКАДА ЛЕНИНГРАДА В РОМАНЕ ЕЛЕНЫ ЧИЖОВОЙ ГОРОД, НАПИСАННЫЙ ПО ПАМЯТИ Резюме В опубликованном в 2019 году романе Город, написанный по памяти блокада Ленинграда вписана в несколько тематических линий. Определяет судьбу семьи, становится точкой соотнесения для многих ситуаций, событий и фактов. Статья посвящена процессу формирования в сознании субъекта, авторского «я», индивидуальной пост-памяти блокады. Анализ текста романа показывает, что этот процесс никогда не имел однородного характера, а состоял из нескольких этапов, разнообразные черты которых обусловлены, между прочим, такими факторами, как возраст субъекта, внешние обстоятельства (культурные, социально-политические условия), семейные отношения, готовность носителей памяти делиться своим опытом, умение выразить словами полученное от них наследие. В статье основное внимание уделяется вопросам, связанным с особенностями отдельных фаз пост-памяти, а также с ее влиянием на личность субъекта, который становится ее владельцем. Ключевые слова: Елена Чижова, блокада Ленинграда, пост-память, коллективная память, индивидуальная память, становление пост-памяти
In the novel published in 2019 by Yelena Chizhova, City Written from Memory, the siege of Leningrad is inscribed in several different thematic lines. It determines the fate of the family, becomes a reference point for many situations, events and facts. The article is devoted to the process of constitution and slow formation of separate, individual postmemory of the siege in the consciousness of the author’s subject. The analysis of the novel's text shows that this process was never uniform, but consisted of several phases, the diversity of which resulted from the factors such as i.a. the age of the post-remembering subject, external (cultural, socio-political) circumstances, family relationships, readiness of memory bearers to share their experience, the ability to express in words the heritage received from them. The article focuses primarily on issues related to the distinctive features of individual phases of postmemory, as well as its impact on the personality of the subject being its owner.
W opublikowanej w 2019 roku powieści Jeleny Czyżowej Miasto napisane z pamięci blokada Leningradu wpisana jest w kilka różnych linii tematycznych. Determinuje losy rodziny, staje się punktem odniesienia dla wielu sytuacji, wydarzeń i faktów. Artykuł poświęcony jest procesowi konstytuowania się, powolnego formowania się w świadomości podmiotu autorskiego jednostkowej, indywidualnej postpamięci o blokadzie. Z analizy tekstu powieści wynika, że proces ten nigdy nie miał jednolitego charakteru, lecz składał się z kilku faz, których zróżnicowanie wynikało z takich, między innymi, czynników jak: wiek postpamiętającego podmiotu, okoliczności zewnętrzne (kulturowe, społeczno-polityczne), relacje rodzinne, gotowość nosicieli pamięci do dzielenia się swym doświadczeniem, umiejętność wyrażenia w słowach otrzymanego od nich dziedzictwa. W artykule uwaga skupiona jest przede wszystkim na kwestiach, dotyczących cech dystynktywnych poszczególnych faz postpamięci, a także jej wpływu na osobowość podmiotu, będącego jej właścicielem.
Źródło:: Przegląd Rusycystyczny; 2020, 3 (171)
0137-298X
Pojawia się w:: Przegląd Rusycystyczny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Пам’ять про ІІ Світову Війну в романах Кейт Аткінсон
Memory of world war II in the novels of Kate Atkinson
Autorzy:: Белімова (Belimova), Тетяна (Tetiana)
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2177871.pdf
Data publikacji:: 2022-03-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: «Місце пам’яті»
«рана часу»
архів
колективна пам’ять
індивідуальна пам’ять
травма
«Place of remembrance»
«wound of time»
archive
collective memory
individual memory
trauma
Opis:: The article analyzes Kate Atkinson’s novels «Life after Life», «Ruins of God» and «Transcription» in terms of memory studies. The current objectives of the study were: 1) to outline private memories in the textual structure (these are the main correlates of individual and collective memory); 2) revealing the relationship between the injuries suffered by the heroes and the «wounds of time» inflicted by World War II; 3) understanding the mechanism of «crystallization» of collective memory in a particular cell («place of remembrance» in novels); 4) delineation of the boundaries of the cultural archive, which is reproduced by the author. The study found that the main message of the novels is focused on the theme of World War II, its understanding and reflection in the collective memory of the British. Through the images of the main characters, the author recreates the memories of wartime. It is noticed that in all novels the chaotic, instead of chronological principle of reproduction of the past is applied: the plot acquires cyclic character. This image principle mimics the work of the human brain, which sporadically emits layers of memory. This kaleidoscope of memories follows the author’s logic: the scattered fragments of memory form a coherent history, correlated with the national archive. Teddy Todd is a survivor who survived to preserve the memory of his fallen comrades («places of remembrance») and to testify about war crimes, as well as to nurture a new generation of Britons. At the same time, Ursula Todd and Juliet Armstrong present a feminine but polar experience of war. At first glance, there are no significant differences between the heroines: both work for secret military departments, contributing to the approach of victory, both took the place of men who went to the front. At the same time, Juliet Armstrong is a double agent recruited for espionage in favor of the Soviet Union, who, through her own betrayal, separates herself from the collective memory. Miss Armstrong’s memoirs do not correlate with the National Archives, but are the antithesis of the British collective consciousness, constituting an unexplored «white spot» (the phenomenon of betrayal is indeed something of a native «stain»). The post-war duty of Teddy and Ursula Todd, the true heirs of national values, is to heal the «place of remembrance» and to preserve the memory of the fallen. Todd’s memories should be embodied in «places of remembrance» (monuments, museums, military burials, works of art, etc.). The conditional archive of the novel, the «place of remembrance» recreated in it, correlate with the collective memory of the peoples of Britain, thus encouraging the understanding of the traumatic experience of World War II.
У статті проаналізовано романи К. Аткінсон «Життя за життям», «Руїни бога» та «Розшифровку» із погляду memory studies. Актуальні завдання дослідження полягали в: 1) в окресленні приватних спогадів у текстовій структурі (ідеться про основні кореляти індивідуальна та колективної пам’яті); 2) оприявленні співвідношення між травмами, що їх зазнали герої, і «ранами часу», завданими ІІ світовою війною; 3) осягненні механізму «кристалізації» колективної пам’яті в певному осередку («місця пам’яті» в романах); 4) окресленні межі культурного архіву, що його відтворює авторка. У студії спостережено, що основний авторський посил романів зосереджений на темі ІІ світової війни, її осмисленні й відображенні в колективній пам’яті британців. Через образи головних героїв авторка відтворює спогади воєнного часу. Завважено, що у всіх романах застосовано хаотичний, а не хронологічний принцип відтворення минулого: фабула набуває циклічного характеру. Такий принцип зображення наслідує роботу людського мозку, яка спорадично видає на поверхню пласти пам’яті. Зазначений калейдоскоп спогадів підпорядковується авторській логіці: розрізнені фрагменти пам’яті складають цілісну історію, співвідносну з національним архівом. Тедді Тодд – уцілілий, той хто вижив задля збереження пам’яті загиблих побратимів (створення «місць пам’яті») та свідчення про воєнні злочини, а також задля плекання нового покоління британців. Воднораз Урсула Тодд і Джульєтта Армстронґ презентують фемінний, проте полярний досвід участі у війні. На перший погляд між героїнями немає суттєвих розбіжностей: обидві працюють на секретні військові відомства, роблячи свій внесок у наближення перемоги, обидві заступили на місця чоловіків, котрі пішли на фронт. Воднораз Джульєтта Армстронґ – подвійна агентка, завербована заради шпигування на користь Радянського Союзу, яка через власну зраду від’єднується від колективної пам’яті. Спогади міс Армстронґ не корелюють із національним архівом, а є певним антиподом до колективної свідомості британців, становлять недосліджену «білу пляму» (феномен зради – це й справді щось із рідні «заплямованості»). Повоєнний обов’язок Тедді й Урсули Тоддів – справжніх спадкоємців національних цінностей – полягає в заліковуванні «ран часу», у збереженні пам’яті про полеглих. Спогади Тоддів мають утілитися в «місця пам’яті» (монументи, музеї, військові поховання, художні твори тощо). Умовний архів роману, відтворені в ньому «місця пам’яті» корелюють із колективною пам’яттю народів Британії, відтак спонукають до осмислення травматичного досвіду, завданого ІІ світовою війною.
Źródło:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 4(1); 69-80
2543-9227
Pojawia się w:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Историческая память южнорусского казачества и народов Северного Кавказа: проблемы, параллели, точки соприкосновения
Historical memory of the South Russian Cossacks and the peoples of the Caucasus: problems, Parallels, points of contact
Autorzy:: Дюкарев, Андрей
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/969471.pdf
Data publikacji:: 2020
Wydawca:: Towarzystwo Nauki i Kultury Libra
Tematy:: историческая память
казачество
народы Северного Кавказа
«травматическая» память
historical memory
Cossacks
peoples of the North Caucasus
«traumatic» memory
pamięć historyczna
Kozacy
ludy Północnego Kaukazu
«traumatyczna» pamięć
Opis:: W artykule omówiono ogólne i szczególne wątki historycznego rozwoju kozaków południoworosyjskich i ludów Północnego Kaukazu, które współdziałały we wspólnej przestrzeni historycznej i geograficznej, co doprowadziło do obecności problematycznych węzłów, równoległych wektorów i punktów styku w procesie kształtowania ich pamięci historycznej. Analiza kluczowych wydarzeń historycznych XIX-XX wieku, które stanowiły szkielet pamięci historycznej kozaków południoworosyjskich i ludów Północnego Kaukazu, wyróżnia się «traumatyczne» węzły pamięci historycznej, które określają ostrość relacji etnospołecznych.
Źródło:: Wschodni Rocznik Humanistyczny; 2020, XVII, 4; 179-188
1731-982X
Pojawia się w:: Wschodni Rocznik Humanistyczny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: Эсхатологический характер памяти в прозе Владимира Шарова
The eschatological nature of memory in the prose of Vladimir Sharov
Eschatologiczny charakter pamięci w prozie Władimira Szarowa
Autorzy:: Camagni, Filippo
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/605091.pdf
Data publikacji:: 2020
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
Tematy:: память
бессмертие
текст
Шаров
pamięć
nieśmiertelność
tekst
Szarow
memory
immortality
text
Sharov
Opis:: Celem artykułu jest analiza kategorii pamięci w najbardziej znanych powieściach Władimira Szarowa: Próby (1992), Przed i podczas (1992), Stara dziewczynka (1998), Wskrzeszenie Łazarza (2002) oraz Bądźcie jak dzieci (2008). Jak się okazuje, Szarow opisuje rzeczywistość, w której poprzez przenoszenie osobistych wspomnień, skrystalizowanych w tekst i przekazywanych z pokolenia na pokolenie przez wieczność, można przedłużyć życie jednostki właściwie do nieśmiertelności. Od papierowego pamiętnika, zawierającego wszystkie najmniejsze szczegóły z czyjegoś doświadczenia życiowego w porządku chronologicznym, po protokoły przesłuchań, przechowywane w archiwach NKWD: tekst staje się w powieściach Szarowa najważniejszym repozytorium pamięci, dzięki któremu staje się możliwe nie tylko „wskrzeszenie”, ale także przeżycie wszystkiego na nowo. Dlatego w pracach Szarowa daje się dostrzec znaczenie komponentu eschatologicznego: pamięć można utożsamiać z nieśmiertelnością, a zapomnienie - ze śmiercią.
The purpose of the article is to analyze the category of memory in some of Vladimir Sharov’s most famous novels, such as: The Rehearsals (1992), Before and During (1992), The Old Girl (1998),Raising Lazarus (2002) and Be Like Children (2008). As it turns out, Sharov describes a reality in which, through the transmission of personal memories, crystallized into text and passed from generations to generations throughout eternity, can extend life of the individuum to the point of practical immortality.From a paper diary, containing all the smallest details from somebody’s life experience in chronological order, to the interrogation protocols, which are stored in the archives of the NKVD: text becomes in Sharov’s novels the most important repository of memory, through which it becomes possible not only to «resurrect», but also to relive everything anew. Therefore it can be noticed the prominence of the eschatological component in Sharov’s works: memory can be identified with immortality, and oblivion with death.
В настоящей статье подвергается критическому анализу категория памяти в романах Владимира Шарова, таких как: Репетиции (1992), До и во время (1992), Старая девушка (1998), Воскрешение Лазаря (2002) и Будь как дети (2008). Шаров описывает «неомифическую» реальность, в которой художественные герои посредством передачи личных воспоминаний, запечатленных в тексте и передаваемых из поколения в поколение, обретают возможность не только продлить память о себе, но и достичь практического бессмертия. От бумажного дневника, содержащего все мельчайшие детали из жизненного опыта, описанные в хронологическом порядке, до протоколов допросов, которые хранятся в архивах НКВД - текст становится самым важным хранилищем памяти, благодаря которому герои шаровских романов «возвращают к жизни». Анализ произведений Владимира Шарова позволяет подчеркнуть важную эсхатологическую составляющую, на основе которой память отождествлена с бессмертием, а забвение (то есть, полное исчезновение индивидуума из социума) - со смертью.
Źródło:: Przegląd Rusycystyczny; 2020, 3 (171)
0137-298X
Pojawia się w:: Przegląd Rusycystyczny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: Growing Up and Memory of the Margins in Patricia Nell Warren’s (Patricia Kilina’s) "Billy’s Boy"
Dorastanie i pamięć marginesów w powieści "Billy’s Boy" Patricii Nell Warren (Patricii Kiliny)
Дорослішання і памʼять периферії у романі "Хлопчик Біллі" ("Billy’s Boy") Патриції Нелл Воррен (Патриції Килини
Autorzy:: Świetlicki, Mateusz
Mętrak, Justyna
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1048469.pdf
Data publikacji:: 2020-12-23
Wydawca:: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:: дорослішання, памʼять, постпамʼять, американська література, українська література, памʼять периферії
dorastanie, pamięć, postpamięć, literatura amerykańska, literatura ukraińska, pamięć marginesów
coming-of-age, memory, postmemory, American Literature, Ukrainian Literature, queer memory
Opis:: While numerous news outlets in Ukraine reported about the passing of Patricia Nell Warren, as of 2019, none of her anglophone works has been translated into Ukrainian. This fact seems surprising because Warren, the first wife of George Tarnawsky, disenchanted with the lack of success with her work in English, in the 1960s published a few volumes of poetry in Ukrainian under the pen name Patricia Kilina and hence has a strong link to the Ukrainian literary process. Although a few scholarly articles have been published about Warren’s most popular novel, The Front Runner (1974), its sequels have not been studied yet. The aim of this article is to fill this gap by analyzing Billy’s Boy (1997) in the perspective of memory studies. Analyzing Billy’s Boy, the authors of this article want to argue that by depicting the coming-of-age experience of John William, the twelve-year-old son of Billy Sive who tries to find his own identity and find out more about his father, Warren manages to not only show that cultivating the postmemory of Billy and trying to understand his roots are crucial in the process of William’s maturation, but also portrays social changes happening in America in the late 1990s.
Попри те, що багато українських інформаційних порталів розмістило інформацію про смерть Патриції Нелл Воррен, жоден із її англомовних романів не був перекладений українською. Цей факт видається несподіваним, оскільки перша дружина Юрія Тарнавського, опублікувала у 1960-х роках кілька поетичних збірок українською мовою під псевдонімом Патриція Килина і має тісний звʼязок українським літературним процесом. Хоча було опубліковано кілька наукових статей про найпопулярніший роман Воррен Лідер забігу (The Front Runner, 1974)), її продовження досі не були належним чином досліджені. Мета статті – заповнити ці лакуни шляхом аналізу роману Хлопчик Біллі (Billy’s Boy, 1997) з перспективи студій над пам’яттю. Досліджуючи цей твір, автори статті хочуть довести, що показуючи досвід дорослішання Джона Вільяма, дванадцятирічного сина Біллі Сайва, який намагається віднайти свою ідентичність і більше довідатися про батька, Воррен вдалося не лише продемонструвати, що культивування постпамʼяті про померлого батька і намагання зрозуміти власні корені є ключовими у процесі дозрівання Вільяма, але вказує також на суспільні зміни, що відбувалися у США наприкінці 1990-х років. Крім того, письменниця показала значення збереження памʼяті про боротьбу і досягнення попередніх поколінь ЛГБТ спільноти.
Chociaż wiele serwisów informacyjnych na Ukrainie zamieściło wiadomość o śmierci Patricii Nell Warren, na chwilę obecną żaden z jej anglojęzycznych utworów nie został przetłumaczony na język ukraiński. Fakt ten wydaje się zaskakujący, ponieważ Warren, pierwsza żona Jurija Tarnawskiego, opublikowała w latach 60. kilka tomików poezji w języku ukraińskim pod pseudonimem Patricia Kilina, a tym samym ma silny związek z ukraińskim procesem literackim. Choć opublikowano kilka artykułów naukowych na temat najpopularniejszej powieści Warren pt. The Front Runner (1974), jej kontynuacje nie zostały jeszcze odpowiednio przebadane. Celem artykułu jest wypełnienie tej luki poprzez analizę powieści Billy’s Boy (1997) w perspektywie studiów nad pamięcią. Analizując ten utwór, autorzy artykułu chcą argumentować, że przedstawiając doświadczenia związane z dorastaniem Johna Williama, dwunastoletniego syna Billy’ego Sive’a, który próbuje odnaleźć własną tożsamość i dowiedzieć się więcej o swoim ojcu, Warren udaje się nie tylko pokazać, że kultywowanie postpamięci o zmarłym ojcu i próba zrozumienia własnych korzeni są kluczowe w procesie dojrzewania Williama, ale także ukazuje zmiany społeczne zachodzące w Stanach Zjednoczonych pod koniec lat 90. oraz znaczenie zachowania pamięci o zmaganiach i osiągnięciach poprzednich pokoleń społeczności LGBTQ.
Źródło:: TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych; 2019, 5, 14; 169-183
1733-2249
Pojawia się w:: TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 6.

Tytuł:: Персоналії і простір пам’яті про голокост у сучасній українській літературі
The personalities and the space of memory about the holocaust in a modern Ukrainian literature
Autorzy:: Горбач (Horbach), Наталія (Nataliia)
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2177870.pdf
Data publikacji:: 2022-03-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: Голокост
українська література
пам’ять
персонаж
прототип
Holocaust
Ukrainian literature
memory
character
prototype
Opis:: The Holocaust theme was concealed and falsified for a long time because of non-literary reasons. Therefore, only when our country got its independence, a lot of aspects became clarified – especially the increasing of geographical markers of the Shoah, the aspect of memory and traumas of its victims and witnesses, the aspects of a woman history of the Holocaust etc. One of actual problems of nowadays is the problem of personalization of the Holocaust history with including the names of victims, saved and saviors for extending the space of memory about the tragedy of European Jews in the times of WWII. Literature, as well as historical science and commemorative practices, actively participates in this. The object of our attention in the following article is modern Ukrainian prose – novels “Sonya” (2013) by K. Babkina, “Me, You, And Our Drawn And Undrawn God” (2016) by T. Pakhomova, “A Story Worthy of a Whole Apple Orchard” (2017) by M. Dupeshko, “The Beech Land” (2019) by M. Matios. The aim of investigation is the characters of victims and saviors who have real prototypes: an icon of the Holocaust in Poland and Liublin, 9-years-old Henio (Henryk Zhytomirski), Righteous Among the Nations Maria and Stepan Vrublevski (Maria and Stepan Sichevliuk-Vrublevski), the Chernivtsi poet Selma Meerbaum- Eisinger, the mayor of Chernivtsi Traian Popovici, the diplomats Grzegorz Szymonowicz and Fritz Schellhorn. Implementation the life stories of real personalities into fictional form leads to expanding the memory about the Holocaust in Ukraine, and it’s also a way of creating a modern culture of memory, that is particularly important in a context of the international tendencies of finding the common understanding through awareness of a personal responsibility of others’ lives, and non-admission of repeating the tragic pages of the XX ct. history, one of those was the Holocaust. Since the long-term silence of the traumatic experience of the Holocaust victims didn’t create an intergenerational connection in the process of transmitting the memory of the Holocaust, modern literature, with its artistic construction of the past, becomes not only a tool for spreading knowledge about the Shoah, but also a way of creating the cultural memory about this tragedy. The prospect of further research of the following aspect is seen in a deep analysis of new examples of both Ukrainian and translated literature, including novels written by authors that are biographically related to Ukraine.
Тривалий час тема Голокосту в українському письменстві через причини позалітературного характеру замовчувалася та піддавалася викривленням. Унаслідок цього численні її аспекти, зокрема розширення географічних маркерів Катастрофи, питання пам’яті і травми її жертв та свідків, аспекти жіночої історії Голокосту тощо, почали знаходити достотне висвітлення лише зі здобуттям нашою країною незалежності. На сьогодні актуальною залишається проблема персоналізації історії Голокосту через введення в публічний дискурс імен жертв, врятованих і рятівників як чинник розширення просторів пам’яті про трагедію європейського єврейства в часи Другої світової війни. До цього процесу, поряд з історичною наукою, комеморативними практиками долучається й художня література. Об’єктом нашої уваги в запропонованій статті є прозові твори сучасної української літератури – романи К. Бабкіної «Соня» (2013), Т. Пахомової «Я, ти і наш мальований і немальований Бог» (2016), М. Дупешка «Історія, варта цілого яблуневого саду» (2017), М. Матіос «Букова земля» (2019). А метою дослідження стали образи-персонажі жертв та рятівників, котрі мали реальних прототипів: символ Голокосту в Польщі і Любліні девятирічний Хеньо (Генрик Житомирський), Праведники народів світу Марія та Степан Врублевські (Марія та Степан Січевлюки-Врублевські), чернівецька поетеса Зельма Меербаум-Айзінґер, мер Чернівців Траян Попович, дипломати Ґжеґож Шиманович та Фріц Шелльгорн. Оприявнення у художній формі життєвих історій цих реальних осіб сприяє розширенню пам’яті про війну і Голокост в Україні, є засобом формування сучасної культури пам’яті, що сьогодні є особливо важливим у контексті загальносвітових тенденцій пошуку порозуміння, з точки зору усвідомлення власної відповідальності за життя інших, недопущення повторення трагічних сторінок історії ХХ століття, однією з яких став Голокост. Оскільки через тривале замовчування травматичного досвіду жертв Голокосту не витворилося міжгенераційного зв’язку у процесах передачі пам’яті про нього, то література сьогодні через художнє конструювання минулого стає не лише інструментом поширення знань про Катастрофу, а й засобом формування культурної пам’яті про трагічні події минулого. Перспектива подальшого дослідження обраного аспекту вбачається в залученні до аналізу нових творів як вітчизняного, так і перекладного письменства, зокрема, автори яких біографічно пов’язані з Україною.
Źródło:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 4(1); 59-67
2543-9227
Pojawia się w:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 7.

Tytuł:: Коллективная память молодёжи в эпоху коммемораций
Collective memory of youth in the era of commemoration
Zbiorowa pamięć młodzieży w epoce komemoracji
Autorzy:: Грошева, Ирина
Грошев, Игорь
Грошева, Любовь
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1814036.pdf
Data publikacji:: 2021-03-16
Wydawca:: Uniwersytet Przyrodniczo-Humanistyczny w Siedlcach
Tematy:: молодёжь
коллективная память
коллективная
идентичность
общество
постмодернизм
коммеморативные практики
поколение
миллениалы
postmodernism
społeczeństwo
Opis:: The lack of consensus in society on the most important problems of history negatively affects the formation of the collective memory of the younger generation. The socialization of millennials (in the terms of N. Howe and W. Strauss) has specific features that become the main tool for the formation of a new collective identity. The purpose of this article is to reveal the features of the collective memory of student youth on the example of the perception of the events of the Great Patriotic War (WWII) in the conditions of a super-tolerant postmodern society. The following concepts were chosen as the methodological basis of the research: social construction (P. Berger, T. Luckmann), the concept of collective memory (M. Halbwachs, P. Nora, A. Assman), as well as the poststructuralist direction of postmodernism (Z. Bauman, J. Baudrillard). The empirical base of the study was formed by the results of a large-scale research project of the Russian Society of Sociologists "Russian Students on the Great Patriotic War". To study the peculiarities of young people's perception of the events of the war years, problematic issues, actualized by modern socio-political processes, were selected. The novelty of the results was predetermined by the identification of young people's opinions about controversial issues of history and about the modern portrait of a patriot. The results obtained during the research may be of interest to researchers studying youth problems.
Brak konsensusu społecznego dotyczącego najważniejszych problemów historii negatywnie wpływa na kształtowanie pamięci zbiorowej. Socjalizacja milenialsów (w ujęciu N. Howe i W. Straussa) ma specyficzne cechy, które zaczynają formować nową tożsamość zbiorową. Celem artykułu jest ukazanie cech pamięci zbiorowej młodzieży studenckiej na przykładzie wydarzeń Wielkiej Wojny Ojczyźnianej (II wojny światowej) w warunkach tolerancyjnego społeczeństwa ponowoczesnego. Metodologiczną podstawę badań stanowiły: koncepcja konstrukcji społecznej (P. Berger, T. Luckmann), koncepcja pamięci zbiorowej (M. Halbwachs, P. Nora, A. Assman) oraz poststrukturalistyczny kierunek postmodernizmu (Z. Bauman, J. Baudrillard). Podstawę empiryczną stanowiły wyniki szeroko zakrojonego projektu badawczego Rosyjskiego Towarzystwa Socjologów „Rosyjscy studenci o Wielkiej Wojnie Ojczyźnianej”. Do badania postrzegania przez młodych ludzi wydarzeń lat wojny wybrano zagadnienia problematyczne, aktualizowane przez współczesne procesy społeczno-polityczne. O nowatorstwie wyników przesądziło zidentyfikowanie opinii młodych ludzi na kontrowersyjne zagadnienia historii i nowoczesności.
Отсутствие согласия в обществе по важнейшим проблемам истории негативно сказывается на формировании коллективной памяти молодого поколения. Социализация миллениалов (в терминах Н. Хоува и У. Штрауса) имеет специфические особенности, которые становятся главным инструментом формирования новой коллективной идентичности. Цель данной статьи – выявить особенности коллективной памяти студенческой молодёжи на примере восприятия событий Великой Отечественной войны (ВОВ) в условиях сверхтолерантного постмодернистского общества. В качестве методологической основы исследования были избраны концепции: социального конструирования (П. Бергер, Т. Лукман), концепция коллективной памяти (М. Хальбвакс, П. Нора, А. Ассман), а также постструктуралистское направление постмодернизма (З. Бауман, Ж. Бодрийяр). Эмпирическую базу исследования составили результаты масштабного научно-исследовательского проекта Российского общества социологов «Российское студенчество о Великой Отечественной войне». Для изучения особенностей восприятия молодыми людьми событий военных лет выбраны проблемные вопросы, актуализированные современными социально-политическими процессами. Новизну результатов предопределило выявление мнений молодёжи о спорных вопросах истории и о современном портрете патриота. Полученные результаты могут представлять интерес для исследователей, занимающихся изучением проблем молодёжи.
Źródło:: DOCTRINA. Studia Społeczno-Polityczne; 2020, 17, 17; 257-280
1730-0274
Pojawia się w:: DOCTRINA. Studia Społeczno-Polityczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 8.

Tytuł:: Сучасна українська література в об’єктиві студій пам’яті: жіночі виміри
Contemporary ukrainian literature in the objective of memory studies: Women’s dementions
Autorzy:: Pukhonska, Oksana
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/31343312.pdf
Data publikacji:: 2021-12-31
Wydawca:: Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:: література
пам’ять
жінка
травма
історія
Україна
literature
memory
woman
trauma
history
Ukraine
Opis:: У запропонованій статті дослідницьку увагу зосереджено на багатоаспектній проблемі, яку розглядаємо не лише в контексті літератури, а ширше, залучаючи історію, культуру й суспільно-політичні процеси в Україні. Поняття пам’яті ґрунтується на національному досвіді минулого, яке дуже часто впливає на основні аспекти розвитку сучасності. Особливо такий підхід актуальний у випадку травматичного досвіду історії. Своєчасно він не був переосмисленим і не став частиною суспільно-культурного дискурсу. В контексті цієї проблеми закцентовано також на аспекті жіночого виміру травматичної пам’яті історії, відображеного в окремих мистецьких творах. Саме цей досвід є чи не найменш проговореним в українській культурі, у чому суттєво переконує і здебільшого чоловічоцентрична література. Втім сучасні художні тексти пробують урівноважити ґендерний підхід до репрезентації минулого, досвід якого залишається суттєвим у посттоталітарній самосвідомості українців.
The article is dedicated to a very important topic, which belongs not only to literature but also to Ukrainian history, culture and social life. Speaking about memory, we mean the experience of the past, which very often influences the main aspects of our modernity, in particular, if we are talking about traumatic experience of the history, which was not rethought and did not become a socio-cultural discourse. In the context of the mentioned research problem, the fact that women experience cruelty, humiliation, and injustice is one of those questions, which were not solved during the last decades of developing of democratic societies. Contemporary Ukrainian literature tries to find a solution of unfair reception of the past using a very important method of rethinking traumatic memory. That is why it becomes the subject of different researches, one of which is in the suggested article.
Źródło:: Studia Ucrainica Varsoviensia; 2021, 9; 113-123
2299-7237
Pojawia się w:: Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 9.

Tytuł:: Смерть в географии, или память похоронена в земле («Предел забвения» Сергея Лебедева)
Śmierć w geografii, czyli pamięć przekazana ziemi („Granica zapomnienia Siergieja Lebiediewa)
Death in geography – a memory passed on to the Earth (“Oblivion” by Sergei Lebedev)
Autorzy:: Zilborowicz, Bożena Zoja
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2085386.pdf
Data publikacji:: 2021-10-22
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
Tematy:: память
пустота
смерть
след
лагерь
pamięć
pustka
śmierć
ślad
łagier
memory
emptiness
death
trace
Gulag
Opis:: Цель статьи - анализ топографии романа С. Лебедева "Предел забвения", понимаемой как цельная система природных компонентов, актуализирующих вопрос о заброшенном и забытом постсуществовании советских лагерей. Природа представляется как разрушительная стихия, превращающая Гулаговскую Атлантиду в мир абстрактных смертей, лишенных культурно-общественного значения. Природный ландшафт не является носителем исторической памяти, напротив - это свидетель, молчание которого ставит под вопрос само существование Гулага как места преступления.
The objective of this article is to analyse the topography of the novel “Oblivion”, understood as the comprehensive system of nature’s components by which the writer rises the question about the lost and forgotten post-existence of the Soviet Gulags. In Lebedev’s work, the nature appears as a destructive element, transforming the Gulag’s Atlantis into the world of abstract deaths, performed in a physical dimension, however, devoted of a socio-cultural dimension. The natural landscape does not act as a bearer of a historical memory; conversely, it is a silent witness whose silence calls into question the very existence of the concentration camp as a crime scene
Celem artykułu jest analiza topografii powieści "Granica zapomnienia", rozumianej jako całościowy system komponentów przyrodniczych, za pomocą których pisarz aktualizuje pytanie о zagubione i zapomniane post-istnienie sowieckich GUŁAG-ów. Przyroda jawi sie w utworze jako żywioł destrukcyjny, antymemorialny, przekształcający Atlantydę GUŁAG-u w świat abstrakcyjnych śmierci, dokonanych w wymiarze fizycznym, jednakże pozbawionych wymiaru kulturowo-społecznego. Pejzaż przyrodniczy nie występuje w roli nosiciela pamięci historycznej, pzreciwnie, to niemy świadek, którego milczenie stawia pod znakiem zapytania samo istnienie łagru jako miejsca zbrodni.
Źródło:: Przegląd Rusycystyczny; 2021, 4 (176); 31-46
0137-298X
Pojawia się w:: Przegląd Rusycystyczny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 10.

Tytuł:: Memory Studies: Від Пам’яті До Забуття
Memory studies: from memory to oblivion
Autorzy:: Ilin, V.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1070523.pdf
Data publikacji:: 2020-09-29
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: memory studies
memory
history
society
tradition
genealogy
culture
пам’ять
історія
суспільство
традиція
генеалогія
культура
Opis:: The article examines the concept of memory studies, which is a separate discipline that studies and analyzes memory issues. The phenomenon of memory is an important part of life, although not presented as a necessary condition of mental activity. Memory, the author notes, is a way for people to construct their past through books, movies, documents, ceremonies, and so on. In memory studies, memory arises in various aspects – collective, social, cultural, genetic, and historical. The reason for claiming a worldwide "memory age" is criticism of official versions of history, the return of memory to communities and peoples whose history has been ignored, the activation of various memorial events, and more. It is shown that a social and cultural construct collective memory retains the authentic past as its version and serves as a means to achieve certain goals. Collective memory is in constant change, which is nonlinear, irrational, and not always subject to logical analysis. New events and ideas affect the perception of the past, and patterns of interpretation of the past determine the understanding of the present. The relation between collective and individual memory appears as the relation between memory and history. The primary function of historical memory is to form an identity. The development of memory studies distinguishes the political, functional, cumulative memory that use the past to shape national identity. The context of historical memory includes the concepts of "oblivion", "custom" and "tradition" that help to identify the turning points of history as they are indicators of the emergence of a new society. Historical memory is a tool for using the past to achieve goals dictated by the current situation. Mobilizing memory and collective perceptions of the past has been an integral part of the political process in recent centuries.
У статті досліджується поняття memory studies в якості окремої дисципліни, в якій вивчається й аналізується проблематика пам’яті. Феномен пам’яті складає важливу частину життя людини, хоча і не є необхідною умовою розумової діяльності. Пам’ять, зазначає автор, це спосіб конструювання людьми свого минулого через книги, фільми, документи, церемонії тощо. В memory studies пам’ять вивчається в різних аспектах – колективна, соціальна, культурна, генетична, історична пам’ять. Ствердження всесвітньої «епохи пам’яті» обумовлено критикою офіційних версій історії, поверненням пам’яті спільнотам і народам, чиє минуле ігнорувалося, активізацією різних меморіальних заходів. Показано, що в якості соціально-культурного конструкту колективна пам’ять зберігає аутентичне минуле в якості його версії і слугує засобом досягнення певних цілей. Колективна пам’ять перебуває в постійних змінах, які нелінійні, ірраціональні і не завжди підлягають логічному аналізу. Нові події та ідеї впливають на сприйняття минулого, а схеми інтерпретації минулого визначають розуміння теперішнього. Співвідношення колективної та індивідуальної пам’яті постає як співвідношення пам’яті та історії. Основна функція історичної пам’яті полягає у формуванні ідентичності. Розвиток memory studies виокремлює політичну, функціональну, накопичувальну пам’ять, які використовують минуле для формування національної ідентичності. В контекст історичної пам’яті включені поняття «забуття», «звичаю» і «традиції». Вони допомагають виявити переломні моменти історії, котрі є індикаторами становлення нового суспільства. Історична пам’ять є інструментом використання минулого для досягнення цілей, що диктуються сучасною ситуацією. Мобілізація пам’яті і колективних уявлень про минуле є невід’ємною частиною політичного процесу впродовж останніх століть.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2020, 12; 26-40
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 11.

Tytuł:: «Дожити до ста»: моделювання героя в романі Володимира Лиса Століття Якова
"Survive to the hundred": modeling a hero in Vladimir Lis’s novel The age of Jacob
Autorzy:: Krupka, Liubomir
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/916193.pdf
Data publikacji:: 2019-12-20
Wydawca:: Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:: Ukrainian literature
family memory
host
history
Zagoryany
Українська література
родинна пам’ять
господар
історія
Загоряни
Opis:: The article is devoted to the study of the novel by Vladimir Fox, The Age of Jacob. The main purpose is to analyze ways of modeling identity in the context of the axiological priorities of the protagonist as a collective image of the Ukrainian peasant in the 20th century.
Źródło:: Kultury Wschodniosłowiańskie – Oblicza i Dialog; 2019, 9; 59-65
2391-470X
Pojawia się w:: Kultury Wschodniosłowiańskie – Oblicza i Dialog
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 12.

Tytuł:: Zaniki pamięci a los w dramacie Asi Wołoszyny "Пациенты"
Memory loss and fate in the Asya Voloshina’s "Patients"
Потеря памяти и рок в пьесе Аси Волошиной "Пациенты"
Autorzy:: Tyczko, Krzysztof
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/605144.pdf
Data publikacji:: 2020
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
Tematy:: театр
память
судьба
нейрология
кино
teatr
pamięć
los
neurologia
film
theater
memory
fate
neurology
cinema
Opis:: Потеря памяти и рок в пьесе Аси Волошиной Пациенты В основу пьесы Аси Волошиной Пациенты легли болезни, описанные английским нейрологом Оливером Саксом, а также элементы художественного мира испанского режиссера Луиса Бунюэля. Объединяя научную и художественную рефлексии в некий гибрид, Волошина создает свой нарратив о Боге, свободе, судьбе, личности и творчестве. Цель настоящей статьи - дать характеристику теряемой героями памяти в связи с присутствием в художественном мире понятия рока и в контексте заявленной Волошиной богооставленности. Потеря памяти означает для персонажей потерю личности, что, в свою очередь, влечет за собой потерю воли. И лишь благодаря большому творческому усилию Маши, способствующей созданию Ионом последнего, правда, ужасного, фильма, возможным становятся высвобождение забытых героями травм и катарсис. Данная установка сделана с отсылкой к рассуждениям Николая Бердяева о судьбе, религии и свободе (по книге Эксизтенциальная диалектика Божественного и человеческого).
Memory loss and fate in the Asya Voloshina’s Patients Asya Voloshina’s Patients are based on illnesses described by the British neurologist Oliver Sacks and on elements of the artistic world of the Spanish director Luis Buñuel. Combining scientific and artistic reflection, Voloshina creates his own narrative of God, freedom, fate, personality and creativity. The purpose of this article is to characterize the phenomenon of memory loss by the characters in connection with the concept of fate and in the context of the forsake by God. Memory loss means for the characters a personality loss, which entails a will loss. Thanks to the great creative effort of Masha, contributing to the creation of the last film by Ion, the release of injuries forgotten by the heroes and catharsis become possible. This conclusion is made with reference to the arguments of Nikolai Berdyaev about fate, religion and freedom (according to the book The Divine and the Human).
Sztuka Asi Wołoszyny Pacjenci nawiązuje do chorób, opisanych przez angielskiego neurologa Olivera Sachsa, a także do elementów świata artystycznego hiszpańskiego reżysera Luisa Bunuela. Łącząc naukową i artystyczną refleksję, Wołoszyna tworzy własną narrację o Bogu, wolności, losie, osobowości i kreatywności.Celem niniejszego artykułu jest scharakteryzowanie traconej przez bohaterów pamięci w związku z obecnością w świecie sztuki pojęcia losu oraz w kontekście zadeklarowanego przez Wołyszynę stanu porzucenia przez Boga. Utrata pamięci oznacza dla bohaterów utratę osobowości, co z kolei pociąga za sobą utratę woli. Tylko dzięki wielkiemu twórczemu wysiłkowi Maszy, która przyczynia się do stworzenia ostatniego, choć strasznego, filmu Iona, staje się możliwe uwolnienie zapomnianych przez bohaterów traum i katharsis. Powyższa konstatacja została powiązana z rozważaniami Nikołaja Berdiajewa o losie, religii i wolności (według książki Egzystencjalna dialektyka Boga i człowieka).
Źródło:: Przegląd Rusycystyczny; 2020, 3 (171)
0137-298X
Pojawia się w:: Przegląd Rusycystyczny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 13.

Tytuł:: Національна пам’ять в контексті дискурсу «забуття»: історико-методологічний аспект
National Memory in the Context of the Discourse “forgetting”: a Historical and Methodological Aspect
Autorzy:: Ільїн, В.В.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/22676898.pdf
Data publikacji:: 2022-10-27
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: пам’ять
забуття
нація
національна ідентичність
уявлена спільнота
memory
forgetting
nation
national identity
imagined community
Opis:: У статті поставлена проблема пам’яті у співмірності з феноменом забуття, що постає важливою умовою формування нації, національної пам’яті, національної ідентичності та національного характеру. Нація являє собою солідарність, засновану на демократичному волевиявленні. Як духовний принцип, нація складається з двох елементів: один – в минулому, другий – в майбутньому. Підкреслюється, що саме забуття, а не прагнення до істини, складає основу конструювання національної пам’яті. Аналізується думка, що нація є «уявленою спільнотою», котра мислиться як міцне, горизонтально організоване товариство. Саме почуття братерської єдності змушувало мільйони й мільйони людей не лише вбивати, а йти на смерть заради уявлених витворів. Уявлення себе нацією є результатом масштабної історіографічної кампанії, яку проводить держава, і механізмом конструювання національних генеалогій. Вимога «забути» свідчить про те, що людина «пам’ятає» і здатна до «спогадів». Стверджується, що для існування нації «братовбивства» також важливі, як і наративи про минуле мирне співіснування. Виділено сім типів забуття, три з яких розглядаються як позитивні практики «успішного забуття»: «забуття по розпорядженню»; «амністія»; «установче забуття». До негативних типів відносяться: «анулювання»; «репресивне знищення»; «заплановане устаріння»; «мовчання приниження і сорому». Виділяють два контрагенти пам’яті і забуття: державу і суспільство. Державна пам’ять культивує секретність і захищає основи свого існування за допомогою забуття. Пам’ять суспільства перебуває в постійному русі і завжди прагне до безпам’ятства. Елемент забуття в історичній пам’яті обумовлює процес формування національної свідомості як умови національної ідентичності. Важливим є не імператив «пам’яті», а її зміст. Саме в такому контексті формується і стверджується національна пам’ять народу.
The article presents the problem of memory in relevance to the phenomenon of forgetting, which appears to be an important condition for the formation of a nation, national memory, national identity and national character. The nation is a solidarity based on democratic expression of will. As a spiritual principle, the nation consists of two elements: one in the past, the other in the future. It is emphasized that it is forgetting, not the intention to the truth, forms the basis of the construction of national memory. The idea that the nation is an “imagined community”, which is thought of as a strong, horizontally organized society, is analyzed. It was the feeling of fraternal unity that compelled millions and millions of people not only to kill, but to die for the sake of imagined creations. Self-image as a nation is the result of a large-scale historiographical campaign conducted by the state and a mechanism for constructing national genealogies. The requirement to “forget” indicates that a person “remembers” and is capable of “memories”. It is argued that “fratricides” are as important to the nation’s existence as narratives of past peaceful coexistence. Seven types of forgetting are distinguished, three of which are considered positive practices of “successful forgetting”: “forgetting by order”; “amnesty”; “institutional oblivion”. Negative types include: “cancellation”; “repressive destruction”; “planned obsolescence”; “silence of humiliation and shame”. There are two counterparties of memory and forgetting: the state and society. State memory cultivates secrecy and protects the foundations of its existence through oblivion. Society’s memory is in constant motion and always strives for oblivion. The element of forgetting in historical memory determines the process of formation of national consciousness as a condition of national identity. What is important is not the imperative of “memory”, but its content. It is in this context that the national memory of the people is formed and affirmed.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2022, 19; 7-13
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 14.

Tytuł:: Muzeum jako nośnik pamięci zbiorowych. Kazus Sarajewa
Museum as a Medium of Collective Memory. The Case of Sarajevo
Музей как носитель коллективной памяти. Пример Сараева
Autorzy:: Wasiak, Katarzyna
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2121763.pdf
Data publikacji:: 2022-06-30
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: memory
museum
Bosnia and Herzegovina
identity
war
policy
память
музей
Босния и Герцеговина
идентичность
война
политика
Opis:: This article explores the relationships between memory politics and museums. It shows the institutionalisation of the past, which supports both the creation of historical narratives and the visibility of national identity. Analysing the Sarajevo museums dedicated to the 1992–1995 war in Bosnia and Herzegovina, the author shows how contemporary institutions have become carriers of collective memory and incubators of the national identity of Bosnian Muslims.
Цель данной статьи – показать процесс институционализации памяти о прошлом, который способствует как созданию исторических нарративов, так и проявлению национальной идентичности. На основе анализа сараевских музеев, посвященных войне 1992–1995 годов в Боснии и Герцеговине, автор попытается показать, как современные учреждения стали носителями коллективной памяти и инкубаторами национальной идентичности боснийцев, то есть боснийских мусульман.
Źródło:: Studia Orientalne; 2022, 2(22); 133-151
2299-1999
Pojawia się w:: Studia Orientalne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 15.

Tytuł:: Ludzie w zawieszeniu (Siergiej Lebiediew, Dzieci Kronosa)
People Everywhere Are Strangers (Sergei Lebedev, The Goose Fritz)
Люди всюду чужие (Сергей Лебедев, Гусь Фриц)
Autorzy:: Zywert, Aleksandra
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1035644.pdf
Data publikacji:: 2020-12-29
Wydawca:: Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego
Tematy:: Сергей Лебедев
Гусь Фриц
русские немцы
история
память
Sergey Lebedev
The Goose Fritz
Russian Germans
history
memory
Opis:: In the novel The Goose Fritz, Sergei Lebedev puts the spotlight on the still-relevant problem of the history of Russian Germans, a question which adds depth to discussion about the complex past of the country. Russian Germans, as the author portrays them, live in a state of suspension, bearing a mark of foreignness in both Russia and Germany. Functioning almost from the very beginning between two totalitarian regimes (tsarist and then Soviet regimes on one side, and on the other, fascism), each of which forces people to divest themselves of their own past in favor of an identity aligned with the more “correct” politics of the time and place, Russian Germans have lost the memory of generations and remain “an uprooted people”. In this context, Lebedev’s story concerns human nature as such, as well as a problem of great importance for contemporary Russia: the status of the German minority and the prospect of their migration to Germany.
В романе Гусь Фриц Сергей Лебедев ставит в центре внимания проблему истории русских немцев, вопрос до сих пор актуальный, плавно вписывающийся в дискуссию о сложном прошлом страны. Русские немцы, как показывает автор — это типичные люди промежутка: до сих пор чужие и в России, и в Германии. Функционируя практически с самого начала между двумя тоталитарными режимами (с одной стороны, сначала царский, потом советский, с другой, с какого-то момента, фашистский), принуждающими людей лишаться собственного прошлого и идентифицироваться с актуально политически верной идентичностью, русские немцы потеряли память поколений и до сих пор остаются «людьми в пути». В этом контексте рассказываемая Лебедевым история касается и человеческой натуры как таковой, и проблемы очень важной для современной России — статуса немецкого меньшинства и его миграционных перспектив в Германию.
Źródło:: Rusycystyczne Studia Literaturoznawcze; 2020, 30; 11-28
0208-5038
2353-9674
Pojawia się w:: Rusycystyczne Studia Literaturoznawcze
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "память" wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język