Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "модернизация" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-13 z 13
    Tytuł:
    Perspektywy modernizacji białoruskiej energetyki w latach 2011–2016
    Autorzy:
    Czwołek, Arkadiusz
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/568679.pdf
    Data publikacji:
    2014
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    Belarus
    power
    modernization
    power system
    the transmission infrastructure
    Беларусь
    энергетика
    модернизация
    энергетическая система инфаструктура передачи
    Opis:
    The paper attempts to estimate chances for modernisation of the Byelorussian energy system in the years 2011–2016. In accordance with the government strategy, in 2015 Byelorussia is to become an energy independent country. The ambitious government plan provides for modernisation of several tens of power facilities. It also aims at reducing the dependence of the domestic energy sector on Russian energy sources. However, the modernisation plans of the energy system include a significant risk, as their financing largely depends on obtaining foreign loans. The current implementation rate of the government strategy indicates that chances for modernising the outdated Byelorussian energy system are small. Only commissioning of a nuclear power plant will end Byelorussian problems with electric power shortages.
    В статье проведена оценка шансов модернизации белорусской энергетики в 2011–2016 годах. Согласно правительственной стратегии в 2015 г. Беларусь должна стать энергетически независимым государством. Амбициозный правительственный план подразумевает модернизацию нескольких десятков энергетических объектов. Его целью является также уменьшение зави- симости национальной энергетики от российского энергетического сырья. Планы модернизации энергетической системы включают в себя большой элемент риска, так как их финансирование, в значительной степени, обусловлено получением заграничных кредитов. До сих пор темп реализации правительственной стратегии указывает на малые шансы модернизации устаревшей белорусской энергетики. Только запуск атомной электростанции избавит Беларусь от проблем с дефицитом электроэнергии.
    Źródło:
    Nowa Polityka Wschodnia; 2014, 1(6); 99-128
    2084-3291
    Pojawia się w:
    Nowa Polityka Wschodnia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Poziomy rekonstrukcji refleksji aksjologicznej a Weberowska koncepcja społecznej modernizacji
    Уровни реконструкции аксиологической мысли и веберовская концепция общественной модернизации
    The Levels of Axiological Thought Reconstruction and Weber’s Social Modernization Concept
    Autorzy:
    Godek, Lidia
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/497935.pdf
    Data publikacji:
    2014
    Wydawca:
    Stowarzyszenie Filozofów Krajów Słowiańskich
    Tematy:
    политика
    модернизация
    оценивание
    философия ценности
    наука свободна от ценностей
    polityka
    modernizacja
    wartościowanie
    filozofia wartości
    nauka wolna od wartościowania
    politics
    modernization
    valuation
    the philosophy of value
    value-free science
    Opis:
    Автор предпринимает попытку представить уровни реконструкции аксиологической и материальной политики в понимании Макса Вебера. Первый обусловлен ценностями, другой – интересами. Модернизация привела к их полному разрыву. Для их рационализации необходимо их восприятие в процессе взаимного пересечения (взаимосвязи) и дифференциации. Такое решение автор находит в баденской философии ценности – в методе Г. Риккерта «отношение к ценности» (Wertbeziehung) – и в идее науки сво-бодной от оценивания Макса Вебера.
    The author attempts to present the levels of reconstruction of axiological and material politics in terms of Max Weber. The first one is determined by the values, and the second by interests. The modernization has led to their split. For their rationalizing their recognition both in the process of intersection and differentiation is needed. The author finds such a solution in Badens philosophy of value in the method of H. Rickert, „referring to the value” (Wertbeziehung), and in Weber’s idea of value-free science.
    Źródło:
    ΣΟΦΙΑ. Pismo Filozofów Krajów Słowiańskich; 2014, 14; 121-131
    1642-1248
    Pojawia się w:
    ΣΟΦΙΑ. Pismo Filozofów Krajów Słowiańskich
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    THE FORMATION OF FINANCIAL ACCOUNTING OF BUDGETARY INSTITUTIONS IN THE BUDGET ACCOUNTING MODERNIZATION
    DETERMINANTY RACHUNKOWOŚCI FINANSOWEJ INSTYTUCJI BUDŻETOWYCH W PROCESIE DOSKONALENIA RACHUNKOWOŚCI BUDŻETOWEJ
    СТАНОВЛЕНИЕ ФИНАНСОВОГО УЧЕТА БЮДЖЕТНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ В УСЛОВИЯХ МОДЕРНИЗАЦИИ БЮДЖЕТНОГО УЧЕТА
    Autorzy:
    Doroshenko, Olena
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/576752.pdf
    Data publikacji:
    2015-12-30
    Wydawca:
    Międzynarodowy Instytut Innowacji Nauka – Edukacja – Rozwój w Warszawie
    Tematy:
    financial accounting, budgetary institutions, the public sector, the modernization of accounting
    rachunkowość finansowa, instytucje budżetowe, sektor publiczny, modernizacja rachunkowości
    финансовый учет, бюджетные учреждения, государственный сектор, модернизация учета
    Opis:
    Artykuł poświęcony problematyce czynników rachunkowości prowadzonej w instytucjach budżetowych Ukrainy z uwzględnieniem nowej współczesnej terminologii doskonalenia zarządzania w sektorze publicznym. Autor analizuje determinanty procesu doskonalenia rachunkowości budżetowej w odniesieniu do standardów międzynarodowych.
    Статья посвящена вопросам становления подсистемы финансового учета в бюджетных учреждениях Украины в новых современных условиях модернизации системы управления государственным сектором. Автор рассматривает предпосылки модернизации бюджетного учета в контексте его приближения к международным стандартам.
    The article devoted to the issues of formation of the subsystem of financial accounting in budgetary institutions of Ukraine in the new contemporary conditions modernization of public sector management. The author examines the preconditions for budget accounting modernization in the context of to approaching to international standards.
    Źródło:
    International Journal of New Economics and Social Sciences; 2015, 2(2); 59-65
    2450-2146
    2451-1064
    Pojawia się w:
    International Journal of New Economics and Social Sciences
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Wpływ zmian restrukturyzacyjnych na rozwój sektora rolno - spożywczego w Polsce
    The impact of restructuring changes on the development of agri - food sector in Poland
    Влияние реструктуризации на развитие аграрно-продовольственного сектора в Польше
    Autorzy:
    Gliwa, Elżbieta
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/506989.pdf
    Data publikacji:
    2015
    Wydawca:
    Państwowa Uczelnia Stanisława Staszica w Pile
    Tematy:
    struktura
    rozwój sektora
    zmiany organizacyjne
    zmiany strukturalne
    modernizacja przedsiębiorstwa
    structure and development of the sector
    organizational change
    structural changes
    modernization of the company
    структура
    развитие сектора
    организационные изменения
    структурные изменения
    модернизация предприятия
    Opis:
    W sektorze rolno-spożywczym na przestrzeni lat wystąpiły istotne zmiany. W Polsce sektor rolno-spożywczy zaczął znacząco się rozwijać w latach 80. Pozytywne zmiany pojawiły się po wstąpieniu Polski do Unii Europejskiej. Przedsiębiorstwa zostały zmodernizowane, dzięki dopłatom unijnym. Otworzyły się rynki zbytu poza granicami naszego kraju dla rolników. Wyniki przemysłu spożywczego wskazują, że polski sektor żywnościowy jest dość odporny na zjawiska kryzysowe. Decyduje o tym rozwijający się rynek krajowy. W związku z powyższym, w niniejszym artykule podjęto próbę oceny roli zmian restrukturyzacyjnych w długotrwałym rozwoju sektora rolno-spożywczego. Przedstawiono zmiany począwszy od lat 80, a następnie po wstąpieniu Polski do Unii Europejskiej.
    The agri-food sector over the years there have been significant changes. In Poland, the agri-food sector began to grow in the 80s. Positive changes occurred after the Polish accession to the European Union. Enterprises have been upgraded, thanks to EU subsidies. It opened markets beyond the borders of our country for farmers. The results of the food industry indicates that Polish food sector is relatively immune to the crisis phenomena. Decide on the growing domestic market. Therefore, this article attempts to assess the role of structural changes in the long-term development of the agri-food sector. Presents the changes from the 80s, then after Polish accession to the European Union.
    В аграрно-продовольственном секторе на протяжении нескольких лет произошли существенные изменения. В Польше аграрно-продовольственный сектор начал значительно развиваться в 80-х годах. Положительные изменения произошли после вступления Польши в Европейский Союз. Предприятия были модернизированы, благодаря доплатам ЕС. Открылись заграничные рынки сбыта для земледельцев. Результаты продовольственной промышленности указывают на то, что польский продовольственный сектор довольно устойчив к кризисным событиям. Влияние на это оказывает развивающийся отечественный рынок. В связи с вышесказанным, в этой статье принята попытка оценки роли реструктуризации в продолжительном развитии аграрно-продовольственного сектора. Автором были представлены происходящие изменения, начиная от 80-х годов, а затем после вступления Польши в Европейский Союз.
    Źródło:
    Progress in Economic Sciences; 2015, 2; 250-161
    2300-4088
    Pojawia się w:
    Progress in Economic Sciences
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Інноваційна модернізація економіки як основа реалізації національних економічних інтересів
    Innovation economy as the basis for modernization implementation of national economic interests
    Инновационная модернизация экономики как основа реализации национальных экономических интересов
    Autorzy:
    Tsyganov, S. A.
    Sizonenko, V. A.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/692325.pdf
    Data publikacji:
    2015
    Wydawca:
    Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
    Tematy:
    інновації
    конкурентоспроможність
    економічні інтереси
    модернізація економіки
    глобальна конкуренція
    инновации
    конкурентоспособность
    экономические интересы
    модернизация экономики
    глобальная конкуренция
    innovation
    competitiveness
    economic interests
    modernization of the economy and global competition
    Opis:
    Обоснована необходимость формирования и развития инновационной экономики как основы достижения конкурентоспособности национальной системы ведения хозяйства в условиях усиления глобальной конкуренции. Предложены пути согласования интересов бизнес-структур с национальными экономическими интересами. Раскрыта роль государства в определении экономических форм и методов управления инновационной модернизацией национальной экономики. Определены мероприятия, направленные на обеспечение совместных усилий всех участников инновационной модернизации экономики Украины
    The need for this study can be explained by the fact that the solution of the problems in the development of the system of management that have emerged under critical conditions of permanent political and economic instability, institutional uncertainty requires the development of the system of measures aimed at engaging driving forces of economic transformation. The basis for such social transformation is the implementation of social–economic transformations of efficient models of the ratio of economic interests and innovative modernization of economy as the basis for their achievements.  The aim of the research is revealing the role of the innovative modernization of the economy in the formation and implementation of the national economic interests. The methods of scientific research are abstract–logical, statistical, induction and deduction. Based on the evaluation of activation of the driving forces of economic transformation, we defined the need for implementing in the transformation practice of the efficient models of formation of economic interests. The necessity was substantiated of the formation and development of the innovative modernization of the economy as a basis for achieving the level of competitiveness of the national economic system, adequate to the goals and needs of the transformational period under conditions of growing global competition. We proposed the ways of reconciling the economic interests of representatives of business structures with the national economic interests of Ukraine. The article reveals the role of the state in creating the institutional environment, the most efficient forms and methods of economic management of innovative modernization of the national economy were determined. We proposed the measures to consolidate the efforts of all the participants of the innovative modernization of the economy, which imply a synthesis of the provisions of the neoclassical and Keynesian doctrine with the activities of the state, adapted to modern realities of Ukraine, the mechanisms of self––regulation of the market. In subsequent research it is suggested to implement the development of the institutional environment of competing economic interests of economic entities, to motivate them to engage into activities in the field of new technologies.
    Необхідність нашого дослідження можна пояснити тим, що вирішення проблем у розвитку системи господарювання, які виникли в кризових умовах перманентної політичної та економічної нестабільності, інституціональної невизначеності, потребує розробки система заходів, спрямованих на задіяння рушійних сил економічної трансформації. Основою для таких суспільних перетворень є впровадження в практику соціально-економічних перетворень ефективних моделей співвідношення економічних інтересів та інноваційної модернізації економіки як основи їх досягнення. Мета дослідження – виявлення ролі інноваційної модернізації економіки у формуванні та реалізації національних економічних інтересів. Методи наукового дослідження – абстрактно-логічний, статистичний, індукції та дедукції. На основі оцінки активізації рушійних сил економічної трансформації визначено необхідність упровадження в практику перетворень ефективних моделей формування економічних інтересів. Обґрунтовано необхідність формування і розвитку інноваційної модернізації економіки як основи досягнення рівня конкурентоспроможності національної системи господарювання, адекватного цілям і потребам трансформаційного періоду в умовах посилення глобальної конкуренції. Запропоновано шляхи узгодження економічних інтересів представників бізнес-структур із національними економічними інтересами України. Розкрито роль держави у формуванні інституційного середовища, визначенні найбільш ефективних економічних форм і методів управління інноваційною модернізацією національної економіки. Запропоновано заходи консолідації зусиль усіх учасників інноваційної модернізації економіки, які передбачають синтез положень неокласичної та неокейнсіанської доктрини з діями держави, адаптованими до сучасних реалій України, механізмами ринкової саморегуляції. У подальших дослідження запропоновано здійснити розробку інституційного середовища конкуренції економічних інтересів суб’єктів господарювання, умотивування їх до діяльності у сфері новітніх технологій. Табл. 1. Бібл. 16.
    Źródło:
    European Journal of Management Issues; 2015, 4; 101-108
    2519-8564
    Pojawia się w:
    European Journal of Management Issues
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Modernizacyjny charakter filozofii politycznej Augusta Cieszkowskiego
    Модернизационный характер политической философии Августа Цешковского
    Modernizing Character of August Cieszkowski’s Political Philosophy
    Autorzy:
    Binek, Mateusz
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/497824.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    Stowarzyszenie Filozofów Krajów Słowiańskich
    Tematy:
    мессианизм
    современность
    модернизация
    политика
    mesjanizm
    nowoczesność
    modernizacja
    polityka
    messianism
    modernity
    modernization
    politics
    Opis:
    В статье предпринята попытка показать, что политическая философия Августа Цешковс-кого носит характер существенно современный. Цешковский двигается в пределах современной умственной парадигмы на уровне глубокой структуры современности, и в более подробных пространствах своей теории. Как пример можно здесь указать сравнение стиля мышления польского мессианиста и создателя теории модернизации из двадцатого века. В более широком контексте, цель статьи – обратить внимания на то, что отношение к польскому мессианизму, как реликту времён до модерна, является необоснованным.
    The article is an attempt to demonstrate that the August Cieszkowski’s political philosophy is essentially modern. Cieszkowski moves within the modern paradigm both at the level of the deep structure of modernity and in more detailed areas of his theory. As an example author compares the style of thinking of the Polish messianist and the twentieth century creator of the modernization theory. In a wider context the aim of the article is to point out that the treatment of Polish messianism as a relic of pre-modern times is not justified.
    Źródło:
    ΣΟΦΙΑ. Pismo Filozofów Krajów Słowiańskich; 2017, 17; 165-175
    1642-1248
    Pojawia się w:
    ΣΟΦΙΑ. Pismo Filozofów Krajów Słowiańskich
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Polskie formacje wojskowe okresu I wojny światowej i Wojsko Polskie z lat 1918–1939 – węzłowe problemy oraz stan badań i postulaty badawcze
    Polish military formations from the period of the First World War and the Polish Army in years 1918-1939 - crucial problems and the stage of research as well as research postulates
    Польские воинские формирования периода Первой мировой войны и Войско Польское 1918-1939 гг. – ключевые проблемы, обзор исследова¬ний и исследовательские принципы
    Autorzy:
    Smoliński, Aleksander
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/482791.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    Muzeum Wojska w Białymstoku. Ośrodek Badań Historii Wojskowej
    Tematy:
    Polish military formations in the First World War
    Polish-Soviet War
    Polish Armed Forces
    modernization of Polish Army
    Polish military historiography
    Польские военные формации Первой мировой войны
    советско-польская война
    Вооружённые Силы Речи Посполитой
    модернизация польской армии
    польская военная историография
    Opis:
    The article presents the stage of research concerning Polish professional litera¬ture which was published before the end of September 2014, mainly in the form of extensive footnotes. Apart from what constituted obvious issues, it does not present the complete hitherto work of Polish historiography and the full catalogue of trans¬lations of works by foreign authors concerning mostly the armed forces of our then neighbours. What is more, in the case of selected major topics of this study, the author cited a limited number of foreign-language publication as well which dealt either with the Red Army or with Reichswehr or Wehrmacht. As a result of three partitions of the Polish-Lithuanian Commonwealth the inde¬pendent Polish state disappeared from the map of Europe for 123 years. Till October 1831 the Polish armed forces continue existing, although in an abridged form. Conse¬quently, between the autumn of 1831 and the late autumn of 1918 there were no for¬mation of the Polish Army dependent solely on Polish, national, independent political centres and following Polish national interests exclusively. As a result, the continuity of the development as regards the national armed forces was broken. For that reason the Republic of Poland had to establish armed forces basically from scratch. In this extensive article the author addresses almost all issues corresponding to reconstruction, warfare, training, equipment and outlining as well as expansion of the Polish Army during the time of Polish-Lithuanian Commonwealth. The extensive pro¬fessional literature devoted to this subject suggests that a significant part of the issues described in the work have already been the subjects of more or less reliable analysis. Naturally, this does not mean that there are no problems requiring further exploration and source research. In many cases even a large number of bibliographic items are not sufficient to answer a complete range of questions. This is the case, for example, as regards Polish military formation in the East operating in years 1914-1918 which have been so far studied exclusively based on source materials located in the country and using Polish professional literature devoted to the subject. Despite recent literature increasing rapidly in numbers the situation is similar as regards other issues connected to the Polish Army. Consequently, Polish historiog¬raphy faces significant problems in determining the scale of Polish military effort in the period 1918-1921 and the size of the victory in the Polish-Soviet war of 1919- 1921. The situation is comparable with the one concerning the relationship between the status of the Polish armed forces at the peace rate and their development and modernization from 1921 to 1936-1939 as well as the level of armaments of Ger¬many and USSR. And it is indisputable that there was connection between these phenomena. In the meantime, in hitherto Polish historical professional literature, researchers often seem to abstain from these dependencies. This results in a very unilateral and little objectified description of reality which practically lacks knowl¬edge on real or potential opponents of the Polish Army.
    Представленный в статье, преимущественно в виде обширных коммента¬риев, обзор исследований касается исключительно польскоязычной литера¬туры, изданной до конца сентября 2014 г. Кроме того (и это очевидно), она не представляет всей польской историографии и не приводит полного перечня переводов работ иностранных авторов, касающихся, прежде всего, воору¬женных сил наших соседей того времени. Кроме того, по некоторым важным вопросам данной работы автор приводит ограниченное количество иностран¬ных исследований, посвященных, напр., Красной армии, Рейхсверу и Вермахту. В результате трех разделов Речи Посполитой Обоих Народов на 123 года с карты Европы исчезло независимое польское государство. До октября 1831 г. сохранились польские вооруженные силы, хотя и в ограниченном формате. Таким образом, с осени 1831 г. до поздней осени 1918 г. не было ни одного формирования Войска Польского, зависящего только от польских, националь¬ных и независимых политических центров и защищающих исключительно польские национальные интересы. Таким образом, была прервана непрерыв¬ность развития национальных вооруженных сил, что привело к тому, что, как и Республику Польша, их необходимо было возрождать почти с нуля. В статье автор затрагивает почти все вопросы, связанные с возрождением, военными действиями, обучением, оснащением и обмундированием, а также с реорганизацией Войска Польского в период Второй Речи Посполитой. При¬веденная обширная библиография по данной теме позволяет утверждать, что преимущественное большинство обозначенных вопросов уже было предме¬том в большей или меньшей степени объективного анализа. Однако это не означает, что уже не осталось проблем, требующих дальнейших поисков и исследования источников. Зачастую даже обширная библиография не в состо¬янии ответить на целый ряд вопросов. Так складывается ситуация с польскими воинскими формированиями на Востоке 1914-1918 гг., которые до настоящего времени исследовались исключительно по источникам, имеющимся в Польше, а также по польскоязычным источникам по данной теме. Подобным образом, несмотря на огромный рост в последнее время числа работ, выглядит ситуация с оценкой вопросов, связанных с Войском Поль¬ским. В результате в польской историографии возникают серьезные про¬блемы с определением масштабов усилий польской армии в 1918-1921 гг. и значимости победы в советско-польской войне 1919-1921 гг. Подобным оба¬зом выглядит оценка соотношения состояния польских вооруженных сил в мирное время, а также их развитием и модернизацией в 1921-1936-1939 гг., и уровнем вооружения Германии и СССР. Очевидно, что между данными явле-ниями существовала причинно-следственная связь. Тем не менее, в польской исторической литературе исследователи зачастую, кажется, абстрагируются от данной зависимости, что приводит к весьма одностороннему и мало объ¬ективному описанию действительности, в которой практически нет объектив¬ного знания о реальных и потенциальных противниках Войска Польского.
    Źródło:
    Studia z Dziejów Wojskowości; 2017, 6; 179-295
    2299-3916
    Pojawia się w:
    Studia z Dziejów Wojskowości
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Социально-психологические основы изучения правопорядка как системного общественного феномена
    Socio-psychological fundamentals of law and order studying as public phenomenon system
    Społeczno-psychologiczne podstawy systemu egzekwowania prawa jako elementu systemu publicznego
    Autorzy:
    Лановенко, Игорь
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/942957.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    Uniwersytet Rzeszowski. Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego
    Tematy:
    социальная психология
    общество
    правопорядок социальная психика
    личность
    деструкция
    модернизация
    social psychology
    society
    law and order
    social mentality
    personality
    destruction
    modernization
    psychologia społeczna
    społeczeństwo
    psychologia prawa i porządku mentalności społecznej
    osobowości
    zniszczenie
    modernizacja
    Opis:
    АннотацияПравопорядок, будучи системным явлением организации общественной жизни, пре-дставлен как особая социально-психологическая реальность, предусматривающая не только возможность, но и необходимость его научного анализа. Понятие правопорядка созвучно с понятиями государства, власти, однако имеет не только институциональные, а и мно- гомерные психологические аспекты в своем содержании. Динамика правопорядка тесно коррелирует с тенденциями социального развития, изменениями состояния социальной психики, культурными условиями, гуманизацией или дегуманизацией правовой политики на определенном историческом этапе.В представленной статье очерчено авторское видение социально-психологического содержания отдельных граней правопорядка. В частности уделяется внимание роли зако-нодателя, несущего «повинность» за его нормативную регуляцию. С позиций защиты обще-ственной безопасности делается вывод, что непродуманное, гносеологически неоправданное нормотворчество нередко также если не более разрушительно, нежели то Зло, которое породило «властный указ». В рамках социально-психологического дискурса и основываясь на гуманистической парадигме, безопасность человека базируется на устойчивом правовом фундаменте, спосо-бном обеспечить реальное создание и соблюдение условий для самоактуализации. Защита личности как общественной ценности, обеспечение ее права на развитие и счастье, по нашему мнению, является важнейшим условием формирования не формального, а истинного правопорядка.
    Praworządność, jako zjawisko systemowej organizacji życia społecznego, jest przedstawiona jako specyficzny element rzeczywistości społeczno-psychologicznej, która nie tylko stwarza możliwość, ale także wymusza konieczność analizy naukowej. Pojęcie praworządności jest zgodne z koncepcją państwa, rządu, obejmuje jednak nie tylko instytucjonalne, ale wielowymiarowe i psychologiczne aspekty. Dynamika praworządności jest ściśle skorelowana z trendami rozwoju społecznego, zmianami stanu psychiki społecznej, uwarunkowaniami kulturowymi, humanizacją i dehumanizacją polityki prawnej w pewnym historycznym etapie. W artykule autor przedstawił wizję społeczno-psychologicznej zawartości poszczególnych aspektów praworządności. W szczególności zwrócił uwagę na rolę ustawodawcy uzyskującego mandat dla regulacji normatywnych. W zakresie środków ochrony bezpieczeństwa publicznego stwierdzono, że nieprzemyślane, epistemologicznie nieuzasadnione reguły okazują się często bardziej szkodliwe niż narzucane odgórnie dekrety. W ramach dyskursu społeczno-psychologicznego i bazując na paradygmacie humanistycznym, bezpieczeństwo ludzkie opiera się na stabilnej podstawie prawnej zdolnej do zapewnienia warunków samorealizacji. Ochrona jednostki jako wartości społecznej, zapewnienie jej prawa do rozwoju i szczęścia jest najważniejszym warunkiem dla kształtowania, nie tyle formalnego, co rzeczywistego prawa i porządku.
    The law and order, as a phenomenon system of organization public life, presented as a special socio-psychological reality, which contemplate not only ability, but also needs of its scientific analysis. The concept of law and order similar with concept of state, government, however, has not only institutional and multi-dimensional psychological aspects of its content. Dynamics of law and order is tightly correlates with trends of social development, changing of mental status, cultural terms, humanization or dehumanization of legal policy at definitely historical stage.In the presented article, the author’s vision of socio-psychological content of the individual boundaries of law and order is defined. In particular the attention to the role of the legislator getting the “obligation” for its normative regulation is paid. With protection of position of public safety there is an output that unreasoned, epistemologically unjustified rule-making is often as, if not more than damaging than the evil, which generated “power decree”.In the frame of the socio-psychological discourse and basing on the humanistic paradigm, safety of human is based on the sustainable legal fundament which can make real creation and conditions compliance for self-actualization. Protection of the individual as a social value, ensuring its right for development and happiness, in our opinion is the most important condition for the formation not formal but the true law and order.
    Źródło:
    Nierówności Społeczne a Wzrost Gospodarczy; 2017, 51; 398-406
    1898-5084
    2658-0780
    Pojawia się w:
    Nierówności Społeczne a Wzrost Gospodarczy
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Procesy modernizacji w państwach regionu Morza Bałtyckiego
    Modernization processes in the Baltic Sea Region
    Модернизационные процессы в государствах Балтийского региона
    Autorzy:
    Tomala, Magdalena
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/691462.pdf
    Data publikacji:
    2018
    Wydawca:
    Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
    Tematy:
    Балтийский регион
    конвергенция
    модернизация
    Baltic Sea Region
    convergence
    modernization
    Opis:
    Настоящая статья посвящена явлению конвергенции и предпринимает попытку оценки влияния экономической трансформации 90-ых годов XX века на процесс конвергенции среди государств региона Балтийского моря. Главной целью статьи является определение, приблизились ли друг к другу показатели ВВП экономик стран Балтийского региона на душу населения или все-таки произошло совершенно иначе. В статье подвержены были анализу важнейшие макроэкономические показатели, с целью определения их соотношения между государствами балтийского региона.
    This paper analyses the issue of convergence in the Baltic Sea Region countries and tries to assess the effect of economic transformation during the period of 90s in 20th century on the process of convergence. In other words it will consider whether the integration process in the European Union pulled the economies of the organization together or pushed them apart. It will analyse the most important macroeconomic data to establish the relationships between counties in the Baltic Sea Region.
    Źródło:
    Eastern Review; 2018, 7; 159-174
    1427-9657
    2451-2567
    Pojawia się w:
    Eastern Review
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Ku modernizacji kawalerii. Prace teoretyczne i studia Kawaleryjskiej Sekcji Naukowej Towarzystwa Wiedzy Wojskowej
    Towards Cavalry Modernization. Theoretical Investigations and Studies of the Cavalry Research Section of the Military Knowledge Society
    К вопросу о модернизации кавалерии. Теоретические работы и исследования кавалерийского научного отделения Общества военного знания
    Autorzy:
    Koreś, Daniel
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1918621.pdf
    Data publikacji:
    2019-12-24
    Wydawca:
    Wojskowe Biuro Historyczne
    Tematy:
    Towarzystwo Wiedzy Wojskowej
    Departament Kawalerii MSWojsk.
    kawaleria
    modernizacja
    Military Knowledge Society (TWW)
    Cavalry Department of the Ministry of Military Affairs
    cavalry
    modernization
    Общество военного знания
    Департамент Кавалерии Министерства военных дел
    кавалерия
    модернизация
    Opis:
    O roli i znaczeniu Towarzystwa Wiedzy Wojskowej, a konkretniej Kawaleryjskiej Sekcji Naukowej tegoż towarzystwa, nie pisał dotąd nikt oprócz autora niniejszego artykułu. Wśród historyków i hobbystów zajmujących się dziejami polskiej kawalerii świadomość piętna, jakie odcisnęła na rozwoju tej broni kawaleryjska gałąź TWW, jest ciągle bardzo skromna. Wyniesienie tej konkretnej sekcji do takiej pozycji zawdzięcza TWW przede wszystkim płk. dypl. Janowi Karczowi, który zadbał o to, żeby bolączki kawalerii polskiej stały się obiektem dyskusji prominentnych – z racji stopni, stanowisk, funkcji, ale także doświadczeń i badań teoretycznych – oficerów wywodzących się z tej broni. Karcz był w tej kwestii wizjonerem, który uznał, że dorobek intelektualny oficerów kawalerii, który prezentowany był na łamach periodyków wojskowych, może być wykorzystany o wiele bardziej wydajnie w ramach quasi-doradczego ciała Departamentu Kawalerii. Gotów jestem pokusić się nawet o hipotezę, że żaden inny szef broni czy też służby w WP nie spożytkował tak możliwości, jakie dawały sekcje naukowe TWW, jak uczynił to Karcz jako szef Departamentu Kawalerii MSWojsk.
    The role and significance of the Military Knowledge Society (TWW), and more specifically its Cavalry Research Section, have not been discussed yet by anyone but the author of this article. Historians and hobbyists dealing with the history of the Polish cavalry are still unaware of the impact that the cavalry subdivision of the TWW had on the development of this service arm. Its position was raised so high primarily thanks to Certified Colonel Jan Karcz, who made sure that the troubles of the Polish cavalry became the subject of discussions among prominent – due to their degrees, positions, functions, but also experience and theoretical research achievements – officers coming from this service arm. In this respect, Karcz was a visionary who believed that the intellectual achievements of cavalry officers, which were presented in military periodicals, could be used much more efficiently within the quasi-advisory body of the Cavalry Department. I shall even put forward the hypothesis that that no other service arm commander or chief of service in the Polish Army has used the possibilities offered by the research sections of TWW to such an extent as Karcz did as head of the Cavalry Department of the Ministry of Military Affairs.
    Автор данной статьи первым обратил свое внимание на роль и значение Общества военного знания, а именно – кавалерийского научного отдела этого Общества. Среди историков и любителей, занимающихся историей польской кавалерии, осознание отпечатка, оставленного на развитии этого войск кавалерийской ветвью ОВЗ, все еще очень скромно. Эта часть ОЗВ получила свои позиции в первую очередь благодаря дипломированному полковнику Яну Карчу, который позаботился о том, чтобы проблемы польской кавалерии стали предметом заметных дискуссий – из-за степеней, должностей, функций, а также опытов и теоретических исследований офицеров данных войск. Карч считал, что интеллектуальные достижения офицеров кавалерии, представленные на страницах военных периодических изданий, можно было бы использовать гораздо более эффективно в рамках квази-консультативного органа Департамента Кавалерии. Автор статьи даже готов выдвинуть гипотезу о том, что ни один другой начальник какoго-либо родa войск или служб польской армии не использовал таким образом возможностей, которые были предоставлены научными секциями ОВЗ, как сделал это Карч на должности начальника Департамента Кавалерии Министерства военных дел.
    Źródło:
    Przegląd Historyczno-Wojskowy; 2019, XX (LXXI), 4 (270); 44-79
    1640-6281
    Pojawia się w:
    Przegląd Historyczno-Wojskowy
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Technique as a factor of socio-economic change
    Техника как фактор социально-экономических изменений
    Autorzy:
    Kinal, Jarosław
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/969421.pdf
    Data publikacji:
    2019
    Wydawca:
    Towarzystwo Nauki i Kultury Libra
    Tematy:
    technique
    technology
    social impact
    modernization
    network society
    technika
    technologia
    wpływ społeczny
    modernizacja
    społeczeństwo sieci
    технология
    техника
    социальное воздействие
    модернизация
    сетевое общество
    Opis:
    Современная цивилизация - это гибрид реального и виртуального мира. Современный образ человечества и его деятельность во многом опреде-ляются использованием технических устройств, а общение и эмоцио-нальная сфера происходят с помощью средств массовой информации и телекоммуникационных технологий. Ряд научных исследований указы-вает, среди прочего на парадигму повсеместности технологических ре-шений в общественной жизни. Будучи погруженным в средствах массо-вой информации, современный человек сам продвигает технологию как фактор общественного развития. Эта статья носит теоретический харак-тер, в ней представлены наиболее важные составляющие техники в со-циальном и гуманистическом плане.
    Źródło:
    Wschodni Rocznik Humanistyczny; 2019, XVI, 1; 149-158
    1731-982X
    Pojawia się w:
    Wschodni Rocznik Humanistyczny
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    W poszukiwaniu optymalnej koncepcji społeczeństwa obywatelskiego we współczesnej Rosji
    Autorzy:
    Jach, Anna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/686988.pdf
    Data publikacji:
    2020
    Wydawca:
    Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
    Tematy:
    Russia, Civil Society, modernization of state
    Rosja, społeczeństwo obywatelskie, modernizacja państwa
    Россия, гражданское общество, модернизация государства
    Opis:
    On the basis of the discussion on civil society initiated at the beginning of the 21st century, the classic approach to this phenomenon was restored. The aim of analyzing the category of “civil society” was to develop the most adequate concept of this phenomenon occurring in Russia. This task was undertaken in numerous scientific and expert studies that referred directly to this concept. This article aims to present the discourse on the creation of an optimal concept of civil society conducted in modern Russia, using its endogenous and exogenous sources, particularly in the process of ongoing systemic transformation with a not fully diagnosed vector of these changes.
    Na kanwie zainicjowanej z  początkiem XXI wieku dyskusji o  społeczeństwie obywatelskim powrócono do klasycznych ujęć tego zjawiska. Celem analizy kategorii „społeczeństwa obywatelskiego” było wypracowanie najbardziej adekwatnej koncepcji tego zjawiska, występującego na gruncie rosyjskim. Służyły temu zadaniu liczne opracowania naukowe i  eksperckie, odwołujące się bezpośrednio do tego pojęcia. Niniejszy artykuł ma na celu przestawienie dyskursu prowadzonego we współczesnej Rosji wokół stworzenia optymalnej koncepcji społeczeństwa obywatelskiego, przy wykorzystaniu jego źródeł endogennych i egzogennych, szczególnie w procesie trwającej transformacji ustrojowej o nie do końca zdiagnozowanym wektorze owych przemian.
    На основе дискуссии о гражданском обществе, начатой в начале XXI века, классический подход к этому явлению был восстановлен. Целью анализа категории «гражданское общество» была разработка наиболее адекватной концепции этого явления, происходящего в России. Эта задача была предпринята в многочисленных научных и экспертных исследованиях, которые непосредственно касались этой концепции. Целью данной статьи является представление дискурса о создании оптимальной концепции гражданского общества, проводимой в современной России, с использованием ее эндогенных и экзогенных источников, особенно в процессе продолжающейся системной трансформации с не полностью диагностированным вектором этих изменений.
    Źródło:
    Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne; 2020, 6, 1
    2450-4866
    Pojawia się w:
    Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    База данных энергетических и эксплуатационных характеристик общественных зданий: перспективы развития в целях государственной политики энергоэффективности
    Baza danych charakterystyk energetycznych i operacyjnych budynków użyteczności publicznej: perspektywy rozwoju dla celów polityki efektywności energetycznej państwa
    The database of energy and operational characteristics of public buildings: development prospects for the purposes of state energy efficiency policy
    Autorzy:
    Sityuk, Antonina
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1403614.pdf
    Data publikacji:
    2021-06-10
    Wydawca:
    Collegium Witelona Uczelnia Państwowa
    Tematy:
    baza budynków użyteczności publicznej
    charakterystyka energetyczna i eksploatacyjna budynków
    energooszczędna modernizacja budynków
    publiczna polityka efektywności energetycznej
    długoterminowa strategia termomodernizacji budynków
    база общественных зданий
    энергетические и эксплуатационные
    характеристики зданий
    энергоэффективная модернизация зданий
    государствен-
    ная политика энергоэффективности
    долгосрочная стратегия термомодернизации
    зданий.
    database of public buildings
    energy and operation buildings characteristics
    energy-efficient modernization of buildings
    state energy efficiency policy
    long term
    buildings thermo-modernization strategy
    Opis:
    W artykule przedstawiono bazę danych charakterystyk energetycznych i operacyjnych budynków użyteczności publicznej jako skuteczne narzędzie informacyjno-techniczne wdrażania polityki energooszczędnej modernizacji budynków. Na podstawie wyników państwowego projektu pilotażowego utworzenia bazy budynków rządowych i budynków wojewódzkich urzędów administracji w artykule zaproponowano wykaz potencjalnych użytkowników bazy w przypadku jej skalowania i na inne typy budynków do poziomu krajowego. Autor określił pożądane elementy konstrukcyjne bazy budynków, źródła informacji do wypełnienia. Na podstawie odpowiednich doświadczeń zagranicznych wskazano strategiczne perspektywy rozwoju bazy budynków, przedstawiono zasady jej prowadzenia. Określono multiplikatywny efekt wdrożenia krajowej bazy budynków i dalsze kierunki badań.
    В статье представлена база данных энергетических и эксплуатационных харак- теристик общественных зданий как действенный информационно-технический инструмент внедрения политики энергоэффективной модернизации зданий. Основываясь на итогах государственного пилотного проекта создания базы правительственных зданий и зданий областных государственных администраций, в статье предложен перечень потенциальных пользователей базы в случае ее масштабирования и на другие типы зданий до уровня национальной. Автором определены желаемые структурные элементы базы зданий, источники инфор- мации для наполнения. На основании соответствующего зарубежного опыта обозначены стратегические перспективы развития базы зданий, представлены принципы ее ведения. Определены мультипликативный эффект внедрения национальной базы зданий и дальнейшие направления исследований.
    Źródło:
    Zeszyty Naukowe Państwowej Wyższej Szkoły Zawodowej im. Witelona w Legnicy; 2021, 2, 39; 89-108
    1896-8333
    Pojawia się w:
    Zeszyty Naukowe Państwowej Wyższej Szkoły Zawodowej im. Witelona w Legnicy
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-13 z 13

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies