Temat: лексема - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Назви опалювальних споруд та їх конструктивних частин у бойківських говірках
Names of heating constructions and their constituent parts in Boycott dialects
Autorzy:: Чаган, Оксана
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/498422.pdf
Data publikacji:: 2019
Wydawca:: Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk
Tematy:: лексема
назви опалювальних споруд
мотивація
бойківські говірки
Opis:: The vocabulary of traditional rural construction always reflects the regional culture and customs allowing to reconstruct the history of the material culture of the people as a whole. Heating is one of the most essential typological systems in public dwelling. Research into the heating structures in Boykivshchyna indicates their evolution and improvement resulting in the obsolescence of some and the emergence of new names.The paper analyses the names of heating structures and their components in the context of research into construction vocabulary.The analysis illustrates the variability of lexemes at the phonetic, accentuation, word-formation and grammatical levels. The study corroborates the archaisms of heating structures which have vanished due to changes in the lifestyle of the Boykos. Typical motivational signs of generating names of heating structures and their parts in the studied dialects are the respective building materials, the way the structure or its component are positioned in relation to the main structure, and the residuals stored there. The most productive ways of deriving the names of heating structures and their components are the affixed and analytical methods. The names include borrowings from Polish, German, Hungarian, as well as Turkic and Eastern Roman languages.
У статті проаналізовано назви опалювальних споруд та їх частин у контексті дослідження будівельної лексики в бойківських говірках.Здійснений аналіз ілюструє варіантність лексем на фонетичному, акцентуаційному, словотвірному та граматичному рівнях. Дослідження засвідчує архаїзацію назв опалювальних споруд, що зникли з життя бойків у звʼязку зі зміною процесів господарювання. Типовими мотиваційним ознаками для творення назв опалювальних споруд та їх частин у досліджуваних говірках є будівельний матеріал, з якого їх роблять, спосіб розташування споруди чи конструктивної частини стосовно основної, залишковий продукт, який зберігають у цьому місці.Найпродуктивнішими способами деривації назв опалювальних споруд та їх частин є афіксальний та аналітичний. Серед назв фіксуємо запозичення з польської, німецької, угорської мов, а також зі східнороманських і тюркських мов.
Źródło:: Gwary Dziś; 2019, 11
1898-9276
Pojawia się w:: Gwary Dziś
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Слово коровай: діалектний текст та обрядовий контекст
The word korovay: a dialectal text and the ritual context.
Autorzy:: Хібеба, Наталія
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/498390.pdf
Data publikacji:: 2019
Wydawca:: Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk
Tematy:: лексема,
весільна лексика,
номінація,
бойківські говірки
lexeme,
wedding vocabulary,
nomination,
Boyko dialects
Opis:: Записані під час експедицій на Бойківщину впродовж 1999–2016 років тексти про весілля, доступні діалектні, фольклорні, етнографічні записи від кінця ХІХ ст. свідчать, що до 50-х років ХХ століття з обрядовою метою використовували не коровай, а випечений домашній хліб із житньої чи вівсяної муки, згодом – із пшеничного борошна або ж куплений виріб. Сучасні тексти про бойківське весілля дають змогу проілюструвати функціювання слова коровай. Проаналізовано семантику лексеми, її здатність утворювати деривати з обрядовим значенням, тенденцію до компонування сталих словосполучень, а також обрядовий контекст використання короваю. Лексема демонструє варіативність на фонетичному, акцентуаційному, словотвірному рівнях. Відзначено різні назви на позначення оздоб на короваю, зокрема спеціально випечених із тіста виробів. У статті наведено розповіді респондентів про вірування, ворожіння тощо, повʼязані з випіканням короваю.
The word korovay: a dialectal text and the ritual context. Texts about weddings, recorded during expeditions to Boykivshchyna in 1999-2016 and comprising dialectal, folklore and ethnographic records from the late 19th century, are evidence that until the 1950s, it was not the korovay but cooked, homemade bread made from rye or oat flour (later on from wheat flour) that was used to prepare a ceremonial product. Modern texts about Boykos’ weddings provide information about the word korovay. In this article, the semantics of the lexeme, its ability to form derivatives indicating ceremonial aspects, a tendency to form stable phrases, as well as the ritual context of the use of the word korovay are analysed. The lexeme demonstrates variability on the level of phonetics, accent and morphology. Various names have been used to denote decorative korovays, including specially baked products. In the article, the respondents talk about their beliefs and the divinations revolving around the process of baking bread.
Źródło:: Gwary Dziś; 2018, 10; 33-48
1898-9276
Pojawia się w:: Gwary Dziś
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Nowe i aktualizowane zapożyczenia z języka polskiego w języku białoruskim na początku XXI wieku i ich odzwierciedlenie w opracowaniach leksykograficznych
Autorzy:: Уласевіч, Вікторыя
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/625038.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:: lexical process
lexeme
borrowing
Polonism
new borrowing
actualized borrowing
lexical doublet
vocabulary
dictionary
orthographic dictionary
bilingual dictionary
proces leksykalny
zapożyczenie
polonizm
nowe zapożyczenie
dublet leksykalny
korpus leksykalny
słownik ortograficzny
słownik dwujęzyczny
лексічны працэс
лексема
запазычанне
паланізм
новае запазычанне
актуалізаванае запазычанне
лексічны дублет
слоўнікавы склад
слоўнік
арфаграфічны слоўнік
перакладны слоўнік
Opis:: The article is devoted to new lexemes of Polish origin in the Belarusian language in the beginning of the 21st century and the experience of its lexicographic description. The process of borrowing lexemes from the Polish language and through its mediation is a characteristic feature of the modern Belarusian language which is being actualized in it. Normally, new and actualized borrowings from the Polish language are doublets of standard Belarusian lexemes. Despite the ambiguous attitude of the Belarusian language native speakers and linguists to them, they begin to be fixed in normative monolingual and bilingual dictionaries.
Artykuł został poświęcony nowej leksyce pochodzenia polskiego w języku białoruskim na początku XXI wieku. We współczesnym języku białoruskim zazwyczaj nowe zapożyczenia z języka polskiego stanowią dublety leksemów białoruskich, należących do odmiany literackiej. Zapożyczenia te, pomimo niejednoznacznego stosunku do nich użytkowników języka i lingwistów, trafiają do publikacji leksykograficznych.
Артыкул прысвечаны новай лексіцы польскага паходжання ў беларускай мове пачатку ХХІ ст. і вопыту яе лексікаграфічнага апісання. Характэрным для сучаснай беларускай мовы з’яўляецца тое, што ў ёй актывізуецца працэс запазычвання лексікі з польскай мовы і праз яе пасрэдніцтва. Звычайна новыя і актуалізаваныя запазычанні з польскай мовы з’яўляюцца дублетамі нарматыўных беларускіх лексем. Нягледзячы на неадназначнае стаўленне да іх носьбітаў беларускай мовы і лінгвістаў, яны пачынаюць фіксавацца нарматыўнымі аднамоўнымі і перакладнымі лексікаграфічнымі выданнямі.
Źródło:: Studia Białorutenistyczne; 2015, 9
1898-0457
Pojawia się w:: Studia Białorutenistyczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: Специфика образа тополя в русской лирике 50–70-х годов XX века
The specificity of the image of poplar in Russian poetry of 50-70 years of 20th century
Autorzy:: Соколова, Марина
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/665538.pdf
Data publikacji:: 2018
Wydawca:: Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:: дендроним
лексико-семантический подход
русская лирика 50–70-х годов XX века
лексема тополь
образ тополя
антропоморфизм
dendronims
lexical-semantic approach
Russian lyrics of 50–70 years of 20th century
the lexeme of the poplar
the image of poplar
anthropomorphism
Opis:: The article discusses the problem of dendronims in the Russian discourse. The analysis of the image of poplar in the Russian poetry of 50–70 years of 20th century is based on the lexico-semantic approach, which means the consideration of its semantics on the background of the lexical system of its embodiment in literary texts. The study has resulted in revealing basic features of the image of poplar. There have been also described and illustrated linguistic units that make it possible for the features mentioned above to function in their both literal and metaphoric use in poetic context. What is more, the paper shows the characteristics of the image of poplar in poetry. As it is proved, the dominant denotative features of the poetic poplar can be described as “height”, “silver coloring of its leaf”, “slenderness”. Metaphorical usage of the features refers mainly to such associative relations as “poplar – human attributes”, “poplar – the subject of speech activity”, “poplar – human behavior”, “poplar-citizen”, “poplar – attribute of the whole country.” The significant role in the analysed image play meanings embodied in poetic complex of “the three worlds”.
В статье характеризуется проблема изучения дендронимов в русском дискурсе. В основе исследования образа тополя в русской лирике 50–70-х годов XX века лежит лексико-семантический подход к образу, т.е. рассмотрение его значения в аспекте системы лексических средств его воплощения в художественном тексте. В результате проведенного исследования выявлены основные признаки, характеризующие образ тополя, описаны и проиллюстрированы примерами языковые средства, актуализирующие данные признаки в их прямом и метафорическом употреблении в поэтическом контексте, охарактеризована специфика образа тополя в русской лирике указанного периода, получены выводы о том, что доминантными денотативными признаками поэтического тополя являются «высота», «серебристая окраска листа», «стройность». При метафорическом употреблении данных признаков наиболее актуальными являются ассоциативные отношения «тополь – атрибуты человека», «тополь – субъект речевой деятельности», «тополь – поведение человека», «тополь-горожанин», «тополь – атрибут всей страны». Большое значение в данном образе имеют также смыслы, воплощенные в поэтическом комплексе «троемирия».
Źródło:: Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2018, 15; 109-115
1731-8025
2353-9623
Pojawia się w:: Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: Діалектний словник як репрезентант явищ матеріальної та духовної культури народу
Dialectal dictionary as a representative of a nation’s material and spiritual culture.
Autorzy:: Мартинова, Ганна
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/498451.pdf
Data publikacji:: 2019
Wydawca:: Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk
Tematy:: діалектний словник,
реєстрове слово,
обрядова лексема,
мікротекст
patois lexical stock,
registered lexeme,
ritual lexeme,
microtext
Opis:: У статті окреслено специфіку відображення в реєстрі діалектних словників явищ традиційної народної матеріальної й духовної культури. Акцентовано увагу на необхідності ілюструвати реєстрові лексеми мікротекстами зв’язного діалектного мовлення для репрезентації обсягу знань про календарне свято, специфіку тлумачення його змісту, відображення специфічно народного світобачення та особливостей сприйняття дійсності.
The article regards a peculiar representation of the traditional folk material and spiritual cultural phenomena in the patois lexical stock. The registered lexemes are supposed to be illustrated through micro texts of the related dialectal speech to deliver the information of the calendar date, its interpreted sense, reflected in the specific outlook and cognitive perception.
Źródło:: Gwary Dziś; 2018, 10; 127-134
1898-9276
Pojawia się w:: Gwary Dziś
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 6.

Tytuł:: Асоцијативни речници као извор за проучавање религиозности у постатеистичким друштвима источне и југоисточне европе (на материјалу речника српског и руског језика)
Associative dictionaries as a source for studying religiosity in post-atheistic societies of Eastern and Southeastern Europe (on the material in Russian and Serbian languages)
Słowniki skojarzeniowe jako źródło badań religijności w społeczeństwach postateistycznych Europy wschodniej i południowowschodniej (na przykładzie języka serbskiego i rosyjskiego)
Autorzy:: Кончаревић, Ксенија
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/475537.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Polska Akademia Nauk. Instytut Języka Polskiego PAN
Tematy:: Социолингвистика
теолингвистика
социологија религије
религиозност
асоцијативни речник
асоцијативна поља лексема
савремени српски језик
савремени руски језик
sociolinguistics
theolinguistics
sociology of religion
religiosity
associative dictionary
associative fields of a lexeme
modern Serbian language
modern Russian language
Opis:: У раду се, на материјалу асоцијативних речника, спроводи анализа садржине и структуре асоцијативних поља лексема из семантичког поља „религија и Црква“ у руском и српском језику са циљем реконструисања представа о религиозности у свести носилаца двају језика. Добијени резултати доводе се у корелацију са новијим социолошким испитивањима религиозности грађана Русије и Србије.
Słowniki skojarzeniowe jako źródło badań religijności w społeczeństwach postateistycznych Europy wschodniej i południowowschodniej (na przykładzie języka serbskiego i rosyjskiego) W artykule analizuje się treść i strukturę derywatów asocjacyjnych należących do pola semantycznego „religia i Kościół” w języku rosyjskim i serbskim. Na materiale słowników skojarzeniowych rekonstruuje się wyobrażenia na temat religijności w świadomości użytkowników obu języków. Uzyskane rezultaty poddane są konfrontacji z nowszymi socjologicznymi badaniami nad religijnością obywateli Rosji i Serbii.
The essay deals with the analysis of the content and the structure of the associative fields of lexemes from the semantic field “religion and Church” in Russian and Serbian languages on the material of associative dictionaries. The aim of this study is the reconstruction of the notions of the religiosity in the consciousness of the both language speakers. The results are set in correlation with the recent sociological studies of the religiosity of Russian and Serbian citizens. The analysis reveals the compatibility of the picture of the religiosity in the language consciousness of the contemporary speakers of Russian and Serbian languages with the findings obtained by sociological methods. According to the structure and the content of the associative fields of the lexemes from the domain of spirituality, religious notions among Russians are amorphous, emotionally and expressively more negatively marked than among Serbs, and they imply greater detachment which is manifested through intellectualistic, rational and atheistic approach. The syncretism of the Soviet ideological attitude toward religious values and their modern status in the post-atheistic and post-totalitarian society is also noticeable, with its rather weak manifestations of the traditional orientation. Among Serbs, the attitude toward the terms from the sacral domain is mostly positively marked, but notions about them are often ambiguous. The most dominant is the traditionalism, with the weaker exposing of the national element, but certain profanation of the terms and notions form the sacral sphere are also noticeable, and it stems from the coexistence of the religious and the secular.
Źródło:: Socjolingwistyka; 2015, 29; 171-190
0208-6808
Pojawia się w:: Socjolingwistyka
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 7.

Tytuł:: Способи номінації тканин і виробів у середньонаддніпрянських говірках
Methods of nomination of fabrics and products in the Middle Dnieper dialects
Autorzy:: Жуган (Zhuhan), Наталія (Nataliia)
Оскирко (Oskirko), Олексій (Oleksii)
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2177493.pdf
Data publikacji:: 2022-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: сема
репрезентант
лексема
термін
номен
семантика
варіант
лексико-семантична група
семантична мікрогрупа
sema
representative
lexeme
term
nomination
semantics
variant
lexical-semantic group
Opis:: The article, collected on the dialect material of the dialects of the Middle Dnieper area of the Ukrainian language, analyzes the lexical and semantic groups of names of fabrics and cloth, its parts and varieties and actions related to their manufacture and names of weaving products. These lexical-semantic groups form representatives of the following families: ‘fabric (common name)’; ‘canvas (common name) ʼ; ‘a piece of cloth’; ‘longitudinal edge of the canvas’; ‘longitudinal edge of the non-cutting fabric’; ‘bleached canvas’; ‘whitewash the canvas’; ‘canvas in 4 strands’; ‘canvas in 8 bands’; ‘canvas in 9 bands’; ‘canvas in 10 bandsʼ; ‘canvas in 11 bands’; ‘canvas in 12 bands’; ‘canvas in 13 bands’; ‘canvas rags’; ‘thick canvas’; ‘coarse cloth of the worst kind of yarn’; ‘medium yarn fabric’; ‘thin cloth of the best kind of yarn’; ‘thick fabric’; ‘bad, liquid fabric’; ‘cotton fabric’; ‘fabric of pure woolen threads’; ‘thin paper cloth’; ‘cotton fabric’; ‘printed fabric’; ‘to bring hair’; ‘fabric that has no lint on the dress’; ‘fabric with pile on the dress’; ‘simple cloth’; ‘lintfree cloth’; ‘pile cloth’; ‘cloth of different colors’, ‘hand-woven, made of home canvas’; ‘a product made of thin cloth’; ‘a product made of thick cloth’; ‘row - a type of sheet made of hemp or linen yarn’; ‘row on the bed, under the duvet’; ‘rows of shelters’; ‘rows that cover the lava’; ‘in a row, which covered the floor’; ‘a product made of printed fabric’; ʼa product made of white clothʼ. In the course of the research the peculiarities of the representation are presented, the structural-semantic organization is clarified, the peculiarities of the nominative processes of these vocabulary groups are traced, the systemic connections of the studied nouns are revealed. Tokens that arose by morphological or semantic derivation are recorded; analytical names - attributive and substantive phrases; propositional - in the form of a sentence. Monosyllabic names are preserved in the minds of dialect speakers despite the archaization of the realities themselves, and compound names are mostly substitutes that arose in connection with the archaization in the memory of informants of specialized names. Commonly used tokens, which have acquired terminological significance, reflect the word-forming possibilities of speech and the dynamics of lexical composition. Nouns with different word-formation, phonetic, accentuation and grammatical variants in the Middle Dnieper dialects are attested.
У статті, зібраному на діалектному матеріалі говірок середньонаддніпрянського ареалу української мови, проаналізовано лексико-семантичні групи назв тканини і полотна, його частин і різновидів та дій, пов’язаних з їхнім виготовленням та назв виробів ткацтва. Ці лексико-семантичні групи формують репрезентанти таких сем: ‘тканина (загальна назва)ʼ; ‘полотно (загальна назва)ʼ; ‘шматок полотнаʼ; ‘поздовжній край полотнаʼ; ‘поздовжній край полотна, що не зрізаютьʼ; ‘вибілене полотно’; ‘білити полотно’; ‘полотно в 4 пасмаʼ; ‘полотно у 8 пасомʼ; ‘полотно у 9 пасомʼ; ‘полотно в 10 пасомʼ; ‘полотно в 11 пасомʼ; ‘полотно у 12 пасомʼ; ‘полотно в 13 пасомʼ; ‘клочкове полотно’; ‘товсте полотно’; ‘грубе полотно з найгіршого ґатунку прядива’; ‘полотно середнього ґатунку прядива’; ‘тонке полотно з найкращого ґатунку прядива’; ‘товста тканина’; ‘погана, рідка тканина’; ‘бавовняна тканинаʼ; ‘тканина з чистих вовняних нитокʼ; ‘тонка паперова тканинаʼ; ‘бавовняна тканинаʼ; ‘набивна тканинаʼ; ‘наводити ворсуʼ; ‘тканина, що не має ворсу на сукніʼ; ‘тканина, що має ворс на сукніʼ; ‘просте сукноʼ; ‘сукно без ворсу’; ‘сукно з ворсом’; ‘сукно різного кольоруʼ, ‘самотканий, виготовлений із домашнього полотнаʼ; ‘виріб, зроблений з тонкого полотнаʼ; ‘виріб, зроблений із товстого полотнаʼ; ‘рядно – вид простирадла з конопляної або лляної пряжі’; ‘рядно на ліжко, що підстилають під перину’; ‘рядно, яким укриваються’; ‘рядно, яким застилають лаву’; ‘рядно, яким застилали підлогу’; ‘виріб, зроблений із набивної тканиниʼ; ʼвиріб, зроблений із білого сукнаʼ. У процесі дослідження представлено особливості репрезентації, зʼясовано структурно-семантичну організацію, простежено особливості номінативних процесів цих груп лексики, виявлено системні звʼязки досліджуваних номенів. Зафіксовано лексеми, що виникли шляхом морфологічної чи семантичної деривації; аналітичні назви – атрибутивні й субстантивні словосполучення; пропозитивні – у формі речення. Однослівні найменування збережені у свідомості діалектоносіїв незважаючи на архаїзацію самих реалій, а складені – здебільшого є субститутами, які виникли у зв’язку з архаїзацією в пам’яті інформантів спеціалізованих назв. Загальновживані лексеми, що набули термінологічного значення, відображають словотворчі можливості говіркового мовлення та динаміку лексичного складу. Засвідчено номени, які мають у середньонаддніпрянських говірках різні словотвірні, фонетичні, акцентуаційні та граматичні варіант.
Źródło:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 67-75
2543-9227
Pojawia się w:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 8.

Tytuł:: Семантика регулятива мати в посланнях Андрея Шептицького
Semantics of the regulative maty (mother) in Andrei Sheptytsky’s epistles
Autorzy:: Tarasiuk, Tatiana
Kosyk, Anastazja
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/31343292.pdf
Data publikacji:: 2021-12-31
Wydawca:: Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:: лексичний регулятив
релігійний стиль
лексема
послання
lexical regulative
religious style
lexeme
epistle
Opis:: У статті висвітлюється питання про лексичну регулятивну семантику мати в посланнях митрополита Української Греко-Католицької Церкви Андрея Шептицького. Оскільки матеріалом для дослідження є тексти релігійного стилю, розглянута лексема, на додаток до свого основного значення „жінка по відношенню до дитини, яку вона народила”, розширює свою семантику значенням „Церква по відношенню до своїх віруючих” з конкретизацією через прикметники лексеми рідний, справжній. Частотна актуалізація регулятивного мати (мати) була виявлена в назвах релігійного дискурсу „Матір Божа”, „Божа Мати”, „мати Христа”, „Свята мати”, „Благословенна мати”, використовуваних для позначення материнства Діви Марії по відношенню до Ісуса Христа, і в іменах „мати всіх нас”, „мати Небес”, використовуваних для пояснення значення її материнства для всіх віруючих на землі. Світське значення лексичного регулятиву мати визначається стилем поведінки жінки як християнки і позначається, в першу чергу, атрибутами благочестивої, християнської, рідної матері (сімейним станом по відношенню до дітей). Ідіостиль митрополита ілюструє використання досліджуваного регулятиву в чіткій сімейній ієрархії, наприклад, батько і мати; батько, мати, брат, сестра, дружина, чоловік; мати і дитина, включаючи узагальнений збірний образ всіхжінок, основною місією яких є народження і виховання дітей.
The article highlights the issue of the lexical regulative maty semantics in the epistles of the Ukrainian Greek Catholic Church Metropolitan Andrei Sheptytsky. Since the case study material is the religious style texts, the lexeme under consideration, in addition to its basic meaning of „woman, in relation to the child she gave birth to”, expands its semantics with the meaning of „church, in relation to its believers” with its concretization through the adjective lexemes native, genuine. The frequency actualization of the regulative maty (mother) has been revealed in the names of the religious discourse Mother of God, God’s Mother, Mother of Christ, Holy Mother, Blessed Mother, used to denote the motherhood of the Virgin Mary in relation to Jesus Christ, and in the nomens the Mother of us all, the Mother of Heaven, used for the explication of her motherhood significance to all the faithful on the Earth. The secular meaning of the lexical regulative mother is determined by the style of woman’s behavior as a Christian and indicated, primarily, by the attributes of pious, Christian, native mother (a family status in relation to children). The Metropolitan’s idiostyle illustrates the use of the studied regulative in a clear family hierarchy, for example father and mother; father, mother, brother, sister, wife, husband; mother and a child, including a generalized collective image of all women, whose primary mission is the birth and upbringing of children.
Źródło:: Studia Ucrainica Varsoviensia; 2021, 9; 53-65
2299-7237
Pojawia się w:: Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 9.

Tytuł:: Słowa pogranicza (na materiale gwarowym wschodniej Lubelszczyzny)
Слова пограниччя (На діалектному матеріалі Східної Люблінщини)
Autorzy:: Pelcowa, Halina
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2015579.pdf
Data publikacji:: 2021-12-13
Wydawca:: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:: лексема
пограниччя
говірки
Люблінщина
word
Borderlands
dialects
the Lublin region
słowo
pogranicze
gwary
Lubelszczyzna
Opis:: Przedmiotem rozważań jest słownictwo usytuowane geograficznie, mentalnie i historycznie na obszarze Lubelszczyzny wschodniej, rozpatrywane w relacji nazwy do desygnatu i zmian cywilizacyjno-kulturowych wynikających z procesów globalizacyjnych. Są to: 1) nazwy genetycznie wschodniosłowiańskie, a więc wyrazy (lub ich znaczenia) pochodzenia ukraińskiego, białoruskiego; 2) „geograficzne dialektyzmy kresowe” wspólne dla gwar pogranicza wschodniego po obu stronach Bugu, przy czym wspólnota ta wynika wyłącznie z sąsiedztwa terytorialnego; 3) wyrazy funkcjonujące w świadomości językowej mieszkańców wsi jako przynależne do określonej nacji.
Предметом дослідження є лексика, яка в географічному, ментальному та історичному вимірі пов’язана з територією східної Люблінщини; вона розглядається у відношенні до десигната і цивілізаційно-культурних змін, що випливають із глобалізаційних процесів. Сюди належать: 1) генетично східнослов’янські лексеми, тобто слова (або їхні значення) українського, білоруського походження; 2) георгафічні периферійні діалектизми, спільні для говорів східного пограниччя по обидва боки Західного Бугу, причому ця спільність пов’язана виключно із територіальним сусідством; 3) лексеми, що функціонують у мовній свідомості мешканців села як властиві окресленій нації.
The study deals with the geographically, mentally and historically motivated vocabulary of the eastern part of the Lublin region as seen through the prism of the name-designatum relationship and the globalization-related civilization and cultural changes. The vocabulary includes: (1) names of East Slavic provenance, including words and their meanings of the Ukrainian and Belorussian origin; (2) geographically-restricted dialectal borderlands forms common for the formations of the Eastern Borderlands linguistic community alongside the Bug river; (3) words functioning in the villagers’ linguistic awareness of a given national community.
Źródło:: TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych; 2020, 6, Numer Specjalny; 121-135
1733-2249
Pojawia się w:: TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 10.

Tytuł:: Языковой образ Польши и России в текстах обоюдных СМИ
The language image of Poland and Russia in Polish and Russian media respectively
Autorzy:: Lukianov, Dmitrii
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/481949.pdf
Data publikacji:: 2020-03-31
Wydawca:: Uniwersytet Warmińsko-Mazurski w Olsztynie
Tematy:: lexeme
image
Polish-Russian relations
mass-media
stereotype
лексема
языковой образ
польско-российские отношения
средства массовой информации
стереотип
Opis:: Общеизвестно, что средства массовой информации играют важ-ную роль в создании того или иного языкового образа. В данной статье анализиру-ется, как благодаря языковым средствам создаётся образ России в текстах польской газеты «Газета Выборча» и как аналогичным способом создаётся образ Польши в текстах российской газеты «Новая газета». На основании такого анализа удаётся выявить, какие характеристики русские и поляки приписывают друг другу. Кроме того, анализируется, как поляки и русские воспринимают друг друга с точки зре-ния политики, экономики, истории и культуры. В работе рассматриваются статьи, которые посвящены польско-российским отношениям на фоне политических, эконо-мических и исторических событий. Анализ польских СМИ показывает, что сквозь призму политических, экономических и исторических событий польско-российские отношения воспринимаются негативно, тогда как на фоне культурных событий польско-российские отношения воспринимаются положительно. Образ Польши, представленный в российской газете «Новая газета», независимо от затрагиваемого аспекта, существенно не отличается.
It is a well-known fact that mass-media plays an important role in creating the language image of the world. In this article, the author analyses by what linguistic means the image of Russia is created in the texts of the Polish newspaper “Gazeta Wyborcza” and in which way the image of Poland is created in the texts of the Russian newspaper “Novaya Gazeta”. Based on this analysis, the author reveals what main characteristics Poles and Russians attribute to one other. Furthermore, the author explores how Poles and Russians perceive each other in the area of politics, economy, history and culture – aspects which are frequently taken up by the media. Therefore, the author investigates articles which are dedicated to Polish-Russian relations and connected to political, economic and historical events. The analysis of Polish media shows that through the prism of political, economic and historical events, Polish-Russian relations are seen negatively, whereas regarding cultural events, Polish-Russian relations are perceived positively. However, if it comes to the image of Poland presented in the Russian newspaper “Novaya Gazeta” – regardless whether the articles are about politics, economy, history and culture – the image is positive and relatively stable.
Źródło:: Acta Polono-Ruthenica; 2020, 1, XXV; 163-175
1427-549X
Pojawia się w:: Acta Polono-Ruthenica
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "лексема" wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język