Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "кордони" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-2 z 2
Tytuł:
Європа як відображення світоглядних традицій та сучасних уявлень (Історико-географічний аспект)
Europa jako odzwierciedlenie tradycji światopoglądowych i współczesnych wyobrażeń (aspekt historyczno-geograficzny)
Autorzy:
Гудзевич, Анатолій
Романюк, Іван
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/31233783.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
Європа
кордони
історико-географічний регіон
частина світу
геосередовище
Europe
borders
historical and geographical region
part of the world
geo-environment
Europa
granice
region historyczno-geograficzny
część świata
geośrodowisko
Opis:
Стаття присвячена проблемним питанням світоглядної орієнтації у зв’язку з потребою персоніфікації позиціонування Європи як частини світу. Для встановлення означеної проблематики застосовано  низку методів − ретроспективний, хронологічний, періодизації, порівняльно-історичний та інші. Вперше встановлені та нанесені на карту кордони Європи, на тлі інших частин світу, забезпечують: цілісність та «образність», служать основою для розрізнення історико-географічних середовищ планети рівня «частини світу», уможливлюють єдність підходів вчених і практиків (географів, істориків, геологів, культурологів, політиків та ін.). Зокрема, використання Європи, як географічної проекції на земну поверхню, закладає передумови для узгодженого, стандартного групування країн за регіонами з чітким територіальним охопленням і характеристиками (площа, відстань тощо) насамперед у науково-освітній сфері.
Artykuł poświęcony jest badaniom nad problematyką orientacji światopoglądowej w związku z koniecznością personifikacji pozycjonowania Europy jako części świata. Do ustalenia postawionego problemu zastosowano szereg metod: retrospektywną, chronologiczną, periodyzacyjną, porównawczo-historyczną i inne. Autor uważa, iż niniejsza nowatorska próba wyznaczenia i wytyczenia granic Europy na tle innych części świata zapewnia jej integralność i „obrazowość”, ponadto stanowi też bazę do wyodrębnienia środowisk historyczno-geograficznych planety na poziomie „części świata”; umożliwia również ujednolicenie podejścia naukowców i praktyków (geografów, historyków, geologów, kulturoznawców, polityków itp.). Wykorzystanie Europy jako punktu geograficznego na powierzchni Ziemi kładzie podwaliny pod uzgodnione standardowe zaszeregowanie krajów według regionów o wyraźnym zasięgu terytorialnym i cechach charakterystycznych (obszar, odległość itp.), przede wszystkim w sferze naukowej i edukacyjnej.
The article is devoted to problematic issues of worldview orientation in connection with the need to personify the positioning of Europe as part of the world. A number of methods – retrospective, chronological, periodization, comparative-historical and others – were used to establish the specified problem. The borders of Europe, established and mapped for the first time, against the background of other parts of the world, provide: integrity and “imagery”, serve as a basis for distinguishing the historical and geographical environments of the planet at the level of “part of the world”, enable the unity of the approaches of scientists and practitioners (geographers, historians, geologists, cultural experts, politicians, etc.). In particular, the use of Europe as a geographical projection on the Earth’s surface lays the groundwork for an agreed, standard grouping of countries by regions with clear territorial coverage and characteristics (area, distance, etc.) primarily in the scientific and educational sphere.
Źródło:
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych; 2023, 6, 18; 1-20
1733-2249
Pojawia się w:
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Structural Transformations of the Post-Soviet Space: Challenges for Ukraine
СТРУКТУРНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ ПОСТРАДЯНСЬКОГО ПРОСТОРУ: ВИКЛИКИ ДЛЯ УКРАЇНИ
Autorzy:
Chekalenko, L.
Doroshko, M.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894247.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
collapse of the USSR, Ukraine, Russia’s aggression, CIS, national security, trade wars, borders, World Actors, NIS, Kremlin’s dictate and blackmail, strategic partners
колапс СРСР, Україна, агресія Росії, СНД, національна безпека, торгові війни, кордони, світові актори, ННД, диктат та шантаж Кремля, стратегічні партнери
Opis:
Проналізовано причини розвалу СРСР і створення СНД та викладений власний погляд щодо цих проблем. Обґрунтовано політику України в СНД та боротьбу нашої країни за демократизацію пострадянського простору. Доведено, що основною складовою колапсу СРСР був особистісний фактор, бажання вивести з тіні величезну власність, чого не можна було зробити за часів комуністичної системи. Серед основних кризових явищ пострадянського простору виділяються: відсутність гарантій безпеки та відповідного захисту, невизнання і неукріплення державних кордонів ННД, жорстка економічна конкуренція ННД на третіх ринках, диктат та шантаж Кремля, торгові війни, сировинна залежність, відсутність виходу до моря тощо. Війна, яку веде Росія проти України, як «лакмусовий папір» виявила стратегічних партнерів нашої держави на пострадянському просторі, а також її прихованих ворогів. Автори характеризують обережну політику України стосовно СНД, якою позначено весь період перебування нашої країни в цій організації і дають оцінку сучасної ситуації, яка склалася навколо Украіни і СНД.
The causes of the collapse of the USSR and the creation of the CIS have been channelled, and one’s own point of view regarding these problems has been stated. The policy of Ukraine in the CIS, the struggle of our country for the democratization of the post-Soviet space is grounded. It is proved that the main component of the collapse of the USSR was a personal factor, a desire to take out of the shadows a huge property, which could not be done during the time of the communist system. Among the crisis phenomena of the post-Soviet space are identified as the main ones: the lack of security and appropriate security guarantees, the non-recognition and undefined state borders of the NIS, the severe economic competition of the NIS in third markets, the Kremlin’s dictate and blackmail, trade wars, raw materials dependence, lack of access to the sea and so on. The war that Russia is waging against Ukraine, as a “litmus test”, has revealed the strategic partners of our country in the post-Soviet space, as well as its hidden enemies. The authors characterize the cautious policy of Ukraine towards the CIS, which manifested itself throughout the years of organization’s existence, assess the current situation that has developed around Ukraine and the CIS.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2017, 3; 140-157
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-2 z 2

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies