Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "відносини" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
Wyświetlanie 1-15 z 32
Tytuł:
Формування «особливих» відносин Камбоджі й КНР: двосторонній і регіональний контексти
Shaping Cambodia-China: “Special” Relations: Bilateral and Regional Frameworks
Autorzy:
Gorodnia, N.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/51611607.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Камбоджа
КНР
камбоджійсько-китайські відносини
зовнішня політика
міжнародні відносини
Південно-Східна Азія
Cambodia
China
Cambodia–China relations
foreign policy
international relations
Southeast Asia
Opis:
У квітні 2019 р. Камбоджа стала першою державою, яка підписала з КНР План дій про створення «спільноти спільного майбутнього зі стратегічним значенням». У статті комплексно висвітлюються поетапні зміни у відносинах Камбоджі й КНР (з кінця ХХ ст.), унаслідок яких сформувалися їхні «особливі» відносини, і чинники, які на це впливали; оцінюється їхнє двостороннє і регіональне значення. Розвиток відносин розглядається на тлі внутрішніх процесів у Камбоджі, змін у політиці КНР у Південно-Східній Азії, міжнародної ситуації у регіоні. Важливими віхами на шляху формування «особливих» двосторонніх відносин були: події в Камбоджі у липні 1997 р., унаслідок яких уряд одноосібно очолив Хун Сен; перший візит Голови КНР Цзян Цземіня в Камбоджу в листопаді 2000 р.; угоди про «усебічне партнерство співробітництва» (квітень 2008 р.) й «усебічне стратегічне партнерство співробітництва» (грудень 2010 р.); головування Камбоджі в АСЕАН у 2012 р., коли вона повністю підтримала КНР у територіальних диспутах в Південно-Китайському морі, на противагу інтересам окремих держав-членів АСЕАН; політична криза у Камбоджі 2013–2014 рр.; двостороння домовленість 2019 р. про створення «спільноти спільного майбутнього зі стратегічним значенням». Політична підтримка, гранти, пільгові кредити і допомога КНР у реалізації великих інфраструктурних проектів мали суттєвий позитивний вплив на економічний розвиток Камбоджі. Водночас це призвело до залежності Камбоджі від Китаю. На відміну від АСЕАН та держав-членів, які реалізовують стратегію хеджування, Камбоджа зайняла повністю про-китайську позицію. Відносини з КНР стали для неї більш важливими, ніж з іншими державами АСЕАН. Унаслідок цього вона може заблокувати будь-яке рішення АСЕАН, що не відповідає інтересам Китаю. Це підриває єдність АСЕАН і суттєво зміцнює регіональні позиції КНР. Крім того, «особливі» відносини з Камбоджею забезпечують Китаю доступ до важливих стратегічних портів цієї держави в торговельно-економічних і військових цілях для реалізації своїх економічних і стратегічних регіональних інтересів.
In 2019, Cambodia was the first country to sign an Action Plan with China to create a “community of shared future with strategic importance”. The article comprehensively covers the gradual changes in the relations between the Kingdom of Cambodia and the PRC (since 1990s), which resulted in the formation of their “special” relations, and the factors that influenced them. The author assesses bilateral and regional significance of these “special” relations. Their development is considered against the background of internal processes in Cambodia, changes in China’s policy in Southeast Asia, and the international situation in the region. The author has identified the following milestones in the Cambodia–China relations: the July 1997 events in Cambodia, which resulted in establishing undivided governmentauthority by the prime-minister Hun Sen; the first visit of China’s Chairman Jiang Zemin to Cambodia in November 2000; bilateral agreements on Comprehensive Cooperative Partnership (April 2008) and Comprehensive Strategic Cooperative Partnership (December 2010); 2012 Cambodia’s ASEAN chairmanship, when it completely supported China in the South China Sea disputes, despite interests of some ASEAN members; the 2013–2014 political crisis in Cambodia; and, finally, 2019 bilateral agreement to establish “a community of shared destiny with a strategic meaning”. China’s political support, grants, soft loans and assistance in implementation of large infrastructural projects has had positive impact on Cambodia’s economic development. However, they have led to Cambodia’s dependence on China. While ASEAN and its nation-members implement strategies of hedging and balancing to avoid regional domination of any great power, Cambodia completely took China’s side. Relations with China have become more important to Cambodia than relations with other ASEAN nations. Since decisions in ASEAN are taken by consensus, Cambodia may block any one, which does not benefit China. This situation strengthens China’s regional position, but disrupts ASEAN unity that is crucial for regional security in Southeast Asia. Additionally, “special” relations with Cambodiaprovide China with access to its strategic ports in trade and economic, and military purposes to realize its economic and strategic interests.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2023, 23; 113-135
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
“Younger Brother” Status in Oriental Diplomatic History
СТАТУС «МОЛОДШОГО БРАТА» В ІСТОРІЇ СХІДНОЇ ДИПЛОМАТІЇ
Autorzy:
Rozumjuk, V.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894457.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
“brotherhood”, international relation, status, diplomacy, treaty
«братство», міжнародні відносини, статус, дипломатія, угода
Opis:
Стаття присвячена дослідженню феномену «братерства» у міжнародних відносинах. Аналізується зміст поняття «братство» в дипломатичній історії країн Стародавнього Сходу і середньовічного Китаю, наводяться конкретні приклади «братських» договорів. На багатьох прикладах автор демонструє, що сімейна термінологія («батько», «син», «дід», «онук», «дядько», «племінник», «брат») часто використовувались в хроніках різних цивілізацій та епох для визначення певного статусу держави в системі міжнародних відносин та позначення різних нюансів відносин політичної залежності, васалітету та гегемонії. Екстраполюючи досвід історії східної дипломатії на сучасну систему міжнародних відносин, автор робить висновок, що традиційні гасла російської пропаганди про «один народ» та «одвічне братерство» російського та українського народів означають лише ствердження нерівноправності та залежності української держави від «старшого брата», другорядний статус українців як нації, а не відчуття взаємної приязні і родинні зв’язки.
The article is devoted to research of “brotherhood” phenomenon in international relations. The meaning of the term “brotherhood” in diplomatic history of the Ancient East and medieval China is analyzed. Some “brotherhood” treaties are given. The author demonstrates with many examples that a family terminology (“father”, “son”, “grandfather”, “grandson”, “uncle”, “nephew”, “brother”) was often used in chronicles of many epochs and civilizations to determine the state status in the system of international relations and for a designation of various nuances of relations of a political dependence, vassalage and hegemony. Extrapolating experience of the history of Eastern diplomacy at the modern system of international relations, the author concludes that traditional slogans of Russian propaganda about “one nation” and “eternal brotherhood” of Russian and Ukrainian nations mean only the assertion of an inequality and dependence of Ukrainian state from the “elder brother”, the second-class status of Ukrainians as a nation, but not a feeling of a mutual affection and family ties.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2017, 3; 52-62
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
1991 рік: у джерел розбудови угорсько-українських міждержавних зв’язків
1991: At the origin of building Hungarian-Ukrainian inter-state relations
Autorzy:
Paladi, Renata
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1976873.pdf
Data publikacji:
2021-11-01
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:
Hungary
Ukraine
Soviet Union
bilateral relations
diplomacy
Угорщина
Україна
СРСР
двосторонні відносини
дипломатія
Opis:
31 травня 1991 р. в рамках триденного візиту керівництва Української РСР до Будапешта було підписано дев’ять документів, що в підсумку мали вирішальне значення для розбудови угорсько-українських двосторонніх відносин. Робочому візиту української делегації на чолі з головою Верховної Ради УРСР Леонідом Кравчуком передувала багатомісячна інтенсивна підготовча робота з обох сторін. У цій статті автор здійснює спробу дати огляд цього процесу на основі розсекречених архівних документів Міністерства закордонних справ Угорщини та, насамперед, посилаючись на угорську бібліографію. На початку дослідження автор дає коротку характеристику зовнішньополітичних цілей Угорської Республіки щодо Української РСР на межі 90-х років. Далі подається короткий опис змісту основних зустрічей угорської та української сторін, а також висвітлюється реакція керівництва СРСР на взаємне зближення двох сусідніх держав. На основі аналізу архівних матеріалів автор акцентує особливу увагу на питаннях, що мали велике значення в розвитку і регулюванні угорсько-українських двосторонніх відносин, а саме: 1) Договір про добросусідство та співробітництво, 2) Декларація про національні меншини та 3) Консульська конвенція. Завершується розвідка коротким оглядом і оцінкою візиту української делегації у Будапешт у травні–червні 1991 року, також подається короткий контент та умови всіх дев’яти підписаних документів.
On 31 May 1991, during the three-day visit of the leadership of the Ukrainian SSR to Budapest, there were signed nine documents, which ultimately were crucial for the development of Hungarian-Ukrainian bilateral relations. The working visit of the Ukrainian delegation, headed by the Speaker of the Ukrainian Parliament Leonid Kravchuk, was preceded by many months of intensive preparatory work on both sides. In this study, the author tries to give an overview of this process based on declassified archival documents of the Ministry of Foreign Affairs of Hungary and primarily referring to the Hungarian bibliography. At the beginning of the study, the author gives a brief description of the foreign policy goals of the Republic of Hungary to the Ukrainian SSR on the verge of the 90s. Then will be given a brief description of the content of the main meetings that were organized between the Hungarian and Ukrainian sides, as well as the reaction of the Soviet leadership to the mutual rapprochement of the two neighbouring states. Based on archival materials, the author pays special attention to issues that were of great importance in the development and regulation of Hungarian-Ukrainian bilateral relations, namely 1) the Treaty of Good Neighborliness and Cooperation, 2) the Declaration on National Minorities and 3) the Consular Convention. The paper concludes with a brief review and assessment of the visit of the Ukrainian delegation to Budapest in May-June 1991 and gives a summary of the content and the terms of all nine signed documents.
Źródło:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2021, 30; 141-155
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Рецепція філософсько-педагогічної спадщини Я.А. Коменського у сковородинівській традиції української культури: парадокси і суперечності
Autorzy:
Kultaieva, Maria
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1194847.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Uniwersytet Przyrodniczo-Humanistyczny w Siedlcach
Tematy:
рецепція
ідеї Коменського
сковородинівська традиція
школа
дидактика
виховання
дитина
свобода
шлях світла
педагогічні відносини
Opis:
Стаття присвячена розгляду рецепції філософсько-педагогічних ідей Яна Амоса Коменського у культурній традиції, започаткованої видатним українським філософом Григорієм Сковородою (1722-1794). Розкриваються суперечливі моменти філософсько-педагогічних настанов Коменського, які визначили логіку їхньої селекції на різних етапах еволюції сковородинівської традиції, де перевага надається трансформаціям платонізму, перед усім концептам удосконалення світу і шляху світла, а також принципам «Великої дидактики». Показано, що парадокси і суперечності рецепції ідей Коменського в Україні обумовлені ситуативними переходами від середньовічних уявлень про смисл і призначення освіти до їх модерних модифікацій і навпаки, але з акцентуванням свободи і нового культурного статусу дитини. Взаємопроникнення засадничих ідей Коменського і збережених смислів сковородинівської традиції сприяло створенню внутрішньої опозиції навіть усередині теорії комуністичного виховання. Різні версії такого явного і неявного спротиву розглядаються на матеріалі філософсько-педагогічних теорій Г. Ващенка, А. Макаренка і В. Сухомлинського, які відстоювали діаметрально протилежні шляхи удосконалення світу. Пропонується нове прочитання теорії пансофійної школи у сучасних соціокультурних контекстах як можливих орієнтирів у сучасних інституціональних трансформаціях шкільної освіти та оновлення її змісту.
Źródło:
Siedleckie Zeszyty Komeniologiczne. Seria pedagogika; 2017, 4; 253-276
2450-7245
2658-1973
Pojawia się w:
Siedleckie Zeszyty Komeniologiczne. Seria pedagogika
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Peloponnesian War: Domestic Policy Determinants of Foreign Policy
ПЕЛОПОННЕСЬКА ВІЙНА: ВНУТРІШНЬОПОЛІТИЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ
Autorzy:
Rozumyk, V.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894429.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Peloponnesian War, Athens, Sparta, foreign policy, international relations
Пелопоннеська війна, Афіни, Спарта, зовнішня політика, міжнародні відносини
Opis:
Стаття присвячена дослідженню загальних аспектів проблеми внутрішньополітичних детермінант зовнішньої політики. Визначено, що перед сучасною політологією міжнародних відносин постає питання щодо можливості загострення геополітичного протистояння в процесі формування альтернативних моделей світоустрою загалом, і впливу внутрішньополітичної гетерогенності провідних держав світу на становлення нової системи міжнародних відносин зокрема. На прикладі Пелопоннеської війни розглянуто і проаналізовано внутрішні чинники міжнародних відносин, продемонстровано неадекватність та помилковість багатьох стереотипів теорії міжнародних відносин, навіяних ліберальною пропагандою. Доведено хибність положень про вроджену агресивність авторитарних режимів, спростовано твердження про іманентний пацифізм демократій.
The article investigates the common aspects of home policy determinants of foreign policy. The author argues that before the modern political science international relations raises questions about the possibility of aggravation of geopolitical confrontation in the process of alternative models of world order and the impact of the internal heterogeneity of the leading countries in the world in the development of a new system of international relations. On the example of the Peloponnesian War, the internal factors of international relations are reviewed and analyzed, the inadequacy and inaccuracy of many of the stereotypes of the theory of international relations, inspired liberal propaganda are clearly demonstrated. Falseness of the statements about the innate aggressiveness of authoritarian regimes is proved, the position about an inherent pacifism of democracies is refuted.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2016, 1; 52-63
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
PECULIARITIES OF THE US-EU RELATIONS: EVOLUTION AND PROSPECTS
Особливості відносин США та ЄС: еволюція та перспективи
Autorzy:
Lakishyk, D.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894445.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
USA, EU, US-European relations, foreign policy, partnership
США, ЄС, американо-європейські відносини, зовнішня політика, партнерство
Opis:
Аргументовано, що американо-європейські відносини, незалежно від позиції США як єдиної глобальної держави, базуються на принципах взаємозалежності. Суперечності, що виникають з окремих питань, не мають стратегічного і тим більше вирішального характеру. Вони не можуть спровокувати фундаментальний конфлікт, передусім через аналогічні ціннісні і цільові орієнтири в проведенні зовнішньої політики. Зміна статусу ЄС з «традиційного союзника» на статус «необхідного партнера» зумовлюється потребою чіткого визначення європейських інтересів у трансатлантичному співробітництві. Відносини між ЄС і США будуються на захисті інтересів і пріоритетів кожної зі сторін на додаток до політики компромісу. Нині формат трансатлантичного співробітництва залишається багаторівневим, переговорна основа зовнішньополітичної практики США поєднана зі співпрацею з ЄС, що засвідчує практичний перехід Вашингтона до поновлення колективних дій. Наповнення американо-європейських відносин «глобальним контекстом» змінює практику трансатлантичного партнерства і за змістом, і за формою. США і ЄС продовжують залишатися одними з лідерів світової політики, які отримують додаткові можливості для формування та реалізації спільної позиції з багатьох питань глобальної проблематики завдяки стратегічному партнерству.
It is argued that the US-European relations, regardless of the position of the US as a single global state, are based on the principles of interdependence. Conflicts that arise on specific issues are not of strategic and decisive character. They cannot provoke fundamental conflict, primarily because of similar values and targets in the conduct of foreign policy. Changing the status of the EU “traditional ally” into the status of “essential partner” is caused by the need to clearly define European interests in transatlantic cooperation. Relations between the EU and the US are based on protecting the interests and priorities of each party, in addition to the policy of compromise. Now the format of transatlantic cooperation is multilateral, negotiation basis of US foreign practices is combined with cooperation with the EU, confirming the practical transition of Washington to renovation of collective action. Filling the US-European relations with “global context” changes transatlantic partnership both in content and in form. The US and EU continue to be among the leaders in world politics that get additional opportunities for development and implementation of a common position on many global issues thanks to strategic partnership.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2016, 2; 153-174
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Розвиток земельних відносин у системі реформування національної економіки
Развитие земельных отношений в системе реформирования национальной экономики
Development of land relations in the system of reform of national economy
Autorzy:
Steblianko, I. O.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/692364.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:
земельні відносини
національна економіка
розвиток
реформування
земельные отношения
национальная экономика
развитие
реформирование
land relations
national economy
development
reform
Opis:
According to the Land Code of Ukraine, the land is the main national wealth, which is under special protection of the State. As a result of the land reforms in Ukraine, the private ownership of land is renewed, restrictions on granting the land plots to citizens are removed, but the rational highly–efficient land use and agriculture growth in the trajectory of sustainable development is not provided. One should also point to the lack of a comprehensive approach to determine the place of the land reform in the system of transformation of the national economy. The purpose of the article is to substantiate the principles of the land reform and determine its dialectic link to other reforms of the national economy. To achieve this goal we applied system approach, general scientific methods of analysis and synthesis. The information basis of the research is the legal regulating data of Ukraine and the reporting data of the State Service of Ukraine for Geodesy, Cartography and Cadastre. The main scientific result of the paper is substantiation of principles of land reform and determining of its dialectic link to other reforms of the national economy, namely, decentralization of management of the national economy; environmental reform, reform of agriculture and forestry. The following principles and guidelines must underlie the land reform in accordance with a system approach: inventory and delimitation of agricultural lands, conducting their financial evaluation and regular re–evaluation, creation of a civilized land market and the right of rental of land plots for agricultural purposes on a competitive basis, stimulation of medium–term and long–term lease relations, decentralization and eco–friendliness of land relations, etc. The scientific novelty of the work is defining the principles of land reform in Ukraine, which includes identification of its dialectic unity with other reforms in the national economy.  Practical significance of the results of this work consists in identifying specific measures for reforming land relations with regard to causal relationships of economic reforms in Ukraine.  The prospect of further research on the topic of the work is the development of proposals to improve the taxation of land relations.
Проанализирована динамика состава и структуры земельного фонда Украины. Обоснованы принципы проведения земельной реформы и определена ее диалектическая связь с другими реформами национальной экономики
Згідно із Земельним Кодексом України земля – це основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави. У результаті реалізації в Україні земельних реформ відновлено приватну власність на землю, усунено обмеження на надання земельних ділянок громадянам, проте раціональне високоефективне землекористування та вихід агросфери на траєкторію сталого розвитку не забезпечено. Також слід указати на відсутність комплексного підходу до визначення місця земельної реформи в системі трансформації національної економіки. Метою статті є обґрунтування принципів проведення земельної реформи та визначення її діалектичного зв’язку із іншими реформами національної економіки. Для досягнення поставленої мети було застосовано системний підхід, загальнонаукові методи аналізу і синтезу. Інформаційною основою дослідження є нормативно-правова база України та звітні дані Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. Головний науковий результат статті полягає в обґрунтуванні принципів проведення земельної реформи та визначенні її діалектичного зв’язку із іншими реформами національної економіки, а саме: децентралізація керування національним господарством; екологічна реформа, реформа сільського і лісового господарства. В основі земельної реформи відповідно до системного підходу повинні бути такі засади і принципи: інвентаризація та розмежування земель сільськогосподарського призначення, проведення їх грошової оцінки і регулярної переоцінки, формування цивілізованого ринку земель і права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення на конкурентних засадах,  стимулювання середньострокових і довгострокових орендних відносин, децентралізація і екологізація земельних відносин тощо. Наукова новизна роботи ‑ визначення принципів земельної реформи в Україні, що передбачає ідентифікацію її діалектичної єдності з іншими реформами в національній економіці. Практичне значення результатів роботи полягає у визначенні конкретних заходів реформування земельних відносин з урахування причинно-наслідкових зв’язків економічних реформ в Україні. Перспектива подальших досліджень за темою роботи – розробка пропозицій щодо вдосконалення оподаткування земельних відносин. 
Źródło:
European Journal of Management Issues; 2015, 5; 100-107
2519-8564
Pojawia się w:
European Journal of Management Issues
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Dziesięć lat później. Ukraińskie życie polityczne Lwowa w 1928 roku
Ten years after. Ukrainian political life in Lviv in 1928
Десять років згодом: украінське політичне життя Львова у 1928 р.
Autorzy:
Gaczkowski, Marcin
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2178882.pdf
Data publikacji:
2015-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Lviv
interwar period
Ukrainian–Polish relations
image of the city
Львів
міжвоєнний період
українсько-польські відносини
образ міста
Opis:
During tne mid-war period Lviv was a leading centre of Ukrainian cultural and political life in Polish state. Despite the untavourable political situation Ukrainian elites tried to create mythologized image of the city as a ”heart and brain” of West Ukraine. In 1928 the opportunities for such actions were, among others, parliamentary elections in March, and - in November - 1st anniversary of the outbreak of the Ukrainian-Polish war.
У міжвоєнний період м. Львів виступало центром українсыкого політичного та культурного жкиття Польщі. Незважаючи на непрості політичні обставини, українсыкі еліти намагалися формулювати образ міста як „серця й мозку" західної України. У 1928 р. нагодою до цього стали, зокрема, березневі вибори до парламенту та листопадові святкування десятої річниці спалаху українсыко-польської війни.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2015, 1; 39-55
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
проблема Українсько-Польського співіснування в Українській консервативній політичній думці міжвоєнної доби: Липинський versus Томашівський у контексті епохи
The problem of Ukrainian-Polish coexistence in the Ukrainian conservative political thought of the interwar period: Lypynskyi versus Tomashivskyi in the framework of epoch
Autorzy:
Potulnytskyi, Volodymyr
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1977301.pdf
Data publikacji:
2021-11-01
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:
Ukrainian-Polish relations
Ukrainian Conservatism
Lypynskyi
Tomashivskyi
the Annales school
українсько-польські відносини
український консерватизм
Липинський
Томашівський
школа Анналів
Opis:
Автор статті, спираючись на джерела та методологію школи Анналів, вирізняє позиції двох провідних представників українського традиційного консерватизму як істориків, з одного боку, та політиків, з іншого, щодо ролі Польщі в історії українського народу та окреслення ними перспективи українсько-польських відносин. Автор виводить те спільне, що єднало обох мислителів у осмисленні ролі та місця Польщі в історії України та проєктуванні перспективи взаємин між обома народами, так і акцентує увагу на тому відмінному, що в цьому питанні розводило обох монархістів по різні сторони дискурсу. Автор визначає, що єднала обох мислителів як істориків насамперед визначена ними амбівалентна роль Польщі в історії українського народу. Польща, з одного боку, стала прикладом для України на шляху європеїзації та сприяла утворенню козацтва та гетьманства, а, з іншого, принесла Україні такі явища, як Гадяцька унія, шляхетська демократія та Варшавське перемир’я, які відіграли, на думку обох мислителів, негативну роль в історії України. Автор статті визначає і спільні погляди обох мислителів як чільних політиків монархічного напряму на конструктивну роль ідеології українського консерватизму, який сприяв встановленню рівності у відносинах між обома народами. Спільні погляди обидва діячі виявили і на необхідність створення в Галичині консервативної територіальної групи, складеної з поляків та українців, що була би покликана сприяти налагодженню дружніх відносин між обома народами. Серед відмінного в історичних позиціях обох українських мислителів щодо Польщі автор статті виділяє їхню характеристику польської політики українських гетьманів, зокрема Хмельницького. Відмінним для обох мислителів як політиків стало трактування ними доречності орієнтації України на Польщу. Тут Липинський врівноважував роль Польщі та Москви, а Томашівський виразно протиставляв конструктивну, на його переконання, пропольську орієнтацію України усім іншим орієнтаційним напрямам. Автор відзначає, що Липинський пропонував сепарацію України від Польщі як ключову засаду української політики, в той час як Томашівський ставив Польщу Україні у приклад успішної реалізації прозахідного напряму державної політики.
While studying Polish-Ukrainian relations, outstanding Ukrainian conservative thinkers, namely Vjacheslav Lypynskyi and Stepan Tomashivskyi, focused mainly on the problem of distinguishing the role of Poland in the history of the Ukrainian people and on the issue of orientation towards Poland as a factor in the emergence of the Ukrainian state. The role of Poland in the history of the Ukrainian people, according to conservatives, was twofold. On the one hand, it was Poland that paved the way for Ukraine to Europeanization, providing examples of state-style literature and culture. This constructive role of Poland was especially fruitful in comparison with the Asian influences of Moscow. In this context, the conservatives emphasized that these were the Poles who played a key role in the process of separating Ukrainians from Russia, promoting the rise and establishment of the Cossacks and the Hetmanate, as well as creating the very name “Ukraine”. Conversely, the conservatives negatively assessed the Treaty of Hadiach for Ukraine, which, in their opinion, was very rational, on the one hand, and contributed, on the other hand, to the extermination of the elite and aristocratic democracy, and which disorganized the nobility and made it republican by eliminating its chivalrous essence and adding destructive anarchism instead. The conservatives also sharply assessed the Treaty of Warsaw between Petliura and Pilsudski. Simultaneously, Ukrainian monarchists did not consider Poland a force that could play a role in the creation of the Ukrainian state, although they considered the territorial autonomy of Halychyna under Poland as the first stage in educating the citizens of Western Ukraine in the spirit of the state monarchical idea. They took the position of mutual understanding between Ukrainian conservatives and Halychyna Poles in achieving the autonomy of Ukrainian lands under Poland, although they condemned the concept of a federation of Poland and Ukraine in Halychyna under the conditions put forward by Halychyna Ukrainian National Democrats. Conservatives considered such a strategy doomed to failure without the creation of a conservative territorial group in Halychyna composed of local Poles and Ukrainians. Relying heavily on local Poles not affiliated with metropolitan Warsaw, they placed the main emphasis on the internal organization of the monarchists rather than on external allies, including Poland.
Źródło:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2021, 30; 67-84
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Separation of administrative and other legal relations arising during the Implementation of anti-corruption policy
Pозмежування адміністративних та інших правовідносин, що виникають під час реалізації антикорупційної політики
Autorzy:
Дем’янчук, Віталій Анатолійович
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/951158.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Wyższa Szkoła Gospodarki Euroregionalnej im. Alcide De Gasperi w Józefowie
Tematy:
правові відносини
антикорупційна політика
корупція
антикорупційні заходи
державне управління
anti-corruption policy
corruption
anti-corruption measures
legal relations
public administration
Opis:
The article is focused on the scientific and practical research of the problem of separation of administrative and other legal relations arising during the implementation of anti-corruption policy of the modern legal state. The author has considered the most important features of administrative and legal relations as the main form of the implementation of anti-corruption measures. The author has analyzed the major doctrinal approaches to determining legal content and value of the separation of different types of legal relations in the anti-corruption field to find the best practical ways of counteracting corruption as a negative social phenomena and overcoming corruption in society. It has been noted that the basic form of the practical implementation of anti-corruption regulations is administrative and legal relations, as they occur in the sphere of public administration, cover all major types of anti-corruption measures, are spread to the actions of state officials and are implemented, especially by the executive state authorities through regulative, prescribing, everyday actions and decisions on combating corruption as an extremely dangerous negative social phenomena for normal functioning of the society.
Стаття присвячена науково-практичному дослідженню проблеми розмежування адміністративних та інших правовідносин, що виникають під час реалізації антикорупційної політики сучасної правової держави. Розглянуто найважливіші ознаки адміністративно-правових відносин як основної форми реалізації антикорупційних заходів. Проаналізовані найважливіші доктринальні підходи до визначення юридичного змісту та значення розмежування різних видів правовідносин в антикорупційній сфері для пошуку оптимальних практичних шляхів протидії корупції як негативному соціальному явищу та подолання корупційних проявів у суспільстві. Наголошується, що основною формою практичної реалізації антикорупційних норм є адміністративно- правові відносини, оскільки вони відбуваються у сфері державного управління, охоплюють усі основні види антикорупційних заходів, поширюються на дії державних службовців та реалізуються, перш за все, органами державної виконавчої влади шляхом підзаконних, розпорядчих, повсякденних дій та рішень з протидії корупції як вкрай небезпечному для нормальної життєдіяльності суспільства негативному соціальному явищу.
Źródło:
Journal of Modern Science; 2017, 35, 4; 249-264
1734-2031
Pojawia się w:
Journal of Modern Science
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
The Global Trend of Individualization as a Factor of Social Transformation
Глобальний тренд індивідуалізації як фактор трансформації соціального характеру
Autorzy:
Nastoiashcha, Kateryna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/469900.pdf
Data publikacji:
2019-03-01
Wydawca:
Wyższa Szkoła Gospodarki Euroregionalnej im. Alcide De Gasperi w Józefowie
Tematy:
individualization
global trend
social character
social relations
emancipation values
postmaterialism
індивідуалізація
глобальний тренд
соціальний характер
суспільні відносини
емансипаційні цінності
постматеріалізм
Opis:
The article is dedicated to individualization, which is considered as a globalization trend that affects all spheres of life of modern person, causing the transformation of social relations and social character. In particular, individualization as a trend has also caused some relevant accompanying tendencies such as atomization, alienation of personality, depersonalized communication and "colonization of the future" (Giddens) which changes the norms, rules of conduct and customs of a modern person. While market orientation (according to E. Fromm) has made a person pragmatic, cynical and commercialized all spheres of life, the rationalization with the domination of individualization as a global trend has redirected the vector to individual, personal rationalization, as a reflection on existential issues. The collected data also clearly indicates how quickly changes towards individualization in basic social values spread, transforming the social nature of postmodern society into a post-material one which transforms the system of everyday practices of the modern person. Purpose. To analyze how individualization as a global trend has influenced the transformation of the social nature, outline the main vectors of changes in social relations. Methods. The methods involved have been philosophical, general scientific and special sociological methods, in particular methods of analysis, synthesis, comparison, reasoning by analogy, theoretical modeling, and the like. The author relies on the process and activity approaches, the theory of globalization and the sociology of social changes. Also data from world sociological studies has been applied to the analysis. Results. Individualization as a global trend has been proved to have influenced the transformation of the social character of modern society, in particular, in the formation of new value priorities and life goals of the individual, the emergence of new standards of conduct and daily practices. It can be assumed that the growth in the future of social responsibility and ecological consciousness will be positive in this context. At the same time, the growth of the role of the individual and his activity in the political and social sphere will lead to an increase in the "aggressiveness" of citizens and an increase in the conflict-related nature of social relations. Conclusions. The formation of a new social character, the emergence of new forms of social organization and communication (social networks, etc.) along with the strengthening of the vector of individualism will enhance the ability and ability of civil society to influence the power (new modern ways of organizational and technological influence). This will lead to the emergence of a new class – creative. The emergence of modern ideologies on the basis of communication, information and multimedia revolutions determines transformation of the society communicative space, which will further multiply new life styles based on practices of civic activity.
Стаття присвячена індивідуалізації, яка розглядається як глобалізаційний тренд, якій впливає на всі сфери життя сучасної людини, викликаючи трансформацію соціальних відносин і соціального характеру. Зокрема індивідуалізація як тренд викликає і відповідні супутні тенденції – такі як атомізація, відчуження особистості, знеособлена комунікація, “колонізація майбутнього” (Гідденс), що змінює норми, правила поведінки, звичаєву культуру сучасної людини. Якщо ринкова орієнтація (за Е. Фромом) зробила людину прагматичною, цинічною і комерціалізувала всі сфери життя, то раціоналізація за домінування індивідуалізації як глобального тренду змінила вектор на індивідуальну, особистісну раціоналізацію, як рефлексію над екзенстенційними питаннями. Також зібрані дані чітко вказують, як швидко поширюються зміни в бік індивідуалізації в основних суспільних цінностях, трансформуючи соціальний характер постмодерного соціуму в пост матеріальний, що трансформує систему повсякденних практик сучасної людини. Мета. Проаналізувати яким чином індивідуалізація як глобальний тренд вплинула на трансформацію соціального характеру, окреслити основні вектори змін соціальних відносин. Методи. Задіяними методами є філософські, загальнонаукові і спеціальні соціологічні методи, зокрема методи аналізу, синтезу, порівняння, міркування за аналогією, теоретичного моделювання тощо. Автор спирається на процесний і діяльнісний підходи, залучає напрацювання теорії глобалізації і соціології соціальних змін. Для аналізу залучаються данні світових соціологічних досліджень. Результати. Доведено що індивідуалізація як глобальний тренд вплинула на трансформацію соціального характеру сучасного суспільства, зокрема в частині формування нових ціннісних пріоритетів і життєвих цілей особистості, появі нових норм поведінки і повсякденних практик. Можна припустити, що позитивним в цьому контексті буде зростання в подальшому соціальної відповідальності та екологічної свідомості. Разом з тим зростання ролі індивідуальної особистості і її активність в політичній та соціальній площині призведе до підвищення "агресивності" громадян і збільшення конфліктогенності суспільних відносин. Висновки. Формування нового соціального характеру, поява нових форм соціальної організації і комунікації (соціальні мережі тощо) разом з посиленням вектору індивідуалізму сприятиме підвищенню змоги та вміння громадянського суспільства чинити вплив на владу (нові сучасні способи організаційного та технологічного впливу). Це призведе до появи нового класу – креативного. Поява сучасних ідеологій на базі комунікаційної, інформаційної та мультимедійної революцій детермінує трансформацію комунікативного простору суспільства, що множитиме далі нові життєві стилі на основі практик громадянської активності.
Źródło:
Intercultural Communication; 2019, 6, 1; 141-159
2451-0998
Pojawia się w:
Intercultural Communication
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
ZUNR in the Struggle for Independence of the Paris Peace Conference in 1919
ЗУНР У БОРОТЬБІ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ НА ПАРИЗЬКІЙ МИРНІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ 1919 Р.
Autorzy:
Datskiv, I.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894415.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
ZUNR, Galicia, Antanta, Paris Conference, diplomatic relations, the delegation, the diplomatic mission
ЗУНР, Галичина, Антанта, Паризька конференція, дипломатичні відносини, делегація, дипломатична місія
Opis:
У статті досліджуються події, що відбувались після Першої світової війни та безпосередньо впливали на долю Західноукраїнської Народної Республіки. Особлива увага приділяється глибокому переосмисленню зовнішньополітичних чинників визвольних змагань у 1918-1921 рр. Аналізуються дипломатичні заходи ЗУНР в обороні державності на Паризькій мирній конференції. Детально розглянуто діяльність українських дипломатів на конференції, їх намагання захистити право галицьких українців на самовизначення. Це був перший вихід дипломатії ЗУНР на міжнародну арену й активна участь української делегації в роботі конференції поряд із провідними державами світу. Підкреслено, що в Парижі держави-переможниці розглядали українську проблему в антибільшовицькому аспекті, покладаючись здебільшого на Польщу, Румунію та білу Росію, ніж на ЗУНР.
The article investigates the events that took place after World War I, and directly affect the fate of the West Ukrainian People's Republic. Particular attention is paid to foreign factors profound rethinking of the liberation struggle in 1918-1921. ZUNR diplomatic action in defense of statehood at the Paris Peace Conference is analyzed. The activities of Ukrainian diplomats at the conference, their attempts to protect the right to self-determination of the Galician Ukrainian are considered in details. It was the first outing ZUNR diplomacy on the international scene and the active participation of the Ukrainian delegation at the conference, along with the leading states of the world. It is noticed that in Paris the victorious powers regarded Ukrainian problem in the anti-Bolshevik aspect, relying mainly on Poland, Romania and Russia white than ZUNR.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2016, 1; 147-168
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Українсько-німецькі відносини в контексті Брест-Литовської конференції 1918 р.
Ukrainian-German relations in context of the Brest-Litovsk Conference of 1918
Autorzy:
Datskiv, I.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/51606333.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
українсько-німецькі відносини
міжнародний вплив
уряд
делегація
договір
Брест-Литовський мир
Ukrainian-German relations
international influence
government
delegation
treaty
Brest-Litovsk peace
Opis:
У даній статті йдеться про міжнародні зв’язки України в добу національно-визвольних змагань 1917-1918 рр. З’ясовуються передумови українсько-німецького зближення наприкінці Першої світової війни. У роботі проаналізовано особливості відносин між Німеччиною та урядом Української Центральної Ради, розкривається вплив політики Німеччини на становлення та розвиток української державності. Охарактеризовано участь української делегації на Брест-Литовських переговорах, та укладення мирного договору з Центральними державами. В науковому дослідженні розглядаються економічні аспекти, зокрема в системі українсько-німецьких відносин, які суттєво впливали на зовнішньополітичну орієнтацію Києва та Берліна, були важливим чинником під час переговорів та укладання міжнародних угод. Висвітлюється діяльність українських дипломатичних представництв та економічно-торгівельних місій за кордоном, спрямованої на забезпечення розвитку української економіки та потреб війни за незалежність. Показано залежність відносин між Німеччиною та Україною від розстановки сил на міжнародній арені. Показано, що найважливішим досягненням України, здобутим завдяки економічним угодам, було збереження державної незалежності та вихід на міжнародну арену і на цій основі можливість продовжувати національно-визвольні змагання у майбутньому. Загалом проведення такого дослідження є доцільним не тільки в контексті історії Німеччини та України, а й у контексті всесвітньої історії, оскільки еволюція українсько-німецьких відносин у цей період значною мірою залежала від розвитку подій на міжнародній арені.
This article deals with the international relations of Ukraine during the national liberation struggle of 1917-1918. The prerequisites for the Ukrainian-German rapprochement at the end of the First World War are clarified. The work analyzes the peculiarities of relations between Germany and the government of the Ukrainian Central Rada, reveals the influence of German policy on the formation and development of Ukrainian statehood. The participation of the Ukrainian delegation at the Brest-Litovsk negotiations and the conclusion of a peace treaty with the Central Powers are characterized. The scientific study examines economic aspects, in particular in the system of Ukrainian-German relations, which significantly influenced the foreign policy orientation of Kyiv and Berlin, were an important factor during negotiations and the conclusion of international agreements. The activity of Ukrainian diplomatic missions and economic and trade missions abroad aimed at ensuring the development of the Ukrainian economy and the needs of the war for independence is highlighted. The dependence of relations between Germany and Ukraine on the balance of power in the international arena is shown. It is shown that the most important achievement of Ukraine, obtained thanks to economic agreements, was the preservation of state independence and entry into the international arena and, on this basis, the opportunity to continue national liberation competitions in the future. In general, conducting such a study is appropriate not only in the context of the history of Germany and Ukraine, but also in the context of world history, since the evolution of Ukrainian-German relations during this period largely depended on the development of events in the international arena.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2023, 21; 64-74
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Міжпартійні відносини в Галичині у 1920-х рр. (на прикладі комуністичних та соціалістичних партій)
Inter-party relations in Eastern Galicia in the 1920s (the example of communist and socialist parties)
Autorzy:
Behej, Ihor
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/488011.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Towarzystwo Nauki i Kultury Libra
Tematy:
partia komunistyczna
Galicja Wschodnia
stosunki międzypartyjne
Communist Party
Eastern Galicia
inter-party relations
комуністичнa партія, Східнa Галичинa, міжпартійні
відносини
Opis:
The article outlines the relations between the political parties in Eastern Galicia in the 1920s in the context of the activities of Ukrainian leftist parties. Characterized development and the program of the Communist parties: the Communist Party of Eastern Galicia, then the Communist Party of Western Ukraine. Also discussed pro-Communist parties: Ukrainian Social Democratic Party and “Sel-Rob”. We analyzed their relationship to pro-Soviet Ukrainian Labour Party and national Ukrainian Social Radical Party.
Źródło:
Komunizm: system – ludzie - dokumentacja; 2015, 4; 19-30
2299-890X
Pojawia się w:
Komunizm: system – ludzie - dokumentacja
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
ДИСПОЗИТИВНІСТЬ НОРМ ЯК ОСНОВА ДОГОВІРНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ВІДНОСИН
Dispositivenes Of Norms As A Basis Of Contractual Regulation Of Economic Procedural Relations
Autorzy:
Puzanova, Galyna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1932010.pdf
Data publikacji:
2021-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
диспозитивність
диспозитивна норма
імперативна норма
договірне регулювання
процесуальні відносини
автономія волі
dispositiveness
dispositive norm
imperative norm
contractual
regulation
procedural relations
autonomy of will
Opis:
The article considers the dispositiveness of the norm of economic procedural law as a basis for the application of contractual regulation of economic procedural relations. Consideration of this issue is caused by the need to increase the effectiveness of legal regulation of procedural relations on a contractual basis. In particular, the peculiarity of dispositiveness of norms in procedural law is considered, which shows that the structure of such a norm is incomplete, and dispositiveness is associated with the presence of a unilateral or bilateral legal order, which differs from the general rule established by the legislator. It is established that dispositiveness in the economic process is limited in comparison with dispositiveness in substantive law, as it acts not as a generally established principle, but as a rule of conduct, which can be allowed within clearly defined limits. Restriction of dispositiveness in commercial proceedings is based on two parameters: the parties to the relationship and the subject matter of the dispute. Dispositive rules in procedural law, albeit to a limited extent, allow the parties to a commercial proceeding to exercise their subjective rights at their own discretion by determining the direction of the trial. Thus, the parties independently determine whether to protect their rights and interests in the application of contractual principles based on the dispositiveness of procedural rules, or to comply with the provisions of the mandatory rules of procedural law. At the same time, in implementing the chosen course of action, both the parties and the court must follow the procedure established by procedural law, which is clearly spelled out in the provisions of mandatory rules and is binding.
В статті розглядається диспозитивність норм господарського процесуаль- ного права як підстави застосування договірного регулювання господар- ських процесуальних відносин. Розгляд даної проблематики викликаний необхідністю підвищення ефективності правового регулювання процесу- альних відносин на договірній основі. Зокрема, розглядається особливість диспозитивності норм в процесуальному праві, яка полягає в тому, що структура такої норми є неповною, а диспозитивність пов’язується із на- явністю одностороннього чи двостороннього правонаділяючого припису, який відрізняється від загального правила встановленого законодавцем. Встановлено, що диспозитивність в господарському процесі є обмеже- ною порівняно із диспозитивністю в матеріальному праві, оскільки діє не як загальновстановлений принцип, а як правило поведінки, що може допу- скатись в чітко встановлених межах. Обмеження диспозитивності в госпо- дарському судочинстві відбувається за двома параметрами: за учасниками відносин та предметом спору. Диспозитивні норми в процесуальному праві, хоч і в обмежених обся- гах, дозволяють сторонам господарського процесу на свій розсуд здійсню- вати свої суб’єктивні права визначаючи напрямок судового розгляду. Таким чином, сторони самостійно визначаються чи захищати свої права та інте- реси із застосування договірних начал заснованих на диспозитивності про- цесуальних норм, чи підпорядкуватись положенням імперативних норм процесуального законодавства. Водночас, реалізовуючи обраний варіант поведінки і сторони, і суд мають дотримуватись порядку встановленого процесуальним законодавством, який чітко прописаний в положеннях ім- перативних норм і є обов’язковим до виконання.
Źródło:
Krakowskie Studia Małopolskie; 2021, 4(32); 25-40
1643-6911
Pojawia się w:
Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Wyświetlanie 1-15 z 32

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies