Temat: война - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Причины восстания кыргызов в 1916 г.
Autorzy:: Abdyrakhmanov, Telebek Abylovich
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/568303.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: revolt
World War I
tsarism
mobilization
Turkestan
восстание
Первая мировая война
царизм
мобилизация
Туркестан
Opis:: In this article the author attempts to describe the most important reasons of revolt of the Kyrgyz people in 1916.
Раскрыты причины восстания кыргызов в 1916 г.
Źródło:: Nowa Polityka Wschodnia; 2016, 2(11); 188-195
2084-3291
Pojawia się w:: Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Krytyczna analiza postzimnowojennych relacji chińsko-indyjskich w perspektywie realizmu strukturalnego
Critical analysis of post-Cold War China-India relations in the perspective of structural realism
Критический анализ китайско-индийских отношений после окончания холодной войны с точки зрения структурного реализма
Autorzy:: Adamczyk, Marcin
Rutkowska, Patrycja
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1992323.pdf
Data publikacji:: 2019-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: China
India
Pakistan
security
international relations
balance of power
security dilemma
Indian Ocean
Kashmir
war
Китай
Индия
Пакистан
безопасность
международные отношения
баланс сил
дилемма безопасности
Индийский океан
Кашмир
война
Opis:: Our article is an attempt to answer the question of whether it is possible for two neighbouring countries, which aspire at the same time to the role of superpowers, to cooperate and have peaceful relations with each other. In order to answer this question, we intend to prove the thesis that the state of China-India relations, despite the appearance of good neighbourly relations, is defined by growing security problems. In order to do this, we intend to conduct a system-level analysis based on the current of structural realism in international relations using historical and comparative methods. The aim of this article is to critically analyze China-Indian relations in the post-Cold War period. At the same time, we intend to show that the thriving diplomatic relations between New Delhi and Pakistan are in fact a façade concealing poorly functioning economic relations and, above all, a number of security problems. The first chapter is a brief description of the theoretical framework of the article in the form of a realistic current in international relations and security research and an explanation of the applied concepts of power balance, security dilemma and bandwagoning. The second and third chapters are a brief description and analysis of political and economic relations after the Cold War. In chapter four, we identify the leading security issues in India-China relations. In summary, we try to answer the research question and confirm the thesis.
Наша статья представляет собой попытку ответить на вопрос о том, возможно ли двум соседним странам, которые одновременно стремятся к роли сверхдержав, сотрудничать и иметь мирные отношения друг с другом. Для того чтобы ответить на этот вопрос, мы намерены доказать тезис о том, что состояние китайско-индийских отношений, несмотря на появление добрососедских отношений, определяется обострением проблем безопасности. Для этого мы намерены провести системный анализ, основанный на современном состоянии структурного реализма в международных отношениях с использованием исторических и сравнительных методов. Целью данной статьи является критический анализ китайско-индийских отношений в период после окончания холодной войны. В то же время мы намерены показать, что процветающие дипломатические отношения между Дели и Пакистаном на самом деле представляют собой фасад, скрывающий слабое функционирование экономических отношений и, прежде всего, ряд проблем в области безопасности. Первая глава представляет собой краткое описание теоретической основы статьи в форме реалистичного течения в международных отношениях и исследованиях в области безопасности, а также объяснение применяемых концепций баланса сил, дилеммы безопасности и бандвагентинга. Вторая и третья главы представляют собой краткое описание и анализ политических и экономических отношений после окончания холодной войны. В четвертой главе мы определяем основные вопросы безопасности в индийско-китайских отношениях. Таким образом, мы пытаемся ответить на вопрос исследования и подтвердить диссертацию.
Źródło:: Studia Orientalne; 2019, 2(16); 7-28
2299-1999
Pojawia się w:: Studia Orientalne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: The Grand Strategy of President Ilham Aliyev as the Foreign Policy Foundation of Azerbaijan’s Victory in the Second Karabakh War
Гранд стратегия президента Ильхама Алиева как внешнеполитический фундамент победы Азербайджана во второй карабахской войне
Autorzy:: Akbarova, Aygun Famil
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/28855811.pdf
Data publikacji:: 2023-06-30
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: South Caucasus
Azerbaijan
geopolitical tension
Second Karabakh War
Grand Strategy
Южный Кавказ
Азербайджан
геополитическая напряженность
Вторая Карабахская война
Великая стратегия
Opis:: The growing geopolitical dynamics in the South Caucasus and the Caspian Black Sea basin region and the role of Azerbaijan as an undisputed regional leader in this space appear to be an urgent trend in international relations. Azerbaijan is not a member of either NATO or the CSTO, fighting for leadership in this region. But at the same time, Azerbaijan is successfully developing bilateral and multilateral relations with the participating states of these military-political alliances. Armenia, as a member of the CSTO, and Georgia, which has officially included the goal of joining NATO in the Basic Laws of their country, to a certain extent, can produce a degree of inter-bloc competition to solve their own problems. Azerbaijan can objectively reduce the risks of geopolitical tension in the region by promoting a peaceful cooperation agenda through inter-block communication. Under the leadership of the President of Azerbaijan, Supreme Commander-in-Chief Ilham Aliyev, Azerbaijan was the first in the post-Soviet space to resolve an interstate conflict within the framework of international law. Systemic and structural-functional methods are used in the geopolitical, geostrategic and geo-economic analysis of the role of Azerbaijan in the studied region, the development and implementation of the Grand Strategy of President Ilham Aliyev and the main directions of national geoengineering at the present stage of development of Azerbaijan. The comparative method is used to analyse the main trends in international relations based on the study of international, international legal, and foreign documents and materials.
Нарастающая геополитическая динамика в регионе Южного Кавказа и Каспийско-Черноморского бассейна и роль на этом пространстве Азербайджана как неоспоримого регионального лидера, предстает актуальным трендом международных отношений. Азербайджан не является членом ни НАТО, ни ОДКБ, которые борются за лидерство в этом регионе. Но при этом Азербайджан успешно развивает двусторонние и многосторонние отношения с государствами-участниками этих военно-политических альянсов. Армения как член ОДКБ и Грузия, официально включившая в Основной закон своей страны цель вступления НАТО, в определенной мере могут продуцировать градус межблоковой конкуренции для решения собственных задач. Снижать риски геополитической напряженности в регионе объективно может Азербайджан, продвигая мирную повестки сотрудничества посредством содействия межблоковой коммуникации. Под руководством Президента Азербайджана Верховного главнокомандующего Ильхама Алиева Азербайджан первым на постсоветском пространстве решил межгосударственный конфликт в рамках норм международного права. Системный и структурно-функциональный методы используются в геополитическом, геостратегическом и геоэкономическом анализе роли Азербайджана в изучаемом регионе разработке и реализации Гранд-стратегии Президента Ильхама Алиева и основных направлений национального геоинжиниринга на современном этапе развития Азербайджана. Компаративный метод применяется при анализе основных тенденций в международных отношениях на основе изучения международных, международно-правовых, зарубежных документов и материалов.
Źródło:: Studia Orientalne; 2023, 2(26); 60-71
2299-1999
Pojawia się w:: Studia Orientalne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: War chronicles of 1939-1945: Exile, memory – the eradication pain
Autorzy:: Alves, Ana Maria
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/605982.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:: Krieg
Vertreibung
Intellektualist
Andenken
Schmerz
Entwurzelung
Identität
Engagement
Verrat
War
exile
intellectual
memory
pain
eradication
identity
commitment betrayal
Wojna
wygnanie
intelektualista
pamięć
ból
wykorzenienie
tożsamość
zaangażowanie
zdrada
Война
изгнание
интеллектуалист
память
боль
искоренение
идентичность
вовлечение
предательство
Opis:: Der Band enthält die Abstracts ausschließlich in englischer Sprache.
Memory, identity, commitment and treason are words at the heart of these reflections on exile as a consequence of the Second World War, a time when countless intellectuals and other personalities felt displaced, dislocated, uprooted and desperate. Revisiting the history of those dark years under the sign of exile is to bring back the perspectives of those who, having lost their identities, still exist as inconvenient witnesses to the period.
Le numéro contient uniquement les résumés en anglais
Tom zawiera abstrakty tylko w języku angielskim.
Том не содержит аннотаций на английской языке.
Źródło:: Lublin Studies in Modern Languages and Literature; 2015, 39, 1
0137-4699
Pojawia się w:: Lublin Studies in Modern Languages and Literature
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: Гибридная война: сущность и базовые стратегии
Hybrid war: nature and basic strategies
Autorzy:: Andrievskij, Timur
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/565005.pdf
Data publikacji:: 2017-07-01
Wydawca:: Uniwersytet Przyrodniczo-Humanistyczny w Siedlcach
Tematy:: война
гибридная война
гибридный конфликт
агрессия
российско-украинская война
вооруженный конфликт
war
hybrid war
hybrid conflict
aggression Russian-Ukrainian war
armed conflict
Opis:: Рассмотрены основные особенности возникновения гибридной войны, про-веден сравнительный анализ развития и хода «обычной» (конвенциональной) и гибридной войн. Освещены некоторые аспекты касательно формирования нового подхода к понима-нию явления гибридной войны. Предложена новая классификация вооруженных конфликтов: международный вооружен-ный конфликт, вооруженный конфликт немеждународного характера и вооруженный кон-фликт гибридного характера (гибридная война), а потому предложено рассматривать гиб-ридную войну как особый тип конфликта современности. Предложено различать понятия гибридная война и гибридные угрозы как элементы подготовки агрессора к развязыванию гибридной войны. Совершена попытка сформировать комплексное определение понятия гибридной войны для дальнейшей разработки концепции гибридных войн
The main features of arising of a hybrid war were considered, a comparative analysis of the development and progress of “regular”(conventional) and hybrid wars was conducted. Some aspects regarding the formation of a new approach to understanding the phenomenon of hybrid war were elucidated. New classification of armed conflicts is proposed: international armed conflict, armed conflict not of an international character and armed conflict of the hybrid character (hybrid war). That is why it is proposed to consider the hybrid war as a special type of the conflicts of modernity. It is proposed to distinguish the term “hybrid war” and the term “hybrid threats” as elements of aggressor’s preparation to the outbreak of war. Attempt to formulate the complex definition of hybrid war was made for future development of the concept of hybrid wars.
Źródło:: De Securitate et Defensione. O Bezpieczeństwie i Obronności; 2017, 1(3); 158-166
2450-5005
Pojawia się w:: De Securitate et Defensione. O Bezpieczeństwie i Obronności
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 6.

Tytuł:: Incydent czy akt agresji w rejonie Cieśniny Kerczeńskiej?
Autorzy:: Baluk, Walenty
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/687036.pdf
Data publikacji:: 2020
Wydawca:: Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:: aggression, Kerch Strait, Russian-Ukrainian war
agresja, Cieśnina Kerczeńska, wojna rosyjsko-ukraińska
агрессия, Керченский пролив, российско-украинская война
Opis:: The case study referred to as the incident in the Kerch Strait, taking into account the fact of Russian aggression, annexation and occupation of Crimea (2014), as well as the aggressive actions taken by Russia against the ships of the Ukrainian Navy in the autumn of 2018, are subject to explicit assessment as an act of aggression. The above-mentioned events should also be considered in the context of the Russian Federation’s continuation of the undeclared war against Ukraine and the desire to take full control over the Sea of Azov and limit the navigation of the merchant fleet of Ukraine and third countries towards Ukrainian ports. The actions of the Russian Federation fall within the framework of the imperial policy paradigm, while they constitute an evident violation of the norms of international law, as well as the sovereignty and territorial integrity of the Ukrainian state.
Studium przypadku określanego mianem incydentu w Cieśninie Kerczeńskiej z uwzględnieniem uwarunkowań związanych z rosyjską agresją, aneksją i okupacją Krymu (2014) oraz agresywne działania podjęte przez Rosję wobec okrętów ukraińskiej marynarki wojennej jesienią 2018 r. podlegają jednoznacznej ocenie jako akt agresji. Powyższe wydarzenia należy rozpatrywać także w kontekście kontynuowania przez Federację Rosyjską niewypowiedzianej wojny wobec Ukrainy oraz dążenia do przejęcia całkowitej kontroli nad Morzem Azowskim i ograniczenia żeglugi floty handlowej Ukrainy i państw trzecich w kierunku portów ukraińskich. Działania Federacji Rosyjskiej mieszczą się w ramach paradygmatu polityki imperialnej, stanowią ewidentne pogwałcenie norm prawa międzynarodowego oraz suwerenności i integralności terytorialnej państwa ukraińskiego.
Тематическое исследование, именуемое инцидентом в Керченском проливе, с учетом условий, связанных с российской агрессией, аннексией и оккупацией Крыма (2014 г.), а также агрессивных действий, предпринятых Россией против кораблей украинского флота осенью 2018 г., подлежит однозначной оценке как акт агрессии. Вышеуказанные события следует также рассматривать в контексте продолжения Российской Федерацией необъявленной войны против Украины и стремления получить полный контроль над Азовским морем и ограничить движение торгового флота Украины и третьих стран в направлении украинских портов. Действия Российской Федерации находятся в рамках парадигмы имперской политики, в то время как они представляют собой явное нарушение норм международного права, а также суверенитета и территориальной целостности украинского государства.
Źródło:: Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne; 2020, 6, 1
2450-4866
Pojawia się w:: Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 7.

Tytuł:: Carl von Clausewitz’s Last Campaign: Clausewitz’s Role as Chief of Staff for the Prussian Army of Observation in the Polish-Russian War of 1831
Ostatnia kampania Carla von Clausewitza: Rola Clausewitza jako szefa Sztabu Pruskiej Armii Obserwacyjnej w trakcie wojny polsko-rosyjskiej 1831 r.
Последняя кампания Карла фон Клаузевица: роль Клаузевица в качестве начальника штаба прусской наблюдательной армии во время польско-русской войны 1831 года
Autorzy:: Bellinger, Vanya Eftimova
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1925406.pdf
Data publikacji:: 2021-12-23
Wydawca:: Wojskowe Biuro Historyczne
Tematy:: Carl von Clausewitz
November Uprising
Polish-Russian War of 1830–1831
European Crisis of 1830–1831
August Neidhardt von Gneisenau
Grand Duchy of Posen
On War
Prussia
Napoleonic Warfare
Jan Skrzynecki
Hans von Diebitsch
Ivan Paskievich
powstanie listopadowe
wojna polsko-rosyjska 1830–31
kryzys europejski 1830–1831
Wielkie Księstwo Poznańskie
O wojnie
Prusy
napoleoński styl wojny
Iwan Dybicz
Iwan Paskiewicz
Карл фон Клаузевиц
Ноябрьское восстание
Польско-русская война 1830–1831 годов
Европейский кризис 1830–1831 годов
Август Нейдхардт фон Гнейзенау
Великое княжество Позенское
Война
Пруссия
Наполеоновские войны
Ян Скшинецкий
Ганс фон Дибич
Иван Паскевич
Opis:: Despite Carl von Clausewitz’s fame as one of the most influential military theorists in modern history, relatively little is known about his involvement in the November Uprising as the Chief of Staff for the Prussian Army of Observation. In 1831, Prussia opposed the Polish independence, but also wished to retain a veneer of no direct participation in the war. In this strategy, Clausewitz played an integral role as he oversaw the tightened control over Prussia’s eastern borders that prevented supplies and volunteers from reaching the Kingdom of Poland. Additionally, Clausewitz planned the interception and detainment of Polish troops crossing the border. Therefore, Clausewitz’s formidable skills as a military planner deprived the Polish army of critical manpower and resources and effectively shortened the war’s course, but without giving Great Powers sympathetic to the Polish independence like France a clear cause for intervention. This article argues that Clausewitz’s visceral opposition to the November Uprising stemmed from his fears due to Europe’s growing political polarization coupled with concerns about Prussia’s strategic vulnerabilities. This indirect approach diverged from Clausewitz’s modern perception as a strategic thinker always advocating massive actions. Nonetheless it remained in accord with his mature thought embracing limited forms of warfare as well. In addition to shedding light on Clausewitz’s legacy, this article explores the events of 1830–1831 from a Prussian point of view.
Pomimo sławy Carla von Clausewitza jako jednego z najbardziej wpływowych teoretyków wojskowości we współczesnej historii stosunkowo niewiele wiadomo o jego działalności w trakcie powstania listopadowego jako szefa Sztabu Pruskiej Armii Obserwacyjnej. W 1831 r. Prusy sprzeciwiały się niepodległości Polski, ale chciały też zachować pozory neutralności w stosunku do tego konfliktu. W strategii tej Clausewitz odegrał istotną rolę, nadzorując zaostrzenie kontroli na wschodniej granicy Prus, uniemożliwiając dotarcie do Królestwa Polskiego zaopatrzenia i ochotników. Dodatkowo Clausewitz planował przechwycenie i internowanie polskich wojsk przekraczających granicę. W związku z tym niezwykłe umiejętności Clausewitza jako planisty wojskowego pozbawiły polską armię nieocenionych zasobów materiałowych i ludzkich, a tym samym skutecznie skróciły przebieg wojny, nie dając jednak mocarstwom sympatyzującym z polską niepodległością, takim jak Francja, wyraźnego powodu do interwencji. Artykuł ten pokazuje, że zaciekła wrogość Clausewitza wobec powstania listopadowego wynikała z jego obaw związanych z rosnącą polaryzacją polityczną w Europie i była połączona z jego niepokojem o strategiczną słabość Prus. To pośrednie podejście odbiegało od nowoczesnego postrzegania Clausewitza jako myśliciela strategicznego, który zawsze opowiadał się za masowymi działaniami, niemniej jednak pozostawało w zgodzie z jego dojrzałą myślą, obejmującą również ograniczone formy wojny. Oprócz rzucenia światła na spuściznę Clausewitza artykuł ten bada wydarzenia z lat 1830–1831 z pruskiego punktu widzenia.
Несмотря на известность Карла фон Клаузевица в качестве одного из самых влиятельных военных теоретиков в современной истории, относительно мало известно о его деятельности во время Ноябрьского восстания, где он был начальником штаба Прусской наблюдательной армии. В 1831 г. Пруссия выступила против независимости Польши, а вместе с тем хотела сохранить видимость нейтралитета в отношении этой войны. Клаузевиц играл важную роль в этой стратегии, поскольку он выполнял надзор за ужесточением контроля над восточными границами Пруссии, не позволяя поставщикам и добровольцам добираться до Польского Королевства. Кроме того, Клаузевиц планировал перехват и интернирование польских войск, пересекающих границу. В связи с этим экстраординарные умения Клаузевица как военного планировщика лишили польскую армию бесценных материальных и человеческих ресурсов и, таким образом, фактически сократили ход войны, но не дали державам, симпатизирующим польской независимости (таким как Франция), явной причины для интервенции. В данной статье приводятся аргументы того, что яростная враждебность Клаузевица к Ноябрьскому восстанию проистекала из его опасений по поводу усиления политической поляризации в Европе и, кроме того, была связана с его опасениями по поводу стратегической слабости Пруссии. Этот подход расходился с современным взглядом на Клаузевица как на стратегического мыслителя, который всегда выступал за массовые действия, но, тем не менее, совпадал с его зрелой мыслью, охватывающей также ограниченные формы войны. Эта статья не только проливает свет на наследие Клаузевица, но и исследует события 1830–1831 гг. с прусской точки зрения.
Źródło:: Przegląd Historyczno-Wojskowy; 2021, XXII (LXXIII), 4 (278); 52-80
1640-6281
Pojawia się w:: Przegląd Historyczno-Wojskowy
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 8.

Tytuł:: Unveiling the necessity for a new international criminal court (ICC). A personal perspective amidst 21st century international law crimes in Ukraine linked to Russian Federation aggression
O zasadności powołania nowego MTK. Zarys stanowiska własnego na tle zbrodni prawa międzynarodowego popełnionych na terytorium Ukrainy w XXI w. w związku z agresją Federacji Rosyjskiej
О целесообразности создания нового Международного уголовного суда (МУС). Изложение собственной позиции на фоне преступлений международного права, совершенных на территории Украины в XXI веке в связи с агрессией Российской Федерации
Щодо доцільності створення нового МКС. Зазначення власної позиції на тлі злочинів міжнародного права, скоєних на території України у 21 столітті у зв’язку з агресією Російської Федерації
Autorzy:: Berent, Marcin
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/33510372.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:: війна
Росія
Україна
злочин міжнародного права
геноцид
міжнародний кримінальний суд
война
Россия
Украина
преступление международного права
международный уголовный суд
war
Russia
Ukraine
crime under international law
genocide
international criminal court/ICC
wojna
Rosja
Ukraina
zbrodnia prawa międzynarodowego
ludobójstwo
międzynarodowy trybunał karny
Opis:: W dniu 24 lutego 2022 r. wojska Federacji Rosyjskiej przekroczyły granice Ukrainy, suwerennego i samodzielnego państwa europejskiego. Wojna, która przyszła po pandemii COVID-19, wstrząsnęła podwalinami całego świata, który nagle przestał istnieć w takim wymiarze, w jakim współczesne społeczeństwa znały go wcześniej. Agresja rosyjska przyniosła nie tylko pełnoskalową wojnę, lecz także nieznane od 1945 r. okrucieństwa, obejmujące masowo popełniane zbrodnie prawa międzynarodowego, w tym zbrodnię ludobójstwa, a w każdym razie – uzasadnione podejrzenie ich popełnienia. Nad światem znów zawisło widmo globalnego konfliktu, a przed cywilizowaną jego częścią stanęło wyzwanie rozliczenia bezmiaru krzywd i nieszczęść wyrządzonych przez funkcjonariuszy Federacji Rosyjskiej i sił z nimi sprzymierzonych. Odpowiedzią na zbrodnie popełniane w Ukrainie stało się wydanie przez Międzynarodowy Trybunał Karny w Hadze nakazu aresztowania osób bezsprzecznie za nie odpowiedzialnych. Trybunał ten podjął stanowcze działania, są one jednak ograniczone prawnymi ramami wyznaczonymi dla jego kompetencji. Niemniej ramy te zdają się niewystarczające dla ścigania winnych pożogi wojennej w Europie. Z tego powodu konieczne jest powołanie międzynarodowego trybunału karnego dla osądzenia zbrodni prawa międzynarodowego popełnionych w Ukrainie, który zostałby wyposażony w uprawnienia służące skuteczniejszemu ściganiu zbrodni inspirowanych przez Kreml i zajmujących go przedstawicieli reżimu Władimira Putina. To właśnie tym zbrodniom oraz potrzebom efektywniejszego ich zwalczania i przeciwdziałania poświęcony jest tekst niniejszy. Przedmiotem badań jest zatem przeprowadzenie analizy aktualnego stanu międzynarodowego sądownictwa w sprawach karnych, ustalenia ich skuteczności i przydatności dla osądzenia zbrodni popełnionych w Ukrainie oraz przedstawienie podstawowych pojęć, w tym pojęcia ludobójstwa, tytułem rozważań wstępnych. Celem artykułu jest wykazanie konieczności powołania nowego trybunału karnego. W studium zastosowano metodę historycznoprawną z elementami metody historyczno-filozoficznej, metodę analizy logicznej i pojęciowej instytucji prawnych (z uwzględnieniem eksplanacji funkcjonalnej), metodę aksjologiczną (z uwzględnieniem eksplanacji teleologicznej) oraz metodę systemową. Ze względu na charakter pracy metoda dogmatyczna (formalno-prawna) wykorzystana została w ograniczonym, lecz wystarczającym dla osiągnięcia celów badawczych zakresie.
24 лютого 2022 року війська Російської Федерації перетнули кордони України, суверенної та незалежної європейської держави. Війна, що послідувала за пандемією COVID-19, похитнула основи всього світу, який раптово перестав існувати в тому вигляді, в якому сучасні суспільства знали його раніше. Російська агресія принесла не лише повномасштабну війну, але й небачені з 1945 року звірства, що включають масові злочини міжнародного права, у тому числі злочин геноциду, або, в усякому разі, обґрунтовану підозру в їх скоєнні. Над світом знову нависла примара глобального конфлікту, а перед цивілізованою частиною світу постало завдання відповісти за незмірну шкоду і страждання, заподіяні посадовими особами Російської Федерації та союзними з ними силами. Реакцією на злочини, скоєні в Україні, стала видача Міжнародним кримінальним судом у Гаазі ордеру на арешт осіб, які несуть за них беззаперечну відповідальність. Суд вдався до рішучих дій, але вони обмежені правовими рамками, встановленими для його компетенції. Однак ці рамки не видаються достатніми для притягнення до відповідальності винних у розпалюванні війни в Європі. З цієї причини необхідно створити міжнародний кримінальний суд для розгляду злочинів за міжнародним правом, скоєних в Україні, який був би наділений повноваженнями для більш ефективного переслідування злочинів, інспірованих Кремлем і представниками режиму Володимира Путіна, що окупували її. Саме цим злочинам і необхідності більш ефективної боротьби та протидії їм присвячено цей текст. Об’єктом дослідження є, таким чином, аналіз сучасного стану міжнародного кримінального правосуддя, встановлення його ефективності та можливості засудження злочинів, скоєних в Україні, а також попередній розгляд основних визначень, зокрема геноциду. Мета статті – продемонструвати необхідність створення нового кримінального суду. У дослідженні використано історико-правовий метод з елементами історико-філософського методу, метод логіко-концептуального аналізу правових інститутів (у тому числі функціональний), аксіологічний метод (у тому числі телеологічний) та системний метод. Догматичний (формально-юридичний) метод використовувався обмежено, але в достатній мірі для досягнення поставлених завдань дослідження
24 февраля 2022 года войска Российской Федерации пересекли границы Украины, суверенного и независимого европейского государства. Война, последовавшая за пандемией COVID-19, потрясла основы всего мира, который внезапно перестал существовать в том виде, в каком его знали современные общества. Российская агрессия принесла не только полномасштабную войну, но и невиданные с 1945 года жестокие преступления, влекущие за собой массовые преступления по международному праву, в том числе преступление геноцида, или, во всяком случае, обоснованные подозрения в их совершении. Над миром вновь нависла угроза глобального конфликта, и перед цивилизованными его частям встал вызов привлечения к ответственности за неизмеримый вред и страдания, причиненные должностными лицами Российской Федерации и союзных ей сил. Ответом на преступления, совершенные в Украине, стала выдача Международным уголовным судом в Гааге ордера на арест тех, кто без сомнений несет за них ответственность. Этот суд предпринял решительные действия, но они ограничены правовыми рамками, установленными для его компетенции. Однако этих рамок, как представляется, недостаточно для привлечения к ответственности лиц, виновных в развязывании войны в Европе. Поэтому для рассмотрения преступлений по международному праву, совершенных в Украине, необходимо создать международный уголовный суд, который был бы наделен полномочиями для более эффективного преследования преступлений, инспирированных Кремлем и занимающими его представителями режима Владимира Путина. Именно этим преступлениям и необходимости более эффективного противодействия им и борьбы с ними посвящен настоящий текст. Таким образом, объектом исследования является анализ современного состояния международного уголовного правосудия, установление его эффективности и полезности для осуждения преступлений, совершенных в Украине, а также представление основных понятий, включая понятие геноцида – в качестве вступительных соображений. Цель статьи - показать необходимость создания нового уголовного суда. В исследовании использован историко-правовой метод с элементами историко-философского метода, а также метод логико-смыслового анализа правовых институтов (включая функциональное толкование), аксиологический метод (включая телеологическое толкование) и системный метод. В силу характера работы догматический (формально-юридический) метод использовался в ограниченном, но достаточном для достижения целей исследования объеме.
On 24 February 2022, troops of the Russian Federation crossed the borders of Ukraine, a sovereign and independent European country. The war that followed the coronavirus pandemic shook the foundations of the entire world, which suddenly ceased to exist in the way modern societies had known it by then. Russian aggression brought not only full-scale war, but also atrocities unknown since 1945 involving mass crimes under international law, including the crime of genocide – or at least a reasonable suspicion of its commitment. The spectre of a global conflict hung over the world again and the civilised part of it was faced with the challenge to account for the immeasurable harm and misery caused by officials of the Russian Federation and its allied forces. The response to the crimes committed in Ukraine was the issuing by the International Criminal Court in The Hague of an arrest warrant against those indisputably responsible for them. The Court took decisive action, but it is limited by the legal framework established for its competence. That framework; however, appears to be insufficient to prosecute those responsible for the war in Europe. For that reason, it is necessary to establish an international criminal court to try the crimes under international law committed in Ukraine, which would have the power to prosecute the crimes inspired by the Kremlin and the representatives of Vladimir Putin’s regime more effectively. It is those crimes and the need to eradicate and counteract them more efficiently that this study is devoted to. Therefore, the subject of the research is the analysis of the current state of international criminal justice to determine its effectiveness and usefulness for judging the crimes committed in Ukraine and to present basic concepts, including the concept of genocide, as preliminary considerations. The purpose of the article is to demonstrate the need to establish a new criminal court. To achieve the research goal, the historical-legal method with elements of the historical-philosophical method, the method of logical and conceptual analysis of legal institutions (including functional exploration), the axiological method (including teleological exploration) and the systemic method were used. Due to the nature of the work, the dogmatic (formal-legal) method was applied to a limited extent, but sufficiently enough to achieve the research goals.
Źródło:: Studia Prawnicze KUL; 2023, 4; 27-48
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:: Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 9.

Tytuł:: When « the strange war » triggers the World War I: cultural images of years 1914-1918 by French veterans - September 1939 to May 1940
Autorzy:: Bernard, Amaury
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/605876.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:: Seltsamer Krieg [Sitzkrieg]
der Zweite Weltkrieg
der Erste Weltkrieg
Frontzeitungen
Kriegskultur
Strange war
World War II
World War I
newspapers from front lines
war culture
Dziwna wojna
II wojna światowa
I wojna światowa
gazety z frontu
kultura wojny
Странная война
Вторая мировая война
Первая мировая война
газеты из фронта
культура войны
Opis:: Der Band enthält die Abstracts ausschließlich in englischer Sprache
The volume contains only abstracts in English
Le numéro contient uniquement les résumés en anglais.
Tom zawiera abstrakty tylko w języku angielskim.
Том не содержит аннотаций на английской языке.
Źródło:: Lublin Studies in Modern Languages and Literature; 2015, 39, 1
0137-4699
Pojawia się w:: Lublin Studies in Modern Languages and Literature
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 10.

Tytuł:: Reakcja Chińskiej Republiki Ludowej na wojnę hybrydową w Syrii
The People’s Republic of China’s Response to the Hybrid War in Syria
Реакция Китайской Народной Республики на гибридную войну в Сирии
Autorzy:: Bielicki, Paweł
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1930288.pdf
Data publikacji:: 2021-09-30
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: People’s Republic of China
Syria
hybrid war
politics
Bashar al-Assad
Xi
Jinping
Китайская Народная Республика
Сирия
гибридная война
политика
Башар аль-Асад
Си Цзиньпин
Opis:: The main purpose of the paper is to present the most important determinants and dependencies characterizing the policy of the People’s Republic of China towards hybrid war in Syria since 2011. The paper starts with the definition of hybrid war and its most important determinants. In next part of the article, the role Syria that plays in China’s political strategy has been described. At the outset, relations between Beijing and Damascus during the Cold War and immediately after its completion have been analyzed, when the Chinese side approached with a considerable distance to wider involvement in the Middle East, including Syria, having own internal difficulties, tense relations with the United States and the pro-soviet and then pro-russian position of Damascus. Next, Beijing’s views on the outbreak of the war in Syria have been mentioned, pointing to the most important determinants of the Chinese politics and the ideas for resolving it proposed by the Chinese Communist Party. In addition, goals that the Middle Kingdom wants to achieve in Syria have been presented in the global and economic aspect. The attitude of the communist power to the problem of rebuilding Syria has also been put into account. In conclusion, it has been addressed whether in the era of China’s growing assertiveness on the international arena, a modification of the Chinese position, should be expected.
Основная цель статьи - представить наиболее важные детерминанты и зависимости, характеризующие политику Китайской Народной Республики в отношении гибридной войны в Сирии с 2011 года. Была предпринята попытка объяснить определение гибридной войны и ее важнейшие детерминанты. В следующей части статьи была описана роль Сирии в политической стратегии Китая. Вначале проанализировано отношения между Пекином и Дамаском во время холодной войны и сразу после ее завершения, когда китайская сторона воздерживалась от более широкого вмешательства на Ближнем Востоке, в том числе в Сирии, имея собственные внутренние трудности, напряженные отношения с США, а также из-за просоветской, а затем пророссийской позиции Дамаска. Далее была прослежена точка зрения Пекина на начало войны в Сирии, указаны наиболее важные детерминанты китайской политики и идеи по решению этого вопроса, предложенные Коммунистической партией Китая. Были указаны цели, которые Китай хочет достичь в Сирии, принимая во внимание глобальный и экономический аспект. Кроме того, было представлено отношение коммунистической власти к проблеме восстановления Сирии. Заключение статьи содержит прогнозы, стоит ли, в эпоху растущей роли Китая на международной арене, ожидать изменения позиции Китая по отношению к конфликту.
Źródło:: Nowa Polityka Wschodnia; 2021, 3(30); 76-97
2084-3291
Pojawia się w:: Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 11.

Tytuł:: When Typhus Rode a Red Horse: Weaponizing Disease During the Polish-Bolshevik War
Kiedy tyfus jechał na czerwonym koniu: militarne wykorzystanie choroby podczas wojny polsko-bolszewickiej
Когда тиф ехал на красном коне: военное использование болезни во время польско-большевистской войны
Autorzy:: Blackburn, Christopher
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1856712.pdf
Data publikacji:: 2021-06-23
Wydawca:: Wojskowe Biuro Historyczne
Tematy:: wojna polsko-bolszewicka
tyfus
kordon sanitarny
Amerykańsko-Polska Administracja Pomocy w walce z Tyfusem
Polish-Bolshevik War
Typhus
American Typus Relief Expedition
Cordon Sanitaire
польско-большевистская война
тиф
Американско-польская администрация помощи в борьбе с тифом
санитарный кордон
Opis:: Niniejszy artykuł przedstawia rolę Armii Czerwonej w rozprzestrzenianiu się tyfusu podczas wojny polsko-bolszewickiej 1919–1920. Choroba ta nie była w Polsce nowa, epidemie tyfusu wybuchały kilkakrotnie w czasie I wojny światowej, ale nie w takiej skali, jak podczas wojny polsko-bolszewickiej. Pierwotnie prawdopodobnie pojawiła się na ziemiach polskich w 1915 r. wraz z wojskami rosyjskimi. Nowo powstały polski rząd walczył z rozprzestrzenianiem się choroby od początku swojego istnienia. Polskie wysiłki, wspierane przez amerykańskie grupy humanitarne, poczyniły wielkie postępy w zwalczaniu tyfusu na terenach wiejskich, a także w procesie odwszenia tysięcy uchodźców przybywających do kraju; jednak wiele z tego zostało zniweczone wraz z ofensywą bolszewicką w 1920 r. Będąc świadkami wyniszczających skutków tyfusu na opanowanych przez siebie terytoriach i we własnym wojsku, Bolszewicy podejmowali nierówne i często nieskoordynowane próby wykorzystania tej choroby do osłabienia i potencjalnego zniszczenia raczkującej II RP. Marsz bolszewików wypchnął ofiary tyfusu i uchodźców za polskie linie, celowo lub przez swoje bierne oddziaływanie, podczas gdy w tym samym czasie siły bolszewickie niszczyły lub rabowały elementy infrastruktury sanitarnej i zapasy medyczne. Taktyka bolszewicka ostatecznie zawiodła, gdy w sierpniu 1920 r. wojska polskie odparły sowieckie natarcie, co umożliwiło powtórne podjęcie wysiłków na rzecz walki z tyfusem w całym kraju. Bolszewickie doświadczenia z tyfusem podczas wojny polsko-bolszewickiej przekonały jednak przywódców sowieckich, że odpowiednio wykorzystane czynniki biologiczne mogą przynieść pozytywne rezultaty militarne. To, co zaczęło się jako chaotyczny wysiłek bolszewików, mający na celu wykorzystanie tyfusu jako broni w ich dążeniu do Wisły w 1920 r., zaowocowało narodzinami sowieckiego programu broni biologicznej, który stworzył różne wersje tyfusu w celu wykorzystania na polach bitewnych w latach trzydziestych XX w.
This paper explores the role that the Red Army played in the spreading of typhus during the Polish-Bolshevik War of 1919–1920. The disease was not new to Poland as it had flared up on several occasions during the First World War, having probably been brought to the country by the Imperial Russian army in 1915. However, these flare ups were nowhere near the scale in which the disease appeared during the Polish-Bolshevik War. The newly formed Polish government was involved with attempts to control the disease from its outset. With the support of humanitarian groups from the United States, these efforts, which included the delousing of thousands of refugees entering the country, had made great strides with regards to eradicating typhus from the Polish countryside; however, much of this work was undone by the Bolshevik offensive of 1920. Having witnessed the debilitating effects that typhus had on their own country and military, the Bolsheviks made sporadic and often uncoordinated attempts to use the disease to weaken and potentially destroy the fledging Second Polish Republic. Through both active and passive means the Bolshevik advance drove typhus victims and refugees across the Polish border, while at the same time their military destroyed (or removed) sanitation equipment and medical supplies in the captured areas. The Bolshevik tactic ultimately failed as their advance was repelled by the Polish military in August 1920 and anti-typhus measures were restored throughout the country. However, after witnessing the military potential of typhus during the Polish-Bolshevik War, Soviet leaders were convinced that properly harnessed biological agents could produce positive military results. Thus, what began as a chaotic effort by the Bolsheviks to weaponize typhus during their drive to the Vistula in 1920 resulted in the birth of a Soviet biological weapons program, which by the 1930s was to produce various versions of typhus that could be deployed on the battlefield.
В статье показана роль Красной Армии в распространении тифа во время польско-большевистской войны 1919–1920 гг. Это заболевание не было новым для Польши: эпидемии тифа в стране вспыхивали несколько раз во время Первой мировой войны, но не в таком масштабе, как во время польско-большевистской войны. Первоначально, вероятно, эта болезнь появилась в Польше в 1915 г. вместе с русской армией. Недавно созданное польское правительство с самого начала своего существования боролось с распространением болезни. Польские усилия, поддер-живаемые американскими гуманитарными группами, позволили добиться больших успехов в борьбе с тифом в сельских районах, а также в процессе выведения блох у тысяч беженцев, прибывающих в страну; однако большая часть этих усилий пропала даром с наступлением большевиков в 1920 г. Наблюдая разрушительные последствия тифа на своей территории и в своих вооруженных силах, большевики предпринимали неравные и часто нескоординированные попытки использовать эту болезнь для ослабления и потенциального уничтожения юной Второй Речи Посполитой. Марш большевиков вытеснил жертв сыпного тифа и беженцев за пределы Польши, намеренно или посредством своего пассивного влияния, в то время как большевистские силы разрушали или грабили элементы санитарной инфраструктуры и запасы предметов медицинского назначения. Тактика большевиков окончательно провалилась, когда польские войска отразили советское нападение в августе 1920 г., что позволило возобновить усилия по борьбе с тифом по всей стране. Однако большевистский опыт с тифом во время польско-большевистской войны убедил советских лидеров в том, что при правильном использовании биологические факторы могут принести положительные военные результаты. То, что началось как хаотичное усилие большевиков по использованию тифа в качестве оружия в своем движении к Висле в 1920 г., привело к рождению советской программы биологического оружия, которая создала различные версии тифа для использования на полях битв в 1930-х гг.
Źródło:: Przegląd Historyczno-Wojskowy; 2021, XXII (LXXIII), 2 (276); 87-112
1640-6281
Pojawia się w:: Przegląd Historyczno-Wojskowy
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 12.

Tytuł:: Niemieckie wojska lądowe na froncie wschodnim w listopadzie 1918 r.
German land forces on the Eastern Front in November 1918
Немецкие сухопутные войска на восточном фронте в ноябре 1918 г.
Autorzy:: Centek, Jarosław
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1925849.pdf
Data publikacji:: 2018
Wydawca:: Wojskowe Biuro Historyczne
Tematy:: Ober-Ost
listopad 1918
I wojna światowa
rewolucja w Niemczech
November 1918
First World War
November Revolution
Ober Ost
ноябрь 1918
Первая мировая война
революция в Германии
Opis:: Podczas I wojny światowej armie niemieckie i austro-węgierskie pokonały wojska rosyjskie i imperium cara runęło w gruzach. Rząd bolszewicki nie był zainteresowany zawarciem pokoju na warunkach państw centralnych. Ta odmowa spowodowała ofensywę, która doprowadziła Niemców i Austriaków w głąb terytorium rosyjskiego. Ich wojska jednakże były słabej jakości i miały jedynie zapewnić osłonę transportu zaopatrzenia do ich państw, gdyż wszystkie wartościowe oddziały i żołnierze znajdowały się już na froncie zachodnim. Rewolucja w Niemczech i zawieszenie broni na zachodzie spowodowały wielki chaos wśród żołnierzy Ober-Ost. Ich głównym zmartwieniem stał się jak najszybszy powrót do domu. Niemiecka armia na froncie wschodnim znalazła się w rozsypce, to zaś ułatwiło pojawienie się rad żołnierskich, powiększających jeszcze chaos. Sytuacja zaczęła się poprawiać dopiero w styczniu 1919 r.
During the Great War, the German and Austro-Hungarian Armies defeated the Russian forces and the Tsar’s empire collapsed. The Bolsheviks’ regime was not eager to sign a peace treaty on the Middle Power’s conditions. This denial started an offensive, which led Germans and Austro-Hungarians deep into the Russian territory. Their forces, however, were of poor quality, and they were only intended to provide cover for the transport of supplies into their countries as all battleworthy units and soldiers had already been on the Western Front. The Revolution in Germany and the Armistice on the Western Front caused great chaos among the soldiers of the Ober-Ost. Their primary concern was to go home as soon as possible. The German Army on the Eastern Front was in disarray, which gave rise to the formation of soldiers’ councils, intensifying the chaos even more. Things started to improve as late as in January 1919.
Во время Первой мировой войны немецкие и австро-венгерские войска разгромили русскую армию, и царская империя рухнула. Большевистское правительство не было заинтересовано в подписании мирного договора на условиях центральных держав. Этот отказ спровоцировал наступление, которое завело немцев и австрийцев вглубь российской территории. Однако их войска были низкого качества, и должны были лишь обеспечить прикрытие транспортировки снабжения для их государств, в то время как все ценные отряды и солдаты находились уже на западном фронте. Революция в Германии и прекращение огня на западе привело к большому хаосу среди солдат Ober Ost. Их главной проблемой стало как можно более скорое возвращение домой. Немецкая армия на восточном фронте оказалась разобщенной, что поспособствовало появлению солдатских советов, еще более усиливающих хаос. Ситуация начала налаживаться лишь в январе 1919 г.
Źródło:: Przegląd Historyczno-Wojskowy; 2018, XIX (LXX), 1-2 (263-264); 11-43
1640-6281
Pojawia się w:: Przegląd Historyczno-Wojskowy
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 13.

Tytuł:: Uzasadnienie kryminalizacji znieważenia wartości państwowych z perspektywy informacyjnych zagrożeń bezpieczeństwa narodowego
Justification for the criminalisation of insulting national values from the perspective of informational threats to national security
Обоснование криминализации надругательства над государственными ценностями с точки зрения информационных угроз национальной безопасности
Обґрунтування криміналізації наруги над державними цінностями з точки зору інформаційних загроз національній безпеці
Autorzy:: Ciepły, Filip
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/33513558.pdf
Data publikacji:: 2024
Wydawca:: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:: наругa над нацією
наруга над державними символами
інформаційна боротьбa
національна безпека
злочини проти держави
оскорбление народа
надругательство над государственными символами
информационная война
национальная безопасность
преступления против государства
insult to the nation
insult to the state symbols
information warfare
international security
crimes against the state
znieważenie narodu
znieważenie symboli państwowych
walka informacyjna
bezpieczeństwo narodowe
przestępstwa przeciwko państwu
Opis:: Celem artykułu jest przedstawienie argumentów uzasadniających kryminalizację znieważenia wartości państwowych z perspektywy informacyjnych zagrożeń bezpieczeństwa narodowego. Zaprezentowanie tego ujęcia ma wyznaczyć nowe pole dyskusji w kwestii zasadności kryminalizacji znieważenia narodu, państwa oraz osób i symboli reprezentujących państwo polskie. W pierwszej kolejności przedstawiony został przedmiot ochrony najważniejszych z tego punktu widzenia typów przestępstw, następnie istota walki informacyjnej w obszarach bezpieczeństwa politycznego i bezpieczeństwa kulturowego państwa oraz odniesienie jej do ochrony wartości stanowiących przedmiot omawianych przestępstw.
Метою статті є викладення аргументів на користь криміналізації наруги над державними цінностями з точки зору інформаційних загроз національній безпеці. Представлення цього погляду має на меті визначити нове поле для дискусії щодо доцільності криміналізації наруги над нацією, державою, особами та символами, які представляють польську державу. Спочатку представлено предмет захисту найбільш важливих з цієї точки зору видів злочинів, а потім розкрито сутність інформаційної боротьби у сферах політичної та культурної безпеки держави та її зв’язок із захистом цінностей, що становлять предмет обговорюваних злочинів.
Цель данной статьи – представить аргументы, обосновывающие криминализацию надругательства над государственными ценностями с точки зрения информационных угроз национальной безопасности. Изложение данного подхода призвано очертить новое поле дискуссии о правомерности криминализации надругательства над народом, государством, а также лицами и символами, представляющими польское государство. Сначала излагается предмет защиты наиболее важных с этой точки зрения видов преступлений, затем сущность информационной войны в сферах политической безопасности и культурной безопасности государства и ее связь с защитой ценностей, являющихся предметом рассматриваемых преступлений.
The aim of the article is to present arguments justifying the criminalization of the defamation of state values from the perspective of informational threats to national security. Introducing this approach is intended to open up a new field of discussion regarding the justification of criminalizing the defamation of the nation, the state, and individuals and symbols representing the Polish state. Firstly, the focus is on presenting the object of protection, which includes the most significant types of crimes from this point of view. Subsequently, the essence of the informational struggle in the areas of political security and cultural security of the state is presented, along with its relevance to the protection of values that are the subject of the discussed crimes.
Źródło:: Studia Prawnicze KUL; 2024, 1; 39-52
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:: Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 14.

Tytuł:: Zagrożenia dla bezpieczeństwa dzieci zamieszkujących w strefie konfliktu na wschodniej Ukrainie
Threats to the safety of children in the conflict zone in eastern Ukraine
Угрозы безопасности детей в зоне конфликта на востоке Украины
Autorzy:: Dębowski, Tomasz R.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/568378.pdf
Data publikacji:: 2020
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: Donbass
war
conflict zone
children
threats
security
Донбасс
война
зона конфликта
дети
угрозы
безопасность
Opis:: Publications on the conflict in eastern Ukraine rarely describe the situation of children living in the combat zone. More attention is paid to the political, economic and military aspects of this confrontation. The author has set himself two goals. The first one is to check how the war affects the biological and mental aspects of children’s lives. The second is an attempt to answer the question whether there is a possibility of improving the situation of minors. The paper on the problematic system is divided into three parts. The first part draws attention to the following problems: difficulties with access to medical care, increased incidence of infectious diseases, growing drug addiction, drinking water pollution, as well as the threat of unexploded ordnance. The second part describes: threats to mental health of children, socialization problems (pre-school and school education, family crisis, shaping of national identity), as well as participation of child soldiers in the conflict in Donbass. The last section of the article contains conclusions. The considerations were prepared on the basis of carefully verified materials in English, Ukrainian and Polish. Many publications were downloaded from the websites of international organizations, analytical centers and scientific institutions.
публикациях, посвященных конфликту на востоке Украины, редко описывается положение детей, живущих в зоне боевых действий. Больше внимания уделяется политическим, экономическим и военным аспектам этого противостояния. Автор поставил перед собой две цели. Первая – выяснить, как война влияет на биологи¬ческие и ментальные аспекты жизни детей. Вторая цель – это попытка ответить на вопрос, есть ли возможность улучшить положение несовершеннолетних? Текст статьи состоит из трех частей. В первой части обращается внимание на проблемы трудного доступа к меди¬цинскому обслуживанию, роста заболеваемости инфекционными заболеваниями, роста наркомании, загрязнения питьевой воды, а также угрозы невзорвавшихся боеприпасов. Во второй части описываются угрозы психическому здоровью детей, проблемы социализации (дошкольное и школьное образование, семейный кризис, формирование национальной идентичности), а также участие детей-солдат в кон¬фликте в Донбассе. Заключение статьи содержит выводы. Размышления были подготовлены на основе тщательно подобранных материалов на английском, украинском и польском языках. Многие публикации были загружены с веб-сайтов международных организаций, аналитических центров и научных учреждений.
Źródło:: Nowa Polityka Wschodnia; 2020, 1(24); 136-153
2084-3291
Pojawia się w:: Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 15.

Tytuł:: Ustawa o specjalnym statusie obywateli Rzeczypospolitej Polskiej na Ukrainie – porównanie polskich i ukraińskich przepisów o szczególnych prawach obywateli obu państw
The law on the special status of the citizens of the Republic of Poland in Ukraine – a comparison of Polish and Ukrainian provisions on the special rights of citizens of the two countries
Закон об особом статусе граждан Республики Польша в Украине – сравнение польских и украинских положений об особых правах граждан обеих стран
Закон про особливий статус громадян Республіки Польща в Україні – порівняння польських та українських положень про особливі права громадян обох країн
Autorzy:: Diachenko, Veronika
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/33518627.pdf
Data publikacji:: 2024
Wydawca:: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:: особливі права для громадян Польщі
польский спеціальний закон
війна в Україні
тимчасовий захист
українське законодавство
порівняльне право
особые права польских граждан
польский специальный закон
война в Украине
временная защита
украинское законодательство
сравнительное право
specjalne prawa dla obywateli Polski
polska specustawa
wojna na Ukrainie
ochrona czasowa
prawo ukraińskie
prawo porównawcze, analiza porównawcza, interpretacja prawa
special rights for Polish citizens
Polish special act
war in Ukraine
temporary protection
Ukrainian law
comparative law
Opis:: Przedmiotem niniejszego opracowania jest analiza i porównanie ukraińskiej ustawy z dnia 28 lipca 2022 r. o ustanowieniu dodatkowych gwarancji prawnych i socjalnych dla obywateli Rzeczypospolitej Polskiej przebywających na terytorium Ukrainy z polską ustawą z dnia 12 marca 2022 r. o pomocy obywatelom Ukrainy w związku z konfliktem zbrojnym na terytorium tego państwa. Autorka posłużyła się metodą dogmatyczno-prawną oraz komparatystyką prawniczą i przeanalizowała kluczowe zagadnienia obu aktów normatywnych w celu odpowiedzi na główne pytanie badawcze: czym de facto jest uzasadniona odmienność kształtu przepisów i obszerność regulacji tych dwóch ustaw oraz jakie zastosowanie praktyczne dla obywateli Rzeczypospolitej Polskiej może mieć ustawa ukraińska. Szczególną uwagę zwrócono na odmienności występujące w ustawie ukraińskiej oraz rozwiązania nietypowe dla prawa polskiego. Podniesiono także, iż różnice w analizowanych ustawach w znacznej mierze wynikają z celów i okoliczności powstania obu aktów prawnych.
The subject of this study is the analysis and comparison of the Ukrainian Law of 28 July 2022 on the establishment of additional legal and social guarantees for citizens of the Republic of Poland residing on the territory of Ukraine with the Polish law of 12 March 2022 on assistance to citizens of Ukraine in connection with the armed conflict on the territory of that country. The author used the dogmatic-legal and the comparative law methods and analysed the key issues of both normative acts in order to answer the main research question: what, in fact, is the justified difference in the shape of the provisions and the comprehensiveness of the regulation of these two laws and what practical application the Ukrainian law may have for the citizens of the Republic of Poland. Particular attention was paid to the dissimilarities present in the Ukrainian law and solutions that are atypical for Polish law. It was also pointed out that the differences in the analysed laws are largely due to the purposes and circumstances of the creation of both legal acts.
Предметом даного дослідження є аналіз та порівняння Закону України від 28 липня 2022 року «Про встановлення додаткових правових та соціальних гарантій для громадян Республіки Польща, які перебувають на території України» з Законом Польщі від 12 березня 2022 року «Про допомогу громадянам України у зв’язку із збройним конфліктом на території тієї держави». Автор, використовуючи догматично- правовий метод та юридичну компаративістику, проаналізував ключові положення обох нормативно- правових актів для того, щоб відповісти на головне питання дослідження: чим de facto зумовлена різниця у формі положень та повноті регулювання цих двох актів і яке практичне застосування для громадян Республіки Польща може мати український Закон. Особливу увагу було приділено розбіжностям, присутнім в українському Законі, і рішенням, які є нетиповими для польського законодавства. Було також зазначено, що відмінності в аналізованих Законах значною мірою зумовлені цілями та обставинами створення обох нормативно-правових актів.
Предметом настоящего исследования является анализ и сравнение Закона Украины от 28 июля 2022 г. «Об установлении дополнительных правовых и социальных гарантий для граждан Республики Польша, находящихся на территории Украины» и Закона Польши от 12 марта 2022 г. «О помощи гражданам Украины в связи с вооруженным конфликтом на территории этого государства». Автор, используя догматико-правовой метод и юридическую компаративистику, проанализировал ключевые моменты обоих нормативных актов, чтобы ответить на основной вопрос исследования: чем de facto обосновано различие в форме положений и полноте регулирования этих двух законов и какое практическое применение для граждан Республики Польша может иметь украинский закон. Особое внимание было уделено различиям, присутствующим в украинском законе, и решениям, нетипичным для польского законодательства. Также было отмечено, что различия в анализируемых законах во многом обусловлены целями и обстоятельствами создания обоих правовых актов.
Źródło:: Studia Prawnicze KUL; 2024, 1; 105-121
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:: Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "война" wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język