Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "варіант" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-3 z 3
    Tytuł:
    TABU JĘZYKOWE I EUFEMIZACJA A WARIANTYWNOŚĆ TEKSTÓW UKRAIŃSKICH LUDOWYCH PIEŚNI OBSCENICZNYCH
    TABOO LANGUAGE AND EUPHEMISMS IN TEXTUAL VARIANTS OF UKRAINIAN OBSCENE FOLK SONGS
    МОВНЕ ТАБУ І ЕВФЕМІЗАЦІЯ ТА ВАРІАНТНІСТЬ ТЕКСТІВ УКРАЇНСЬКИХ СОРОМІЦЬКИХ ПІСЕНЬ
    Autorzy:
    Stępnik-Szeptyńska, Jadwiga
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1601813.pdf
    Data publikacji:
    2021-09-13
    Wydawca:
    Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
    Tematy:
    euphemism, taboo language, variant, Ukrainian obscene folk songs, methodology
    euphemism
    taboo language
    variant
    Ukrainian obscene folk songs
    methodology
    евфемізм, мовне табу, варіант, сороміцькі пісні, методологія
    евфемізм
    мовне табу
    варіант
    сороміцькі пісні
    методологія
    Opis:
    У статті розглянуто проблему методології дослідження евфемізмів (як відповіді на вплив мовного табу) в текстах українських народних сороміцьких пісень. У польській науковій літературі рекомендується досліджувати евфемізми у народних піснях шляхом порівняння варіантів пісень, які записані в різних місцях і в різний час. На основі аналізу текстів, опублікованих у двох збірниках сороміцьких пісень, виявилось, що цей спосіб дослідження евфемізмів не дозволяє ствердити, який був напрямок змін; чи відбулася евфемізація, чи вульгаризація тексту. У висновках запропоновано використання згаданого методу для аналізу оригінальних текстів у рукописах або варіантів, які відомі одному виконавцеві чи групі, напр., мешканцям одного села. Щоб реалізувати друге з названих завдань, необхідно було б провести польові дослідження.
    This article investigates some methodological issues in research on euphemisms (resulting from taboo language) in textual variants of Ukrainian obscene folk songs. In the Polish scholarly literature, it has been suggested that euphemisms can be identified by comparing texts recorded in different territories and time. It is argued in this paper, on the basis of a comparative analysis of texts published in two collections of obscene songs, that using this method does not allow to determine the direction of changes in the texts. One cannot tell for sure whether the phrases became vulgarized or euphemized. The conclusions contain a suggestion to investigate euphemisms in obscene songs by applying the method in question to original manuscripts or parallel variants of songs known to a single performer or community, e.g. the inhabitants of one village. In order to achieve the latter aim it would be necessary to carry out fieldwork.
    Źródło:
    Studia Ukrainica Posnaniensia; 2021, 9, 1; 99-112
    2300-4754
    Pojawia się w:
    Studia Ukrainica Posnaniensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Способи номінації тканин і виробів у середньонаддніпрянських говірках
    Methods of nomination of fabrics and products in the Middle Dnieper dialects
    Autorzy:
    Жуган (Zhuhan), Наталія (Nataliia)
    Оскирко (Oskirko), Олексій (Oleksii)
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2177493.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    сема
    репрезентант
    лексема
    термін
    номен
    семантика
    варіант
    лексико-семантична група
    семантична мікрогрупа
    sema
    representative
    lexeme
    term
    nomination
    semantics
    variant
    lexical-semantic group
    Opis:
    The article, collected on the dialect material of the dialects of the Middle Dnieper area of the Ukrainian language, analyzes the lexical and semantic groups of names of fabrics and cloth, its parts and varieties and actions related to their manufacture and names of weaving products. These lexical-semantic groups form representatives of the following families: ‘fabric (common name)’; ‘canvas (common name) ʼ; ‘a piece of cloth’; ‘longitudinal edge of the canvas’; ‘longitudinal edge of the non-cutting fabric’; ‘bleached canvas’; ‘whitewash the canvas’; ‘canvas in 4 strands’; ‘canvas in 8 bands’; ‘canvas in 9 bands’; ‘canvas in 10 bandsʼ; ‘canvas in 11 bands’; ‘canvas in 12 bands’; ‘canvas in 13 bands’; ‘canvas rags’; ‘thick canvas’; ‘coarse cloth of the worst kind of yarn’; ‘medium yarn fabric’; ‘thin cloth of the best kind of yarn’; ‘thick fabric’; ‘bad, liquid fabric’; ‘cotton fabric’; ‘fabric of pure woolen threads’; ‘thin paper cloth’; ‘cotton fabric’; ‘printed fabric’; ‘to bring hair’; ‘fabric that has no lint on the dress’; ‘fabric with pile on the dress’; ‘simple cloth’; ‘lintfree cloth’; ‘pile cloth’; ‘cloth of different colors’, ‘hand-woven, made of home canvas’; ‘a product made of thin cloth’; ‘a product made of thick cloth’; ‘row - a type of sheet made of hemp or linen yarn’; ‘row on the bed, under the duvet’; ‘rows of shelters’; ‘rows that cover the lava’; ‘in a row, which covered the floor’; ‘a product made of printed fabric’; ʼa product made of white clothʼ. In the course of the research the peculiarities of the representation are presented, the structural-semantic organization is clarified, the peculiarities of the nominative processes of these vocabulary groups are traced, the systemic connections of the studied nouns are revealed. Tokens that arose by morphological or semantic derivation are recorded; analytical names - attributive and substantive phrases; propositional - in the form of a sentence. Monosyllabic names are preserved in the minds of dialect speakers despite the archaization of the realities themselves, and compound names are mostly substitutes that arose in connection with the archaization in the memory of informants of specialized names. Commonly used tokens, which have acquired terminological significance, reflect the word-forming possibilities of speech and the dynamics of lexical composition. Nouns with different word-formation, phonetic, accentuation and grammatical variants in the Middle Dnieper dialects are attested.
    У статті, зібраному на діалектному матеріалі говірок середньонаддніпрянського ареалу української мови, проаналізовано лексико-семантичні групи назв тканини і полотна, його частин і різновидів та дій, пов’язаних з їхнім виготовленням та назв виробів ткацтва. Ці лексико-семантичні групи формують репрезентанти таких сем: ‘тканина (загальна назва)ʼ; ‘полотно (загальна назва)ʼ; ‘шматок полотнаʼ; ‘поздовжній край полотнаʼ; ‘поздовжній край полотна, що не зрізаютьʼ; ‘вибілене полотно’; ‘білити полотно’; ‘полотно в 4 пасмаʼ; ‘полотно у 8 пасомʼ; ‘полотно у 9 пасомʼ; ‘полотно в 10 пасомʼ; ‘полотно в 11 пасомʼ; ‘полотно у 12 пасомʼ; ‘полотно в 13 пасомʼ; ‘клочкове полотно’; ‘товсте полотно’; ‘грубе полотно з найгіршого ґатунку прядива’; ‘полотно середнього ґатунку прядива’; ‘тонке полотно з найкращого ґатунку прядива’; ‘товста тканина’; ‘погана, рідка тканина’; ‘бавовняна тканинаʼ; ‘тканина з чистих вовняних нитокʼ; ‘тонка паперова тканинаʼ; ‘бавовняна тканинаʼ; ‘набивна тканинаʼ; ‘наводити ворсуʼ; ‘тканина, що не має ворсу на сукніʼ; ‘тканина, що має ворс на сукніʼ; ‘просте сукноʼ; ‘сукно без ворсу’; ‘сукно з ворсом’; ‘сукно різного кольоруʼ, ‘самотканий, виготовлений із домашнього полотнаʼ; ‘виріб, зроблений з тонкого полотнаʼ; ‘виріб, зроблений із товстого полотнаʼ; ‘рядно – вид простирадла з конопляної або лляної пряжі’; ‘рядно на ліжко, що підстилають під перину’; ‘рядно, яким укриваються’; ‘рядно, яким застилають лаву’; ‘рядно, яким застилали підлогу’; ‘виріб, зроблений із набивної тканиниʼ; ʼвиріб, зроблений із білого сукнаʼ. У процесі дослідження представлено особливості репрезентації, зʼясовано структурно-семантичну організацію, простежено особливості номінативних процесів цих груп лексики, виявлено системні звʼязки досліджуваних номенів. Зафіксовано лексеми, що виникли шляхом морфологічної чи семантичної деривації; аналітичні назви – атрибутивні й субстантивні словосполучення; пропозитивні – у формі речення. Однослівні найменування збережені у свідомості діалектоносіїв незважаючи на архаїзацію самих реалій, а складені – здебільшого є субститутами, які виникли у зв’язку з архаїзацією в пам’яті інформантів спеціалізованих назв. Загальновживані лексеми, що набули термінологічного значення, відображають словотворчі можливості говіркового мовлення та динаміку лексичного складу. Засвідчено номени, які мають у середньонаддніпрянських говірках різні словотвірні, фонетичні, акцентуаційні та граматичні варіант.
    Źródło:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 67-75
    2543-9227
    Pojawia się w:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Наголос у структуруванні українського діалектного континууму (дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 – українська мова. Інститут української мови НАН України)
    Emphasis in structuring the Ukrainian dialect continguum (Thesis for a scientific Degree of doctor of philological sciences. Institute of the Ukrainian language of NAS of Ukraine)
    Autorzy:
    Кобиринка, Галина
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/26850461.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-22
    Wydawca:
    Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk
    Tematy:
    dialect stress
    accentuation type
    accent paradigm
    paroxitonic emphasis
    word stress trends
    dialectal space
    dialect
    territorial variant
    діалектний наголос
    акцентний тип
    акцентна парадигма
    парокситонне наголошування
    тенденції наголошування
    діалектний простір
    говірка
    територіальний варіант
    Opis:
    Простежено наголошування іменників, прикметників, числівників, займенників в українських говірках через призму наголошування рухомого / нерухомого наголосу. Зауважено, що моделі, принципи вивчення й опису діалектної акцентної системи певною мірою корелюють із принципами, методами дослідження акцентної системи літературного стандарту, водночас мають свою специфіку, яка полягає передусім в обізнаності, орієнтації дослідника в просторі та часі; необхідності брати до уваги не тільки кодифіковану норму, а й ареал досліджуваної діалектної системи, історію його формування, вікову характеристику мовців. Виявлено, що кожна частина мови має свої риси в граматичній структурі; це передбачило застосування різних прийомів дослідження наголошування до кожної з них. Проаналізовано функціонування фіксованого наголосу на другому складі з кінця слова – парокситонного, що виразно протиставлений вільному рухомому наголосу; запропоновано удокладнене визначення парокситонного наголошування: фіксоване наголошування на другому складі з кінця слова, що може бути постійною ознакою, та парокситонеза на тлі вільного рухомого наголосу. Представлено акцентуаційні портрети українських зон, з’ясовано, що акцентуація є важливим аргументом у визначенні материнської основи новожитніх, перехідних та переселенських (острівних) говірок. Запропоновано південно-західний тип наголошування кваліфікувати як територіальний літературно-нормативний варіант. Підкреслено, що такий тип наголосу – це типова південно-західна риса, один iз лінгвальних маркерів цього регіону.
    The article views the accent in nouns, adjectives, numerals and pronouns in Ukrainian dialects from the perspective of accent types (fixed / lexical stress). Namely, to some extent the models, the principles of studying and describing the dialectal accent system correlate with the principles, methods of studying the accent system of the literary standard. At the same time, the latter have their own specifics, primarily awareness and researcher orientation in space and time. We need to take into account not only the codified norm but also an area of the dialectal system study, the history of its formation and the age-related characteristics of the speakers.Emphasis Has been placed on the fact that every part of speech has its traits in a grammatical structure, which involves the use of different methods of emphasis. The study analyzes fixed stress placed on the penultimate syllable of a word – a paroxiton, which is definitely opposed to lexical stress. The proposed identified determination of paroxitonic emphasis: fixed stress on the penultimate composition of a word, which may be a constant feature, and paroxitonosis against lexical stress. In the accentuational portraits of Ukrainian zones it was found out that accentuation is an important argument in determining the maternal basis of new-life, transitional and resettlement (island) dialects. The Southwest type of stress is proposed as a territorial literary-normative variant. It is emphasized that this type of akcent is a typical southwestern feature, one of the lingual markers of the region In question.
    Źródło:
    Gwary Dziś; 2022, 15; 83-91
    1898-9276
    Pojawia się w:
    Gwary Dziś
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-3 z 3

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies