Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "Таджикистан" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-4 z 4
Tytuł:
Політика країн Центральної Азії та Середнього Сходу щодо Таджикистану
Central Asian and Middle Eastern policy towards Tajikistan
Autorzy:
Бульвінський, А.Г.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676585.pdf
Data publikacji:
2021-06-10
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Таджикистан
зовнішня політика
Центральна Азія
Афганістан
Іран
Tajikistan
foreign policy
Central Asia
Afghanistan
Iran
Opis:
У статті аналізуються основні напрямки політики щодо Таджикистану сусідніх країн Центральній Азії та культурно споріднених з таджиками країн Середнього Сходу. Громадянська війна у Таджикистані між прихильниками світського та релігійного шляхів розвитку країни (1992-1997 рр.) спричинила неоднозначне ставлення та політику з боку різних державних, політичних та релігійних кіл Афганістану. Однак, після того, як стало зрозуміло, що боротьба між світськими та ісламістськими силами у Таджикистані може зруйнувати країну як таку, культурно та мовно близька таджикам політична еліта Афганістану (Б. Раббані та А. Масуд) та Ірану (А. Рафсанджані) доклала вагомих зусиль для припинення громадянської війни в Таджикистані у статусі посередників та проявила зацікавленість у стабільному розвитку Таджикистану. У 2000-х рр. Іран відмовився від спроб впливати на таджицьку політику з метою сприяння становленню у Таджикистані релігійної держави, перейшовши до співпраці зі світською таджицькою владою в економічній сфері. Важливими питаннями, які ускладнюють відносини Узбекистану та Киргизстану з Таджикистаном є будівництво таджиками великих ГЕС на гірських річках, що в Узбекистані вважають загрозою національній безпеці та невирішені прикордонні суперечки, які є джерелом постійного загострення ситуації на киргизько-таджицькому кордоні. Загалом Таджикистан має складні проблеми різного характеру з більшістю своїх сусідів (з Афганістаном – наркотрафік та ісламіські впливи, з Узбекистаном – водноенергетичні, з Киргизстаном – прикордонні), які перешкоджають виходу двосторонніх відносин на новий якісний рівень.
The article analyzes the main policy directions towards Tajikistan, neighboring countries of Central Asia and culturally related to the Tajiks of the Middle East towards Tajikistan. The civil war in Tajikistan between supporters of the country’s secular and religious paths of development (1992-1997) caused mixed attitudes and policies on the part of various state, political and religious circles in Afghanistan. However, after it became clear that the struggle between secular and Islamist forces in Tajikistan could destroy the country as such, the culturally and linguistically close to the Tajiks political elite of Afghanistan (B. Rabbani and A. Masood) and Iran (A. Rafsanjani) made significant efforts to end the civil war in Tajikistan as mediators and expressed interest in the sustainable development of Tajikistan. In the 2000s, Iran abandoned attempts to influence Tajik policy in order to promote the establishment of a religious state in Tajikistan, turning to cooperation with the secular Tajik authorities in the economic sphere. Important issues complicating relations between Uzbekistan and Kyrgyzstan and Tajikistan are the construction by Tajiks of large hydropower plants on mountain rivers, which Uzbekistan considers a threat to national security, and unresolved border disputes, which are a source of constant aggravation in Kyrgyz-Tajik. In general, Tajikistan has complex problems of various kinds with most of its neighbors (with Afghanistan - drug trafficking and Islamic influences, with Uzbekistan - water energy, with Kyrgyzstan - border), which prevent bilateral relations to reach a new level of quality.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 14; 119-130
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Ідеологічні основи зовнішньополітичного позиціонування Республіки Таджикистан
Ideological bases of Foreign Political Positioning of Republic of Tajikistan
Autorzy:
Бульвінський, А.Г.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676574.pdf
Data publikacji:
2021-03-18
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Таджикистан
таджики
арійці
цивілізація
доктринальні документи
традиції
Е. Рахмон
Tajikistan
Tajiks
Aryan
civilization
doctrine documents
tradition
E. Rakhmon
Opis:
У статті здійснено аналіз відображення ідеологічних основ зовнішньополітичного та державного позиціонування Таджикистану у його доктринальних документах. Основними блоками нашого аналізу стали історичні засади таджицької державності; місце і ролі Таджикистану у всесвітній історії; місце країни у сучасному світі та особливості розуміння світових тенденцій розвитку; місце водної дипломатії в зовнішньополітичному позиціонуванні Таджикистану. Було з’ясовано, що важливою частиною офіційного ідеологічного концепту Таджикистану є апеляція до арійського походження таджиків, спадку Держави Саманідів та втрат «споконвічних» таджицьких територій. Встановлено, що впродовж 1990-х – 2010-х рр. доктринальне розуміння Таджикистаном свого місця у регіоні еволюціонувало до положення про історичну цивілізаторську місію таджицької нації щодо відсталіших народів регіону. Важливими елементами ідеології зовнішньополітичного позиціонування Таджикистану у 1990-х рр. стали положення про світський характер розвитку цієї мусульманської держави, виборене під час громадянської війни 1992-1997 рр. та про потребу міжнародної допомоги через бідність і нерозвинутість країни. У доктринальних документах першої половини        2000-х рр. положення про бідність було поєднано з тезою про несправедливість світового розвитку, при якому панує Захід та негативний вплив глобалізації, яка підживлює протистояння цивілізацій. З середини 2000-х рр. відбувається доктринальне переосмислення ролі та місця Центральної Азії у світі – з відсталого та проблемного регіону на місце зіткнення глобальних інтересів та економічно важливий регіон світу, домінування у якому дозволить великим державам отримати контроль над євразійським простором та наблизитись до світового панування. Проголосивши у 2002 р. багатовекторну політику «відкритих дверей», Таджикистан доктринально розширив горизонт взаємодії зі світом, вийшовши за межі дискурсу співпраці лише з сусідніми мусульманськими країнами та Росією.
In the article there has been made the analyzes of reflection ideological bases of foreign political and governmental positioning of Tajikistan in its’ doctrine documents. The main blocks of our analyzes was historical bases of Tajik statehood; the place and a role of Tajikistan in the world history, the place of the country in the modern world and features of understanding of the world trends of development; the place of water diplomacy in foreign political positioning of Tajikistan. It was found, that important part of official ideological concept of Tajikistan was the appeal in way of Aryan origin of Tajiks, the heritage of government of the Samanids and the losses of the “original” Tajik’s territories. It was state that during 1990s until 2010s, doctrine understanding of Tajikistan about their place in the evolutionary region in the spot of the mission of historical civilization of Tajik’s nation regarding to other population of the region. Important elements of the ideology of Tajikistan’s foreign policy positioning in the 1990s were the secular nature of the development of this Muslim state, elected during the 1992-1997 civil war, and the need for international assistance due to the country’s poverty and underdevelopment. In the doctrinal documents of the first half of the 2000s, the provision on poverty was combined with the thesis of the injustice of world development, which is dominated by the West, and the negative impact of globalization, which fuels the confrontation of civilizations. Since the mid-2000s, there has been a doctrinal rethinking of the role and place of Central Asia in the world - from a backward and troubled region to a clash of global interests and an economically important region of the world, dominance of great powers. By proclaiming a multi-vector open door policy in 2002, Tajikistan has doctrinally broadened its horizons of engagement with the world, going beyond the discourse of cooperation only with neighboring Muslim countries and Russia.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 13; 150-171
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Konflikt wokół zapory Rogun jako przykład sporów o zasoby wodne w Azji Centralnej
The conflict around the Rogun dam as an example of disputes over water resources
Конфликт вокруг Рогунской ГЭС как пример споров о водных ресурсах
Autorzy:
Filkowska, Paulina
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2176726.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
water
water scarcity
Rogun dam
Central Asia
Tajikistan
Uzbekistan
вода
дефицит воды
Рогунская ГЭС
Центральная Азия
Таджикистан
Узбекистан
Opis:
Water scarcity is an area of disputes between many states. Generally, these conflicts occur as a result of competition for water resources. They are especially visible in underdeveloped regions, such as Africa or the Middle East. Central Asia, the five republics established after the collapse of the USSR, is also an area exposed to conflicts. An example of such conflict can be the construction of the Rogun dam on Vakhsh river in Tajikistan. The project caused a lot of controversy and further construction fueled them even more. The aim of the paper is to present the conflict over the Rogun dam on the Vakhsh river in Tajikistan as an example of a conflict over water resources in Central Asia. The article presents the genesis and essence of the dispute, as well as attempts to resolve the conflict.
Дефицит воды – область споров между многими государствами. Как правило, эти конфликты возникают в результате конкуренции за водные ресурсы. Они особенно заметны в слаборазвитых регионах, таких как Африка или Ближний Восток. Центральная Азия, где расположены пять республик, образовавшихся после распада СССР, также является конфликтогенной территорией. Примером такого конфликта является строительство Рогунской ГЭС на реке Вахш в Таджикистане. Проект вызвал много споров, а дальнейшее строительство подогрело ситуацию еще больше. Цель статьи – представить конфликт, связанный с Рогунской ГЭС на реке Вахш в Таджикистане, как пример конфликта из-за водных ресурсов. В статье представлены истоки и суть спора, а также попытки разрешения конфликта.
Źródło:
Nowa Polityka Wschodnia; 2022, 4(35); 101-114
2084-3291
Pojawia się w:
Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Wpływ dziedzictwa starożytnej Baktrii na rozwój gospodarczy i społeczny Tadżykistanu
Influence of the Ancient Bactria’s Legacy on the Economic and Social Development of Tajikistan
Влияние наследия древней Бактрии на экономическое и социальное развитие Таджикистана
Autorzy:
Duraj, Natasza
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/28854341.pdf
Data publikacji:
2023-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Central Asia
Bactria
Tokharistan
Tajikistan
Bactrians
Tajiks
economic development
social development
Средняя Азия
Бактрия
Тохаристан
Таджикистан
бактрийцы
таджики
экономическое развитие
социальное развитие
Opis:
The article’s main goal is to present the influence of ancient Bactria’s legacy on the economic and social development of Tajikistan. The paper provides information about the ancient Bactria’s history – the country where early urban planning traditions and statehood foundations were formed in Central Asia. Bactria included the central, southern, and eastern parts of Tajikistan. In the 6th Century B.C. Bactria was conquered by the Persian king Cyrus and became part of his Achaemenid empire. From the 4th Century B.C. Bactria became known as Tokharistan. It was the moment when the Tajik nationality began to form.
Основная цель статьи – представить влияние наследия древней Бактрии на экономическое и социальное развитие Таджикистана. В статье представлены сведения об истории древней Бактрии – страны, где были заложены ранние градостроительные традиции и основы государственности в Средней Азии. Бактрия включала центральную, южную и восточную части современного Таджикистана. В VI в. до н. э. Бактрия былa завоеванa персидским царем Киром и вошлa в его империю Ахеменидов. C IV в. до н. э. Бактрия стала именоваться Тохаристаном. Именно в этот момент начинает формироваться таджикская народность.
Źródło:
Studia Orientalne; 2023, 2(26); 120-135
2299-1999
Pojawia się w:
Studia Orientalne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-4 z 4

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies