Ідеологічні основи зовнішньополітичного позиціонування Республіки Таджикистан

У статті здійснено аналіз відображення ідеологічних основ зовнішньополітичного та державного позиціонування Таджикистану у його доктринальних документах. Основними блоками нашого аналізу стали історичні засади таджицької державності; місце і ролі Таджикистану у всесвітній історії; місце країни у сучасному світі та особливості розуміння світових тенденцій розвитку; місце водної дипломатії в зовнішньополітичному позиціонуванні Таджикистану. Було з’ясовано, що важливою частиною офіційного ідеологічного концепту Таджикистану є апеляція до арійського походження таджиків, спадку Держави Саманідів та втрат «споконвічних» таджицьких територій. Встановлено, що впродовж 1990-х – 2010-х рр. доктринальне розуміння Таджикистаном свого місця у регіоні еволюціонувало до положення про історичну цивілізаторську місію таджицької нації щодо відсталіших народів регіону. Важливими елементами ідеології зовнішньополітичного позиціонування Таджикистану у 1990-х рр. стали положення про світський характер розвитку цієї мусульманської держави, виборене під час громадянської війни 1992-1997 рр. та про потребу міжнародної допомоги через бідність і нерозвинутість країни. У доктринальних документах першої половини        2000-х рр. положення про бідність було поєднано з тезою про несправедливість світового розвитку, при якому панує Захід та негативний вплив глобалізації, яка підживлює протистояння цивілізацій. З середини 2000-х рр. відбувається доктринальне переосмислення ролі та місця Центральної Азії у світі – з відсталого та проблемного регіону на місце зіткнення глобальних інтересів та економічно важливий регіон світу, домінування у якому дозволить великим державам отримати контроль над євразійським простором та наблизитись до світового панування. Проголосивши у 2002 р. багатовекторну політику «відкритих дверей», Таджикистан доктринально розширив горизонт взаємодії зі світом, вийшовши за межі дискурсу співпраці лише з сусідніми мусульманськими країнами та Росією.

In the article there has been made the analyzes of reflection ideological bases of foreign political and governmental positioning of Tajikistan in its’ doctrine documents. The main blocks of our analyzes was historical bases of Tajik statehood; the place and a role of Tajikistan in the world history, the place of the country in the modern world and features of understanding of the world trends of development; the place of water diplomacy in foreign political positioning of Tajikistan. It was found, that important part of official ideological concept of Tajikistan was the appeal in way of Aryan origin of Tajiks, the heritage of government of the Samanids and the losses of the “original” Tajik’s territories. It was state that during 1990s until 2010s, doctrine understanding of Tajikistan about their place in the evolutionary region in the spot of the mission of historical civilization of Tajik’s nation regarding to other population of the region. Important elements of the ideology of Tajikistan’s foreign policy positioning in the 1990s were the secular nature of the development of this Muslim state, elected during the 1992-1997 civil war, and the need for international assistance due to the country’s poverty and underdevelopment. In the doctrinal documents of the first half of the 2000s, the provision on poverty was combined with the thesis of the injustice of world development, which is dominated by the West, and the negative impact of globalization, which fuels the confrontation of civilizations. Since the mid-2000s, there has been a doctrinal rethinking of the role and place of Central Asia in the world - from a backward and troubled region to a clash of global interests and an economically important region of the world, dominance of great powers. By proclaiming a multi-vector open door policy in 2002, Tajikistan has doctrinally broadened its horizons of engagement with the world, going beyond the discourse of cooperation only with neighboring Muslim countries and Russia.