Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "(фактори)" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-4 z 4
    Tytuł:
    Стратегічні підходи в управлінні ризиками та їх вплив на економічну безпеку підприємства
    Strategic Approaches to the Risk Management and their Influence on Economic Security of the Enterprise
    Autorzy:
    Lavrentieva, Liudmyla
    Anisimova, Olha
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/452003.pdf
    Data publikacji:
    2018
    Wydawca:
    Wyższa Szkoła Gospodarki Euroregionalnej im. Alcide De Gasperi w Józefowie
    Tematy:
    risks
    strategic approach
    strategic management
    economic security
    risk assessment
    economic risks
    risk sources (factors)
    ризики
    стратегічний підхід
    стратегічне управління
    економічна безпека
    оцінка ризикі
    економічні ризиків
    джерела ризику
    (фактори)
    Opis:
    The article is dedicated to the strategic risk management used at an enterprise. Is also analyzes the conditions for the emergence and influence of risks on economic security of an enterprise. The purpose of this research is to determine the influence of risks on economic security of an enterprise. The used methods and approaches that ensure the consistency of the study of the strategic risk management. These are dialectic method, logical and historical approach, statistical method, system analysis and generalization. The article has studied strategic approaches to the risks management. The scheme is developed, with the help of which it is possible to determine the level of risk. Depending on the specifics of this risk, strategies for responding to the impact of a risk situation are described. The methods of managing risky suggested allow studying the ways to minimize risks at an enterprise and ensure the achievement of strategic goals.
    Статтю присвячено проблемі стратегічного управління ризиками в діяльності підприємства, досліджено умови виникнення і впливу ризиків на економічну безпеку підприємства. Метою дослідження є визначення впливу ризиків на економічну безпеку підприємства. Використані методи та підходи, які забезпечують єдність дослідження проблем стратегічного управління ризиками: діалектичний, статистичний методи, метод логічного і історичного підходу, системного аналізу та узагальнення. Досліджені стратегічні підходи управління ризиками. Розроблена схема, за допомогою якої можливо визначити показник рівня ризику. Залежно від специфіки цього ризику описані стратегії реагування на влив ризикової ситуації. Запропонована методика управління ризиком дозволить виявити шляхи мінімізації ризиків на підприємстві і забезпечити реалізацію стратегічних завдань.
    Źródło:
    Journal of Modern Science; 2018, 37, 2; 127-144
    1734-2031
    Pojawia się w:
    Journal of Modern Science
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Повертаючись До Питання Про Причини Великої Війни Хх Ст.
    Coming Back to the Problem of the Causes of the Great War of the ХХ-th Century
    Autorzy:
    Klymenko, Y.
    Potiekhin, O.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1070506.pdf
    Data publikacji:
    2020-09-29
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    1914
    national interests
    economic factors
    colonies
    dilemma “offence-defense”
    empire
    military-political alliances
    Great War
    велика війна
    1914 р.
    національні інтереси
    економічні фактори
    колонії
    дилема «наступ-захист»
    імперія
    військово-політичні союзи
    Opis:
    At the beginning of the twentieth century, among the European ruling elites, military circles and imperial non-governmental organizations, the force-based approach to the resolution of international conflicts dominated. The emphasis was on the irreconcilable struggle for the so-called “national interests”, the need to change the world for the better, the undoubted advantage of interstate competition over cooperation and the use of force, primarily military. The unconditional priority of the state was the ability to mobilize national resources to protect its “interests”. The Great War to realize geopolitical dreams was a waste of available resources. Its initiators, primarily Germany, were guided by ideological rather than pragmatic considerations, and obtained results that directly contradicted the calculations of their grand strategies. Among the reasons for the war there were no rational ones that solved basic economic, security, social or any other problems. But there were those, who made money in preparation for the war. The decisive factor that triggered the war was the adherence to myths: about exaggerated or fictitious “national grievances”; “the discrepancy between the obtained share of colonial seizures and the weight in the world economy and politics”; “insignificant nations, incapable of contributing to civilizational progress, their destructive nationalism”; “cultural superiority, which, if necessary, must be extended by force”; “windows of vulnerability that should be closed immediately”; “the call of blood, will and fate”, etc. The origins of war are to be found in the views of the rulers, representatives or servants of the old regimes of the dynastic aristocracy. The ruling imperial class was in crisis, it was threatened by social and national upheavals, which is why it was inclined to seek salvation in a victorious war at a “low cost”. But how did the parties to the conflict hope for a quick victory? Indeed, regardless of the type of regime – an absolute or constitutional monarchy, a democratic or an authoritarian state – too often their top leadership was deeply mistaken, in particular in such matters as entering the war, choosing allies and forms, methods and degree of interaction with them. Note that the war in Europe could have happened earlier, because the states constantly threatened each other, and repeated attempts to eliminate the threat of aggression blew up international stability. The efforts of European leaders were not aimed at creating sustainable military capabilities of the allies united by a common strategy to achieve agreed goals. But diplomatic games prevailed: the sides bluffed, tried to play trump cards, which they actually did not have. As a result of the Great War, four empires collapsed: the Austro-Hungarian, Russian, German and Ottoman and the explosion of two of the largest totalitarian revolutions in Europe in the XX-th century – Russian (Bolshevik) and German (Nazi).
    На початку ХХ ст. серед європейських правлячих еліт, військових кіл та імперських неурядових організацій домінував силовий підхід щодо вирішення міжнародних конфліктів. Наголос робився на непримиренній боротьбі за так звані «національні інтереси», необхідності змінити світ на краще, безсумнівній перевазі міждержавної конкуренції над співпрацею і застосуванні сили, перш за все військової. Безумовним пріоритетом держави була здатність мобілізувати національні ресурси для захисту своїх «інтересів». Велика війна за здійснення геополітичних мрій була безглуздим витрачанням наявних ресурсів. Її ініціатори, в першу чергу Німеччина, керувалися скоріше ідеологічними, ніж прагматичними міркуваннями, й отримали результати, які прямо суперечили розрахункам їх великих стратегій. Серед причин війни не було раціональних, які б вирішували основні економічні проблеми, проблеми безпеки, соціальні або будь-які інші. Натомість, були ті, хто заробляв гроші на підготовці до війни. Вирішальним фактором, який викликав війну, була прихильність міфам: про перебільшені або вигадані «національне образи»; «невідповідність отриманої частки колоніальних захоплень вазі у світовій економіці та політиці»; «меншовартісні народи, нездатні до внеску у цивілізаційний поступ, їхній руйнівний націоналізм»; «культурну перевагу, яка за необхідності має бути поширена силою»; «вікна вразливості, які варто закрити негайно»; «поклик крові, волі і долі» тощо. Витоки війни варто шукати в поглядах правителів, представників або служителів старих режимів династичної аристократії. Правлячий імперський клас знаходився в кризі, йому загрожували соціальні і національні потрясіння, власне тому він був схильний шукати порятунок у переможній війні «малою ціною». Але, яким чином сторони конфлікту сподівалися на швидку перемогу? Адже, незалежно від типу режиму – абсолютна або конституційна монархія, демократична чи авторитарна держава – занадто часто їх вище керівництво глибоко помилялось, зокрема у таких питаннях як вступ у війну, вибір союзників та форм, методів і ступеня взаємодії з ними. Зазначимо, що війна в Європі могла статися раніше, адже держави постійно погрожували одна одній, а неодноразові спроби ліквідувати загрозу агресії підірвали міжнародну стабільність. Зусилля європейських лідерів не були спрямовані на створення стійкого військового потенціалу союзників, об’єднаних загальною стратегією для досягнення узгоджених цілей. Натомість, переважали дипломатичні ігри: сторони блефували, намагалися розіграти козирі, яких у них насправді не було. В результаті Великої війни стався крах чотирьох імперій: Австро-Угорської, Російської, Німецької та Османської і вибух двох найбільших тоталітарних революцій в Європі ХХ ст. – Російської (більшовицької) та Німецької (нацистської).
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2020, 12; 100-117
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Високотехнологічні послуги як інноваційний фактор розвитку світового господарства в умовах глобальної економічної інтеграції
    Высокотехнологические услуги как инновационный фактор развития мирового хозяйства в условиях глобальной экономической интеграции
    Knowledge intensive services as innovation driver of the world economy under conditions of global economic integration
    Autorzy:
    Meshko, N. P.
    Shitov, D. M.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/692512.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
    Tematy:
    високотехнологічні послуги
    knowledge-intensive services (KIS)
    фактори впливу на ціноутворення високотехнологічних послуг.
    высокотехнологические услуги
    высокие технологии
    факторы влияния на ценообразование высокотехнологических услуг.
    high–tech services
    knowledge–intensive services (KIS)
    drivers of influence on the pricing of high technological services
    Opis:
    Growing international competition on the world market increases relevance of the problem of development of high technological potential of the country. The most dynamic sector of the world economy is knowledge–intensive services that belong to the most science–intensive and technology–intensive sector of the world economy.  The purpose of writing this article is to systemize scientific and practical bases of research into the area of knowledge–intensive services in the context of global economic integration. General scientific and special research methods were applied: the method of historical analysis, method of abstract–logical analysis, theoretical generalization, systematic approach. The paper defines knowledge–intensive services as the main factor in the rapid development of the national economy. Their connection to the increasing importance of knowledge and to their converting into a separate factor of production was substantiated, which directly affects the formation of the national competitiveness of the economies of countries and increase in their productivity.  A historical review was performed and it was discovered that the model of innovative development of national economy transformed into the concept of the "knowledge economy”, because scientific and technological innovation is just the final result of a wide range of socio–economic factors, many of which form and operate outside the productions facilities, where innovations are directly implemented. It is shown that innovations form the basis of the development of the global economy: companies perceive them as an efficient means of increasing profits and entering new market segments, while the governments – as a means of accelerating economic growth through competitiveness in global markets. It is stressed that the knowledge–intensive services are an integral part of the economy. They are based on knowledge and are an important driver in the development of the world economy under conditions of global economic integration. The main factors were investigated that influence the pricing of knowledge–intensive services. The factors of the formation of the market for knowledge–intensive services were substantiated.  The scientific novelty of the research lies in the systematization of scientific and practical bases of the development of knowledge–intensive services in the context of global economic integration.  The practical significance of obtained results is the application of materials of this article by domestic scientists to analyze the pricing and competitiveness of knowledge–intensive services of Ukraine in the world market. Analysis of the drivers of creation of the export potential of the knowledge–intensive services of national economies of leading countries is a relevant scientific task for further studies.
    Увеличение международной конкуренции на мировом рынке добавляет актуальности проблеме развития высокотехнологического потенциала страны. Динамичным сектором мировой экономики  являются высокотехнологические услуги, относящиеся к наиболее наукоемкому технологически интенсивному сектору мирового хозяйства. Цель написания статьи – систематизировать научно-практические основы исследования сферы высокотехнологических услуг в контексте глобальной экономической интеграции. Применены общенаучные и специальные методы исследований: метод исторического анализа, метод абстрактно-логического анализа, теоретического обобщения, системный подход. В работе высокотехнологические услуги определены как основной фактор быстрого развития национальной экономики. Обоснована их связь с ростом значимости знаний и превращением их в самостоятельный фактор производства, который непосредственно влияет на формирование национальной конкурентоспособности экономик стран и увеличение их производительности. Сделано исторический обзор и выявлено, что модель инновационного развития национальной экономики трансформировалась в концепцию « экономики знаний», поскольку научно-технологическая инновация является лишь финальным результатом широкого спектра социально-экономических факторов, многие из которых формируются и действуют за пределами производств, где непосредственно производятся инновации. Выяснено, что инновации составляют основу развития глобальной экономики: компании воспринимают их как эффективное средство увеличения прибыли и освоения новых сегментов рынка, а правительства – как средство ускорения экономического роста посредством повышения конкурентоспособности на глобальных рынках. Отмечено, что высокотехнологические услуги – неотъемлемая часть экономики. Они основаны на знаниях и являются важным фактором развития мирового хозяйства в условиях глобальной экономической интеграции. Исследованы основные факторы влияния на ценообразование высокотехнологических услуг. Обоснованы факторы формирования рынка высокотехнологических услуг. Научная новизна исследования заключается в систематизации научно-практической основы развития сферы высокотехнологических услуг в контексте глобальной экономической интеграции. Практическое значение полученных результатов – использование отечественными учеными материалов статьи для анализа ценообразования и конкурентоспособности высокотехнологических услуг Украины на мировом рынке. Анализ факторов формирования экспортного потенциала высокотехнологических услуг национальных экономик ведущих стран является актуальной научной задачей для дальнейшего исследования.
    Збільшення міжнародної конкуренції на світовому ринку надає актуальності проблемі розвитку високотехнологічного потенціалу країни. Найдинамічнішим сектором світової економіки є високотехнологічні послуги, які належать до найбільш наукомісткого технологічно-інтенсивного сектора світового господарства. Мета написання статті – систематизувати науково-практичні основи дослідження сфери високотехнологічних послуг у контексті глобальної економічної інтеграції. Застосовано загальнонаукові та спеціальні методи досліджень: метод історичного аналізу, метод абстрактно-логічного аналізу, теоретичного узагальнення, системний підхід. У праці високотехнологічні послуги визначено як основний фактор швидкого розвитку національної економіки. Обґрунтовано їх зв’язок зі зростанням значущості знань і перетворенням їх на самостійний фактор виробництва, який безпосередньо впливає на формування національної конкурентоспроможності економік країн та збільшення їх продуктивності. Зроблено історичний огляд і виявлено, що модель інноваційного розвитку національної економіки трансформувалась у концепцію «знаннєвої економіки», оскільки науково-технологічна інновація є лише фінальний результат широкого спектра соціально-економічних чинників, багато з яких формуються та діють за межами виробництв, де безпосередньо впроваджують інновації. З’ясовано, що інновації становлять основу розвитку глобальної економіки: компанії сприймають їх як ефективний засіб збільшення прибутків і освоювання нових сегментів ринку, а уряди – як засіб прискорення економічного зростання за допомогою підвищення конкурентоспроможності на глобальних ринках. Наголошено, що високотехнологічні послуги – невід’ємна частина економіки. Вони ґрунтуються на знаннях і є важливий фактор розвитку світового господарства в умовах глобальної економічної інтеграції. Досліджено основні фактори впливу на ціноутворення високотехнологічних послуг. Обґрунтовано чинники формування ринку високотехнологічних послуг. Наукова новизна дослідження полягає в систематизації науково-практичної основи розвитку сфери високотехнологічних послуг у контексті глобальної економічної інтеграції. Практичне значення одержаних результатів  –  використання вітчизняними вченими матеріалів цієї статті для аналізу ціноутворення й конкурентоспроможності високотехнологічних послуг України на світовому ринку. Аналіз факторів формування експортного потенціалу високотехнологічних послуг національних економік провідних країн є актуальне наукове завдання для подальшого дослідження.
    Źródło:
    European Journal of Management Issues; 2016, 6; 87-96
    2519-8564
    Pojawia się w:
    European Journal of Management Issues
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Розвиток високотехнологічних послуг: методологія дослідження
    Development of high-tech services: methodology research
    Autorzy:
    Meshko, N.P.
    Shchytov, D.M.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/692449.pdf
    Data publikacji:
    2013
    Wydawca:
    Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
    Tematy:
    експортний потенціал країни
    високотехнологічні послуги
    індекси оцінки конкурентоспроможності національних економік
    фактори формування експортного потенціалу високотехнологічних послуг
    export potential of country
    knowledge-intensive services
    estimation of competitiveness of national economies
    the basic factors of forming of export potential of knowledge-intensive services
    Opis:
    There was considered the methodological bases of research of sphere of knowledge-intensive services in the context of global economic integration. There was determined the essence of export potential of country in sphere of knowledge-intensive services (KIS). International approaches of estimation of competitiveness of national economies are considered. The basic factors of forming of export potential of knowledge-intensive services of national economy are investigational. The intercommunication of factors of forming of export potential of knowledge-intensive services and competitiveness of national economies are grounded
    Розглянуто методологічні основи дослідження сфери високотехнологічних по-слуг у контексті глобальної економічної інтеграції. Визначено сутність експортного потенціалу країни у сфері високотехнологічних послуг. Розглянуто міжнародні підходи оцінки конкурентоспроможності національних економік. Досліджено основні фактори формування експортного потенціалу високотехнологічних послуг національної економіки. Обґрунтовано взаємозв’язок факторів формування експортного потенціалу високотехнологічних послуг та конкурентоспроможності національних економік.
    Źródło:
    European Journal of Management Issues; 2013, 2; 80-88
    2519-8564
    Pojawia się w:
    European Journal of Management Issues
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-4 z 4

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies