Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "Potiekhin, O." wg kryterium: Autor

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-3 z 3
    Tytuł:
    Non-proliferation of Nuclear Weapons in the US Military-political Strategy and Ukraine
    НЕЗАСТОСУВАННЯ ЯДЕРНОЇ ЗБРОЇ У ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНІЙ СТРАТЕГІЇ США ТА УКРАЇНА
    Autorzy:
    Potiekhin, O.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/894463.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    nuclear taboo, USA, deterrent, G. Kennan, G. Kvestor, S. Payfer, R. Popadyuk, denuclearization, Ukraine, Russia, Russian-Ukrainian war, nuclear weapons, international security
    ядерне табу, США, стримування, Дж. Кеннан, Дж. Квестор, С. Пайфер, Р. Попадюк, денуклеарізація, Україна, РФ, російсько-українська війна, ядерна зброя, міжнародна безпека
    Opis:
    У статті проаналізовані основні події й розкриті причини формування у США ядерного табу під впливом президента Г. Трумена, ініціатора атомних бомбардувань Хіросіми та Нагасакі. Розглянуто засади і варіанти стримування як окремого випадку стратегії незастосування ядерної зброї. Вказано на позитивні та негативні риси стримування як доктрини та політики. Розглядаються деякі аспекти політики США у сфері нерозповсюдження ядерної зброї, пов’язаної з ядерним табу та спільні зусилля Вашингтона й Москви щодо позбавлення Києва його успадкованого від СРСР ядерного арсеналу у 1991-1996 рр. та дискусії з цього приводу. Показано наслідки порушення «запевнень» Будапештського меморандуму 1994 р. та відсутності засобів стримування російської агресії в без’ядерної України. Увага акцентується на необхідності військово-політичної допомоги Україні з боку США, надання їй відповідної зброї для зміцнення міжнародної безпеки. Зроблено наголос на тому, що ядерна зброя відіграла вирішальну роль у запобіганні третій світовій війні.
    The article deals with the main events and causes of appearance in the US of nuclear taboo under President H. Truman’s influence, who was responsible for the atomic bombings of Hiroshima and Nagasaki. The consideration is given to the principles and options for containment as a separate case of non-use of nuclear weapons strategy. The positive and negative features of the nuclear deterrent doctrine and policy are shown.The author considers some aspects of the US policy in the sphere of non-proliferation of nuclear weapons related to nuclear taboo and the joint efforts of Washington and Moscow aimed at depriving Ukraine of the nuclear arsenal inherited from the Soviet Union. The discussions on the matter are revealed. The consequences of violation  of the Budapest Memorandum of 1994 and a lack of deterrent power against the Russian aggression in nuclear-free Ukraine are analysed. The attention is focused on the need for the US military and political assistance  to Ukraine and its provision with  appropriate weapons for strengthening international security. It is stressed that nuclear weapons play a decisive role in preventing  the third WW.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2016, 2; 132-152
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Повертаючись До Питання Про Причини Великої Війни Хх Ст.
    Coming Back to the Problem of the Causes of the Great War of the ХХ-th Century
    Autorzy:
    Klymenko, Y.
    Potiekhin, O.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1070506.pdf
    Data publikacji:
    2020-09-29
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    1914
    national interests
    economic factors
    colonies
    dilemma “offence-defense”
    empire
    military-political alliances
    Great War
    велика війна
    1914 р.
    національні інтереси
    економічні фактори
    колонії
    дилема «наступ-захист»
    імперія
    військово-політичні союзи
    Opis:
    At the beginning of the twentieth century, among the European ruling elites, military circles and imperial non-governmental organizations, the force-based approach to the resolution of international conflicts dominated. The emphasis was on the irreconcilable struggle for the so-called “national interests”, the need to change the world for the better, the undoubted advantage of interstate competition over cooperation and the use of force, primarily military. The unconditional priority of the state was the ability to mobilize national resources to protect its “interests”. The Great War to realize geopolitical dreams was a waste of available resources. Its initiators, primarily Germany, were guided by ideological rather than pragmatic considerations, and obtained results that directly contradicted the calculations of their grand strategies. Among the reasons for the war there were no rational ones that solved basic economic, security, social or any other problems. But there were those, who made money in preparation for the war. The decisive factor that triggered the war was the adherence to myths: about exaggerated or fictitious “national grievances”; “the discrepancy between the obtained share of colonial seizures and the weight in the world economy and politics”; “insignificant nations, incapable of contributing to civilizational progress, their destructive nationalism”; “cultural superiority, which, if necessary, must be extended by force”; “windows of vulnerability that should be closed immediately”; “the call of blood, will and fate”, etc. The origins of war are to be found in the views of the rulers, representatives or servants of the old regimes of the dynastic aristocracy. The ruling imperial class was in crisis, it was threatened by social and national upheavals, which is why it was inclined to seek salvation in a victorious war at a “low cost”. But how did the parties to the conflict hope for a quick victory? Indeed, regardless of the type of regime – an absolute or constitutional monarchy, a democratic or an authoritarian state – too often their top leadership was deeply mistaken, in particular in such matters as entering the war, choosing allies and forms, methods and degree of interaction with them. Note that the war in Europe could have happened earlier, because the states constantly threatened each other, and repeated attempts to eliminate the threat of aggression blew up international stability. The efforts of European leaders were not aimed at creating sustainable military capabilities of the allies united by a common strategy to achieve agreed goals. But diplomatic games prevailed: the sides bluffed, tried to play trump cards, which they actually did not have. As a result of the Great War, four empires collapsed: the Austro-Hungarian, Russian, German and Ottoman and the explosion of two of the largest totalitarian revolutions in Europe in the XX-th century – Russian (Bolshevik) and German (Nazi).
    На початку ХХ ст. серед європейських правлячих еліт, військових кіл та імперських неурядових організацій домінував силовий підхід щодо вирішення міжнародних конфліктів. Наголос робився на непримиренній боротьбі за так звані «національні інтереси», необхідності змінити світ на краще, безсумнівній перевазі міждержавної конкуренції над співпрацею і застосуванні сили, перш за все військової. Безумовним пріоритетом держави була здатність мобілізувати національні ресурси для захисту своїх «інтересів». Велика війна за здійснення геополітичних мрій була безглуздим витрачанням наявних ресурсів. Її ініціатори, в першу чергу Німеччина, керувалися скоріше ідеологічними, ніж прагматичними міркуваннями, й отримали результати, які прямо суперечили розрахункам їх великих стратегій. Серед причин війни не було раціональних, які б вирішували основні економічні проблеми, проблеми безпеки, соціальні або будь-які інші. Натомість, були ті, хто заробляв гроші на підготовці до війни. Вирішальним фактором, який викликав війну, була прихильність міфам: про перебільшені або вигадані «національне образи»; «невідповідність отриманої частки колоніальних захоплень вазі у світовій економіці та політиці»; «меншовартісні народи, нездатні до внеску у цивілізаційний поступ, їхній руйнівний націоналізм»; «культурну перевагу, яка за необхідності має бути поширена силою»; «вікна вразливості, які варто закрити негайно»; «поклик крові, волі і долі» тощо. Витоки війни варто шукати в поглядах правителів, представників або служителів старих режимів династичної аристократії. Правлячий імперський клас знаходився в кризі, йому загрожували соціальні і національні потрясіння, власне тому він був схильний шукати порятунок у переможній війні «малою ціною». Але, яким чином сторони конфлікту сподівалися на швидку перемогу? Адже, незалежно від типу режиму – абсолютна або конституційна монархія, демократична чи авторитарна держава – занадто часто їх вище керівництво глибоко помилялось, зокрема у таких питаннях як вступ у війну, вибір союзників та форм, методів і ступеня взаємодії з ними. Зазначимо, що війна в Європі могла статися раніше, адже держави постійно погрожували одна одній, а неодноразові спроби ліквідувати загрозу агресії підірвали міжнародну стабільність. Зусилля європейських лідерів не були спрямовані на створення стійкого військового потенціалу союзників, об’єднаних загальною стратегією для досягнення узгоджених цілей. Натомість, переважали дипломатичні ігри: сторони блефували, намагалися розіграти козирі, яких у них насправді не було. В результаті Великої війни стався крах чотирьох імперій: Австро-Угорської, Російської, Німецької та Османської і вибух двох найбільших тоталітарних революцій в Європі ХХ ст. – Російської (більшовицької) та Німецької (нацистської).
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2020, 12; 100-117
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    The Policy of Non-proliferation of Nuclear Weapons: History and Modernity
    ПОЛІТИКА НЕРОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЯДЕРНОЇ ЗБРОЇ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ
    Autorzy:
    Kudryachenko, A.
    Potiekhin, O.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/894475.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    non-proliferation, nuclear weapons, disarmament, NPT, IAEA, UN, USA, Russia
    нерозповсюдження, ядерна зброя, роззброєння, ДНЯЗ, МАГАТЕ, ООН, США, РФ
    Opis:
    Стаття містить огляд українських та зарубіжних джерел з питань нерозповсюдження ядерної зброї, взаємопов’язаних з ним проблем ядерного роззброєння та використання «мирного» атому. Наводяться маловідомі факти з історії нерозповсюдження, спроб поставити ядерну енергію під ефективний міжнародний контроль та причини, з яких цього не вдалося зробити. Основний зміст статті складає аналіз ДНЯЗ, МАГАТЕ та споріднених з ними міжнародних режимів і організацій, успіхів та невдач у реалізації політики нерозповсюдження. Констатується, що існує збереження досить стійкого режиму нерозповсюдження з моменту вступу в силу ДНЯЗ – нині налічується тільки дев’ять держав з ядерною зброєю, і ця кількість залишається незмінною протягом останніх 25 років. Режим ДНЯЗ є майже універсальним – 190 держав-учасниць та тільки п’ять залишаються поза ним (Індія, Ізраїль, Північна Корея, Пакистан, Південний Судан). Водночас, згідно з деякими прогнозами, зростає вірогідність становлення світу «поширеного ядерного розповсюдження» до 2030 р. Розглянуто особливості позицій США та РФ в питаннях політики нерозповсюдження ядерної зброї.
    The article provides an overview of Ukrainian and foreign sources on the non-proliferation studies and interconnected with it problems of nuclear disarmament and the use of “peaceful” atom. We give little-known facts from the history of non-proliferation, attempts to put nuclear energy under effective international control and reasons why this could not be done. The main content of the article is an analysis of the NPT, IAEA and related international regimes and organizations, successes and failures in implementing the policy of non-proliferation. It is noted, on the one hand, maintaining a fairly steady non- proliferation regime since the entry into force of the NPT in 1970 – now there are only nine states with nuclear weapons, and this number remains unchanged over the past 25 years. NPT regime is almost universal – it includes 190 States Parties and only five remain outside (India, Israel, North Korea, Pakistan and South Sudan). However, according to some forecasts, increasing threat is likelihood of becoming world “widespread nuclear proliferation” in 2030. Features of positions of the US and Russia in matters of nonproliferation policy are studied.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2017, 3; 81-108
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-3 z 3

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies