Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "Matiash, Iryna" wg kryterium: Autor

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-6 z 6
    Tytuł:
    Проєкт "Місця памяті української дипломатії" як енциклопедичне джерело
    The Places of Memory of Ukrainian Diplomacy project as an encyclopedic work
    Autorzy:
    Matiash, Iryna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2056448.pdf
    Data publikacji:
    2021
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of Encyclopedic Research
    Tematy:
    Places of Memory of Ukrainian Diplomacy
    Ukrainian diplomacy
    encyclopedic dictionary
    “Місця пам’яті української дипломатії”
    українська дипломатія
    енциклопедичний довідник
    Opis:
    Статтю присвячено століттю встановлення дипломатичних відносин між Україною та зарубіжними державами, культурні й наукові заходи зі святкування якого відбулися впродовж 2017-2021 рр. Вони сприяли як налагодженню контактів між представниками науки і культури України та інших країн, так і дослідженню різноманітних питань, збільшуючи обсяг знань про історію української дипломатії. Одним з елементів цього процесу стало маркування в інших країнах знакових місць меморіальними дошками, що унаочнюють історичні дипломатичні зв'язки України з цими державами. Колективна робота з їх виявлення посприяла накопиченню чималої кількості важливої інформації, яку вирішили оприлюднити у вигляді енциклопедичного довідника "Місця пам'яті української дипломатії" (нині укладається). У цій статті описано його значення в контексті висвітлення історії української дипломатії, зокрема виявляючи зародження тісних дипломатичних відносин з іншими державами, що відбувалося в буремний період 1917-1921 рр.
    The article is dedicated to the 100th anniversary of the establishment of diplomatic relations between Ukraine and foreign countries. On this occasion, cultural and scientific events took place during 2017-2021. Contacts between figures of science and culture of Ukraine and others were promoted with these events. And another profit from them is the study of various issues increasing knowledge about the history of Ukrainian diplomacy. One of the elements of this process was the symbolic marking with memorial plaques in other countries, which make Ukraine’s historical diplomatic ties with them. Team work aimed to study the symbolic marks of Ukrainian diplomacy has contributed to the accumulation of a lot of important information. That’s why the idea appeared to build the encyclopedic work – Places of Memory of Ukrainian Diplomacy (currently being compiled). This article describes the significance of this encyclopedic dictionary in the context of covering the history of Ukrainian diplomacy, in particular showing the formation of close diplomatic relations with other states, which took place during the turbulent period of 1917-1921.
    Źródło:
    Енциклопедичний вісник України; 2021, 13; 9-20
    2706-9990
    2707-000X
    Pojawia się w:
    Енциклопедичний вісник України
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    УКРАЇНСЬКИЙ ДИПЛОМАТИЧНИЙ АРХІВ ЯК ДЖЕРЕЛО ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ КОНСУЛЬСТВА ЯПОНІЇ В ОДЕСІ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД
    UKRAINIAN DIPLOMATIC ARCHIVE AS A SOURCE OF RESEARCH ON THE ACTIVITIES OF THE JAPANESE CONSULATE IN ODESSA IN THE INTERWAR PERIOD
    Autorzy:
    Matiash, Iryna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2153628.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-12
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
    Tematy:
    Ukrainian diplomatic archive
    Consulate of Japan in Odessa
    Sasaki Seygo
    Kamimura Shiniti
    Shimada Shigeru
    Naguchi Yashio
    Tanaka Bunichiro
    Opis:
    The purpose of the study is to clarify the source potential of the Ukrainian Diplomatic Archive for studying the specifics of the activities of the Japanese Consulate in Odesa in the interwar period. The research methodology is based on the principles of scientificity, historicism, systematicity and general scientific and special scientific methods, in particular archival heuristics and source criticism. The scientific novelty of the research results lies in the reconstruction of the Ukrainian component of the source base of the activity of the Japanese consulate in Odesa in the interwar period. Conclusions: The main array of documents related to the activities of the Japanese consular institution in Odesa in the interwar period was not preserved in Ukrainian archives. At that time, Ukraine was part of the USSR, was deprived of the right to engage in foreign policy activities and interacted with foreign missions within the framework of all-Union instructions. Soviet special services also supervised foreign missions. The Branch State Archive of the Security Service of Ukraine holds a relevant documentary complex, which includes three thematic groups: reports on the results of supervising the heads of the Consulate of Japan in Odesa; reports on the results of supervising consulate staff; copies of intercepted consul reports on the economic and social policy of the USSR, the state of industry and agriculture. The source base for the study of the activities of the Japanese Consulate in Odesa is wider than the documents of the special services and is part of the Ukrainian Diplomatic Archive in the segment of Ukrainian-Japanese relations. Despite the fact that the activity of the consulate can be considered only as a diplomatic presence of Japan on the territory of the Ukrainian SSR, documentary information indicates direct contacts of Japanese diplomats with Ukrainian state bodies, plans to start trade relations with the Ukrainian SSR, etc. Documents on this topic are also in the Central State Archive of Supreme Authorities of Ukraine, state archives of Odesa and Mykolaiv regions. The creation of the Diplomatic e-archive will help expand access to documents about the activities of foreign missions in Ukraine and Ukrainian-Japanese relations
    Źródło:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2022, 31; 202-228
    2411-345X
    2415-7198
    Pojawia się w:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Дружина консула – авторка роману про українських дипломатів
    The consul’s wife – the author of a novel about Ukrainian diplomats
    Autorzy:
    Matiash, Iryna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/32062733.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-28
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
    Tematy:
    роман про українських дипломатів
    Валерія О’Коннор-Вілінська
    Генеральне консульство Української Держави в Цюріху
    novel about Ukrainian diplomats
    Valeria O’Connor-Vilinska
    Consulate General of the Ukrainian State in Zurich
    Opis:
    У статті окреслено основні віхи долі української письменниці, перекладачки, громадської діячки Валерії О’Коннор-Вілінської та шлях до читача її роману „На еміграції”. Дослідження про дружину генерального консула як авторку роману про українських дипломатів є складовою частиною проєкту „Жіноче обличчя української дипломатії”. Його ініціювало Наукове товариство історії дипломатії та міжнародних відносин 2021 року на відзначення 30-ліття відновлення державної незалежності України. Опублікований через 75 років після смерті авторки літературний твір привернув увагу читачів до маловідомих подій дипломатичної історії. Водночас твір містив суголосні висловленим у спогадах сучасників оцінки болючих проблем молодої дипломатії. Відзначено, що особливість роману полягає в тому, що в його основу було покладено дійсну історію українського Генерального консульства в Цюріху, власний життєвий досвід дружини генерального консула як безпосередньої учасниці відтворених подій.
    The article outlines the main stages of the fate of the Ukrainian writer, translator and public figure Valeria O’Connor-Vilinska and the path of her novel „In Emigration” to the reader. The research on the Consul General’s wife as the author of a novel about Ukrainian diplomats is a part of the Women’s Face of Ukrainian Diplomacy project. It was initiated by the Scientific Society for the History of Diplomacy and International Relations in 2021 to mark the 30th anniversary of the restoration of state independence of Ukraine. Being published 75 years after the author’s death the literary work drew readers’ attention to little-known events in diplomatic history. At the same time the work contained consonant assessments of the painful problems of young diplomacy expressed in the memoirs of contemporaries. It is noted that the peculiarity of the novel is that it was based on the true history of the Ukrainian Consulate General in Zurich, her own life experience of the Consul General’s wife as a direct participant in the events.
    Źródło:
    Studia Ucrainica Varsoviensia; 2022, 10; 197-211
    2299-7237
    Pojawia się w:
    Studia Ucrainica Varsoviensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Публічна дипломатія в діяльності Першої Леді (на прикладі України й Польщі)
    Public Diplomacy in the Activities of the First Lady (on the Example of Ukraine and Poland)
    Autorzy:
    Matiash, Iryna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/22676888.pdf
    Data publikacji:
    2023-11-20
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
    Tematy:
    суб’єкти публічної дипломатії
    Перша Леді
    Україна
    Республіка Польща
    subjects of public diplomacy
    First Lady
    Ukraine
    Republic of Poland
    Opis:
    Мета дослідження полягає в з’ясуванні особливостей діяльності дружин глав держав у сфері публічної дипломатії на прикладі України й Польщі. Методологія дослідження спирається на принципи науковості, історизму, системності та загальнонаукові і спеціальнонаукові методи, зокрема біографічний. Наукова новизна результатів дослідження полягає в постановці питання про інститут Першої Леді як суб’єкт публічної дипломатії та аналізі напрямів діяльності Перших Леді України й Польщі в цій сфері. Висновки: На прикладі діяльності Перших Леді України й Польщі можна стверджувати, що Агата Корнгаузер-Дуда й Олена Зеленська змінили уявлення про роль дружин президентів у розвитку публічної дипломатії. Попри перші згадки про публічну дипломатію наприкінці XIX ст., апробацію її інструментарію в першій половині XX ст., активне залучення до наукового і професійного використання розпочалося у другій половині XX ст., а в Україні в XXI ст. Елементи публічної дипломатії можна помітити в діяльності дружин перших осіб України й Польщі в період боротьби за державність на початку ХХ ст.: Марії Грушевської, Олександри Пілсудської, Ольги Петлюри, Міхалини Мосцицької. Вони створили історичне підґрунтя застосування Першими Леді інструментарію публічної дипломатії. Сучасні Перші Леді України й Польщі поспіль із традиційними обов’язками віртуозно опанували інструментарій публічної дипломатії для формування позитивного іміджу своєї держави в уявленні суспільств інших країн. Особливого значення набуло використання цього інструментарію з початком широкомасштабної війни Росії проти України і фактично всього цивілізованого світу 24 лютого 2022 р. Своєю діяльністю Агата Корнгаузер-Дуда й Олена Зеленська засвідчують належність Інституту Першої Леді до суб’єктів публічної дипломатії.
    The purpose of the study is to identify the peculiarities of the First Lady's activities in the field of public diplomacy on the example of Ukraine and Poland. The research methodology is based on the principles of scientificity, historicism, systematicity, and general scientific and specialised methods, including the biographical method. The scientific novelty of the research results lies in raising the issue of the institution of the First Lady as a subject of public diplomacy and analysing the activities of the First Ladies of Ukraine and Poland in this area. Conclusions: Based on the activities of the First Ladies of Ukraine and Poland, it can be argued that Agata Kornhauser-Duda and Olena Zelenska have changed the perception of the role of presidential wives in the development of public diplomacy. Despite the first mentions of public diplomacy in the late nineteenth century, the testing of its tools in the first half of the twentieth century, active involvement in academic and professional use began in the second half of the twentieth century, and in Ukraine in the twenty-first century. Elements of public diplomacy can be seen in the activities of the wives of the first persons of Ukraine and Poland during the struggle for statehood: Maria Hrushevska, Aleksandra Piłsudska, Olha Petliura, and Michalina Mościcka. They created the historical basis for the use of public diplomacy tools by First Ladies. The modern First Ladies of Ukraine and Poland in addition to their traditional duties have mastered the tools of public diplomacy to create a positive image of their countries in the minds of other countries. The use of this toolkit gained particular importance with the outbreak of Russia's large-scale war against Ukraine and, in fact, the entire civilised world on 24 February 2022. Agata Kornhauser-Duda and Olena Zelenska demonstrate that the First Lady's Institute belongs to the public diplomacy community.
    Źródło:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2023, 32; 244-261
    2411-345X
    2415-7198
    Pojawia się w:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Діяльність консульських установ соціалістичних країн у Києві (кінець 1940-х – 1980-ті рр.)
    Activities of consulates of socialist countries in Kyiv (late 1940s - 1980s)
    Autorzy:
    Matiash, Iryna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1977124.pdf
    Data publikacji:
    2021-11-01
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
    Tematy:
    foreign mission
    Kyiv
    Ministry of Foreign Affairs of the Ukrainian SSR
    ноземне представництво
    генеральне консульство
    Київ
    МЗС УРСР
    Opis:
    Мета дослідження полягає в з’ясуванні основних напрямів діяльності іноземних консульських установ у Києві в період після Другої світової війни до відновлення державної незалежності України 1991 року та визначенні особливостей їхньої взаємодії з органами державної влади і громадськими організаціями УРСР. Методологія дослідження спирається на принципи науковості, історизму, системності. Використано загальнонаукові та спеціальнонаукові методи, зокрема архівної евристики, потестарної імагології, просопографії. Наукова новизна результатів дослідження полягає в реконструкції на підставі виявленої автором у опублікованих і неопублікованих джерелах архівної інформації діяльності іноземних консульських установ у Києві в досліджуваний період, створенні колективного портрета іноземних представників у Києві, з’ясуванні персоналій генконсулів та особливостей їхньої взаємодії з органами державної влади і громадськими організаціями УРСР. Висновки: Право Української РСР на зовнішньополітичну діяльність було відновлено 1 лютого 1944 р., однак радянське керівництво не мало намірів давати республіці реальні повноваження. Таке рішення зумовлювалося прагненням СРСР отримати можливість максимально численного представництва у створюваній ООН. Центром формування організаційних і правових засад взаємодії українського зовнішньополітичного відомства був апарат радянського наркомату (згодом – міністерства) зовнішніх справ, контроль за виконанням рішень центру здійснював Центральний Комітет КПУ. У містах призначення іноземні представництва перебували під потрійним наглядом зовнішньополітичного відомства, партійних органів та радянських спецслужб, що зумовлювало їх балансування між офіційною співпрацею та завуальованим ідеологічним протистоянням. З огляду на підпорядкований статус УРСР у її політико-адміністративному центрі Києві створювалися не дипломатичні представництва (посольства), а консульські установи (генеральні консульства і консульства). Іноземні консули були переважно кар’єрними дипломатами з досвідом роботи або навчання в СРСР або партійними працівниками.
    The purpose of the study is to clarify the main activities of foreign consulates in Kyiv in the period after World War II to the restoration of state independence of Ukraine in 1991 and to determine the features of their interaction with public authorities and NGOs of the Ukrainian SSR. The research methodology is based on the principles of scientificity, historicism, systematization. General scientific and special scientific methods are used, in particular archival heuristics, potestar imagology, prosopography. The scientific novelty of the research results consists in the reconstruction of activities of foreign consulates in Kyiv during the researched period, the creation of a collective portrait of foreign representatives in Kyiv, the clarification of the personalities of consuls general and features of their interaction with the state government and public organizations of the Ukrainian SSR based on the archival information found in published and unpublished sources by the author. Conclusions: The right of the Ukrainian SSR to foreign policy was restored on February 1, 1944, but the Soviet leadership did not intend to give the republic real powers. This decision was due to the desire of the USSR to get the opportunity for the largest possible representation in the emerging UN. The center of the formation of organizational and legal bases of the interaction of the Ukrainian foreign policy department was the Soviet People's Commissariat (later - the Ministry of Foreign Affairs), the Central Committee of the CPU exercised control over the implementation of the center's decisions. In the cities of destination, foreign missions were under the triple supervision of the foreign ministry, party bodies and the soviet KGB structures, which led to their balancing between official cooperation and veiled ideological confrontation. Given the subordinate status of the Ukrainian Soviet Socialist Republic, there were established not diplomatic missions (embassies), but consular offices (consulates general and consulates) in its administrative center Kyiv. Foreign consuls were mostly career diplomats with work or study experience in the USSR or party workers.
    Źródło:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2021, 30; 85-112
    2411-345X
    2415-7198
    Pojawia się w:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Постать Івана Дзюби: думки сучасних інтелектуалів
    Ivan Dziuba as a figure: opinions of present-day intellectuals
    Autorzy:
    Mušynka, Mykola
    Yatskiv, Yaroslav
    Andreychyn, Mykhailo
    Hundorova, Tamara
    Pavlyshyn, Marko
    Masenko, Larysa
    Trymbach, Serhiy
    Matiash, Iryna
    Kulchytsky, Stanislav
    Otroshchenko, Vitaliy
    Dobko, Tetiana
    Holovakha, Yevhen
    Petrova, Olga
    Hamkalo, Ivan
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2056473.pdf
    Data publikacji:
    2021
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of Encyclopedic Research
    Tematy:
    Ivan Dziuba
    Internationalism or Russification?
    Encyclopedia of Modern Ukraine
    Іван Дзюба
    “Енциклопедія Сучасної України”
    “Інтернаціоналізм чи русифікація?”
    Opis:
    In this article, Ivan Dziuba is seen as a public influencer, literary critic, co-chairman of the main editorial board of the Encyclopedia of Modern Ukraine. On his 90th anniversary, a combination of short communications by famous representatives in sphere of Ukrainian science and culture is presented here.
    Стаття об’єднує короткі нотатки відомих представників української науки й культури про громадського діяча, літературознавця, співголову головної редакційної колегії “Енциклопедії Сучасної України” Івана Дзюбу з нагоди його 90-річчя.
    Źródło:
    Енциклопедичний вісник України; 2021, 13; 74-91
    2706-9990
    2707-000X
    Pojawia się w:
    Енциклопедичний вісник України
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-6 z 6

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies