Wszystkie pola: Modernization - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Модернизация yкраинского законодательства как фактор обеспечения стабильности и развития государства и общества
Modernizacja ukraińskiego ustawodawstwa jako czynnik stabilności i rozwoju państwa i społeczeństwa
Modernization of national legislation as a factor of stability and development of Ukraine’s state and society
Autorzy:: Щербанюк (Szczerbаniuk), Окcaнa В. (Оksana W.)
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/970279.pdf
Data publikacji:: 2013
Wydawca:: Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Opis:: В статье рассматриваются связанные с проведением конституционно-правовой реформы 2012 года проблемы народного суверенитета и народовластия, анализируются пути проведения реформы, а также ее методология.
The article analyzes the constitutional and legal reform of 2012 from the perspective of national sovereignty and democracy. It focuses on the mechanism of the reform, as well as the methods of its implementation.
Artykuł podejmuje problematykę reformy konstytucyjnej i ustawodawstwa narodowego mającej miejsce w roku 2012 w kontekście fenomenu suwerenności narodowej i ludowładztwa, z uwzględnieniem mechanizmów jej realizacji i metodologii podejmowanych działań.
Źródło:: Eastern Review; 2013, 2; 79-95
1427-9657
2451-2567
Pojawia się w:: Eastern Review
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Діяльність воєнно-інструкторських місій європейських країн і США в арміях держав, що реформували збройні сили (остання третина ХІХ – перша третина ХХ ст.): проблеми та перспективи досліджень
Activities of Military Training Missions of European Countries and the United States in the Armies of States, Transforming the Armed forces (the last third of the XIXth – the first third of the XXth Centuries): Problems and Prospects of Research
Autorzy:: Фалько, С.А.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/22676848.pdf
Data publikacji:: 2022-11-08
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: військова модернізація
офіцери
воєнні інструктори
військові радники
воєнні місії
military modernization
officers
military instructors
military advisers
military missions
Opis:: Вивчення роботи військових професіоналів, надісланих у складі місій з передових європейських держав і США до армій країн Європи, Азії, Африки і Латинської Америки, що реформувалися, в останній третині ХIХ – першій третині ХХ ст., неодноразово було об’єктом уваги досліджень професійних істориків. Дослідження інструкторської діяльності воєнних місій у вище зазначений період дозволяє побачити загальні та окремі проблеми історії військової модернізації. Завдяки значному проміжку часу і різним регіонам світу, в яких виконували обов’язки офіцери місій, можна побачити наукові перспективи та проблеми вивчення воєнно-інструкторської діяльності, використовуючи компаративний метод. Порівняння інструкторської діяльності місій із різних країн сприяє аналізу національних військових шкіл. Цей факт, надає вирішального значення роботі воєнних інструкторів. При порівнянні більш чітко простежується регіональна специфіка професійної роботи членів воєнних місій. Порівняльна методика дозволяє завдяки безлічі історичних прикладів простежити еволюцію інструкторської діяльності офіційних воєнних місій в історичній ретроспективі. Чималий проміжок часу дозволяє побачити, що саме і чому залишилося поза межами аналізу в дослідженнях багатьох істориків, і які напрями розглядалися авторами як обов’язкові для вивчення. Дослідження виявляє найбільш вдалі роботи науковців з проблематики, що вивчається. Однією із цілей статті є визначення найважчих напрямів вивчення роботи військових професіоналів зі складу місій у чужих арміях та шляхи їх розкриття. Наукове дослідження є актуальним у зв’язку з постійним інтересом професійних істориків до теми військової модернізації та використання воєнних місій для більш швидких реформ збройних сил у складні періоди розвитку деяких країн.
The study of the work of military professionals sent as part of missions from the advanced European states and the United States to the reformed armies of the countries of Europe, Asia, Africa and Latin America in the last third of the 19th – the first third of the 20th centuries has repeatedly been the focus of research by professional historians. The study of the training activities of military missions at the time under study allows us to see general and particular problems of the history of military modernization. A significant time span and various regions of the world in which mission officers served, allow for the scientific prospects and problems of studying military training activities using a comparative method. Comparison of training activities of missions from different countries contributes to the analysis of national military schools. This factor, along with other causes, has a decisive importance for the work of military instructors. By comparison, the regional specifics of the professional work of members of military missions are more clearly visible. The comparative methodology allows us to trace specifically the evolution of training activities of official military missions in historical retrospect through a set off historical examples. The extensive time span enables us to see what and why in the studies of a number of historians remained outside the scope of analysis, and which are as a reconsidered by the authors as mandatory for study. The study reveals the most successful works of researchers on the issues understudy. One of the aims of the article is to determine the most difficult areas for study the work of military professionals from missions in foreign armies and the ways of their disclosure. The study is relevant due to the constant interest of professional historians in the topic of military modernization and the use of military missions for faster reforms of the armed forces during difficult periods of development in some countries.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2022, 18; 41-64
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Діяльність європейських воєнно-інструкторських місій в країнах Південно-Східної Европи на початку ХХ ст.
Activity of European Military-Instruction Missions in the Countries of South-Eastern Europe at the beginning of the XX century
Autorzy:: Фалько, C.A.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/22676562.pdf
Data publikacji:: 2021-03-18
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: воєнна модернізація
реформування збройних сил
Південно-Східна Європа
воєнні місії
military modernization
reorganization of military forces
South-Eastern Europe
military missions
Opis:: Стаття досліджує одну зі складових історії модернізаційних процесів у країнах Південно-Східної Європи на початку ХХ ст. – військову модернізацію. Мета дослідження – аналіз ролі іноземної військової допомоги у створенні збройних сил Румунії, Сербії, Болгарії, Чорногорії, Албанії та Греції. Розкриваються окремі напрямки військової допомоги, наданої країнам Південно-Східної Європи у вигляді військових місій, навчання офіцерів у Європі, поставок зброї та інших аспектів. Один із маркерів військового розвитку в досліджуваний період – це військово-інструкторська діяльність розвинених держав Європи в межах військової модернізації можливих військових союзників цих країн. Робота присвячена одній зі складових процесу військової модернізації – діяльності військово-інструкторських місій провідних європейських держав у визначений період. Часовий проміжок дослідження – 1908-1918 рр. Нижньою межею дослідження є боснійська криза 1908 р., викликана анексією Австро-Угорщиною Боснії і Герцеговини. Конфлікт послужив причиною швидкої мілітаризації регіону. Воєнні місії з країн Європи починають активну діяльність в Греції, Чорногорії, Туреччині. Тисячі офіцерів з балканських армій проходять навчання у військових закладах Європи. Верхня межа дослідження – Перша світова війна 1914-1918 рр. В той час був досягнутий очевидний успіх в модернізації збройних сил союзників воєнними місіями з Німеччини в Туреччині та Франції в Румунії. Це був час модернізації нових національних армій у Східній Європі. Не останню роль у цьому складному процесі відігравали воєнні місії. Швидко й ефективно досягти якісної модернізації відсталих у розвитку армій, без інструкторської допомоги, було неможливо. Зіставлення результатів перетворень дозволяє точніше зрозуміти регіональну специфіку та конкретні результати цієї форми військової модернізації збройних сил у міжвоєнне двадцятиліття. Використовується метод порівняння варіантів військової модернізації армій країн Сходу, які відбуваються на початку ХХ ст., і реформування збройних сил держав Південно-Східної Європи. Цей метод конкретизує результати, наслідки, невдачі й успіхи військової модернізації. Дослідження є актуальним для вивчення сучасних процесів воєнної модернізації.
This article studies one of the components of the history of modernization processes in the countries of South-Eastern Europe in the latter half of the 19th century – the early 20th century – military modernization. The purpose of research is to analyze the role of foreign military assistance in formation of military forces of Romania, Serbia, Bulgaria, Montenegro, Albania and Greece. Separate directions of military assistance provided to the countries of South-Eastern Europe in the form of military missions, training of officers in Europe, arms export and other aspects are disclosed. One of the markers of military development during the period in question was the military instructor activity of the developed European countries in the framework of military modernization of possible military allies in these countries. The lower limit of research is the Bosnian crisis in 1908 caused by annexation of Bosnia and Herzegovina by Austria-Hungary. The conflict was the reason of rapid militarization of the region. Military missions from the countries of Europe began their activity in Greece, Montenegro, Turkey. Thousands of officers from Balkan army studied in military establishments of Europe. The top limit of the research is the First world war І 1914-1918. The obvious success was attained with modernization of the armed forces of allies by military missions from Germany in Turkey and from France in Romania in that time. The work deals with the process of military modernization, i.e. the activities of military instructor missions of the leading European countries during the interwar period. The time interval of the study ranges within 1908-1918. This was the period marked by modernization of new national armies in Eastern Europe. Military missions played an important role in this complex process. The comparison of the results of transformations provides for better understanding of the regional specifics and concrete results of this form of military modernization of armed forces during the twenty-year interwar period. The method for comparing variations of military modernization of armies of Oriental countries occurring at the turn of the 20th centuries and reorganization of military forces of the countries of South-Eastern Europe is used. This method instantiates results, consequences, failures and success of military modernization. The research is relevant for studying modern processes of military modernization.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2021, 13; 24-52
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: Принцип инновационности как средство модернизации политической системы
The rule of innovation as a method for modernization of a political system
Zasada innowacyjności jako środek modernizacji systemu politycznego
Autorzy:: Тарасов (Tarasow), Евгений Н. (Jewgienij N.)
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/970274.pdf
Data publikacji:: 2013
Wydawca:: Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Opis:: В статье рассматриваются объективная необходимость, значимость, содержание, на- правленность, факторы инновационного развития российского общества. Обосновывается необходимость учета исторических уроков, связанных с разрывом слова и дела, принятием поспешных, малопродуманных идей, концепций, планов, нанесших значительный материальный, политический, социальный урон обществу, массовому сознанию. В статье содержатся предложения политико-организационного характера по осуществлению инновационного подхода в развитии страны, обеспечению его модернизационной направленности.
In the article, the objective necessity, importance, contents, and orientation of innovative development of the Russian society are considered. At the present stage of the development process, it is crucial to learn from historical lessons, such as the incompatibility of declarations and actions, hasty, uninformed decisions and misguided conceptions, which have led to considerable material, political, social and psychological harm to the Russian society. The article also contains political and organizational recommendations for the implementation of innovative approach to country’s development, aimed at providing for its effective modernization.
Artykuł poświęcony jest obiektywnej konieczności, znaczeniu, treści i kierunkom rozwoju innowacyjnego rosyjskiego społeczeństwa. Autor zwraca uwagę na uwzględnienie na obecnym etapie modernizacji Rosji historycznych doświadczeń, związanych z rozziewem między deklaracjami a działaniami, pospiesznie podejmowanymi decyzjami, nieprzemyślanymi ideami, koncepcjami w trakcie poprzednich działań modernizacyjnych, które wyrządziły materialne, polityczne, społeczne i psychologiczne szkody rosyjskiemu społeczeństwu. Artykuł zawiera także rekomendacje o charakterze polityczno-organizacyjnym w odniesieniu do innowacyjnego rozwoju państwa, które mają zapewnić jego efektywną modernizację.
Źródło:: Eastern Review; 2013, 2; 23-30
1427-9657
2451-2567
Pojawia się w:: Eastern Review
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: Відсутність політичної волі до демократичних перетворень як чинник поглиблення деструктивних процесів
Lack of political will to democratic transformations as a factor in the deepening of destructive processes
Autorzy:: Смірнова, Валентина
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/489440.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:: political will,
democratic transformations,
destructive processes,
neopatrimonyalism,
political modernization,
incomplete modernization,
authoritarianism
Opis:: The analysis of controversial and ambiguous political processes that have taken place in recent decades in all regions of the world without exception requires further in-depth study. This is especially true of the determining influence of the lack or insufficient utilization of power-volitional aspects in the conditions of transition from authoritarianism to democracy. Fuse deployment destructive processes of social development and statehood must be working effectively state-administrative apparatus at the system level and the political will at the level of functioning of individual and collective actors political and decision-making. In fact, the political will of the national elite as a generator of reforms in the face of modernization challenges appears as a systemic characteristic and prerequisites for the effectiveness of the state-management system as a whole. The lack of consistency in the interaction management, and state authorities, in turn, leads to the expansion and deepening of destructive processes at national or regional level, which is convincing proof of lack of political will in political and business decision-making. The political development of the post-Soviet countries in the last quarter century, that is, after the collapse of the USSR, proves that one of the examples of deliberate election by the representatives of the national political elite of the destructive vector of state development is the countries of Central Asia, where autocratic regimes of the sultanist type were formed, accompanied by the simultaneous archaization of socio-cultural and economic The life of these countries. Choice destructive vector of development of Central Asia in the form sultanizmu demonstrates the lack of political will of the ruling class of these countries at the beginning of national state when making a decision to break as the colonial and Soviet traditions patrymonializmu, cronyism and nepotism and the transition to democratic practices. The choice of archaism socio-cultural and political life of the national elites in Central Asia was primarily driven by their fear of radical systemic change as a potential threat to personal specifically for these elites, quite correctly be interpreted as a manifestation of the lack of will for democratic change. Thus, due to the absence or lack of political will of the ruling class in countries neopatrymonialnymy political systems there involutional public-policy process - from upgrading often quietly move to kontrmodernizatsiyi, preserving or incomplete socio-political transformation and publicly reject any changes as Those that are not inherent in the national traditions and mentality of the people. The indicated processes are extremely destructive for the national-state development of countries with incomplete modernization, because they provoke unpredictable consequences in the future. And these consequences can be unpredictable delays at the time, but they do gosudarstvennichesky national development in the future unsecured and non-competitive compared with countries where the political will of the ruling class helped bring modernization transformation to its logical conclusion. Accordingly, further research of the proposed problem should focus on the study of the classification characteristics of manifestations of individual and collective political will and its absence in the modern world.
Źródło:: Studia Politologica Ucraino-Polona; 2017, 7; 238-244
2312-8933
Pojawia się w:: Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 6.

Tytuł:: CONFUCIAN PRINCIPLES IN THE CHINESE HISTORY AND MODERNIZATION PROCESSES OF THE LAST QUARTER OF XX CENTURY
Конфуціанські принципи в китайській історії та модернізаційні процеси останньої чверті ХХ ст.
Autorzy:: Сhzen, Vira
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/894271.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Opis:: Новий курс Китаю з 1978 р. був спрямований на проведення політики «реформ і відкритості». Водночас у державну ідеологію КНР були поступово імплементовані соціально-культурні, світоглядні та етичні категорії, властиві конфуціанству. У статті розглядається еволюція категорій конфуціанського вчення, що нині взяті на озброєння у внутрішньо- та зовнішньополітичній лінії КНР, які виникли та були оформлені в чітку систему у Стародавньому Китаї. Аналізуються причини повернення до принципів навчання, сформованих в епоху Стародавнього Китаю, які визначили шляхи його розвитку на тисячоліття. Особливу увагу приділено виявленню модернізаційного потенціалу конфуціанської доктрини, її затребуваність в сучасних умовах. Автор робить висновок про те, що відповідність морально-етичного ядра конфуціанського вчення завданням та цілям розвитку сучасного суспільства дозволило на нинішньому етапі розвитку Китаю реабілітувати його, поклавши в основу соціальної комунікації та управління державою.
China’s new course has been targeted at operating the policy of “reforms and openness” since 1978. At the same time, the social-cultural, world-view and ethical categories inherent to Confucianism have been gradually implemented into China’s state ideology. This article deals with the evolution of categories which appeared in Ancient China and were incorporated into a distinct system within Confucianism and which have been currently co-opted into domestic and foreign policies of the Chinese state. The reasons of returning to the teaching which was formed in the epoch of Ancient China and which defined the ways of China’s development for millennia are analyzed in the article. Special attention is paid to eliciting of the modernization potential of the Confucian doctrine and its relevance under the modern conditions. The author comes to the conclusion that correspondence of the moral and ethical nucleus of Confucius’ teaching to the aims and tasks of the modern society allowed to rehabilitate this teaching at the present state of China’s development and to take it as the basis of social communication and state management.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2017, 4; 138-147
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 7.

Tytuł:: Запровадження контрольної функції парламенту як складова політичної модернізації колишніх монархій Азії та Африки
The establishment of the control function of parliament as a component of the political modernization of the former monarchies of Asia and Africa
Autorzy:: Рудик, Андрій
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/489337.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:: political modernization,
legislative control,
monarchy,
imaginary constitutionalism,
political responsibility
Opis:: Globalization raises questions about the prospects for the existence of the monarchical form of government. This is due to the fact that it is considered a historical anachronism, which eventually must disappear completely. Thus, in the 50's and 70's of the 20th century, there was series of coups and revolutions that led to the elimination of more than 10 monarchies. However, to date, the monarchies are more than a quarter of currently existing countries - 44. This situation is evidence of the fact that this form of government, despite its traditional character, able to adapt political present. In this context, the question naturally arises: why in some monarchies there is a political modernization, and in others it is not. This article aims to find out the experience of introducing the control function of parliament in former monarchies, which will allow understanding the reasons for their overthrow and reveal the peculiarities of the nature of the passing of a similar process in the existing monarchies. The article is based on the establishment of constitutionally fixed forms of legislative control over the executive in such former monarchies as Afghanistan, Burundi, Ethiopia, Egypt, Iraq, Iran, Laos and Libya. First of all, we should pay attention to such elements of the constitutional status of the monarch as inviolability and irresponsibility. It`s assurance depends not only on the formal consolidation of the two above-mentioned components. An important role is played by the real place of the monarch in the system of supreme bodies of state power. Paying attention to this fact reveals the level of implementation of the control function of parliament and assesses the efficacy or fictitiousness of certain forms. The author believes that the establishment of parliamentary control over the investigated monarchies has been fictitious and somewhat even decorative. This case was conditioned by the concentration of significant constituent powers in the hands of the head of state, which allowed exerting pressure on the parliament, which made it impossible or significantly reduced the probability of the implementation of one or another form of legislative control over the executive. The monarch actually or even legally was the head of the executive, but in none of these states, except Laos, he has no responsibility for the exercise of his powers. The result was the imbalance in the system of relations between the supreme bodies of state power in favor of the monarch. The establishment of the control function of the parliament actually led to the establishment of an imaginary constitutionalism in these states. The political modernization of investigated monarchies stopped solely within these limits, without receiving a continuation in the form of a full-fledged institution of political responsibility of the head of state. Therefore, the superficial and intrusive nature of political transformations, caused by the centralization of power, has become the main reason for the overthrow of the monarchy in analyzing countries. Of course, in the context of the transition of analyzing states into republic, we should take into account a number of other factors. But, first of all, the overthrow of the monarchy was due imaginary character of political modernization. The institute of monarchy remained deeply traditional and it could not function as the center of modernization processes. This is confirmed by the fact that after the military coups and revolutions in analyzing countries, the process of political modernization continued. The failure of establishment of the parliamentary control function in the former monarchies of Asia and Africa should be taken into account by some existing monarchies, such as Bahrain, Jordan, Qatar and Kuwait. In these states, there is also the gradual establishment of imaginary constitutionalism. The imbalance in the system of relations between the supreme bodies of state power, which gives rise to the above-mentioned phenomenon, has become one of the reasons for the "Arab Spring" in all, without exception, the Arab monarchies. Therefore, the thought of the Soviet scientist S. Kaminsky about the historical condemnation of this form of state government seems indisputable. But the author believes that, first of all, the fictitious nature of the establishment of the control function of parliament in the former monarchies of Asia and Africa led to the overthrow of them. Therefore, in order to prevent the repetition of military coups and revolutions in the existing monarchies, this problem needs further investigation.
Źródło:: Studia Politologica Ucraino-Polona; 2017, 7; 221-229
2312-8933
Pojawia się w:: Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 8.

Tytuł:: Democratization in Ukraine: conditions and tasks
Autorzy:: Розумний, Максим
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/489382.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:: Democracy
civil society
national development
modernization
democratic values
democratic transit
Opis:: Speaking about democratic choice we are mainly interested in the common features in the motivation of post-colonial, post-totalitarian and post-authoritarian societies, their leaders, elites and people, which determine attractiveness of democracy in the contemporary world. The intention to be democratic today is often connected with the intention to be free, modern, safe, developed state, which is accepted in the circle of developed countries on the conditions of friendly and equal partnership. Based on the experience in building democracy in the “third wave” countries (S. Huntington) and on the other conceptual assumptions of institutionalists, we can come to the conclusion of necessity to review the traditional approaches to the problem of democratic transit. These approaches considered democratic transit, firstly, as the issue of the ideological (or value, in a wider sense) choice, and, secondly, as the issue of destruction of non-democratic social institutions with the aim to build institutions of liberal democracy in their place. Therefore, they referred to the following as to the major directions of building democracy: a) understanding by the active part of the society of the liberal paradigm of public consciousness; b) maximal denationalisation of the public sphere; c) harmonisation of the national institutions and standards with the Western samples. The Western expert community arrived at the conclusion that the so called civil society should become a driving force for democratic changes in the former USSR countries. These approaches considered democratic transit, firstly, as the issue of the ideological (or value, in a wider sense) choice, and, secondly, as the issue of destruction of non-democratic social institutions with the aim to build institutions of liberal democracy in their place. Therefore, they referred to the following as to the major directions of building democracy: a) understanding by the active part of the society of the liberal paradigm of public consciousness; b) maximal denationalisation of the public sphere; c) harmonisation of the national institutions and standards with the Western samples. However, the modern views enable not to define democracy as just an ideological choice or an institutional model, but as social innovation. This definition opens to us a somewhat different outlook of the study on the problems of building democracy and the problems of practical democratic reforms. As we speak about innovation, the most important aspects of its study and design in a specific social organism are as follows: a) motivation; b) preconditions; and c) algorithm of its launch. The issue of a subject of democratic transformations has not lost its topicality, either, though in case of innovation, it would rather mean an initiative core, as well as perceptiveness to novelties and interest towards them by various social groups and political actors. Returning to the issue of motivation, we should detail the interrelation between democratisation and modernisation. The matter is that intention to modernisation, which is quite understandable to world-system periphery countries, is often understood as readiness for democracy. As a matter of fact, motivation with regard to these two strategies for national development only coincides partially. Modernisation is the shortest way to development and, in certain sense, safety. But often modernisation does not account for motivation of freedom and in certain cases, is conducted much more efficiently and quickly when freedom is restricted. To Ukraine, motivation of freedom is traditionally one of the leading public values. As for two other aspects of a democratic choice, safety and development motivations, these characteristics of a democratic order were learned and assessed by the Ukrainian society much later. The democratic social innovation in Ukraine is accompanied by processes of national development and the struggle to redistribute the social product. The main trends of Ukraine democracy building include the targeting on state, nation and civil society development. We can distinguish several key collisions in understanding democracy, which imposed a serious obstacle to building an efficient democracy in Ukraine. The major problem of Ukrainians’ democratic self-determination is related to the correlation between freedom and law. Other issues are the correlation between rights and obligations and the correlation between the will of the majority and the right of the minority. Having defined the democratic development objective in Ukraine as a transition from imitation to essence, we have highlighted the key markers of this transformation. These include negotiation of such widespread phenomena as the sword-law, citizens’ passivity, corruption, uncertainty about powers and areas of responsibility of state bodies, political appropriateness, failure to comply with procedures, informational closeness and politicians’ lies, as well as other features of immature public organization, which continue existing under the lee of democratic institutions.
Źródło:: Studia Politologica Ucraino-Polona; 2016, 6; 258-266
2312-8933
Pojawia się w:: Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 9.

Tytuł:: Президентська Росія перед викликами модернізації: соціально-політичний аспект
Prezydencka Rosja wobec wyzwań modernizacji: aspekt społeczno-polityczny
Autorzy:: Піляєв, Ігор
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/489261.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:: socio-political modernization,
post-Communist Russia,
political transit,
“guided democracy”,
authoritarianism
Opis:: The article investigates the historical background of Russia’s socio-political transformation in the age of presidential republic, the Russian society’s present state and modernization prospects. Since the Horde Russia would be effected by the oriental despotism. The Russian modernization historically took place under the Western civilization’s influence but its instruments were mostly despotic and essentially anti-European. The Russian historical drama is that the social base of its modernization had been exterminated during the Bolshevik Revolution and Stalin’s dictatorship, and by now, in the train of the ongoing post-communist transformations, is still in germ. In contrast to the American Great Power doctrine where democracy serves as an important tool, Putin’s Russia has chosen the absolute priority of state and corporate interests over rights, freedoms and interests of its citizens. The author concludes that the fundamental problems and challenges, which had confronted the Russian modernization a quarter century ago, have remained unresolved. The most important of them are the key political actors’ unwillingness to act within the democratic rules, the values foundation friability, the lack of democratic consciousness and political culture. Since the annexation of Crimea and the start of the hybrid war in Donbas Russia’s socio-political transformation has found clear imperial meanings and would rely henceforth on the Eurasian space’ resource self-sufficiency with the strictly authoritarian state ideology and elements of the mobilization economy.
Źródło:: Studia Politologica Ucraino-Polona; 2015, 5; 14-23
2312-8933
Pojawia się w:: Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 10.

Tytuł:: Модернизационные процессы в российском обществе
Modernization Processes in Russian Society
Procesy modernizacyjne w obrębie rosyjskiego społeczeństwa
Autorzy:: Орлова, Ирина
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/691481.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:: modernizacja
Rosja
NGO
społeczeństwo obywatelskie
modernizations
Russia
NGOs
civil society
Opis:: W artykule podnoszony jest problem demokratyzacji rosyjskiego społeczeństwa, ze szczególnym uwzględnieniem instytucjonalnych form kontroli społecznej w Federacji Rosyjskiej. Autorka podkreśla znaczenie przyjęcia ustawy O podstawach kontroli społecznej, z punktu widzenia ochrony i promocji interesów obywateli Rosji. Autorka zwraca szczególną uwagę na rozszerzanie się praw i możliwości obywateli i NGO w procesie zarządzania państwem, zwiększania transparentności działań organów władzy państwowej. Kontrola społeczna nad powinna sprzyjać zwiększaniu efektywności działalności wspomnianych organów władzy państwowej i samorządu terytorialnego. W wyniku wprowadzania mechanizmów kontroli społecznej zmniejsza się ryzyko przyjmowania i realizacji decyzji sprzecznych z interesami społecznymi. Ustawa, o której mowa w artykule, sprzyjać będzie wzrostowi społecznej i politycznej stabilności w społeczeństwie i pełniejszej realizacji konstytucyjnych praw obywateli do udziału w zarządzaniu sprawami państwa.
This paper discusses the process of institutionalization of social control in the Russian Federation. Proved the importance of the adoption of the federal law „On the basis of social control” to protect and promote the interests of citizens. The author pays special attention the empowerment of citizens and NGOs in managing state affairs, to ensure transparency and openness of public authorities. It is concluded that due to public scrutiny should occur increasing the efficiency of public authorities and local governments. As a result of the introduction of mechanisms of public control should be a decrease in the risk of illegal adoption and implementation, and (or) contrary to the public interest decisions. The law will contribute to social and political stability in the society, a more complete realization of the constitutional rights of citizens to participate in public affairs.
Źródło:: Eastern Review; 2016, 5; 99-112
1427-9657
2451-2567
Pojawia się w:: Eastern Review
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 11.

Tytuł:: Интеллектуальный ресурс модернизации украинской экономики
Intellectual resource of modernization of Ukrainian economy
Autorzy:: Лукьяненко, Ольга
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/549444.pdf
Data publikacji:: 2012
Wydawca:: Uniwersytet Rzeszowski. Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego
Tematy:: globalizacja
modernizacja
Ukraina
zasoby intelektualne
Opis:: Globalizacja stanowi źródło postępu i stymuluje konkurencyjny rozwój i postęp. Nauki ekonomiczne podejmują głównie kwestie ilościowe przemian globalnych. Nie doceniają one aspektów jakościowych stymulujących jakość i nadając specyficzny kształt pracy intelektualnej. W procesie modernizacji gospodarki Ukrainy niezbędne jest dostrzeżenie potencjału intelektualnego skoncentrowanego w uniwersytetach i jednostkach badawczych.
Globalization is the source and stimulator of competitive development and progress. Economic science establishes mainly quantitative global transformations, underestimating the paradigm value of the global economy phenomenon which stimulates the formation new high-quality conditions and peculiarities of intellectual labour. In the process of modernization of the Ukrainian economy it is necessary to realize intellectual potential concentrated in research univ
Źródło:: Nierówności Społeczne a Wzrost Gospodarczy; 2012, 25; 75-80
1898-5084
2658-0780
Pojawia się w:: Nierówności Społeczne a Wzrost Gospodarczy
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 12.

Tytuł:: Социально-психологические основы изучения правопорядка как системного общественного феномена
Socio-psychological fundamentals of law and order studying as public phenomenon system
Społeczno-psychologiczne podstawy systemu egzekwowania prawa jako elementu systemu publicznego
Autorzy:: Лановенко, Игорь
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/942957.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Uniwersytet Rzeszowski. Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego
Tematy:: социальная психология
общество
правопорядок социальная психика
личность
деструкция
модернизация
social psychology
society
law and order
social mentality
personality
destruction
modernization
psychologia społeczna
społeczeństwo
psychologia prawa i porządku mentalności społecznej
osobowości
zniszczenie
modernizacja
Opis:: АннотацияПравопорядок, будучи системным явлением организации общественной жизни, пре-дставлен как особая социально-психологическая реальность, предусматривающая не только возможность, но и необходимость его научного анализа. Понятие правопорядка созвучно с понятиями государства, власти, однако имеет не только институциональные, а и мно- гомерные психологические аспекты в своем содержании. Динамика правопорядка тесно коррелирует с тенденциями социального развития, изменениями состояния социальной психики, культурными условиями, гуманизацией или дегуманизацией правовой политики на определенном историческом этапе.В представленной статье очерчено авторское видение социально-психологического содержания отдельных граней правопорядка. В частности уделяется внимание роли зако-нодателя, несущего «повинность» за его нормативную регуляцию. С позиций защиты обще-ственной безопасности делается вывод, что непродуманное, гносеологически неоправданное нормотворчество нередко также если не более разрушительно, нежели то Зло, которое породило «властный указ». В рамках социально-психологического дискурса и основываясь на гуманистической парадигме, безопасность человека базируется на устойчивом правовом фундаменте, спосо-бном обеспечить реальное создание и соблюдение условий для самоактуализации. Защита личности как общественной ценности, обеспечение ее права на развитие и счастье, по нашему мнению, является важнейшим условием формирования не формального, а истинного правопорядка.
Praworządność, jako zjawisko systemowej organizacji życia społecznego, jest przedstawiona jako specyficzny element rzeczywistości społeczno-psychologicznej, która nie tylko stwarza możliwość, ale także wymusza konieczność analizy naukowej. Pojęcie praworządności jest zgodne z koncepcją państwa, rządu, obejmuje jednak nie tylko instytucjonalne, ale wielowymiarowe i psychologiczne aspekty. Dynamika praworządności jest ściśle skorelowana z trendami rozwoju społecznego, zmianami stanu psychiki społecznej, uwarunkowaniami kulturowymi, humanizacją i dehumanizacją polityki prawnej w pewnym historycznym etapie. W artykule autor przedstawił wizję społeczno-psychologicznej zawartości poszczególnych aspektów praworządności. W szczególności zwrócił uwagę na rolę ustawodawcy uzyskującego mandat dla regulacji normatywnych. W zakresie środków ochrony bezpieczeństwa publicznego stwierdzono, że nieprzemyślane, epistemologicznie nieuzasadnione reguły okazują się często bardziej szkodliwe niż narzucane odgórnie dekrety. W ramach dyskursu społeczno-psychologicznego i bazując na paradygmacie humanistycznym, bezpieczeństwo ludzkie opiera się na stabilnej podstawie prawnej zdolnej do zapewnienia warunków samorealizacji. Ochrona jednostki jako wartości społecznej, zapewnienie jej prawa do rozwoju i szczęścia jest najważniejszym warunkiem dla kształtowania, nie tyle formalnego, co rzeczywistego prawa i porządku.
The law and order, as a phenomenon system of organization public life, presented as a special socio-psychological reality, which contemplate not only ability, but also needs of its scientific analysis. The concept of law and order similar with concept of state, government, however, has not only institutional and multi-dimensional psychological aspects of its content. Dynamics of law and order is tightly correlates with trends of social development, changing of mental status, cultural terms, humanization or dehumanization of legal policy at definitely historical stage.In the presented article, the author’s vision of socio-psychological content of the individual boundaries of law and order is defined. In particular the attention to the role of the legislator getting the “obligation” for its normative regulation is paid. With protection of position of public safety there is an output that unreasoned, epistemologically unjustified rule-making is often as, if not more than damaging than the evil, which generated “power decree”.In the frame of the socio-psychological discourse and basing on the humanistic paradigm, safety of human is based on the sustainable legal fundament which can make real creation and conditions compliance for self-actualization. Protection of the individual as a social value, ensuring its right for development and happiness, in our opinion is the most important condition for the formation not formal but the true law and order.
Źródło:: Nierówności Społeczne a Wzrost Gospodarczy; 2017, 51; 398-406
1898-5084
2658-0780
Pojawia się w:: Nierówności Społeczne a Wzrost Gospodarczy
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 13.

Tytuł:: Модернизация России: Европейский вектор
Modernization of Russia: European Vector
Modernizacja Rosji: Europejski wektor
Autorzy:: Комаровский, Владимир
Kрeмeр, Пeтeр
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/691494.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:: Rosja
modernizacja
globalizacja
UE
Russia
modernization
globalization
Opis:: Globalizacja, zdaniem autorów artykułu, zbliża nie tylko gospodarki różnych państw, ale stwarza określone przesłanki na rzecz stworzenia systemu globalnej etyki, czego dowodem jest kształtowanie się konsensusu w odniesieniu do szeregu kwestii związanych z wartościami humanitarnymi, które reprezentują syntezę Zachodu i Wschodu. Rosja jest niewątpliwie państwem europejskim, której jednak znaczna część położona jest w Azji, co jest formalną przeszkodą na drodze do członkostwa w Unii Europejskiej. W związku z tym obydwie strony muszą wypracować jakąś formę „uprzywilejowanego partnerstwa”, które zagwarantuje „paneuropejską jedność”. Mimo tego, że nastroje społeczne w Rosji i na Zachodzie nie sprzyjają zbliżeniu, konfrontacja pomiędzy Rosją i Europą zakończy się prędzej czy później. Dla dwustronnej współpracy nie ma bowiem alternatywy.
The article notes that globalization brings not only the economies of different countries, but also creates certain prerequisites for the formation of global ethics is already indicated by a consensus on a number of key humanitarian values, values which represent a synthesis of East and West. Russia is certainly a European country, which, however, has a considerable territory in Asia, which is a formal obstacle to its eventual entry into the EU. In this regard, it’s necessary to find a form of “privileged partnership” with it, which would provide “a pan-European unity”. Despite the fact that now in Russian society and in the West, dominated by very different sentiments, the confrontation between Russia and Europe end sooner or later. For both sides, cooperation is no alternative.
Źródło:: Eastern Review; 2016, 5; 17-24
1427-9657
2451-2567
Pojawia się w:: Eastern Review
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 14.

Tytuł:: Межкультурная коммуникация в модернизации повседневной жизни кыргызского народа в ХIХ веке
Cross-cultural communication in the process of modernization of the daily life of the Kyrgyz in the 19th century
Autorzy:: Джеенбекова ( Dżejenbiekowa), Светлана (Swietłana)
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2192358.pdf
Data publikacji:: 2012-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Opis:: This article is devoted to the daily life of the Kyrgyz in the second half of the 19th century and to the processes of modernization, which started when the natives came into contact with the Russian displaced persons. Cross-cultural contacts were strengthened by economic ties, which grew when Kyrgyzstan was incorporated into the Russian Empire. Coexistence of the Kyrgyz and the Russian directly influenced all aspects of the daily life in that country (including agriculture and farming, transport, architecture, commercial dealings, music, etc.).
Niniejszy artykuł został poświęcony życiu codziennemu Kirgizów w drugiej połowie XIX w. i procesom modernizacji, które rozpoczęły się pod wpływem kontaktów z rosyjskimi przesiedleńcami. Wzmocnieniu kontaktów międzykulturowych w Kirgistanie sprzyjały więzi gospodarcze, które uległy intensyfikacji po przyłączeniu Kirgistanu do Imperium Rosyjskiego. Współżycie Kirgizów i Rosjan wpłynęło bezpośrednio na wszystkie aspekty życia codziennego w tym kraju (m.in. na rolnictwo i uprawę ziemi, transport, budownictwo, stosunki towarowe, muzykę itd.).
Źródło:: Studia Orientalne; 2012, 2(2); 99-112
2299-1999
Pojawia się w:: Studia Orientalne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 15.

Tytuł:: Проблеми соціально-економічної модернізації Казахстану
Problems of Social and Economic Modernization of Kazakhstan
Autorzy:: Деменко, О.Ф.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/22676693.pdf
Data publikacji:: 2021-12-16
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: Республіка Казахстан
Центральна Азія
соціально-економічна модернізація
прямі іноземні інвестиції
зовнішня торгівля
енергетичний сектор
Republic of Kazakhstan
Central Asia
socio-economic modernization
foreign direct investment
foreign trade
energy sector
Opis:: У статті проаналізовано особливості соціально-економічного розвитку Республіки Казахстан після здобуття незалежності у 1991 р. Зазначається, що історично економіка Казахстану протягом багатьох десятиліть формувалася як сировинна база єдиного народногосподарського комплексу СРСР. В умовах незалежності сировинні галузі, у першу чергу паливно-енергетичний та гірничо-металургійний комплекси, стали основою соціально-економічного розвитку Казахстану, завдяки яким країна здійснила економічний прорив та глибоко інтегрувалася у світову економіку. Казахстан є лідером серед пострадянських країн за обсягом залучених прямих іноземних інвестицій, які сприяли нарощуванню видобутку природних ресурсів, будівництву нових промислових підприємств та об’єктів інфраструктури. Найважливішими торгівельними та інвестиційними партнерами Казахстану є Європейський Союз, Російська Федерація, Китай та США. До того ж, незважаючи на географічну близькість, спільні соціальні й етнокультурні риси, тільки 4,9% зовнішньої торгівлі Казахстану припадає на сусідні по регіону країни Центральної Азії. Залежність Казахстану від продажу сировинних ресурсів, низька інвестиційна привабливість обробних галузей промисловості залишають економіку країни вразливою до змін кон’юнктури на сировинних ринках, періодично призводять до загострення соціально-економічної ситуації. У структурі казахстанського експорту близько 70% складає продукція видобувної промисловості. Проблемою для розвитку енергетичного сектору є обмеженість маршрутів постачання енергоносіїв на світові ринки. Вкрай актуальним є питання щодо зміни моделі економічного зростання шляхом розвитку високотехнологічних секторів промисловості, підтримки малого та середнього бізнесу. Потребує підвищення ефективності й система державного управління, яка є занадто забюрократизованою та громіздкою. Також назріла реформа соціальної політики, яка має бути спрямована на збільшення соціальної підтримки громадян. Необхідна зміна стратегії розвитку регіонів, у першу чергу щодо забезпечення робочих місць та зниження регіональних диспропорцій.
The article analyzes the features of the socio-economic development of the Republic of Kazakhstan after gaining independence in 1991. It is noted that historically the economy of Kazakhstan for many decades was formed as a raw material base for the unified national economic complex of the USSR. Under the conditions of independence, the raw materials industries, primarily the fuel and energy and mining and metallurgical complexes became the basis for the socio-economic development of Kazakhstan, thanks to which the country made an economic breakthrough and deeply integrated into the world economy. Kazakhstan is the leader among the post-Soviet countries in terms of the volume of attracted foreign direct investment, which contributed to the increase in the extraction of natural resources, the construction of new industrial enterprises and infrastructure facilities. The most important trade and investment partners of Kazakhstan are the European Union, the Russian Federation, China and the United States. At the same time, despite the geographical proximity, common social and ethnocultural features, only 4.9% of Kazakhstan’s foreign trade falls on the neighboring countries of Central Asia. The dependence of Kazakhstan on the sale of raw materials, the low investment attractiveness of the manufacturing industries make the country’s economy vulnerable to changes in the situation in the commodity markets, periodically lead to an aggravation of the socio-economic situation. In the structure of Kazakhstani exports, about 70% are products of the extractive industry. A problem in the development of the energy sector is the limited supply routes for energy carriers to world markets. The issue of changing the model of economic growth through the development of high-tech sectors of industry and support for small and medium-sized businesses is extremely relevant. The system of public administration, which is too bureaucratic and cumbersome, also needs to improve efficiency. Also, a reform of social policy is ripe, which should be aimed at increasing social support for citizens. It is necessary to change the strategy for the development of regions, primarily with regard to the creation of jobs and the reduction of regional imbalances.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2021, 16; 213-232
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "Modernization" wg kryterium: Wszystkie pola

Źródło danych

Dostawca treści

Podbaza

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język