Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "Features of tourism" wg kryterium: Wszystkie pola

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-9 z 9
    Tytuł:
    Rola państwa w funkcjonowaniu i rozwoju turystyki
    The role of state in tourism functioning and development
    Autorzy:
    Anszperger, Andrzej
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/587226.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    Uniwersytet Ekonomiczny w Katowicach
    Tematy:
    Funkcje turystyki
    Polityka turystyczna
    Features of tourism
    Tourism policy
    Opis:
    Turystyka jest ważnym, elementem współczesnej gospodarki i trwałym elementem życia społecznego. Spełniać może istotną rolę w zaspokajaniu potrzeb jednostek i grup społecznych. Można wykorzystywać jej ekonomiczne – rozwojowe konsekwencje. Rozwój turystyki może też wywołać negatywne konsekwencje zwane dysfunkcjami. Rolą państwa powinno być takie organizowanie życia społecznego, aby wykorzystać turystykę w podnoszeniu dobrobytu turystów i tych, którzy te potrzeby zaspokajają. Polityka turystyczna powinna dotyczyć zarówno kształtowania instytucji formalnych, jak i postaw społecznych.
    Tourism is a rapidly growing form of human activity, both as a consumer activity and production. Its complexity, interaction with other areas of activity, and also specific of using resources make that the state and its institutions should, among other things through the proper tourism policy impact on its development, using the functions of tourism for social and economic development. It should also intervene in order to reduce the negative impacts of tourism as the degradation of the natural environment and cultural heritage. It was desirable to act in accordance with the paradigm of sustainable development.
    Źródło:
    Studia Ekonomiczne; 2017, 311; 167-177
    2083-8611
    Pojawia się w:
    Studia Ekonomiczne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Slow tourism – cechy i funkcje nowego nurtu w turystyce
    Slow tourism: features and functions of the new trend
    Autorzy:
    Burmecha-Olszowy, Maria
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/464520.pdf
    Data publikacji:
    2014
    Wydawca:
    Akademia Wychowania Fizycznego we Wrocławiu
    Tematy:
    slow tourism
    turystyka zrównoważona
    ekoturystyka
    współczesny turysta
    sustainable tourism
    ecotourism
    the contemporary tourist
    Opis:
    Slow tourism is a new trend in tourism development. It combines sustainable tourism (which means that economical, environmental, and social aspects are important) and responsible tourism. The idea of the ‘slow’ is linked with culture, cuisine, nature, and society. The main aim is living in harmony with nature. Everybody should think about their own influence on the environment. This is the first step in protecting nature. The main purpose of this article is to explain the difference between farm stay accommodations in Poland which are connected with slow food, slow tourism or slow life with those which are not. Moreover, the author wants to present slow tourists – who they are, and what needs they have.
    Źródło:
    Rozprawy Naukowe Akademii Wychowania Fizycznego we Wrocławiu; 2014, 45; 177-184
    0239-4375
    Pojawia się w:
    Rozprawy Naukowe Akademii Wychowania Fizycznego we Wrocławiu
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Obszary leśne w rozwoju turystyki
    Forest areas stimulating the development of tourism
    Autorzy:
    Jalinik, M.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/96762.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    Fundacja Ekonomistów Środowiska i Zasobów Naturalnych
    Tematy:
    obszary leśne
    turystyka
    wyposażenie obszarów leśnych
    rozwój turystyki
    forest areas
    tourism
    features wooded areas
    tourism development
    Opis:
    Celem opracowania jest przedstawienie znaczenia obszarów leśnych dla potencjalnego turysty, jak i osób zainteresowanych produktami ubocznymi i wypoczynkiem na takim terenie.
    The biggest challenge facing the development of tourism in forest areas is to acquire the human factor that decisively affects the development of tourism in forest areas and existing tourist attractions. Forest areas have unique and unique tourist attractions, which should be properly utilized. The development of tourism creates opportunities of economic activation of many economic units, as well as areas with a particularly high degree of afforestation. Forest areas have many advantages in terms of health and, therefore, the organization of tourism in this area is simply desirable. This article attempts to indicate how valuable it can be forest areas in the development of tourism for the proper utilization and management. The study used the method of observation and critical analysis of literature. In various parts of the country observed forest areas, which are not used in terms of tourism and recreation, and quite often are located near urban areas or cities. And their exploitation can improve physical and mental health of society.
    Źródło:
    Ekonomia i Środowisko; 2016, 3; 313-323
    0867-8898
    Pojawia się w:
    Ekonomia i Środowisko
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Особливості методології проектного менеджменту в туристичному бізнесі
    Features of the methodology of project management in tourism business
    Autorzy:
    Redko, V. E.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/692256.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
    Tematy:
    методологія проектного менеджменту
    проектування туристичного продукту
    функціональні галузі туристичного проекту
    методи менеджменту в туризмі.
    methodology of project management
    design of tourist product
    functional area of tourism project
    methods of management in tourism
    Opis:
    Dynamic growth of tourism business requires creation of new project attractive packages of services with corresponding quality and quantity. Expedient and relevant issue is the design and implementation of efficient and successful projects of socio–economic and innovative character in tourism, which need special methodology. The purpose of writing this article is to develop theoretical and methodological foundations of project management in tourist business. We applied general scientific and special research methods: analysis, synthesis, comparative characteristics, theoretical generalization, project approach. It was determined that the methodology of project management in tourism must take into account the main trends in the development of world tourism and local project view, aimed at cooperation and integration of local, regional and global tourist projects in accordance with the forecast of the World Tourism Organization (UNWTO). It was shown that in the project management they distinguish 9 functional branches, the main of which are the management of the subject area of the project (the contents), management of quality, time, cost, and additional – management of staff, communications, contracts, risks and integration of projects.  The basis of the methodology of project management in tourism is the analysis of the needs of tourists in the target market and capabilities of tourist operator to satisfy them by using methods of observation, comparison, intuition, logic, applying the tools of marketing management. It was concluded that the methodology of project management implies consistent and interconnected implementation of the functions of management of tourism activity by the use of methods, tools, techniques and methodology of research in tourism. Management of tourism projects requires taking into account the features of tourist services with regular fluctuations in demand, changes in space and time, inseparability from the source (destination) and the impossibility to store. The scientific novelty of the research is in determining the methodology of project management in tourism, which covers integrated system of functions, methods, means and tools of planning and fulfillment of projects, taking into account the priorities of the development of tourism and resource and service facilities of enterprises in tourism industry, aimed at identifying future needs of tourists during their trip even before the completion of the project. The practical significance of obtained results is to apply the features of the methodology of project management in tourism business to obtain socio–economic synergy that will manifest itself in successful completion of the project, increasing the competitiveness of a destination, where the results of tourism project are implemented. Further research might be promising in the direction of modeling the development of tourist industry in Ukraine, taking into account the features of the methodology of project management in tourism business.  
    Динамічний розвиток туристичного бізнесу потребує створення нових проектних атрактивних пакетів послуг відповідної якості й кількості. Доцільним і актуальним питанням є розробка і впровадження ефективних і результативних проектів соціально-економічного й інноваційного характеру в туризмі, які потребують особливої методології. Мета написання статті полягає в розробці теоретико-методологічних основ проектного менеджменту в туристичному бізнесі. Застосовано загальнонаукові та спеціальні методи досліджень: аналіз, синтез, порівняльних характеристик, теоретичного узагальнення, проектний підхід. Визначено, що методологія проектного менеджменту в туризмі має враховувати основні закономірності розвитку світового туризму й локального проектного світогляду, спрямованих на взаємодію й інтеграцію місцевих, регіональних і глобальних туристичних проектів відповідно до прогнозів Всесвітньої туристичної організації (ЮНВТО). З’ясовано, що в проектному менеджменті виділяють 9 функціональних галузей, основні з яких – менеджмент предметної галузі проекту (змісту), менеджмент якості, часу, вартості, а додаткові – менеджмент персоналу, комунікацій, контрактів, ризиків й інтеграції проектів. В основу методології проектного менеджменту в туризмі покладено аналіз потреб туристів на цільовому ринку й можливостей туристичного оператора задовольнити їх із застосуванням методів спостереження, порівняння, інтуїції, логіки, використанням інструментів маркетингового менеджменту. Зроблено висновок, що методологію проектного менеджменту становлять послідовна і взаємопов’язана реалізація функцій менеджменту туристичної діяльності шляхом використання методів, способів, прийомів і методик дослідження в туризмі. Для менеджменту туристичних проектів необхідний облік особливостей туристичних послуг із постійними коливаннями попиту, змінами якості у просторі та часі, невіддільністю від джерела (дестинації), неможливістю зберігання. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні методології проектного менеджменту в туризмі, яка охоплює інтегровану систему функцій, методів, способів та інструментів планування й реалізації проектів, враховуючи пріоритети розвитку туризму і ресурсно-сервісні можливості підприємств туристичної індустрії, спрямовані на визначення майбутніх потреб туристів під час їх подорожі ще до завершення проекту. Практичне значення дослідження – використання особливостей методології проектного менеджменту в туристичному бізнесі з метою отримати соціально-економічний синергетичний ефект, який виявиться в успішному завершенні проекту, підвищенні конкурентоспроможності дестинації, де впроваджуватимуться результати туристичного проектування. У перспективі подальші дослідження можна спрямувати у бік моделювання розвитку туристичної галузі в Україні з урахуванням особливостей методології проектного менеджменту в туристичному бізнесі.
    Źródło:
    European Journal of Management Issues; 2016, 6; 114-122
    2519-8564
    Pojawia się w:
    European Journal of Management Issues
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Особливості орієнтацій у важких ситуаціях менеджерів туристичного бізнесу на різних етапах професіогенезу
    Features of orientations in difficult situations of tourism business managers at different stages of professional genesis
    Autorzy:
    Жарікова (Zharikova), Світлана (Svitlana)
    Угоднікова (Uhodnikova), Олена (Olena)
    Влащенко (Vlashchenko), Наталія (Nataliia)
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2177541.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    долаюча поведінка
    копінг-стратегії
    психологія туризму
    стрес
    фахівці індустрії туризму
    coping behavior
    coping strategy
    stress
    specialists of the tourism industry
    psychology of tourism
    Opis:
    The article presents the results of an empirical study of coping factors that reflect the content of types of orientations in difficult situations in tourism business managers at different stages of professional genesis. Based on the theoretical analysis of scientific sources, it is stated that the professional activity of personnel employed in the tourism industry is characterized by stress resulting from various problem situations. The scientific achievements of modern scientists on the problem of coping of stress by tourism managers are considered. It is noted that research on the coping behavior of tourism professionals intensified only during the COVID-19 pandemic, which caused a crisis in the tourism industry. The urgency of deploying research of coping strategies of managers in the psychology of tourism in a broader perspective is emphasized. The total sample consisted of 216 persons. The first group consisted of 144 fourth-year students majoring in Tourism. The second group included 72 specialists with experience in the field of tourism from 7 to 10 years. To solve the empirical problems, the questionnaire “Types of orientations in difficult situations” by K. Bytjuc’ka and O. Kornjejev was used to diagnose coping factors that outline the orientation of the research efforts to approach the problem situation or avoid difficult circumstances. Student’s t-test for independent samples was used for mathematical and statistical data processing. Significantly higher indicators for students are set on the scales «Striving for difficulties», «Obstacle orientation», «Escape», «Inaction» and «Insouciance». These data reflect a contradictory combination of orientations on rapprochement with the problem situation and its avoidance. The identified features of the types of orientations in difficult situations in students - future managers of the tourism business determine the likelihood of difficulties in forming their professional competence and ability to perform professional tasks. Specialists with professional experience demonstrate significantly higher performance on the scales «Thoroughness», «Threat alert» and «Opportunity orientation». The obtained empirical results prove the expediency of improving the psychological training of tourism professionals and emphasize the relevance of creating a program of psychological support and its implementation in the system of professional education of tourism professionals
    В статті викладено результати емпіричного дослідження факторів копінгу, що відбивають зміст типів орієнтацій у важких ситуаціях у менеджерів туристичного бізнесу на різних етапах професіогенезу. На ґрунті теоретичного аналізу наукових джерел констатовано, що професійна діяльність персоналу, зайнятого в індустрії туризму, характеризується стресами, які стають наслідком різноманітних проблемних ситуацій. Розглянуто наукові напрацювання сучасних науковців щодо проблеми подолання стресів менеджерами туризму. Зазначено, що дослідження копінг-поведінки фахівців сфери туризму активізувалися лише у період пандемії COVID-19, котра обумовила кризу у туристській галузі. Підкреслено актуальність розгортання досліджень копінг-стратегій менеджерів у психології туризму у більш широкому ракурсі. Загальна вибірка вміщувала 216 осіб. Першу групу склали 144 студента четвертого курсу, які навчаються за спеціальністю «Туризм». До другої групи увійшло 72 фахівця зі стажем професійної діяльності у сфері туристичного бізнесу від 7 до 10 років. Для вирішення емпіричних завдань було застосовано опитувальник «Типи орієнтацій у важких ситуаціях», розроблений К. Битюцькою та О. Корнєєвим, спрямований на діагностику факторів копінгу, що окреслюють орієнтацію зусиль досліджуваних на зближення з проблемною ситуацією або на уникнення складних обставин. Для математико-статистичної обробки даних було використано t – критерій Стьюдента для незалежних вибірок. У студентів встановлено вірогідно більші показники за шкалами «Прагнення до труднощів», «Орієнтація на перешкоди», «Орієнтація на уникнення складних ситуацій», «Орієнтація на зберігання ресурсів» та «Орієнтація на ігнорування труднощів», що відбиває суперечливе поєднання орієнтацій на зближення з проблемною ситуацією та на її уникнення. Виявлені особливості типів орієнтацій у важких ситуаціях у студентів – майбутніх менеджерів туристського бізнесу - визначають вірогідність труд нощів у формуванні їх професійної компетентності та здатності якісно виконувати професійні завдання. Спеціалісти із досвідом професійної діяльності демонструють вірогідно більші показники за шкалами «Орієнтація на трудомісткість», «Орієнтація на сигнали загрози» та «Орієнтація на можливості». Отримані емпіричні результати доводять доцільність вдосконалення психологічної підготовки фахівців туристичної сфери та підкреслюють актуальність створення програми психологічного супроводу та її впровадження у систему професійної освіти спеціалістів індустрії туризму.
    Źródło:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 149-157
    2543-9227
    Pojawia się w:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Kto poleca obszary recepcji, czyli socjodemograficzne determinanty charakteru komunikacji WoM w turystyce (na przykładzie Krakowa)
    Who recommends the reception areas, or socio-demographic determinants of nature of WoM communication in the tourism (on the example of Krakow)
    Autorzy:
    Seweryn, Renata
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/585740.pdf
    Data publikacji:
    2018
    Wydawca:
    Uniwersytet Ekonomiczny w Katowicach
    Tematy:
    Cechy socjodemograficzne
    Net Promoter Score
    Obszar recepcji turystycznej
    Word-of-mouth (WoM)
    Socio-demographic features
    Tourism destination
    Opis:
    Artykuł ma charakter teoretyczno-empiryczny. Wyjaśniono w nim istotę komunikacji word-of-mouth (WoM) oraz wskazano jej elementy, przyczyny i konsekwencje na rynku turystycznym. Następnie zaprezentowano wskaźnik Net Promoter Score jako sposób pomiaru charakteru WoM. Bazę empiryczną opracowania stanowiły wyniki badań przeprowadzonych w Krakowie w 2016 r. na grupie 3371 gości odwiedzających miasto. Na ich podstawie ustalono (przy użyciu testu chi-kwadrat), że niemal wszystkie cechy socjodemograficzne turystów oddziałują na charakter WoM, tj. na zamiar polecenia obszaru recepcji innym odwiedzającym, ale największy wpływ ma sytuacja materialna.
    The article is a theoretical-empirical. It explains the essence of the communication word-of-mouth (WoM) and shows its elements, causes and consequences on the tourist market. Then, Net Promoter Score, as a way to measure of the character of WoM, was presented. The empirical base for the study were the results of research, conducted in Krakow in 2016, on the group of 3371 guests visiting the city. On the basis of them, it was possible to establish (using chi-square test), that almost all tourists’ sociodemographic features affect the character of WoM, i.e., on the intention to recommend the tourist reception area to other visitors, but the greatest impact has the financial circumstances.
    Źródło:
    Studia Ekonomiczne; 2018, 350; 54-64
    2083-8611
    Pojawia się w:
    Studia Ekonomiczne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Cechy atrakcyjności polskich uzdrowisk
    The attractiveness features of the polish spas
    Autorzy:
    Szromek, A.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/324815.pdf
    Data publikacji:
    2013
    Wydawca:
    Politechnika Śląska. Wydawnictwo Politechniki Śląskiej
    Tematy:
    uzdrowisko
    Krynica-Zdrój
    Polanica Zdrój
    Kołobrzeg
    jakość usług
    ruch turystyczny
    turystyka zdrowotna
    spa
    Polanica Zdroj
    service quality
    tourist traffic
    health tourism
    Opis:
    Artykuł prezentuje wyniki badań ankietowych dotyczących oceny atrakcyjności trzech polskich uzdrowisk (Krynica, Polanica i Kołobrzeg). Analiza dotyczy zarówno próby oszacowania, które z cech wpływają najbardziej na ogólną ocenę atrakcyjności uzdrowiska, jak i tego, czy występują różnice w ocenach kuracjuszy z uzdrowisk będących na odmiennym poziomie rozwoju funkcji uzdrowiskowej oraz między kuracjuszami, którzy sami decydują o miejscu kuracji oraz za których zdecydowali inni.
    The publication presents the results of the survey concerning the evaluation of the attractiveness of the three Polish spas (Krynica, Polanica and Kolobrzeg). The analysis concerns both attempt to estimate which of the features affecting the total score of the attractiveness of the resort, as well as whether there are differences in the score of the visitors form spas who are at different stages of the development of spas function, and between the spa visitors, who themselves decided about location of treatment and this visitors who have not decided by themselves.
    Źródło:
    Zeszyty Naukowe. Organizacja i Zarządzanie / Politechnika Śląska; 2013, 64; 251-264
    1641-3466
    Pojawia się w:
    Zeszyty Naukowe. Organizacja i Zarządzanie / Politechnika Śląska
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Cultural heritage objects on the market: Features, conditions and functioning concepts
    Autorzy:
    Szromnik, Andrzej
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/903819.pdf
    Data publikacji:
    2019
    Wydawca:
    Uniwersytet Ekonomiczny w Krakowie, Małopolska Szkoła Administracji Publicznej
    Tematy:
    cultural heritage
    market of cultural products and services
    historical objects
    historical buildings
    economics of culture
    marketing of culture
    cultural tourism
    non-profit marketing
    market orientation
    marketing of cultural heritage objects
    Opis:
    Objectives: The purpose of this paper is to present the conditions and possibilities of market reorientation of cultural heritage objects with respect to all the features of such objects including, inter alia, the historical, artistic and emotional values, forms of ownership, functions and previous market position. The author presents the main determinants and forms of “opening” the historical objects (antique properties) for existing and new markets through developing and widening the offering of services. Research Design & Methods: This paper introduces a concept and a model that rely on the author’s original vision of diagnosing, shaping and implementing market restructuring for cultural heritage objects. From the methodological point of view the theoretical concepts of illustrating the gradual expansion of market relations between historical objects and their stakeholders rely on theoretical concepts of market, market economy, entrepreneurship and marketing management of NGO’s. Findings: In market economy all organizations are included, at least to some extent, in a network of relationships and dependencies specific for the market and for the processes of exchanging values between partners. This also applies to the cultural sector and, within it, to various cultural heritage objects. The gradual reduction of financing of these objects by the State or regional budgets force the management of cultural objects to accept and apply a new functional philosophy – a philosophy of gradual expansion of its own market and increasing of additional financial revenues generated on this market. Implications / Recommendations: The author does not question the supreme, social and civilizing role of many historic buildings, but he also claims that orientation for additional market resources should be treated and perceived as recommended and even necessary. Contribution / Value Added: In the paper the process of market reorientation of cultural heritage objects has been introduced as a continuum – as a cycle of systematic changes, starting initially from traditional orientation for preservation and conservation and ending on the appropriate and final orientation for the market.
    Źródło:
    Zarządzanie Publiczne / Public Governance; 2019, 3(49); 35-52
    1898-3529
    2658-1116
    Pojawia się w:
    Zarządzanie Publiczne / Public Governance
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Osobennosti razvitia sel'skih poselenij Belarusi s cennym istoriko-kul'turnym naslediem ( na primere poselka Šorsy)
    Features of rural settlements development with the rich historical past (on an settlement Shchorsy example)
    Autorzy:
    Nitijewska, E.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/398514.pdf
    Data publikacji:
    2011
    Wydawca:
    Politechnika Białostocka. Oficyna Wydawnicza Politechniki Białostockiej
    Tematy:
    turystyka
    funkcje turystyczne
    osadnictwo wiejskie
    dziedzictwo historyczne
    tourism
    tourist functions
    rural settlements
    historical heritage
    Opis:
    Turystyka jest obecnie jedną z najbardziej masowych, dochodowych i intensywnie rozwijających się branż gospodarki światowej. Rozwój funkcji turystycznych w wiejskich jednostkach osadniczych o bogatej historii skutkuje głębokimi zmianami w ich organizacji przestrzennej: niezbędny jest rozwój systemu usług, zwiększenie zasobu miejsc parkingowych, powierzchnie, ukształtowanie stref ruchu pieszego w okolicy miejsc organizacji imprez masowych. Prócz kreowania warunków sprzyjających turystyce, nastawionej na poznanie historii oraz walorów dziedzictwa kulturowego i przyrody, ważne jest rozwijanie możliwości związanych z walorami etnicznymi. Rozwój funkcji turystycznej zaprezentowano na przykładzie miejscowości Szczorse w rejonie nowogródzkim.
    Tourism in the modern world is one of the most mass, profitable and intensively developing branches of the world economy. Development of tourist functions in rural settlements (places) with valuable historical heritage causes in entering of essential changes into their town-planning organization: it is necessary to improve system of public services, to increase the area of parking places, to form pedestrian zones in places for the masses visiting. Besides creation of favorable conditions for thetourism aimed at acquaintance with a historical, cultural and natural heritage, development of the opportunities connected with ethnic features is important. Features of development of such settlements on an example of settlement Shchorsy of Novogrodek region are considered.
    Źródło:
    Architecturae et Artibus; 2011, 3, no 1; 39-41
    2080-9638
    Pojawia się w:
    Architecturae et Artibus
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-9 z 9

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies