Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "history" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
Wyświetlanie 1-15 z 51
Tytuł:
Становлення русофільського та народовецького національно-культурних рухів у Закарпатті
Development of Russophile and Narodovetsky Movements in Transcarpathia
Autorzy:
Стряпко, Іван Стряпко
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/635881.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
Russophilism
Transcarpathia
cultural
education
history
Opis:
The article researches a development of the national-cultural movements. The attention is paid to the development of Russophiles and its organizational center „Organization of Saint Vasyl the Great”. Author describes the discussion among Transcarpathian intellectuals regarding the use of Russian language. The refusal of Russophilism by the part of intellectuals led to the development of Narodovetskyy movement. The author explains this process as a stage before development of Ukrainophile movement.
Źródło:
Poznańskie Studia Slawistyczne; 2015, 8
2084-3011
Pojawia się w:
Poznańskie Studia Slawistyczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Що за фронтирною неозначеністю? Yaroslav Polishchuk, Frontyrna identychnist: Odesa XX stilittia, Dukh i Litera, Kyiv 2019, 208 s.
What is Behind the Boundary Uncertainty? Yaroslav Polishchuk, Frontyrna identychnist: Odesa XX stilittia, Dukh i Litera, Kyiv 2019, 208 pp.
Autorzy:
Meizerska, Tetiana
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2154671.pdf
Data publikacji:
2020-08-26
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
Odessa
identity
culture
art
history
Opis:
The author of the review analyses the book of professor Yaroslav Polishchuk Boundary Identity. Odessa of the XX Century. This geopoetical study opens before its reader the whole world of the history and art of the city which played an important role on the cultural map of Ukraine. Speaking about the identity of Odessa and its inhabitants nowadays, we have to say that there are a lot of representations of it. The struggle between the images of the imperiled province and the contemporary Ukrainian port center influences the cultural identification of the city. The review reveals all the ways in which the researcher tries to represent the original image of this metropolis in artistic works and visions.
Źródło:
Studia Polsko-Ukraińskie; 2020, 7; 260-267
2353-5644
2451-2958
Pojawia się w:
Studia Polsko-Ukraińskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Етика інтерпретації знакових текстів
Ethics of Interpretation of Symbolic Texts
Autorzy:
Polishchuk, Yaroslav
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/15582271.pdf
Data publikacji:
2022-11-14
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
Ukrainian literature
author
interpretation
history
poet
Opis:
The main subject of the review is Mykola Ilnytskyi’s book Reading and Re-reading…, which is very important research on Ukrainian literature in contemporary humanities. The book includes four chapters in all of which fundamental interests of the researcher are described. Mykola Ilnytskyi reviews the classic texts of Taras Shevchenko, Ivan Franko ( chapter 1 ), and the literature of the first part of the 20th century ( chapter 2 ), as well as contemporary texts ( chapters 3, 4 ). This book is not an extensive view of the history of literature of the 20th century. Its main peculiarity is the delivery of important fragments and episodes of literary history. The essays combine a liberal understanding of the subject and an unobtrusive interpretation of the texts, which reflects the unique ethical culture of the researcher. Mykola Ilnytskyi is clearly aware of the multiplicity of meanings offered byfiction, and therefore does not insist on his own right to the truth, but only offers well-founded and personally verified versions of literary plots.
Źródło:
Poznańskie Studia Slawistyczne; 2022, 22; 407-419
2084-3011
Pojawia się w:
Poznańskie Studia Slawistyczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
ДО 60-РІЧНОГО ЮВІЛЕЮ ДОКТОРА ІСТОРИЧНИХ НАУК, ПРОФЕСОРА, ЧЛЕНА РЕДАКЦІЙНОЇ КОЛЕГІЇ НАШОГО ЗБІРНИКА НАУКОВИХ ПРАЦЬ МИКОЛИ МИКОЛАЙОВИЧА ВЕГЕША
FOR THE 60th ANNIVERSARY OF A MEMBER OF OUR YEARBOOK EDITORIAL BOARD, DOCTOR OF HISTORY, PROFESSOR MYKOLA VEHESH
Autorzy:
Vidnyanskyj, Stepan
Olashyn, Mykola
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2153652.pdf
Data publikacji:
2022-12-12
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:
Mykola Vehesh
Carpathian Ukraine
history
Ukrainian state-building
Opis:
The article highlights the biography and scholarly work of a member of our yearbook editorial board, Doctor of History, Professor Mykola Vehesh
Źródło:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2022, 31; 331-338
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Становлення теорії синтаксичного зв’язку в українському мовознавстві (ХVІІ – початок ХХ ст.)
Autorzy:
Кобченко [Kobchenko], Наталя [Natalia] Віталіївна [Vitaliïvna]
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/678703.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Instytut Slawistyki PAN
Tematy:
syntactic connection
grammar
history of syntax
periodization
Opis:
The formation of the syntactic connection theory in the Ukrainian linguistics (17th – early 20th century)In Ukrainian linguistics, there are no historiographical papers offering an adequate description of the origin and development of the syntactic connection theory. Elsewhere, I have already proposed a periodization of the research on syntactic connections from the time of the appearance of first Slavic grammars until today, which distinguishes five historical stages. The purpose of this analysis is to characterize particularly the first three periods of the development of research on syntactic connections – from the 17th century until the 1930s. The first stage (17th–18th centuries) is the beginning of the syntactic connection theory. The syntactic chapters in the grammars of this period deal with studying the ability of some parts of speech to combine with other words. The second stage (19th century) is the period of approval of terminology and formation of the ground for deepening the syntactic connection theory. All scholars of the period defined two possible realizations of the syntactic connection – agreement and government. The third stage (the beginning of the 20th century until the 1930s) was the period in which the morphological criterion prevailed. The typical symptom of this observed in the period is consideration of syntactic connections between pairs of words in isolation from the rest of the sentence components. The crucial research perspective opened up by the study is to explain in detail the development of research on syntactic connections from the 1940s until today. Tworzenie się teorii związku składniowego w językoznawstwie ukraińskim (XVII – początek XX wieku)W językoznawstwie ukraińskim brak jak dotąd historiograficznych studiów adekwatnie opisujących początki i rozwój teorii związków składniowych. W jednej z poprzednich prac zaproponowałam periodyzację badań nad związkami składniowymi od czasu ukazania się pierwszych gramatyk słowiańskich aż po dziś, wyróżniając w niej pięć etapów historycznych. Celem tej analizy jest scharakteryzowanie zwłaszcza trzech pierwszych etapów rozwoju teorii związków składniowych – od XVII wieku do lat 30. XX wieku. Pierwszy etap (XVII–XVIII wiek) wyznacza początki teorii związków składniowych. Poświęcone składni rozdziały gramatyk tego okresu badają cechy niektórych części mowy pozwalające im na łączenie się z innymi wyrazami. Drugi etap (XIX wiek) to okres uzgadniania terminologii i tworzenia podwalin pod pogłębioną teorię związków składniowych. Uczeni powszechnie wyróżniają wówczas dwa możliwe typy związków składniowych: związek zgody i rządu. Trzeci etap (od początku do lat 30. XX wieku) był okresem, w którym zapanowało kryterium morfologiczne. Typowym tego objawem, jaki można zaobserwować w tym okresie, jest rozpatrywanie związków składniowych pomiędzy parami wyrazów w oderwaniu od pozostałych części zdania. Ważną perspektywą badawczą, jaka otwiera się w rezultacie przeprowadzonych badań, jest szczegółowy opis rozwoju badań nad związkami składniowymi od lat 40. XX wieku po dzień dzisiejszy.
Źródło:
Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej; 2018, 53
2392-2435
0081-7090
Pojawia się w:
Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Розвиток публічної історії в Австралії
Development of Public History in Australia
Autorzy:
Орлова, Т.В.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676617.pdf
Data publikacji:
2021-09-14
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Австралія
історична пам’ять
ідентичність
публічна історія
комеморації
локальна історія
сімейна історія
історична реконструкція
Australia
historic memory
identity
public history
commemoration
local history
family history
historiсal reconstruction
Opis:
Пропонована до уваги розвідка має на меті продемонструвати важливість нового для української історіографії напрямку публічної історії для розвитку країни і для зміцнення її позицій на міжнародній арені. В якості прикладу обрано Австралію, яка перетворилася із колись віддаленої Terra Incognita на одну з провідних держав сучасного світу. Акцентовано на тому, що попри досягнуті успіхи, проблема ідентичності стоїть так само гостро, як і перед іншими країнами в умовах глобальної кризи. З’ясовуються витоки тренду публічної історії, пояснюються фактори, що сприяти його поширенню планетою, звертається увага, що цей тренд став закономірним результатом розвитку історичної науки західної цивілізації, яка обіймає країни Європи, Америки, Австралії. Остання, є відгалуженням західної цивілізаційної гілки, сприйняла орієнтири, накреслені американськими науковцями, здійснені на прагматичних засадах. Визначено кроки в інституціоналізації названого напрямку, характеризується діяльність Австралійського центру публічної історії при Сіднейському технологічному університеті, часопису «Огляд публічної історії», а також особливості їхньої роботи у діджитальну еру під гаслом: «Історія для публіки, про публіку, разом із публікою». Під цим же гаслом публічні історики працюють з локальною і сімейною історією, співробітничають з державою у сенсі комеморації, для якої важливі музеї, меморіали, пам’ятники. При розгляді національних свят, особлива увага приділена Національному дню вибачень, що є віддзеркаленням складності австралійської історії. Подібно до американської публічної історії, австралійська також велику увагу стала приділяти тим групам населення, які раніше не входили до кола інтересів дослідників, а саме аборигенам. Робиться висновок щодо значення історії в цілому і публічної історії зокрема для здійснення політики національної ідентичності – важливої запоруки стабільного і успішного розвитку держави.
The present article is aimed at demonstrating the importance of new for Ukrainian historiography direction of public history, for the country’s development and for strengthening its stance at the international arena. Australia is taken for an example, as it has turned from once remote Terra Incognita into one of the leading nations of the modern world. It is emphasized that, regardless of attainments, the identity issue is still as urgent as to other countries in the conditions of a global crisis. The sources of the public history trend are revealed, explained are the factors conducive to its spread planet-wise, attention is brought to the fact that this trend has become a natural result of developments in the science of history in the Western civilization, encompassing countries of Europe, the Americas, and Australia. The latter, being a ramification of the Western civilization branch, has adopted the guidelines outlined by American scholars, driven by pragmatic considerations. Steps are determined in the institutionalization of the said direction, a characteristic is given to the activities of the Australian Center of Public History at Sydney Technology University, of the journal “Public History Survey”, as well as to the specifics of their work in the digital era under the motto: “History for the public, about the public, together with the public”. The same motto is leading the historians working with local and family history, cooperating with the State in the field of commemoration, placing great importance on museums, memorials, monuments. Considering national holidays, particular attention is given to the National Day of Apology, reflecting the complications of Australian history. Like American public history, the Australian one began to give much attention to those groups of population that were previously omitted by the focus of research, namely, the aborigines. A conclusion is made regarding the importance of history in general and public history in particular for the implementation of the national identity policy – an important token of the nation’s stable and successful progress.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 15; 193-208
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Дослідження експресіонізму в сучасному українському літературознавстві
Autorzy:
Radavska, Oksana
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1789986.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
expressionism
modernism
literary criticism
literary theory
history of literature
Opis:
The article refers to the work of Ukrainian researchers devoted to expressionism, such as O. Chernenko, M. Moklytsi, A. Biloi, O. Osmak, G. Yastrubetskoyi and others. It defi nes the main directions of research and characterizes researchers by their theoretical concepts, focusing on the names of the writers who are called the representatives of Ukrainian literary expressionism. Attention is paid to the fact that the theories may often be similar but researchers represent diff erent series of names and works. This requires further development of the theory of expressionism and the Ukrainian literature study in this aspect.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2017, 5; 243-251
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
ДО 60-РІЧЧЯ ДОКТОРА ІСТОРИЧНИХ НАУК, ПРОФЕСОРА УжНУ, ЧЛЕНА РЕДАКЦІЙНОЇ КОЛЕГІЇ НАШОГО ЗБІРНИКА НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЄВГЕНІЯ ВОЛОДИМИРОВИЧА БЕВЗЮКА
FOR THE 60th ANNIVERSARY OF DOCTOR OF HISTORY, PROFESSOR OF UZHHOROD NATIONAL UNIVERSITY, A MEMBER OF OUR YEARBOOK EDITORIAL BOARD EVGEN BEVZYUK
Autorzy:
Andreyko, Vitaliy
Ivanenko, Oksana
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2153614.pdf
Data publikacji:
2022-12-12
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:
Evgen Bevzyuk
History
Central and Eastern Europe
Slavs
Opis:
The article highlights the biography and scholarly work of Doctor of History, Professor of Uzhhorod National University, a member of our yearbook editorial board Evgen Bevzyuk
Źródło:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2022, 31; 322-325
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Дiяч двох великих традиций. Скорина í Украïна
An Activist of Two Big Traditions. Skaryna and Ukraine
Autorzy:
Sobol, Walentyna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2032464.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Czytelnia Czasopism PAN
Tematy:
Skaryna
Ukraine
borderland
history of printing
Venice
Skaryna’s publications
Źródło:
Slavia Orientalis; 2018, LXVII, 3; 395-401
0037-6744
Pojawia się w:
Slavia Orientalis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Дитина в українському історичному наративі ХVІІІ ст.
The Child in 18th‑century Ukrainian Historical Narrative
Autorzy:
Сердюк, Ігор
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2030991.pdf
Data publikacji:
2021
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Czytelnia Czasopism PAN
Tematy:
Baroque
chronicles
childhood history
Cossacks
Hetman State
historical myth
Źródło:
Slavia Orientalis; 2021, LXX, 1; 23-42
0037-6744
Pojawia się w:
Slavia Orientalis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
ПОНЯТІЙНИЙ АПАРАТ СЕМІОТИКИ НОВІТНЬОЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІСТОРІЇ
THE CONCEPTUAL APPARATUS OF SEMIOTICS OF MODERN EUROPEAN HISTORY
Autorzy:
Martynov, Andriy
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2153608.pdf
Data publikacji:
2022-12-12
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:
conceptual apparatus
historical semiotics
new European history
modern
postmodern
Opis:
The article analyses the conceptual apparatus of semiotics of modern European history. The social sciences, unlike the natural sciences, which deal with realities that do not call themselves, deal with the phenomena of human life. Names change in time and space without any connection to the immanent changes of things themselves, which indicates a persistent search for an adequate name for many things and signs. Historical meanings become the main subject of semiotic analysis. History becomes a way of scientific reconstruction of the past. In historical science, facts, signs and symbols come through individual and collective memory. Various narratives are a treasure trove of semiotic meanings. Texts in different contexts give different semantics. Everyone is a participant in this exciting process, the end result of which, in principle, is not. Under these circumstances, the analysis of instability becomes more important than finding a "fulcrum". This thesis is especially important for the mosaic history of the peoples of Europe. Communism and fascism are united not only by totalitarian practices but also by political "syntax", while liberalism in general is a different political language. Every event starts at the information level. Postmodernism leads to anti-intellectual pre-modern thinking. Semantic boundaries between categories are blurred; they are flexible, open to change and constant socio-economic transformation. The self-consciousness of the modern era was based on the achievements of economics and classical sociology, which promoted the values of a single universal progress for all mankind. Postmodern self-consciousness is based on the principles of cultural anthropology and ethnology, of sciences that emphasize the heterogeneity of the socio-cultural field of mankind. Historical semiotics works with stereotypes of perception of signs and symbols, decodes them and adapts them for scientific use
Źródło:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2022, 31; 168-182
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Ботанічні словники в системі енциклопедичних знань
Botanical dictionaries within encyclopedic knowledge system
Autorzy:
Zavialova, Liudmyla
Kucher, Oksana
Shevera, Myroslav
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/32062584.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of Encyclopedic Research
Tematy:
botanical dictionaries
reference books
history of science
Ukrainian encyclopedias
Opis:
The findings from a pilot study on specific historical aspects of botanical reference books indicate that dictionaries represent a subset of branch reference literature within the corresponding scientific field, essentially serving as systematized derivatives of research studies. Primarily encapsulating informative content, these botanical dictionaries succinctly document objective academic knowledge for distinct periods. The evolution of reference books (botanical dictionaries as well) involves not only quantitative expansion but also qualitative advancements. The development of botanical vocabulary is delineated into three distinct stages, elucidating the characteristics of chronological formation and structural nuances in compendiums. Examining various botanical dictionaries exemplifies the diverse and multidimensional nature of these scholarly reference publications and their integral role in the broader landscape of encyclopedic knowledge.
Źródło:
Енциклопедичний вісник України; 2023, 15; 34-44
2706-9990
2707-000X
Pojawia się w:
Енциклопедичний вісник України
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Життєвий шлях італійського лікаря, анатома, хірурга та теоретика медицини Гвідо Гвіді
The Life path of the Italian Doctor, Anatomist, Surgeon and Theoretician of Medicine Guido Guidi
Autorzy:
Добролюбська, Ю.А.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676895.pdf
Data publikacji:
2022-11-08
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
історія медицини
історія мистецтва
лікарська справа
теорія медицини
анатомія
хірургія
history of medicine
history of art
medicine
theory of medicine
anatomy
surgery
Opis:
Ім’я Гвідо Гвіді зустрічається в історії медицини як ім’я автора чудово ілюстрованої книги з хірургії та як один із незліченних анатомічних епонімів. Гвідо Гвіді займався медициною та хірургією у своєму рідному місті Флоренції і набув такої репутації, що у 1542 р. Франциск I, король Франції, запросив його приїхати до Парижа. Король призначив його одним зі своїх особистих лікарів і дозволив йому читати публічні лекції з медицини та хірургії у нещодавно заснованому Колеж де Франс. Гвіді збирався опублікувати хірургічний трактат, заснований на грецькому рукописі X ст., що зберігається у бібліотеці Лауренціана у Флоренції. Серед примітних особливостей цього рукопису були тридцять повнорозмірних аркушів, що ілюструють коментар Аполлонія Китійського до трактату Гіппократа про вивихи та інші малюнки, що супроводжують копію трактату Галена про перев’язки. Ці ілюстрації представляли справжні традиції Гіппократа в хірургічній практиці, передані через пізніші грецькі канали до Візантії. У Парижі Гвіді жив із Бенвенуто Челліні, який став його другом та багато разів із похвалою відгукувався про нього у своїй автобіографії. У 1544 р. з’явилася книга Гвіді з хірургії. Це чудовий фоліант, витончено надрукований і містить чудові ксилографічні копії, або, швидше, адаптації оригінальних малюнків X ст. Книга Гвіді «Хірургія» була найкращою ілюстрованою працею з хірургії, яка з’явилася до цього часу. Вона містить переклади шести робіт Гіппократа, однієї роботи Галена і двох робіт Орібасія, а також коментарі Галена та самого Гвіді. Лікування всіх видів переломів та вивихів описано дуже докладно та наочно проілюстровано. Приблизно через три роки після публікації своєї «Хірургії» Гвіді був відкликаний до Італії, щоб стати головним особистим лікарем Козімо Медічі. Він практикував і викладав медицину в Пізі, прийняв священний сан, отримав високі церковні привілеї і у 1557 р. був посвячений у дворянство. Він помер на піку своєї слави 26 травня 1569 р. та був похований у гробниці своїх предків у Флоренції. За кілька років до смерті він був зайнятий написанням всеосяжної праці з медицини. Ця велика праця була завершена та опублікована його племінником у трьох величезних томах між 1596 та 1611 рр. Це дослідження засноване на оригінальних дослідженнях та виправляє багато помилок, які були закріплені у стандартних довідниках того часу.
The name of Guido Guidi appears in the histories of medicine as that of the author of a beautifully illustrated book on surgery and as one of the innumerable anatomical eponyms. Guido Guidi practiced medicine and surgery in his native city Florence and made such a reputation that he was in 1542 invited by Francis I, King of France, to come to Paris. The King appointed him one of his personal physicians and permitted him to give public lectures in medicine and surgery at the newly founded College de France. Guidi was about to publish a surgical treatise, based on a Greek manuscript of the tenth century preserved in the Laurenzian Library at Florence. Among the notable features of this manuscript were thirty full-sized plates illustrating the commentary of Apollonius of Kitium on the Hippocratic treatise on dislocations and other pictures accompanying a copy of Galen's treatise on bandaging. These illustrations represented the genuine Hippocratic traditions of surgical practice as transmitted through later Greek channels to Byzantium. In Paris, Guidi lived with Benvenuto Cellini, who became his friend and who has many laudatory references to him in his autobiography. In 1544 Guidi's book on surgery appeared. It is a splendid folio volume, beautifully printed and containing remarkable woodcut copies, or rather adaptations, of the original tenth-century drawings. Guidi's Chirurgia was the best illustrated work on surgery that had appeared up to its date. It comprises translations of six works by Hippocrates, one by Galen and two by Oribasius, together with commentaries by Galen and by Guidi himself. The treatment of all varieties of fractures and dislocations is described in great detail and is very clearly illustrated. Some three years after the publication of his Chirurgia Guidi was recalled to Italy to become chief personal physician to Cosimo de Medici. He practiced and taught medicine at Pisa, took Holy Orders, received high' ecclesiastical preferment, and was in 1557 raised to the nobility. He died at the height of his renown on 26 May 1569 and was buried in the tomb of his ancestors in Florence. For some years before his death he had been occupied in writing a comprehensive work on medicine. This great work was completed and published by his nephew in three huge volumes between 1596 and 1611. This study is based on original research and it corrects many errors that have been perpetuated in standard reference books.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2022, 18; 212-223
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Публічна історія: нове відкриття чи призабута давність?
Public History: a New Discovery or a Forgotten Antiquity?
Autorzy:
Чекаленко, Л.Д.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676589.pdf
Data publikacji:
2021-06-10
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
офіційна історія
публічна історія
розвиток
криза 1970 р.
демократизація історичної науки
official history
public history
development
crisis of the 1970s
democratization of historical science
Opis:
Для відповіді на винесене у назву статті питання, що таке публічна історія, звернемося до її витоків. Історія як академічна дисципліна, котру викладають у вищих навчальних закладах, є порівняно новою сферою знань. Поява академічної історії у ХІХ ст., яку нині називають офіційною, була пов’язана з відокремленням історії від інших наукових напрямів. Тоді вважалося, що без фахової історичної освіти не можна бути ерудованою та інтелігентною людиною, до того ж об’єктивно і правдиво розповідати про минуле. В іншому випадку ці розповіді нагадували б міфи й казки. Із часом історія поступово стає науковою дисципліною, а також – ідеологічною наукою, оскільки її першочерговим завданням під час швидкого калейдоскопу змін різноманітних політичних режимів було виховувати ідеологічно підкуті професійні кадри для державного будівництва. Отже, історична наука сформувалась у період творення національних держав і утверджувала національну ідентичність різних соціальних та етнічних груп, що становили одну націю. Що спонукало новітню історію звернутися до людини, як об’єкта дослідження? На наше переконання, інтерес до людини – феномену будь-якої цивілізації існував ще з еллінських часів, а в епоху авторитаризму і тоталітаризму змінився інтересом до влади і сили. Саме така зміна, на жаль, призвела до трагічних наслідків Першої і Другої світових війн. Непомірно важка ноша трагедій Другої світової війни і поява нових загроз світовій безпеці вже в біполярний період змусили два протилежні ідеологічні табори дійти розуміння необхідності діалогу, пошуку точок дотику і віднайдення консенсусу у миробудівництві. Розпочався Хельсінкський процес, поглибилось співробітництво США-СРСР у стратегічних галузях: космосі та високих технологіях. Посилились важелі безпеки, а в європейському вимірі утворилася регіональна безпекова структура Нарада з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ/ОБСЄ). Цивілізаційний обмін сприяв зростанню освіченості населення, поглибленню інтелектуальної складової суспільства. В центрі держави та історії поставала людина розумна – Homo Sapiens, яка відчула свою значущість для світу, історії і майбутнього. Світові війни змусили істориків переосмислити сенс буття, його крихкість та вразливість. А глибока політична, економічна та соціальна світова криза 1970-х рр. привернула увагу історичної науки до людини. З’явилися усна історія, нова соціальна історія, публічна історія тощо. Філософські і соціальні науки почали вивчати окремі соціальні групи – жінок, релігійні спільноти, робітничу та студентську молодь тощо. Із зростанням інтересу до людини поглибився інтерес до історії, як вона є, без прикрас і штучної гіперболізації, до історії звичайних людей і місцин.
To answer the question of what is public history, let's turn to its origins. The emergence of academic history in the nineteenth century, now called official, was associated with the separation of history from other fields of knowledge. At that time, it was believed that without a professional historical education, it was impossible to be an erudite and intelligent person, and to tell the past objectively and truthfully. Otherwise, these stories would resemble myths and fairy tales. Over time, history gradually became a scientific discipline, as well as an ideological science, as its primary task during the rapid kaleidoscope of changes in various political regimes was to educate ideologically savvy professionals for state-building. Thus, historical science was formed during the creation of nation-states and affirmed the national identity of different social and ethnic groups that formed one nation. What prompted recent history to approach man as the object of study? In our opinion, interest in man - a phenomenon of any civilization has existed since Hellenic times, and in the era of authoritarianism and totalitarianism has been replaced by interest in power and strength. Such a change, unfortunately, led to the tragic consequences of the First and Second World Wars. The disproportionately heavy burden of the tragedies of the Second World War and the emergence of new threats to world security in the bipolar period forced two opposing ideological camps to understand the need for dialogue, finding common ground and finding consensus in peace building. The Helsinki process began, and cooperation between the United States and the Soviet Union deepened in strategic areas: space and high technology. Security levers have been strengthened, and a regional security structure, the Conference on Security and Co-operation in Europe (OSCE / OSCE), has been established in the European dimension. Civilizational exchange contributed to the growth of education of the population, the deepening of the intellectual component of society. At the center of the state and history was an intelligent man – Homo Sapiens, who felt his significance for the world, history and the future. World wars have forced historians to rethink the meaning of life, its fragility and vulnerability. And the deep political, economic, and social world crisis of the 1970s drew the attention of historical science to the person. Oral history, new social history, public history, etc. appeared. The philosophical and social sciences began to study individual social groups – women's society, religious communities, working and student youth, etc. With the growth of interest in the person, the interest in history as it is, without ornaments and artificial exaggerations, the history of ordinary people and places, increased.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 14; 164-178
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Собака як спостерігач і свідок історії (за романом Вікторії Амеліної Дім для Дома)
The Dog as Observer and Witness of History [by the Novel of Viktoria Amelina Home for Dom
Autorzy:
Polishchuk, Yaroslav
Pukhonska, Oksana
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1890651.pdf
Data publikacji:
2021-09-22
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
family and national memory
cultural amnesia
narrator
novel
family history
Opis:
The authors of the article analyze one of the contemporary Ukrainian novels – Home for Dom (Дім для Дома, 2015) of Viktoria Amelina. Original feature of the plot is that protagonist and narrator of this work is dog Dom (Dominic). Writer, using an animalistic hero, has achieved not only a success between readers but she also has founded a new version for emotional rethinking of the past. The matter is that Viktoria Amelina tried to reveal the peculiarities of individual, family, city and national memory. Dog’s perception of the past in the novel is the author’s effort to replace accents from total estimates to relative and subtle ones. Different “faces” of memory is a value which writer shows in the examples of one Lviv family history. She combines all difficult and contradictory processes of the twentieth century – wars, genocides, repression, deportation, enslavement of man and people.
Źródło:
Poznańskie Studia Slawistyczne; 2021, 20; 143-157
2084-3011
Pojawia się w:
Poznańskie Studia Slawistyczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Wyświetlanie 1-15 z 51

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies