Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "Models" wg kryterium: Wszystkie pola

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-12 z 12
    Tytuł:
    ДИДАКТИЧНІ МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ БАГАТОМОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ: МОДЕЛЬ ФАКТОРІВ І ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ
    DIDACTIC MODELS OF MULTILINGUAL PERSONALITY FORMATION: FACTOR AND FUNCTIONAL MODELS
    Autorzy:
    Талалай, Юлія
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1041734.pdf
    Data publikacji:
    2019-06-01
    Wydawca:
    Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
    Tematy:
    didactic model
    multilingual personality
    factor model
    functional model
    foreign languages
    learning
    model dydaktyczny
    osobowość wielojęzyczna
    model czynników
    model funkcjonalny
    język obcy
    uczenie się
    Opis:
    W artykule scharakteryzowano dydaktyczne modele kształtowania wielojęzycznej osobowości ucznia w procesie uczenia się języka obcego, takie jak: model czynników oraz model funkcjonalny. Określono istotę modelu czynników, polegającą na uwzględnieniu systemu faktorów zewnętrznych i wewnętrznych, odgrywających ważną rolę w procesie uczenia się języka obcego. Cechami charakterystycznymi modelu czynników jest wielostopniowa struktura i porządek chronologiczny systematyzacji modelu, które polegają na wpływie pierwszego języka obcego podczas posługiwania się przez uczniów drugim czy trzecim językiem obcym.
    The article focuses on the analysis of the didactic models of the multilingual personality formation. The factor model and the functional model of the multilingual personality formation have been characterized. The essence of the factor model consists in the system of external and internal factors that play an important role in the process of learning foreign languages. The main characteristics of the factor model are: a multistage structure and the chronological order of the different factors systematization. The essence of the functional model has been singled out. This essence consists in the influence of the fi rst foreign language on the second, third foreign languages during the process of speaking.
    Źródło:
    Studia Ukrainica Posnaniensia; 2019, 7, 2; 147-152
    2300-4754
    Pojawia się w:
    Studia Ukrainica Posnaniensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Художні моде л і сучасного роману: типологияi модифікащіі
    Artistic models of modern novel: typology and modifications
    Autorzy:
    Brovko, Olena
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1878337.pdf
    Data publikacji:
    2019-10-23
    Wydawca:
    Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II. Towarzystwo Naukowe KUL
    Źródło:
    Roczniki Humanistyczne; 2017, 65, 7; 169-171
    0035-7707
    Pojawia się w:
    Roczniki Humanistyczne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    про дві стратегії діагностики математичних моделей в економіці на основі статистичного аналізу розподілів залишкових похибок
    About two diagnistic strategies of mathematical models in economics based on the statistical distribution analysis of residal errors
    Autorzy:
    Dzhun, Joseph
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/451617.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    Wyższa Szkoła Gospodarki Euroregionalnej im. Alcide De Gasperi w Józefowie
    Tematy:
    diagnosis of mathematical models analysis of residual errors
    Gauss’ law
    PJVII-distribution
    Діагностика математичних моделей
    аналіз залишкових помилок
    закон Гаусса
    PJVII-розподіл
    Opis:
    Two diagnostic methods of mathematical models in economic studies that are based on the statistical analysis of residual errors O-S (Observation-Calculation) are considered in the article. The first method is recommended for sample sizes n within 30 < n < 500, using the x-test to verify the normality of the O-C values. The second method is recommended for the diagnosis of O-C errors with the volume n > 500. The famous Cambridge professor H. Jeffreys made the conclusion that such samples usually follow the Pearson distribution of type VII, which has a positive kurtosis. The mathematical model for volumes of O-C values n > 500 is considered adequate if the kurtosis for O-C is in the limits of 6,0-1,2 with insignificant asymmetries. The model is acceptable if the kurtosis for O-C is in the limits of 1,2-0,0. The model is considered inadequate (unacceptable) if the errors of O-C have a significant negative kurtosis or significant asymmetry.
    В статті розглянуті два методи діагностики математичних моделей в економічних дослідженнях на основі статистичного аналізу залишкових похибок О-С (Observation-Calculation). Перший метод рекомендовано застосовувати при обсягах вибірок n в межах 30 < n < 500, використовуючи χ2-тест для перевірки нормальності значень О-С. Другий – рекомендовано для діагностики похибок О-С у випадку, коли їх обсяг n > 500, оскільки такі вибірки, за висновком відомого кембриджського професора Г. Джеффріса, як правило, підкоряються розподілу Пірсона VII типу, який має додатній ексцес. При обсягах значень О-С n > 500 математична модель вважається адекватною, якщо ексцес для О-С знаходиться в межах 6,0-1,2 при незначимій асиметрії. Допустимою вважається модель, якщо ексцес для О-С є в межах 1,2-0,0. Модель вважаеться неадекватною (недопустимою), якщо похибки О-С мають значимий відємний ексцес, чи значиму асиметрію.
    Źródło:
    Journal of Modern Science; 2017, 34, 3; 269-276
    1734-2031
    Pojawia się w:
    Journal of Modern Science
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Артефактні номінації як дескриптори антропометричних смислів
    Artifact Designations аs Descriptors оf Anthropometric Senses
    Autorzy:
    Деменчук, Олег
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/16530462.pdf
    Data publikacji:
    2022
    Wydawca:
    Polska Akademia Nauk. Czasopisma i Monografie PAN
    Tematy:
    artifact denominations
    significative
    denotative
    descriptor
    stereotyping
    cognitive models
    Opis:
    The paper focuses on artifact denominations – compound idiomatic phrases that encode the information on a person’s anthropometric characteristics (those of body, virtues, behavior, etc.) in artifact‑naming items (based on the Ukrainian, Polish and English languages). The study elaborates on the system of significative and denotative descriptors – two‑component entities that represent a metaphoric mapping of the source (significative descriptors) and target (denotative descriptors) domains. The significative descriptors are reduced to the classes of the artifact signifiers; among those are the classes of clothes, household articles, food, weapon, facilities, transport and symbols. The denotative descriptors represent the classes of the artifact signified; among those are the classes of a person’s social, value‑based and semiotic characteristics. The ultimate goal of the study is to characterize regular relations between the two classes of descriptors in the contrasted languages. The analysis provided in the paper proceeds from the assumption that any artifact‑naming process takes place on the basis of extended stereotyping – a cognitive mechanism that provides for the encoding of additional, complementary senses in artifact‑naming items. The study concludes that artifact‑naming processes in the Ukrainian, Polish and English languages respond to the communities’ demands for representing a person’s internal, spiritual world within the concept of external material objects (artifacts). The analysis reveals the tendency of artifact designations towards a social, axiological and semiotic conceptualization of a person’s artifact world.
    Źródło:
    Slavia Orientalis; 2022, LXXI, 4; 851-867
    0037-6744
    Pojawia się w:
    Slavia Orientalis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Психологічна природа міжгрупового протистояння та еволюція суспільних відносин
    Psychological Nature of Intergroup Confrontation and Evolution of Public Relations
    Autorzy:
    Кириченко, Віктор
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/489388.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
    Tematy:
    information environment
    society
    social relations
    intergroup conflict
    psychological role
    models of perception
    Opis:
    Social and political opposition, which is based on the existence of contradictions and conflicts explicit interregional, inter-state and global, can cause direct physical and psychological violence. Globalization and historical changes in the social structure of most European countries, especially the Ukrainian- Russian conflict, brought socio-historical ideology of confrontation to a new level, resulting in the need to review the scientific foundations of the problem. Socio-psychological phenomenology of social conflict connected with external attribute personality traits, which is included in the system of social relations (race, gender, nationality, etc.). In the context of social phylogeny of the human community awareness of the existence of differences from the other is in the contrast between «I» certain «They» that leads to the formation of a consolidation group «We». Integration and globalization of the XXI century, which despite everything is a humanistic movement, shape society sharp, clearly negative attitude to physical violence. In modern society strategically prudent military campaign beginning with informative, cultural and ideological confrontation. Information warfare of our time – is primarily a worldview war, the struggle for the human mind and its beliefs that are higher regulators social activity. World reconstructed social environment and in the collective consciousness of social community through the prism of common patterns of perception that forms the equal treatment of all elements that are both within it and outside it. The result of effective learning models common perception is public opinion – the attitude of the community to the events and issues submitted for general discussion. Through the media at the discretion of submitted questions, problems, events, and most importantly – relationship to them. In a society built on a matrix model to be the most representative group «we» had to meet all the necessary conditions of role. Each member of the community is the bearer of a unique experience and unique properties. If the role variability impossible, it can lead to a critical accumulation representative of this or that social group segments and generate degradation. Social differentiation is a natural process, the essence of which is the union of a community of people with common interests to defend and leads to the formation of a group «they». In the coordinate system of social relations «we» and «they» are on different sides of the plane of the bipolar, but the disappearance of a reorganization one of them prevents the existence of the other. Resources information environment used to implement the common perception models which reconstruct a picture of the world in the collective consciousness and create a uniform public relation to the phenomena of objective reality. In order to consolidate the group in the information environment of broadcast information, which unites the community in the fight against some of «they». In the evolution of public relations is a gradual reorganization of intergroup relations, which can store role variability. The social hierarchy of interpersonal relationships in modern society can simultaneously be representative of the diverse group of cells (to carry out various social roles) that create the possibility of finding common interests and opportunities of cooperation and mutual interaction between people in a globalized world.
    Źródło:
    Studia Politologica Ucraino-Polona; 2016, 6; 312-322
    2312-8933
    Pojawia się w:
    Studia Politologica Ucraino-Polona
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Феномен соціальних мереж: парадокс залежності та варіативність моделювання
    The phenomenon of social networks: the paradox of dependence and variability modelling
    Autorzy:
    Hrybiuk, Olena
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/469894.pdf
    Data publikacji:
    2017-03-01
    Wydawca:
    Wyższa Szkoła Gospodarki Euroregionalnej im. Alcide De Gasperi w Józefowie
    Tematy:
    modeling
    variable models
    computer-oriented learning environment
    mathematics
    network
    engineering
    social network
    Opis:
    Purpose. Іn the publication, a comparative analysis of scientifically-methodical bases of modeling of the learning environment, including using social networking was shown. Variable models are represented on the basis of competence-based approach taking into account the main stages of the design. Methods. Theoretical (the analysis of philosophical, psychological, sociological, pedagogical and methodological publications on the subject of the study); the empirical (observation, survey, pedagogical experiment); methods of statistical data processing. Results. To improve efficiency, including using social networking, it is recommended to consider the advantages of decentralized and centralized networks, improving the sustainability of horizontal communication, transparency, access to resources, monitoring of "reliability ratings", limiting the number of network members, the formation and development of "competence networks". Network stability is maintained even in case of instability of its membership and transaction volume. Based on the comparative analysis of the models considered in the present research, the principles of formation and coordination of the organizational structure in the virtual space. Differences due to the specifics regarding the use of modern information and cognitive technology, the inner logic of action and the specific culture of communication in the network. On the basis of similarities taking into account the analysed models, the prospect for further research is seen in the context of further ways to improve the efficiency of agents in the virtual space, including social networks.
    Źródło:
    Intercultural Communication; 2017, 2, 1; 123-142
    2451-0998
    Pojawia się w:
    Intercultural Communication
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Витоки (а)симетрії нової української прози: моделі текстопородження Г. Квітки-Основ’яненка
    Origins of the (A)symmetry of Modern Ukrainian Prose: H. Kvitka‑Osnovyanenko’s Text Production Models
    Autorzy:
    Назаров, Назарій
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/16503861.pdf
    Data publikacji:
    2022
    Wydawca:
    Polska Akademia Nauk. Czasopisma i Monografie PAN
    Tematy:
    Ukrainian literature
    composition
    recursion
    symmetry
    prose
    Opis:
    Kvitka‑Osnovyanenko was the first prose writer of the new Ukrainian literature, the conventional starting point for which is dated as 1798, when Ivan Kotlyarevsky’s Aeneid was published. In 1833‑1834, Hryhoriy Kvitka‑Osnovyanenko began to publish his stories and short novels in Ukrainian. They served as a starting point for all subsequent prose in the Ukrainian language. A structural analysis of Kvitka’s prose has shown that his method of text construction still had much in common with folk tales: texts are constructed on the basis of elemental repetitions or binary oppositions. However, the author has already started to make important semantic shifts, introducing types of characters and collisions alien to folklore text per se. Thus the effect of deautomatization of the folklore perception is reached. The meaning of some texts, which were previously considered “humorous”, in the light of what has been said, acquires a meta‑narrative meaning: A Soldier’s Portrait and The Konotop Witch, have episodes that expose their main compositional technique (‘priyom’) and demonstrate the author’s conscious play with the narrative patterns of folklore.
    Źródło:
    Slavia Orientalis; 2022, LXXI, 1; 47-61
    0037-6744
    Pojawia się w:
    Slavia Orientalis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Психічне здоров’я молоді в умовах військових конфліктів
    Mental Health of Young People in Times of Military Conflict
    Autorzy:
    Лотоцька, Леся
    Лотоцька-Дудик, Уляна
    Брейдак, Юлія
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/16628927.pdf
    Data publikacji:
    2022-09-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    Збройні конфлікти
    молодь
    адаптація
    моделі здоров’я
    психічне здоров’я
    Armed conflict
    young people
    adaptation
    health models
    mental health
    Opis:
    The complex set of political, social, economic and environmental factors that result from military conflicts have an indirect and prolonged effect on public health. The destruction of medical and public health infrastructure complicates the process of providing assistance to victims, limiting both access and quality. Mental health is an important dimension of human capital that significantly affects aspects of human life such as well-being, employment, work, capital, stigma, and so on. According to the WHO, in situations of armed conflict, about 10% of traumatized people will have serious mental health problems, and another 10% will develop behaviors that interfere with their ability to function effectively. Depression, anxiety and psychosomatic problems, such as insomnia, are the most common consequences. The younger generation living in conflict-affected areas is vulnerable to mental health problems. During the war, young people face two types of traumatic events: type I (sudden traumatic event) and type II (prolonged exposure to adverse events, which leads to dysfunctional coping mechanisms). As a result, young people suffer from anxiety disorders, post-traumatic stress disorder (PTSD), depression, and dissociative disorders. The most important variables that determine the impact of war on the mental health of young people are the deprivation of basic resources (housing, water, food, education, health, etc.); broken family relationships (due to loss, separation or relocation); stigma and discrimination (significantly affect identity); pessimistic worldview (constant feeling of loss and grief, inability to see a bright future). Meta-analyzes use mixed methods to study mental health and psychosocial well-being in non-standard settings, such as focus groups and in-depth interviews. This is necessary for the formation of the research question, modification of tools for the analysis of local situations and interpretation of the collected epidemiological data. Models of rehabilitation of psychosocial systems are based on the need for a multilevel approach to psychosocial interventions that take into account the individual, family and the community as a whole. The public health model requires the interaction between social and individual age and time variables, with particular emphasis on risk and protection groups at different stages of life.
    Складний набір політичних, соціальних, економічних та екологічних факторів, що виникають у результаті військових конфліктів, мають непрямий і тривалий вплив на здоров’я населення. Руйнування медичної інфраструктури та інфраструктури громадського здоров’я ускладнює процес надання допомоги постраждалим, обмежуючи як її доступ, так і якість. Психічне здоров’я є важливим виміром людського капіталу, який значно впливає на такі аспекти людського життя, як добробут, зайнятість, робота, капітал, стигма тощо. Згідно даних ВООЗ у ситуаціях збройного конфлікту близько 10% людей, які зазнають травматичних подій, матимуть серйозні проблеми з психічним здоров’ям, а ще 10% розвиватимуть поведінку, яка заважатиме їх здатності ефективно функціонувати. Депресія, тривога та психосоматичні проблеми, наприклад безсоння, є найбільш поширеними наслідками. Молоде покоління, яке проживає у зонах, що постраждали від конфлікту вразливе до проблем психічного здоров’я. Під час війни молодь стикається з двома типами травматичних подій: типу I (раптова травматична подія) і типу II (тривалий вплив несприятливих подій, що призводить до дисфункціональних механізмів подолання). В результаті страждає від тривожних розладів, посттравматичного стресового розладу (ПТСР), депресії, дисоціативних розладів. Найважливішими змінними, які визначають вплив війни на психічне здоров’я молоді є позбавлення основних ресурсів (житло, вода, харчування, освіта, охорона здоров’я тощо); порушені сімейні відносини (через втрату, розлуку або переміщення); стигма та дискримінація (значно впливають на ідентичність); песимістичний світогляд (постійне відчуття втрати і горя, нездатність побачити світле майбутнє). Мета-аналізи використовують змішані методи для дослідження психічного здоров’я та психосоціального самопочуття в нестандартних умовах, такі як фокус-групи і поглиблені інтерв’ю. Це необхідно для формування досліджуваного питання, модифікації інструментів для аналізу локальних ситуацій та інтерпретації зібраних епідеміологічних даних. В основі моделей відновлення психосоціальних систем передбачено необхідність багаторівневого підходу до психосоціальних утручань, які враховують особистість, сім’ю та всю спільноту. Модель громадського здоров’я вимагає взаємодії між соціальними та індивідуальними змінними за віком і часом, з особливою увагою до груп ризику та захисту в різні періоди життя.
    Źródło:
    Viae Educationis; 2022, 3; 54-61
    2956-2856
    Pojawia się w:
    Viae Educationis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Професійна культура і безпека: інноваційний підхід до впровадження в медичному закладі
    Professional culture and security: an innovative approach to implementing a medical facility
    Профессиональная культура и безопасность: инновационный подход к внедрению в медицинском учреждении
    Autorzy:
    Hromtseva, D. K.
    Krupskyi, Oleksandr P.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/692331.pdf
    Data publikacji:
    2015
    Wydawca:
    Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
    Tematy:
    професійна культура
    культура безпеки
    моделі культури безпеки
    медичний заклад
    медична галузь.
    профессиональная культура
    культура безопасности
    модели культуры безопасности
    медицинское учреждение
    медицинская сфера
    professional safety
    safety culture
    models of safety culture
    medical institution
    medical sphere
    Opis:
    Предложены отдельные подходы к определению сущности, видов и составляющих элементов культуры безопасности (КБ) в организации; предоставлен возможный метод оценки; сформулировано понятие профессиональной культуры безопасности с учетом особенностей медицинской отрасли; предложены инновационные пути внедрения КБ и её укрепления для повышения эффективности деятельности медицинского учреждения
    The issue of safety culture is one of the most important in a modern medical facility because any problems during the provision of services may lead to irreversible consequences. Not only the patient may suffer, but the doctor who assisted. Unfortunately, very little attention to this issue is paid in Ukraine. Based on this, we can say that the topic is relevant and requires studying. The purpose of writing this article is the analysis of the ways of forming professional safety culture in clinical medicine. The methods by which we carried out scientific research are observation, analysis, evaluation, comparison, generalization. The work examined interpretation of the term "safety culture", types of innovation in which it belongs and the main methods of its creation in the medical field. Safety culture in the medical field involves the right of all health care workers to use measures to prevent actions that can harm a patient or a colleague. Different approaches were considered in the interpretation of the term "safety culture" and we proposed our  own: safety culture is a system of values, objectives, knowledge and skills, rules and procedures, convictions shared by representatives of a certain medical profession and supported by patients, creating a favourable working climate, atmosphere of trust and becoming an efficient tool for achieving the goals of the organization. The main components of the safety culture were defined: responsibilities of managers, communication, performance, resources of safety, trust, the degree of job satisfaction, etc. Based on several studies, it was found that no country has a perfect medical system. Every system should be improved. We proposed measures to fix the situation with the safety culture in health care facilities. The correct management of safety can eliminate or fix many medical errors. That is why the need for a clear program of implementation, execution and control of SC in the medical establishment is necessary. Scientific novelty of this work lies in the interpretation of the term "safety culture" at medical institutions and in determining major steps towards its creation. Practical value of the work is the opportunity to implement these steps in medical institutions for improvement of the safety culture and, therefore, to reduce the risk of bad accidents during treatment. Further research can address safety culture management in medical institutions on the examples from the experience of countries with effective systems of health care.
    Питання культури безпеки – одне з найважливіших у сучасному медичному закладі, оскільки будь-які проблеми під час надання послуги можуть призвести до незворотних наслідків. Постраждати може не тільки пацієнт, а й сам лікар, який надавав допомогу. На жаль, в Україні дуже мало уваги приділяють саме цій проблемі. Виходячи з цього, можна сказати, що тема актуальна і потребує вивчення. Мета написання статті – аналіз шляхів формування професійної культури безпеки в клінічній медицині. Методи, за допомогою яких здійснено наукове дослідження, – спостереження, аналіз, оцінка, порівняння, узагальнення. У роботі було досліджено трактування терміна «культура безпеки», види інновацій, до яких вона належить, та основні методи її формування в медичній галузі. Рис. 3. Табл. 2. Бібл. 17. Культура безпеки у медичній галузі передбачає право всіх медичних працівників на вживання заходів щодо недопущення дій, які можуть завдати шкоди пацієнту або колезі. Було розглянуто різні підходи до трактування терміна «культура безпеки» та запропоновано власне: культура безпеки – система цінностей, цілей, знань і навичок, правил і процедур, переконань, які поділяють представники визначеної медичної професії, підтримують пацієнти, створюють сприятливий робочий клімат, атмосферу довіри й стають ефективним інструментом досягнення мети організації. Визначено основні складники культури безпеки: обов’язки менеджерів, зв’язок, продуктивність, ресурси безпеки, довіра, ступінь задоволеності роботою тощо. На основі декількох досліджень було виявлено, що жодна з країн не має досконалої медичної системи. Кожну систему слід вдосконалювати. Запропоновано заходи щодо виправлення ситуації з культурою безпеки у медичних закладах. Коректне управління безпекою може виключити або виправити багато лікарських помилок. Саме тому необхідна чітка програма впровадження, виконання та контролю КБ у медичному закладі. Наукова новизна роботи полягає у трактуванні терміна «культура безпеки» у медичних закладах та визначенні основних кроків до її створення. Практичне значення роботи полягає у можливості реалізації цих кроків у медичних установах для покращення культури безпеки та, виходячи з цього, зменшення ризиків нещасних випадків під час лікування. Подальші дослідження можуть стосуватися питань управління культурою безпеки в медичних установах на прикладі досвіду країн із ефективними системами охорони здоров’я.
    Źródło:
    European Journal of Management Issues; 2015, 5; 15-23
    2519-8564
    Pojawia się w:
    European Journal of Management Issues
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Комунікативний вимір формування і просування публічного іміджу держави
    Communicative Dimension of Formation and Promotion of the State`s Public Image
    Autorzy:
    Нагорняк (Nagornyak), Тетяна (Tetyana)
    Польовий (Polovyi), Микола (Mykola)
    Бондаренко (Bondarenko), Сергій (Sergii)
    Осмоловська (Osmolovska), Анна (Anna)
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2187908.pdf
    Data publikacji:
    2022-03-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    інформаційний простір
    політика формування іміджу держави
    інтегральна модель формування іміджу держави
    комунікаційні моделі
    держав світу
    імідж держави
    image of the state
    information space
    integral model of state’s image
    formation
    communication models of the states of the world
    policy of state’s image formation
    Opis:
    Within the framework of the author’s scientific research, three types of communicative models of the world’s states were identified, which reflect the basic principles of building state information policy and reflect the key characteristics of the political system. Among them are subsidiary, vertical, and transitional models. The institutional method was used to prove the specifics of the state as a political institution that is the bearer of national images, as well as the role and degree of influence of public policy on the formation of ideas about the state in the external information space, on the policy of promoting and transforming these images, with an emphasis on the actions of those states that shape the global political discourse of today. The authors propose an integral model of state’s public image formation, which provides for the synergy of actors of public diplomacy. The result of its implementation is the formation of the components of the state image (regional, multicultural, culinary, educational, expert) together with official products (national symbols, reputation characteristics, socio-economic development indicators, rating indicators and e-diplomacy products) «from below». Both the central government and local communities in the context of the implementation of «bottom-up» policy should be involved in the realization of a successful image formation policy. The authors emphasize that the policy of state’s image formation in the external information space should be considered as a multifaceted component of the foreign policy of the state. The tools, channels and subjects of formation and adjustment of the stateʼs image should be embedded in each of the vectors of foreign policy- in security, diplomatic, economic, social, legal, and directly information vectors.
    У рамках авторських наукових пошуків виділено три типи комунікативних моделей держав світу, що відображають базові принципи побудови державної інформаційної політики та віддзеркалюють найважливіші характеристики політичної системи. Серед них – субсидіарна, вертикальна та перехідна моделі. За допомогою інституційного методу проаналізовано специфіку держави як політичного інституту, що є носієм загальнонаціональних образів, а також роль і ступінь впливу саме державної політики на формування уявлень про державу в зовнішньому інформаційному просторі, на політику просування і трансформації цих іміджів з акцентом на дії тих держав, які формують глобальний політичний дискурс сучасності. Автори пропонують інтегральну модель формування публічного іміджу держави, що передбачає синергію суб’єктів публічної дипломатії. Результатом її має стати формування «знизу» частини складових іміджу держави (регіональних, полікультурних, кулінарних, освітніх, експертних) разом з офіційними продуктами (державними символами, репутаційними характеристиками, соціально-економічними показниками розвитку, рейтинговими індикаторами та продуктами цифрової дипломатії). Для реалізації успішної політики формування іміджу слід залучати і центральну владу, і локальні громади в контексті впровадження політики «знизу». Автори наголошують на тому, що політику формування іміджу держави в зовнішньому інформаційному просторі слід розглядати як багатоаспектний складник зовнішньополітичного курсу держави. Інструменти, канали та суб’єкти формування і коригування іміджу держави мають бути закладені в кожному з векторів зовнішньої політики, а саме в безпековому, дипломатичному, економічному, соціальному, правовому та безпосередньо інформаційному.
    Źródło:
    Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 1; 14-27
    2720-6998
    Pojawia się w:
    Copernicus Political and Legal Studies
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Моделі управління показниками банку для забезпечення необхідного рівня фінансової стійкості
    Bank indicators management models for ensure of financial stability necessary leve
    Modele zarządzania wskaźnikami bankowymi dla zapewnienia niezbędnego poziomu stabilności finansowej
    Autorzy:
    Chemchykalenko, Ruslan
    Dubrovina, Vira
    Hrebenyuk, Nadiia
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/38112393.pdf
    Data publikacji:
    2020
    Wydawca:
    Wyższa Szkoła Techniczna w Katowicach
    Tematy:
    financial stability
    linear trend
    structural model
    regression model
    cluster
    stabilność finansowa
    trend liniowy
    model strukturalny
    modele regresji
    Opis:
    This article constructs linear trend models for the main indicators of the balance sheet and net profit of a state bank and determines their forecast values. The structural management model for the basic indicators of the state of bank is constructed and regression equations are used. For structural regression models, growth rates and their lag values were chosen, and lag in the 1st and 2nd time periods was used for modelling. Based on the graphical analysis, it is shown that there are dependences between the indicators of financial autonomy and indicators of return on assets and equity and two clusters are distinguished: the cluster of financial stability and the cluster of unstable financial positions of the bank. Based on the structural model and its parameters, according to the state of bank, the development of a sustainable development strategy is proposed, in which special attention should be paid to planning and forecasting key indicators, their complex functional relationships taking into account the time factor, random factors and their impact on state of bank and its financial stability.
    W artykule autorzy budują liniowy model trendu dla głównych wskaźników bilansu i zysku netto banku państwowego oraz określają ich prognozowane wartości. Skonstruowano strukturalny model zarządzania podstawowymi wskaźnikami banku państwa, w którym wykorzystuje się równania regresji. W przypadku modeli regresji strukturalnej wybrano stopy wzrostu i ich wartości opóźnienia, a do modelowania wykorzystano opóźnienie w pierwszym i drugim okresie. Na podstawie analizy graficznej wykazano, że istnieją złożone formy zależności między wskaźnikami autonomii finansowej a wskaźnikami zwrotu z majątku i kapitału oraz wyróżnia się dwa klastry: klaster stabilności finansowej oraz klaster niestabilnych pozycji finansowych banku. Zdaniem Banku Państwowego, w oparciu o model strukturalny i jego parametry, proponuje się opracowanie strategii zrównoważonego rozwoju. W której szczególną uwagę należy zwrócić na planowanie i prognozowanie kluczowych wskaźników. Ich złożonych zależności funkcjonalnych z uwzględnieniem czynnika czasu, czynników losowych oraz ich wpływu na wynik finansowy banku oraz na jego stabilność.
    Źródło:
    Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Technicznej w Katowicach; 2020, 12; 219-228
    2082-7016
    2450-5552
    Pojawia się w:
    Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Technicznej w Katowicach
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Номінативно-акcіологійна парадигма денотата „воєнні дії в Україні: 2022–2023”
    Nominatywny i aksjologiczny paradygmat denotacji „działania wojenne w Ukrainie: 2022–2023”
    Nominative-axiological paradigm of the denotation “war in Ukraine: 2022–2023”
    Autorzy:
    Stepanenko, Mykoła
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/31343591.pdf
    Data publikacji:
    2023
    Wydawca:
    Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
    Tematy:
    war discourse
    nominative-axiological paradigm
    denotation “War in Ukraine: 2022–2023”
    Russian-Ukrainian war
    simple/complex sub-models of specific names for events
    dyskurs militarny
    paradygmat nominatywny i aksjologiczny
    denotacja „działania wojenne w Ukrainie: 2022–2023”
    wojna rosyjsko-ukraińska
    proste/złożone podmodele określonych nazw wydarzeń
    Opis:
    Artykuł poświęcony jest systematycznej analizie nominatywnego i aksjologicznego paradygmatu denotacji „działania wojenne w Ukrainie: 2022–2023”, której składnikami są dwu- i wieloczłonowe nazwy gatunkowe rodzajowej nazwy ‘wojna’. Badanie opiera się na filozoficzno-lingwistycznej teorii o pojęciowym i językowym obrazie świata, mentalnej i językowej istocie języka, jego obiektywnym i subiektywnym kształcie. Oficjalne i nieoficjalne nazwy badanego wydarzenia obserwowano w tekstach internetowych, które konsekwentnie i dokładnie odzwierciedlają ewolucję współczesnego zbiorowego doświadczenia wojennego Ukraińców i społeczności światowej i są łączone w 9 podmodeli. Jako kryterium ich klasyfikacji wybrano rodzaj referencji semantycznej specyfikatorów przydawkowych, których rdzeń funkcjonalny ukształtowały środki identyfikujące „kto → identyczny nadawca Rosja”, „gdzie/dokąd → identyczna przestrzeń Ukraina”, „kiedy → identyczny czas 2022”. Za pomocą analizy semazjologicznej scharakteryzowano strukturę semantyczną każdego podmodelu, wyjaśniono konstytutywne właściwości rozpowszechniania słowa ‘wojna’ oraz ujawniono ich potencjał aksjologiczny. Zaproponowano także komentarze socjolingwistyczne uzasadniające stosowność/niestosowność określonej nazwy. Wyrażono przypuszczenie dotyczące potencjalnej nominacji uniwersalnej opisywanego choronimu jako tytułu przyszłych haseł encyklopedycznych i leksykograficznych (wojna rosyjsko-ukraińska 2022–?).
    The author of the article provides the systemic analysis of the nominative-axiological paradigm of the denotation “War in Ukraine: 2022–2023”, which components include bi- and polynomial specific names of the generic name war. The study is based on the philosophic and linguistic theories of the conceptual worldview, mental and lingual essence of the language, its objective and subjective nature. Official and unofficial names of the event were observed in Internet texts, consecutively and vividly reflecting the evolution of the collective war experience of the Ukrainians and the world community. They are combined into nine sub-models. The classification criterion for these sub-models is the type of semantic reference of near-substantive specifiers with their functional core formed by identificatory markers “who → identical addresser Russia”, “Where / where to → identical space Ukraine”, “When → identical time 2022”. Using semasiological analysis, the semantic structure of each sub-model has been improved, the constitutive properties of the extenders of the lexeme war have been ascertained, and their axiological potential has been shown. The paper offers sociolinguistic commentary justifying the appropriateness/inappropriateness of specific names. It provides an idea of a potential common nomination of the described choronym as a headline for future encyclopedic and lexicographic entries (Russian-Ukrainian War 2022 –?).
    Źródło:
    Studia Ukrainica Posnaniensia; 2023, 11, 1; 71-85
    2300-4754
    Pojawia się w:
    Studia Ukrainica Posnaniensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-12 z 12

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies