Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "Imperialism" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-4 z 4
Tytuł:
World-Historical Trends: Salvation or Catastrophe?!
ВСЕСВІТНЬО-ІСТОРИЧНІ ТРЕНДИ: ПОРЯТУНОК ЧИ КАТАСТРОФА?!
Autorzy:
Shmorgun, O.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894227.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
postindustrial society, globalism, national alternative, capitalism, financial imperialism
постіндустріальне суспільство, глобалізм, національна альтернатива, капіталізм, фінансовий імперіалізм
Opis:
У статті висвітлені стадіально-цивілізаційні витоки нинішньої системи глобального квазіліберального монетаризму (неолібералізму) як ідеологічної основи суспільного ладу, якимобумовлена низка соціально-економічних криз, зокрема фінансові обвали кінця ХХ – початку ХХІ ст. Обґрунтовано принципову нездатність подібної моделі глобального розвитку подолати фундаментальні деструктивні тренди, що посилились після Другої світової війни. Розкривається реальний зміст різноманітних технологічно-детерміністських соціальних утопій, що пропонують різноманітні рецепти подолання глобальних проблем сучасності з позицій постіндустрального технологічного детермінізму. Доведено, що реальна стадіальна альтернатива антикризового мейнстриму, спрямованого на гуманізацію сучасного світоустою, має базуватись на докорінному переформатуванні нинішнього глобального тренду у напрямі відродження національної держави на основі відновлення етнонаціональної ідентичності в її культурному, соціальному та економічному вимірах, а також докорінній трансформації різноманітних регіональних об’єднань, зокрема ЄС, на засадах кумулятивного функціонального взаємодоповнення національних та наддержавних інститутів, протилежних лише ззовні несумісним глобалістичному космополітизму та етнорелігійному фундаменталізму.
The article shows the stadium-civilization origins of the current system of global quasi-liberal monetarism (neo-liberalism) as an ideological basis of the social system, which is caused by a numberof socio-economic crises, including the financial collapse of the late ХХ – early ХХІ century. The fundamental inability of such a model of global development to overcome the fundamental destructivetrends, which sharply increased after the Second World War, was substantiated. The real meaning of various technologically deterministic social utopias, which from the positions of post-industrialtechnological determinism also offer various recipes to overcome global problems of our time is revealed. It is shown that the real staged alternative to the crisis mainstream, aimed at humanizing themodern world, should be based on radical reformatting of the current global trend towards the revival of the national state on the basis of the restoration of ethno-national identity in its cultural and socialand economic dimensions, as well as radical reformatting of various regional associations , including the EU, on the basis of a cumulative functional complement of national and supra-state institutesopposite only superficially inconsistent to global cosmopolitism and ethnoreligious fundamentalism.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2018, 5; 17-36
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
First World War: Origins and Consequences (World-Historical Context)
ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА: ВИТОКИ І НАСЛІДКИ (ВСЕСВІТНЬО-ІСТОРИЧНИЙ КОНТЕКСТ)
Autorzy:
Shmorgun, O.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894331.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
stadial-civilization approach, financial imperialism, geopolitics, national selfdetermination, neocolonialism
стадіально-цивілізаційний підхід, фінансовий імперіалізм, геополітика, національне самовизначення, неоколоніалізм
Opis:
У статті проаналізовано особливості зміни соціально-економічного лідерства наприкінці ХІХ століття. Показано, що відставання Великої Британії від своїх конкурентів на зовнішніхринках пов’язано з переходом на екстенсивний алгоритм існування найбільшої імперії світу, яка стала батьківщиною промислового перевороту, її переорієнтацією на фінансово-лихварськімеханізми отримання надприбутків, що є показником початку стадіально-цивілізаційного занепаду класичної буржуазної формації. Показано, що Німеччина, яку і в наш час багатоісториків продовжують вважати головним винуватцем Першої світової війни, в цей період отримує конкурентні переваги насамперед за рахунок форсування інноваційної складової свогорозвитку, обумовленого обранням принципово іншої, відносно англо-саксонскої, моделі суспільного ладу посткапіталістичного типу. Важливо, що саме на основі подібних засад новогосуспільного ладу вже у ХХ столітті низка розвинених країн Сходу і Заходу здійснили економічне диво.Доведено, що витоки антагонізму між найпотужнішими геополітичними гравцями, який призвів до Великої війни, обумовлені не стільки так званим колоніальним переділом світу, скількизіткненням двох несумісних стратегій подальшого існування людства. Причому, приреченість Російської імперії за такого підходу, була пов’язана саме з тим, що черговий раз втратившиісторичний шанс власної модернізації, вона у світовому воєнному конфлікті, який був неминучим, через панування в державі компрадорські орієнтованого «класу, що байдикує» (Т. Веблен),обрала статус сателіта Великої Британії та Франції, які на той час були основним форпостом саме загниваючого монопольно-фінансового та загарбницького імперіалізму якісно нового глобального типу, що, врешті-решт, став головною причиною обох світових, а потім Холодної та нинішньої «гібридної», війн (нинішній путінський режим є похідним від сучасної глобальної«світосистеми» вже постмодерного неоколоніалізму). Також спростовано гіпотезу, що причиною Першої та Другої світових воєн був виключно агресивний націоналізм, який насправді у формі нацизму став лише неконструктивною реакцією на глобально-лихварський паразитизм, що спричинив Першу світову війну та «комуністичний експеримент», породжений громадянською війною, обумовленою катастрофою ще небаченої за масштабами воєнної бійні 1914-1918 років.
The article analyzes the peculiarities of changing socio-economic leadership at the end of the nineteenth century. It is shown that Britain`s lag behind its rivals in foreign markets is associated withthe transition to an extensive algorithm for the existence of the largest empire in the world, the homeland of the industrial revolution, its reorientation to financially usurious mechanisms forobtaining super-profits, an indicator of the beginning of the stadial-civilizational decline of the classical bourgeois formation. It is shown that Germany, which in our time continues to be consideredthe main culprit for World War I, during this period, receives competitive advantages, first of all, by forcing an innovative component of its development, due to the election of a fundamentally different,relative to the Anglo-Saxon, model of the postсapitalist type of social order. It is important that on the basis of similar principles of the new social system in the twentieth century, a number of developedcountries of the East and West have made an economic miracle.  It has been proved that the sources of antagonism between the most powerful geopolitical players that led to the Great War are due not so much to the so-called colonial redistribution of the world, but to the collision of two incompatible strategies for the further existence of mankind. Moreover, the doom of the Russian Empire for such an approach was related precisely to the fact that once again lost the historical chance of its own modernization, it was in the world military conflict that was inevitable, because of the domination in the state of a compradoriously oriented "lazy class" (T .Veblen), elected the status of a satellite of the United Kingdom and France, which at that time was the main outpost of the rotting monopoly financial and invading imperialism of a qualitatively new global type, which eventually became the main cause of both worlds wars, and then the cold and present "hybrid" wars (the current Putin regime is derived from the modern global "postmodern system" of postmodern neocolonialism). The hypothesis that the cause of the First and Second World Wars was the only aggressive nationalism is refuted, which in fact, in the form of Nazism became a non-constructive reaction to the globally-permissive parasitism that caused the First World War and the "communist experiment", generated by the civil war caused by the catastrophe of the unprecedented in terms of the scale of the war of 1914-1918.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2019, 8; 10-54
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Between Two Abysses: Ukraine During the Second World War
МІЖ ДВОМА ПРОВАЛЛЯМИ: УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
Autorzy:
Patrylyak, I.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894391.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
World War II, the concept, historiography, myths, imperialism, Ukrainian liberation movement, Nazism, Bolshevism
Друга світова війна, концепція, історіографія, міфи, імперіалізм, український визвольний рух, нацизм, більшовизм
Opis:
У статті викладено концептуальний підхід до розуміння історії України періоду Другої світової війни. Автор аналізує основні риси української пострадянської історіографії Другої світової війни, вказує на її позитивні та негативні риси, а також пропонує власну схему історії Другої світової війни в Україні. Вона розглядається автором як частина глобального історичного процесу, в ході якого відбувалася боротьба різних конкурентних імперіалістичних проектів метою котрих було включення до своєї орбіти українських етнічних територій. Дослідник також пропонує цілком інакше розглядати український визвольний рух періоду світової війни, репрезентуючи його не як частину антигітлерівського опору, а як окрему альтернативу розвитку для українського народу на тлі конкуруючих імперіалістичних проектів нацистської «нової Європи» та більшовицької «світової революції». Автор статті характеризує Другу світову війну, як «незавершену війну», яка не принесла Україні свободи, незалежності чи звільнення від тиранії, а призвела лише до заміни одного злочинного режиму іншим. Визначаючи статус України в Другій світовій війні, дослідник наголошує на тому, що Україна та український народ не можуть позиціонуватися ні як «переможці», ні як «переможені», а лише як жертви війни.
This article presents a conceptual approach to understanding the history of Ukraine during the Second World War. The author analyzes the main features of the post-Soviet Ukrainian historiography of the Second World War, indicates its positive and negative features, and offers his own scheme of the history of the Second World War in Ukraine. The researcher places the work within a global historical process in which the struggle of various competing imperialist empires whose aims included the inclusion of Ukrainian ethnic territories within their own orbits. The author also offers quite a different view of the Ukrainian liberation movement during the Second World War, representing it not as part of an anti-Nazi resistance, but as a separate alternative development of the Ukrainian people against the backdrop of competing imperialist projects: the Nazi “New Europe” and the Bolshevik “world revolution”. The author describes the Second World War as an “unfinished war” that did not bring Ukraine freedom, independence and liberation from tyranny, but rather led to the replacement of one criminal regime with another. Determining the status of Ukraine during the Second World War, the author stresses that Ukraine and the Ukrainian people can’t be positioned as either “winners” or “losers”, but only as victims of the war.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2016, 1; 169-182
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
The Disintegration of the Russian Empire during the First World War on the Example of the Influence of the Latvian National Factor
ДЕЗІНТЕГРАЦІЯ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ПІД ЧАС ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ НА ПРИКЛАДІ ВПЛИВУ ЛАТВІЙСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ЧИННИКА
Autorzy:
Kyrychenko, O.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894341.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Russia, imperialism, the State duma, Provisional government, Constituent assembly, Latvia, Courland, Livonia, world war, autonomy, national minorities
Росія, імперіалізм, Державна дума, Тимчасовий уряд, Установчі збори, Латвія, Курляндія, Ліфляндія, світова війна, автономізація, національні меншини
Opis:
У статті розкриваються дискусії 1914-1918 рр. щодо створення національних автономій в неросійських регіонах Імперії, коли Перша світова війна перетворила національне питання нанадзвичайно актуальне як для центрального уряду, так і для національної еліти; аналізується діяльність латвійських національно-демократичних лідерів задля вирішення національногопитання в своїх регіонах. Багато з представників латвійської еліти вважали за краще обрусіти, проте інші, національно-орієнтовані, постали носіями національної самосвідомостісвого народу, очоливши національний рух за самовизначення. Обрані національні земельні ради започаткували відповідні реформи, в той час як більшовики, які також були присутні взазначених радах, доклали зусиль, аби підірвати створення автономій. Розпад Установчих зборів у січні 1918 р. ознаменував кінець надій на національні автономії в складі РосійськоїДемократичної Федеративної Республіки.
The article outlines the 1914-1918 discussion on establishing national autonomies in the nonRussian regions of the Empire when the First World War made the national question extremely urgentboth for the central government and national elite; analyses the activity of Latvian nationaldemocratic leaders for solving the national question in their respective regions. Many representativesof the Latvian elite chose to Russify, but others, nationally oriented, became carries of the emerging national identity of their people, leading the national movement for self-determination. The electedNational Land Councils started corresponding reforms, while the Bolsheviks who were also present in these Councils made efforts to undermine the creation of autonomies. The dissolution of theConstituent Assembly in January, 1918 marked the end of the hopes for national autonomies within the Russian Democratic Federal Republic.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2019, 8; 67-79
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-4 z 4

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies