World-Historical Trends: Salvation or Catastrophe?!

У статті висвітлені стадіально-цивілізаційні витоки нинішньої системи глобального квазіліберального монетаризму (неолібералізму) як ідеологічної основи суспільного ладу, якимобумовлена низка соціально-економічних криз, зокрема фінансові обвали кінця ХХ – початку ХХІ ст. Обґрунтовано принципову нездатність подібної моделі глобального розвитку подолати фундаментальні деструктивні тренди, що посилились після Другої світової війни. Розкривається реальний зміст різноманітних технологічно-детерміністських соціальних утопій, що пропонують різноманітні рецепти подолання глобальних проблем сучасності з позицій постіндустрального технологічного детермінізму. Доведено, що реальна стадіальна альтернатива антикризового мейнстриму, спрямованого на гуманізацію сучасного світоустою, має базуватись на докорінному переформатуванні нинішнього глобального тренду у напрямі відродження національної держави на основі відновлення етнонаціональної ідентичності в її культурному, соціальному та економічному вимірах, а також докорінній трансформації різноманітних регіональних об’єднань, зокрема ЄС, на засадах кумулятивного функціонального взаємодоповнення національних та наддержавних інститутів, протилежних лише ззовні несумісним глобалістичному космополітизму та етнорелігійному фундаменталізму.

The article shows the stadium-civilization origins of the current system of global quasi-liberal monetarism (neo-liberalism) as an ideological basis of the social system, which is caused by a numberof socio-economic crises, including the financial collapse of the late ХХ – early ХХІ century. The fundamental inability of such a model of global development to overcome the fundamental destructivetrends, which sharply increased after the Second World War, was substantiated. The real meaning of various technologically deterministic social utopias, which from the positions of post-industrialtechnological determinism also offer various recipes to overcome global problems of our time is revealed. It is shown that the real staged alternative to the crisis mainstream, aimed at humanizing themodern world, should be based on radical reformatting of the current global trend towards the revival of the national state on the basis of the restoration of ethno-national identity in its cultural and socialand economic dimensions, as well as radical reformatting of various regional associations , including the EU, on the basis of a cumulative functional complement of national and supra-state institutesopposite only superficially inconsistent to global cosmopolitism and ethnoreligious fundamentalism.