The Disintegration of the Russian Empire during the First World War on the Example of the Influence of the Latvian National Factor

У статті розкриваються дискусії 1914-1918 рр. щодо створення національних автономій в неросійських регіонах Імперії, коли Перша світова війна перетворила національне питання нанадзвичайно актуальне як для центрального уряду, так і для національної еліти; аналізується діяльність латвійських національно-демократичних лідерів задля вирішення національногопитання в своїх регіонах. Багато з представників латвійської еліти вважали за краще обрусіти, проте інші, національно-орієнтовані, постали носіями національної самосвідомостісвого народу, очоливши національний рух за самовизначення. Обрані національні земельні ради започаткували відповідні реформи, в той час як більшовики, які також були присутні взазначених радах, доклали зусиль, аби підірвати створення автономій. Розпад Установчих зборів у січні 1918 р. ознаменував кінець надій на національні автономії в складі РосійськоїДемократичної Федеративної Республіки.

The article outlines the 1914-1918 discussion on establishing national autonomies in the nonRussian regions of the Empire when the First World War made the national question extremely urgentboth for the central government and national elite; analyses the activity of Latvian nationaldemocratic leaders for solving the national question in their respective regions. Many representativesof the Latvian elite chose to Russify, but others, nationally oriented, became carries of the emerging national identity of their people, leading the national movement for self-determination. The electedNational Land Councils started corresponding reforms, while the Bolsheviks who were also present in these Councils made efforts to undermine the creation of autonomies. The dissolution of theConstituent Assembly in January, 1918 marked the end of the hopes for national autonomies within the Russian Democratic Federal Republic.