- Tytuł:
-
Unveiling the necessity for a new international criminal court (ICC). A personal perspective amidst 21st century international law crimes in Ukraine linked to Russian Federation aggression
O zasadności powołania nowego MTK. Zarys stanowiska własnego na tle zbrodni prawa międzynarodowego popełnionych na terytorium Ukrainy w XXI w. w związku z agresją Federacji Rosyjskiej
О целесообразности создания нового Международного уголовного суда (МУС). Изложение собственной позиции на фоне преступлений международного права, совершенных на территории Украины в XXI веке в связи с агрессией Российской Федерации
Щодо доцільності створення нового МКС. Зазначення власної позиції на тлі злочинів міжнародного права, скоєних на території України у 21 столітті у зв’язку з агресією Російської Федерації - Autorzy:
- Berent, Marcin
- Powiązania:
- https://bibliotekanauki.pl/articles/33510372.pdf
- Data publikacji:
- 2023
- Wydawca:
- Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
- Tematy:
-
війна
Росія
Україна
злочин міжнародного права
геноцид
міжнародний кримінальний суд
война
Россия
Украина
преступление международного права
международный уголовный суд
war
Russia
Ukraine
crime under international law
genocide
international criminal court/ICC
wojna
Rosja
Ukraina
zbrodnia prawa międzynarodowego
ludobójstwo
międzynarodowy trybunał karny - Opis:
-
W dniu 24 lutego 2022 r. wojska Federacji Rosyjskiej przekroczyły granice Ukrainy, suwerennego i samodzielnego państwa europejskiego. Wojna, która przyszła po pandemii COVID-19, wstrząsnęła podwalinami całego świata, który nagle przestał istnieć w takim wymiarze, w jakim współczesne społeczeństwa znały go wcześniej. Agresja rosyjska przyniosła nie tylko pełnoskalową wojnę, lecz także nieznane od 1945 r. okrucieństwa, obejmujące masowo popełniane zbrodnie prawa międzynarodowego, w tym zbrodnię ludobójstwa, a w każdym razie – uzasadnione podejrzenie ich popełnienia. Nad światem znów zawisło widmo globalnego konfliktu, a przed cywilizowaną jego częścią stanęło wyzwanie rozliczenia bezmiaru krzywd i nieszczęść wyrządzonych przez funkcjonariuszy Federacji Rosyjskiej i sił z nimi sprzymierzonych. Odpowiedzią na zbrodnie popełniane w Ukrainie stało się wydanie przez Międzynarodowy Trybunał Karny w Hadze nakazu aresztowania osób bezsprzecznie za nie odpowiedzialnych. Trybunał ten podjął stanowcze działania, są one jednak ograniczone prawnymi ramami wyznaczonymi dla jego kompetencji. Niemniej ramy te zdają się niewystarczające dla ścigania winnych pożogi wojennej w Europie. Z tego powodu konieczne jest powołanie międzynarodowego trybunału karnego dla osądzenia zbrodni prawa międzynarodowego popełnionych w Ukrainie, który zostałby wyposażony w uprawnienia służące skuteczniejszemu ściganiu zbrodni inspirowanych przez Kreml i zajmujących go przedstawicieli reżimu Władimira Putina. To właśnie tym zbrodniom oraz potrzebom efektywniejszego ich zwalczania i przeciwdziałania poświęcony jest tekst niniejszy. Przedmiotem badań jest zatem przeprowadzenie analizy aktualnego stanu międzynarodowego sądownictwa w sprawach karnych, ustalenia ich skuteczności i przydatności dla osądzenia zbrodni popełnionych w Ukrainie oraz przedstawienie podstawowych pojęć, w tym pojęcia ludobójstwa, tytułem rozważań wstępnych. Celem artykułu jest wykazanie konieczności powołania nowego trybunału karnego. W studium zastosowano metodę historycznoprawną z elementami metody historyczno-filozoficznej, metodę analizy logicznej i pojęciowej instytucji prawnych (z uwzględnieniem eksplanacji funkcjonalnej), metodę aksjologiczną (z uwzględnieniem eksplanacji teleologicznej) oraz metodę systemową. Ze względu na charakter pracy metoda dogmatyczna (formalno-prawna) wykorzystana została w ograniczonym, lecz wystarczającym dla osiągnięcia celów badawczych zakresie.
24 лютого 2022 року війська Російської Федерації перетнули кордони України, суверенної та незалежної європейської держави. Війна, що послідувала за пандемією COVID-19, похитнула основи всього світу, який раптово перестав існувати в тому вигляді, в якому сучасні суспільства знали його раніше. Російська агресія принесла не лише повномасштабну війну, але й небачені з 1945 року звірства, що включають масові злочини міжнародного права, у тому числі злочин геноциду, або, в усякому разі, обґрунтовану підозру в їх скоєнні. Над світом знову нависла примара глобального конфлікту, а перед цивілізованою частиною світу постало завдання відповісти за незмірну шкоду і страждання, заподіяні посадовими особами Російської Федерації та союзними з ними силами. Реакцією на злочини, скоєні в Україні, стала видача Міжнародним кримінальним судом у Гаазі ордеру на арешт осіб, які несуть за них беззаперечну відповідальність. Суд вдався до рішучих дій, але вони обмежені правовими рамками, встановленими для його компетенції. Однак ці рамки не видаються достатніми для притягнення до відповідальності винних у розпалюванні війни в Європі. З цієї причини необхідно створити міжнародний кримінальний суд для розгляду злочинів за міжнародним правом, скоєних в Україні, який був би наділений повноваженнями для більш ефективного переслідування злочинів, інспірованих Кремлем і представниками режиму Володимира Путіна, що окупували її. Саме цим злочинам і необхідності більш ефективної боротьби та протидії їм присвячено цей текст. Об’єктом дослідження є, таким чином, аналіз сучасного стану міжнародного кримінального правосуддя, встановлення його ефективності та можливості засудження злочинів, скоєних в Україні, а також попередній розгляд основних визначень, зокрема геноциду. Мета статті – продемонструвати необхідність створення нового кримінального суду. У дослідженні використано історико-правовий метод з елементами історико-філософського методу, метод логіко-концептуального аналізу правових інститутів (у тому числі функціональний), аксіологічний метод (у тому числі телеологічний) та системний метод. Догматичний (формально-юридичний) метод використовувався обмежено, але в достатній мірі для досягнення поставлених завдань дослідження
24 февраля 2022 года войска Российской Федерации пересекли границы Украины, суверенного и независимого европейского государства. Война, последовавшая за пандемией COVID-19, потрясла основы всего мира, который внезапно перестал существовать в том виде, в каком его знали современные общества. Российская агрессия принесла не только полномасштабную войну, но и невиданные с 1945 года жестокие преступления, влекущие за собой массовые преступления по международному праву, в том числе преступление геноцида, или, во всяком случае, обоснованные подозрения в их совершении. Над миром вновь нависла угроза глобального конфликта, и перед цивилизованными его частям встал вызов привлечения к ответственности за неизмеримый вред и страдания, причиненные должностными лицами Российской Федерации и союзных ей сил. Ответом на преступления, совершенные в Украине, стала выдача Международным уголовным судом в Гааге ордера на арест тех, кто без сомнений несет за них ответственность. Этот суд предпринял решительные действия, но они ограничены правовыми рамками, установленными для его компетенции. Однако этих рамок, как представляется, недостаточно для привлечения к ответственности лиц, виновных в развязывании войны в Европе. Поэтому для рассмотрения преступлений по международному праву, совершенных в Украине, необходимо создать международный уголовный суд, который был бы наделен полномочиями для более эффективного преследования преступлений, инспирированных Кремлем и занимающими его представителями режима Владимира Путина. Именно этим преступлениям и необходимости более эффективного противодействия им и борьбы с ними посвящен настоящий текст. Таким образом, объектом исследования является анализ современного состояния международного уголовного правосудия, установление его эффективности и полезности для осуждения преступлений, совершенных в Украине, а также представление основных понятий, включая понятие геноцида – в качестве вступительных соображений. Цель статьи - показать необходимость создания нового уголовного суда. В исследовании использован историко-правовой метод с элементами историко-философского метода, а также метод логико-смыслового анализа правовых институтов (включая функциональное толкование), аксиологический метод (включая телеологическое толкование) и системный метод. В силу характера работы догматический (формально-юридический) метод использовался в ограниченном, но достаточном для достижения целей исследования объеме.
On 24 February 2022, troops of the Russian Federation crossed the borders of Ukraine, a sovereign and independent European country. The war that followed the coronavirus pandemic shook the foundations of the entire world, which suddenly ceased to exist in the way modern societies had known it by then. Russian aggression brought not only full-scale war, but also atrocities unknown since 1945 involving mass crimes under international law, including the crime of genocide – or at least a reasonable suspicion of its commitment. The spectre of a global conflict hung over the world again and the civilised part of it was faced with the challenge to account for the immeasurable harm and misery caused by officials of the Russian Federation and its allied forces. The response to the crimes committed in Ukraine was the issuing by the International Criminal Court in The Hague of an arrest warrant against those indisputably responsible for them. The Court took decisive action, but it is limited by the legal framework established for its competence. That framework; however, appears to be insufficient to prosecute those responsible for the war in Europe. For that reason, it is necessary to establish an international criminal court to try the crimes under international law committed in Ukraine, which would have the power to prosecute the crimes inspired by the Kremlin and the representatives of Vladimir Putin’s regime more effectively. It is those crimes and the need to eradicate and counteract them more efficiently that this study is devoted to. Therefore, the subject of the research is the analysis of the current state of international criminal justice to determine its effectiveness and usefulness for judging the crimes committed in Ukraine and to present basic concepts, including the concept of genocide, as preliminary considerations. The purpose of the article is to demonstrate the need to establish a new criminal court. To achieve the research goal, the historical-legal method with elements of the historical-philosophical method, the method of logical and conceptual analysis of legal institutions (including functional exploration), the axiological method (including teleological exploration) and the systemic method were used. Due to the nature of the work, the dogmatic (formal-legal) method was applied to a limited extent, but sufficiently enough to achieve the research goals. - Źródło:
-
Studia Prawnicze KUL; 2023, 4; 27-48
1897-7146
2719-4264 - Pojawia się w:
- Studia Prawnicze KUL
- Dostawca treści:
- Biblioteka Nauki
Artykuł