Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "women’s prose" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-9 z 9
    Tytuł:
    Kaśka Kariatyda już tu nie mieszka. Temat niechcianej ciąży i aborcji w nowej prozie kobiet
    Cathy, the Caryatid does not live here any more. Unwanted pregnancy and abortion in new women’s prose
    Autorzy:
    Nowacki, Dariusz
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/511031.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego
    Tematy:
    unwanted pregnancy
    abortion
    women’s prose
    novel
    Opis:
    The article discusses the literary representations of the experience of unwanted pregnancy and abortion in new women’s prose. The author of the article refers to the novels published between 2003 and 2016. He considers the previously conducted research on the same subject (especially that of Agnieszka Mrozik). However, he concentrates mainly on the prose created in the last few years. He is above all interested in changes regarding the problem of unwanted pregnancy and abortion that occurred after 1989. When writing about this aspect of female experience has appeared in new prose, it is usually about the past and used to question the morality of the Polish People’s Republic. Recently the problem of unwanted pregnancy seems to be non‑existent as all issues pertaining to maternity are solved in a similar way: despite initial hesitations the heroines of the novels decide to have babies and never regret their choice. In this context Aleksandra Zielińska’s novel Przypadek Alicji (The case of Alice) seems to be especially interesting. Considerations concerning this novel appear in the final part of the article.
    Źródło:
    Postscriptum Polonistyczne; 2017, 2 (20) Oblicza kobiecości; 85-101
    1898-1593
    2353-9844
    Pojawia się w:
    Postscriptum Polonistyczne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Pożegnanie z imperium? Użyteczność teorii postkolonialnej w badaniach nad współczesną ukraińską prozą kobiecą
    Autorzy:
    Radecka, Aniela
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/777012.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
    Tematy:
    postcolonialism
    identity
    contemporary Ukrainian women’s prose
    gender
    Opis:
    Farewell to Empire is not a one-off act but an extremely complex process that has lasted many years. The decolonisation and de-Sovietisation of Ukrainian society is possible only by overcoming the mental effects of colonialism. Existence from revolution to revolution, and in consequence from revolution to war, was an experience shared by at least three generations of Ukrainian writers. However, each generation has either had different experiences with the previous political system, or none at all. Yet their lives are now connected with it through the experiences of previous generations. In the case of the contemporary analysis of Ukrainian women’s prose, the postcolonial perspective, combined with gender studies and a feminist critique, provides an extensive theoretical background for distinguishing the consequences of colonial/totalitarian practices and resistance strategies. In these narratives, women are the subjects and they speak in their own names. By analysing the literary representations of female figures who have contributed to the literary development of the independent state since the 1990s, the women can recreate their roles in creating modern Ukrainian statehood, shaping an independent society, or, on a micro scale, recreating their path to (re)constructing their own identity.
    Źródło:
    Slavia Occidentalis; 2016, 73/2; 133-145
    0081-0002
    Pojawia się w:
    Slavia Occidentalis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Homo holocaustus, czyli holocaustowe doświadczenia autobiograficzne kobiet
    Homo holocaustus – holocaust autobiographic experiences of women
    Autorzy:
    Żórawska, Natalia
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/451192.pdf
    Data publikacji:
    2015
    Wydawca:
    Uniwersytet Rzeszowski. Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego
    Tematy:
    extermination
    women
    autobiographism
    women’s prose
    zagłada
    kobiety
    autobiografizm
    proza kobieca
    Opis:
    The aim of this paper is to depict the motif of Extermination in autobiographical women’s prose after 2000. The paper demonstrates that in recent years more and more authoresses of the second and third post-Holocaust generation have been writing down their traumatic experiences and the reason for this lies in the social stigmatization of Jewish people. It is stressed in the paper that the Holocaust issues are part and parcel of a cultural taboo and – similarly to women’s prose – they are frequently ignored or evaluated negatively. The Holocaust issues are tackled by contemporary young writers of Jewish descent who – contrary to the authors of the previous generation – did not experience the mass murder of Jews; however, they feel its effects today. The paper proves that in Poland we fail to carry out research on trauma studies, and devoting attention to the woman’s viewpoint is very rare. The quoted examples from the autobiographical novels written by Ewa Kuryluk, Agata Tuszyńska, Roma Ligocka and Magdalena Tulli show that this kind of writing is becoming more and more important within the literature focused on annihilation. In comparison with the autobiographical works of Marek Bieńczyk, Jan Tomasz Grossa and Michał Głowiński, the women’s holocaust stories are distinguished by authenticity, emotionality, intimacy and honesty of narration. The stories are devoid of pathos and they highlight the figure of a mother. Moreover, the confessions are based on the physical feeling of a legacy which has remained in their hearts and minds after the trauma their loved ones had to experience. We attempt to describe post-Holocaust women’s prose in comparison with Jewish literature in Poland as well as draw the reader’s attention to the characteristic features of these issues in comparison with the autobiographical works by men.
    Źródło:
    Tematy i Konteksty; 2015, 10, 5; 126-141
    2299-8365
    Pojawia się w:
    Tematy i Konteksty
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Konflikt zbrojny na Ukrainie i jego odzwierciedlenie we współczesnej literaturze ukraińskiej.
    The Armed Confl ict in Ukraine and its Representation in Contemporary Ukrainian Literature. Margaryta Surzhenko’s АТО. Історії зі Сходу на Захід
    Війна в Україні та її віддзеркалення в сучасній українській літературі (на прикладі твору Маргарити Сурженко АТО. Історії зі Сходу на Захід)
    Autorzy:
    Radecka, Aniela
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2179051.pdf
    Data publikacji:
    2017-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    war
    geopolitics
    Ukrainian women’s prose
    transition
    війна
    геополітика
    жіноча українська проза
    транзиція
    Opis:
    The essay examines Margaryta Surzhenko’s novel АТО. Історії зі Сходу на Захід (2015). In the context of the ongoing fi ghting in the Donbass area, this type of narrative brings refl ection to the national identity of the inhabitants of Eastern Ukraine and their escape from the war zone. Th e author focuses not only on the migration but also on the information space (pro-Russian) under the infl uence of which the inhabitants of Donbass lived their whole lives. Ordinary people suddenly found themselves in the center of a dangerous armed confl ict. Such a course of the situation needs to be analyzed in the context of the long-term coexistence of Russians and Ukrainians, as well as the infl uence of power in those areas. Changing the balance of power in the region aff ected ordinary residents, oft en forcing them to escape.
    У статті йдеться про віддзеркалення в сучасній жіночій літературі конфлікту в зоні АТО. Роман Маргарити Сурженко розповідає про долю людей, які стали жертвами геополітики та були змушені через війну покинути свої домівки та дотеперішнє життя. Однією з причин цієї ситуації є те, що протягом років незалежності українська держава не впоралася з проблемою радянської спадщини, зокрема, донині залишилися не вирішеними проблеми з дев’яностих років – проблема ідентичності, ментальності, мовна ситуація та багато інших.
    Źródło:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2017, 3; 51-62
    2543-9227
    Pojawia się w:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    „Czy mogę o sobie powiedzieć: jestem Żydówką?”. O „Rodzinnej historii lęku” Agaty Tuszyńskiej
    “Can I say about myself: I am a Jewish woman?” In Agata Tuszyńska “Rodzinna historia lęku”
    Autorzy:
    Żórawska, Natalia
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/942794.pdf
    Data publikacji:
    2015
    Wydawca:
    Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
    Tematy:
    Holocaust
    proza kobieca
    autobiografizm
    posttrauma
    literatura holocaustowa
    women’s prose
    autobiographical
    post-trauma
    holocaust literature
    Opis:
    Celem niniejszego szkicu jest interpretacja „Rodzinnej historii lęku” Agaty Tuszyń-skiej z perspektywy literatury holocaustowej. Tuszyńska, jako pisarka należąca do pokolenia poholocaustowego, w „Rodzinnej historii lęku” prezentuje wątki autobio-graficzne ściśle związane z problematyką Zagłady. Kwestię tę rozpatruje z perspektywy dorosłej kobiety, która nosi w sobie piętno Holocaustu. Jako przedstawicielka drugiego pokolenia nie przeżyła czasów wojny, ale jej skutki, w formie spadku przejętego od matki, odczuwa po dziś dzień. Autorka szkicu wykazuje, że zarówno na płaszczyźnie formy, jak i treści, posttrauma jest kluczowym aspektem dla interpretacji tekstu. Artykuł jest więc próbą zarysowania problematyki kobiecej prozy holocaustowej na przykładzie książki Agaty Tuszyńskiej, wpisania tego utworu w krąg badań prowadzonych w ramach trauma studies oraz współczesnych rozważań literaturoznawczych na temat Zagłady.
    The aim of the article is to interpret “Rodzinna historia lęku” (“Family history of anxie-ty”) by Agata Tuszyńska from the perspective of Holocaust literature. Tuszyńska, as a post-Holocaust generation writer, addresses autobiographical themes closely related to the Holocaust. This issue is approached from the perspective of an adult woman who bears the stigma of the Holocaust. As a representative of the second generation, she did not experience the war, but she still feels its effects inherited from her mother. The author demonstrates that both in terms of form and content post-trauma is a key aspect for the interpretation of the text. The article is thus an attempt to outline the issues of women’s Holocaust prose based on Agata Tuszyńska’s book, and include it in trauma studies and contemporary literary reflection on the Holocaust.
    Źródło:
    Czytanie Literatury. Łódzkie Studia Literaturoznawcze; 2015, 04
    2299-7458
    2449-8386
    Pojawia się w:
    Czytanie Literatury. Łódzkie Studia Literaturoznawcze
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Obce, zrujnowane ciała: melancholia a współczesna proza kobieca
    Alien, Ruined Bodies: Female Melancholy and Contemporary Women’s Prose
    Autorzy:
    Braid, Barbara
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1399361.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    Uniwersytet Szczeciński. Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Szczecińskiego
    Tematy:
    melancholy
    body
    post-1989 women’s prose
    gender melancholy
    melancholia
    ciało
    proza kobieca po 1989
    melancholia płci
    Opis:
    Niniejszy artykuł stanowi krótki przegląd dyskursów melancholii, mając na szczególnym względzie omówienie obecności i roli kobiet w tym dyskursie. Autorka artykułu omawia m.in. książkę Urszuli Chowaniec Melancholic Migrating Bodies in Contemporary Polish Women’s Writing (2015), rozpatrywaną jako tekst w pewnej mierze inspirowany własnymi przeżyciami, w której przedstawiona została współczesna polska literatura kobieca, a szczególnie motywy ciał nomadycznych, melancholijnych i „zrujnowanych”. Artykuł podsumowano, przedstawiając pokrótce propozycję Judith Butler dotyczącą melancholii płci jako alternatywny dyskurs o kobiecej melancholii.
    The paper constitutes a brief overview of the history of melancholy, with a particular focus given to the presence and the role of women in melancholy discourses. It also includes a discussion of the book Melancholic Migrating Bodies in Contemporary Polish Women’s Writing (2015), in which the author Urszula Chowaniec examines the contemporary Polish women’s fiction, in particular the motifs of nomadic, melancholic and „ruined” bodies. Moreover, Judith Butler’s concept of gender melancholy is also invoked as an alternative discourse of melancholy and femininity.
    Źródło:
    Autobiografia Literatura Kultura Media; 2017, 9, 2; 125-137
    2353-8694
    2719-4361
    Pojawia się w:
    Autobiografia Literatura Kultura Media
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Wybrane aspekty ewolucji prozy kobiet — dwa pokolenia
    Selected Aspects of the Evolution of Russia’s Women Writers — Two Generations
    Избранные аспекты эволюции женской прозы — два поколения
    Autorzy:
    Kowalska, Martyna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1035646.pdf
    Data publikacji:
    2020-12-29
    Wydawca:
    Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego
    Tematy:
    женственность
    травматический женский субъект
    женская проза
    перформативное женское
    литературное поколение
    womanhood
    the repressed female subject
    women’s prose
    gender performance
    literary generation
    Opis:
    This article aims to present the evolution of the literary approach to womanhood which took place in the prose of women writers in Russia over the course of two decades (the 1990s of the twentieth century through the 2000s of the twenty-first century). The so-called ‘Mother Generation’ of the nineties (the New Amazons Group, Lyudmila Ulitskaya, Lyudmila Petrushevskaya), which appeared in literature during the decline of the Soviet Union, developed previously unknown strategies for the representation of womanhood, with a focus on the repressed female subject, a distinct conception of victimhood, mutilated corporeality, and the search for self-identity. The ‘Daughter Generation’ (Ekaterina Sadur, Irina Denezhkina), whose first works appeared in the early twenty-first century, broke with the traditional representation of womanhood as trauma. Instead of describing the pain of female existence, these writers adopted the language of ‘the lost generation’, as if suspended in a vacuum between the Soviet era and the age of transformation.
    В данной статье предпринята попытка представить изменения в литературном подходе к женственности, которые произошли в русской женской прозеза два десятилетия (1990-е годы XX века — нулевые годы XXI века). Условно именуемое «материнское поколение» (группа Новые Амазонки, Людмила Улицкая, Людмила Петрушевская), появившееся в литературе на закате существования Советского Союза, разработало особую стратегию представления женственности. Творчество женщин в 90-х годах фокусируется на подавлении женского субъекта, специфическом понятии жертвы,  искалеченной телесности и поиске собственной идентичности. «Поколение дочерей» (Екатерина Садур, Ирина Денежкина), чьи дебюты состоялись в начале этого века, порывают с традиционным для их предшественниц восприятием женственности как травмы. Вместо боли женского существования появ-ляется синдром «потерянного поколения», подвешенного в вакууме между советской эпохой и периодом трансформации.
    Źródło:
    Rusycystyczne Studia Literaturoznawcze; 2020, 30; 113-127
    0208-5038
    2353-9674
    Pojawia się w:
    Rusycystyczne Studia Literaturoznawcze
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Засоби та прийоми художнього осмислення повсякденності у текстах І. Роздобудько та М. Ґретковської
    Means and methods of literary understanding of everyday life in the works of I. Rozdobudko and M. Gretkovska
    Autorzy:
    Смаровоз (Smarovoz), Ірина (Іryna)
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2177489.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    поетика повсякденності
    жіноча проза
    простір
    час
    тілесність
    драматизм
    внутрішній світ
    poetics of everyday life
    women’s prose
    space
    time
    corporeality
    drama
    inner world
    Opis:
    У статті відзначено, що в результаті історичних, культурних і суспільних змін, що викликали інтерес до життя і творчості жінки, увагу літературознавців привернула художня повсякденність в українській та польській сучасній жіночій прозі. Повсякденність у жіночій прозі стала дзеркалом світогляду, філософії, почуттів та емоцій жінки. Актуальність дослідження зумовлена відсутністю в літературознавстві чіткої системи засобів та прийомів, що належать до поетики художньої повсякденності. Метою роботи стала спроба систематизації засобів та прийомів художнього осмислення повсякденності у текстах І. Роздобудько і М. Ґретковської. У ході дослідження встановлено, що характер художньої повсякденності в обраних для аналізу текстах зумовлений типовою для жіночої прози увагою до внутрішнього світу персонажа. Зауважено, що жіночі образи, змодельовані у проаналізованих текстах, повністю суперечать патріархальним уявленням про роль жінки в суспільстві та родині. Такі складові повсякденності персонажів, як: побут, тіло, вчинки жінки – стають ключем до розкриття її внутрішнього світу. Помічено, що зовнішні прояви повсякденності (простір, час, одяг, тіло, реакції персонажів та інше) стають віддзеркаленням внутрішнього світу персонажів. Виокремлено наступні прийоми моделювання повсякденності у прозі І. Роздобудько та М. Ґретковської: конструювання власних відліків часу персонажами; «розтягування» чи «зупинки» часу; лаконізм у моделюванні простору; акцент на деталях; зосередження уваги на сенсорних відчуттях; тісне переплетення реального з ірреальним; концентрація на тілесності, чуттєвості; тяжіння до натуралістичності зображення; посилена увага до особистого, приватного життя персонажа; автобіографічність; відтворення глобальних проблем країни чи епохи через моделювання повсякденності однієї людини; фрагментарне моделювання образів і ситуацій; вплив смерті домашнього улюбленця на емоційний стан персонажа; моделювання провокативних ситуацій і образів з метою заохочення читача до роздумів, пошуку істини. Відзначено, що мисткині по-різному реалізують перелічені прийоми в межах своїх авторських стилів та ідей романів. Помічено, що авторки послуговуються широким спектром художніх засобів: метафори, порівняння, епітети, парадокси, іронії, контрастні образи, символи, архетипи тощо. Письменниці, кожна по-своєму, конструюють моделі повсякденності персонажів, послуговуючись широким спектром художніх засобів і прийомів. Результати дослідження можуть стати підґрунтям для узагальненого теоретичного опису поетики повсякденності.
    The present article shows that as a result of historical, cultural and social changes that have aroused interest in the life and work of women, the attention of literary critics was drawn to the literary everyday life in Ukrainian and Polish modern women’s prose. Everyday life in women’s prose has become a mirror of woman’s worldview, philosophy, feelings and emotions. The significance of the study is based on the lack of the clear system of means and techniques that belong to the poetics of everyday art in literature studies. The purpose of this study is to make an attempt to systematize the means and methods of literary understanding of everyday life in the texts of I. Rozdobudko and M. Gretkovska. In the process of the research it is established that the nature of literary everyday life in the texts selected for analysis is determined by attention to the inner world of the character that is typical for women’s prose. It is noted that women’s images described in the analyzed texts completely contradict patriarchal ideas about the role of women in society and family. Such components of the everyday life of the characters as woman’s life, body and actions become the key to revealing her inner world. It is noticed that the external demonstrations of everyday life (space, time, clothing, body, reactions of the characters, etc.) become a reflection of the inner world of the characters. The following methods of modeling of everyday life in the prose of I. Rozdobudko and M. Gretkovskaya are singled out: construction of own representation of time by characters; «stretching» or «stopping» of time; laconicism in space modeling; emphasis on details; focusing on sensory sensations; close intertwining of the real with the unreal; concentration on corporeality, sensuality; attraction to the naturalism of the image; increased attention to the personal, private life of the character; autobiography; reproduction of global problems of the country or epoch through modeling of destiny of one person; fragmentary modeling of images and situations; the impact of the death of a pet on the emotional state of the character; modeling of provocative situations and images in order to encourage the reader to think, search for the truth. It is noted that writers implement these techniques within their authorial styles and ideas of novels in different ways. It is established that the authors use a wide range of artistic means: metaphors, comparisons, epithets, paradoxes, ironies, contrasting images, symbols, archetypes etc. Using a wide range of artistic means and techniques, writers construct models of everyday life of their characters in their own way. The results of the research can become the basis for a generalized theoretical description of the poetics of everyday life.
    Źródło:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 39-46
    2543-9227
    Pojawia się w:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Мотив хвороби в історії літератури і культури посттоталітарних країн Центрально-Східної Європи
    The motive of the disease in the history of literature and culture of the post-totalitarian states of Central and Eastern Europe
    Autorzy:
    Yankova, Mariya
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/31343927.pdf
    Data publikacji:
    2021-12-31
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
    Tematy:
    мотив хвороби
    травма
    зцілення
    наратив
    українська жіноча проза
    посттоталітарні країни
    Центрально-Східна Європа
    витинанка
    арт-терапія
    українська візуальна культура
    українське сакральне мистецтво
    motive of illness
    trauma
    healing
    narrative
    Ukrainian women’s prose
    post-totalitarian states
    Central and Eastern Europe
    vytynanka (papercutting)
    art therapy
    Ukrainian visual culture
    Ukrainian sacred art
    Opis:
    Стаття присвячена питанням, що розглядалися під час міжнародної конференції „Мотив хвороби в історії літератури і культури посттоталітарних країн ЦентральноСхідної Європи”, що відбулася 6 листопада 2020 року. Основні теми доповідачів були сфокусовані на питаннях хвороби як дефекту у літературі, на травмі втрати, тематиці хвороби й зцілення у світовій літературі від її початку до сьогодення, включно з періодами Київської Русі, Ренесансом, Бароко і Модернізмом та побутування травматичного досвіду в наративах Голодомору, сучасної української жіночої прози і здатності українського сакрального і декоративного, а також сучасного жіночого мистецтва візуалізувати хворобу і допомагати митцям здолати свої травми.
    The article is dedicated to the issues considered during the international conference “The motive of the disease in the history of literature and culture of post-totalitarian states of Central and Eastern Europe”, which took place on November 6, 2020. The main topics of the speakers were focused on the disease as a weakness in the literature, the trauma of loss, the theme of illness and healing in world literature from its beginning to the present, including the periods of Kyiv Rus, Renaissance, Baroque and Modernism and the traumatic experience in the narratives of the Holodomor, Ukrainian women’s prose and the ability of Ukrainian sacred and decorative, as well as modern women’s art to visualize the disease and help artists overcome their injuries.
    Źródło:
    Studia Ucrainica Varsoviensia; 2021, 9; 219-222
    2299-7237
    Pojawia się w:
    Studia Ucrainica Varsoviensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-9 z 9

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies