Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "virtual objects" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-2 z 2
    Tytuł:
    The Problem of Existence of Virtual Objects from the Philosophical Perspective
    Autorzy:
    Mazurek, Mariusz
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/31234163.pdf
    Data publikacji:
    2022
    Wydawca:
    Polska Akademia Nauk. Instytut Filozofii i Socjologii PAN
    Tematy:
    ontology
    virtual existence
    virtual objects
    artefacts
    fictions
    Opis:
    I consider the problem of existence of virtual objects, mainly their mode of existence, while omitting the issue of the criteria of their existence. I present and analyze the concepts of modes (forms, kinds) of existence of virtual objects proposed in the literature of the subject, and then I demonstrate my own position on the issue. My position on the existence of virtual objects has certain points coinciding with the already postulated views, but at the same time it differs from them in some basic aspects. In my view virtual objects are “born” in human individual consciousness as the objects of specific creative states of the mind. So initially they are private objects belonging to the individual subjective sphere. However, their final and ready forms emerge in complex processes of objectifying and autonomizing the respective private conscious states and their objects. In these processes the private objects are transformed into objects intersubjectively accessible and existing in the collective cultural sphere. In both their forms, initial and final, virtual objects are non-material entities: first subjective, then objective. The ontic status of virtual objects is very similar to the status of intangible ideas and all the non-material objects created by the human mind. The main difference consists in that virtual objects are expressed by the use computers programmes, while other non-material objects created by human beings are expressed by use of words, pictures, literature and art works, etc.
    Źródło:
    Filozofia i Nauka; 2022, 10, zeszyt specjalny; 137-156
    2300-4711
    2545-1936
    Pojawia się w:
    Filozofia i Nauka
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Об’єкти цифрових технологій та їхнє правове регулювання
    Digital Technology Objects and their Legal Regulation
    Autorzy:
    Мічурін (Michurin), Євген (Ievgene)
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2185484.pdf
    Data publikacji:
    2022-09-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    : об’єкти цифрових технологій
    віртуальна власність
    віртуальне майно
    віртуальні блага
    криптовалюта
    digital technology objects
    virtual property
    virtual goods
    cryptocurrency
    Opis:
    Problem statement. With the further development of digital technologies, their introduction into public life will deepen. The process of implementing digital technologies in law is currently underway. Depending on the subject and method of its legal regulation, the law includes the specified social relations in the sphere of the corresponding legal regulation. Due to the novelty of relationships with digital objects, their wired regulation is under development. Currently, the scientific problem is the classification of digital objects. The legal nature of these objects needs to be clarified. The aim of the work is to identify trends in the legal regulation of digital technology. The tasks are: to find out the directions of development of legal doctrine on objects of digital technologies; to determine the directions and essence of legal regulation of digital technology objects (in particular, in private law). Research methods. The formal-logical method is used in the study of theories to determine the lens of digital technology. The dialectical method is used to define the lens of digital technology in the legal system: private law, public law. The system-structural method allowed to study the objects of digital technologies in the system of private law. The logic of the study is built from general ideas about the objects of digital technology in law to the individual features of such objects in private law. Results. It was found that there are the following approaches to the study of digital technologies: technocratic, complex law, special law. The special legal approach has the following directions: public law, private law and research of digital technologies as an object of intellectual property law. The peculiarities of legal terminology are analyzed, namely: „virtual assets”, „virtual goods”, „digital things”, „digital technology objects”. The word „virtual asset” is inherent in economic terminology. In private law, it is more correct to use the concept of „virtual good”. The concept of absolute rights is studied. Conclusions. The possibility of applying the concept of property rights to the legal regulation of digital technologies has been proved. Features of digital technology ownership have been identified. It is proposed to consider the de facto owner of a digital technology object as a person who has access rights to it. This access is through authentication and verification. That is, entering the login and password of the appropriate user. The application of classifications of contracts in civil law to digital technology objects is analyzed. In particular, for legal purposes: agreements on the transfer of ownership, rights of use, provision of services, performance of works. It has been found that these classifications can be applied to them, taking into account the characteristics of digital technology objects.
    Постановка проблеми. Із подальшим розвит- ком цифрових технологій їхнє впровадження в суспільне життя буде поглиблюватися. Наразі відбувається процес впровадження цифрових технологій у право. Право залежно від предмету та методу свого правового регулювання включає вказані суспільні відносини у сферу відповідного правового регулювання. Через новизну взаємин із цифровими об’єктами їхнє правове регулювання перебуває в розвитку. Сьогодні наукову проблему складає класифікація об’єктів цифрових технологій. Потрібно з’ясувати правову природу цих об’єктів. Метою роботи є визначити тенденції правового регулювання об’єктів цифрових технологій. Завдання такі: з’ясувати напрями розвитку правової доктрини щодо об’єктів цифрових технологій; визначити напрями та сутність правового регулювання об’єктів цифрових технологій (зокрема, у приватному праві). Методи дослідження. Формально-логічний метод використано під час дослідження теорій щодо визначення об’єктів цифрових технологій. Діалектичний метод застосовано щодо визначення об’єктів цифрових технологій у системі права: приватному праві, публічному праві. Системно-структурний метод дав змогу дослідити об’єкти цифрових технологій у системі приватного права. Логіка дослідження побудована від загальних уявлень про об’єкти цифрових технологій у праві до окремих особливостей таких об’єктів у приватному праві. Результати. З’ясовано, що існують такі підходи до дослідження об’єктів цифрових технологій: технократичний, комплексно-правовий, спеціально-правовий. Спеціально-правовий підхід має кілька напрямів: публічно-правовий, приватно-правовий та дослідження об’єктів цифрових технологій як об’єкт права інтелектуальної власності. Проаналізовано особливості правової термінології, а саме: «віртуальні активи», «віртуальні блага», «цифрові речі», «об’єкти цифрових технологій». Слово «віртуальний актив» притаманне економічній термінології. У приватному праві точнішим вважаємо термін «віртуальне благо». Досліджено концепцію абсолютних прав. Доведено можливість застосовувати концепцію речових прав для правового регулювання об’єктів цифрових технологій. Виявлено особливості володіння об’єктами цифрових технологій. Запропоновано вважати фактичним володільцем об’єкта цифрових технологій особу, що має права доступу до нього. Цей доступ відбувається через автентифікацію та верифікацію, тобто введення логіна та пароля належного користувача. Проаналізовано застосування класифікацій договорів у цивільному праві до об’єктів цифрових технологій. Зокрема, за правовою метою виокремлюють договори про перехід права власності, права користування, надання послуг, виконання робіт. З’ясовано, що з урахуванням особливостей об’єктів цифрових технологій ці класифікації можуть бути застосовані до них.
    Źródło:
    Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 3; 22-29
    2720-6998
    Pojawia się w:
    Copernicus Political and Legal Studies
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-2 z 2

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies