Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "the image of Ukraine" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-5 z 5
Tytuł:
Obraz współczesnej Ukrainy czy „pornografia cierpienia”? (na podstawie powieści Жінка його мрії Ołesia Ulianenki)
The image of the contemporary Ukraine or “pornography of suffering” (based on the novel Жінка його мрії by Oles Ulianenko)
Образ сучасної України чи “порнографія страждання”? На основі повісті Олеся Ульяненка Жінка його мрії
Autorzy:
Horniatko-Szumiłowicz, Anna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1048464.pdf
Data publikacji:
2020-12-23
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
образ сучасної України, “порнографія” страждання, українська література
obraz współczesnej Ukrainy, „pornografia cierpienia”, literatura ukraińska
the image of the contemporary Ukraine, “pornography of suffering”, Ukrainian literature
Opis:
Жінка його мрії (Žìnka jogo mrìï, 2009) to jedna z bardziej kontrowersyjnych powieści współczesnego ukraińskiego pisarza Ołesia Ulianenki, w związku z którą był oskarżony o szerzenie treści pornograficznych i zrehabilitowany w wyniku procesu sądowego. Artykuł jest próbą odpowiedzi, czy pisarz świadomie przekroczył we wskazanym utworze granicę dobrego smaku, gdzie skrajny pesymizm i brutalizacja wszystkich elementów świata przedstawionego niepostrzeżenie powodują totalną jego destrukcję, i co przeważa na szalkach wagi – czy jest to obraz doskonale znanej pisarzowi Ukrainy przełomu XX i XXI ww. czy jedynie przykład epatowania okrucieństwem, a więc w tym przypadku – „pornografia cierpienia”. Analiza powieści przez pryzmat elementów świata przedstawionego, języka utworu oraz specyficznej stylistyki realizującej przede wszystkim parenetyczną funkcję literatury, potwierdza konstruktywne intencje autora, ukierunkowane na budowanie lepszej przyszłości Ukrainy, nie zaś ugrzęźnięcie w apoteozie (pornografii) cierpienia ukraińskiego społeczeństwa. Zastosowano teoretycznoliteracką oraz analityczną metodę badawczą.
Жінка його мрії (2009) – це один з найбільш контроверсійних романів сучасного українського письменника Олеся Ульяненка, у зв’язку з яким він був звинувачений у поширюванні порнографії i реабілітований після судового процесу. Стаття є спробою дати відповідь на питання, чи письменник свідомо переступив у даному творі межу узвичаєного, де крайній песимізм і бруталізація усіх елементів відображеної дійсності непомітно призводять до його суцільної деструкції, і що переважає на шальках терезів – знайомий письменнику образ України зламу XX i XXI  століть чи радше бажання епатувати читачів, а отже „порнографія страждання”. Аналіз роману крізь призму елементів відображеної дійсності, мови твору, а також своєрідної стилістики, підпорядкованої реалізації паренетичної функції літератури, підтверджує конструктивні наміри автора, зорієнтовані на побудову кращого майбутнього України, і водночас заперечує його загрузання в апофеозі (порнографії) страждання українського суспільства. Застосовано теоретико-літературний та аналітичний методи дослідження.
Жінка його мрії (Žìnka jogo mrìï, 2009) – one of the most controversial novels bycontemporary Ukrainian author Oles Ulianenko and a reason why he was accused of spreading pornographic content (although later judicially vindicated). The article attempts to answer whether Ulianenko knowingly overstepped the boundaries of good taste with the extreme pessimism and brutalization of narrative imperceptibly causing its total destruction or more importantly – whether it is the portrayal  of  late 20th/ early 2st century Ukraine, so well known to the author or simply astonishing use of brutality – in this case the ”pornography of suffering”. Analysis of the novel through the prism of elements of the narrative, language used and specific stylistics used mainly for the didactic purposes confirms Ulianenko’s inclinations towards building the better future for Ukraine, not the apotheosis of Ukrainian society’s (pornography of) suffering. The following research methods were used: theoretical approach and analytical approach.
Źródło:
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych; 2019, 5, 14; 149-168
1733-2249
Pojawia się w:
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
«Матеревбивство» як симптом мутації національної психіки під колоніально-тоталітарним пресингом (на матеріалі української лірики 1920–1930-х років)
«Killing of the mother» as a sign of national mental mutation under colonial and totalitarian pressure (illustrated on the twentieth-century ukrainian lyrics (the 1920–1930th)
Autorzy:
Шаф (Shaf), Ольга (Olga)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2177552.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
пролетарська поезія 1920-х
міжвоєнна
емігрантська лірика
національна свідомість
колоніальність
маскулінність
маскулінна лірична свідомість
материнська
фігура
образ України
the 1920th proletarian poetry
the emigrant poetry
between two World Wars
national consciousness
colonialism
masculinity
masculine art consciousness
the maternal figure
the image of Ukraine
Opis:
The article deals with the specific art representation of moral, ethic, psychical shifts of the national masculine character in Ukrainian lyrics of the first third of XXth century. They are conveyed in particular through the masculine intention to destroy the maternal figure of Motherland. Sometimes aggressiveness and hostility expressed in the poetic texts are equal to symbolical “killing of the Mother”, if taking into consideration a convergence of the images of Mother and Motherland in poetic consciousness. The article employs analytical and structural as well as historical and typological literary techniques. The theoretical base of the investigation is postcolonial theory integrated with psychoanalysis as well as gender studies to deal effectively with such concepts as maternal figure of the Motherland, national colonial masculinity, masculine art consciousness, the notions of trauma, aggression and others as well. This theoretical direction can provide help with outlining of the “killing of the Mother” symptom as Ukrainian poets’ destructive gesture toward their Motherland represented in the 1920th proletarian poetry (Vasyl Ellan-Blakytnyi, Volodymyr Sosiura, Heo Shkurupii) and also in a number of works of emigrant poets between two World Wars (Yevhen Malaniuk, Ostap Tarnavskii and others). Diverse lyric tendencies to express the urge to kill the Mother extrapolated on the image of Ukraine are highlighted. Ethic transformation of Ukrainians poets’ patriotic feelings is predicated upon different reasons, but the common one is that they had equally suffered colonial and totalitarian pressure of Soviet Russia. The moods of depiction of Ukraine’s “death” are, on the contrary, differentiate; in the 1920th, proletarian Ukrainian poets defused the tension between Bolshevistic and nationalistic ideologies through splitting the image of Ukraine into the negative “bourgeois” one and the positive “proletarian” one. In some works of emigrant poets devaluated image of Ukraine acquires demonic “deathly” features and is dishonored as “a betrayer”.
У статті досліджується специфіка художнього відображення в українській ліриці 1920 – 1930-х років минулого століття симптоматики морально-етичних, психічних мутацій національного маскулінного характеру, що виявляється в деструктивних інтенціях щодо материнської фігури батьківщини (агресивність наративу часто еквівалентна символічному «вбивству матері» з огляду на матерналізацію образу Вітчизни в художній свідомості). В осмисленні порушеної у статті проблеми ефективними є методологічний арсенал постколоніальних студій, синтезований з гендерною критикою та психоаналізом, а також аналітико-структурний та історико-типологічний літературознавчі методи. Ключовими поняттями, на яких вибудовується теоретична база дослідження, є материнська фігура України, національна колонізована маскулінність та маскулінна лірична свідомість, концептуальної ваги набувають психоаналітичні поняття травми, агресії, лібідозного об’єкта, репараційно-деструктивних імпульсів. Застосування цього інструментарію дозволяє з психоісторичних позицій окреслити симптоматику «матеревбивства» як деструктивного синівського жесту щодо материнської фігури України, а також характер її художньої репрезентації в українській пролетарській ліриці 1920-х років (Василь Еллан-Блакитний, Володимир Сосюра, Гео Шкурупій) та міжвоєнній емігрантській поезії (Євген Маланюк, Остап Тарнавський та інші). У дослідженні з’ясовано спільні та відмінні тенденції у ліриці поетів різних стильових та ідеологічних орієнтацій по обидва боки українського кордону у відтворенні деструктивних «матеревбивчих» бажань, скерованих на образ України. Спільним чинником їхнього відтворення є травма пережитої державотворчої поразки визвольних змагань та страх тоталітарного пресингу Радянської Росії, що набирав обертів, водночас характер вираження в ліриці цього періоду «синівської» агресії різниться відповідно до ситуації колоніальної ураженості й зумовлює застосування різних поетикальних тактик, серед яких візуалізація розтерзаного «материнського тіла» України, розщеплення її образу на «буржуазну» й «пролетарську» задля послаблення напруги між більшовицькою та націоналістською ідеологією (у пролетарській поезії) та демонізація «омертвілої» України, її моральне збезчещення за «зраду» національного сина-втікача (емігрантська поезія). Новизна дослідження визначається тим, що постколоніальна, а також гендерна й психоаналітична оптика застосовується до масиву української лірики, зокрема пролетарської та емігрантської поезії 1920–1930-х років ХХ століття, уперше й актуалізує досить дражливу проблему деградації національної свідомості впритул до девальвації статусу Вітчизни від нівеляційним імперсько-тоталітарним тиском. У перспективі вивчення теми може відбуватися на значно осяжнішому літературному матеріалі й в ширшому хронологічному діапазоні.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 187-196
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Імідж України у внутрішньополітичних і геополітичних контекстах сучасності
Wizerunek Ukrainy w wewnętrzno i zewnętrznopolitycznych kontekstach współczesności
Autorzy:
Денисюк, Світлана
Корнієнко, Валерій
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489436.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
image of the state,
international image,
geopolitical interests,
Euromaidan,
SWOT-analysis of Ukraine
Opis:
The article considers the components and the forming factors of modern Ukrainian image. Attention is focused on the unique geographical location of Ukraine, which causes both advantages and significant political problems for the country. The authors defines internal and external factors which negatively affected the perception of Ukraine by other countries of the world. These factors include political instability, low living standards, developing corruption, torture and imprisonment of Euromaidan activists etc. The elements of a positive Ukrainian image in such areas like sport, culture, history and science are shown in the article. These advantages should be considered to build an optimal image of the country and to promote it through various mass media channels, including Diaspora`s potential. Investigating the quality of Ukrainian image and its real ranking among countries, as well as citizens` choice of geopolitical partners the data of the State Statistics Service of Ukraine on foreign investment figures Human Development Index, ranking of global competitiveness, SWOT-analysis, the results of the public opinion of the Razumkov Centre and Ilko Kucheriv Democratic Initiatives Foundation were included. In order to improve the image of Ukraine in geopolitical context the authors suggest developing a unified position on various social and political issues , which will be covered by foreign media, pursuing an active information policy of a specific institution with proper funding, clearly defining geopolitical priorities and self- determination, reconstructing the existing political system as there are favorable conditions and urgent need for such changes.
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2014, 4; 93-100
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Обмеження перетину кордону в системі нетарифного регулювання міжнародної торгівлі і формуванні іміджу країни
Restricting the crossing of border in the system of non-tariff regulation of international trade and shaping the country’s image
Ограничения пересечения границы в системе нетарифного регулирования международной торговли и формирования имиджа страны
Autorzy:
Krasnikova, N. O.
Filatov, H. O.
Krasnikov, D. A.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/692282.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:
нетарифні інструменти
пункти пропуску
імідж країни
перетин кордону
Україна
нетарифные инструменты
пункты пропуска
имидж страны
пересечение границы
Украина
non-tariff instruments
crossing points
image of the country
crossing the border
Ukraine
Opis:
В случае введения безвизового режима между Украиной и Европейским Союзом (ЕС) возникнет проблема соответствия пропускной способности украинских пунктов пропуска численности лиц, желающих пересечь границу. Отсутствие необходимости получения визы не отменяет необходимости прохождения таможенного и пограничного контроля, но потенциально увеличивает количество лиц, которые намерены пересечь границу. Растущее количество пересечений границы при их несоответствии условиям пропускных пунктов ‒ потенциальный нетарифный ограничивающий барьер при осуществлении международной торговли. Угроза имиджу страны от появления такого инструмента нетарифного регулирования свидетельствует об актуальности исследования. Цель работы заключалась в исследовании динамики фактических и возможных пересечений границы, определении направлений оптимизации процедуры такого пересечения для устранения негативного влияния этого нетарифного инструмента регулирования международной торговли на общий имидж страны. Проанализированы особенности пересечения границы Украины и ЕС через автомобильные пункты пропуска на основе количественных данных касательно пересечений украино-польской границы. Установлены цели и структура перемещений через границу по частотности. Определены критерии увеличения несоответствия между фактической и номинальной пропускной способностью украинских пунктов пропуска. Научная новизна исследования – установление характера количественного влияния ограничений пересечения границы на имидж государства с помощью мировых рейтингов. Практическая значимость исследования состоит в определении способов процедуры пересечения границы: 1) объединение польской и украинской инфраструктуры контроля на пунктах пропуска; 2) создание отдельных очередей для прохождения границы лицами без транспортных средств; 3) обдуманное упрощение процедуры контроля на границе как за счет проведения проверки только пограничниками, так и увеличения стоимости товаров, которые гражданин может ввозить в страну; 4) финансирование улучшения технического оснащения пунктов пропуска и их инфраструктуры за счет введения целевого общего сбора для лиц, пересекающих границу; 5) формирование публичной и регулярной статистики пересечения границы. Перспективное направление дальнейших исследований – экономическое обоснование целесообразности предложенных путей совершенствования пропускной способности пунктов пропуска.
In the case of introduction of visa-free regime between Ukraine and the European Union (EU) there will arise a problem of matching throughput capacity of the Ukrainian checkpoints to the quantity of people who would want to cross the border. The absence of need for obtaining a visa does not eliminate compulsory customs and border control, but it potentially increases the number of people who intend to cross the border. A growing number of border crossings in case of their mismatch with the criteria for checkpoints are a potential non-tariff restricting barrier in international trade. A threat to the image of the country from the occurrence of such a tool of non-tariff regulation indicates relevance of present study. The aim of the work was to study the dynamics of actual and potentially possible border crossings and to define directions for the optimization of procedures of such a crossing to eliminate negative impact of this non-tariff instrument of regulating international trade on the overall image of the country.  We analyzed the peculiarities of crossing the border between Ukraine and the EU through automobile crossing points based on quantitative data regarding crossing the Ukrainian–Polish border. The goals and structure of movement across the border by frequency are clarified. We defined criteria for increase in the discrepancy between actual and nominal throughput capacities of the Ukrainian checkpoints. The scientific novelty of present research is establishing the nature of quantitative effect from restricting the crossing of border on the image of the country with the help of world rankings. A practical significance of the study is to identify ways to improve a procedure for crossing the border: 1) by combining Polish and Ukrainian infrastructure of control at checkpoints; 2) by creating separate lined for crossing the border by persons without transportation vehicles; 3) by simplifying a procedure of control at the border both by checking only by border staff and by increasing the value of goods that a citizen can bring into country; 4) by financing technical equipment for crossing points and their infrastructure by introducing a targeted general tax for persons who cross the border; 5) by compiling open and regular statistics of border crossing. A promising direction for further research is the economic substantiation of appropriateness of the proposed ways to improve the throughput capacities of checkpoints.
У разі введення безвізового режиму між Україною та Європейським Союзом (ЄС) постане проблема відповідності пропускної спроможності українських пунктів пропуску чисельності осіб, які хочуть перетнути кордон. Відсутність необхідності отримання візи не скасовує обов’язкового проходження митного та прикордонного контролю, проте потенційно збільшує кількість осіб, які мають намір перетнути кордон. Зростаюча кількість перетинів кордону у випадку їх невідповідності умовам пропускних пунктів – потенційний нетарифний обмежувальний бар’єр у міжнародній торгівлі. Загроза іміджу країни від появи такого інструменту нетарифного регулювання свідчить про актуальність дослідження. Мета роботи полягала у дослідженні динаміки фактичних і потенційно можливих перетинів кордону й визначенні напрямків оптимізації процедури такого перетину для усунення негативного впливу цього нетарифного інструменту регулювання міжнародної торгівлі на загальний імідж країни. Проаналізовано особливості перетину кордону України та ЄС через автомобільні пункти пропуску на основі кількісних даних, що стосуються перетину україно-польського кордону. З’ясовано цілі й структуру переміщень через кордон за частотою. Визначено критерії збільшення невідповідності між фактичною й номінальною пропускною спроможністю українських пунктів пропуску. Наукова новизна дослідження – установлення характеру кількісного впливу обмежень перетину кордону на імідж країни за допомогою світових рейтингів. Практична значущість дослідження полягає у визначенні шляхів удосконалення процедури перетину кордону: 1) об’єднання польської та української інфраструктури контролю на пунктах пропуску; 2) створення окремих черг для проходження кордону особами без транспортних засобів; 3) спрощення процедури контролю на кордоні як за рахунок проведення перевірки тільки прикордонниками, так і шляхом збільшення вартості товарів, які громадянин може ввозити в країну; 4) фінансування технічного оснащення пунктів пропуску та їх інфраструктури за рахунок введення цільового загального збору для осіб, які перетинають кордон; 5) формування публічної і регулярної статистики перетину кордону. Перспективний напрямок подальших розвідок – економічне обґрунтування доцільності запропонованих шляхів удосконалення пропускної спроможності пунктів пропуску.
Źródło:
European Journal of Management Issues; 2016, 7; 215-221
2519-8564
Pojawia się w:
European Journal of Management Issues
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Podzielona ukraińska pamięć historyczna
Autorzy:
Varga, Beata
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2028868.pdf
Data publikacji:
2020
Wydawca:
Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:
historical remembrance
“divided history”
“large and powerful nation”
“Ukraine-Rus"
“derussification”
sovereign historical image
“national history”
teleology
the “Cossack state”
“Nation’s Father”
“legitimization” of history
“civilizational peri
pamięć historyczna
“podzielona historia”
“wielki i potężny naród”
“Ukraina-Rus”
“derusyfikacja”
suwerenny obraz historyczny
“historia narodowa”
teleologia
“państwo kozackie”
“Ojciec narodu”
“legitymizacja” historii
“cywilizacyjny status peryfer
Opis:
This text analyzes the reasons for the formation of a divided Ukrainian historical remembrance. One must stress out that it is in fact the “interpretation of its national history that divides Ukrainians in the first place”. As regards the East Ukrainians, being closely linked to Russians, Ukrainian identity can be seen as being continually in a state of “belatedness”, hence the Soviet version of historical remembrance emerged. In Western-Ukraine, the territories of which were only taken-over by the Soviet Union in 1945, a sovereign historical image independent to the Russian had taken shape. Finally, in the central region of Ukraine, Russian-speaking intellectuals of Russian culture were forced to, in order to strengthen their position, prove their “Ukraineness”.
Tekst ten analizuje przyczyny powstania podzielonej pamięci historycznej Ukrainy. Należy podkreślić, że tak naprawdę “to właśnie interpretacja historii narodowej dzieli Ukraińców w pierwszej kolejności”. Jeśli chodzi o wschodnich Ukraińców, którzy są ściśle związani z Rosjanami, ukraińska tożsamość może być postrzegana jako nieustannie “spóźniona”, stąd wyłoniła się sowiecka wersja pamięci historycznej. Na Ukrainie Zachodniej, której terytoria przejęte zostały przez Związek Radziecki dopiero w 1945 roku, ukształtował się suwerenny, niezależny od Rosjan, historyczny obraz. Wreszcie w centralnym regionie Ukrainy rosyjskojęzyczni intelektualiści kultury rosyjskiej zostali zmuszeni do udowodnienia swojej “ukraińskości” w celu wzmocnienia swojej pozycji.
Źródło:
Annales Universitatis Mariae Curie-Sklodowska, sectio M – Balcaniensis et Carpathiensis; 2020, 5; 113-122
2450-6354
Pojawia się w:
Annales Universitatis Mariae Curie-Sklodowska, sectio M – Balcaniensis et Carpathiensis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-5 z 5

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies