Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "the Levant" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-4 z 4
Tytuł:
Polish Middle Eastern Travels Until the End of the 19th Century: Current Research
Polskie podróżnictwo bliskowschodnie do końca XIX wieku. Stan badań
Autorzy:
Kaczmarek, Hieronim
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1038387.pdf
Data publikacji:
2020-12-20
Wydawca:
Akademia Ignatianum w Krakowie
Tematy:
Polska
Lewant
pielgrzymki
Polska
the Levant
pilgrims
Opis:
The objective of the article is to summarize the efforts made so far by Polish researchers of pilgrimages to the Holy Land, traveling around Egypt and the Levant. The academic interest in visits of Poles in this part of the Ottoman Empire is relatively fresh, because the first publications on this issue appeared sporadically at the beginning of the 19th century. For several decades, a book by Jan Stanisław Bystroń was the main source of knowledge about the presence of Poles in Egypt and the Levant. Scholarly interest in this topic grew in the second half of the 20th century. Despite an abundance of publications, our knowledge of the Polish presence in the Arab part of the Ottoman state is still incomplete. This is mainly due to the limited source materials and the lack of a broad search for archival and museum resources. The rising number of researchers on this subject may change this situation in the long run.
Celem artykułu jest próba wstępnego podsumowania dotychczasowych wysiłków polskich badaczy pątnictwa do Ziemi Świętej, podróży po Egipcie i Lewancie. Zainteresowanie pobytem Polaków w tej części Imperium Osmańskiego jest stosunkowo świeże, bowiem pierwsze publikacje z badań nad tym problemem pojawiają się sporadycznie od przełomu XIX i XX wieku. Przez kilka dziesięcioleci głównym źródłem wiedzy o obecności Polaków w Egipcie i Lewancie była książka Jana Stanisława Bystronia. Wzrost zainteresowania tym problemem nastąpił w drugiej połowie XX wieku. Mimo obfitości pojawiających się publikacji nasza wiedza o polskiej obecności w arabskiej części Państwa Otomańskiego nadal jest niepełna. Wynika to przede wszystkim z wąskiej bazy źródłowej, braku szerszych poszukiwań zasobów archiwalnych i muzealnych. Wzrastająca liczba badaczy tej problematyki być może w perspektywie dłuższego czasu zmieni tę sytuację.
Źródło:
Perspektywy Kultury; 2020, 30, 3; 115-134
2081-1446
2719-8014
Pojawia się w:
Perspektywy Kultury
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Turcja w polityce brytyjskiej wobec Syrii i Libanu w latach 1940–1941
Turkey in British policy towards Syria and Lebanon in 1940 – 1941
Autorzy:
Zdulski, Krzysztof
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1953238.pdf
Data publikacji:
2015-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
the United Kingdom
Turkey
Second World War
the Levant
Opis:
After collapse of metropolitan France in June 1940, the French in the Syria and Lebanon swore allegiance to the Vichy Government. This situation was hard to accept by the British. According to the Chiefs of Staff Committee, the occupation of these territories by enemy forces could have had most serious strategic consequences since it would cut of land communications with Turkey and would immediately threaten the whole of British interests in the Middle East. Due to that threat, London was forced to rethink its policy towards French Levant. One of the discussed measures was a proposition to involve Turkey in solving this problem. Turkey was bound with Britain with reciprocal security pact since October 1939. Moreover, the situation in Syria and Lebanon was also a threat for Turkish security. It was thought that these arguments would act in favor of Turkish involvement. Although in London everyone counted on active attitude of Turkey, there was no agreement as to its nature. While Churchill, Eden and the Chiefs of Staff were willing to agree on Turkish occupation of Syria and Lebanon, the Foreign Office was definitely against this solution. The first option eventually won. The first serious talks about Turkish involvement in Levant question took place in Ankara in January 1941, during the Anglo-Turkish military conversations. It was agreed then that if Turkey had entered the war, Turkish and British armies would have occupied Syria and Lebanon. The deteriorating military situation on the Eastern Mediterranean forced the United Kingdom to intervene in the French Levant in June 1941. Th e British government encouraged Turks to take part in that operation (“Exporter”). However, Turkish government rejected that offer. Turkey was still out of war and did not want to worsen her relations with the Third Reich.
Źródło:
Athenaeum. Polskie Studia Politologiczne; 2015, 46; 35-49
1505-2192
Pojawia się w:
Athenaeum. Polskie Studia Politologiczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Ліван і Сирія – «сеамські близнюки» Леванту: стан речей на сучасному етапі
Lebanon and Syria – the “Siamese twins” of the Levant: a Current Situation
Autorzy:
Зелінський, А.Л.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22679034.pdf
Data publikacji:
2022-10-27
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Левант
Велика Сирія
Сирійська Арабська Республіка
Кедрова революція
Хезболла
Башар аль-Асад
Ліванська Республіка
the Levant
Great Syria
Syrian Arabian Republic
Lebanese Republic
Hezbollah
Bashar al-Assad
Cedar revolution
Opis:
Сирійська Арабська та Ліванська Республіки це – дві сусідні держави, розташовані у межах одного з близькосхідних субрегіонів, що традиційно носить назву Левант. Тісне сусідство обох країн спричинило до збереження давніх та виникнення нових спільних знаменників у соціально-економічній, суспільно-політичній та релігійній сферах. У сучасній історіографії існують розбіжності стосовно ступеня збереженості й визначення характеру сьогоднішніх зв’язків між двома державами. Йдеться про визнання чи невизнання наявності виняткового характеру сучасних сирійсько-ліванських відносин. Водночас, серед дослідників, котрі визнають факт збереження багатьох спільних знаменників для обох країн, головним залишається питання позитивної чи негативної інтерпретації зазначеного явища. Слід усвідомлювати, що більшість тісних зв’язків між Сирією та Ліваном недетермінованих безпосереднім географічним сусідством обох країн являють собою наслідки зовнішнього втручання до справ субрегіону. Йдеться про довільний територіально-адміністративний поділ, здійснюваний Османською імперією, штучну ідею «Великої Сирії», популяризовану вихідцем з Мекки – Фейсалом бін Хусейном аль-Хашимі і французькі експерименти часів підмандатного періоду історії обох країн. У результаті вищезгаданих втручань, посилених географічним чинником виникло усталене прагнення Сирії інкорпорувати до свого складу Ліванську Республіку, підтримуване частиною населення самого Лівану. Навіть після завершення періоду сирійської окупації Лівану (1990-2005 роки) у наслідок Кедрової революції, небезпека поглинення країни кедрів сусідньою державою нікуди не зникла. На це вказує наявність у Ліванських владних колах широкого спектру просирійськи налаштованих політиків і роль, яку відіграла ліванська шиїтська воєнізована організація Хезболла для урятування режиму Б. аль-Асада під час незавершеної громадянської війни у Сирії.
The Syrian Arab and Lebanese Republics are two neighboring states located in the Middle Eastern subregions, traditionally called the Levant. The close neighborhood of both countries led to the preservation of old and the emergence of new common denominators in the socio-economic, socio-political and religious spheres. In modern historiography, there are disagreements regarding the degree of preservation and definition of the nature of today’s relations between the two states. It is about the recognition or non-recognition of the existence of the exceptional character of the modern Syrian-Lebanese relations. At the same time, among researchers who recognize the fact of preserving many common denominators for both countries, the main issue remains the positive or negative interpretation of the mentioned phenomenon. It should be realized that most of the close ties between Syria and Lebanon, which are not determined by the immediate geographical proximity of both countries, are as the result of external interference in the affairs of the subregion. It is about the arbitrary territorial-administrative division carried out by the Ottoman Empire, the artificial idea of “Greater Syria”, which was popularized by a native of Mecca - Faisal bin Hussein al-Hashimi, and French experiments during the mandated period of the history of both countries. As a result of the above-mentioned interventions, reinforced by the geographical factor, there was an established desire of Syria to incorporate the Lebanese Republic into its structure, supported by a part of the population of Lebanon itself. Even after the end of the period of Syrian occupation of Lebanon (1990-2005) as a result of the Cedar Revolution, the danger of the absorbing the country of cedarsby neighbor state has not disappeared. This is indicated by the presence of a wide range of pro-Syrian politicians in the Lebanese ruling circles and the role played by the Lebanese Shiite militia organization Hezbollah in saving the B. al-Assad regime during the ongoing civil war in Syria.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2022, 19; 98-113
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
The Covenants of the Patriarchs with Foreigners at Beersheba. The Historical and Legal Background of the Traditions in Gen 21:22–24, 25–33 and Gen 26:26–31
Autorzy:
Dziadosz, Dariusz
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/20679089.pdf
Data publikacji:
2023-07-11
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
Abraham
Isaac
Abimelek
oreign/sojourner/resident
covenant
royal grant
Suzerain-Vassal Treaty
Gen 21:22–24
Gen 21:25–33
Gen 26:26–31
Levant royal texts from the 2nd millennium BC
Opis:
The author of this paper seeks the original historical context as well as the oldest form, structure and concept of the biblical records of the covenants of Abraham and Isaac with the local ruler(s) as recorded in Gen 21:22–24, 25–33; 26:26–31. The patriarchs, who enjoy the status of foreign/sojourner/ resident in the land of the Philistine king, Abimelek, and their peaceful agreements are depicted in three biblical sources, which are very similar to each other in terms of structure and literary context. Those are compared with selected Hittite, Babylonian and Assyrian records of the royal covenants from the 2 millennium BC. The methodology adopted in the research allowed several important formal and substantive points of contact to be noted in the compared sources. Through this comparison, the paper confirms that Gen 21:22–24, 25 33; 26:26–31 reflects two ancient patterns of bilateral covenants between the monarch and an equal or subordinate social partner: royal grants and suzerain-vassal treaties. The paper also discusses the socio-cultural and legal spectrum of the Near Eastern royal procedures and how they were re-edited and adapted by the editors responsible for the current version of the biblical cycles about the patriarchs.
Źródło:
The Biblical Annals; 2023, 13, 3; 335-365
2083-2222
2451-2168
Pojawia się w:
The Biblical Annals
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-4 z 4

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies