Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "the FRG" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-6 z 6
    Tytuł:
    „Sozialismus-Pädagogen“ und „Gewissen der Nation“ Schriftsteller aus der DDR und der BRD über die Berliner Mauer
    Autorzy:
    Latkowska, Magdalena
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/700222.pdf
    Data publikacji:
    2014
    Wydawca:
    Stowarzyszenie Germanistów Polskich
    Tematy:
    Intellectualls, Construction of the Berlin Wall, Fall of the Berlin Wall, FRG, GDR
    Opis:
    The article is devoted to the attitude of writers from the GDR and the FRG to the construction and the fall of the Berlin Wall. The reactions in the RFG were varied, but there prevailed protest and indignation with the situation, whereas the GDR writers mostly supported the action of the authorities. Reactions to the fall of the Wall in 1989 were almost completely opposite: there were the writers from the GDR who responded first and protested against the reunification of Germany, receiving some unexpected support from the FRG writers – former critics of the construction of the Wall. This position should be, among others, explained by the popularity of the idea of the „third way“ among the intellectuals from both German countries, as well as by the attachment to the system of those writers who remained in the GDR until 1989.
    Źródło:
    Zeitschrift des Verbandes Polnischer Germanisten; 2014, 3, 3
    2353-656X
    2353-4893
    Pojawia się w:
    Zeitschrift des Verbandes Polnischer Germanisten
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Formation and Development of the Policy of “Overcoming the Past” in the National Memory of the FRG
    СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПОЛІТИКИ «ПОДОЛАННЯ МИНУЛОГО» В НАЦІОНАЛЬНІЙ ПАМ’ЯТІ ФРН
    Autorzy:
    Kudryachenko, A.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/894291.pdf
    Data publikacji:
    2018
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    memory policy, commemoration, national identity, the Holocaust, FRG
    політика пам’яті, комеморація, національна ідентичність, Голокост, ФРН
    Opis:
    У статті аналізуються процеси повоєнного поступу Німеччини під кутом зору здійснення заходів щодо денацифікації й дискваліфікації осіб, що заплямували себе під час гітлерівськогорежиму, та особливостей становлення і етапів формування політики «подолання минулого» в національній пам’яті повоєнної Німеччини. Автор, виділяючи чотири різні за часом таглибиною осмислення етапи, з’ясовує проблеми формування та розвитку цієї політики від постановки «проблеми вини», диференціації її типів щодо спільного і відмінного політик двох німецьких держав, ролі міжнародного політичного контексту та відтворення історичної правди щодо Третього рейху і умов формування культури пам’яті у сучасній ФРН. Аналізуються сильні й уразливі сторони двоїстої політики Західної Німеччини щодо її самоідентифікації завдяки чіткому відмежуванню від нацистського минулого, а з іншого боку – широкої інтеграції колишніх нацистів до нових суспільних інститутів як варіанту домогтися перемоги демократії у ФРН усупереч повоєнним настроям більшості громадян. Підкреслюється безпосереднє значення зміни поколінь на політичній арені, публічного опрацювання нацистського минулого та утвердження у суспільному дискурсі нової політичної культури. Її головними елементами стали пам’ять і відповідальність поколінь за Голокост та зміцнення національної ідентичності німців шляхом «конституційного патріотизму». У об’єднаній Німеччині осмислення тоталітарного минулого, що проходило доволі інтенсивно і виливалося не лише у публічні дискусії, але й сприяло мемореалізації та комеморації історичної пам’яті, відшкодуванню жертвам нацизму та примусовим робітникам Третього рейху із різних країн й відновлення справедливості щодо усіх постраждалих від так званої політики «аризації» і заходам щодо повернення майна та культурних цінностей їх спадкоємцям, є досить результативним. Політика «подолання минулого» сприяла досягненню громадського консенсусу в національній пам’яті сучасної ФРН щодо визнання злочинівнацистського періоду і винесення уроків з минулого. Як і в будь-якому іншому західному суспільстві, у Німеччині ставлення до Голокосту є наріжним каменем пам’яті про Другу світову війну і символом злочинів нацизму та центральною історичною подією ХХ ст.
    The article analyzes the processes of postwar development of Germany from the point of view of implementing measures to denazify and disqualify persons who have tarnished themselves under theHitler regime, the specifics of the formation and stages of the formation of the policy of “overcoming the past” in the national memory of postwar Germany. The author, singling out four different stagesand depths of understanding, clarifies the problems of the formation and development of this policy from posing the “problem of guilt”, the differentiation of its types with respect to the common andexcellent policies of the two German states, the role of the international political context and the reconstruction of the historical truth regarding the Third Reich and conditions for the formation ofculture of memory in modern Germany. The strengths and weaknesses of West Germany’s ambivalent policy with regard to its identity are analyzed through clear disassociation from the Nazi past and, on the other hand, the broad integration of former Nazis into new public institutions as an option to win democracy in Germany despite the post-war moods of most of its citizens. The immediate significance of the succession of generations in the political arena, the public study of the Nazi past and the establishment of a new political culture in public discourse are underlined. Its main elements were the memory and responsibility of generations for the Holocaust and the strengthening of the national identity of the Germans through “constitutional patriotism”. In the united Germany, the comprehension of the totalitarian past, which took place quite intensively and resulted not only in public discussions, but also contributed to the memorialization and commemoration of historical memory, the reparation to victims of Nazism and forced workers of the Third Reich from different countries and the restoration of justice to all those affected by the so-called policy “Arization” and measures to return property and cultural values to their heirs, is fairly effective. The policy of “overcoming the past” contributed to the achievement of a public consensus of the national memory of the modern FRG regarding the recognition of the crimes of the Nazi period and the making of lessons from the past. As in any other Western society, in Germany the attitude towards the Holocaust is the cornerstone of the memory of the Second World War and the symbol of the crimes of Nazism, as well as the central historical event of the XX century.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2018, 5; 96-121
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Ruch pokojowy w RFN (Friedensbewegung) w pierwszej połowie lat osiemdziesiątych XX wieku
    Autorzy:
    Świder, Małgorzata
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/647866.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
    Tematy:
    peace movement
    peace demonstrations
    anti-missile protests
    German Social Democracy
    Green Party
    disarmament
    the FRG
    Cold War
    ruch pokojowy, demonstracje pokojowe, protesty antyrakietowe, socjaldemokracja niemiecka, Partia Zielonych, rozbrojenie, RFN, zimna wojna
    Opis:
    In the 1980s, the peace movement, which was mobilizing hundreds of thousands of people in protests against the double act passed by NATO in December 1979, was an integral element of the West-German political stage. It influenced the system of power and internal conflicts within the German Social Democracy (SPD), being the strongest opponent of the policy run by the government of Chancellor Schmidt. It also contributed to the formation of the Green Party and was the object of polemics within trade unions. Apart from that it provided a stimulus for debates of the ethical and religious character within the Catholic and Protestant Churches in the FRG. Lastly, it was the object of controversy and a symbol of social activity and force
    W latach 80. XX wieku ruch pokojowy mobilizujący setki tysięcy osób w protestach przeciwko podwójnej uchwale NATO z grudnia 1979 r. był istotnym elementem zachodnioniemieckiej sceny politycznej. Wpływał na układ sił i konflikty wewnętrzne w socjaldemokracji niemieckiej (SPD); będąc największym oponentem polityki prowadzonej przez rząd kanclerza Helmuta Schmidta, przyczynił się do powstania Partii Zielonych, a jego działania doprowadziły do zaistnienia polemiki w związkach zawodowych i były bodźcem do dyskusji etycznych i religijnych w Kościele katolickim i protestanckim w RFN. Stał się również przedmiotem wielu kontrowersji oraz symbolem aktywności i siły społecznej.
    Źródło:
    Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska, sectio K – Politologia; 2017, 24, 2
    1428-9512
    2300-7567
    Pojawia się w:
    Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska, sectio K – Politologia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Die Scham der Einwanderer. Facetten einer schmerzvollen Emotion in der deutschen Migrationsliteratur mit polnischem Hintergrund
    The shame of immigrants. Facets of a painful emotion in German literature on migration with a Polish background
    Autorzy:
    Masiakowska-Osses, Dorota
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/30098208.pdf
    Data publikacji:
    2023
    Wydawca:
    Uniwersytet Szczeciński. Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Szczecińskiego
    Tematy:
    Scham
    Migration
    Auswanderung aus Polen in die BRD
    deutsch-polnische Literatur
    shame
    migration
    emigration from Poland to the FRG
    German-Polish literature
    wstyd
    migracja
    emigracja z Polski do RFN
    literatura polsko-niemiecka
    Opis:
    Scham ist eine allgegenwärtige, jedoch schwer zu untersuchende Emotion, die ungern erfahren und oft tabuisiert wird. Die Analyse der ausgewählten Werke von deutschen Autoren polnischer Herkunft, Adam Soboczynski, Alice Bota, Alexandra Tobor und Emilia Smechowski, lässt schlussfolgern, dass darin das sozial und kulturell geprägte Schamgefühl als ein existenzielles Erlebnis im Migrationsprozess dargestellt wird. Vor dem Hintergrund der Aussiedler-Auswanderung aus Polen nach Deutschland in den 1980er-Jahren zeigen die Texte Momente der Selbstreflexion von literarischen Figuren vor einer verinnerlichten fremden Beobachtungsinstanz, deren Normen- und Wertesystem sie mindestens partiell anerkennen. Die literarische Darstellung von Scham umfasst die Repräsentation von mannigfaltigen Schamanlässen (stigmatisierende Herkunft, soziale Stellung, Normverletzung) sowie kurz- und langfristigen Wirkungen der erlebten Entwürdigung auf das Selbstbild und Verhalten der Migranten.
    Wstyd to wszechobecna, a zarazem trudna do zbadania emocja, której nie lubimy przeżywać i którą często ukrywamy. Analiza wybranych utworów niemieckich autorów polskiego pochodzenia, Adama Soboczynskiego, Alice Boty, Alexandry Tobor i Emilii Smechowski, pozwala stwierdzić, że społecznie i kulturowo ukształtowane poczucie wstydu jest w nich przedstawiane jako doświadczenie egzystencjalne w procesie migracji. Na tle emigracji przesiedleńczej z Polski do Niemiec w latach 80. XX wieku teksty ukazują momenty autorefleksji, jakiej postacie literackie dokonują w obliczu zinternalizowanego obcego obserwatora, którego system norm i wartości przynajmniej częściowo akceptują. Literacka reprezentacja wstydu obejmuje przedstawienie różnorodnych przyczyn odczuwania tej emocji (stygmatyzujące pochodzenie, pozycja społeczna, naruszanie norm), jak również krótko- i długoterminowe skutki doświadczanej degradacji wpływające na własny obraz i zachowania migrantów.
    Shame is an omnipresent, yet difficult to study emotion that is reluctantly experienced and often tabooed. The analysis of the selected works by German authors of Polish origin, Adam Soboczynski, Alice Bota, Alexandra Tobor and Emilia Smechowski, allows one to conclude that the socially and culturally shaped feeling of shame is presented there as an existential experience in the migration process. Against the backdrop of resettler emigration from Poland to Germany in the 1980s, the texts show moments of self-reflection by literary figures before an internalised alien observer whose system of norms and values they at least partially recognise. The literary representation of shame includes the representation of manifold causes of shame (stigmatising origin, social position, violation of norms) as well as short- and long-term effects of the experienced degradation on the migrants’ self-image and behaviour.
    Źródło:
    Colloquia Germanica Stetinensia; 2023, 32; 107-123
    2450-8543
    2353-317X
    Pojawia się w:
    Colloquia Germanica Stetinensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Looted Art in the Politics of Memory of the FRG
    ВИКРАДЕНЕ МИСТЕЦТВО В СТРУКТУРІ ПОЛІТИКИ ПАМ’ЯТІ ФРН
    Autorzy:
    Soloshenko, V.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/894453.pdf
    Data publikacji:
    2018
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    National Socialism, totalitarian past, politics of memory, cultural heritage, looted and transported works of art, restitution, the FRG
    націонал-соціалізм, тоталітарне минуле, політика пам’яті, культурні цінності, викрадені та переміщені твори мистецтва, реституція, ФРН
    Opis:
    Вагоме значення для майбутнього країни має пам’ять та опрацювання трагічних сторінок історії, таких як геноцид та злочини проти людства. У статті розкрито проблему викраденого мистецтва, його місця в структурі політики пам’яті ФРН. Проблема захисту, збереження і повернення культурних цінностей, викрадених націонал-соціалістами напередодні та під час Другої світової війни, набула в німецькому суспільстві нового осмислення. Підкреслено, що Німеччина має значний досвід подолання обтяжливого минулого. Встановлено, в який спосіб країна вирішує проблему його подолання, розкрито її нові грані та виміри. Проаналізовано німецький досвід останніх десятиліть у справі пошуку і реституції втрачених і незаконно переміщених творів мистецтва і його цінність для України.
    Memory and learning tragic pages of history, such as genocide and crimes against humanity, are of great importance for the future of the state. This article deals with the problem of the looted art, itsplace in the politics of memory of the Federal Republic of Germany. The problems of protection, preservation, and repatriation of the cultural heritage looted by the Nazi before and during World WarII have received new treatment in the German society. It is pointed out that Germany has extensive experience of addressing the burdensome past, it has been established how the FRG solves the problem of its overcoming, its new facets and dimensions are revealed. The German experience of the last decades in the matter of search and restitution of lost and illegally transported works of art and its value for Ukraine is analyzed.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2018, 5; 211-227
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    FRG-GDR: the Experience of Unification and the Role of International Actors in It
    ФРН-НДР: ДОСВІД ОБ’ЄДНАННЯ І РОЛЬ У НЬОМУ МІЖНАРОДНИХ АКТОРІВ
    Autorzy:
    Kudryachenko, A.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/894405.pdf
    Data publikacji:
    2018
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    Germany, unification of the GDR and FRG, USSR, USA, Great Britain, France, Poland
    Німеччина, об’єднання НДР і ФРН, СРСР, США, Велика Британія, Франція, Польща
    Opis:
    У статті аналізується практика і перебіг подій 1989-1990 рр. з досягнення німецької державної єдності з погляду узгодження зовнішньополітичних проблем входження Східної Німеччини (НДР) до складу Західної Німеччини (ФРН). Розкриваються підходи різних держав, які були учасниками переговорного процесу, щодо погодження засад мирної зміни кордонів за одночасного зміцнення стабільності та довіри в оновленій Європі. Окремо розкривається трансформація концептуальних підходів радянського керівництва до врегулювання німецького питання повоєнної доби і періоду блокового протистояння. Аналізуються положення щодо динамічних змін становища провідних акторів, подолання ними усталених стеоретипів та ідеологічних штампів, віднайдення шляхів узгодження поглядів зацікавлених держав у подоланні розколу німецької нації у площині досягнення неконфронтаційної системи відносин на континенті. Аналіз проведено з погляду затребуваності досвіду об’єднання Німеччини, подолання її національного розколу і ролі в цих процесах міжнародних акторів. Наголошується, що історична практика повоєнної  Німеччини, досвід відносно недавнього подолання дводержавності німців може і повинен певним чином прислужитися Україні та міжнародній проукраїнській коаліції при подоланні сучасних проблем та викликів, а також справі досягнення миру та національної єдності на нашій землі.
    The article analyzes the practice and course of the events of 1989-1990 concerning the achievement of German state unity in terms of the coordination of foreign policy issues of the entry ofEast Germany (GDR) into the West Germany (FRG). The approaches of different states that were participants in the negotiation process are revealed, with regard to the harmonization of the foundations of the peaceful change of borders, while at the same time strengthening stability and confidence in a renewed Europe. Separately, the transformation of the conceptual approaches of the Soviet leadership to the settlement of the German question of the post-war era and the period of block confrontation is revealed. The article analyzes the situation regarding the dynamic changes in the position of leading actors, overcoming their stereotypes and ideological stamps, the search for ways to reconcile the views of interested states in overcoming the split of the German nation in the plane of achieving a non-confrontational system of relations on the continent. The analysis is conducted in terms of the need for the experience of uniting Germany, overcoming its national split and the role of international actors in these processes. It is noted that the historical practice of post-war Germany, the experience with the recent overcoming of the dual power of the Germans, may and must serve in a certain way Ukraine and the international pro-Ukrainian coalition in overcoming modern problems and challenges, as well as in achieving peace and national unity on our land.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2018, 6; 145-160
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-6 z 6

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies