Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "the Entente" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-4 z 4
Tytuł:
Na rozdrożu europejskiej dyplomacji: Rumunia między Blokiem Centralnym a Ententą (1914–1918)
Autorzy:
Popenko, Yaroslav
Sribnyak, Ihor
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2053901.pdf
Data publikacji:
2021
Wydawca:
Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:
diplomacy
Central Bloc
the Entente
Bucharest peace
dyplomacja
Blok Centralny
Entanta
bukaresztańska umowa pokojowa
дипломатия
Центральный блок
Антанта
Бухарестский мир
Opis:
В статье проанализированы основные тенденции переговорного процесса между правительством Королевства Румынии и дипломатическими представителями стран Центрального блока и Антанты во время первой мировой войны. Оказавшись между двумя военно-политическими блоками Бухарест, тем не менее, сумел в период войны воспользоваться преимуществами своего дипломатического балансирования. Благодаря своей внешнеполитической стратегии, правительство Румынии сохранило своё суверенное право на наработку и принятие важнейших решений, в т.ч. и касающихся отстаивания национальных интересов государства. Более того, Румынии удалось существенно расширить свои границы, что стало возможным благодаря кризису и деструкции, которые переживали Австро-Венгрия и Российская империя в течение 1917-1918 гг. В контексте внешнеполитической стратегии королевства в период мировой войны был частично освещен «бессарабский вопрос», а также его роль в реализации Бухарестом проекта создания «Великой Румынии». Кроме того, определены причины подписания, охарактеризовано содержание и последствия Бухарестского мирного договора 1918 г. для расстановки сил в центрально-европейском регионе на завершающем этапе войны. В конечном итоге дипломатическое балансирование румынского политического руководства в период мировой войны дало ему возможность увеличить территорию  Румынии путем присоединения сопредельных территорий (Трансильвании, Бессарабии, Буковины и часть Баната). Постоянно колеблясь в своих «симпатиях» между Антантой и Центральным блоком, Румыния в итоге смогла принять непосредственное участие в создании новой карты Европы на Парижской мирной конференции 1919 г. Воспользовавшись ситуацией, Румыния, с помощью Антанты, стала считать себя своеобразным «хранителем» Европы от проникновения большевистской идеологии дальше на запад.
The main tendencies of the development of the Kingdom of Romania during the First World War were analysed in this article. The stages of the diplomatic negotiations of the Romanian government with the countries of the Central Bloc and the Entente during 1914–1918 years are considered. Bucharest managed to take advantage of its own diplomatic balancing during the war, which wassqueezed between the two military-political blocs. Thanks to its foreign policy strategy, the Romanian government had retained its sovereign right to the development and the acceptance of the most important decisions, and those which were touched of the upholding of the national interests of the state. Moreover, Romania managed to significantly expand its borders, which was possible due to the crisis and the destruction that was passed through Austria-Hungary and the Russian Empire during 1917-1918 years. In the context of the foreign policy strategy of the kingdom during the World War, the «Bessarabian question» is partially covered and which role it played in the realization of the project of the creation of «Great Romania» by Bucharest. In addition, the certain reasons of the signing, the content and the consequences of the Bucharest peace treaty of 1918 year for the alignment of the forces in the Central European region at the final stage of the war were characterized. Ultimately, the authors state that the diplomatic balancing of the Romanian political leadership during the World War gave it the opportunity to gradually but steadily realize the project of the expansion of the state borders at the expense of the contiguous territories.
Artykuł analizuje główne tendencje w procesie negocjacyjnym między rządem Królestwa Rumunii a przedstawicielami dyplomatycznymi krajów Bloku Centralnego i Ententy w czasie I wojny światowej. Znajdując się między dwoma blokami militarno-politycznymi, Bukareszt zdołał jednakw ykorzystać swoje dyplomatyczne balansowanie w czasie wojny. Dzięki strategii polityki zagranicznej rumuński rząd zachował suwerenne prawo do rozwoju i podejmowania ważnych decyzji, m.in.dotyczące obrony interesów narodowych państwa. Ponadto Rumunii udało się znacznie rozszerzyć swoje granice, co stało się możliwe dzięki kryzysowi i zniszczeniom, które objęły Austro-Węgry i Imperium Rosyjskie w latach 1917–1918. W kontekście strategii polityki zagranicznej królestwa w czasie I wojny światowej częściowo podkreślono „kwestię besarabską” oraz jej rolę w realizacji przez Bukareszt projektu stworzenia „Wielkiej Rumunii”. Ponadto określono przyczyny podpisania, scharakteryzowano treść i konsekwencje bukareszckiego traktatu pokojowego w 1918 r. dla układu sił w regionie środkowoeuropejskim w końcowej fazie wojny. Ostatecznie wyrównanie dyplomatyczne rumuńskiego przywództwa politycznego w czasie I wojny światowej dało mu możliwość powiększenia terytorium Rumunii przez aneksję sąsiednich terytoriów (Siedmiogród, Besarabia, Bukowina i część Banatu). Wahając się nieustannie w swoich „sympatiach” między Ententą a Blokiem Centralnym, Rumunia w końcumogła wziąć bezpośredni udział w tworzeniu nowej mapy Europy na konferencji pokojowej w Paryżu w 1919 roku. Korzystając z sytuacji, Rumunia z pomocą Ententy zaczęła uważać się za swego rodzaju „strażnika” Europy przed przenikaniem ideologii bolszewickiej dalej na zachód.
Źródło:
Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne; 2021, 7, 1; 143-162
2450-4866
Pojawia się w:
Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
The Role of Vasily Paneiko’s Personality in the Development of International Relations of the West Ukrainian People’s Republic (1918-1923)
РОЛЬ ПОСТАТІ ВАСИЛЯ ПАНЕЙКА В РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ (1918-1923 рр.)
Autorzy:
Datskiv, I.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894421.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
diplomacy of West Ukrainian People’s Republic, the Paris Peace Conference, the Triple Entente, diplomatic mission, negotiations.
дипломатія ЗУНР, Паризька мирна конференція, Антанта, дипломатична місія, переговори
Opis:
У статті висвітлено основні напрями та результати дипломатичної діяльності першого міністра закордонних справ Західноукраїнської Народної Республіки Василя Панейка. З’ясовано роль В. Панейка у партійно-політичному житті, та реалізації ідеї соборності українськихземель. Всебічно проаналізовано його державотворчу та дипломатичну діяльність у роки національно-визвольних змагань українського народу. Зазначено, що серед галицького політикуму В. Панейко виокремлювався теоретичною та політичною підготовкою, далекоглядністю та переконливою позицією. Наголошено, що за перший місяць роботи у зовнішньополітичному відомстві він вирішив дві важливі справи: організацію Державного секретаріату закордонних справ та закордонних представництв та реалізував ідею злуки Західноукраїнської Народної Республіки з Українською Народною Республікою
This article covers the main directions and results of the diplomatic activity of the first foreign minister of the West Ukrainian People’s Republic Vasyl Paneyko. The role of V. Paneyko in the partypolitical life, and the implementation of the idea of the unity of the Ukrainian lands was clarified. His nation-wide and diplomatic activities during the national liberation struggles of the Ukrainian people were thoroughly analyzed. It is noted that V. Paneyko among the Galician politicians was distinguished by theoretical and political preparation, far-sightedness and convincing position. It is noted that during the first month of his work in the foreign affairs department, he resolved two important issues: the organization of the State Secretariat of Foreign Affairs and foreign missions, and realized the idea of uniting the West Ukrainian People’s Republic with the Ukrainian People’s Republic.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2019, 7; 165-174
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Peculiarities of Ukrainian-British Diplomatic Relations During the Ukrainian Revolution (1917-1921)
ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНО-БРИТАНСЬКИХ ДИПЛОМАТИЧНИХ ВІДНОСИН У ПЕРІОД УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1917-1921 рр.)
Autorzy:
Datskiv, I.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894261.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Ukraine, Great Britain, diplomacy, the Entente, foreign policy, government
Україна, Велика Британія, дипломатія, Антанта, зовнішня політика, уряд
Opis:
У статті проаналізовано зовнішню політику Великої Британії щодо України у 1917-1921 рр. Показано особливості відносин між Англією та українськими урядами за доби національно-визвольних змагань. Розкрито вплив політики Великої Британії на становлення та розвиток української державності. З’ясовано міжнародні, політичні та військові передумови українсько-британського зближення у революційну добу. Зазначено, що важливим чинником зміщення орієнтації зовнішньої політики у бік Антанти була участь української делегації під керівництвом І. Коростовця у конференції країн Антанти у Яссах на початку листопада 1918 р. Встановлено, що інтерес до України та її боротьби за державність виявляли закордонні дипломати, акредитовані урядом УНР. В Україні продовжували свою діяльність консульські установи як країн Антанти (зокрема, Великої Британії), так і нейтральних держав. Показано, що Велика Британія, як і інші держави Антанти, проігнорували законне право українського народу на державну самостійність і соборність його земель.
This article analyzes the foreign policy of Great Britain to Ukraine in 1917-1921 years. Features of relations between England and the Ukrainian governments during national liberation movement are shown. The impact of Great Britain on the political formation and the development of Ukrainian statehood is revealed International, political and military background of the Ukrainian-British rapprochement in revolutionary days is clarified . It is indicated that an important factor shifted foreign policy orientation towards the Entente was the participation of the Ukrainian delegation under the leadership of I. Korostovetzin in the conference of Entente states in Iasi in early November 1918. It is established that interest in Ukraine and its struggle for statehood was shown by foreign diplomats accredited to the government of UРR. Consular offices of the Entente (including Great Britain) and neutral states continued their activities in Ukraine. It is shown that Great Britain and other Entente powers ignored the legitimate right of the Ukrainian people for national independence and the unity of its lands.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2017, 4; 155-169
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Skazani na Francję – polskie działania dyplomatyczne w państwach ententy w 1917 roku
Autorzy:
Gmurczyk-Wrońska, Małgorzata
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/608792.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Polska Akademia Nauk. Instytut Historii im. Tadeusza Manteuffla PAN w Warszawie
Tematy:
Roman Dmowski
Erazm Piltz
polska dyplomacja
stosunki francusko-rosyjskie
cele wojenne ententy w latach 1916–1917
Polish diplomacy
French-Russian
war aims of the Entente in 1916–1917
Opis:
W artykule zostaną omówione polskie zabiegi dyplomatyczne w państwach ententy, a szczególnie we Francji, na rzecz włączenia sprawy niepodległości Polski do celów wojennych sprzymierzonych. Polskie działania zostaną skonfrontowane z polityką wschodnią Francji w 1917 r., a szczególnie z traceniem przez nią rosyjskiego alianta i znaczeniem tego faktu dla spraw polskich. Zapoczątkowało to drogę do zawartego w 1921 r. polsko-francuskiego sojuszu polityczno-wojskowego.The article presents Polish diplomatic efforts in the Entente states, in particular France, to include Polish independence to the war aims of the Allies. Polish actions are confronted with the eastern policy of France in 1917, especially in the face of France losing its Russian ally and all significances of the fact for the Polish cause. This paved way for the Polish-French political and military alliance signed in 1921.
Źródło:
Dzieje Najnowsze; 2017, 49, 4
0419-8824
Pojawia się w:
Dzieje Najnowsze
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-4 z 4

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies