Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "the state" wg kryterium: Temat


Tytuł:
Інформаційна політика президентів Російської Федерації і Республіки Польща щодо України
Polityka informacyjna prezydentów Federacji Rosyjskiej i Rzczypospolitej Polskiej w stosunku do Ukrainy
Autorzy:
Кукуруз, Оксана
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489311.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
information policy
state information policy
information geopolitics
information policy of the Russian president
information policy of the Polish president
Opis:
In 2013, Ukraine’s geopolitical choice was in the centre of attention of the whole world, began to take a significant part of the information space. For the authorities of the neighbouring states, it is important to know what is happening in Ukraine and, if possible, influence on situation. After the Revolution of Dignity, the annexation of the Crimea by the Russian Federation and the initiation armed conflict in the Donetsk and Luhansk regions, Ukrainian society must understand the political stance of Russia towards Ukraine. Also no less important is the position of the Republic of Poland regarding Ukraine, since it was this state until recently was considered the main advocate of Ukraine in the European Union. Information component of the foreign policy of the states in the XXI century has a decisive influence on the formation of public opinion, the position of international institutions, international relations, the image of society and the state in the world. The purpose of this article is to find out the goals of the information policy of the presidents of Russia and Poland concerning Ukraine in the period 2014–2017. The article shows: the essence of the concept of «information policy»; the existing characteristics of the information policy of Russia and Poland concerning Ukraine; the positions of the presidents of Russia and Poland concerning Ukraine, which were published on their official sites; similarities and differences in the positions of the Russian and Polish presidents toward to Ukraine. Having analyzed the public statements of the presidents of Russia and Poland concerning Ukraine in 2014–2017, the author finds some similarities and differences. For example, the Russian president, as a rule, tell about Ukraine and Russia’s role in issues related to Ukraine, while Polish presidents usually speak about Poland and Ukraine, focusing on Polish-Ukrainian relations. The Russian authorities, in the person of its president, divide Ukraine into power and people (the power is bad, the people need help). For the Polish authorities, at least until recently, in the official speeches of the presidents it was about Ukraine as a single whole (the people and the power that this people elected). In addition to the geopolitical interest of Russia and Poland to Ukraine, Russian authorities often tell about their economic interests in Ukraine; Poland authorities – about security issues (the dependence of the security of Poland and Europe as a whole on the situation in Ukraine). Russian authorities call the Ukrainian nationalists guilty of worsening Russian-Ukrainian relations. The Polish authorities also lately actualized the discussion of the activities of Ukrainian nationalists in the first half of the twentieth century. This issue has recently been the basis of modern PolishUkrainian relations. The comparison of the theoretical definitions of the concept of «information policy», which was presented at the beginning of the report and the practical aspects elucidated in the process of analyzing the public statements of the presidents of the two states in 2014–2017, gives possibility to formulate another conclusion. The information policy of the Polish president is more in line with the definition – the promulgation of the official position of the president of the state, informing the society of the goals and plans of activity, and attempts to obtain public support. Instead, the information policy of the Russian president, or rather the information geopolitics, is more oriented towards the use of technologies of information and psychological influence on the individual and mass consciousness in order to form the necessary public opinion, behaviours that will meet the goals defined by the authorities.
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2018, 8; 41-50
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Імідж України у внутрішньополітичних і геополітичних контекстах сучасності
Wizerunek Ukrainy w wewnętrzno i zewnętrznopolitycznych kontekstach współczesności
Autorzy:
Денисюк, Світлана
Корнієнко, Валерій
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489436.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
image of the state,
international image,
geopolitical interests,
Euromaidan,
SWOT-analysis of Ukraine
Opis:
The article considers the components and the forming factors of modern Ukrainian image. Attention is focused on the unique geographical location of Ukraine, which causes both advantages and significant political problems for the country. The authors defines internal and external factors which negatively affected the perception of Ukraine by other countries of the world. These factors include political instability, low living standards, developing corruption, torture and imprisonment of Euromaidan activists etc. The elements of a positive Ukrainian image in such areas like sport, culture, history and science are shown in the article. These advantages should be considered to build an optimal image of the country and to promote it through various mass media channels, including Diaspora`s potential. Investigating the quality of Ukrainian image and its real ranking among countries, as well as citizens` choice of geopolitical partners the data of the State Statistics Service of Ukraine on foreign investment figures Human Development Index, ranking of global competitiveness, SWOT-analysis, the results of the public opinion of the Razumkov Centre and Ilko Kucheriv Democratic Initiatives Foundation were included. In order to improve the image of Ukraine in geopolitical context the authors suggest developing a unified position on various social and political issues , which will be covered by foreign media, pursuing an active information policy of a specific institution with proper funding, clearly defining geopolitical priorities and self- determination, reconstructing the existing political system as there are favorable conditions and urgent need for such changes.
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2014, 4; 93-100
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Юридичні особи публічного права за цивільним законодавством України
Autorzy:
Włodzimierz, Zubar,
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/903118.pdf
Data publikacji:
2017-11-08
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
legal entities of public law
legal entities of private law
the state
civil legal relations
characteristics of legal entities
territorial community
Opis:
The article studies the characteristic features of legal entities of public law in accordance with the Civil Code of Ukraine. Comparative characteristics of legal entities of public law and private law is carried out. Criteria of differentiation of these two types of legal entities are distinguished. In addition, the arguments of authors who deny the need for selection of legal entities of public law as an independent participant of civil legal relations are considered and assessed.
Źródło:
Studia Iuridica; 2017, 70; 267-275
0137-4346
Pojawia się w:
Studia Iuridica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Эхо партийного менеджмента: доверие московской молодёжи к Государственной Думе Российской Федерации
Echo of Party Management: trust of the youth from the city of Moscow to the State Duma of the Russian Federation
Autorzy:
Федорченко, Сергей
Мякотин, Сергей
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/620481.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
party management
the State Duma of the Russian Federation
the Russian parties
parliament
the youth of Moscow
democracy Echo
Opis:
The article is based on the results of sociological research of the youth from the city of Moscow. The analysis showed that there is some duality in Moscow youth’s opinions in relation to the State Duma of the Russian Federation. The researchers concluded that in contrast to public sector employees, who support the political course of the current president and are ready to vote for the party „United Russia”, young people from the private sector are more interested in politics, although their criticism of parliamentarism. However, young people from the public sector are less interested in politics and endorses to a greater or lesser extent the work of the State Duma of Russia, believing that it represents the interests of ordinary people.
Научная статья основана на результатах социологического исследования молодежи города Москвы по итогам партийного менеджмента и партийной реформы в современной России. Анализ показал, что наблюдается некоторая дуальность позиций московской молодежи по отношению к Государственной Думе Российской Федерации. Исследователи делают вывод, что молодежь из частного сектора, в большей степени интересующаяся политикой в отличие от работников бюджетной сферы, поддерживает политический курс действующего президента и готова голосовать за партию «Единая Россия», хотя и критически оценивает сам институт парламентаризма. Тогда как молодежь из бюджетного сектора меньше интересуется политикой и одобряет в большей или меньшей степени работу Государственной Думы России, считая, что она представляет интересы простого населения.
Źródło:
Środkowoeuropejskie Studia Polityczne; 2016, 1; 231-258
1731-7517
Pojawia się w:
Środkowoeuropejskie Studia Polityczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Эволюция российской модели организации: сравнительный анализ
Autorzy:
Гавров, Сергей Н.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2158644.pdf
Data publikacji:
2012
Wydawca:
Instytut Studiów Międzynarodowych i Edukacji Humanum
Tematy:
organization
tradition
the American model
European model
Asian model
paternalism
the state
the evolution of alternative
Opis:
This article discusses the formation of the Russian model in a comparative analysis of three major organizational models of the world: American, European and Asian. We consider also the experience of post-Soviet transformation of organizational culture and the dominant models of organization, socio-cultural features that affect their dynamic interac- tion.
Źródło:
Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne; 2012, 2(4); 67-74
1730-0266
Pojawia się w:
Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Фінансова система України: проблеми і перспективи розвитку
The Financial System of Ukraine: Problems and Prospects of Development
System finansowy Ukrainy: problemy i perspektywy rozwoju
Autorzy:
Karlin, Mykola Ivanovych
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/38944301.pdf
Data publikacji:
2010
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II. Towarzystwo Naukowe KUL
Tematy:
system finansowy państwa
finanse publiczne
lokalne finanse
budżet
deficyt budżetowy
dług publiczny
wydatki socjalne
system podatkowy
financial system of country
state finances
public finances
local finances
the state budget
deficit of budget
national debt
social charges
tax system
Ukraine
Polska
European Soyuz
Ibero-American model
Opis:
W artykule określono strukturę systemu finansowego Ukrainy, rolę finansów publicznych w jego rozwoju, zidentyfikowane wspólne problemy finansów publicznych ukraińskiego państwa i zaproponowane kierunki ich rozwiązania. Znaczną uwagę poświęcono w artykule problemom i sposobom reformowania systemu podatkowego Ukrainy.
In the article the specified structure of the financial system of Ukraine, role of state finances in its development, found out the general issues of functioning of public finances of the Ukrainian state, offered ways of their decision. Considerable attention in the article is spared problems and ways of reformation of the tax system of Ukraine.
Źródło:
Roczniki Wydziału Nauk Prawnych i Ekonomicznych KUL; 2009-2010, 5-6, 1; 217-230
1896-6365
Pojawia się w:
Roczniki Wydziału Nauk Prawnych i Ekonomicznych KUL
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Тріанонський мирний договір – джерело нестабільності у Центрально-Східній Європі (Частина 2)
The Treaty of Trianon as a Source of Instability in the Central-Eastern Europe (Part 2)
Autorzy:
Держалюк, M.C.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676563.pdf
Data publikacji:
2021-03-18
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Тріанонський мирний договір
титульна нація і меншина
міжетнічні проблеми
закордонні угорці
подвійне громадянство
автономія
мова освіти меншин
роль державної мови
Trianon Peace Treaty
titular nation and minority
interethnic problems
foreign Hungarians
dual citizenship
autonomy
language of education of minorities
the role of the state language
Opis:
У статті мовиться про те, що Тріанонський мирний договір від 4 червня 1920 р. між країнами Антанти та Угорщиною за наслідками Першої світової війни виявився, як і усі інші шість договорів Версальської системи, переважно несправедливим. У насильницький спосіб територія Угорщини зменшилася на 2/3-х, чисельність населення скоротилася у 2,7 рази, третина угорського етносу перейшла до складу сусідніх держав. Наголошується, що упродовж 1920-2020 рр. в Угорщині не було владних політичних сил різних спрямувань і течій, які визнавали б Тріанонський мирний договір справедливим. Водночас, правлячі політичні еліти сусідніх з Угорщиною держав вважали і вважають умови Тріанона справедливими. Такі протилежні оцінки наслідків Версалю породжували антагонізм, унеможливлювали досягнення компромісу між країнами Центрально-Східної Європи. Звертається увага на те, що у часи домінування у Європі коаліції країн на чолі з Німеччиною Версальські мирні договори, зокрема й Тріанонський, були демонтовані, запроваджувався новий порядок, у якому активну роль відіграли опоненти Версаля – Німеччина, Італія, Японія, СРСР, Угорщина, Болгарія. Зазначається, що переможці Другої світової війни відновили кордони країн-союзниць Німеччини у Європі, згідно з власними геополітичними інтересами, що на 70% відповідали кордонам, встановленим Антантою після Першої світової війни. Паризьким мирним договором від 10 лютого 1947 р. над Угорщиною було поновлено тріанонські кордони. СРСР, Велика Британія, Франція і США діяли з гегемоністських позицій, керувалися правом переможця і багато в чому нав’язали переможеним країнам дискредитовані умови Версальської системи, не зробили належних висновків і не вибудували міжнародні відносини на наближених до справедливості принципах, а зберегли відповідними договорами ускладнені територіальні суперечності минулого. Вказується, що загроза асиміляції і зникнення закордонних угорців – одна з головних причин активізації сучасної Угорщини. Заходи для подолання синдрому розчленованості угорської нації у Центрально-Східній Європі, що триває уже століття, дають незначні результати; темпи скорочення чисельності угорців у сусідніх державах упродовж останнього століття є найбільшими, тому Будапешт вважає, що немає часу для зволікання із запровадженням автономії для закордонних угорців, бо через наступні 25 років сама потреба в ній відпаде через їх зникнення. Підкреслюється, що рівень забезпечення прав угорської меншини Закарпаття особливо позначається на взаєминах Угорщини з Україною. Оздоровлення відносин між Угорщиною та Україною має мінімальні шанси, оскільки позиції сторін щодо порядку застосування освітнього та мовного законів в Закарпатті не співпадають. Враховуючи рішучу активність Угорщини та угорських закордонних спільнот у 2020 р. (століття підписання Тріанонського мирного договору 4 червня 1920 р.), зроблено висновки, що дана проблема не тільки не втратить актуальності, а й значно посилиться.
The article notes that the Trianon Peace Treaty of June 4, 1920 between the Entente countries and Hungary, as a result of the First World War, turned out to be, like all the other six treaties of the Versailles system, mostly unfair. Forcibly the territory of Hungary decreased by 2/3, the population decreased 2,7 times, a third of the Hungarian ethnic group became part of neighboring states. It is noted that during 1920-2020. In Hungary, there were no powerful political forces of various trends and trends that would recognize the Trianon Peace Treaty as just. At the same time, the ruling political elites of the neighboring states of Hungary considered and still consider the conditions of the Trianon fair. Such opposite assessments of the consequences of Versailles engendered antagonism, making it impossible to reach a compromise between the countries of Central-Eastern Europe. Attention is drawn to the fact that during the domination in Europe of the coalition of countries led by Germany of the Versailles Peace Treaty, including the Trianon, were dismantled, a new order was introduced, in which opponents of Versailles – Germany, Italy, Japan, the USSR, Hungary, Bulgaria. played an active role It is noted that the winners of the World War ІІ restored the borders of the countries of Germany’s allies in Europe, in accordance with their own geopolitical interests, which corresponded by 70% to the borders established by the Entente after the World War І. The Trianon borders were restored over Hungary by the Paris Peace Treaty of February 10, 1947. The USSR, Great Britain, France and the United States acted from a hegemonic position, were guided by the right of the winner and in many respects imposed on the defeated countries the conditions of the Versailles system were discredited, did not draw proper conclusions and did not build international relations on principles close to justice, but preserved the complicated territorial contradictions of the past with the corresponding treaties. It is indicated that the threat of assimilation and disappearance of foreign Hungarians is one of the main reasons for the revitalization of modern Hungary. Measures to overcome the syndrome of the dismemberment of the Hungarian nation in Central-Eastern Europe have been going on for centuries with little results; The rate of decline in the number of Hungarians in neighboring states over the past century is the highest, so Budapest believes that there is no time to delay the introduction of autonomy for foreign Hungarians, because in the next 25 years the very need for it will disappear through their disappearance. It is emphasized that the level of ensuring the rights of the Hungarian minority in Transcarpathia especially affects the relationship of Hungary with Ukraine. The improvement of relations between Hungary and Ukraine has minimal chances, since the positions of the parties on the procedure for the application of educational and language laws in Transcarpathia do not coincide. Taking into account the decisive activity of Hungary and the Hungarian foreign communities in 2020 (the century of the signing of the Trianon Peace Treaty on June 4, 1920), it is concluded that this problem will not lose its relevance, but will significantly increase.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 13; 53-92
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Тріанонський Мирний Договір – Джерело Нестабільності У Центрально-східній Європі (частина 1)
The Treaty of Trianon as a Source of Instability in the Central-Eastern Europe (Part 1)
Autorzy:
Derzhaliuk, M.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1070501.pdf
Data publikacji:
2020-09-29
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
trianon peace treaty
titular nation and minority
interethnic problems
dual citizenship
autonomy
language of education of minorities
the role of the state language
foreign Hungarians
тріанонський мирний договір
титульна нація і меншина
міжетнічні проблеми
закордонні угорці
подвійне громадянство
автономія
мова освіти меншин
роль державної мови
Opis:
The article notes that the Trianon Peace Treaty of June 4, 1920 between the Entente countries and Hungary, as a result of the First World War, turned out to be, like all the other six treaties of the Versailles system, mostly unfair. In the forcibly the territory of Hungary decreased by 2/3, the population decreased 2,7 times, a third of the Hungarian ethnic group became part of neighboring states. It is noted that during 1920-2020. In Hungary, there were no powerful political forces of various trends and trends that would recognize the Trianon Peace Treaty as just. At the same time, the ruling political elites of the neighboring states of Hungary considered and still consider the conditions of the Trianon fair. Such opposite assessments of the consequences of Versailles engendered antagonism, making it impossible to reach a compromise between the countries of Central-Eastern Europe. Attention is drawn to the fact that during the domination in Europe of the coalition of countries led by Germany of the Versailles Peace Treaty, including the Trianon, were dismantled, a new order was introduced, in which opponents of Versailles – Germany, Italy, Japan, the USSR, played an active role. Hungary, Bulgaria. It is noted that the winners of the World War ІІ restored the borders of the countries of Germany’s allies in Europe, in accordance with their own geopolitical interests, which corresponded by 70% to the borders established by the Entente after the World War І. The Trianon borders were restored over Hungary by the Paris Peace Treaty of February 10, 1947. The USSR, Great Britain, France and the United States acted from a hegemonic position, were guided by the right of the winner and in many respects imposed on the defeated countries the conditions of the Versailles system were discredited, did not draw proper conclusions and did not build international relations on principles close to justice, but preserved the complicated territorial contradictions of the past with the corresponding treaties. It is indicated that the threat of assimilation and disappearance of foreign Hungarians is one of the main reasons for the revitalization of modern Hungary. Measures to overcome the syndrome of the dismemberment of the Hungarian nation in Central-Eastern Europe have been going on for centuries with little results; The rate of decline in the number of Hungarians in neighboring states over the past century is the highest, so Budapest believes that there is no time to delay the introduction of autonomy for foreign Hungarians, because in the next 25 years the very need for it will disappear through their disappearance. It is emphasized that the level of ensuring the rights of the Hungarian minority in Transcarpathia especially affects the relationship of Hungary with Ukraine. The improvement of relations between Hungary and Ukraine has minimal chances, since the positions of the parties on the procedure for the application of educational and language laws in Transcarpathia do not coincide. Taking into account the decisive activity of Hungary and the Hungarian foreign communities in 2020 (the century of the signing of the Trianon Peace Treaty on June 4, 1920), it is concluded that this problem will not only not lose its relevance, but will significantly increase.
У статті зазначається, що Тріанонський мирний договір від 4 червня 1920 р. між країнами Антанти та Угорщиною за наслідками Першої світової війни виявився, як і усі інші шість договорів Версальської системи, переважно несправедливим. У насильницький спосіб територія Угорщини зменшилася на 2/3-х, чисельність населення скоротилася у 2,7 рази, третина угорського етносу перейшла до складу сусідніх держав. Наголошується, що упродовж 1920-2020 рр. в Угорщині не було владних політичних сил різних спрямувань і течій, які визнавали б Тріанонський мирний договір справедливим. Одночасно, правлячі політичні еліти сусідніх з Угорщиною держав вважали і вважають умови Тріанона справедливими. Такі протилежні оцінки наслідків Версалю породжували антагонізм, унеможливлювали досягнення компромісу між країнами Центрально-Східної Європи. Звертається увага на те, що у часи домінування у Європі коаліції країн на чолі з Німеччиною Версальські мирні договори, у тому числі й Тріанонський, були демонтовані, запроваджувався новий порядок, у якому активну роль відіграли опоненти Версаля – Німеччина, Італія, Японія, СРСР, Угорщина, Болгарія. Зазначається, що переможці Другої світової війни відновили кордони країн союзниць Німеччини у Європі, згідно з власними геополітичними інтересами, що на 70% відповідали кордонам, встановленим Антантою після Першої світової війни. Паризьким мирним договором від 10 лютого 1947 р. над Угорщиною було поновлено тріанонські кордони. СРСР, Велика Британія, Франція і США діяли з гегемоністських позицій, керувалися правом переможця і багато в чому нав’язали переможеним країнам дискредитовані умови Версальської системи, не зробили належних висновків і не вибудували міжнародні відносини на наближених до справедливості принципах, а зберегли відповідними договорами ускладнені територіальні суперечності минулого. Вказується, що загроза асиміляції і зникнення закордонних угорців – одна з головних причин активізації сучасної Угорщини. Заходи для подолання синдрому розчленованості угорської нації у Центрально-Східній Європі, що триває уже століття, дають незначні результати; темпи скорочення чисельності угорців у сусідніх державах упродовж останнього століття є найбільшими, тому Будапештом вважається, що немає часу для зволікання із запровадженням автономії для закордонних угорців, бо через наступні 25 років сама потреба в ній відпаде через їх зникнення. Підкреслюється, що рівень забезпечення прав угорської меншини Закарпаття особливо позначається на взаєминах Угорщини з Україною. Оздоровлення відносин між Угорщиною та Україною має мінімальні шанси, оскільки позиції сторін щодо порядку застосування освітнього та мовного законів в Закарпатті не співпадають. Враховуючи рішучу активність Угорщини та угорських закордонних спільнот у 2020 р. (століття підписання Тріанонського мирного договору 4 червня 1920 р.), зроблено висновки, що дана проблема не тільки не втратить актуальності, а й значно посилиться.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2020, 12; 118-151
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Троице-Сергиев монастырь: вклады русских государей
The Trinity Lavra of St. Sergius: the contributions of the Russian Sovereigns
Ławra Świętej Trójcy i Sergiusza: wkład rosyjskich władców
Autorzy:
Ярема, Ростислав
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1914001.pdf
Data publikacji:
2020-11-12
Wydawca:
Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:
związek między Kościołem rosyjskim a państwem
Ławra Trójcy Świętej św. Sergiusza
historyczne darowizny na
rzecz kościoła
zasługi władców rosyjskich
rosyjska sztuka użytkowa
the relationship between the Russian Church and state
the Trinity Lavra of St. Sergius
historical donations to the church
the contributions of Russian sovereigns
Russian Applied Arts
взаимоотношения Русской Церкви и государства
Троице-Сергиева Лавра
исторические пожертвования
церкви
вклады русских государей
русское прикладное искусство
Opis:
Эта статья раскрывает сквозь призму личных отношений между Православной Церковью и высшими государственными властями вклад Царства в Свято-Троицкую Сергиеву Лавру и тем самым раскрывает роль Императоров и Церкви в истории русского художественного искусства, культуры, а также в деле сохранения русской национальной культуры и самобытности. Паломничество и вклад русских государей в монастырь преподобного Сергия Радонежского оцениваются как важный фактор укрепления связей между Русской Православной Церковью и Монархией, а также всего российского общества, поддерживая его национальную идею. Анализ даров и вкладов, а также их художественной ценности, учитывая тот факт, что русское искусство сформировалось в духовной парадигме христианства, сразу после принятия единой веры (едино-верия) и вплоть до семнадцатого века, позволяет делать вывод о том, что вклады суверенов составляют саммит достижений современной русской художественной культуры. С этой точки зрения Церковь, в частности Свято-Троицкая Сергиева Лавра, на фоне известных политических потрясений в стране в ХХ веке стала хранителем бесценной культурно-художественной сокровищницы и духовного ядра Великой Руси, показывая не только образец служения идеалам православия, своему народу и стране, но и спасительную для Государства Российского перспективу исторического выживания в новую эпоху.
This article reveals the contribution of the Kingdom to the Holy Trinity Sergius Lavra through the prism of personal relations between the Orthodox Church and the highest state authorities, and thus reveals the role of the Emperors and the Church in the history of Russian art, as well as in the preservation of Russian national culture and identity. Russian monarchs’ pilgrimage and contribution to the monastery of St. Sergius of Radonezh is considered an important factor in strengthening ties between the Russian Orthodox Church and the Monarchy, as well as the entire Russian society, supporting its national idea. Russian art was formed in the spiritual paradigm of Christianity, immediately after the adoption of the unified faith (unity of faith) up to the seventeenth century. The analysis of gifts and contributions, as well as their artistic value, allows to conclude that the contributions of the sovereigns constitute the summit of achievements of modern Russian art culture. From this point of view, the Church, in particular the Holy Trinity St. Sergius Lavra, against the background of known political upheavals in the country in the twentieth century, became the keeper of an invaluable cultural and artistic treasury and spiritual core of Great Russia, showing not only a model of serving the Orthodoxy, its people and country, but also a saving perspective for the Russian State of historical survival in the new epoch.
Artykuł pokazuje wkład carów w rozwój Ławry Troicko-Siergijewskiej poprzez osobiste relacje między Kościołem Prawosławnym, a najwyższą władzą państwową. Tym samym ujawnia wkład Imperatorów i Kościoła w historię sztuki i kultury oraz w zachowanie rosyjskiej kultury i tożsamości narodowej. Pielgrzymki i dary rosyjskich władców dla monasteru św. Sergiusza z Radoneża są oceniane jako ważny czynnik wzmacniający więzi między Rosyjską Cerkwią Prawosławną a Monarchią, a także całością rosyjskiego społeczeństwa, wspierającego jej ideę narodową. Biorąc pod uwagę fakt, że sztuka rosyjska kształtowała się w duchowym paradygmacie chrześcijaństwa, od momentu przyjęcia jedynej wiary (ros. edinoverie), aż do XVII wieku, analiza darów oraz ich wartości artystycznej pozwala wnioskować, że stanowią one szczyt dorobku współczesnej sztuki rosyjskiej. Z tej perspektywy Kościół, a w szczególności Ławra Troicko-Siergijewska, w czasach przewrotów politycznych XX wieku w Rosji stała się opiekunem bezcennego skarbca kultury i sztuki oraz duchowego jądra Wielkiej Rosji, będąc nie tylko wzorem służenia ideałom Prawosławia, swemu narodowi i państwu, ale także zbawczą dla Państwa Rosyjskiego perspektywą rosyjskiego historycznego przetrwania w nowej epoce.
Źródło:
ELPIS; 2020, 22; 79-86
1508-7719
Pojawia się w:
ELPIS
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Традыцыйная iндыйская паэтыка як гiпатэтычны прэцэдэнт мастацкага псiхалагiзму ў рамане Мiхася Зарэцкага “Вязьмо”
Tradycyjna poetyka indyjska jako hipotetyczny precedens psychologizmu artystycznego w powieści M. Zareckiego „Vyazmo”
Traditional Indian poetics as a hypothetical case of artistic psychology in M. Zaretsky’s novel “Vyazmo”
Autorzy:
Белая, Алена
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/945104.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:
author’s musings
suggestibility
implicit aesthetic code
“poetic mood”
mental state
Sanskrit verse
the ancient Indian tradition
the dialogue of cultures
autorska zaduma
sugestywność
implikacja
kod estetyczny
„poetycki nastrój”
stan psychiczny
wiersz sanskrycki
tradycja staroindyjska
dialog kultur
Opis:
Jednym z zagadkowych wątków powieści M. Zareckiego „Vyazmo” jest zmienność koloru oczu Wiery Zasulicz. Jego powtarzalność zainspirowała do poszukiwania treści, których można domyślać się. Klucz do rozszyfrowania tej zagadki stanowi analiza opowiadania J.D. Salinger’a „Śliczne usta moje i oczy zielone” przeprowadzona przez I. L. Galińską (1986). W obu utworach pojawia się motyw miłości połączony z odrazą. Analiza pozwoliła wysnuć wniosek, że M. Zarecki świadomie wykorzystuje określone kanony poetyki staroindyjskiej.
One of the mysterious motifs in M. Zaretsky’s “Vyazmo” is the changeable color of Vera Zasulich’s eyes. The reoccurence of this artistic detail stimulates the search for its implicit meaning, and the analysis of J. Salinger’s “Pretty Mouth and Green My Eyes” made by I. L. Galinska (1986) gives the key to decipher it. Both works are characterized by the motif of love in its complexity with the feeling of disgust. The study serves as the evidence to conclude that M. Zaretsky employs the canons of the ancient Indian poetics in all conscience.
Źródło:
Białorutenistyka Białostocka; 2017, 9
2081-2515
Pojawia się w:
Białorutenistyka Białostocka
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Традыцыйная iндыйская паэтыка як гiпатэтычны прэцэдэнт мастацкага псiхалагiзму ў рамане Мiхася Зарэцкага “Вязьмо”
Tradycyjna poetyka indyjska jako hipotetyczny precedens psychologizmu artystycznego w powieści M. Zareckiego „Vyazmo”
Traditional Indian poetics as a hypothetical case of artistic psychology in M. Zaretsky’s novel “Vyazmo”
Autorzy:
Белая, Алена
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2109952.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:
autorska zaduma
sugestywność
implikacja
kod estetyczny
„poetycki nastrój”
stan psychiczny
wiersz sanskrycki
tradycja staroindyjska
dialog kultur
author’s musings
suggestibility
implicit aesthetic code
“poetic mood”
mental state
Sanskrit verse
the ancient Indian tradition
the dialogue of cultures
Opis:
Jednym z zagadkowych wątków powieści M. Zareckiego „Vyazmo” jest zmienność koloru oczu Wiery Zasulicz. Jego powtarzalność zainspirowała do poszukiwania treści, których można domyślać się. Klucz do rozszyfrowania tej zagadki stanowi analiza opowiadania J.D. Salinger’a „Śliczne usta moje i oczy zielone” przeprowadzona przez I. L. Galińską (1986). W obu utworach pojawia się motyw miłości połączony z odrazą. Analiza pozwoliła wysnuć wniosek, że M. Zarecki świadomie wykorzystuje określone kanony poetyki staroindyjskiej.
One of the mysterious motifs in M. Zaretsky’s “Vyazmo” is the changeable color of Vera Zasulich’s eyes. The reoccurence of this artistic detail stimulates the search for its implicit meaning, and the analysis of J. Salinger’s “Pretty Mouth and Green My Eyes” made by I. L. Galinska (1986) gives the key to decipher it. Both works are characterized by the motif of love in its complexity with the feeling of disgust. The study serves as the evidence to conclude that M. Zaretsky employs the canons of the ancient Indian poetics in all conscience.
Źródło:
Białorutenistyka Białostocka; 2017; 23-33
2081-2515
Pojawia się w:
Białorutenistyka Białostocka
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Теоретичні основи державної інноваційної політики і її складників
Theoretical foundations of the state innovation policy and its components
Теоретические основы государственной инновационной политики и ее составляющих
Autorzy:
Svyatohor, V. V.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/692310.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:
інновації
інноваційна політика
інноваційна стратегія
методи реалізації державної інноваційної політики
инновации
инновационная политика
инновационная стратегия
методы реализации государственной инновационной политики
innovation
innovation policy
innovation strategy
methods of implementation of the state innovation policy
Opis:
Современная динамика социально-экономического развития актуализировала вопрос повышения эффективности государственной инновационной политики, ее адекватности современным приоритетам и проблемам развития страны. Целесообразным и актуальным вопросом является систематизация знаний, полученных при исследовании теоретических основ государственной инновационной политики, и результативность ее внедрения в зависимости от методов реализации. Цель работы – обобщить теоретико-методологические основы государственной инновационной политики. Автором рассмотрены типы государственной инновационной политики, факторы, влияющие на формирование государственной инновационной политики, составляющие разработки и осуществления государственной инновационной политики. Отмечено, что реализация государственной инновационной политики подчинена стратегии инновационного развития, указаны стратегические направления инновационного развития национальной экономики. Особое внимание автор обратил на этапы формирования государственной инновационной политики в индустриально развитых странах и охарактеризовал методы реализации государственной инновационной политики. На основе полученных результатов научного исследования, предложены основные направления инновационной политики для Украины в современных условиях. Сделан вывод, что государственная инновационная политика представляет собой совокупность взаимосвязанных и взаимообусловленных форм, механизмов, инструментов, технологий воздействия государства на процессы формирования, развития и реализации научно-технического, технологического и инновационного потенциала страны, основанные на перспективных мировых тенденциях научно-технологического развития. Реализация государственной инновационной политики подчинена стратегии инновационного развития, главная функция которой заключается в определении основных долговременных направлений научных разработок, внедрении нововведений, обеспечении ресурсами для достижения поставленных целей. Государство, реализуя инновационную политику, прежде всего в области регулирования НИОКР, применяет два основных типа методов: административные и программно-целевые. В ходе развития программно-целевых методов сформировалось несколько вариантов их реализации: система субсидий, институциональных программ и кооперативных внедренческих программ. Научная новизна исследования заключается в определении методологии государственной инновационной политики, которая охватывает интегрированную систему методов, способов, средств ее реализации, учитывая приоритеты современного инновационного развития индустриально развитых стран. Практическое значение исследования – использование особенностей теоретико-методологических основ государственной инновационной политики для выбора таких направлений и методов реализации инновационной политики, которые наиболее приемлемы для Украины в современных экономических условиях.
Modern dynamics of socio-economic development emphasized issues to improve efficiency of state innovation policy, its adequacy to contemporary priorities and problems in the country’s development. An appropriate and relevant question is the systematization of knowledge obtained in the study of theoretical foundations of the state innovation policy, and effectiveness of its implementation depending on the methods of realization. The aim of present work is the development of theoretical and methodological fundamentals of state innovation policy. To solve the set tasks, we applied such general scientific and special research methods as: analysis, synthesis, generalization, systematic approach. Author examined the types of state innovation policy, factors that influence its formation, components of development and implementation of the state innovation policy. It is highlighted that the implementation of the state innovation policy is coordinated with the strategy of innovative development; strategic directions of innovation development of the national economy are demonstrated. Special attention was paid by Author to stages in the formation of state innovation policy in industrialized countries with the methods characterized for the realization of state innovation policy. Based on the obtained results of scientific research, main directions were proposed of innovation policy for Ukraine under present conditions. A conclusion was drawn on that the state innovation policy is a set of interrelated and interdependent forms, mechanisms, instruments, technologies of influence of the state on the formation, development and realization of scientific-technical, technological and innovation potential of the country, based on the promising world trends in scientific and technological development. The implementation of the state innovation policy is coordinated with the strategy of innovation development whose main function is to define main long-term directions of scientific development, to implement innovations, to provide resources to achieve the set objectives. The state, when implementing innovation policy, above all in the R&D sector, applies two basic types of methods: administrative and program-targeted. In the course of development of program-targeted methods, there were formed several variants of their implementation: a system of subsidies, institutional programs and cooperative implementation programs. The scientific novelty of present research is in determining the methodology of the state innovation policy, which covers an integrated system of methods, ways, and means of its implementation, taking into consideration the priorities in modern development of leading industrial countries. A practical value of the research is in applying the features of theoretical and methodological foundations of the state innovation policy for the selection of such areas and methods of implementation of the innovation policy that are most acceptable for Ukraine under current economic conditions.
Сучасна динаміка соціально-економічного розвитку актуалізувала питання підвищення ефективності державної інноваційної політики, її адекватності сучасним пріоритетам і проблемам розвитку країни. Доцільне і актуальне питання – систематизація знань, одержаних під час дослідження теоретичних основ державної інноваційної політики, і результативність її впровадження залежно від методів реалізації. Мета роботи – узагальнити теоретико-методологічні основи державної інноваційної політики. Автор розглянув типи державної інноваційної політики, фактори, що впливають на її формування, складники розробки та здійснення державної інноваційної політики. Зазначено, що реалізація державної інноваційної політики підпорядкована стратегії інноваційного розвитку й вказано стратегічні напрями інноваційного розвитку національної економіки. Окрему увагу автор звернув на етапи формування державної інноваційної політики в індустріально розвинених країнах та охарактеризував методи реалізації державної інноваційної політики. На основі отриманих результатів наукового дослідження запропоновано основні напрями інноваційної політики для України в умовах сьогодення. Зроблено висновок, що державна інноваційна політика являє собою сукупність взаємопов’язаних і взаємообумовлених форм, механізмів, інструментів, технологій впливу держави на процеси формування, розвитку та реалізації науково-технічного, технологічного й інноваційного потенціалу країни, заснованих на перспективних світових тенденціях науково-технологічного розвитку. Реалізація державної інноваційної політики підпорядкована стратегії інноваційного розвитку, головна функція якої полягає у визначенні основних довготривалих напрямків наукових розробок, упровадженні нововведень, забезпеченні ресурсами для досягнення поставлених цілей. Держава, реалізуючи інноваційну політику, перш за все у сфері регулювання НДДКР, застосовує два основні типи методів: адміністративні й програмно-цільові. У ході розвитку програмно-цільових методів сформувалося кілька варіантів їх реалізації: система субсидій, інституційних програм і кооперативних впроваджувальних програм. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні методології державної інноваційної політики, яка охоплює інтегровану систему методів, способів, засобів її реалізації, із урахуванням  пріоритетів сучасного інноваційного розвитку індустріально розвинених країн. Практичне значення дослідження – використання особливостей теоретико-методологічних основ державної інноваційної політики для вибору таких напрямів і методів реалізації інноваційної політики, які найбільш прийнятні для України в сучасних економічних умовах.
Źródło:
European Journal of Management Issues; 2016, 7; 258-271
2519-8564
Pojawia się w:
European Journal of Management Issues
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Суверенні держави перед викликами глобалізації: аналіз сучасних концепцій
Suwerenne państwa wobec wyzwań cywilizacyjnych: analiza współczesnych koncepcji
Autorzy:
Кресіна, Ірина
Алєксєєнко, Ірина
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489466.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
the nation state,
the transnational state,
sovereignty,
globalization,
world government
Opis:
The authors examine the national states development scenarios on the basis of two tendencies – the world government nascence and strengthening of the nation state. The ideas about inevitable formation to the 2000 year of the «world state» in the form of conflict-free and just united society of humanism in 1990-years failed. The possibilities of passing to more humane, just and intelligent society changed to the scenarios of split to parts civilization, contradictions between which were practically impossible to solve. By the end of XX century the determinative feature in investigation of the further existence of a sovereign state investigation becomes an inconsistency of the globalization process, which, despite expectations, at one time integrates and disjoins nations. The 1990s witnessed, that within global governance of the continuous "Shift of power" from governments of nation states to some new supranational structure of international management is not observed. Rather we talk about fundamentally new tendency of world development: at the global level both states and transnational formations own “the part” of power. The capital flows, which are consistently increasing, and products crossing national borders, making them more and more transparent, demand creation of coordinating bodies at the supranational level, but not as a shape of a "world government", but as collective actions of governments of several states. This model propsed by German political scientist W. Beck, is based on the idea of transnational state, namely community of states. The process of globalization provides arguments for supporters of the traditional theory of political realism, who claim, that in future development scenarios the main parts, as previously, belong to strong states and their nation interests, strength of which will be only increasing due to economic integration. The debates are kept only about whom in XXI century the leadership belongs to - traditional Western centers of power or East which grows stronger.
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2014, 4; 8-17
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Роль Сефевидского братства в общественно-политической жизни Азербайджана средних веков
Autorzy:
Akhmed, Asker Sudzhajat Ogly
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/568762.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Safavi sect
Ardabil Sheiks
Gizilbashs (a military class in the
army of Shah Ismail)
Safavi State
Сефевидская секта
Ардебильские шейхи
кызылбашы
государство Сефевидов
Opis:
The article reflects some analysis about the role of Safavi sect in the socio-political life of Azerbaijan. It should be mentioned that, the innovation brought by Safavis and their practical activities along with the role they played in socio-political life of Azerbaijan, had become main factor for its future development. Because of sect activity the centralized state was established, the feudal disorder was raised, the new opportunities were created for more comprehensive development. Th rising of Azerbaijani (Turkish) language to state level in the middle ages was exactly connected with their name. Since XV century, the Safavi sect which formed new form of culture in this area brought Shia ideology to state policy and thus could make its positive contribution to socio-political relations of the region.
Эта статья отражает некоторые соображения о роле Сефевидской секты в общественно-политической жизни Азербайджана. Следует отметить, что те новшества, которые ввели Сефевиды и их практическая деятельность сыграли решающую роль в общественно-политической жизни и дальнейшем развитии Азербайджана. В результате деятельности секты образовалось централизованное государство, была устранена феодальная раздробленность, образовались большие возможности для развития Азербайджана. В результате предпринятых ими шагов Азербайджанский (турецкий) язык впервые в средневековья поднялся до уровня официального языка государства. Начиная с XV века, Сефевидская секта, сформировавшая новый тип культуры, принося идеологию шиизма в государственную политику, смогла добавить разнообразия в социальные и политические отношения региона.
Źródło:
Nowa Polityka Wschodnia; 2015, 1(8); 139-153
2084-3291
Pojawia się w:
Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Проверка физического состояния книжных фондов в Польше: обзор методов и комментарии
An evaluation of the state of preservation of the book collections in Poland: an overview of methods and remarks on the said methods
Autorzy:
Baumann, Ekaterina
Ekaterina, Baumann
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/474534.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego
Tematy:
Метод балльной оценки по шкале
Органолептический метод
Оценка физического состояния
Проверка физического состояния книжных фондов
Стэнфордский метод
The evaluation of the state of preservation of book collections
The organoleptic method
A point -based method of evaluation according to a scale
The Stanford method
Opis:
Методология проверки физического состояния книжных фондов в Польше активно развивается в течение последних нескольких лет. Целью статьи является обзор и критический анализ методов оценки их физического состояния. Особое внимание обращается на научные работы и исследования польских реставраторов и библиотекарей (В. Собуцкого, Х. Росы, И. Дамулевич, Э. Яблонской и др.). Автор статьи отмечает, что в настоящее время в Польше применяются три основных метода, каждый из которых предполагает сбор данных разного типа. Самым простым и популярным является органолептический метод, использующий органы чувств оценщика. При оценке книжных фондов XIX и XX вв. чаще всего востребован стэнфордский метод, однако он не совсем подходит для старопечатных книг. Третий метод, отделившийся из стэнфордского, основан на балльной оценке по шкале, позволяющей проверять состояние ценных и редких книг. Именно этот метод является наиболее продуктивным, хотя и требует некоторых усовершенствований, предлагаемых в настоящей статье в качестве комментария
In recent years the Polish methodology of the state of preservation of book collections has experienced dynamic growth. The purpose of the article is to provide an overview and a critical analysis of three methods of such evaluation in Poland. The overview refers to the scholarly publications and the research of W. Sobucki, H. Rosa, I. Damulewicz, E. Potrzebnicka, E. Jabłońska and others. In Poland three basic methods are currently used, each of which is different in nature and provides different information to the researcher. The simplest and the most popular method is the one which consists in the organoleptic evaluation of a specimen, based on the data which is perceived by the senses of the evaluator. The Stanford method is most commonly applied to the evaluation of the collections of the 19th and 20th centuries. However, the application of this method to old prints is associated with certain difficulties. From this method evolved a third one, which in the course of time underwent such transformation that it may be aptly perceived as an independent method i.e. the method of point -based evaluation, which was developed mainly in reference to the work on items of historical interest. This method enables the inclusion of a greater amount of information about the item under study by means of a selected scale of points. The method of point -based evaluation according to a scale seems to be the most reliable one, but at the same times it requires further work on the refinement of this method.
Źródło:
Nowa Biblioteka. Usługi, Technologie Informacyjne i Media; 2019, 1(32) Bezpieczeństwo i ochrona zbiorów bibliotecznych i archiwalnych; 23-43
1505-4195
2451-2575
Pojawia się w:
Nowa Biblioteka. Usługi, Technologie Informacyjne i Media
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies