Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "soviet model" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-3 z 3
    Tytuł:
    Process of sovietisation of tertiary education in Slovakia in 1945-1956
    Autorzy:
    Filčáková, Miriama
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/27312239.pdf
    Data publikacji:
    2023
    Wydawca:
    Uniwersytet Komisji Edukacji Narodowej w Krakowie
    Tematy:
    Slovakia
    Sovietization
    Soviet university model
    tertiary education
    Opis:
    The socio-political events of 1945-1956 are characterised by several phenomena that significantly marked the formation of tertiary education in Slovakia and determined its subsequent development. In the first years after the end of the war, attempts at political, economic, or cultural contacts with Western countries could still be observed in several Central European countries for some time. Universities maintained their traditional internal academic structure, organisation of student enrolment, content of studies, etc. This situation was mainly fostered by the needs of the country's reconstruction, which at the same time masked the political pragmatism of the new, but not yet fully strengthened, people's democratic regimes. Gradually, they became a priority concern of the Communist Party, whose aim was to gain ideological control over them. Soviet influence in education was exercised in the spirit of communist ideology, centralized state planning, and a bureaucratically controlled process of education marked by ideological influences. The paper aims to analyse the basic changes in educational models and specific features of Slovak higher education systems after the bipolar division of the world.
    Źródło:
    Res Gestae. Czasopismo Historyczne; 2023, 16; 110-131
    2450-4475
    Pojawia się w:
    Res Gestae. Czasopismo Historyczne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Medical Faculties or Medical Academies? Czechoslovak Plans and Discussions in the 1950s
    Autorzy:
    Svobodný, Petr
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/689946.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    Polska Akademia Nauk. Instytut Historii im. Tadeusza Manteuffla PAN w Warszawie
    Tematy:
    wydziały medyczne
    edukacja medyczna
    Czechosłowacja
    model sowiecki
    Związek Radziecki
    PRL
    NRD
    Węgry
    medical faculties
    medical education
    Czechoslovakia
    soviet model
    Soviet Union
    Polish People’s Republic
    German Democratic Republic
    Hungary
    Opis:
    Autor artykułu, zaprezentowawszy zwięźle sieci i struktury medycznych szkół i jednostek badawczych w bloku państw komunistycznych (Związek Radziecki, Czechosłowacja, NRD, Polska i Węgry) w okresie od zakończenia II wojny światowej do końca lat pięćdziesiątych XX w., analizuje powody, dla których w Czechosłowacji nie dokonało się przekształcenie tradycyjnych wydziałów medycznych w wyspecjalizowane akademie medyczne, jak miało to miejsce w innych państwach bloku (np. w Polsce). Medical Faculties or Medical Academies? Czechoslovak Plans and Discussions in the 1950sIn post-war Czechoslovakia, the re-organisation of public health care was closely linked to problems and new challenges in organising the academic education in medicine and medical science. Reforms in this area were seen as one of the basic starting points of health care reforms whose aim was to improve the health care and health of the population. Alongside elements such as the nationalisation of health care system, the system at this time focused not only on curative but also preventive medicine and hygiene. Similar trends were at that time in evidence in other countries of the then forming Soviet Bloc.In the early 1950s, medical faculties were in some countries of the Soviet Bloc (Poland, Hungary) removed from the structure of traditional universities and transformed into medical academies. These medical academies were supposed to take over the existing functions of academic faculties of medicine and provide teaching, research, and curative medicine, but newly also preventive care. In other countries (Czechoslovakia, GDR), medical faculties remained part of both the traditional and newly established universities, though their transformation into medical academies had also been discussed.The contribution includes: 1. a brief description of the network of academic medical education in 1945–1950s in countries of the Soviet Bloc (Soviet Union, Czechoslovakia, GRD, Poland, and Hungary); 2. analysis of reasons why in Czechoslovakia the transformation of faculties into academies was not carried out, while in other countries it was. These reasons include references to the strength of tradition, factual arguments, or ideologically based argumentation pointing to “Soviet models”.
    Źródło:
    Polska 1944/45-1989. Studia i Materiały; 2017, 15
    2450-8365
    Pojawia się w:
    Polska 1944/45-1989. Studia i Materiały
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Формування радянської тоталітарної моделі державно-церковних відносин
    Formation of the Soviet Totalitarian Model of State-church Relations
    Autorzy:
    Otrosh, M.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/51604525.pdf
    Data publikacji:
    2022
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    політика більшовиків у галузі релігії
    ленінські основи радянської тоталітарної моделі державно-церковних відносин
    гоніння на православну церкву та фізичні розправи над представниками духовенства
    радянське антирелігійне законодавство та практика його застосування
    кампанія з розкриття святих мощей
    кампанія з вилучення церковних цінностей
    the policy of the Bolsheviks in the field of religion
    the Leninist foundations of the Soviet totalitarian model of state-church relations
    the persecution of the Orthodox Church and physical massacres of the clergy
    the Soviet anti-religious legislation and the practice of its application
    the campaign to reveal holy relics
    the campaign to seize church values
    Opis:
    У статті ставиться завдання дослідження сформованої в часи правління Леніна радянської тоталітарної моделі державно-церковних відносин, яка після Жовтневої революції 1917 р. принципово змінила релігійну ситуацію в країні. Прихід до державного керівництва більшовицької партії означав для православної церкви настання епохи жорстоких гонінь. При негативному ставленні до всіх релігій більшовики виявляли особливу ворожість до православ’я, тому їх  відносини з церквою з самого початку набули конфліктних форм. Декрет Ради Народних Комісарів «Про відокремлення церкви від держави» від 20 січня 1918 р. позбавив православну церкву юридичних і майнових прав та заклав основи її безправного становища на увесь період існування радянської влади. Цей декрет став замахом на весь устрій церковного життя і актом відкритого гоніння на церкву. Розпочався активний процес захоплення та вилучення монастирських і церковних будівель. Тисячі духовних осіб та активних віруючих були кинуті до в’язниць і концтаборів, масово відбувалися позасудові розправи над ними. Проведена більшовиками протягом 1918-1920 рр. блюзнірська кампанія з розкриття рак зі святими мощами стала першою з найбільших  загальнодержавних антицерковних акцій за всю історію радянського періоду. Вилучені у монастирях і соборах святі мощі поміщалися в атеїстичні музеї. Особи, винні у протидії розкриттю рак зі святими мощами, притягалися до кримінальної відповідальності. Одночасно відбувалося масове закриття монастирів, у них вилучалися земельні угіддя та будівлі, проводилися реквізиції та пограбування церковних цінностей, насельники виселялися і зазнавали репресій. Під виглядом проведеної 1922 р. кампанії з вилучення у храмах предметів із дорогоцінних металів для реалізації на допомогу голодуючим розпочалися безпосередні каральні дії проти церкви. До обвинувачених в організації протидії вилученню церковних цінностей застосовувалася вища міра покарання. У цей період більшовики намагалися також усунути від церковного управління патріарха Тихона та інших авторитетних архіпастирів, щоб зруйнувати єдність церкви, зробити її підконтрольною, а в подальшому розкласти та знищити. Протистояння з православною церквою було основою радянської релігійної політики в період правління Леніна. Стосовно до інших конфесій, всупереч деклараціям про повну рівноправність усіх релігій у радянській державі, у перші роки після Жовтневої революції політика більшовиків була менш жорсткою. У пропагандистських цілях «колишній панівній» православній церкві протиставлялися усі інші релігії, які раніше обмежувалися у правах або переслідувалися царизмом. Однак наприкінці 1923 р. (вже без участі тяжко хворого Леніна, який раніше був безпосередньо причетний до прийняття практично всіх принципово важливих рішень радянського уряду і більшовицької партії щодо церковної політики) в СРСР формується нова структура здійснення державної релігійної політики та відбувається перехід радянської держави до більш гнучкого курсу щодо церкви (так званий «релігійний неп»).
    The article sets the task of researching the Soviet totalitarian model of state-church relations formed during Lenin’s reign, which fundamentally changed the religious situation in the country after the October Revolution of 1917. The coming to the state leadership of the Bolshevik Party meant the beginning of an era of brutal persecution for the Orthodox Church. With a negative attitude towards all religions, the Bolsheviks showed particular hostility towards Orthodoxy, so their relations with the church took conflicting forms from the very beginning. The Decree of the Council of People’s Commissars “On the Separation of Church and State: of January 20, 1918 deprived the Orthodox Church of its legal and property rights and laid the foundations for its lawless position for the entire period of Soviet rule. This decree became an attack on the entire system of church life and an act of open persecution of the church. An active process of seizure and seizure of monastery and church buildings began. Thousands of clergy and active believers were thrown into prisons and concentration camps, extrajudicial massacres took place against them en masse. The blasphemous campaign conducted by the Bolsheviks during 1918-1920 to reveal the cancer with holy relics became the first of the largest nationwide anti-church actions in the entire history of the Soviet period. Holy relics removed from monasteries and cathedrals were placed in atheistic museums. Persons guilty of resisting the opening of coffins with holy relics was held criminally liable. At the same time, there was a mass closure of monasteries, their land and buildings were seized, church valuables were requisitioned and looted, the inhabitants were evicted and subjected to repression. Direct punitive actions against the church began under the guise of a 1922 campaign to seize objects made of precious metals from temples for use in aid of the starving. A higher measure of punishment was applied to those accused of organizing opposition to the seizure of church valuables. During this period, the Bolsheviks also tried to remove Patriarch Tikhon and other authoritative archpastors from the church administration in order to destroy the unity of the church, make it under their control, and subsequently disintegrate and destroy it. Confrontation with the Orthodox Church was the basis of Soviet religious policy during the period of Lenin’s rule. In relation to other confessions, contrary to the declarations of full equality of all religions in the Soviet state, in the first years after the October Revolution, the policy of the Bolsheviks was less strict. For propaganda purposes, the “former ruling” Orthodox Church was opposed to all other religions that were previously restricted in their rights or persecuted by tsarism. However, at the end of 1923 (already without the participation of the seriously ill Lenin, who had previously been directly involved in the adoption of almost all fundamentally important decisions of the Soviet government and the Bolshevik Party regarding church policy), a new structure for the implementation of state religious policy was formed in the USSR and the transition of the Soviet state to a more flexible of course regarding the church (the so-called “religious non”).
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2022, 20; 183-209
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-3 z 3

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies